Роль інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення спеціальних дисциплін з професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення спеціальних дисциплін з професійної підготовки

Вадим Ребенок

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності, Національний університет « Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна

Андрій Волощук

магістрант кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна

Анотація

Розкрито особливості вивчення педагогами можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які зумовлені, передусім, тим, що інформаційне середовище, або «мережевий простір», стрімко вдосконалюється, а отже, дає змогу формувати інформаційний потік відповідно до інтересів майбутніх викладачів у сфері інформації, забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів, телестудій, баз даних або копій реальних нормативних документів. Сучасні засоби передавання інформації практично не мають обмежень за обсягом, швидкістю й видом транслювання інформації, а засоби навігації «мережевий простір» забезпечують можливість звернення майбутніх викладачів до будь-якого віддаленого джерела інформації з метою розв'язання поставленого завдання на заняттях зі спеціальних дисциплін.

Встановлено, що у процесі застосування індивідуальних і групових форм самостійної роботи у майбутніх викладачів професійної підготовки на заняттях спеціальних дисциплін, може виділятися два типи взаємин: мотивувальний, коли педагог не тільки змушує робити студентів те, що він говорить, але і пояснює сенс проблемного завдання, некатегорично, а частково йде на зустріч майбутнім викладачам та ініціативний, коли педагог указує, що необхідно робити, і допомагає, причому майбутні викладачі можуть проявляти і власну ініціативу.

Доведено, що основне призначення засобів інформаційно-комунікаційних технологій полягає в тому, щоб сприяти ефективному проведенню занять зі спеціальних дисциплін та раціональному використанню навчального часу й формуванню у майбутніх викладачів пізнавальних здібностей, посиленню мотивації до навчання, розвитку теоретичного, технічного мислення, формуванню вміння приймати оптимальні рішення в складних ситуаціях.

З'ясовано, що сучасні майбутні викладачі виявляють значний інтерес до інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Відмова від директивного навчання й директивності передбачає надання майбутнім викладачам більшої самостійності, можливостей вільного вибору курсів, форм контролю. Урахування цих потреб призводить до оновлення форм і методів презентації знань та співпраці між педагогом та студентом.

Ключові слова: професійна підготовка, спеціальні дисципліни, самостійна робота, дистанційне навчання, пізнавальна діяльність.

Abstract

T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»,

Chernihiv, Ukraine

Andriy Voloshchuk

Master's student of the Department ofprofessional and life safety protection,

T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»,

Chernihiv, Ukraine

THE ROLE OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF STUDYING SPECIAL DISCIPLINES IN VOCATIONAL TRAINING

The peculiarities of teachers' study of the possibilities of modern Information and Communication Technologies are revealed, which are due to the fact that the information environment, or "network space", is rapidly improving, to information resources, TV studios, databases or copies of real regulations. Modern means of information transfer have virtually no restrictions on the volume, speed and type of information transmission, and means of navigation "network space" provide the opportunity for future teachers to turn to any remote source of information to solve the problem in special disciplines.

It is stated that in the process of applying individual and group forms of independent work with future teachers of Vocational training in special disciplines, there are two types of relationships: motivational, when the teacher not only forces students to do what he says, but also explains the meaning of the problem. non- categorically, and partly goes to meet future teachers and initiative, when the teacher indicates what needs to be done and helps, and future teachers can show their own initiative.

It is proved that the main purpose of Information and Communication Technologies is to promote effective classes in special disciplines and the rational use of teaching time and the formation of future teachers' cognitive abilities, increase motivation to learn, develop theoretical and technical thinking, develop the ability to accept optimal solutions in difficult situations.

It was found that modern future teachers show a significant interest in Information and Communication Technologies. Refusal of directive teaching and directiveness implies giving future teachers greater independence, opportunities for free choice of courses, forms of control. Taking into account these needs leads to the renewal of forms and methods of knowledge presentation and cooperation between a teacher and a student.

Keywords: Vocational training, special disciplines, independent work, distance learning, cognitive activity.

Постановка проблеми

Сучасна освіта під впливом науково-технічного прогресу та інформаційного буму, вже тривалий час перебувають у стані неперервного організаційного реформування та переосмислення усталених психолого-педагогічних цінностей. Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу, ще тільки починає усвідомлюватися освітою.

Цивілізаційною перспективою, до якої рухаються майбутні викладачі є «суспільство знань». Вирішальним чинником стане розумний, інноваційний, демократичний й самодостатній фахівець, для якого отримання знань буде сутнісною рисою способу життя та здатний діяти на основі отриманих знань, а також практичного їх використання. Важливою складовою «суспільства знань» залишається - інформаційна. В той же час реальні психологічні процеси у житті нинішніх поколінь, особливо молоді, яка стоїть на порозі самостійного професійного життя, свідчать про те, що освіта серйозно відстає від потреб життя. Спостерігається постійне наростання вимог до результатів освіти, виникає потреба в мобільних і висококваліфікованих фахівцях, які вміють самостійно розв'язувати освітні завдання в умовах невизначеності й динамічно змінюваної навколишньої дійсності. З'являється затребуваність у розробленні основних підходів і принципів формування, розвитку й удосконалення інформаційно-комунікаційних технологій.

Масове впровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітню сферу висуває проблему комп'ютеризації закладів освіти в розряд пріоритетних. Розвиток і впровадження інформаційно-комунікативних технологій спрямовані на їх комплексне інформаційно-ресурсне й методичне забезпечення. Однією з ключових умов успішності для фахівця у будь-якій галузі у ХХІ столітті є безперервне навчання впродовж життя.

Розвиток сучасного суспільства, його глобальна інформатизація і трансформація, зміна форм господарювання, упровадження сучасних інтенсивних методів виробництва потребують розроблення принципово нових і адекватних часу підходів до професійної підготовки майбутніх викладачів у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти професійної підготовки викладачів досліджували Р. Гуревич, О. Дубасенюк, М. Євтух, В. Кононенко, В. Краєвський, І. Смолюк, Г. Тарасенко, В. Чайка. Проблему функціонування інформаційних технологій навчання досліджували вчені та педагоги: Т. Белан, І. Гевко, М. Жалдак, М. Кадемія, Г. Козлакова, Л. Макаренко, В. Ребенок, В. Сидоренко, С. Стрілець, С. Ткачук, О. Торубара, Т. Чепракова.

Мета статті - розкрити та обґрунтувати особливості ролі інформаційно- комунікаційних технологій у процесі вивчення спеціальних дисциплін з професійної підготовки майбутніми викладачами.

Виклад основного матеріалу

Однак особливо важливим безперервний професійний розвиток є для освітян, які за сутністю своєї професії, повинні бути на вістрі змін, а інколи і випереджати інноваційні процеси, аби дати змогу молодому поколінню адаптуватися в нових умовах професійного ринку. Інформаційно-комунікативні технології використовуються у різних педагогічних процесах для визначення адекватних механізмів впливу, скоординованих у єдину програму, яка охоплює всі напрями освітніх трансформацій закладів вищої освіти і направлена на інтерактивну дію. Так, категоріальне наповнення інновації в освітньому процесі можна спроектувати на дуальний контекст, зокрема розглядати як процес, що полягає у масштабній або частковій зміні системи і відповідної діяльності, та готовий продукт, тобто очікувані результати цієї праці. У діяльнісному аспекті інноваційними слід вважати оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засобів.

Адже під час професійної підготовки майбутнім викладачам у системі професійної освіти необхідно враховувати також зміни в основних функціях і компонентах професійної діяльності, насамперед, інформаційно-

управлінському та інформаційно-правовому, які виникають або істотно трансформуються в новому інформаційно-освітньому середовищі. Ці компоненти багато в чому визначають кваліфікаційну характеристику нинішнього педагога. Передусім, це пов'язано з такими видами діяльності, як робота з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Стрімке розширення за останні десятиліття інформаційно-комунікаційних технологій, вплив величезного потоку інформації на людину спричинили потребу системи освіти реагувати на виклики часу, а тому виникла потреба у використанні сучасних технологій навчання, які вдало вписуються в систему професійної освіти. До таких можна віднести: електронне навчання, мобільне навчання, все проникаюче навчання, «перевернуте навчання», що становлять форми активного навчання.

Саме спрямованість на досягнення запланованих освітніх результатів лежить в основі формування інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження ІКТ у практичну підготовку детермінує ретельний перегляд системи підготовки майбутніх викладачів та її спрямованість на підготовку фахівця, здатного працювати в інформаційно-освітньому середовищі.

Т. Гуцан [3] зазначає, що умови мають віддзеркалювати структуру готовності майбутніх викладачів до діяльності професійної підготовки й містити передбачені компоненти технології.

Слід зазначити, що нині важко забезпечити ефективність процесу підготовки фахівців лише на засадах традиційних педагогічних технологій, адже професійна підготовка в умовах репродуктивної діяльності формує в майбутніх викладачів інертний тип мислення, позбавлений допитливості та творчої активності. У студентів не формується самостійне, творче мислення, вони не здатні вийти за межі ситуації, знайти нестандартні рішення і взяти на себе відповідальність за їх прийняття. Саме інформаційно-комунікаційні технології сприяють формуванню важливих складових професійної підготовки та досягнення стратегічних цілей підвищення ефективності всіх видів освітньої діяльності і як наслідок підвищення якості підготовки фахівців з новим типом мислення, відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства.

Структура комплексу умов передбачає гнучкість, динамічність, здатність до розвитку через зміну складу елементів і характеру взаємодії між ними залежно від зміни цілей і завдань педагогічного процесу. Комплексність передбачає взаємодію і взаємозв'язок умов між собою, тобто педагогічна система може успішно функціонувати тільки за наявності певного комплексу необхідних і достатніх умов. Під ефективністю умов розуміють характеристику, яка відображає, наскільки процес професійної підготовки майбутніх викладачів щодо застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення спеціальних дисциплін сприяє більш повному опануванню змісту навчання й досягненню його педагогічних цілей [9].

Розвиток сучасної інформаційної техніки спричинив виникнення якісно нових умов функціонування системи освіти. Це зумовлює необхідність вивчення особливостей впливу процесу інформатизації на модернізацію формальних і змістових аспектів навчального процесу. Щоб майбутні викладачі вищої школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він має опанувати ІКТ, оволодіти навичками використання комп'ютера як інструменту повсякденної діяльності. Сучасна комп'ютерна техніка та засоби телекомунікацій надають можливість оперативно здобувати, поширювати й обробляти необхідну інформацію з навчальною метою.

Одним із основних напрямів інформатизації сучасного ЗВО є професійна підготовка майбутніх викладачів до застосування ІКТ. Першочерговим завданням у галузі формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх викладачів закладу вищої освіти є навчання основ комп'ютерних знань, умінь і навичок роботи в операційних системах (WindowsXP, Windows7), офісних пакетах прикладних програм (MSOfficeWord, MSOfficeExcel, MSOfficePowerPoint, MSOfficePicture).

Підготовка майбутніх викладачів до використання можливостей ІКТ у освітньому процесі спонукає їх до застосування на практиці вміння створювати навчальні матеріали засобами MicrosoftWord, MicrosoftExcel, MicrosoftPowerPoint, Google-документів, Google-форм під час проведення опитувань, анкетувань, тестувань для практичного використання в освітньому процесі; формування здатності визначати нові перспективні напрями в збагаченні й розвитку свого педагогічного досвіду з використанням інформаційних технологій; візуалізації теоретичного матеріалу і практичних завдань за допомогою засобів технології мультимедіа; зберігання освітньої інформації, організації доступу до неї для учасників освітнього процесу, контролю результатів навчання; упровадження інформаційних технологій у освітній процес та методичну роботу за допомогою технологій дистанційного навчання [3].

У закладі вищої освіти дистанційна форма навчання означає змішане навчання (аудиторно-дистанційне), яке передбачає врахування особливостей очної форми навчання та дистанційних технологій. Основна перевага змішаного навчання полягає в тому, що у майбутніх викладачів з'являється можливість самостійно попередньо ознайомитися з матеріалом майбутньої лекції, підготувати запитання для педагога щодо тих моментів, які викликали труднощі, а також обміркувати цей матеріал протягом деякого часу. Для педагога переваги також очевидні: це можливість працювати з підготовленою аудиторією, що дає змогу приділяти більше уваги практичним аспектам розглянутих питань.

Застосування дистанційних технологій у процесі навчання надає змогу майбутнім викладачам обирати зручний час для вивчення спеціальних дисциплін, самостійно здійснювати дистанційно-модульний контроль та аналіз своєї освітньої діяльності, а педагогам - систематично керувати навчальною роботою студентів, контролювати й аналізувати їхню діяльність за кожним модулем освітнього компонента, що стимулює студентів якісно опановувати зміст вищої освіти. Особливу увагу в підготовці майбутніх викладачів спеціальних дисциплін варто приділяти дистанційній формі навчання, особливістю якої є відсутність єдності простору й часу у взаємодії між педагогом та студентом [4; 6].

Платформою для роботи в системі дистанційного навчання є Moodle: реєстрація в системі Moodle, інтерфейс курсу, інструментальні блоки курсу (навігація, налаштування, новини, календар, де вказано події, що відбудуться незабаром), редагування профілю майбутніх викладачів, обмін повідомленнями, можливості онлайн консультацій із педагогом, види й типи завдань (відповідь у текстовому форматі), спільна робота на форумах.

Електронне навчання (е-learning) - система навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій. Е-learning- навчання за допомогою Інтернету і мультимедіа.

Мобільне навчання (m-learning) - це передача навчальної інформації на мобільні пристрої з використанням WAPiGPRSтехнологій. Все проникаюче навчання (u-learning) - технології неперервного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних засобів у всіх сферах життя суспільства.

Перевернуте навчання (ipped-learning) - це форма активного навчання, що дозволяє «перевернути» звичайний процес навчання таким чином: студенти поза аудиторією переглядають відповідні навчальні матеріали, що будуть розглядатися на наступному занятті, самостійно вивчають теоретичний матеріал, а в аудиторії здійснюють його обговорення, виконуючи практичні завдання.

Змішане навчання (blended-learning) - це об'єднання формальних засобів навчання - роботи в аудиторіях, вивчення теоретичного матеріалу з неформальними, наприклад, обговоренням за допомогою електронної пошти й Інтернет-конференцій. Змішана форма навчання органічно поєднує в собі як денні, так і дистанційні форми навчання. Це модель, яка поєднує традиційну і електронну моделі навчання. Нині найбільшого використання в навчальному процесі отримала змішана модель навчання.

Сучасний етап професійної підготовки свідчить, що навчання характеризується не стільки ускладненням і розширенням обсягу наукових знань, скільки більшою часткою самостійності майбутніх викладачів у здобутті знань, умінь і досвіду практичної діяльності.

Взаємодія і співпраця педагога з майбутніми викладачами на етапі професійної підготовки має бути побудована на рівні системи певних форм, методів, реальних ситуацій, які об'єктивно склалися чи суб'єктивно створені, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети [6].

Зарубіжні дослідники зазначають, що самостійна робота студентів посідає ключове місце у процесі формування професійної підготовки майбутніх викладачів. На думку науковців і практиків із Великобританії, самостійна робота студентів є підґрунтям для формування та розвитку особистості й передбачає: формування в них уміння самостійно управляти власним навчанням; впевненості у досягненні успіху щодо опанування новими знаннями; розвиток критичного мислення, індивідуальних здібностей; прийняття самостійних рішень; творчої пошукової активності студентів; набуття навичок самостійної ефективної організації власної майбутньої професійної діяльності [10; 11].

Показником самостійної роботи є виконання всіх видів практичних та лабораторних робіт й функціональних обов'язків за спеціальністю. Це й зумовлює розвиток стійкої спрямованості педагогів на застосування в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів індивідуальних і групових форм самостійної роботи. Навчання як цілісний освітній процес передбачає єдність діяльності педагога й студента, воно спрямоване на досягнення спільної мети - озброєння майбутніх викладачів знаннями, уміннями й навичками.

Однак, якщо самостійну роботу виконують у лабораторії, то педагог завжди може зупинити майбутніх викладачів й попросити їх прокоментувати свої дії, здійснити контроль рефлексії і продовжити самостійну роботу. Якщо ж самостійна робота проходила поза лабораторією, то педагог бачить лише кінцевий результат, але виявити «слабку» ланку самостійної діяльності можна за допомогою рефлексивного контролю в усній або письмовій формі.

Самостійна робота, особливо творча, уважається ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу. Майбутні викладачі з високим рівнем зацікавленості здатні самостійно пройти всі етапи розв'язання завдання - від постановки мети до здобуття знань [2; 5].

Пізнавальний інтерес включає в себе певні послідовні стадії свого розвитку: від цікавості до допитливості, від допитливості до пізнавального інтересу та, у кінцевому підсумку, до стійких професійних переконань. Стійкі фахові переконання, розвинуті на основі сформованого пізнавального інтересу сприяють активізації пізнавальної діяльності в цілому. Систематичний розвиток, інтелектуальний рух, зміцнення пізнавального інтересу, мотивація до навчальної діяльності сприяє виробленню «інтелектуальної звички» до пізнання.

Без інтересу до освітнього компонента майбутні викладачі самостійно працювати не будуть, оскільки рівень самостійності та ступінь зацікавленості найчастіше збігаються. Джерел підвищення інтересу багато, насамперед, вони містяться в тому матеріалі, на якому будується спеціальні заняття з майбутніми викладачами. Лише той матеріал викликає інтерес, який побудований на суперечностях і протилежностях, проблемності, містить елементи новизни, відображає останні наукові досягнення. Якщо ж навчальна робота побудована на застарілому, давно засвоєному матеріалі, вона не лише не викличе інтересу, але й може стати причиною негативної реакції майбутніх викладачів.

Важливою умовою стимулювання пізнавального інтересу педагогів закладу вищої освіти виступають нестандартні способи подачі теоретичного навчального матеріалу та їх реальне відображення у практичній діяльності майбутніх викладачів. Корисним та обов'язковим на заняттях спеціальних дисциплін вважається метод пошуку наочної інформації, відео та аудіо записів з певної теми, створення слайд-презентацій та виконання емпіричних досліджень [8].

Причиною зниження інтересу до навчальної дисципліни може стати переважання в лекціях елементу інформативності за рахунок проблемності. Репродуктивна форма постановки питань у планах семінарських занять, а також в інших завданнях не сприяє активності думки.

Традиційні форми організації навчальної роботи недостатньо впливають на готовність до самоосвітньої діяльності, а отже, доцільно використовувати ІКТ та елементи проблемного навчання як засоби активізації навчально- пізнавальної самостійної діяльності майбутніх викладачів професійної підготовки. Сутність такої підготовки ґрунтується не на передачі готової інформації, а на опануванні студентами певних знань і вмінь шляхом розв'язання теоретичних та практичних проблем. Суттєвою характеристикою цього викладання є дослідницька діяльність майбутніх викладачів під час лабораторних чи практичних робіт за допомогою ІКТ, яка актуалізується в певній ситуації і змушує майбутніх викладачів ставити запитання-проблеми, формулювати гіпотези та перевіряти їх шляхом розумових і практичних дій [4].

За багаторівневою системою вищої професійної освіти методично осмислене керівництво навчальною діяльністю майбутніх викладачів спрямоване на стимулювання вільного вибору студентами предметного змісту й рівня самостійної діяльності, розвиток у них творчого потенціалу, забезпечення умов для їхньої особистісної самореалізації.

Мотивація майбутніх викладачів професійної підготовки до дослідницької та науково-інформаційної діяльності здійснюється шляхом роз'яснення можливостей для успішної професійної кар'єри дослідника [1].

Складність проблемного завдання залежить від можливостей студентів. Зокрема, на низький рівень складності проблемного завдання орієнтоване використання показового методу, під час якого відбувається роз'яснення майбутнім викладачам шляхів розв'язання проблемних запитань. Середній рівень складності передбачає спільні з педагогом дії щодо розв'язання проблеми й перевірки висунутої гіпотези.

Основними перевагами проблемного навчання є те, що створення проблемних ситуацій на заняттях зі спеціальних дисциплін посилює інтерес майбутніх викладачів до їх розв'язання і тим самим сприяє формуванню у студентів професійної підготовки позитивної мотивації до навчально- пізнавальної діяльності; стимулює пошук нових знань шляхом спостереження, аналізу та узагальнення фактів; розвиває розумові здібності й творчий потенціал майбутніх викладачів.

Процес навчання, який передбачає застосування елементів проблемного навчання й ІКТ у процесі вивчення спеціальних дисциплін, вимагає від майбутніх викладачів продуктивного мислення, пізнавальної активності, ерудиції, інтуїції, самостійності, оперативності. Методи проблемного викладання розподіляються на показові, діалогічні, евристичні й дослідницькі. Вибір конкретного методу залежить від пізнавальних можливостей майбутніх викладачів, а також від мети та змісту навчального матеріалу й методичної підготовки педагога. Пізнавальні можливості студентів залежать від їхньої теоретичної і практичної підготовки, умінь самостійно працювати та здійснювати самоконтроль.

Сьогодні доволі розповсюдженими є інтегровані заняття із застосуванням мультимедійних засобів, а навчальні презентації часто стають невід'ємною частиною викладу нового матеріалу. Використання відеосюжетів й анімаційних ефектів дозволяє перейти від традиційної технології подання матеріалу до використання нового освітнього середовища, що містить всі можливості подання навчальної інформації в електронному вигляді. За рахунок цього мультимедіа-лекції можна використовувати для викладання практично всіх курсів, проте особливу зацікавленість викликає у майбутніх викладачів практичних кафедр при демонстрації трансмісії або колінчастого валу автомобіля Skoda. Педагог за допомогою мультимедіа в аудиторії отримує потужний інструментарій для представлення навчальної інформації в різній формі (текст, графіка, анімація, звук, відео), самостійно визначає послідовність та форми викладу матеріалу. У разі потреби можна демонструвати відеофільми, записані викладачами кафедри для представлення додаткових пояснень складних питань діагностики, якщо це необхідно для конкретної аудиторії. Для проведення семінарських і практичних занять інформаційно-комунікаційні технології теж мають величезні потенційні можливості підвищення ефективності навчання [7; 12].

Висновки

Оскільки сучасний зміст освіти має орієнтуватися на використання інформаційних технологій, поширення інтерактивного, електронного навчання з доступом до цифрових ресурсів та інтелект-навчання для майбутнього є вкрай важливим. Розробка, впровадження і використання нових програм, зокрема у професійній підготовці майбутніх викладачів, впровадження навчальних матеріалів та продуктів нового покоління відповідно до вимог сучасної економіки та соціального запиту ринку праці дозволять майбутнім викладачам зі спеціальних дисциплін бути більш підготовленими до умов сьогодення і бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Педагог має навчити студентів не тільки використовувати готові програмні засоби освітнього призначення, програмного забезпечення та системи в освітньому процесі, а й уміти адаптувати і навіть удосконалювати їх у процесі вивчення. Роль педагога в умовах використання ІКТ у процесі вивчення спеціальних дисциплін залишається не тільки провідною, але і стає більш складною. Ця обставина зумовлена тим, що педагог використовує в освітньому процесі складні сучасні засоби інформатизації та комунікації.

Література

1. Автомонов П. П. Дидактика вищої школи : підручник. Київ, ВПЦ «Київський університет». 2008. 368 с.

2. Бендера І. М. Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей : монографія. Київ, 2007. 364 с.

3. Гуцан Т. Г. Педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів економіки до профільного навчання старшокласників URL :http://intkonf.org.

4. Інноваційні педагогічні технології навчання професії : монографія. Нікуліна А. С., Максименко Ю. Б., Матвєєв Г. П., Засланська С. А. та ін.; за ред. Нікуліної А. С. Донецьк : Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, 2005. 385 с.

5. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навчальний посібник. Київ, 2007. 656 с.

6. Пєхота О. М. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій. Київ, А.С.К., 2003. 240 с.

7. Ребенок В.М. Система підготовки майбутніх викладачів професійного навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій в закладах вищої освіти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Випуск 13 (169). Чернігів: НУЧК, 2021. С. 119-124.

8. Тернавська Т. А. Формування пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення психологічних дисциплін : дис... канд. пед. наук : 13.00.09. Кривий Ріг, 2009. 321 с.

9. Ягупов В. В. Комптентнісний підхід до підготовки фахівців у системі вищої освіти. Наукові записки : Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. Київ, 2007. Т. 71. С. 5-6.

10. Nolasco R. Conversation. Oxford University Press, 1996. 148 p.

ll.Sheerin S. Self-Access. Oxford University Press, 1996. 200 p.

12. Василенко М. Д. ^вдальна шженерш як зброя хакінгу з підвищеним ризиком / М. Д. Василенко, В. М. Слатвінська // Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття» (до 25-річчя Національного університету «Одеська юридична академія» та 175-річчя Одеської школи права) : у 2 т. : матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. - Т. 1. - С. 729-731. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/19773

References

1. Avtomonov P. P. (2008). Didaktika vishoyi shkoli pidruchnik [Higher school didactics: a textbook]. Kiyiv, VPC «Kiyivskij universitet». 368 [in Ukrainian].

2. Bendera I. M. (2007). Organizaciya samostijnoyi roboti studentiv agroinzhenernih specialnostej : monografiya [Organization of independent work of students of agroengineering specialties: monograph]. Kiyiv. 364 [in Ukrainian].

3. Gucan T. G. Pedagogichni umovi formuvannya gotovnosti majbutnih vchiteliv ekonomiki do profilnogo navchannya starshoklasnikiv [Pedagogical conditions for the formation of the readiness of future teachers of economics for specialized training of high school students]. URL :http://intkonf.org.

4. Innovacijni pedagogichni tehnologiyi navchannya profesiyi: monografiya [Innovative pedagogical technologies of profession teaching: monograph.]. Nikulina A. S., Maksimenko Yu. B., Matvyeyev G. P., Zaslanska S. A. ta in.; za red. Nikulinoyi A. S. Doneck : Doneckij institut pislyadiplomnoyi osviti inzhenerno-pedagogichnih pracivnikiv, 2005. 385 [in Ukrainian].

5. Mojseyuk N. Ye. (2007). Pedagogika : navchalnij posibnik [Pedagogy: a textbook]. Kiyiv. 656 [in Ukrainian].

6. Pyehota O. M. (2003). Pidgotovka majbutnogo vchitelya do vprovadzhennya pedagogichnih tehnologij [Preparing future teachers for the introduction of pedagogical technologies]. Kiyiv, A.S.K. 240 [in Ukrainian].

7. Rebenok V. M. (2021). Systema pidhotovky maibutnikh vykladachiv profesiinoho navchannia zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v zakladakh vyshchoi osvity [The system of training future teachers of professional education by means of information and communication technologies in institutions of higher education]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Chernihivskyi kolehium» imeni T.H. Shevchenka. - Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after T.G. Shevchenko. Chernihiv. 13 (169). 119-124. [in Ukrainian].

8. Ternavska T. A. (2009). Formuvannya piznavalnoyi diyalnosti studentiv vishih navchalnih zakladiv u procesi vivchennya psihologichnih disciplin [Formation of cognitive activity of students of higher educational institutions in the process of studying psychological disciplines]: dis... kand. ped. nauk : 13.00.09. Krivij Ri. 321 [in Ukrainian].

9. Yagupov V. V. (2007). Komptentnisnij pidhid do pidgotovki fahivciv u sistemi vishoyi osviti [Competence approach to training specialists in the higher education system]. Naukovi zapiski : Pedagogichni, psihologichni nauki ta socialna robota. - Scientific notes: Pedagogical, psychological sciences and social work. Kiyiv. 71, 5-6 [in Ukrainian].

10. Nolasco R. Conversation. Oxford University Press, 1996. 148 p.

11. Sheerin S. Self-Access. Oxford University Press, 1996. 200 p.

12. Vasilenko M. D. Social'na inzhenerija jak zbroja hakingu z pidvishhenim rizikom / M. D. Vasilenko, V. M. Slatvins'ka // Cvropejs'kij vibir Ukraпni, rozvitok nauki ta nacional'na bezpeka v realijah masshtabnoп vijs'kovoп agresiп ta global'nih viklikiv HHI stolittja» (do 25-richchja Nacional'nogo universitetu «Odes'ka juridichna akademija» ta 175-richchja Odes'koп shkoli prava) : u 2 t. : materiali Mizhnar.nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 17 chervnja 2022 r.) / za zagal'noju redakcieju S. V. Kivalova. - Odesa : Vidavnichij dim «Gel'vetika», 2022. - T. 1. - S. 729-731. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/19773 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru