Технологізація професійної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва в умовах університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізькмй державний педагогічний університет

Технологізація професійної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва в умовах університету

Ірина Красюк кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедрою образотворчого мистецтва

Ольга Петренко викладач кафедри образотворчого мистецтва

Кривий Ріг, Україна

Анотація

У статті технологізація професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва розглядається як система, що спрямована на формування інформаційно-когнітивної компетентності як важливої характеристики педагогічного професіоналізму; розкрита сутність, зміст, структурні компоненти, технології, інформаційно-когнітивні засоби і ресурсні можливості педагогічного дизайну як ансамблю інструментальних засобів, що забезпечують продуктивність освітнього процесу; теоретично обґрунтована модель технологізації професійної підготовки майбутніх учителів, яка побудована на сукупності методологічних підходів (системного, особистісно-орієнтованого, креативно-діяльнісного, компетентнісного, змістовно-процесуального і технологічного) до її організації; розглянуті можливості освітніх технологій та інструментального набору засобів педагогічного дизайну в оптимізації пізнавальної активності студентів в процесі підготовки їх до художньо-педагогічної діяльності в умовах інформатизації й цифровізації вищої освіти.

Ключові слова: «технологізація», «інформаційна, когнітивна, інформаційно-когнітивна технології»; «інформаційна-когнітивна компетентність»; «педагогічний дизайн».

Abstract

Iryna Krasiuk candidate ofpedagogical sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts Department of the Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine

Olha Petrenko teacher of the fine arts department of Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine

FINE ARTS TEACHERS IN THE CONDITIONS OF THE UNIVERSITY

The article considers the technologicalization of professional training of future fine arts teachers as a system aimed at the formation of information and cognitive competence as an important characteristic of pedagogical professionalism; the essence, content, structural components, technologies, information-cognitive means, and resource possibilities of pedagogical design as an ensemble of tools that ensure the productivity of the educational process are revealed. Concrete content of concepts: "technology", "information, cognitive, information-cognitive technology"; "Information and cognitive competence"; "Pedagogical design".

Vocational training is considered as a system of special knowledge, skills, qualities, and experience of artistic activity with the use of tools of pedagogical design and norms of behavior that provides the necessary level of information and cognitive competence for future teachers. An important means of increasing its productivity is the technologicalization of the entire educational process.

Technologization of professional training of future fine arts teachers is characterized as a process of implementing a system of theoretical provisions and recommendations that allow to organize effectively and implement artistic and creative cognitive activity of students using pedagogical design tools that guarantee positive dynamics of their information and cognitive competence.

The article theoretically substantiates the model of technological training of future teachers, which is based on a set of methodological approaches (systemic, personality-oriented, creative-activity, competence, content-procedural and technological) to its organization; considers the possibilities of educational technologies and tools for pedagogical design in optimizing the cognitive activity of students in the process of preparing them for artistic and pedagogical activities in the context of informatization and digitalization of higher education. The productivity of this process is determined by the ensemble of tools of pedagogical design and the creation of information space in the conditions of university educatin.

Keywords: "technologicalization", "informational, cognitive, informational- cognitive technologies"; "Information and cognitive competence"; "Pedagogical design".

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні вимоги до вчителя і процесу його підготовки, які відображені у державних документах і законодавчих актах, зумовлені процесами інформатизації освіти, мобілізації усіх технологічних ресурсів організації навчання у вищій педагогічній школі для підвищення якості освітнього процесу, оптимізації етапів професійного становлення, що забезпечують набуття майбутніми вчителями досвіду творчої педагогічної діяльності. Це вимагає перегляду традиційних уявлень про підготовку компетентної особистості, реалізації випереджувальних потреб її технологізації.

У контексті навчання впродовж життя актуалізується потреба в здатності критично і творчо використовувати інформаційно-когнітивні засоби для досягнення цілей, що належать до вимог педагогічного професіоналізму. Тому в системі задач, які стоять перед вищою освітою, є актуальною підготовка майбутнього вчителя до використання технологічного ресурсу, інформаційних, комунікативних та когнітивних систем, включаючи здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, відомості онлайнових бібліотек, веб-браузерів, програм Word тощо.

Оптимізація стану національної системи освіти сформульована мета, що зумовлена Національною стратегією: «підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки; забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя» [6]. Ця стратегія конкретизується пріоритетним напрямом - інформатизацію освіти, за якою вимагається підготовка майбутніх учителів до використання інформаційних і технологічних ресурсів у практичній педагогічній діяльності й розвитку інформаційно-когнітивних здібностей. У зв'язку з цим актуалізується проблема технологізації професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в умовах університетської освіти. Що у свою чергу, порушує питання про необхідність дослідження цілі, змісту, засобів технологізації професійної підготовки майбутніх учителів в системі університету.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен технологізації освіти актуалізується у зв'язку з проблемами реалізації об'єктивних закономірностей та використання технологічних засобів для переносу досвіду інформатизації освіти у реальну творчу професійну реальність. Значний вклад вчені внесли у розвиток інформатизації освіти (В. Биков, І. Коган, Е. Машбіць, Урсул та ін.); обґрунтування основ її технологізації (А. Вербицький, М. Жук, М. Кларін, М. Кондрашов, І. Нікішина та ін.); особливості технологізації освітнього процесу в умовах університету (Н. Волкова, К. Кондрашова, Н. Слюсаренко, М. Чувасов та ін.); вдосконалення професійної підготовки за допомогою комп'ютерних, технологічних засобів (М. Бершадський, Б. Гершунський, В. Гузеєв, М. Жалдак, О. Коберник, І. Роберт та ін.). Можливості використання інформаційних технологій та програмного продукту у підготовці майбутніх учителів досліджували Тинний, С. Титова, Г. Труханенко, В. Чупрасова, Г. Фадеєв та ін. Все більш посилюються пошуки системного підходу до технологізації професійної підготовки майбутніх учителів, розробки прикладного, організаційно-методичного її потенціалу, інструментальної спрямованості. Важливо значення набуває розробка проблем структурування освітнього процесу, ядром якого є інформаційно-когнітивні технології й з прикладним потенціалом гармонізації інформаційного і процесуального аспектів навчання.

Мета статті: визначення сутності, задач, змісту технологізації професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, сфері адекватного використання педагогічного дизайну в підвищенні її продуктивності.

Виклад основного матеріалу

Однією з важливих задач сучасної освіти, означеною у Національної стратегії розвитку освіти в Україні, є приведення якості підготовки педагогічних кадрів у відповідність до вимог інформаційного суспільства і змін, що відбуваються в суспільстві; удосконалення системи підготовки фахівців, здатних до творчої педагогічної діяльності. Продуктивність рішення цього завдання зумовлено пошуком внутрішніх резервів організації професійної підготовки майбутніх учителів у системі університетської освіти. Таким резервом якості освіти є технологізація їхньої підготовки до художньо-педагогічної діяльності.

Аналіз труднощів, з якими зустрічаються молоді вчителя це дистанційне навчання. Так, з 250 тільки 7% прошених вчителів відмітили, що не стикаються з труднощами при організації та проведенні онлайн навчання; 36% вказали на середній рівень задоволеності своїми діями з використанням інформаційно-когнітивних засобів навчання; 48% відмітили непідготовленість до технологізації освітнього процесу, відсутність необхідних умінь у використанні різних видив технологій, зокрема інформаційно-комунікаційних, когнітивних та інформаційно-когнітивних; 9% пояснили причини внутрішньої напруженості у ході онлайн навчання несформованістю вмінь використовувати технічні засоби навчання, відсутністю чіткої уявності про сутність процесу технологізації навчання, недостатнім рівнем умінь пошуку, відбору, структурування необхідної інформації для вирішення професійних проблем, перетворення цієї інформації в професійні знання, цінності. Особливо гостру потребу вчителі відчувають у методиці технологізації освітнього процесу, проведенні дистанційного навчання, формуванні вмінь використовувати інформаційно-когнітивні засоби в активізації пізнавальної позиції учнів.

Знаття цих труднощів актуалізує необхідність систематичної підготовки майбутніх учителів до технологізації навчання, формуванні ключових інформаційно-когнітивних компетенцій, які зазначені у Європейській системі стандартів (Key Competences for Lifelong Learning - Europan Reference Framevork): математичної компетентності і компетентності у галузі науки й технологій; цифрової компетентності, а також уміння навчатись та ін.[9]. Не менш важливою в умовах дистанційного навчання є інформаційна (здатність використовувати інформацію з різних джерел й перетворювати її в знання, цінності, особисті смисли) і технологічна грамотність (здатність використовувати технологічні ресурси навчання). Формування цих важливих характеристик педагогічної компетентності потребує створення інформаційного освітнього простору й моделі технологізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів в системі університетської освіти. Професійна підготовка як сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, якостей, досвіду художньої діяльності з використанням інструментальних засобів педагогічного дизайну та норм поведінки забезпечує необхідній рівень інформаційно-когнітивної компетентності майбутніх учителів. Важливим засобом підвищення її продуктивності є технологізація всього освітнього процесу.

Сутність технологізації автори трактують по-різному: як низку дій, що означають операційний рівень навчання, аналіз наявних засобів навчання, реагування студентів і змістовно-операційного складу їхніх дій (Ю. Сенько [8, с. 16]; оволодіння не тільки конкретними вміннями і навичками, а й знаннями, які спрямовані на пізнання кожного предметно-наукового знання й надання йому гуманітарного характеру (Ю. Афанасьєв [1, с.40]); проектування педагогічного процесу на діяльнісній основі, що забезпечує необхідні організаційно-педагогічні умови для активної пізнавальної діяльності студентів (М. Кондрашов [4, с.270]); модель освітнього процесу, мета якої досягається засобом використання різноманітних форм, методів навчання (Л. Кондрашова [9,с. 62]).

У своєму дослідженні ми будемо виходить з того, що технологізація професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва - це система теоретичних положень і рекомендацій, які дозволяють ефективно організувати і реалізувати художньо-креативну пізнавальну діяльність студентів з використанням інструментальних засобів педагогічного дизайну, що гарантують позитивну динаміку рівнів сформованості їх інформаційно- когнітивної компетентності.

Технологізація розглядається як модель професійної підготовки, у якій ставиться мета і досягається конкретний результат - саморозвивальна особистість майбутнього вчителя - засобом застосування різноманітних видів, форм, методів, засобів навчання, оперування однотипним змістом на основі дидактичної взаємодії в системі «викладач - студенти» [9, с.62]. Технологізацію підготовки майбутніх учителів на основі означених чинників можна представити як модель діяльності викладача і студентів у контексті педагогічних умов здійснення освітнього процесу (рис. 1.1.)

Рис. 1.1. Модель технологізації системи професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Метою технологізації професійної підготовки є формування інформаційно-когнітивної компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва, досягнення якої сполучні з вирішенням завдань: формування сукупності знань (уявлення специфіки інформаційних потоків у професійної галузі); основ ергономіки та інформаційної безпеки; функціональних можливостей ІКТ; когнітивістики та інформатики; методики використання комп'ютерної техніки та ІКТ. Особливу увагу при вирішенні цих завдань у процесі технологізації навчання В. Биков, О. Білоус, Ю. Багачков та ін. приділяють особистісному аспекту (ставлення особистості до застосування ІКТ для відповідальної соціальної взаємодії та поведінки) [7, с.46-48]. Ці знання слугують базою розвитку здатності майбутніх учителів орієнтуватися у інформаційному просторі, оперувати даними на основі використання інформаційно-когнітивних засобів, розвивати критичний погляд й здатність критичного аналізу відомостей та фактів, що складають зміст інформації, отриманої з різних джерел та за допомогою ІКТ.

Продуктивність технологізації професійної підготовки зумовлена реалізацію сукупності системного, особистісно-орієнтованого, креативно-діяльнісного, компетентнісного, змістовно-процесуального і технологічного методологічних підходів до організації художньо-творчої діяльності студентів. Реалізація цих підходів обумовлює: а) конкретизацію мети і завдань підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва до художньо- педагогічної діяльності; б) наявність набору завдань, що забезпечують проблемність, новизну, практичність, міжпредметність, креативність, рефлексію й самооцінювання дій; в) різноманітні освітні технології розв'язання навчальних завдань; г) ансамбль інструментальних засобів педагогічного дизайну, що забезпечують оновлення змісту й продуктивність її як важливого фактору професійного становлення студентів.

Основу змісту професійної підготовки зіставляють знання і вміння, що розкривають теоретичні і технологічні основи цього процесу, забезпечують подолання розриву між знаннями й способами їх набуття, гармонізації інформаційної та процесуальної його сторін; слугують основою здобуття студентами здатності оперувати даними на основі використання інформаційно-когнітивних засобів, розвитку критичного погляду й критичного аналізу відомостей та фактів, що складають зміст інформації, отриманої з різних джерел та за допомогою інформаційно-когнітивних технологій (ІКТ). Тому у змісті цього процесу значним є формування у майбутніх учителів умінь: здобувати інформацію з різних джерел, працювати з різними відомостями; критично оцінювати факти; використовувати різні технології у професійної діяльності; що дозволяють перетворювати інформацію в професійні знання. педагогічний дизайн студент

Дж. Романі [10] передбачає, що при технологізації підготовки важливо акцентувати увагу на емоційній компетентності (емоційна-обізнаність, технологічна, інформаційна, цифрова грамотність, та медіа-грамотність). На формування емоційної компетентності майбутніх учителів продуктивно впливає художньо-емоційний інструментарій педагогічного дизайну, який має великі можливості в розвитку позитивної мотивації учіння, збагаченні естетичного сприйняття дійсності, формуванні художніх поглядів, установок, ціннісних орієнтацій. Ще В. Зинченко передбачав, що «живе знання будується на зв'язку освіти, науки й мистецтва. Мистецтво на століття попереджає науку в пізнанні живого й особливо неживого... Мистецтво породжує інші знання...» [3, с.24]. Література, мистецтво, естетика збагачують особистість студентів за допомогою художньо-естетичних засобів педагогічного дизайну.

В практиці широко використовується «скрайбінг-презентація» як засіб концептуалізації інформації. Л. Білоусова розглядає його як візуалізацію інформації засобами рисунку різних видив: а) рисований - створення від руки зображення, гектограм, схем, діаграм, засобів, що ілюструють інформацію; б) аплікаційній - на фоні викладаються готові рисунки, які поясняють інформацію; в) магнітний - зображення з магнітних установок виставляється на презентаційній магнітній дошці; г) комп'ютерний - на основі комп'ютерних програм і онлайн-серверів використовуються різні інструменті й матеріали; комп'ютер, мікрофон, комп'ютерні програми для запису аудіо, відеомонтажу; д) відео-скрайбінг - за допомогою відеозйомки ілюструється процес створення магнітного чи аплікаційного скрайбінгу за допомогою спеціальних програм (Movie Maker, Pinnace); е) комбінований - об'єднання рисунку з аплікаційним, мальованого з магнітним, аплікаційного з магнітним [2]. Ці засоби технологізації взаємодіють з емоційним і художнім інструментарієм педагогічного дизайну, що забезпечує емоційний настрій і психологічний комфорт студентів у процесі навчання.

У системі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва значну роль відіграють різні види технологій (інформаційні, інформаційно-комунікаційні, когнітивні, інформаційно-когнітивні), які сприяють підвищенню мотивації учіння, є джерелом самовдосконалення професійних дій і професійних якостей особистості, підвищують інформативність, інтенсивність, сприяють застосуванню активних форм і методів навчання. Ці технології розглядаються як засоби пошуку, збору, структурування інформації, використання її для вирішення професійних проблем й спілкування, створення продуктів й систем, отримання нових знань (О. Овчарук). Однак, на наш погляд, слід акцентувати увагу і на такому важливому аспекті, як когнітивні процеси, без яких не можливо досягнути продуктивної технологізації професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Тому важливо в освітньому процесі використовувати когнітивні технології, які спрямовані на вдосконалення розумового розвитку, активізацію процесів пізнання, прояву креативних здібностей при вирішенні навчальних проблем.

При організації занять необхідно акцентувати увагу на таких аспектах мети і завданнях, які мають бути особистісно прийняті студентами, розуміння ними професійного контексту; стимулювання інтересу до роботи з різними джерелами інформації й способами її набуття, використання схем вирішення завдань, прогнозування кінцевого результату діяльності, бажання досягнути запланованої мети й позитивного результату. Когнітивна технологія акцентує увагу студентів на логіці пізнавального процесу, засобах його активізації, структуризації інформації й послідовності дій у вирішенні навчальних завдань.

В освітній практиці надають перевагу інформаційно-когнітивним технологіям, які спрямовані на активізацію аналітико-пошукової діяльності майбутніх учителів, що дозволяє не тільки діяти в знайомих ситуаціях, а й етимологізувати їх, узагальнювати повсякденні спостереження, що є основою їхньої професійної позиції. Цей процес супроводжується глибоким баченням реальної дійсності, можливістю її художнього відображення, що стає об'єктом естетичної оцінки результату. Інформаційно-когнітивні технології забезпечують необхідні умови для розвитку художнього мислення, інформаційно-когнітивної компетентності, вмінь і навичок художньо- креативної діяльності. Взаємодія усіх видив технологій створюють умови для набуття творчого стилю діяльності у виборі методів, засобів власних дій відповідно до їх доцільності.

Технологізація професійної підготовки - це є система, яка об'єднує теоретичні основи й практичну діяльність, як важливі фактори професійного становлення майбутніх учителів, і має етапний характер. На першому етапі студенті оволодівають не тільки теоретичними основами інформаційно- когнітивної компетентності, а й уміннями і навичками використання різних технологій у навчанні. Знання, вміння, правила й засоби цих технологій мають бути чітко конкретизовані в змісті підготовки, їх значущість осмислена студентами.

На другому етапі студенти ознайомлюються з закономірностями технологізації, впливом педагогічного дизайну на продуктивність художньо- педагогічної діяльності, розвиток інформаційно-когнітивних компетенцій і здібностей, що характеризують рівень їх педагогічного професіоналізму.

На третьому етапі вони оволодівають основами і методикою художньо-педагогічної діяльності, формують готовність до використання технологічного інструментарію педагогічного дизайну. Етапність технологізації професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва відповідає вимогам стабільності, систематичності, динамічності, єдності теорії і практики, забезпечує реалізацію її змісту як системи, структурні елементи якої взаємозалежні, взаємообумовлені між собою, але кожний етап й структурний компонент цієї системі має специфіку і виконує конкретну задачу у підготовці студентів до творчої педагогічно-художньої діяльності.

Технологізація професійної підготовки майбутніх учителів передбачає не тільки оновлення теоретичних знань, джерел інформації, а й збагачення технологічної бази, інструментальною основою якої є педагогічний дизайн. У зв'язку з диференціацією змісту підготовки необхідно майбутнім вчителям оволодівати практичними вміннями використання різних видів технологій, технологічного інструментарію педагогічного дизайну; забезпечити доступ до різних джерел інформації, Інтернету й технологічних ресурсів методичного оснащення освітнього процесу.

Результатом технологізації професійної підготовки майбутніх учителів є інформаційна-когнітивна компетентність як сукупність знань, умінь, ставлень, що необхідні для раціонального використання технологічного ресурсу, інформаційних, комунікативних та когнітивних систем, включаючи засоби і здатність здійснювати веб-дизайн, розробляти презентації, використовувати графічні програми, відомості онлайн бібліотек, веб-браузерів, програми Word тощо. Інформаційна-когнітивна компетентність як складне особистісне утворення слугує важливою основою художньо-педагогічної діяльності в умовах стандартизації і цифровізації освіти.

Висновки

Таким чином, технологізація професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва на основі ресурсних можливостей педагогічного дизайну дозволяє: виявити для студентів об'єктивну необхідність набутих ними знань для професійного становлення; зрозуміти теоретичні і практичні основи змісту; забезпечити взаємозв'язок між циклами навчальних дисциплін; усвідомити практичну значущість технологічного інструментарію педагогічного дизайну як засобу підвищення продуктивності навчання; оволодіти вміннями і навичками гармонізації інформаційної і процесуальної її сторін, перетворення інформації в професійні знання, цінності, особисті смисли.

Література

1. Афанасьєв Ю. Н., Строгалов А. С., Шеховцев С. П. Об универсальном знании и новой образовательной среде: к концепции универсальной компоненты образования. Москва, 1999. 55 с.

2. Білоусова Л.І., Житєньова Н.В. Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя. Фізико- математична освіта. Вип.1. 2016. С.39-44.

3. Зинченко В.П. Психологическая педагогика. Материалы к курсу лекций. Часть I. Живое Знание. Самара: Издательство Самарского государственного педагогического университета, 1998. 216 с.

4. Кондрашов М. М. Управління якістю підготовки майбутніх учителів до успішної професійної діяльності: теоретико-методичний аспект: монографія. Черкаси: ФОП Гордієнко Є.І., 2019. 458 с.

5. Kondrashov, N.M., Kondrashova, K.G., Chuvasov, M.O., Volkova, N.V. & Slyusarenko, N.V. (2021). Technologization of preventive activities in the system of preparing future teachers: a strategy for improving the quality of university education. Apuntes Universitarios, 4, 183-202.

6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/other/36322/

7. Основи стандартизації інформаційно-комунікативних компетентностей в системі освіти: метод. рекомендації [В.Ю. Биков, О.В. Білоус, Ю.М. Богачков та ін.]: за заг. pед. Ю. Бикова, О.М. Спіріна, О.В. Овчарук. К.: Антика, 2010. 88с.

8. Сенько Ю. В. Педагогическая технология в герменевтическом круге. c 2005. № 6. 15-23.

9. Совершенствование образования как условие формирования успешной личности: коллективная монография. Тирасполь: (ГУИПП) Бендерская тип. «Полиграфист». 2012. 308 с.

10. Cobo C. Strategies to Promote the Development of E-Competences in the Next Generation of Professionals: European and International Trends. SSRN Electronic Journal. 10, 2009.

11. Ferrari A. Digital Competence in Practice: An Analysis of Framervorks/ European Commission Joint Research Center. Jnstitute of Prospective Tdechnhologies Studies.: Europan Union, 2012. 92 p.

References

1. Afanasiev, Yu. N., Strohalov, A. S. & Shekhovtsev, S. P. (1999). Ob unyversalnom znanyy y novoi obrazovatelnoi srede: k kontseptsyy unyversalnoi komponenti obrazovanyia [On universal knowledge and a new educational environment: towards the concept of a universal component of education]. Moscow: Russian State University for the Humanities [in Russian].

2. Bilousova, L.I. & Zhytienova, N.V. (2016). Vizualizatsiia navchalnoho materialu z vykorystanniam tekhnolohii skraibinh u profesiinii diialnosti vchytelia [Visualization of educational material using scribing technology in the teacher's professional activity]. Fizyko- matematychna osvita - Physical and mathematical education, Vol.1., 39-44 [in Ukrainian].

3. Zinchenko, V.P. (1997). Psykholohycheskaiapedahohyka. Materyaly k kursu lektsyi. Chast I. Zhyvoe Znanye [Psychological pedagogy. Materials for the course of lectures. Part I. Living Knowledge] Samara: Publishing House of the Samara State Pedagogical University [in Russian].

4. Kondrashov, M. M. (2019). Upravlinnia yakistiu pidhotovky maibutnikh uchyteliv do uspishnoi profesiinoi diialnosti: teoretyko-metodychnyi aspec. [Management of the quality of training future teachers for successful professional activity: theoretical and methodological aspect]. Cherkasy: Gordienko E.I. [in Ukrainian].

5. Kondrashov, N.M., Kondrashova, K.G., Chuvasov, M.O., Volkova, N.V. & Slyusarenko, N.V. (2021). Technologization of preventive activities in the system of preparing future teachers: a strategy for improving the quality of university education. Apuntes Universitarios, 4, 183-202. [in English].

6. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku [National strategy for the development of education in Ukraine for the period until 2021. Open lesson]. osvita.ua. Retrieved from: https://osvita.ua/legislation/other/36322/ [in Ukrainian].

7. Bykov, V.Iu., Bilous, O.V., Bohachkov, Yu.M. et al. (2010). Osnovy standartyzatsii informatsiino-komunikatyvnykh kompetentnostei v systemi osvity: metod. rekomendatsii [Basics of standardization of informational and communicative competences in the education system: methodical recommendations]. V.Iu. Bykov, O.M. Spirin, O.V. Ovcharuk (Ed.). Kyiv: Antyka [in Ukrainian].

8. Senko, Yu.V. (2005). Pedahohycheskaia tekhnolohyia v hermenevtycheskom kruhe [Pedagogical technology in the hermeneutic circle]. Pedahohika - Pedagogy, 6, 15-23 [in Russian].

9. Sovershenstvovanye obrazovanyia kak uslovye formyrovanyia uspeshnoi lychnosty [Improving education as a condition for the formation of a successful personality]. (2012). Tiraspol: Polyhrafyst [in Russian].

10. Cobo, C. (2009). Strategies to Promote the Development of E-Competences in the Next Generation of Professionals: European and International Trends. SSRN Electronic Journal. 10 [in English].

11. Ferrari, A. (2012). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. European Commission Joint Research Center. Institute of Prospective Technologies Studies: European Union [in English].

Размещено на Allbest.ru