Суть практики у професійно-педагогічній підготовці майбутнього фахівця агарного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

Кафедра інформаційних систем і технологій

Суть практики у професійно-педагогічній підготовці майбутнього фахівця агарного профілю

Ткаченко Ольга Василівна

кандидат педагогічних наук, асистент

Трофимчук Михайло Іванович

кандидат економічних наук, доцент

Анотація

педагогічний фахівець аграрник

Стаття присвячена актуальним питанням щодо сутності практики у професійно-педагогічній підготовці майбутнього фахівця-аграрника. Акцентовано увагу на необхідності і важливості практичної підготовки фахівців для аграрного сектора. Її значення у сьогоднішньому дні не можна поставити під сумнів або спростувати. Практичне навчання є важливим компонентом навчальної програми студентів і повинне наблизити майбутнього фахівця до виробничої сфери. Сьогодні сучасною освітою визначаються такі основні напрямки практичної підготовки студентів: навчальна, аудиторна, робота під час навчальної та виробничої практик, навчальна поза аудиторна. Так, можна визначити багато шляхів реалізації практичної підготовки у процесі навчання студентів, але теоретичною та методологічною основою дослідження стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-педагогів, присвячені питанням активізації практичного навчання шляхом впровадження в процес навчання елементів наскрізності та організації самостійної роботи майбутніх фахівців у блоці практичного навчання. Отож наукові дослідження її оптимізації, вироблення засобів активізації практичних вмінь і навиків через різні важелі управління (мотиваційні, організаційні, фізіологічні та інші) є на сьогодні актуальними і необхідними.

Значущість практичної підготовки як складової процесу підготовки фахівця аграрної галузі конкретизована системою завдань практичного навчання, основними з яких є:

оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками, культурою розумової і фізичної праці;

формування соціальних мотивів позитивного і творчого ставлення до майбутньої фахової діяльності;

вироблення високих моральних якостей: працьовитості, відповідальності, цілеспрямованості, підприємливості, діловитості, чесності, ощадливості, практичності, хазяйновитості;

розвиток економічного мислення, навичок економічного аналізу.

При вирішенні поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналіз і синтез, ідеалізація, узагальнення, аналогія й моделювання.

Ключові слова: практична підготовка, виробниче навчання, фахівець-аграрник, заклад вищої освіти, пізнавальні уміння та навички.

Tkachenko Olha Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Department of Information Systems and Technologies, Bila Tserkva National Agrarian University

Trofymchuk Mykhailo Ivanovich Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Department of Information Systems and Technologies, Bila Tserkva National Agrarian University

The essence of practice in the professional and pedagogical training of the future specialist in the agricultural profile

Abstract

The article is devoted to topical issues regarding the essence of practice in the professional and pedagogical training of the future agrarian specialist. Attention is focused on the necessity and importance of practical training of specialists for the agricultural sector. Its importance today cannot be questioned or denied. Practical training is an important component of the students' curriculum and should bring the future specialist closer to the industrial sphere. Today, modern education defines the following main directions of practical training of students: academic, classroom, work during educational and industrial practices, educational outside the classroom. Yes, it is possible to define many ways of implementing practical training in the process of student education, but the theoretical and methodological basis of the research were the works of leading domestic and foreign scientists-pedagogues, dedicated to the issue of intensification of practical training by introducing into the training process elements of cross-cutting and organizing the independent work of future specialists in the block practical training. Therefore, scientific studies of its optimization, development of means of activation of practical abilities and skills through various management levers (motivational, organizational, physiological and others) are relevant and necessary today.

The importance of practical training as a component of the process of training an agrarian specialist is specified by a system of practical training tasks, the main of which are:

mastery of professional knowledge, abilities and skills, culture of mental and physical work;

formation of social motives for a positive and creative attitude to future professional activity;

development of high moral qualities: diligence, responsibility, purposefulness, entrepreneurship, efficiency, honesty, frugality, practicality, mastery;

development of economic thinking, skills of economic analysis.

The following research methods were used to solve the tasks: analysis and synthesis, idealization, generalization, analogy and modeling.

Keywords: practical training, industrial training, agricultural specialist, institution of higher education, cognitive abilities and skills.

Постановка проблеми

Аграрна галузь економіки є життєво важливою сферою матеріального виробництва і соціального розвитку суспільства. Вона характеризується специфічними умовами праці, наявністю різноманітних форм власності. Перспективи розвитку цього сектору, відповідно до вимог сучасної ринкової економіки, залежать від рівня технологічної, технічної та економічної підготовки фахівців.

Це, природно, висуває низку додаткових вимог до підготовки фахівців, покликаних у першу чергу підняти рівень сільськогосподарського виробництва відповідно до сучасних світових стандартів. Випускник закладу вищої освіти, поряд з високою професійною компетентністю та ерудицією, повинен вміти раціонально організовувати виробництво в умовах ринкових відносин, бути здібним до впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій, творчо підходити до вирішення виробничих завдань.

Підготовка таких фахівців здійснюється насамперед завдяки навчальному процесу закладу вищої аграрної освіти, який можна розглядати як сукупність системо утворюючих складових елементів. Так, залежно від основної дидактичної мети професійного навчання навчальний процес можна поділити на теоретичне і практичне навчання.

Домінуюча мета теоретичного навчання - теоретичне освоєння професії, тобто засвоєння системи професійних знань про техніку, технологію, економіку, планування, організацію і управління виробництвом, а практичного - формування системи професійних умінь та навичок, тобто практичне освоєння професійної діяльності. Процес теоретичного навчання у своїй основі будується відповідно до логіки засвоєння знань, а практичного - до логіки формування умінь та навичок [1].

Однак, при цьому слід зазначити, що теоретичне навчання забезпечує не тільки формування знань, але і умінь та навичок. І, навпаки, практичне навчання не зводиться тільки до формування умінь та навичок. Воно має і свою струнку та чітко виражену теорію.

Для позначення різних видів практик в їх сукупності використовують терміни: «виробниче навчання», «практична підготовка». У словнику з професійної освіти цим термінам дано таке визначення.

Виробниче навчання - складова частина професійної підготовки студентів професійно-технічних закладів освіти. Виробниче навчання виконує інтеграційну функцію в системі навчання і виховання майбутніх робітників, у ході його перевіряються міцність знань, здобутих студентами, умінь переносити ці знання на навчально-виробничу діяльність, формуються і закріплюються соціально-необхідні і професійно значущі якості особистості майбутнього фахівця, засвоюються основи професійної майстерності.

Практична підготовка студента - обов'язковий компонент освітньо-професійної підготовки, що має на меті вироблення у студентів професійних навичок і умінь для здобуття кваліфікаційного рівня. Проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача закладу вищої освіти та спеціаліста з певного фаху, здійснюється на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі, державного управління [1, 2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти професійної освіти, зокрема практичної підготовки, весь час привертають увагу вчених, педагогів, практиків.

Значний внесок у розробку питань активізації практичного навчання шляхом впровадження в процес навчання елементів наскрізності зробили вчені-педагоги: Д. Войтюк, М. Барабаш, Я. Михайлович, Т. Іщенко.[3] Аналіз їх досліджень свідчить про ефективність практичного навчання за принципом наскрізності в окремо взятих освітньо-кваліфікаційних рівнях: «молодший спеціаліст», «бакалавр», «магістр».

Щодо досліджень з питань організації самостійної роботи у блоці практичного навчання представлено в роботах науковців: М. Бойко, Г. Мазнєв, Д. Мазоренко, В. Пастухов, Л. Тищенко, Т Якимович [4, 5].

Мета статті - визначення закономірностей і специфіки розвитку системи практичного навчання у закладах вищої аграрної освіти.

Виклад основного матеріалу

Вивчення наукової літератури, виявлено, що у період практичної підготовки знання знаходять сферу свого застосування, формуються професійно важливі практичні вміння і навички, навчання наближається до виробництва, виявляються нові проблеми і суперечності, пов'язані з потребами в нових знаннях [2, 3].

«Виробниче навчання», «практична підготовка», за своїм змістом ці два поняття в основному співпадають. Але, разом з тим між ними є певна різниця. Наприклад, навчання конкретним видам діяльності майбутніх робітничих професій називають «виробничим навчанням». Одночасно з тим практичне навчання майбутніх фахівців, як правило, не називають виробничим навчанням. Так, практичне навчання майбутнього лікаря чи вчителя за нормативними документами Міністерства освіти називають відповідно медичною, педагогічною практикою. Утім у роботі, досліджуючи підготовку фахівців для аграрного сектору в університетах, ці два поняття використано як синоніми.

Практичне навчання - це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

Основна мета практичного заняття - розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів. Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів. Перелік тем і зміст практичних занять визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Кількісний склад навчальних груп для проведення практичних занять також визначається навчальною програмою дисципліни або рішенням керівника вищого закладу освіти. Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при потребі, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання.

Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни . Строго кажучи, все, що не є лекцією, можна віднести до практичного навчання. Головна функція практичних занять - організація і проведення відробітку учбового матеріалу і формування у студентів умінь і навичок по застосуванню знань з практики, самостійного їх придбання і поглиблення. Заняття такого типу, як правило, складаються з двох частин. Спершу проводиться підготовка студентів до самостійної роботи, потім вони самостійно вирішують поставлені задачі. Ця форма занять забезпечує індивідуалізацію навчання і сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів. Заняття повинні бути організований так, щоб всі без виключення студенти були зайняті рішенням посильної для них пізнавальної задачі. Значить, викладач повинен добре знати особливості студентів. Бажано так організувати заняття, щоб вони сприяли пред'явленню достатньо високих вимог до самих підготовлених студентів, забезпечували їх максимальний інтелектуальний розвиток і в той же час створювали умови для успішного придбання знань і умінь менш підготовленими студентами. Відповідно, практичні заняття проводяться і в аудиторіях або учбових лабораторіях, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою, довідковою літературою, так, і на виробничих базах, на підприємствах і в організаціях [6].

Практична підготовка як складова процесу підготовки фахівця аграрної галузі конкретизується системою завдань практичного навчання, основними з яких є:

оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками, культурою розумової і фізичної праці;

формування соціальних мотивів позитивного і творчого ставлення до майбутньої фахової діяльності;

вироблення високих моральних якостей: працьовитості, відповідальності, цілеспрямованості, підприємливості, діловитості, чесності, ощадливості, практичності, хазяйновитості;

розвиток економічного мислення, навичок економічного аналізу.

Процес практичної підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі є досить складним, йому об'єктивно притаманні як закономірності, так і певні суперечності. Головна суперечність цього процесу - між навчальною діяльністю студента і професійною діяльністю майбутнього фахівця-аграрника [7].

Практична підготовка як складова процесу підготовки фахівця-аграрника має безпосереднє відношення до основних напрямів виховання - морального, патріотичного, трудового, естетичного, фізичного, розумового, емоційного тощо. Отже, цілями практичної підготовки студентів-аграрників є не тільки формування професійних знань, умінь та навичок, а в першу чергу - різнобічне виховання особистості. Основним засобом при цьому є праця як розумова, так і фізична.

Реалізовуючи функції експериментального підтвердження і роз'яснення теоретичних положень учбового курсу, практикум по учбовому предмету повинен бути тісно пов'язаний з лекціями і семінарськими заняттями, служити їх активною творчою ілюстрацією. Задача принципового значення: забезпечення єдності всіх практикумів і окремих практичних робіт по науковому рівню, методології, апаратурі і приладам, дослідницькому характеру, що використовується. В рішенні цієї задачі слід йти по шляху створення уніфікованих лабораторних комплексів, що концентрують новітню апаратуру і її моделі, відповідаючи сучасним вимогам до методики і техніки експерименту, розрахованих завдяки спеціальним комп'ютерним програмам і забезпечуючи оволодіння студентами прийомами автоматизації досліджень і новітніми методами обробки експериментальних даних. Таким чином, головний напрям вдосконалення практичних робіт у вищій професійній школі визначається необхідністю створення цілої системи занять, що забезпечує формування в стінах вузу фахівця, що володіє дослідницьким апаратом у відповідній практичній сфері.

У професійній підготовці майбутніх фахівців закладів вищої освіти практичні заняття так само, як і всі інші види аудиторної практичної учбової роботи, у все більшій мірі набувають характеру учбово-дослідницької діяльності. Це означає, що, крім практичного відробітку матеріалу, що вивчається, заняття розвивають творчу ініціативу студентів, активізують їх пізнавальну діяльність, формують стійкі професійні інтереси. Орієнтація практичної підготовки студентів певного напряму підготовки тісно пов'язана з моделюванням реальної виробничої діяльності майбутніх фахівців, з реалізацією в методичній побудові практичних занять принципів проблемного навчання. У результаті створюються умови для відтворення в ході заняття складних управлінських ситуацій, які сучасний висококваліфікований фахівець повинен вирішувати ефективно в умовах гострого дефіциту часу.

Практичні заняття по різних учбових предметах мають різне призначення і різний характер. Особливості їх постановки стосовно кожного учбового предмету, природно, можуть бути враховані тільки при розробці методик викладання відповідних предметів, методик керівництва практичними заняттями. Тут же представляється можливим і доцільним зробити спробу виявити тільки найзагальніші, найпоширеніші особливості практичних занять загально педагогічного характеру, властиві більшості вимагаючих експериментів предметів.

Велике значення має правильна організація практичних занять, крім чого, успіх справи нерідко залежить і від закріпленої, взятої за необхідність, системи організації, сталих вимог і позитивних учбових традицій, які звичайно присутні в практичних заняттях. Сама обстановка занять повинна організаційно діяти на студентів і викликати у них бажання творчо працювати. Психологічно дуже важливо створити для студентів і такі умови, в яких абсолютно немає місця турботі і тривозі за можливі невдачі експериментування. В лабораторії завжди повинен діяти здоровий стимул, підтримуваний керівником занять, який би безперервно направляв студентів на пошуки якнайкращих рішень поставленої задачі. Студенту завжди повинна супроводити упевненість в успішному виконанні роботи, підкріплювана його власною ініціативою, бажанням творчо трудитися, винахідливістю і кмітливістю в з'єднанні з доброю попередньою теоретичною підготовкою [8].

Нерідко в організації занять одночасно з керівником курсу приймає участь науково-технічний працівник кафедри (учбового закладу), який не тільки повинен знати техніку справи, але й володіти певною педагогічною підготовкою. Він повинен розуміти, коли і як слід допомогти студенту, і в яких випадках «допомога» може принести шкоду.

Наприклад, якщо такий науково-технічний працівник надасть в розпорядження студента одну з раніше виконаних схем проведення експерименту, тоді як основною його задачею є самостійна розробка такої схеми, то, це буде не допомога, а явна шкода для студента. Правильне відношення учбово-допоміжного персоналу до учбової роботи досягається наполегливо, що проводиться викладачами виховної роботи серед лаборантів, препарують і інших співробітників.

Практичні роботи можуть виконуватися після проходження всього теоретичного курсу або одночасно з його вивченням. Організаційно вони можуть бути формальними або груповими коли студенти розділені на невеликі групи з 2-5 чоловік, виконуючі різні роботи. Для вибору методу і організаційних форм проведення практичних робіт слід провести всесторонній аналіз їх достоїнств з урахуванням конкретних можливостей даного учбового закладу.

Висновки

Таким чином, ми визначили такі умови практичного навчання: організація оволодінням необхідними пізнавальними уміннями та навичками для засвоєння знань в натуральному вигляді; організація безперервного контролю знань як засобу залучення до систематичної навчальної діяльності; створення у процесі практичного навчання виробничих ситуацій; застосування на лабораторних заняттях та навчальній практиці адекватних навчальним цілям форм організації праці студентів; забезпечення адекватності навчально-матеріальної бази змісту практичного навчання.

Література

1. Професійна освіта: Словник / За ред. Н.Г. Ничкало К.: Вища школа, 2000. 380 с.

2. Дубасенюк О.А. Актуальні проблеми професійної освіти: навчально-методичний посібник / укл. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2018. 352 с.

3. Войтюк Д.Г., Барабаш М.П., Михайлович Я.М., Іщенко Т.Д., Оглядничук Р.В. Комплексне проектування по загально технічним дисциплінам // Праці Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти». К., 2002. С. 38-43.

4. Якимович Т.Д. Основи дидактики професійно-практичної підготовки : навчально-методичний посібник / Якимович Т.Д. Львів, 2013. 8,0 др. арк.

5. Мазнєв Г.Є. Організація наскрізної практичної підготовки фахівців з менеджменту. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків, 2003. 261 с.

6. Лузан П.Г. Методи і форми навчання у вищій аграрній школі. К.: Аграрна освіта, 2003. 224 с.

7. Оніщук А.В., Журавська Н.С. Практична підготовка студента - обовязковий компонент освітньо-професійної підготовки. URL: https://www.sworld.com.ua/index.php/pedagogy-psychology-and-sociology/theory-and-methods-of-studying-education-and-training/2370-onschuk-ab-zhuravska-na.

8. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 373 с.

References

1. Nychkalo, N.G. (Eds.). (2000). Profesiina osvita: Slovnyk [Professional education: Dictionary]. K.: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

2. Dubaseniuk, O.A. (2018). Aktualniproblemyprofesiinoi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk [Aktualni problemy profesiinoi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].

3. Voytiuk D.G., Barabash M.P., Mykhailovych Y.M., Ishchenko T.D., & Oglyadnychuk R.V. (2002). Kompleksne proektuvannia po zahalno tekhnichnym dystsyplinam [Complex design in general technical disciplines]. Pratsi Chetvertoi Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Problemy ta shliakhy rozvytku vyshchoi tekhnichnoi osvity» - Proceedings of the Fourth International Scientific and Practical Conference «Problems and Ways development of higher technical education», (pp. 38-43). K. [in Ukrainian].

4. Yakymovych T.D. (2013). Osnovy dydaktyky profesiino-praktychnoi pidhotovky: navchalno-metodychnyi posibnyk [Fundamentals of didactics of professional and practical training: educational and methodological manual]. Lviv [in Ukrainian].

5. Mazniev H.Ye. (2003). Orhanizatsiia naskriznoi praktychnoi pidhotovky fakhivtsiv z menedzhmentu [Organization of end-to-end practical training of management specialists]. Zbirnyk naukovo-metodychnykh prats pidvyshchennia efektyvnosti praktychnoi pidhotovky fakhivtsiv - A collection of scientific and methodological works on increasing the effectiveness of practical training of specialists. Kharkiv, 261 p. [in Ukrainian].

6. Luzan P.H. (2003). Metody i formy navchannia u vyshchii ahrarnii shkoli [Methods and forms of education in the higher agricultural school]. Ahrarna osvita - Agrarian education, K., 224 [in Ukrainian].

7. Onishchuk A.V., & Zhuravska N.S. Praktychna pidhotovka studenta - oboviazkovyi komponent osvitno-profesiinoi pidhotovky [Practical training of a student is a mandatory component of educational and professional training]. Retrieved from https://www.sworld.com.ua/index.php/pedagogy-psychology-and-sociology/theory-and-methods-of-studying-education-and-training/2370-onschuk-ab-zhuravska- on [in Ukrainian].

8. Honcharenko S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. K.: Lybid [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru