Формування риторичної компетентності майбутнього фахівця в умовах дистанційної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія статистики, обліку та аудиту

ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Діденко Наталія Миколаївна

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри іноземних мов

Анотація

дистанційний навчання риторичний компетентність

У статті висвітлено проблему формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти в процесі викладання української мови за професійним спрямування та запропоновано шляхи її розв'язування. Закцентовано увагу на особливостях формування риторичної компетентності студентів в умовах дистанційного навчання, зокрема на використанні інтерактивних форм і методів дистанційного навчання, що сприяють формуванню мовної особистості майбутнього фахівця. Одним із основних завдань вищої освіти є формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти. Навчальна дисципліна «Українська мова за професійним спрямуванням» передбачає ознайомлення студентів з теоретичними основами риторики та удосконалення практичних мовно-риторичних умінь і навичок майбутніх фахівців. У розділі «Риторика» студенти вивчають мовленнєві технології, прийоми вербальної і невербальної комунікації. Проаналізовано підходи науковців до поняття «риторична компетентність», «формування риторичної компетентності» та обґрунтовано умови формування риторичної компетентності в умовах дистанційного навчання. З'ясовано, що наукові студії розглядають риторичну компетентність як уміння вибудовувати ефективне й оптимальне спілкування до мовленнєвої ситуації; реалізовувати власні риторичні ресурси у процесі професійної діяльності, підвищувати фаховий мовний імідж. Проведено аналіз методичних рекомендацій щодо формування риторичних умінь у процесі дистанційного навчання Виокремлено структуру риторичної компетентності, особливості побудови практичного заняття, вибір системи риторичних вправ, завдань для самостійного опрацювання. Аналіз теоретичних засад дозволив сформувати висновок, що риторична освіта впливає на формування мовного іміджу, траєкторії професійного шляху майбутнього фахівця. Риторична компетентність передбачає формування особистісних якостей, розвиток мислення, мовлення, уміння здійснювати ділове спілкування за правилами етикету. Процес формування риторичної компетентності вимагає оновлення методичної системи, вибудовування специфіки практичних занять в умовах дистанційного формату та складних реаліях воєнного часу в Україні.

Ключові слова: риторична компетентність, риторичні вміння та навички, формування риторичної компетентності, вправи на формування риторичних умінь.

Abstract

Natalia Mykolaivna Didenko Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, National Academy of Statistics, Accounting and Audit

FORMATION OF THE RHETORICAL COMPETENCE OF THE FUTURE SPECIALIST IN THE CONDITIONS OF DISTANCE EDUCATION

The article highlights the problem of the formation of rhetorical competence of university students in the process of teaching Ukrainian language for special purposes and suggests ways to solve it. Attention is focused on the peculiarities of the formation of students' rhetorical competence in the conditions of distance learning, in particular on the use of interactive forms and methods of distance learning contributing to the formation of the linguistic personality of the future specialist. One of the main tasks of higher education is the formation of rhetorical competence of university students. The educational discipline “Ukrainian language for special purposes” involves familiarizing students with the theoretical foundations of rhetoric and improving practical linguistic and rhetorical skills of future specialists.The ''Rhetoric” section deals with studying speech technologies, techniques of verbal and non-verbal communication by students. The approaches of scientists to the concepts of “rhetorical competence” and 'rhetorical competence formation” were analyzed and the conditions for the formation of rhetorical competence in the conditions of distance education were substantiated. It was found that scientific studies consider rhetorical competence as the ability to build effective and ideal communication for the speech situation; to realize one's own rhetorical resources in the process of professional activity, to increase the professional linguistic image. An analysis of methodological recommendations for the formation of rhetorical skills in the process of distance learning was conducted. The structure of rhetorical competence, the peculiarities of the construction of a practical lesson, the choice of a system of rhetorical exercises and tasks for independent study were highlighted. The analysis of the theoretical foundations made it possible to conclude that rhetorical education affects the formation of the language image and the trajectory of the professional career of the future specialist. Rhetorical competence involves the formation of personal features, the development of thinking, speech, the ability to conduct business communication according to the rules of etiquette. The process of forming rhetorical competence requires updating the methodical system, building the specifics of practical classes in the conditions of distance learning and the complex reality of wartime in Ukraine.

Keywords: rhetorical competence, rhetorical abilities and skills, formation of rhetorical competence, exercises for formation of rhetorical skills.

Постановка проблеми

Актуальність риторичної підготовки майбутнього фахівця будь-якої галузі зумовлена викликами сучасного світу. Бути успішним у професійній діяльності, беззаперечно, допомагають ораторські, комунікаційні, організаційні здібності. За результатами останніх досліджень, які проводила компанія Microsoft, з-поміж переліку найбільш затребуваних навичок сучасного фахівця на рівні з комп'ютерною компетентністю, самоорганізацією є ораторські та комунікаційні здібності [11].

Рівень сформованості риторичної компетентності здобувача вищої освіти впливає на його успіх в майбутній професійній діяльності. На сучасному етапі постає необхідність у підготовці фахівця нової генерації, що володіє на високому рівні основами мовленнєвої культури, успішної комунікації. Формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти є пріоритетним завданням у вивченні української мови за професійним спрямуванням, що впливає на удосконалення професійних характеристик майбутнього фахівця. Оволодіння риторичними уміннями є складним процесом і вимагає системного підходу, передбачає застосування сучасних технологій і нових моделей навчання. Проблема формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти під час вивчення української мови за професійним спрямуванням постає актуальною, вимагає оновлення методичної системи і вибудовування нових моделей навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність означеної проблеми зумовила появу досліджень з риторики та її вплив на професійні якості сучасного фахівця різних галузей знань. Різноаспектні дослідження риторичних знань відображені в наукових студіях: психологів та психолінгвістів (П. Анахін, В. Бехтєрєв, Н. Бехтєрєва, І. Богін, Є. Божович, О. Виноградова, О. Залевська, І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Лурія, Н. Пронко, І. Румянцева, І. Сєчєнов, Т. Ушакова, Л. Щерба та ін.); лінгвістів (Л. Мацько, К. Філіпов, О. Селіванова); фахівців з риторики (С. Абрамович, Ф. Бацевич, Вандишев, О. Волков, О. Зарецька, Н. Колотілова, З. Куньч, Н. Михайличенко, Х. Перельман, Г. Почепцов, Ю. Пінчук, Г. Сагач, З. Сергейчук, І. Стернін, Г. Хазагеров, М. Чикарькова, О. Щербакова, М. Яцимірська та ін. ); лінгводидактів (А. Богуш, Н. Голуб, О. Горошкіна, Караман, А. Курінна, З. Курцева, Т. Ладиженська, Л. Мамчур, Г. Михайловська, А. Михальська, С. Мінєєва, В. Нищета, В. Паламарчук, М. Пентилюк, О. Семеног, О. Толочко та ін).

Мета статті - висвітлення особливостей формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі викладання української мови за професійним спрямуванням в умовах дистанційного навчання.

Виклад основного матеріалу

Питання вивчення сучасної риторики як науки набуло актуальності в системі вищої гуманітарної освіти на початку 21 століття і викликане запитами суспільства. Риторика є комплексною наукою, що інтегрується в дисципліни: етику, філософію, історію, культуру, педагогіку, літературу, мовознавство. За дослідженнями О. Щербакової на сьогодні відомо понад 40 курсів, що висвітлюють основи риторичних знань, ораторського мистецтва, мовленнєвої комунікації, етика ділового спілкування, педагогічна майстерність, культура і техніка фахового мовлення [13].

Навчальна дисципліна «Українська мова за професійним спрямуванням» передбачає ознайомлення студентів з теоретичними основами риторики та удосконалення практичних мовно-риторичних умінь і навичок майбутніх фахівців. У розділі «Риторика» студенти вивчають мовленнєві технології, прийоми вербальної і невербальної комунікації.

У науковому полі нашого дослідження розглянемо поняття «риторика», «риторична компетентність», «формування риторичної компетентності». Енциклопедичні словники пояснюють риторику як науку красномовства, синонім до ораторського мистецтва, що вивчає закони мислення і мовлення, розвиває культуру мовлення та мислення, поведінку, спілкування, акторську майстерність; може вживатися у різних значеннях (предмет, наука, мистецтво, підручник тощо) [6; 12]. Вивчення риторики сприяє побудові власної траєкторії пізнання і спілкування, культури мислення і мовлення, поведінки, самовираження, професійного іміджу.

У наукових працях Н. Голуб визначено основні завдання риторики - розвиток мисленнєво-мовленнєвої діяльності. Дослідниця окреслює процес мовлення в певний алгоритм: «мотив - думка - внутрішнє мовлення - слово» [3].

Поняття «риторичної компетентності» формується на основі завдань риторики. Риторичну компетентність М. Барахтян потрактовує як змістову єдність знань, умінь і навичок, що сприяють здійсненню ефективної комунікації в міжособистісній та професійній сферах. Окреслює зміст і методику практичних занять при вивчення риторики:

- вивчення теоретичних основ риторики;

- система виконання практичних і творчих завдань;

- здійснення контролю самостійної роботи студентів.

Науковець переконаний, що системний підхід допоможе виявити мисленнєво-мовленнєвий потенціал, підвищити рівень сформованості комунікативних умінь. Пропонує використовувати інтерактивні технології модельованого навчання: рольову гру, інсценізацію, дебати, виступи. Виконання спеціальних вправ і завдань: артикуляційні гімнастичні вправи, робота зі словниками, переклад текстів різних стилів, читання текстів, декламування художніх творів, аналіз взірцевих виступів, прийоми активізації уваги слухачів, самоаналіз мовлення [1].

Шляхом аналізу наукових розвідок визначено, що формування риторичної компетентності розглядають у контексті розвитку мовної і комунікативної компетентностей. Взаємозв'язок цих компетентностей сприяє появі нового терміну «риторикознавча компетентність», що розглядається як інтегративне поняття, охоплює низку дисциплін і містить світоглядні, комунікативні, культурознавчі, мисленнєво-мовленнєві завдання [13].

О. Кучерук розглядає риторичну компетентність студентів-філологів як суб'єктну властивість особи, що характеризується здатністю розвивати свій риторичний потенціал в професійній сфері та соціальному житті. Дослідниця пропонує схему формування риторичної компетентності студентів-філологів, що може бути організована в декілька етапів: підготовчий, комунікативний, контрольно-рефлексійний, підсумковий [5].

Поділяємо думку українських лінгводидактів про важливість удосконалення навичок сприймання і розуміння наукового тексту; складання тексту; налагодження взаємодії учасників комунікативної ситуації за допомогою тексту. М. Пентелюк пропонує алгоритм аналізу тексту в основі формування риторичних умінь: визначення виду, форми, викладу матеріалу, жанру, теми, структури, виражальних засобів, невербальних елементів, комунікативного завдання. При формуванні риторичних умінь і навичок необхідно володіти теоретичними та практичними основами риторики. Доречно використовувати такі види писемного мовлення: діловий лист, доповідь, реферат, конспект, стаття, ведення щоденників [8].

Варто зазначити, що до риторичної компетентності мовознавці (Н. Голуб, М. Пентелюк, В. Нищета, О. Кучерук, С. Толочко) зараховують такі уміння і навички: мовно-риторичні, організаційно-управлінські, пізнавальні.

Погоджуємося з думкою В. Нищети, що ефективність процесу формування риторичної компетентності учнів у процесі вивчення української мови залежить від реалізації педагогом психолого-педагогічних умов, риторичного підходу, усвідомлення риторичної діяльності [7].

Аналіз науково-педагогічних студій дає змогу визначити основні підходи для формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти у процесі дистанційного навчанні при вивченні української мови за професійним спрямуванням: компетентнісний, системний, гуманістичний, комунікативний, діяльнісний, контекстний. Проаналізуємо сутність положень деяких підходів.

Компетентнісний підхід забезпечує реалізацію основної мети вищої освіти - підготовку висококваліфікованого фахівця, спрямований на використання практичного досвіду. Відбувається зміщення акцентів теоретичних знань на практичний аспект удосконалення риторичних умінь.

Застосування положень системного підходу для формування риторичної компетентності має вагоме значення, оскільки забезпечує цілісність і єдність методології здійснення риторичної діяльності у професійній освіті.

Положення діяльнісного підходу сприяють створенню умов для практичної мисленнєво-мовленнєвої діяльності у ситуаціях особистісного та фахового спілкування; забезпечують мотивацію, застосування теоретичних знань і вмінь у риторичній діяльності, удосконалення практичного досвіду.

Зазначимо, що у процесі формування риторичної компетентності поряд із загальнодидактичними принципами навчання (науковість, доступність, систематичність, наочність, цілісність, нерозривність навчання і виховання) використовують специфічні. Урахування специфічних принципів сприяє здійсненню якісної риторичної підготовки студентів. Лінгводидактичні студії (Н. Голуб, О. Горошкіна, О. Залюбівська, С. Караман, О. Кучерук, О. Ранюк, С. Толочко, О. Щербакова та ін). визначають спеціальні принципи формування риторичної компетентності: культуровідповідності, ціннісний, стимулювання самостійності й творчості, життєвої перспективи, активізування взаємовпливу навчання риторики й української мови, мисленнєво-мовленнєвої активності та інтерактивності, стимулювання науково-дослідницької діяльності студентів, змагальності та емоційного комфорту, створення активного мовленнєвого середовища та принцип навчання створення текстів, які допоможуть досягти успіху в риторичній підготовці

Для реалізації важливих принципів формування риторичної компетентності ефективним є дистанційне навчання. У сьогоднішніх складних реаліях воєнного часу вища освіта послуговується в основному інструментами дистанційного навчання, активно використовуючи інтерактивних технології. Науковці визначають риторику інтерактивного спілкування як мистецтво здійснення ефективної комунікації, інформаційної комунікації з використанням відеотексту, голосу за допомогою інтернетних ресурсів. О. Толочко зазначає, що сучасна риторика інтерактивного спілкування послуговується «методами агітації, пропаганди, психологічного тиску, а також маніпулятивними засобами впливу» і визначає риторику інтерактивного спілкування як мистецтво здійснення ефективної комунікації, сприйняття інформації з використанням голосу чи відеотексту за допомогою інтерактивних ресурсів. Актуалізація риторики інтерактивного спілкування можлива за використання засобів онлайнових комунікацій, цифрових технологій (сайти, блоги, форуми, чати, освітні платформи, хмарні сервіси) [11].

Формування основних риторичних умінь і навичок розглядаємо в системі упровадження інноваційних технологій, електронних освітніх ресурсів. Розглянемо форми роботи, що сприяють формуванню риторичної компетентності та є використовуваними в дистанційному форматі.

Актуальною формою проведення риторичних заходів (практичних занять, конференцій, консультацій, виступів, захисту наукових досліджень) засобами дистанційних інструментів є вебінар. Визначимо основні переваги проведення занять у дистанційному форматі: відкритість навчання; присутність одночасно великої кількості учасників; синхронне та асинхронне навчання; забезпечення інтерактивності, взаємозв'язку учасників навчального процесу; обмін файлами під час спільної роботи; запис вебінару (у форматі mp 4), що дозволяє за відсутності учасникам переглянути чи прослухати вебінар, мати швидкий доступ до інформації, за потреби опублікувати в інтернетній мережі.

Процес формування риторичної компетентності побудований на взаємодії всіх учасників навчання, здійснення безпосередньої практичної комунікації, тому постає проблема збереження форм і методів в дистанційному форматі, вибір риторичних вправ, завдань для самостійної роботи [2].

Під час проведення вебінарів можуть використовуватися такі дистанційні інструменти (презентація, електронна дошка, відеоматеріали, аудіоматеріали, опитування, голосування, відеочат, голосовий чат, текстові повідомлення тощо). Зазначимо найбільш використовувані освітні платформи для реалізації проведення вебінарів:

- MyOwnConference (зручний інтерфейс, дозволяє швидко здійснювати демонстрацію наочних матеріалів);

- FreeConferenceCall.com (безкоштовна платформа, дозволяє одночасно приєднати велику кількість учасників, має додаткові інструменти малювання, демонстрації матеріалів з коментуванням);

- Microsoft Teams (безкоштовний застосунок, розрахований на велику аудиторію, має інструменти запису, трансляції конференцій);

- Webex (можливе зберігання на хмарному середовищі );

- Google Hangouts (має можливість паралельного ефіру на Youtube).

Можливості застосунків телекомунікаційних систем Skype, Viber, Telegram, Instagram та Facebook, YouTube можуть вдало використовуватися для формування риторичних умінь і навичок.

З-поміж недоліків дистанційного навчання у процесі формування риторичної компетентності науковці виокремлюють:

- викладач позбавлений можливості безпосередньо спостерігати за реакцією аудиторії;

- викладач перебирає на себе декілька ролей (організатор, ритор, ведучиймодератор), що знижує продуктивність;

- відсутність безпосереднього «живого» спілкування, енергетичного, емоційного обміну, візуального контакту;

- переваги особистісного контролю, низький рівень самодисципліни (учасник навчального процесу може залишити заняття в будь-який момент);

- неякісне технічне забезпечення, проблеми інтернетного забезпечення;

- довга тривалість заняття спричиняє втрату уваги, втомлюваність, впливає на емоційний стан;

- обмежена кількість цілей і завдань, пріоритетно невелика кількість запропонованих практичних завдань;

- потребує попередньої тривалої підготовки, інформаційної адаптації [2].

О. Залюбівська пропонує використовувати такі риторичні ігри: мозковий штурм, інтерв'ю, екскурсія, коментар, ток-шоу (групова дискусія), суд присяжних, конкурс ораторів. Виокремлює елементи гри (міні-ігри): інтелектуальна розминка, ланцюг асоціацій, словесний волейбол, гра в кольори, розкажемо казку, «квадрати слів», оповідання на замовлення, гра в інтонацію [4].

Вважаємо ефективним одночасно використовувати вправи на вдосконалення гнучкості мислення, оскільки задіюється мисленнєвомовленнєвий апарат. Е. Келасьєв пропонує цікаву систему прийомів розвитку мислення:

1) зміна тимчасових зв'язків (прийом виокремлення одного явища зпоміж інших; скорочення інтервалу часу між подіями, наприклад описати діалоги людини сьогодення і майбутнього; переміщення в часі деяких предметів; роль предмета в житті людина зараз і в майбутньому);

2) зміна просторових зв'язків (прийом зміни звичних зв'язків на незвичайні, наприклад людина на мосту / під мостом; поєднання роз'єднаних у просторі речей, наприклад дерево-олівець; прийом роз'єднаних зазвичай фактів, наприклад риба без води);

3) зміна звичних зв'язків перетворення дії (прийом позбавлення об'єкта можливості виконувати звичні дії, наприклад автомобіль нічого не перевозить; прийом блокування очікуваного результату, наприклад автомобіль перевозить людей, але залишається на місці; прийом складання сюжетів на основі підібраних завчасно об'єктів, наприклад пасажир / стюардеса або Вовк / Червона Шапочка);

ігрові форми складання і освоєння запропнованих тем (пропонуються теми і незвичайні ситуації спілкування, вихід з комфортних умов «Митниця», «Достойна відповідь», «Мудрий вчинок» тощо) [10].

Нам імпонує класифікація риторичних вправ Н. Голуб: підготовчі, тренувальні, творчі, аналітичні [3].

Риторичні вправи на розвиток навичок культури і техніки мовлення; прийоми ведення дискусії; тренування артикуляційного апарату; виступ перед аудиторією; рефлексія власної риторичної діяльності та інші легко адаптувати у дистанційний формат.

Пропонуємо такі форми роботи, що сприяють підвищенню рівня сформованості риторичної компетентності та адаптуються в дистанційний формат:

- проведення дискусій, дебатів із застосуванням «онлайнових кімнат»;

- аналіз показових фрагментів виступів (дикторів, лекторів, ораторів, мовознавців, публічних особистостей, аудіозапису поетів та письменників);

- вправи на тренування акторської майстерності;

- декламування художніх творів;

- написання творчих робіт;

- захист наукових проєктів;

- проведення конкурсів;

- вправи на тренування артикуляційного апарату; невербального мовлення;

- риторичні кейси (розігрування ситуацій спілкування, тренування навичок мовленнєвої імпровізації);

- вправи на тренування вимови, емоційності;

- тренінги з логіки:

- риторичні ігри;

- самопрезентиція;

- коментарі-роздуми;

- промова-звернення;

- ілюстрації-приклади;

- проведення різних форм вебінарів, конференцій, семінарів;

- онлайнові музейні квести;

- використання QRL-кодів, чек-листів при виконанні індивідуальних завдань;

Особливої уваги, підходу до організації та адаптації в дистанційний формат потребує використання активних методів навчання ділової гри (риторичних кейсів). Реалізація кейсу може відбуватися в декілька етапів:

- попереднє ознайомлення учасників з метою та змістом кейсу, мотивація;

- формування умов проведення та завдань;

- додатковий інструктаж;

- утворення робочих груп («онлайнових кімнат очікування»);

- аналіз та самоаналіз, рефлексія;

- результат («продукт кейсу»).

Ділова гра є комплексним явище, що має на меті моделювання реальної дійсності, структурування ділових стосунків, фахової комунікації, особистісне, міжгрупове спілкування, формулювання проблем і шляхи їх вирішення, репетиція колективної діяльності, формування світогляду, розвиток комунікативних здібностей, риторичних умінь і навичок. Прикладами риторичних кейсів, адаптованих у дистанційний формат можуть бути «Ситуація спілкування», «Неочікувана комунікація», Діловий театр», «Соціодрама», «Дебати», «Діалог в майбутнє», «Вимушене ні / так», «Агітація» та ін.

Формування риторичної компетентності у здобувачів вищої освіти в процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням розглядаємо як цілісне явище з дотриманням психолого-педагогічних та лінгводидактичних умов із застосуванням сучасної моделі дистанційного навчання, що заснована на спеціальній системі риторичних вправ.

Висновки

Отже, високий рівень сформованості риторичної компетентності здобувача вищої освіти в процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням є показником успішності майбутнього фахівця, що допоможе здійснювати ефективну комунікацію в професійній діяльності. Застосування сучасної методики, риторичних моделей, мовних технік, риторичних вправ, творчих завдань з використанням інструментів дистанційного навчання сприятиме формуванню риторичної компетентності здобувача вищої освіти, що забезпечить індивідуальний професійний розвиток, життєвий успіх. Перспективу подальших наукових розвідок убачаємо у розробленні сучасної методичної системи формування риторичних умінь у процесі вивченні української мови за професійним спрямуванням.

Література

1. Барахтян М. М. Роль риторичної освіти у формуванні комунікативної компетентності майбутнього вчителя. Педагогічні науки. 2018. Випуск 139. С. 20-26.

2. Будянський Д.В. Використання вебінару в процесі вивчення курсу «Риторика» у закладах вищої освіти. Фізикоматематична освіта. 2020. Випуск 1(23). Частина 2. С. 19-24.

3. Голуб Н. Б. Теоретико-методичні засади навчання риторики у вищих педагогічних навчальних закладах: автореф. дис.... доктора пед. наук: 13.00.02. Київ, 2009. 38 с.

4. Залюбівська О. Б. Педагогічна модель формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ ; Вінниця: ТОВ фірма «Планер». Вип. 39. 2014. С. 214-219.

5. Кучерук О. Розвиток риторичної компетентності студентів-філологів у процесі риторичної освіти // Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі: зб. наук. праць (за мат-ми Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції 23 квітня 2015 р.). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2015. С. 50-53.

6. Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / Автор-укладач Ю. І. Ковалів. К.: Академія, 2007. Т. 2. 624 с.

7. Нищета В. А. Концептуальні параметри дослідно-експериментального навчання української мови в основній школі: риторичний аспект. Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі: зб. наук. пр. (за матеріалами Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. 23 квітня 2015 р.) / за ред. К. Я. Климової. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 58-70.

8. Пентилюк М. Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики: зб. статей. Київ: Ленвіт, 2011. 256 с.

9. Ранюк О. П. Принципи вивчення риторики у вищому навчальному закладі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2014. Вип. 42. Ч. 1. С. 52-55.

10. Риторика. Навчальні матеріали. Завдання. Тренінги. Ігри. URL: https://pidru4niki.com/10611207/ritorika/zavdannya_treningi_igri_ritorika_logika (дата звернення 15.09.2022).

11. Толочко С. В. Розвиток мовно-комунікативної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти. Інноваційна педагогіка. 2018. № 5. С. 138-143.

12. Філософський енциклопедичний словник. НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С.Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук (голова). К.: Абрис, 2002. 742 с.

13. Щербакова О. А. Ознаки риторикознавчої компетенції викладачів кафедр соціально-гуманітарного профілю у конткесті вимог академічного красномовства. Проблеми освіти. 2014. Вип. 78. Ч. 2. С. 268-273.

References

1. Barakhtyan M.M. The role of rhetorical education in the formation of communicative competence of the future teacher. Pedagogical sciences. 2018. Issue 139. P. 20-26.

2. Budyansky D.V. The use of a webinar in the process of studying the course “Rhetoric” in institutions of higher education. Physico-mathematical education. 2020. Issue 1(23). Part 2. P. 19-24.

3. Holub N. B. Theoretical and methodological principles of teaching rhetoric in higher pedagogical educational institutions: doctor's thesis... doctor of pedagogical Sciences: 13.00.02. Kyiv, 2009. 38 p.

4. Zalyubivska O. B. Pedagogical model of formation of rhetorical culture of future teachers of technical universities. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. Vinnytsia: LLC “Planer”. Vol. 39. 2014. P. 214-219.

5. Kucheruk O. The development of rhetorical competence of philological students in the process of rhetorical education // Actual problems of the formation of the rhetorical personality of the teacher in the Ukrainian-speaking space: Prceedings from: All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference dated April 23, 2015). Zhytomyr: I. Franko Zhytomyr State University, 2015. P. 50-53.

6. Literary encyclopedia: in 2 volumes / Author-compiler Yu. I. Kovaliv. K.: Academy, 2007. Vol. 2. 624 p.

7. V. A. Nyshcheta. Conceptual parameters of research-experimental teaching of the Ukrainian language at primary school: rhetorical aspect. Actual problems of the formation of the rhetorical personality of the teacher in the Ukrainian-speaking area: Proceedings from: AllUkrainian scientific-practical internet conference dated April 23, 2015) / edited by K. Ya. Klimova. Zhytomyr: I. Franko Zhytomyr State University, 2015. P. 58-70.

8. Pentyliiuk M. Proceedings from: Actual problems of modern linguistic didactics, Kyiv: Lenvit, 2011. 256 p.

9. Raniuk O. P. Principles of studying rhetoric at a higher educational institution. Scientific notes of Mykhailo Kotsyubynskii Vinnytsia State Pedagogical University. Series: Pedagogy and psychology: Vinnytsia: LLC “Nilan LTD”, 2014. Issue 42. Part 1. P. 52-55.

10. Tolochko S. V. Development of linguistic and communicative competence of teachers in the system of postgraduate pedagogical education. Innovative pedagogy. 2018. No. 5. P. 138-143.

11. Shcherbakova O. A. Features of rhetorical competence of teachers of sociohumanitarian departments in the context of the requirements of academic eloquence. Problems of education. 2014. Issue 78. Part 2. P. 268-273.

12. Philosophical encyclopedic dictionary. NAS of Ukraine, H. S. Skovoroda Institute of Philosophy; editor: V. I. Shynkaruk (head). K.: Abris, 2002. 742 p.

13. Rhetoric. Educational materials. Task. Trainings. Games. Retireved at: https://pidru4niki.com/ 10611207/ritorika/zavdannya_treningi_igri_ritorika_logika (access date 09/15/2022).

Размещено на Allbest.ru