Етапи написання магістерської роботи для студентів художніх спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Етапи написання магістерської роботи для студентів художніх спеціальностей

Дяків Марія Володимирівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації

Дяків Олена Василівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації

Анотація

Магістерська робота - це певний процес з поетапним виконанням тих чи інших завдань. Перше, що має дотримуватись здобувач вищої освіти - це етапи та терміни виконання завдань магістерського дослідження. Наприклад, в першому триместрі студент проводить пошукову роботу, разом з керівником визначає вартісний зібраний матеріал та починає систематизувати його. Якщо цей етап порушено то подальша робота гальмується і практично втрачена основа для наступного етапу дослідження. Цей етап визначає готовність дослідника до наукового дослідження. Студентам слід ретельно на цьому етапі вивчити об'єкт та предмет дослідження, провести пошукову роботу.

В другому триместрі навчання дослідження переходить в стадію роботи з текстом. Тут варто зосередити увагу на порадах викладача щодо методології написання наукових текстів. Керівник під час консультацій повинен визначити зі студентом структурні частини магістерської роботи, допомогти підготувати план написання тексту та навести принципи і методи роботи над викладом матеріалу, мету та завдання.

Завершальним етапом наукового дослідження є захист магістерської роботи, який проводиться у вищому навчальному закладі. Цьому передує низка формальних процедур, зокрема апробація роботи на наукових конференціях, попередні допуски на профілюючій кафедрі, допуск на захист профілюючою кафедрою, рецензування.

В статті визначено стадійність роботи над магістерською. У сучасному мистецтвознавстві наукові дослідження, що здійснюються у галузі образотворчого мистецтва повинні містити чіткий раціональний принцип, щодо організації проведення дослідження. В поле дослідження магістрів потрапляють твори сучасних художників, які сповнені соціальним творчим експериментом. Опрацювання такого матеріалу не можливе без чітко вибудуваної структури - основи дослідження. Для науковців, що проводять дослідження у сфері мистецтвознавства важливим є розуміння підходів і способів реалізації завдань пов'язаних з розкриттям теми.

Ключові слова: магістерська робота, етапи дослідження, об'єкт дослідження, предмет дослідження, матеріал дослідження.

Abstract

Diakiv Mariia Volodumurivna Candidate of Art history/ Associate Professor of Decorative Applied Art Restoration Precarpathian National University named by Vasyl Stefanyk, Scientific Research Institute of Arts

Diakiv Olena Vasulivna Candidate of Art history/ Associate Professor of Decorative Applied Art Restoration Precarpathian National University named by Vasyl Stefanyk, Scientific Research Institute of Arts

Stages of writing a master's thesis for art students

A master's thesis is a certain process with the step-by-step implementation of certain tasks. The first thing that a student of higher education must observe is the stages and deadlines for completing master's research tasks. For example, in the first trimester, the student conducts research, together with the supervisor determines the valuable collected material and begins to systematize it. If this stage is violated, further work is slowed down and the basis for the next stage of research is practically lost. This stage determines the researcher's readiness for scientific research. At this stage, students should carefully study the object and subject of research, conduct research.

The article defines the phasing of the master's work. In modern art history, scientific research carried out in the field of fine arts must contain a clear rational principle regarding the organization of research. The field of master's research includes the works of modern artists, which are full of social creative experimentation. Processing of such material is not possible without a clearly built structure - the basis of the research. For scientists conducting research in the field of art history, it is important to understand the approaches and ways of implementing tasks related to the disclosure of the topic.

Keywords: master's thesis, research stages, research object, research subject, research material.

Основна частина

Постановка проблеми. Навчання у вищих навчальних закладах передбачає виконання наукових досліджень, які ґрунтуються на здатності студента самостійно проводити аналіз певного предмету або об'єкту, розкривати суть теми, робити висновки щодо матеріалу. Особливістю наукових досліджень у сфері мистецтвознавства є використання професійної методики дослідження здобувачами освітнього рівня «Магістр». Запропонована поетапність виконання спрямована на системне інноваційне застосування фундаментальних знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. При цьому студент повинен вміти формувати логічний виклад матеріалу в рукописах використовуючи досвід вчених та власні набуті навички; розрізняти псевдонаукові та наукові дослідження; робити авторські висновки, щодо опрацьованого матеріалу дослідження; проводити відбір ілюстративного матеріалу для усесторонньої презентації завдань наукового дослідження.

Потрібно також знати як в науковому тексті формувати преамбулу, основний зміст, прикінцеві висновки; мистецтвознавчу та загальнонаукову літературу з обраної теми; методико-практичні основи написання науково - дослідницької роботи; способи доведення авторських міркувань, гіпотез, припущень в підтвердження актуальності теми; практичні принципи реалізації поставлених завдань дослідження;

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасній науковій практиці існує чимало праць, що окреслюють коло питань різних наукових галузей та пропонують методологію написання магістерських робіт. Зокрема, Стеченко Д.М. наголошує, що «науково-дослідницька робота - це головний шлях набуття, примноження й оновлення знань, який передбачає уміння ставити наукові завдання, планувати їх виконання, організовувати збір та обробку інформації, а також створювати умови для генерування нових ідей та їх практичної реалізації. Досвід наукової роботи набувається протягом усього творчого життя вченого, а фундаментом для нього є знання основ методології наукових досліджень» [3, 9-10].

Ось як характеризує ступінь магістра Шейко В.М. - «це освітньо - кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плідної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності» [5, 148].

У праці Свердана М.М. знаходимо таке тлумачення цього наукового дослідження, яке він пов'язує з «розробкою конкретно-теоретичних і науково - виробничих задач прикладного характеру, що визначається специфікою відповідного напрямку вищої освіти» [2, 28]. При з'ясуванні об'єкта і предмета дослідження Шейко В.М. та Кушнаренко Н.М. виводять, «що між ними і темою наукової роботи є системні логічні зв'язки. Об'єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження» [5, 131].

Розглядають проблематику наукових досліджень також Білуха М.Т., Важинський С.Е., Гуторов О. І., Зацерковний В. І. Тішаєв І. В., Демидов В.К., Кравець Н.П., Лопушанський В., Бродська О., Ніколаєва Л.М. та інші.

Метою статті є розкриття змісту роботи над магістерським дослідженням в структурному розподілі етапів згідно поставлених науково - дослідних завдань, направлених на оволодіння студентами певних наукових вмінь.

Виклад основного матеріалу. Першим етапом підготовки магістерського дослідження є збір матеріалу та затвердження теми науково - дослідної роботи. Цей етап передбачає початок навчання, визначення теми, а також предмету та об'єкту дослідження. Для цього магістр застосовує методи збору матеріалу, на основі яких разом із керівником та викладачами кафедри формулює тему згідно актуальності, мети та завдань дослідження. Зібраний матеріал (у світлинах, на електронних носіях, у польових записах тощо) представляє викладачам кафедри для отримання допуску до наступного етапу роботи. Важливим є вчасне подання теми на розгляд кафедри. Цим етапом не варто нехтувати, адже слід правильно вибрати маловідомі, ціннісні об'єкти дослідження, що дасть можливість виявити новітні форми розвитку мистецьких явищ. Ще одним аргументом стимулювання пошукової роботи є те, що зібраного матеріалу повинно бути якомога більше, таким чином можна охопити досліджуване явище в цілісності. В деяких випадках дослідження може охоплювати чималий часовий період, тому важливо звернути увагу на детальне розкриття історії розвитку предмету та об'єкту.

Дослідження, які стосуються об'єктів сучасного мистецтва, повинні ґрунтуватись на розкритті особливостей виявлених дослідниками у ході збору матеріалу. Тема обрана студентом повинна досліджуватись ним з огляду на специфіку актуальності матеріалу на даний час, тому слід одразу визначити напрям роботи та цікаво подати матеріал. Це означає, що тему треба розкрити під певним авторським кутом та наголосити в ній на моментах, які досі не були зафіксовані або частково висвітлювались іншими авторами.

Дослідник у пошуковій роботі має опиратись на зміст та завдання, які поставлені в назві теми. Якщо чітко означений в темі предмет, то спрямувати всі сили на його пошуки, а якщо зазначено об'єкт, то всесторонньо розглянути усі можливі варіанти його складових. Робота на цьому етапі зосереджується на опрацюванні першого розділу магістерської роботи, у якому визначаються основні положення про джерельну базу та методологію наукового дослідження. Завершується складання бібліографічного списку літератури та додатків, що є невід'ємними структурними частинами магістерської роботи. Виконується все згідно «графіку виконання науково-дослідних робіт» на початку першого курсу.

Другий етап - це підготовка наукового повідомлення та апробація теми на звітньо-науковій конференції. На цьому етапі студент готує матеріал по чітко визначеному предмету дослідження у формі наукового повідомлення (не більше 3-4 сторінок) та подає його згідно затвердженої теми презентуючи в доповіді на щорічній звітньо-науковій конференції. Відбувається апробація теми, в якій студент засвідчує безсумнівну актуальність дослідження та доводить важливість та цінність обраної теми. Текст наукового повідомлення повинен містити авторський аналіз новітнього мистецького явища, за результатами якого подано висновки. Молоді науковці опрацьовують вибрану тему усесторонньо, виокремлюють найголовніші аспекти розвитку предмету і об'єкту дослідження. Інформативне наповнення якісно збагачує текст, тому слід якомога більше залучати до підтвердження гіпотетичних умовиводів встановлених наукових фактів, користуючись працями вітчизняних та зарубіжних науковців. Обсяг тексту основної частини наукового повідомлення є достатнім для лаконічного висвітлення теми. З цією метою дослідник концентрує свою увагу на головних завданнях дослідження. Проводить збір матеріалу в хронологічному та географічному порядках згідно поставленої мети. За потреби використовує усну форму збору матеріалу - спілкується з митцями та науковцями дотичними до обраної теми. Опісля, систематизує зібраний матеріал відносно художніх особливостей та розпочинає роботу над текстом.

Рекомендовано для наукового повідомлення вибирати теми - актуальні в сьогоденні, малодосліджувані, цікаві з огляду на використання у творчій практиці одного і більше митців тощо.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів згідно Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015. Вся проведена робота повинна вибудовуватись у співпраці з керівником, що дає допуск до участі у привселюдному виступі. Це перша спроба отримання та набуття досвіду завдяки участі у пленарних засіданнях студентської та викладацької звітньо-наукових конференціях, які проводяться на першому році навчання магістра орієнтовно в лютому-березні.

В третьому етапі виконується узгодження змісту та робота над розділами магістерської. Після визначення об'єкту і предмету дослідження, настає етап систематизації зібраного матеріалу. Під керівництвом наукового керівника студент повинен відібрати придатний до даної теми матеріал, визначити за ним розділи та підрозділи наукової роботи. В ході роботи є також можливість провести порівняльний аналіз досліджуваного явища із дотичним до нього вітчизняного або закордонного зразка. Тому в пошуку літератури слід звернути увагу також і на іноземні джерела, як альтернативні. Розділивши зібраний матеріал за напрямками роботи по розділах автор розпочинає роботу над аналізом явища загалом - конкретизує та подає характеристику об'єкту та предмету за художніми критеріями для більш детального його виявлення.

Існує чітка структура наукової роботи, яка передбачає наступні пункти: зміст; вступ; розділ перший; підрозділи; розділ другий; підрозділи; розділ третій; підрозділи; висновки; список використаної літератури; додатки.

Отже, розглянемо детально роботу над кожним з цих вищезазначених пунктів. У змісті роботи автором подається структура праці у вигляді заголовків до розділів та підрозділів наукової роботи, а також вносяться сторінки їхнього розташування. Усі заголовки розділів та підрозділів нумеруються та мають мати чітку та логічну форму викладу. Це означає, що дослідник у визначені розділу повинен подати об'єкт або предмет дослідження, встановити завдання та часові або географічні межі. Теми підрозділів конкретизуються і мають вужчу специфіку дослідження щодо певного предмету дослідження. Тут важливо визначитись із концепцією викладу матеріалу. Концепція - це система поглядів, система опису певного предмета або явища стосовно його побудови, функціонування, що сприяє його розумінню, тлумаченню, вивченню головних ідей. Вона має надзвичайне значення, оскільки є єдиним, визначальним задумом, головною ідеєю наукового дослідження. Зібраний матеріал студент систематизує згідно хронологічних, географічних, художніх особливостей у попередніх етапах. Згідно завдань визначає структурні розділи та підрозділи магістерської роботи та подає їх у змісті, заздалегідь консультуючись з керівником. Опісля розпочинає роботу над тим розділом, що присвячений предмету дослідження та по якому зібрано і систематизовано найбільше матеріалу. На цьому етапі консультації з керівником обов'язкові, а сумісна робота покращує якість отриманих результатів. Студент використовує здобуті знання, навички та вміння отримані завдяки лекціям та практичним заняттям для написання наукового тексту.

Здійснюється робота над розділом першим, що включає в себе два підрозділи (1.1. Історіографія дослідження та 1.2. Методика дослідження та основні джерела), в яких міститься інформація про джерельну базу та методологію наукового дослідження. Історіографія дослідження є аналізом останніх досліджень з певної теми, в яких автор знаходить підтвердження власних думок або частково представляє об'єкт та предмет дослідження. В цього підрозділі студент проводить роботу з опрацьованою літературою, зокрема з монографічними виданнями, які частково або повністю охоплюють тематику дослідження. Аналіз видань проводиться з огляду на посилання в тексті наукової роботи та повинен бути підтверджуючим фактором ступеня актуальності теми. Важливо виявити думки авторів на розкриття проблематики, тому слід взяти до уваги праці сучасників та минулого покоління, а також іноземних авторів, які розглядають дотичні питання. Статті та інша література (альбоми, каталоги, словники тощо) повинні бути введені в історіографію дослідження, адже в них міститься інформація про об'єкт, який ілюстрований. Виклад матеріалу у цьому підрозділі можна проводити за системами: згідно хронології викладу матеріалу, за алфавітним порядком, за першочерговістю друкованих видань, за розміщенням посилань у розділах тощо. У тексті підрозділу автор пише короткий анонс, в якому аргументовано наводить постановку проблему та її взаємозв'язок з різними науковими дослідженнями. Далі, обравши систему викладу аналізу основних джерел, подається основний текст, а на завершення результати проведеної роботи викладаються у висновках, підсумовуються та виділяються основні досягнення в дослідженні даної теми іншими авторами.

У наступному підрозділі «Методика дослідження та основні джерела» автором розглядається методологія дослідження, в тому числі методи дослідження, які були використані у роботі. Для цього потрібно розглянути загальнонаукову методологія, яку пропонують нам ряд авторів, зокрема О.В. Крушельницька [1], М.М. Сведан, М.Р. Свердан [2], Д.М. Стеченко [3], O.С. Чмир, А.М. Черній [4], В.М. Шейко [5], Н.М. Кушнаренко, P.Б. Шишка [6]. Робота над розділом та його структурними частинами триває в другій половині першого року навчання (три місяці), а по завершенню студент подає короткий звіт (виклад) отриманих результатів у формі рукопису.

Робота над розділами магістерської - це четвертий етап. У ході дослідження студент продовжує збір матеріалу і таким чином виявляє предмет та об'єкт дослідження усесторонньо. В тексті розділу автор повинен дотримуватись певних критеріїв по викладу матеріалу. Зокрема, в розділі, де мова йде по висвітлення явища в історико-культурному процесі розвитку суспільства, важливо об'єкт та предмет дослідження зафіксувати щодо процесів - зародження, розвитку та згасання або регенерації. Тому варто пам'ятати про систематизацію інформації про явище згідно трьох стадій існування явища (зародження, розвитку та згасання або регенерації), в яких є обов'язковою фіксація часових меж (виокремлення дат важливих в процесах становлення) та суспільної ситуації, виявлення взаємовпливів з подібними явищами, розкриття творчих суб'єктів творення об'єкту чи предмету. Текст цього розділу повинен донести до читача інформацію про чинники, які впливають на розвиток предмету дослідження, і завдяки об'єкту розкрити загальновідомі та маловідомі сторінки історії формування явища в цілому. Загалом другий розділ є своєрідною передісторією, початком дослідження в напрямі історичної періодизації за культурологічними ознаками.

Протягом кінця першого і початку другого року навчання (3 місяці) студент консультується та працює над наступним розділом, а по завершенню роботи подає звіт на розгляд кафедри.

П'ятий етап виконання магістерського дослідження (робота над розділами магістерської) ідентичний попереднім. У наступних розділах магістерської роботи, а саме в третьому розділі дослідження проводиться також за історико-культурними змінами з акцентом на художні особливості. Як саме подати інформацію в цьому розділі автор визначає, щодо зібраного матеріалу, а саме: за видами, за жанрами, за типами образотворчого або декоративно-прикладного мистецтва (за предметом); за стилістичними ознаками; за суб'єктами творення об'єкту та предмету дослідження; за часовими параметрами існування явища. Структура для підрозділів така ж як і для попередніх, тобто обов'язковим є вступ, основний текст та висновки.

В цьому розділі повинно бути конкретне інформування читача щодо проблем розвитку предмета дослідження за художніми ознаками, зокрема сюжету, засобів композиції, колориту, стилістики та ін. Головна увага дослідника у цих підрозділах повинна бути зосереджена на певній системі викладу матеріалу, в якому значення історико-культурного підходу мінімальне, а натомість важливим є висвітлення предмету з точки зору аналізу художньо-естетичних прикмет. Тому значна частина тексту присвячується не констатуванню та копіюванню історичних фактів, а цілеспрямованому розгляду предмету дослідження.

Матеріали розділу повинні цілісно розкрити безпосередньо завдання дослідження, адже саме в ньому дослідник має можливість представити польові матеріали зібрані в натурних зйомках чи опрацьовані зі слів свідків - учасників досліджуваного явища. У процесі роботи, проводячи аналіз за художніми ознаками автор виробляє свою систему викладу матеріалу. Наприклад, коротко розповідає в цілому про проблему дослідження предмету, а потім на конкретних прикладах аналізує сам предмет дослідження та за допомогою міркувань, аналізу, гіпотез отримує якісні результати, тобто висновки.

Магістерська робота містить три розділи і цього цілком достатньо для дослідження, але при потребі може бути і четвертий розділ. Його створюють, якщо об'єкт та предмет дослідження мають відмінно-якісну ознаку свого розвитку чи існування. Зокрема, якщо потрібно наголосити на типології розвитку предмету, або є яскраво виражена будь-яка інша художньо - функційна ознака. У процесі дослідження можливе виявлення важливого аспекту розвитку предмету, який дослідник змушений виокремити в окремий розділ, адже його не можливо долучити за значенням до попередніх розділів. За такою структурою автор буде якнайкраще проводити роботу. Та варто пам'ятати, про те що дослідження спрямоване на висвітлення художнього явища, а дотичні до нього процеси інколи висвітлюються забагато і привертають на себе основну увагу. Тому слід логічно подавати основну та другорядну інформацію.

Також на цьому етапі студент підводить підсумки виконаної роботи та оформлює їх у прикінцеві висновки, в яких зазначає отримані результати від проведеного дослідження та виводить основні ознаки досліджуваного явища. На етапі коли завершена робота над розділами магістерської роботи і отримані від неї результати слід викласти у формі висновків. Як зазначає А.М. Черній у висновках «викладають найбільш важливі наукові та практичні результати одержані в праці, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики» [4, 132]. Висновки подаються окремою позицією після завершення останнього розділу. В них по пунктах повинні міститись рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів, оцінюватись стан питання, розкриватись методи вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння, інноваційні реконструкції.

Особливістю висновків є їхня відповідність поставленим завданням та меті в розділах магістерської. На початках дослідження автор конкретно визначає завдання, які він ставить у роботі відповідно до мети, а отримані результати визначає у висновках. Мета і завдання - це своєрідні зобов'язання, які бере на себе дослідник і, ним же визначені, шляхи їх вирішення. Якість виконання магістром своїх завдань є критерієм наукової вартості магістерської роботи. Тому так важливо, щоб отримані результати були вартісними і в системі дослідження автор логічно вибудував методику для досягнення поставленої мети. На цей етап студенту надається термін три місяці згідно графіку виконання магістерської роботи.

Шостий етап - підготовка роботи до публічного захисту, включає в себе подання магістерської роботи на рецензування та організацію підготовки захисту (оформлення роботи у тверду палітурку, створення слайд-шоу або таблиць для наочної демонстрації об'єкту та предмету дослідження). Текст наукової роботи повинен перечитати керівник і дати відповідний відгук. Робота повинна мати усі структурні частини, в тому числі і кольорові додатки. Допускаються певні моменти по доопрацюванню тексту до подачі на кафедральний допуск, де рішенням кафедри надається дозвіл магістру на привселюдний захист наукового дослідження. Праця повинна створити позитивне враження на комісію, а тому в ній мають бути опрацьовані усі поставлені завдання, а також висвітлені результати у висновках. Метою цього етапу є уточнення та виправлення зауважень в рукописі магістерської до перегляду рецензентами; надання відгуку провідними викладачами кафедри та іншими науковцями; підготовка презентації роботи на захисті та привселюдне обговорення результатів дослідження. Виконання цього етапу роботи відбувається на останньому році навчання.

Висновки. У статті подано етапи виконання магістерського дослідження, розкрито структуру наукової роботи з чіткими рекомендаціями до кожного пункту. Способи здобуття наукових знань - шлях, на якому досягається певна науково-дослідницька мета. Вона містить широкий вибір методів наукового дослідження, що визначають способи вивчення та пізнання явищ та процесів в межах об'єкта та предмета наукового дослідження. Тому підготовка магістра до самостійного навчально-наукового дослідження є важливою, адже виявляється його здатність застосувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, володіння методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, спроможністю до плідної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності. Автори пропонують доповнити дане дослідження термінологією образотворчого мистецтва, яка стосується мистецтвознавчого аналізу в контексті розвитку нових напрямів художньої творчості.

Література

магістерський образотворчий мистецтво художник

1. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2006. 206 с.

2. Свердан М.М., Свердан М.Р. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2006. 352 с.

3. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. Київ: Знання, 2005. 309 с.

4. Черній А.М. Дисертація як кваліфікаційна наукова праця: Посібник. Київ: Арістей, 2004. 232 с.

5. Шейко В.М. Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. Київ: Знання, 2004. 307 с.

6. Шишка Р.Б. Організація наукових досліджень та підготовка магістерських і дисертаційних робіт: Навчальний посібник. Харків: Еспада, 2007. 368 с.

References

1. Krushelnytska O.V. Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen: Navchalnyi posibnyk. [Methodology and organization of scientific research: Study guide]. Kyiv: Kondor, 2006. 206 s. [in Ukraine].

2. Sverdan M.M., Sverdan M.R. Osnovy naukovykh doslidzhen: Navchalnyi posibnyk. [Basics of scientific research: Study guide]. Chernivtsi: Ruta, 2006. 352 s. [in Ukraine].

3. Stechenko D.M., Chmyr O.S. Metodolohiia naukovykh doslidzhen: Pidruchnyk. [Methodology of scientific research: Textbook]. Kyiv: Znannia, 2005. 309 s. [in Ukraine].

4. Chernii A.M. Dysertatsiia yak kvalifikatsiina naukova pratsia: Posibnyk. [Dissertation as a qualifying scientific work: Manual]. Kyiv: Aristei, 2004. 232 s. [in Ukraine].

5. Sheiko V.M. Kushnarenko N.M. Orhanizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnytskoi diialnosti: Pidruchnyk. [Organization and methodology of research activity: Textbook]. Kyiv: Znannia, 2004. 307 s. [in Ukraine].

6. Shyshka R.B. Orhanizatsiia naukovykh doslidzhen ta pidhotovka mahisterskykh i dysertatsiinykh robit: Navchalnyi posibnyk. [Organization of scientific research and preparation of master's and dissertation theses: Study guide]. Kharkiv: Espada, 2007. 368 s. [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru