Критерії та показники вимірювання сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та показники вимірювання сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки

О.М. Кириченко, В.В. Ягупов

Анотація

У статті обґрунтовано зміст понять "критерій" і "показник" щодо вимірювання сформованості діагностувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту Збройних сил України (далі - респондентів) у процесі їх професійної підготовки. Проаналізовано та узагальнено наукові підходи зарубіжних і вітчизняних науковців їх визначення. Вибір авторських критеріїв і показників здійснено з урахуванням діагностувальної функції в військово-професійній діяльності респондентів - майбутніх офіцерів як фахівців фізичної підготовки і спорту в військових частинах.

На основі узагальнення наукових джерел і з урахуванням специфіки фахової діяльності респондентів визначено критерії оцінювання сформованості їх діагностувальної компетентності, яка містить ціннісно-мотиваційний (комплекс цінностей і мотивацій діагностувальної діяльності), інтелектуальний (теоретичні та практичні знання щодо своєї діагностувальної діяльності), процесуальний (володіння методичними прийомами, методами, методиками та засобами діагностування), психологічний (комунікативність, принциповість, толерантність, об'єктивність) і рефлексивний (сприйняття себе як суб'єкта діагностувальної діяльності). Для кожного критерію відповідно підібрані показники вимірювання сформованості конкретного компонента діагностувальної компетентності респондентів у процесі їх професійної підготовки.

У статті представлено критерії і показники за допомогою яких оцінюється ступінь досягнення дослідницьких цілей. Діагностування фізичної підготовленості та готовності респондентів здійснено на провідних положеннях, методологічних підходів до діагностування їх фахової діяльності. Критерії і показники необхідні для вимірювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів, за якими можна з'ясувати її сформованість на різних етапах їх військово-професійної та фахової видів підготовки. У зв'язку з цим виокремлені критерії мають бути неупередженими і включати ознаки їх діагностувальної компетентності.

Ключові слова: діагностувальна компетентність, професійна підготовка, критерії, показники, вимірювання, діагностування, майбутні офіцери - фахівці фізичної підготовки і спорту Збройних сил України.

Постановка проблеми. Відкритий воєнний напад Росії на Україну 24 лютого 2022 року назавжди змінив військово- політичну ситуацію не тільки в нашій державі, а й у всьому світі. Україна наразі має добре підготовлені професійні Збройні сили (далі - ЗС) України, які мужньо та героїчно ведуть бойові дії з моменту російського вторгнення 2014 року. Захист територіальної цілісності держави, рідного дому, своєї сім'ї від російського ворога сьогодні безпосередньо залежить від компетентного військового професіонала та члена бойової команди - громадянина та патріота України. Це почесна й відповідальна справа, за виконання якої беруться, як свідчить сучасний бойовий досвід військовослужбовців ЗС та інших військових формувань України, справжні її захисники. Це вимагає від них актуалізації всіх видів їх потенціалу, у тому числі й безпосередньо фізичного - фізичної підготовленості та готовності до виконання бойових завдань. Науковцями слушно наголошується, що "У сучасних умовах функціонування ЗС України і виконання ними бойових завдань щодо забезпечення територіальної цілісності держави фізична підготовленість і готовність військовослужбовців має забезпечуватися та дотримуватися на основі об'єктивної інформації, яка необхідна командирам (начальникам) для комплексного оцінювання бойової готовності військових підрозділів (частин) у цілому та за її складовими, зокрема. У зв'язку цим необхідним є цілеспрямоване послідовне та систематичне діагностування результативності фізичної підготовленості військовослужбовців взагалі та окремих їх категорій, зокрема, шляхом оцінювання їх фізичного стану, який складається із сукупності взаємопов'язаних ознак - фізичної працездатності в різних ситуаціях повсякденної, навчально-бойової та найголовніше - бойової діяльності, що є результатом їх фізичної підготовленості та фізичної готовності" [16: 378].

Фахівцями організації фізичної підготовки та спорту в військових частинах виступають офіцери - начальники фізичної підготовки і спорту. Вони для реалізації своїх посадових компетенцій мають бути фахово компетентними, у військовому відношенні добре підготовленими - військовими професіоналами, які здатні автономно та відповідально реалізовувати свої посадові компетенції як суб'єкти насамперед фахової діяльності, тобто професійно компетентними. В.В. Ягупов наголошує, що професійна компетентність є складним, комплексним і системним професійно важливим утворенням, що забезпечує професійну підготовленість, здатність і готовність фахівця успішно виконувати професійні обов'язки [18; 19]. А надійну підвалину реалізації ними посадових компетенцій складає їх діагностувальна компетентність як організаторів фізичної підготовки та спорту в військовій частині. У зв'язку з цим формування у них діагностувальної компетентності є актуальною теоретичною і прикладною проблемою у професійній педагогіці. Власне її сформованість є, як свідчить військовий досвід, запорукою їх успішної фахової діяльності з урахуванням конкретних навчальних і бойових завдань певних військових частин.

Таким чином, виникає необхідність в обґрунтуванні критеріїв і показників оцінювання сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту (далі - респондентів) у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти, що складає надійну підвалину покращення якості організації, керівництва і контролю ними за процесом фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців, як відповідних начальників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз результатів і систематизація наукових джерел дають змогу зрозуміти, що проблема обґрунтування критеріїв і показників сформованості діагностувальної компетентності респондентів у процесі професійної підготовки віднайшло відображення в наукових дослідженнях і напрацюваннях небагатьох працях науковців. Згідно з працями американських вчених Эдварда Л. Деси й Ричарда М. Райана [17], при виконанні будь-якої діяльності людина постійно оцінює власну діяльність, внутрішню мотивацію до тієї чи іншої діяльності. Діагностувальна діяльність педагогів представлена в наукових і навчальних напрацюваннях Г.О. Гаца [3], І.П. Підласого [7], В.В. Ягупова [13-16; 18; 19] та ін., які розкривають структуру педагогічного діагностування. А критерії оцінювання фахової компетентності начальників фізичної підготовки і спорту військових частин представлені Д.В. Погребняком [8]. Проблемою діагностування фізичної підготовленості військовослужбовців в ЗС України займалися А.А. Балдецький [12], Д.С. Грищенко [12], С.М. Жембровський [13], С.Ф. Костів [12], О.В. Петрачков [12], В.В. Ягупов [14] та ін.

Водночас, аналіз та узагальнення наукових джерел свідчить, що, по-перше, офіцери - начальники фізичної підготовки і спорту як педагоги, мають бути здатними здійснювати діагностування результативності фізичної підготовленості військовослужбовців; по-друге, мати для реалізації діагностувальної функції сформовану систему діагностувальних знань, умінь і навичок, що складає важливу передумову його успішної професійно- фахової діяльності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. До основних невирішених раніше частин загальної проблеми, у системі перевірки й діагностуванні фізичної підготовленості військовослужбовців можемо віднести те, що її оцінювання ставиться в жорсткі рамки. Виконання військовослужбовцями вимог окремих визначених нормативів не надає достатньої можливості для об'єктивного з'ясування їх фізичної підготовленості та готовності, з одного боку, як окремого військовослужбовця - військового професіонала, а з іншого - як члена бойової команди до військово- професійної діяльності. Відповідно, такий підхід до діагностування фізичної підготовленості військовослужбовців недостатньо стимулює їх до свого фізичного самовдосконалення. С.О. Сисоєва і Т.Є. Кристопчук займалися складним процесом - вимірюванням у педагогіці. Вони вважають, що проблема діагностування пов'язана, перш за все, з унікальністю особистості суб'єкта навчання, особливостями навчальних предметів тощо. А проводити вимірювання необхідно, на їх думку, за допомогою змістового педагогічного аналізу відповідних аспектів і процесів навчання та виховання [11: 233, 235]. Вони також зауважили, що "одним із найважливіших аспектів ефективності і якості діяльності науковців є опрацювання критеріїв оцінки результатів і самого процесу наукових досліджень. Так у формалізованих бальних системах оцінювання результатів наукових досліджень під критерієм розуміють параметр, який хочуть виміряти. Критерієм є правило, згідно з яким виносять оцінку, вибір після вимірювання "критерій" - головний параметр" [11: 13]. Фахівець фізичної підготовки і спорту завжди має прогнозувати перебіг і результат фізичного виховання та спорту в військовій частині, своєчасно виявляти недоліки в фізичній підготовленості різних категорій військовослужбовців як військових професіоналів, оперативно з'ясовувати їх причини та організовувати відповідні заходи для їх своєчасного усунення.

Таким чином, діагностувальна компетентність майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту в військових частинах - це необхідна складова їх військово-професійної компетентності як військового професіонала, що забезпечує об'єктивне оцінювання ними результатів фізичної підготовленості і готовності різних категорій військовослужбовців у військовій частині.

Мета статті - визначити та охарактеризувати систему критеріїв вимірювання сформованості діагностувальної компетентності майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту ЗС України в процесі професійної підготовки та визначити їх показники.

Виклад основного матеріалу. Діагностування будь-якого явища чи процесу вважається найскладнішим завданням кожного наукового дослідження, оскільки головною вимогою до дослідження є наявність надійних критеріїв і показників для оцінювання отриманих експериментальних результатів. Діагностувальна діяльність респондентів щодо з'ясування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців у різних умовах військово-професійної діяльності є однією із проявів реалізації ними своєї діагностувальної функції в військових частинах (підрозділах). А діагностувальна компетентність - це необхідна складова їх військово-професійної компетентності, актуалізація якої їм забезпечує організацію, планування, контролювання та оцінювання отриманих результатів фізичної підготовленості і готовності різних категорій військовослужбовців у військовій частині [18]. Відповідно, щоб бути військовим професіоналом і фахівцем у сфері фізичного виховання та спорту має бути чітке розуміння того факту, що вони мають володіти діагностувальною компетентністю.

Окремі дослідники слушно вважають, що результати боротьби з російськими загарбниками виявили низку проблем у системі військово-професійної підготовки військовослужбовців взагалі та в фізичній їх підготовленості, зокрема. Так, підтверджено, що важливим елементом бойової підготовки військових підрозділів і частин має бути їх контекстна фізична підготовка. Для цього респонденти повинні мати сформовану діагностувальну компетентність. Це їм дозволить системно з'ясувати фізичну підготовленість і готовність як окремих військовослужбовців, так і військових підрозділів (частин) у цілому, а також проаналізувати динаміку їх змін за певний проміжок часу, виявити недоліки та відпрацювати заходи щодо їх усунення у процесі військово-професійної чи бойової підготовки. Відповідно, для формування їх здатності самостійно планувати, практично мислити, прогнозувати стан і перспективи фізичної підготовки військовослужбовців у військовій частині, цілеспрямовано впливати на підлеглих власним позитивним прикладом, а також насамперед для успішної реалізації ними своїх посадових компетенцій необхідно цілеспрямовано формувати діагностувальну компетентність як основу всіх видів діяльності для виконання завдань за призначенням.

Отже, необхідно цілеспрямовано формувати у респондентів діагностувальну компетентність, яка включає їх цінності та мотивацію діагностувальної діяльності, діагностувальні знання, вміння та навички, професійно важливі діагностувальні якості для її здійснення, а також сприйняття самого себе суб'єктом діагностувальної діяльності в системі фізичної підготовки та спорту в ЗС України.

Оцінювання рівнів сформованості військово-професійної компетентності майбутніх офіцерів здійснюється на основі відповідних критеріїв і показників [8; 14]. У зв'язку з цим логіка нашого дослідження підштовхує нас до визначення таких критеріїв і показників, за якими можна оцінювати чи вимірювати сформованість діагностувальної компетентності респондентів як одного з основних результатів їх військово-професійної підготовленості та готовності до реалізації посадових компетенцій за посадовим призначенням.

С.У. Гончаренко зазначав, що вимірювання становить першу важливу умову коректності будь-якого кількісного дослідження: "Вибираючи ті чи інші методи вимірювання результатів педагогічного дослідження, орієнтуйтеся на критерії якості педагогічних вимірювань: об'єктивність, надійність, валідність, точність" [4: 237]. Він вважав, що проблема вимірювання в педагогіці ускладнюється тим, що багато змінних педагогічного процесу безпосередньо не можна спостерігати й вимірювати (наприклад, ступінь складності навчального матеріалу, процес переходу знань учнів, ефективність дидактичного, методичного чи виховного впливу тощо) [4: 234]. Відповідно, вимірювання в педагогіці відбувається шляхом виокремлення критеріїв і показників оцінювання, наприклад, певного виду компетентності, а також згідно зі відповідним діагностувальним інструментарієм. Таким еталоном у педагогічних дослідженнях прийнято вважати критерій.

На думку науковців, "в загальному розумінні критерій - це важлива й визначальна ознака професійної компетентності офіцерів, що характеризує основні її якісні аспекти та прояви й водночас і сутність, оскільки він у найбільш загальному вигляді формує її "контур" і прояви. Вважаємо, що критерії дають змогу визначати як зміст професійної компетентності офіцерів та актуальний стан її розвиненості на різних етапах вимірювання, так і з'ясувати її динаміку в конкретного офіцера та групи офіцерів протягом певного часу службової діяльності" [16: 166].

Потрібно завжди пам'ятати, що критерії та показники оцінювання ґрунтуються на принципах неупередженості, справедливості, прозорості, об'єктивності, відкритості та найголовніше - контекстності, що дозволяє дослідникам досягти об'єктивності при реалізації своєї діагностувальної функції. А тому, потребує з'ясування змісту понять "критерій" і "показник". "Критерій" походить від грецького "kriterion" - здатність розрізнення; засіб судження, мірило. Відповідно до великого тлумачного словника української мови "критерій" - підстава для оцінки визначення або класифікації чогось; мірилом [2: 587]. "Показник" - свідчення, доказ, ознака чого небуть. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небуть [2: 1024].

У педагогічній теорії під поняттям "критерій" розуміють об'єктивну ознаку, за допомогою якої здійснюється порівняльне оцінювання відповідного явища, щодо якого було проведено дослідження, або сукупність таких явищ, що підлягають оцінюванню [6]. С.У. Гончаренко визначав "критерії" як "ознаку, на основі якої здійснюється оцінка буть-чого; мірило" [4: 245]. Тільки за допомогою відповідних критеріїв можна робити висновки, підраховувати результати як усього педагогічного процесу, так і окремих його результатів. У словнику "Педагогічна освіта" поняття "критерій" визначається як засіб міркування, ознака, на основі якої проводиться визначення або класифікація чого-небудь, мірило оцінки [10: 154].

Система міжнародних стандартів ISO визначає критерій як міру відбиття цілісності властивостей об'єкта, що забезпечує його існування; методологічний інструментарій управління якістю освіти; ідеальний зразок, що відображає вищий, досконалий рівень досліджуваного явища; засіб вибору або виміру альтернатив [5]. Такий критерій оцінювання дає можливість значно легше і швидше управляти певним педагогічним явищем і об'єктивно оцінювати отримані результати. Показник - це частина чи складова критерію, який вимірює певний доступний для спостереження, обліку й фіксування психолого-педагогічний прояв конкретного досліджуваного педагогічного явища. Характеристика критерію безпосередньо залежить від об'єкта та предмета дослідження. У свою чергу, для кожного критерію мають бути визначені показники, які характеризують властивості досліджуваного предмета, а в нашому випадку - діагностувальну компетентність респондентів. Показник має бути обов'язково конкретним, що дозволяє його конкретизувати як складову чи частину критерію і здатним до практичного застосування у діагностувальних процедурах, а отримані за його допомогою результати мають бути доступними для спостереження й обліку для всіх науковців, які цікавляться досліджуваним психолого-педагогічним явищем [17].

Отже, у загальному вигляді критерій у нашому дослідженні - це мірило, за допомогою якого оцінюється ступінь досягнення дослідницьких цілей, інтегрованим проявом якого є сформованість діагностувальної компетентності респондентів. Натомість поняття "показник" за своїм обсягом вужче ніж поняття "критерій". Показник має бути обов'язково з конкретними проявами, що дозволить конкретизувати зміст кожного критерію. Відповідно, при одному критерію може бути декілька показників. Вважаємо, що критерії і показники необхідні для вимірювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів, за якими можна з'ясувати її сформованість на різних етапах їх військово-професійної та фахової видів підготовки. У зв'язку з цим виокремлені критерії мають бути неупередженими і включати ознаки їх діагностувальної компетентності. Відповідно, на основі урахування специфіки їх військово- професійної та особливо фахової діяльності доцільно визначити чітку кількість критеріїв і показників оцінювання сформованості діагностувальної компетентності як майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту. Відповідно до обґрунтованих нами компонентів їх діагностувальної компетентності - ціннісно- мотиваційного, когнітивного, методичного, індивідуально-психічного, суб'єктного - доцільно визначити відповідні критерії оцінювання їх сформованості.

Нами на основі врахування цілей, завдань, змісту, специфіки, особливостей, функцій і результатів військово-професійної та фахової діяльності респондентів - майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин, відповідно специфіки їх фахової діяльності виокремлено перелік критеріїв і показників оцінювання сформованості їх діагностувальної компетентності - ціннісно- мотиваційний (комплекс цінностей і мотивацій діагностувальної діяльності), інтелектуальний (теоретичні та практичні знання щодо своєї діагностувальної діяльності), процесуальний (володіння методичними прийомами, методами, методиками та засобами діагностування), психологічний (комунікативність, принциповість, толерантність, об'єктивність) і рефлексивний (сприйняття себе як суб'єкта діагностувальної діяльності). Для кожного критерію відповідно підібрані показники вимірювання сформованості конкретного компонента діагностувальної компетентності респондентів у процесі їх професійної підготовки (табл. 1). Вони дають можливість її виміряти по компонентах, відповідно з'ясувати діагностувальну підготовленість, здатність і готовність досліджуваних вирішувати діагностувальну функцію у військовій частині згідно зі функціональними обов'язками як суб'єкта фахової діяльності. діагностувальний компетентність професійний

Ціннісно-мотиваційний критерій, зміст якого складають такі показники: діагностувальні цінності і мотивація. Цей критерій є одним із ключових у діагностувальній діяльності, бо включає сукупність усвідомлених цінностей, мотивів і мотивації респондентів у сфері фізичної підготовки і спорту в ЗС України [18]. Це відповідає тим фактам, що цінності формують найголовніше для кожного з них, як соціального, професійного та фахового суб'єкта - їх ставлення до світу, до інших людей, до речей, до професійної та найголовніше - до фахової, у тому числі й безпосередньо до діагностувальної діяльності та до самого себе як до суб'єкта діагностувальної діяльності в військовій частині. Це ті цінностями, якими керуються вони як суб'єкти фахової діяльності, щоб прийняти те чи інше рішення як організатору фізичної підготовки та спорту військовослужбовців в військовій частині.

Діагностувальні цінності. Прагнення реалізовувати себе у діагностувальній діяльності, ціннісне цілеспрямоване прагнення до постійного розвитку та саморозвитку як професіонала фізичної культури і спорту, бажання сумлінно працювати з військовослужбовцями як організатора фізичної культури і спорту, в тому числі як діагност [18]. Ціннісною підвалиною є служіння своїй державі та народу України як військовому професіоналу та фахівцю фізичної підготовки та спорту. Все це визначається сформованою системою діагностувальних цінностей. Начальник фізичної підготовки і спорту має бути завжди принциповим незалежно від обставин, керуватися ідеалами та цінностями, що визначає точку зору в структурі його діагностувальної діяльності. Цінності визначають його ставлення до світу та військової професійної сфери, до особового складу, інших військовослужбовців, до військово- професійної діяльності і до самого себе як до фахівця фізичної культури і спорту, а також найголовніше - до діагностувальної діяльності. Прагнення оволодіти новітніми діагностувальними знаннями для об'єктивної реалізації діагностувальної функції як професіоналу фізичної культури і спорту в військах.

З метою дослідження ціннісно- мотиваційного компонента визначаємо ціннісно-мотиваційний критерій, який містить такий показник як діагностувальні цінності. Нами була обрана методика С.С. Бубнова "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості", перевагою якої є визначення реалізації діагностувальних ціннісних орієнтацій респондентів у реальних умовах їх життєдіяльності. Вона дає можливість досліджувати, чи дійсно в них є прагнення реалізувати себе у діагностувальній діяльності як начальників фізичної культури і спорту; чи є цінності до постійного розвитку та саморозвитку як професіонала фізичної культури і спорту в ЗС України.

Діагностувальна мотивація. "Мотив є формою прояву потреби людини, це спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається. Ланцюжок зв'язку в цьому процесі такий: Потреба, Мотив, Діяльність" [1: 39]. Офіцер як професіонал фізичної культури і спорту та як суб'єкт фахової діяльності завжди має бути вмотивований до досягнення кращих результатів у військово-професійній і фаховій діяльності. Вмотивований майбутній офіцер іноді перевершує, як правило, за ефективністю діяльності своїх колег, можливо більш здатних, але менш вмотивованих чим ніж він сам. При сформованості цього компонента всі інші формуються достатньо усвідомлено та швидко. Відповідно, у нашому дослідженні основна мета - це з'ясування мотивів і цілей щодо діагностувальної діяльності для майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту. Це буде зроблено за допомогою методики К. Замфіра в модифікації А. Реана "Діагностика мотивації професійної діяльності". У нашому дослідженні застосовуємо для діагностування мотивації діагностувальної діяльності.

Отже, основними показниками ціннісно- мотиваційного критерію є цінності та мотивація діагностувальної діяльності майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту, які складають ціннісно-мотиваційну підвалину формування та розвитку їх діагностувальної компетентності як суб'єктів діагностувальної діяльності в військовій частині.

Інтелектуальний критерій вимірювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів включає систему їх знань щодо своєї діагностувальної діяльності та практичні знання з проблем фізичної підготовленості та готовності різних категорій військовослужбовців; знання діагностувальних методик; знання засобів і методів педагогічного менеджменту та їх застосування в діагностувальній діяльності [18].

Показники критерію.

Фахові діагностувальні знання в сфері фізичної підготовки і спорту в ЗС України є першим показником цього критерію. Він дає можливість з'ясувати сформованість діагностувальних знань у респондентів, які необхідні кожному фахівцю фізичної підготовки і спорту для реалізації діагностувальної функції в службовій діяльності. Мати діагностувальні знання щодо Інструкції з фізичної підготовки в системі МО України важливо, оскільки це забезпечує їх фахову здатність ефективно виконувати завдання за призначенням відповідно до займаних посад (військових спеціальностей). Включає також управлінські, організаторські та виховні знання в процесі реалізації діагностувальної функції.

Отже, для визначення рівнів загальних діагностувальних знань використовуватимемо авторський тест на визначення рівнів знань досліджуваних Інструкції з фізичної підготовки в системі МО України.

Другий показник - це теоретичні та практичні знання у сфері діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців взагалі та конкретних вікових категорій і військових посад, що забезпечує конкретність і контекстність реалізації діагностувальної функції респондентами. Насамперед вони повинні мати практичні діагностувальні контекстні знання, які стосуються певного роду та виду військ, різних посадових і вікових категорій військовослужбовців. Для цього плануємо використовувати авторську методику - тест на визначення рівнів сформованості теоретичних і практичних знань досліджуваних щодо діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Третій показник - знання методів, методичних прийомів, методик і засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Насамперед їм необхідно знати методики діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців, мати практичні знання щодо застосовування методів, методичних прийомів і засобів їх діагностування. Ці знання вкрай необхідні фахівцю фізичної підготовки і спорту, які мають бути підкріплені знаннями принципів і закономірностей навчання, організації фізичної підготовки різних категорій військовослужбовців; знання основних педагогічних підходів, методик і методів щодо реалізації своєї діагностувальної компетенції як начальника фізичної підготовки і спорту у військах; знання спеціальних рухових умінь, прикладних навичок і вмінь, які є найважливішими для забезпечення фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Для їх з'ясування застосовуватиметься авторська методика - тест на визначення рівнів сформованості системи знань респондентів щодо своєї діагностувальної діяльності та практичні методичні знання щодо методів, методичних прийомів, методик діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Особливо важливими є практичні знання щодо засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Знати, якими засобами користуватися для діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців, усе те (безліч засобів), що використовується для вирішення поставлених діагностувальних завдань. Засоби можуть бути природними, технічними, словесними, руховими та ін. Відповідно, засобами можуть бути взагалі різні предмети для вжитку і фізичні вправи. Нами застосовуватиметься авторська методика - тест на визначення рівнів сформованості практичних знань щодо використання засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців.

Процесуальний критерій оцінювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів включає практичне володіння ними методами, методиками, методичними прийомами та засобами педагогічного діагностування фізичної підготовленості та готовності різних категорій військовослужбовців. Цей критерій найскладніший, оскільки таке діагностування проводиться з метою перевірки засвоєння та володіння досліджуваними практичними діагностувальними навичками та вміннями в сфері фізичної культури та спорту в ЗС України [18].

Показники процесуального критерію.

Фахові діагностувальні навички та вміння в сфері фізичної підготовки і спорту військовослужбовців, які вкрай необхідні майбутньому фахівцю фізичної підготовки і спорту. Він має бути діагностувально підготовленим і готовим до практичної реалізації діагностувальної функції як суб'єкту фахової діяльності в військовій частині. Використовувати у фаховій діяльності діагностувальні навички та вміння відповідно до Інструкції з фізичної підготовки в системі МО України є вкрай необхідним. Він необхідний для з'ясування засвоєння та оволодіння респондентами загальних діагностувальних фахових навичок і вмінь, які необхідні в ЗС України. Для оцінювання буде використовуватися авторська методика "Діагностувальні навички та вміння майбутнього офіцера в сфері фізичної підготовки і спорту військовослужбовців".

Другий показник - діагностувальні навички та вміння щодо застосовування методів, методичних прийомів і методик оцінювання фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Їх сформованість передбачає наявність діагностувальних вмінь і навичок щодо застосування методів, методичних прийомів і методик оцінювання фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Він необхідний для перевірки, з одного боку, засвоєння та оволодіння респондентами методиками, методами та прийомами, та з іншого - набуття ними теоретичних і практичних діагностувальних навичок і вмінь у сфері фізичної культури та спорту в ЗС України.

Для їх діагностування застосовуватиметься тест "Купера" - "Фізична підготовленість організму людини", який використовується для оцінювання фізичного стану організму. Тест полягає в 12-хвилинному бігові. Пройдена відстань фіксується, і на основі цих даних робляться висновки. Під час виконання тесту задіюється 2/3 м?язової маси. Дані навантаження впливають не лише на м?язовий апарат, але і на серцево- судинну і дихальну.

Для з'ясування сформованості конкретних діагностувальних навичок і вмінь будуть використовуватися авторські квазіпрофесійні ситуації.

Третій показник - методичні навички та вміння застосування засобів діагностування фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців. Сформованість цих навичок і вмінь передбачає, по-перше, успішне володіння досліджуваними сучасними і традиційними засобами фізичної підготовки та спорту військовослужбовців; по-друге, творчу здатність контекстно їх застосовувати діагностувальною метою для з'ясування фізичної підготовленості та готовності конкретної категорії військовослужбовців.

Для цього застосовуватиметься авторська методика - тест на з'ясування сформованості навичок і вмінь використання засобів фізичної підготовленості та готовності військовослужбовців з діагностувальною метою.

Психологічний критерій оцінювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів включає професійно важливі діагностувальні якості респондент як майбутніх офіцерів [18]. Цей критерій важливий, бо він необхідний для аналізу їх емоційного та психічного стану, оскільки ці якості безпосередньо впливають на фахову здатність респондент здійснювати успішні діагностувальні заходи в сфері фізичного виховання та спорту з військовослужбовцями.

Показники індивідуально-психічного критерію.

Комунікативність - сукупністю певних якостей, що сприяє впливу на емоційну сферу респондентів, успішній діагностувальній діяльності як суб'єктів фахової діяльності в військовій частині. Вона, як професійно важлива якість, формується під впливом різних чинників, серед яких мають перевагу військово- професійні та фахові. Власне через комунікативність проявляються інші професійні діагностувальні якості респондентів - гуманність, тактовність, дисциплінованість, контекстність та ін. Ці якості мають бути сформовані, бо вони безпосередньо та опосередковано впливають на якість реалізації досліджуваними діагностувальної функції.

Для її оцінювання використовуватиметься методика "Комунікативні та організаційні здатності" (за В. Синявським і Б. Федoришиним), яка дає можливість визначити наявний рівень сформованості комунікативних і організаторських схильностей респондентів.

Принциповість. Вона лежить в основі, з одного боку, реалізації ним всіх посадових функцій чи компетенцій, а з іншого - реалізації безпосередньо діагностувальної функції. Педагогічне діагностування без принциповості втрачає своє призначення і необхідність. Вона має бути закладена респондентом ним самим, для самого себе, а потім для вихованців. Фізичне діагностування військовослужбовців має бути принциповим та водночас об'єктивним.

Для її оцінювання планується використовувати методику "Виявлення моральних уявлень учнів", яка дає можливість встановити ступінь сформованості у респондентів понять про моральні якості - чуйність, принциповість, чесність, справедливість. Педагог вголос називає моральні ситуації респондентів, а потім пропонує їм дати стислі письмові відповіді.

Об'єктивність - особливо професійно важлива якість для кожного респондента - фахівця фізичної підготовки і спорту. Проводиться шляхом порівняння початкового рівня з досягнутим, з еталоном рівня діяльності. Об'єктивне оцінювання - фундаментальна проблема в системі фізичного виховання та спорту. Щоб об'єктивно порівняти один рівень досягнутого з іншим рівнем, саме досягнуте має вимірюватися з використанням засобів, що містять заздалегідь установлені одиниці виміру [19]. Від об'єктивності здійснення діагностувальних заходів з особовим складом залежить значною мірою результативність їх бойової діяльності.

Для цього використовується тест- опитувальник "Дослідження суб?єктного контролю" (за Є.Ф. Бажіним на основі шкали контролю Дж. Роттера), який дозволяє швидко та досить ефективно визначити рівень сформованості суб'єктивного контролю як в однієї, так, водночас, і в кількох осіб.

Толерантність (від лат. tolerantia - терпіння) - це повага, прийняття і правильне розуміння майбутніми офіцерами як фахівцями фізичної підготовки і спорту без агресії різні думки, які відрізняються від їх власних, а також терпимість до особливостей поведінки, звичаїв, почуттів, вірувань і способу життя інших, що впливає на військово- професійну та фізичну види здатності якісно здійснювати діагностувальні заходи з особовим складом. Кожен із них має дотримуватись, з одного боку, своїх переконань, а з іншого - визнавати таке право за іншими військовослужбовцями. Такі якості мають бути у кожного майбутнього офіцера - фахівця фізичної підготовки і спорту.

Для її вимірювання планується використовувати експрес-опитувальник "Індекс толерантності" та тест "Комунікативна толерантність" (В.В. Бойко), які дають можливість діагностувати у респондентів особистісні риси, настанови і переконання, які в значній мірі визначають їх ставлення до навколишнього світу, терпимість до всіх військовослужбовців у різних ситуаціях.

Рефлексивний критерій оцінювання сформованості діагностувальної компетентності респондентів включає здатність визначати власний емоційний стан і стан інших у процесі виконання посадових обов'язків; здатність здійснювати діагностування, прогнозування, самоаналіз власної роботи; здатності аналізувати свої дії і вчинки, критично усвідомлювати свої особливості, "бачити" свої можливості у саморегуляції своєї діяльності і поведінки. Усвідомлення та сприйняття майбутніми офіцерами - фахівцями фізичної підготовки і спорту самих себе як суб'єктів майбутньої військово-професійної та фахової видів діяльності. Рефлексивність має конкретні прояви.

Суб'єктність - інтегрований прояв фахової суб'єктності респондентів, що проявляється в усвідомленні та сприйманні ними самих себе як суб'єктів діагностувальної діяльності; цей прояв включає такі їх якості як автономність, самостійність, професійну суб'єктність і самодостатність у діагностувальній діяльності. Ці якості та прояви дуже важливі, навіть вирішальні для фахової самоактуалізації для респондентів як майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту, оскільки вони забезпечують сприймання самих себе як військового професіонала, як фахівця фізичної підготовки і спорту. Для її діагностування використовуватиметься методика М. Щукиної "Оцінка рівня розвиненості суб'єктності особистості".

Відповідальність - це здатність майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту як військових фахівців, які працюють у системі "людина-людина", що зумовлює свідоме ставлення ними стратегічних і поточних завдань передовсім перед самим собою, здатність прогнозувати шляхи їх творчого та контекстного вирішення та підтримувати суб?єкт- суб?єктні взаємини з іншими військовослужбовцями. Лише за умови почуття власної відповідальності перед особовим складом, усвідомлення поставленої мети як військового професіонала та фахівця фізичної культури - формується творча здатність до діагностувальної діяльності як майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту.

Для її діагностування використовуватиметься тест-опитувальник (Тест на відповідальність). Визначаємо рівень відповідальності у респондентів. Важливо, в першу чергу, розрізнити соціально зрілу особистість від незрілої в соціальному плані. Розрізнення, введене Джуліаном Роттером, стосується протиставлення внутрішніх і зовнішніх причин, що зумовлюють контролювання суб?єктом результатів своєї діяльності. Вимірюємо суб?єкт-суб?єктні взаємини з іншими військовослужбовцями за допомогою тесту. Наявність здатності до діагностувальної діяльності респондентів, що покладає на себе всю відповідальність за те, що відбувається з ними не тільки у повсякденній діяльності, а і як професіонала - фахівця фізичної підготовки і спорту. При цьому вважаємо, що тільки рівень власної діагностувальної компетентності респондента, здатності, цілеспрямованість впливають на успіхи або невдачі як військового професіонала та фахівця.

Самооцінка - елемент самоставлення, підструктура особистості, яка дозволяє з позиції власного розуміння критично оцінювати свої дії, вчинки, ставлення, емоційний стан [6]. Вона бере участь у регуляції поведінки й діяльності будь-якого фахівця і відображає своєрідність його внутрішнього світу. Від самооцінки кожної респондента залежать його взаємовідносини з іншими військовослужбовцями, критичне ставлення до своїх успіхів і невдач. У зв'язку з цим вона має значний вплив на майбутню діагностувальну діяльність як офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту.

Для її вимірювання використовуватиметься тест-опитувальник - методика Дембо-Рубінштейна "Самооцінка особистості". Так, наприклад, завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінювати результати своєї діяльності як офіцера - фахівця фізичної підготовки і спорту, порівнювати себе з іншими офіцерами.

Рефлексивність - це здатність респондента налізувати свої дії і вчинки, критично усвідомлювати свої особливості, "бачити" свої можливості у саморегуляції своєї діяльності і поведінки. Рефлексивний аналіз включає з'ясування сутності та причин явищ і процесів, що призвели до того чи іншого результату своєї фахової діяльності. Вона забезпечує такі найважливіші процеси самопізнання як самосприйняття, самоспостереження, самоаналіз і самоосмислення. Ступінь рефлексивності офіцера - фахівця фізичної підготовки і спорту визначає і ступінь об'єктивності його знань про себе, оскільки саме неоднозначність і не категоричність суджень про себе дозволяють вести внутрішній діалог, обговорення з самим собою своєї особистості та з'ясування її цінностей. Найважливішим змістом рефлексивності у самопізнанні є здатність респондента до критичного осмислення своїх особливостей і можливостей. Рефлексивність, перш за все, потрібна, на думку науковців, у тих випадках, коли потрібно вирішувати будь-які життєві завдання, приймати рішення в критичних ситуаціях професійної діяльності [18]. Це, насамперед усвідомлення поставленої мети, здатність об'єктивно здійснювати діагностувальну діяльність.

Її будемо вимірювати за допомогою методики А.В. Карпова - "Оцінювання рефлексивності", яка дозволяє виявити рівень рефлексивності та порівняти її сформованість як особистісної та професійно важливої якості у респондентів. Вони як майбутні фахівці фізичної підготовки і спорту не завжди здатні адекватно оцінювати власний рівень професійної та фахової підготовленості, прогнозувати власні дії, моделювати різні ситуації. Така їх здатність дозволяє з'ясувати здатність усвідомлювати та розуміти свої внутрішні особливості, міркування, фахову діяльність, свою діагностувальну компетенцію, вміння аналізувати мотиви, емоційні стани та поведінку інших, чому вони зробили саме так.

Розглядатимемо такі показники для кожного твердження: "Інтроспекція" - зосередженість на власному стані, власних переживаннях; "Системна рефлексія" дозволяє бачити та зрозуміти саму ситуацію в усіх її аспектах; "Квазірефлексія" - здатність до фахової рефлексії формується у фахівця поступово і розвинена вона різною мірою: готовність діяти у критичних ситуаціях, гнучкість у прийнятті рішень. Усвідомлення себе як особистості і професіонала своєї справи. Такий результат рефлексії може бути завдяки достатньо довгому досвіду своєї фахової праці, як професіонала - фахівця фізичної підготовки і спорту.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Визначено критерії та показники вимірювання діагностувальної компетентності респондентів як майбутніх офіцерів - фахівців фізичної підготовки і спорту в процесі професійної підготовки, як їх діагностувальну підготовленість, інтелектуальну, діяльнісну та суб'єктну здатність, а також професійну, особистісну й психологічну готовність до реалізації діагностувальної функції в процесі реалізації фахових компетенцій у військовій частині.

Обґрунтовано, що вона представляє сукупність системних і контекстних критеріїв і показників, які дають можливість досить повно та об'єктивно оцінювати сформованість їх діагностувальної компетентності. Обґрунтовано ціннісно-мотиваційний, інтелектуальний, процесуальний, психологічний і рефлексивний критерії вимірювання діагностувальної компетентності респондентів та наповнено їх конкретними показниками.

Визначено конкретні показники кожного критерію та відповідні методики їх вимірювання.

Размещено на Allbest.ru