Технічні засоби навчання як виклики для функціонування ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технічні засоби навчання як виклики для функціонування ЗВО

Островська Маріанна Ярославівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, м. Берегово

Анотація

Соціально-економічні зміни, які відбуваються в Україні, ставлять перед освітою нові завдання щодо відродження інтелектуального потенціалу народу, піднесення вітчизняної науки на світовий рівень. Одним із напрямів реалізації поставлених завдань є забезпечення розвитку освіти на базі нових концепцій, впровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес. Впровадження та застосування технічних засобів навчання і комп'ютерних технологій в навчальний процес в вищій школі - важлива дидактична умова формування особистісних якостей студентів. Це дозволяє викладачу отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати студентів до майбутнього продовження навчання, сформувати в учнів високі морально- вольові та ділові якості. А кожному студенту, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну підготовку до моменту випуску із ЗВО. Засоби викладання мають суттєве значення для реалізації інформаційної та управлінської функцій викладача. Вони допомагають збуджувати та підтримувати пізнавальні інтереси студентів, покращувати надійність навчального матеріалу, зробити його більш доступним, забезпечувати більш точну інформацію про явище, що вивчається, інтенсифікувати самостійну роботу та її темп. При використанні будь-якого виду засобів необхідно дотримуватися міри та пропорції, які визначаються закономірностями навчання, зокрема, законом інтеріоризації. Класифікувати технічні засоби навчання складно через різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти. Проведений нами аналіз авторських класифікацій ТЗН дозволить нам виявити такі групи об'єктів, які найбільш оптимальні для організації навчального процесу. Отже, виконання зазначених завдань сприятиме вдосконаленню навчально-виховного процесу в середніх навчальних закладах , якісної організації навчального процесу та формування в учнів високих морально-вольових та особистісних якостей.

Ключові слова: технічні засоби навчання, класифікація ТЗН, освітній процес, заклад вищої освіти, студенти

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Beregovo

TECHNICAL TEACHING AIDS AS CHALLENGES FOR THE FUNCTIONING OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Abstract. The socio-economic changes that are taking place in Ukraine present new tasks to education regarding the revival of the intellectual potential of the people, the elevation of national science to the world level. One of the directions for the implementation of the set tasks is to ensure the development of education based on new concepts, the introduction of modern information technologies into the educational process. The introduction and application of technical teaching aids and computer technologies in the educational process in higher education is an important didactic condition for the formation of personal qualities of students. This allows the teacher to get an effective tool for pedagogical work, which strengthens the implementation of its functions, allows to prepare students for the future continuation of education, to form high moral- willed and business qualities in students. And for each student, by activating interest in learning, to receive the necessary preparation before graduation from higher education. Teaching tools are essential for the implementation of informational and management functions of the teacher. They help to arouse and support cognitive interests of students, improve the reliability of educational material, make it more accessible, provide more accurate information about the phenomenon being studied, intensify independent work and its pace. When using any type of means, it is necessary to observe the measures and proportions determined by the laws of learning, in particular, the law of internalization. It is difficult to classify technical teaching aids due to the diversity of their composition, functionality, and ways of presenting information. There is no single classification of teaching aids in science, so different teachers offer their options. Our analysis of author's classifications of ТТ will allow us to identify groups of objects that are most optimal for organizing the educational process. Therefore, the fulfillment of the specified tasks will contribute to the improvement of the educational process in secondary educational institutions, the qualitative organization of the educational process, and the formation of high moral-willed and personal qualities in students.

Keywords: technical means of education, classification of ТТ, educational process, higher educational institution, students

Постановка проблеми

Приєднання до світової освітньої діяльності вимагає пошуку нових форм організацій навчального процесу, створення нових технологій вивчення дисциплін та закріплення одержаних знань. Вищі навчальні заклади мають сприяти вирішенню державної політики в галузі інформатизації вищої освіти. Необхідно розробляти нові інформаційні технології, дидактичні засоби, втілювати їх у навчальний процес у першу чергу педагогічних вищих навчальних закладів. Адже становлення сучасного вчителя є досить складним і багатоплановим процесом. Однією з першочергових проблем на шляху практичного впровадження інформаційних систем і плідного застосування технічних засобів навчання (ТЗН) взагалі, та аудіовізуальних технічних засобів навчання (АВТЗН) зокрема є підготовка педагогічних кадрів, тому що тільки завдяки правильній методиці навчання студентів послуговуватися можливостями аудіовізуальних технічних засобів навчання у своїй практичній діяльності, отримаємо сучасного вчителя, який не цурається, а широко використовує можливості новітніх технологій. Хоча проблемі застосування технічних засобів навчання приділяється велика увага педагогів, учених, у цілому зазначена проблема ще не розглядалася. Таким чином, її актуальність зумовлюється відсутністю ґрунтовних наукових праць, які б висвітлювали питання теорії й практики застосування аудіовізуальних технічних засобів навчання студентів педагогічного ВНЗ [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, можна зазначити, що ключові проблеми інформатизації освіти як складової інформатизації суспільства, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях В.Ю. Бикова, А.Ф. Верланя, Б.С. Гершунського, А.М. Гуржія, Ю.О. Дорошенка, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, Р. Кларка, О.А. Кузнецова, В.М. Мадзігона, Ю.І. Машбиця, І.Ф. Прокопенка, В.Д. Руденка, О.В. Співаковського, П. Старра та багатьох інших науковців. Програмному забезпеченню навчального процесу присвячені роботи А. І. Довгял, Е. Г. Гурьева, В. Г. Житомирського, К. Муні, Ю. А. Первіна та ін. Психологічні основи програмованого навчання розроблені у працях І. Берга, О. К. Тихомирова, В. П. Беспалька, Р. Солсо та ін. Проблемі застосування технічних засобів навчання присвячені праці С. І. Архангельського, П. Беспалька, Л. П. Прессмана, Г. Ф. Суворої, Л. В. Чашко, М.М. Шахмаєва та ін [2].

Мета статті - розглянути існуючі види ТЗН, розроблено загальну класифікацію сучасних ТЗН за призначенням, функціями, кількістю студентів, метою заняття, способами впливу на студентів, визначено взаємозв'язок між ознаками ТЗН, обґрунтовано умовний поділ ТЗН за ознаками, бо вони циклічно пов'язані один з одним [2]. Аналізуючи можливості використання аудіовізуальних технічних засобів для підвищення ефективності процесу засвоєння та контролю якості знань. Дослідити існуючі види ТЗН, розробити загальну класифікацію сучасних ТЗН за призначенням, функціями, кількістю студентів, метою заняття, способами впливу на студентів, проаналізувати можливості використання їх як сучасного виду ТЗН. навчання комп'ютерна технологія

Виклад основного матеріалу

Ефективність використання методів навчання в сучасній освіті значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів [7, с.5].

Засоби навчання -- допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями. Залежно від дидактичного призначення використовують як джерело знань посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі -- одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

Технічні засоби навчання розрізняють:

• за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ);

• за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні);

• за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї -- традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки);

• за організаційними формами роботи з ними (фронтальна -- на основі демонстраційних засобів та індивідуальна -- на основі розданого учням образотворчого матеріалу), фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана студенти розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу [7, с.10].

Останнім часом перевагу надають динамічним засобам унаочнення, які, порівняно із статичними, стимулюють творче мислення студентів [10].

Чуттєві образи, що послідовно змінюються і наочно відображають логіку розумових дій, полегшують першу фазу засвоєння навчального матеріалу. Головна перевага динамічних засобів унаочнення полягає в тому, що вони викликають мимовільну увагу студентів до образів, які послідовно змінюються і сприяють перетворенню її в стійку, свідомо контрольовану увагу.

Особливо цінними з погляду дидактики є динамічні транспаранти з переставними деталями, завдяки яким студенті сприймають не готовий матеріал, а активізують свою пізнавальну діяльність. Зміст і логічна побудова схематичного динамічного зображення полегшують перехід від чуттєвого сприйняття до абстрактного мислення.

Динамічні транспаранти можуть бути представлені серією рисунків- накладок на прозорих плівках, набором окремих накладних деталей, поєднанням зображень на прозорій основі та накладних деталей, стаціонарними динамічними моделями для демонстрації на графопроекторі [10].

Основою зорового ряду в них є малюнок.

Проєктування кадрів діафільму, діапозитивів забезпечує крупноформатне, чітке, яскраве зображення, що полегшує сприйняття матеріалу, дає яскравіше уявлення про предмет, явище, ситуацію. Екран, що світиться, концентрує увагу студентів на зображенні, розвиває спостережливість, стимулює пізнавальну діяльність. Субтитри (міжкадровий текст), запитання і відповіді визначають методику їх використання у навчальному процесі.

Такі засоби наочності допомагають сформувати у студентів правильне уявлення про певний предмет, його властивості [7, с.8].

Друковані засоби. До них належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал.

Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні.

Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають студентам орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.

Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.

Картини використовують як засіб розвитку мовлення студентів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.

Роздавальний образотворчий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість -- лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків -- найважливіша вимога до роздавального образотворчого матеріалу [10].

Сприяють виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Покликані полегшувати засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування. При їх компонуванні максимально використовують дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках доцільно використовувати додатковий матеріал -- вправи з наголошування і вимови, віршові тексти.

Складний мовний матеріал групують за спільними і відмінними ознаками. При їх використанні важливо подбати про психологічний настрій зацікавленості. На лекціях, особливо філологічних факультетів, озвучують окремі фрагменти літературних творів, розширюючи уявлення студента про емоційне забарвлення тону, можливості інтонації.

Інколи для пояснення, закріплення матеріалу використовують навчальні радіопередачі [10].

Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання. До них належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.

Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації -- зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності.

Звуковий супровід -- це своєрідний еталон, орієнтуючись на який студенти коригують свою вимову [9, с.125]. Водночас він є своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають студентям з високою успішністю, розподіливши між ними ролі. Це допомагає тренувати окремих учнів у виразному читанні, в оцінюванні читання.

Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок: цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і кінофрагменти (3--5 хвилин).

Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим [9, с.127]. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює студентів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання. При використанні аудіовізуальних засобів навчання на заняттях слід враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності студентів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами викладача, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей студентів.

При підготовці і проведенні лекцій з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету , зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти студенти (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності студентів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок. Загалом практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів: статичні екранні і звукові посібники, динамічні і статичні екранні, динамічні екранні і звукові, динамічні і статичні, екранні, звукові [7, с.7].

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, яка передбачає проведення занять у спеціально обладнаних навчальних кабінетах.

Комп'ютер та інформаційні технології в навчальному процесі [4, с.39]. У сфері освіти комп'ютери використовують як об'єкт вивчення; як засіб навчання, як складову системи управління народною освітою та як елемент методики наукових досліджень. Виші покликані закріпити в студентів комп'ютерну грамотність, ознайомивши їх з напрямами застосування комп'ютерів, використовувати їх можливості.

Використання комп'ютерів у навчальному процесі відбувається за багатьма напрямами:

— як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи студенти з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює її. Викладач має змогу будь-коли проаналізувати його дії.

— як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку викладач може використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань.

— як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок.

— як засіб творчої діяльності студента. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає змогу творчо працювати студентам:

— текстовий редактор -- замінює друкарську машинку, маючи значно більше функцій (вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корекція написаного, заміна блоків тексту);

— графічний редактор -- сприяє розвитку художніх навичок, допомагає в кресленні, проектуванні;

— музичний редактор -- дає змогу писати музику для будь-якого інструмента, оркестру.

— як засіб заохочення до навчання в ігровій формі. Робота на комп'ютері стимулює успішне виконання навчального завдання, як дослідницький пошук, тип мислення; забезпечує тренінг у певному виді діяльності.

— як засіб допомоги студентам з дефектами фізичного і розумового розвитку. Передусім він є засобом комунікації людини із зовнішнім світом. Для таких студентів розробляють спеціальні програми, які враховують особливості їх розумової діяльності, допомагають ефективному навчанню [4, с.49].

Застосування у навчальному процесі інформаційних технологій (^) сприяє підвищенню ефективності практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін приблизно на 30%, об'єктивність контролю знань студентів -- на 20--25%, прискорює накопичення активного словникового запасу з іноземних мов у 2--3 рази. Вони дають змогу включити до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують функціонування дуже дорогого, унікального обладнання, недоступного для навчальних закладів [3].

— що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ. Поєднує в собі особливості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму;

— програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;

— засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів;

— забезпечують додаткові до навчальних програм дидактичні можливості. Найефективнішими є ділові ігри, орієнтовані на розв'язання складних однотипних задач групами студентів. Існують розважальні ігрові програми, які впливають на формування світогляду студентів, конкуруючи з такими соціальними інститутами, як сім'я, школа, етнос;

-- предметно-орієнтовані середовища -- програми, які моделюють мікро- та макросвіти, об'єкти певного середовища, їх властивості, співвідношення між об'єктами, операції з ними. Навчальне моделювання сприяє унаочненню навчання, а вивчення процесів у їх динаміці -- більш глибокому та свідомому засвоєнню навчального матеріалу [3].

Нове покоління комп'ютерів, застосування оптоволоконного зв'язку обумовили появу та розвиток електронних систем навчання: бази даних, бази знань (мультимедіа, гіпермедіа, інтермедіа та мережевих технологій) [5].

Бази даних. Вони містять різноманітну статистичну, текстову, графічну та ілюстративну інформацію у необмежених об'ємах з обов'язковою її форматизацією. Їх використовують для оперативного пошуку необхідної інформації, відсутньої в підручниках, посібниках.

Бази знань містять певний обсяг інформації з конкретної теми, структурованої так, що у кожному її елементі є посилання на інші логічно пов'язані з ним елементи. Це дає змогу студентові отримувати інформацію у потрібній йому послідовності. Програмні продукти, що містять бази знань, належать до класу гіпермедіа (надсередовище).

Вони поєднують анімацію, текстову, графічну,аудіо-та

відеоінформацію, обсяг якої становить сотні мегабайт. Комп'ютер дає змогу студентам, не виходячи із аудиторії (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасності, відвідувати музеї та культурні центри світу[5].

За допомогою мультимедіа-технологій створено «електронну книгу» (електронну енциклопедію) -- навчальний засіб, озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея, комп'ютерні дидактичні та розвиваючі ігри, які сприяють розширенню кругозору студентів, стимулюють пізнавальний інтерес, формують необхідні уміння та навички.

Мережові технології. Робота в комп'ютерних мережах сприяє підвищенню грамотності, розвитку мови, інтересу до навчання [8, с.21]. Завдяки доступу до професійних банків і баз даних студенти отримують інформацію про розвиток наукових проблем, беруть участь у діяльності дослідницьких колективів.

Телекомунікації. Доступ до мереж телекомунікацій підвищує інформаційну озброєність педагогів, дає змогу спілкуватися зі своїми колегами, проводити спільну навчальну, методичну та наукову роботу. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет [1, с. 65].

Впровадження комп'ютерів як важливого засобу навчання пов'язане з багатьма проблемами -- матеріальними і психологічними, змінює мислення студента, особливості її спілкування з викладачем. Існують і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання. Окрема проблема -- готовність педагогів до роботи в таких умовах.

Інформатизація навчання потребує від викладачів та студентів комп'ютерної грамотності, що передбачає:

— знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;

— знання сучасних операційних систем та їх основних команд;

— знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій (Norton Commander, Windows);

— уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі;

— опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування;

— використання прикладних програм утилітарного призначення.

Робота учнів з комп'ютерною технікою забезпечує:

— підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково- технічного прогресу;

— індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

— об'єктивність контролю;

— активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню студентів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;

— формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;

— виховання інформаційної культури;

— оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

— доступ студентів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію [5].

У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого- педагогічного впливу та медичних наслідків застосування IT для фізичного та психічного розвитку студентів. IT не розвивають здатності студентів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежують можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення за рахунок емоційної сфери. Комп'ютеризація призводить до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги.

Дистанційне навчання. Інформаційні технології активно використовують у дистанційному навчанні (ДН). Широко розвинуте воно у

Великобританії, Німеччині, Індії, США, Австралії, інших країнах. У 90-х роках XX ст. дистанційне навчання почало діяти в Україні. Навчальні заклади реалізують чотири типи програм ДН: відкриті, дистанційні, заочні, радіо-, телевізійні університети та коледжі. Навчання з використанням таких програм відбувається у зручному для студента місці, в зручний час, у зручному темпі.

Дистанційне навчання передбачає організацію навчального процесу викладачем, розробку навчальної програми, орієнтованої на самостійну роботу студента, який, перебуваючи на значній відстані від викладача, має змогу будь-коли почати діалог за допомогою телекомунікаційних або інших засобів [6, с.8].

З метою впровадження новітніх освітніх технологій навчання прийнято відповідну державну Програму комп'ютеризації навчальних закладів. Задля експериментального апробуваннякомп'ютерно-інформаційногота

телекомунікаційного середовища передбачено створення мережі пілотних шкіл і розгортання мережі комп'ютерних класів, створення національної навчальної мережі Інтернет з опорними центрами в усіх регіонах країни. Це дасть змогу створити ядро для організації дистанційного навчання, надання консультативної допомоги навчальним закладам, впроваджувати нові навчальні курси відповідно до потреб школи [6, с.78].

Висновки

Розроблено загальну класифікацію сучасних ТЗН за призначенням, функціями, кількістю студентів, метою заняття, способами впливу на студентів, визначено взаємозв'язок між ознаками ТЗН. Подання матеріалу за допомогою технічних засобів значно покращує продуктивність як під час навчання, так і при повторенні, що сприяє формуванню надійних знань майбутніх фахівців і підвищенню їх спроможності у розв'язанні теоретичних і практичних завдань, за рахунок можливості найбільш дохідливо, наближено до реальності побачити і зрозуміти різні співвідношення й закономірності.

Література:

1. Волкова Н. П. Комп'ютерні технології як засоби професійно-педагогічної комунікації: Посібник. - Д.: РВВ ДНУ, 2007. - С. 93

2. Білєр О.С. Технічні засоби у процесі навчання - сучасний погляд, навчальний посібник. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 2010 https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/ doc/2010/4_5_2010/32.pdf

3. Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі. Методика і технологія. Освіта., [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 2010 https://osvita.ua/school/method/technol/6804/

4. Коновалов В.В. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Випускна робота магістра Напрям підготовки: 015.20 Професійна освіта (Транспорт)/В.В. Коновалов//Чернігів - 2018. - С.81

5. Копил Г.О. Дидактична роль технічних засобів навчання у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців з міжнародної економіки при вивченні іноземних мов - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/ handle/2010/5011/didakt

6. Кухаренко В.М., Бондаренко В.В. Екстрене дистанційне навчання в Україні: Монографія / За ред. В.М. Кухаренка, В.В. Бондаренка - Харків:. Вид-во КП «Міська друкарня», 2020. - С. 409.

7. Опорний конспект лекцій з курсу “Технічні засоби навчання”/Навчально- методична література. Тернопіль - 2011. - С.14 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.wunu.edu.Ua/bitstream/316497/9855/1.pdf

8. Найденко Г.І. Формування комп'ютерної грамотності на уроках інформатики, Хар.НПУ ім. Г.С. Сковороди, 2020. - С. 33 навчальний посібник. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://naurok.com.ua/kursova-robota-na-temu-formuvannya-komp-yuterno- gramotnosti-na-urokah-informatiki-150368.html

9. Супрун М.О. Медіаосвіта в соціалізуючому вимірі особистості дитини з особливостями психічного розвитку (кадровий аспект). Наукові записки. Серія: Педагогіка. - 2013. - № 3. - С. 124-129

10. Технічні засоби навчання -- обладнання та апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності./ Файловий архів студентів. ХНУ - 2018. - § 84. - С. 23- [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://studfile.net/preview/7006559/page: 11/

References:

1. Volkova, N. P. (2007). Kompiuterni tekhnolohii yak zasoby profesiino-pedahohichnoi komunikatsii [Computer technologies as means of professional and pedagogical communication] - D.: RVV DNU, 93 [in Ukrainian].

2. Bilyer, O.S. (2010). Tekhnichni zasoby u protsesi navchannia - suchasnyi pohliad [Technical means in the learning process - a modern view], 2010 https:// scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/4_5_2010/32.pdf [in Ukrainian].

3. Dyshleva, S. (2010). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii (IKT) ta yikh rol v osvitnomu protsesi. [Information and communication technologies (ICT) and their role in the educational process]. Metodyka i tekhnolohiia. Osvita - Methodology and technology. Education., https://osvita.ua/school/method/technol/6804/ [in Ukrainian].

4. Konovalov, V.V. (2018). Zastosuvannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u navchalnomu protsesi. [Application of information and communication technologies in the educational process. Chernihiv, 81 [in Ukrainian].

5. Kopil, G.O. (2010). Dydaktychna rol tekhnichnykh zasobiv navchannia u formuvanni profesiinykh kompetentsii maibutnikh fakhivtsiv z mizhnarodnoi ekonomiky pry vyvchenni inozemnykh mov [The didactic role of technical teaching aids in the formation of professional competences of future specialists in international economics when learning foreign languages] https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/5011/didakt[in Ukrainian].

6. Kuharenko, V.M. & Bondarenko, V.V. (2020).Ekstrene dystantsiine navchannia v Ukraini [Emergency distance learning in Ukraine]. Kharkiv:. Vyd-vo KP «Miska drukarnia»- Kharkiv:. Published by KP "City Printing House", 409 [in Ukrainian].

7. Opornyi konspekt lektsii z kursu “Tekhnichni zasoby navchannia [Reference summary

of lectures from the course "Technical teaching aids (2011).Ternopil,14

http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/9855/kpdf [in Ukrainian].

8. Naidenko, G.I. (2020). Formuvannia kompiuternoi hramotnosti na urokakh informatyky [Formation of computer literacy in informatics lessons]. Khar.NPU named after H.S. Skovorody, 33

https://naurok.com.ua/kursova-robota-na-temu-formuvannya-komp-yuterno-gramotnosti- na-urokah-informatiki- 150368.html [in Ukrainian].

9. Suprun, M.O. (2013). Mediaosvita v sotsializuiuchomu vymiri osobystosti dytyny z osoblyvostiamy psykhichnoho rozvytku (kadrovyi aspekt). [Media education in the socializing dimension of the personality of a child with special mental development (personnel aspect)]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika - Proceedings. Series: Pedagogy, 3, 124-129[in Ukrainian].

10. Tekhnichni zasoby navchannia -- obladnannia ta aparatura, shcho zastosovuiutsia v navchalnomu protsesi z metoiu pidvyshchennia yoho efektyvnosti [Technical means of education -- equipment and apparatus used in the educational process in order to increase its efficiency]. (2018). Failovyi arkhiv studentiv - File archive of students. KhNU, 84, 23 https://studfile.net/preview/7006559/page:11/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru