Використання штучного інтелекту у вивченні іноземної мови здобувачами освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Використання штучного інтелекту у вивченні іноземної мови здобувачами освіти

Кадемія Майя Юхимівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, професор

Візнюк Інесса Миколаївна,

доктор психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи

Поліщук Анна Сергіївна,

кандидат історичних наук, старший викладач кафедри всесвітньої історії

Долинний Сергій Сергійович,

асистент кафедри психології та соціальної роботи

м. Вінниця

Анотація

У статті розглянуто різні підходи до використання штучного інтелекту (ШІ) як засобу вивчення іноземної мови здобувачами освіти. Проведено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та подано результати сформованості іншомовної компетентності у здобувачів освіти за допомогою засобів ШІ-технологій. Обґрунтовано особливості використання штучного інтелекту під час вивчення іноземної мови та представлено аналіз сформованості іншомовної компетентності у здобувачів освіти в освітньому середовищі закладів вищої освіти.

Доведено, що пріоритетне використання в технологічному компоненті методичної системи активних та інтерактивних методів формування у здобувачів освіти іншомовної компетентності за допомогою сучасних засобів навчання створює умови для зростання особистісної активності та нарощування досвіду розв'язання завдань професійної діяльності майбутніх фахівців. Визначено основні напрями, що передбачають розробку дидактичних основ формування необхідних професійних умінь і навичок у майбутніх фахівців в умовах використання ШІ у процесі вивченні іноземної мови: навчання має бути організованим не тільки в зоні актуального, теперішнього розвитку, а й з урахуванням самостійності студента як майбутнього фахівця. У такому випадку здобувач освіти має можливість встановлювати зв'язки з наявними вже в нього знаннями та вміннями, тими яких він набуває, а також і з тими вміннями, якими необхідно опанувати. Зазначено, що для підтримки в здобувачів освіти інтересу до вивчення іноземної мови, варто організувати педагогічний процес з урахуванням умов інноваційного середовища освітнього закладу таким чином, аби стимулювати розвиток їх креативності та прагнення до отримання нового досвіду.

Ключові слова: інтерактивне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, іншомовна компетентність, мультимедійні технології навчання, чат-бот, штучний інтелект.

Abstract

Use of artificial intelligence in foreign language studies by educators

Kademia Maya Yukhimivna

candidate of pedagogical sciences, associate professor, Associate Professor, Department of Innovation and

Information Technology in Education, Professor of Vinnytsia Mikhail oKotsyubynsky State Pedagogical

University

Vinnitsa, Ukraine

Viznyuk Inessa Mykolaivna

Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor psychology and social work of Vinnitsa State Pedagogical Michael Kotsyubynsky University,

Vinnytsia, Ukraina

Polishchuk Anna Serhiivna

PhD in History, senior lecturer, Department of World history, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University,

Vinnytsia, Ukraina

Dolinny Sergey Sergeevich

assistant psychology and social work of Vinnitsa State Pedagogical Michael Kotsyubynsky University,

Vinnytsia, Ukraina

The article considers different approaches to the use of artificial intelligence (AI) as a means of learning a foreign language by students. Theoretical analysis of the researched problem is carried out and the results of formation of foreign language competence by students with the help of AI technologies are presented. The peculiarities of the use of artificial intelligence in the study of foreign language by students are substantiated and the analysis of modern concepts of artificial intelligence in the process of mastering a foreign language in the perspective of learning, their essence and role in organizing the educational process.

It is proved that the priority use in the technological component of the methodological system of active and interactive methods of forming foreign language competence of students with the help of modern teaching aids creates conditions for personal growth and experience in translating translation and information problems of future professionals.

The main directions of development of didactic bases of formation of necessary professional abilities and skills at future experts in the conditions of use of AI in studying of a foreign language by pupils are defined: the process of training should be organized not only in a zone of actual, present development, but also taking into account future specialist. In this case, the student has the opportunity to establish links with existing knowledge and skills that he acquires, as well as with those skills that need to be mastered. It is noted that to support students' interest in learning a fo reign language, it is necessary to organize the pedagogical process taking into account the conditions of the innovative environment of the educational institution, thus stimulating the development of their creativity on the example of their own desire and readiness for new experience.

Key words: chatbot, artificial intelligence, foreign language competence, information and communication technologies, multimedia learning technologies.

Вступ

Наявність штучного інтелекту (ШІ) в процесі оволодіння іноземною мовою уможливлює формування навичок її вивчення здобувачами освіти самостійно в онлайн-форматі, що дає їм можливість налаштуватися на максимально ефективне сприйняття і сприяє опануванню іноземною мови та інформатики в процесі формалізації проблем та завдань, які подібні до дій, що виконує користувач. Всесвітня мережа Інтернет є потужним ресурсом для учасників освітнього процесу в аспекті підготовки до лекційних та практичних занять як студентів, так і викладачів, а також здійснення діалогового режиму роботи в процесі мовленнєвої діяльності.

Постановка проблеми. Мережева система пропонує своїм користувачам різні витоки інформаційних джерел, серед яких є електронні послуги такі як: телеконференції та відеоконференції, пересилка та отримання електронних повідомлень між користувачами комп'ютерної мережі, можливість презентувати власні наукові розробки на навчальних сайтах й оволодівати інформаційним забезпеченням із різних країн світу, створення власних Web - сайтів; використання довідкових каталогів (Yahoo!, Galaxy, InfoSeek/UltraSmart, LookSmart,) та пошукових систем (AltaVista, HotBob, WebCrawler, OpenText, Excite).

Модернізація сучасної освіти спонукає до пошуку нової освітньої парадигми та вимагає від фахівців не лише готовності розв'язувати професійні завдання, а й забезпечувати використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для роботи з інформацією в майбутній професійній діяльності і підвищення мобільності в умовах інформатизації суспільства. Сучасний фахівець має самостійно ставити та розв'язувати навчально-пізнавальні завдання інформаційного пошуку, розробляти і використовувати інформаційні ресурси, ІКТ як для моделювання й здійснення інноваційного освітнього процесу, так і для особистісно-професійного саморозвитку. Для розв'язання цих завдань необхідний такий розвиток особистості здобувана освіти, що дасть йому можливість випереджати наявну в будь-який момент часу затребуваність знань шляхом власної пізнавальної активності. Саме ці особистіші якості в інтеграції з наявними компетенціями створюють потенціал і основу для нарощування нових компетентностей, адекватних сучасному етапу розвитку інформаційного суспільства. У цьому випадку можна говорити про розвиток інформаційної компетентності під час вивчення іноземної мови у ЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження виконане за допомогою обробки психопедагогічних розробок засобами IKT. Питанню впровадження ІКТ у навчальний процес присвячені дослідження: В. Бикова, Р. Гуревича, В. Осадчого, К. Осадчої, М. Кадемії, С. Сисоєвої, О. Спіріна, В. Хоменко, Л. Шевченко та ін. Деякі дослідники, розглядаючи питання навчання інформатики, математичної логіки та логічного програмування у педагогічних закладах освіти, методики навчання та використання систем штучного інтелекту у середній школі (А. Верлань, М. Жалдак, І. Забара, К. Любченко, Ю. Триус) здійснювали відповідний добір змісту навчального матеріалу, зокрема з основ штучного інтелекту.

Засадничі напрями розроблення різних аспектів цієї проблеми відображені в дослідженнях, присвячених питанням навчання студентів у закладі вищої освіти (Г. Акінар, О. Аніщенко, Н. Баловсяк, В. Биков, C. Брюс, Р. Гуревич, Т. Гуріна, В. Зіброва, М. Кадемія, Я. Карлінська, В. Клочко, Л. Коношевський, О. Коношевський, Т. Лупиніс, О. Падалка, Л. Панченко, Л. Петухова, Л. Пєйчева, Н. Сороко, О. Спірін, Т. Хапке, А. Чміль та ін.), майбутнього фахівця з іноземної мови (Ю. Аскерко, Т. Гудкова, Т. Лукіна). Однак поза їхньою увагою залишилося вирішення проблеми цілеспрямованого добору змісту навчального матеріалу з основ штучного інтелекту. Саме тому окремо зупинимось на проблемі використання штучного інтелекту в освіті під час вивчення іноземних мов [1-9].

Метою дослідження є обґрунтування особливостей використання штучного інтелекту під час вивчення здобувачами освіти іноземної мови. Гіпотезою дослідження є припущення про те, що результатом самореалізації майбутнього фахівця є продукт його самостійної діяльності у поєднанні з ШІ в забезпеченні інформаційної компетентності на майбутнє.

1. Теоретичні основи дослідження

Технології штучного інтелекту поступово виходять на плато продуктивності. Серед перших ластівок - послуги розпізнавання мови, на основі яких працюють чат-боти (програма, яка імітує реальну розмову з користувачем). Чат-боти дозволяють спілкуватися за допомогою текстових або аудіо повідомлень на сайтах, у месенджерах, мобільних додатках або по телефону [1,4,6]. Особливий інтерес у користувачів викликають технології автоматизованого машинного навчання (статистичні прийоми для надання комп'ютерам здатності «навчатися») та бізнес-додатки (розробка комп'ютерного бізнес-плану) із вбудованими механізмами. Зростає попит на платформи штучного інтелекту, що надаються у вигляді послуги, та відповідні хмарні технології.

У визначенні змісту основ штучного інтелекту потрібно виходити з положень, що відображають логіко-психологічний аспект добору навчального матеріалу. Суть їх полягає в тому, що знання засвоюються у процесі аналізу умов їх походження, завдяки яким вони стають необхідними, і, поряд з цим, навчальний матеріал має забезпечувати можливість виявлення предметних джерел знань і виокремлення генетично вихідного, суттєвого, всезагального відношення, що визначає зміст і структуру об'єкта даних знань.

Штучний інтелект (ШІ) - це здатність цифрових пристроїв виконувати ті завдання, що властиві розумним істотам. Основою будь-якого інтелекту є нейрон. Коли йде мова про людей - це біологічний нейрон, а коли - комп'ютери, то це штучний нейрон [2, 5].

Штучний нейрон - це математична функція, модель біологічних нейронів. Підвидом ШІ є нейронна мережа. Якою б розумною не була нейтронна мережа, вона є продуктом діяльності людини і може допомогти змінити логічні складні алгоритми, адже для цього потрібне навчання будь-якої нейронної мережі [4, 6].

Є багато різних тлумачень поняття «штучний інтелект». У проєкті «Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» його визначають як «властивість систем коректно інтерпретувати зовнішні дані відповідно до поставленої мети, навчатися з таких даних та використовувати результати навчання для досягнення поставлених цілей, у тому числі зі збирання та використання нових даних шляхом взаємодії з навколишнім середовищем». У цьому сенсі, завданнями освіти мала б бути підготовка фахівців, здатних розробляти і використовувати системи, що мають таку властивість. А також відповідні алгоритми, методи обчислень та роботи з інформацією тощо. [6]

Саме тому характеристика іншомовної компетентності як спеціальної компетентності включає вміння класифікувати професійні завдання із подальшим розв'язанням і вибором певного технічного засобу під час вивчення мови й уміння управляти специфічною знаково - символічною системою в різноманітних формах і різноманітними способами.

Для підтримки в здобувачів освіти інтересу до навчання іноземної мови варто організувати педагогічний процес з урахуванням умов інноваційного середовища освітнього закладу, таким чином стимулюючи розвиток їхньої креативності на прикладі власного прагнення і готовності до нового досвіду. Для удосконалення формування інформаційної компетентності у здобувачів освітив в ЗВО важливим є педагогічний супровід засвоєння нимиінформаційних цінностей сучасного суспільства; технології формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців за методикою інтерактивного навчання, спрямовані на практичне формування інформаційної компетентності; доповнення змісту фахових навчальних дисциплін відомостями міждисциплінарного характеру, що об'єднують лінгвістичну, соціокультурну, психологічну й інформаційну компетенції і дозволяють фахівцю ефективно здійснювати професійну діяльність [7, 8].

Останнє дослідження аналітиків Gartneraщодо розвитку штучного інтелекту свідчить про різноманітне застосування ШІ в освіті. І це логічно з огляду на те, що за даними опитувань, які проводяться цією компанією, у 2021 р. частка організацій, які запровадили ШІ, зросла порівняно з минулими роками з 4% до 14%. І, незважаючи на відносну молодість ринку пропозицій ШІ в цілому, аналітики Gartnerпомістили відразу дві технології в секцію «плато продуктивності» - «розпізнавання мови» та «прискорювачіТТТТ на основі графічних процесорів» (останні підходять для створення систем штучного інтелекту набагато краще, ніж процесори «загального призначення») [9].

Отже, впровадження ШІ-технологій сприяє формуванню у студентів самостійності, умінь вирішувати завдання та відповідати на виклики, що постануть перед ними на робочому місці, стимулює їх до самоосвіти протягом усього життя. У результаті науково-технічної революції виникла потреба в неперервній освіті: знання старіють так швидко, що доводиться постійно перенавчатися. Відповідно, вміння вчитися стає однією з найголовніших навичок. І саме ці навички фомуються в процесі вивченні іноземної мови за допомогою ІКТ-технологій [5, 7].

Серед усіх ШІ-технологій аналітики Gartnerвиділяють п'ять, найбільш ефективних пропозицій впровадження ШІ в освітній процес вишу щодо вивчення іноземної мови.

1. Додатковий інтелект (ДІ).

До систем ДІ освітяни відносять засоби автоматизації, які сприяють підвищенню продуктивності розумової праці людини. Вони допомагають організувати «партнерство» між здобувачем освіти та ШІ, в якому першість надається людському фактору. Використання штучного інтелекту допомагає зменшити кількість помилок у процесі виконання завдань. Ефективною при цьому є застосування ІКТ для презентації й опрацювання навчального матеріалу, кейс-методи, ігрове моделювання у вивченні іноземних мов [6].

2. Чат-боти (ЧБ).

Віртуальний помічник, програма чат-бот задовольняє потреби користувачів у спілкуванні між чатерами, тобто людини і чатботом, який наділений штучним інтелектом. Автоматичне спілкування із використанням ЧБ ведеться за допомогою тексту або голосового повідомлення. Наприклад, в німецькій мережі дискаунтерів бот Lidlпід іменем Margotнадає користувачам поради щодо якості вибору тієї чи іншої послуги. Чат-боти є частиною віртуальних помічників, таких як GoogleAssistant, і доступні через програми багатьох організацій, вебсайти та платформи обміну швидкими повідомленнями. Одними з найпопулярніших месенджерів, які підтримують чат-бот програми є месенджери: Е-пошта, SMS, Telegramта Viber, які досить ефективно впроваджено в освітній процес ЗВО для оцінки результативності всієї групи здобувачів освіти [3, 4, 8].

Одним із пріоритетних напрямків є додаток «Duolingo», який став одним із перших у застосуванні ботів для вивчення іноземної мови, в аспекті чого було розроблено кілька персонажів для розмов на іноземній мові. Користувачі програми в обговореннях і тематичних форумах відзначили, що чат-бот часто не міг імітувати «природню» розмову, а іноді перешкоджав коректному вивченню іноземної мови. Чат-боти можуть імітувати «живе спілкування», але воно не відповідає освітнім цілям. Проте, чат-боти можуть виявитися ефективними помічниками в роботі викладача або методиста і використовуватись в якості асистента або транслятора лекційного і практичного матеріалу для широкої аудиторії. І з чим чат-боти можуть точно впоратися, так це навчання лексики та граматики. Особливо під час закріплення знань в період онлайн-навчання [5, 9].

У процесі вивчення лексики нові слова можна поділити на дві категорії: власне нові (специфічні терміни, слова, прив'язані до певної тематики) і похідні (нові слова, але утворені від раніше відомих слів). Отже, у навчанні лексики з використанням чат-бота потрібно враховувати мовно-творчий аспект. Таким чином, чат-бот буде формувати в студентів не тільки лексичну, а й компенсаторну компетенцію через вивчення способів мовотворення.

3. Використання мультимедійних технологій навчання.

Серед завдань, які дозволяють вирішувати мультимедійні технології навчання, - персоналізація в наданні послуг, застосування математичних моделей в управлінні освітнім процесом у ЗВО. Принцип дії цієї гнучкої педагогічної технології полягає в організації процесу навчання на основі формування іншомовної компетентності шляхом активації модульних навчальних блоків під час вивчення мови за індивідуальною освітньою траєкторією (напр., проведення практик, веб-семінарів, дидактичних ігор, реалізації проєктів освітньої програми).

4. Мотивація здобувачів освіти за допомогою гейміфікації.

Ігрові елементи використовують для студентів з метою використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення користувачів до вирішення проблем. Сумісні дії задля досягнення власних цілей, віртуальність та зворотній відлік (виконання завдання за обмежений час) є елементами гейміфікованого процесу [1,3, 8].

5. Легка інтеграція.

Майбутнє ШІ в сфері EdTech (від англ. - Educationaltechnology) за кастомізованими продуктами. Чат-боти - одні з таких. Деякі західні медіа вже використовують термін «Botsasaservice» (BaaS), багато хто навіть бере курс на монетизацію безпосередньо бота, а не всієї навчальної платформи. Секрет успіху простий: ми проводимо в месенджерах більшу частину часу, а тому інформація звідти сприймається легко, нативно [5, 6].

Інновації штучного інтелекту впливають на різні сфери життя здобувачів світи, а також на деякі аспекти освітньої галузі, особливо в період пандемії. Зупинимось на деяких аспектах використання ШІ в освіті [6]: адаптивне навчання (надає можливість відстежувати індивідуальний процес кожного учня, студента та оповіщати викладача щодо труднощів у розумінні навчального матеріалу); персоналізоване навчання (ШІ надає можливість кожному обирати швидкість навчання, обирати рівень і поступовість виконання завдань, врахування інтересів і переваг кожного); автоматичне оцінювання (ШІ надає можливість на основі автоматичного оцінювання здійснити аналіз відповіді, надати індивідуальний зворотний зв'язок, створити для кожного індивідуальний план навчання); інтервальне навчання (надає можливість закріплення навчального матеріалу, що за допомогою ШІ може бути здійснено поетапно).

Розглянемо деякі ШІ-технології, які використовуються в онлайн-навчанні. Однією із них нині є Duolingoяк найбільш яскравий приклад використання ТТТТ в онлайн-навчанні іноземної мови. Дослідження ґрунтуються на основі застосування чат-бота для вивчення мов. З огляду на величезну кількість користувачів (понад 300 мільйонів), індивідуальний підхід до навчання може здатися складним завданням, адже алгоритми машинного навчання постійно працюють над підготовкою навчальних матеріалів, адаптуючи їхню складність до рівня підготовки кожного користувача. У чат-боті Duolingoкожен користувач має змогу поговорити з роботом. Таке спілкування надає можливість швидше оволодіти мовою, тренувати свій словниковий запас і перевіряти правильність граматичних конструкцій на різних рівнях складності. Останнім часом чат-боти почали використовуватись у бібліотечній справі. Життя книги багато в чому відбувається в цифровому просторі [4-6].

Розглянемо застосування цього дослідження. Перш за все, ШІ Duolingoперсоналізує курси, адаптуючи їх до сильних і слабких сторін, а також, до переваг кожного учня та студента. Штучний інтелект звертає увагу на те, яким словниковим запасом володіють учні і студенти, які приклади граматики є для них складними і який контент їм подобається. ШІ Duolingoтакож використовує обробку природної мови для створення взаємодії з чат-ботами, надаючи здобувачам освіти можливість практикуватися у розмові в режимі реального часу. Це дає можливість відпрацювати власні навички і набувати впевненості, перш ніж їм доведеться говорити з реальними людьми [4, 5, 9].

Хоча є й інші приклади використання ШІ в онлайн-навчанні, майже всі вони підпадають під варіанти використання [3]:

- Мовне різноманіття і аналіз природної мови. Використовується у вивченні мов, але також і в основних спеціальних додатках. Недоліком є те, що такий алгоритм часто дає збої з тими, хто навчається та володіє кількома мовами.

- Персоналізація онлайн-навчання. Коригування матеріалу курсу в залежності від використання та переваг того, хто навчається.

- Віртуальне (онлайн) навчання. Допомога у вивченні оцінок для виявлення і виправлення помилок.

- Адаптивне навчання. Випереджувальне виявлення і усунення прогалин у знаннях.

Багато з них можна комбінувати і використовувати разом, щоб сформувати більш багате середовище навчання на базі штучного інтелекту. І хоча ШІ часто передбачає час, щоб навчатися (набрати достатню кількість інформації на базі якої ШІ працює) і бути ефективним, чим більше програма може пов'язувати ці різні типи, тим більше можливостей може бути реалізовано. У міру того, як ШІ приєднується до економічної екосистеми «програмне забезпечення як послуга» (SaaS - SoftwareasaService), він стане більш доступним для викладачів [4, 9].

Таким чином, методичні переваги засвоєння іноземної мови за допомогою технологій ТТТТ (інноваційні, освітні та педагогічні технології, модульне навчання, веб-квест) свідчать, що цей метод є більш дієвим щодо впровадження інтерактивного навчання й надає можливість обирати темп та складність завдань, що покращує ефективність засвоєння граматичних конструкцій і сприяє підвищенню словникового запасу. Щодо якісних переваг цього методу варто відзначити можливість застосування інтерактивних відео - та аудіопрезентацій (MSTeams, Zoom, GoogleMeet, Skypeтощо) під час вивчення усного мовлення на різних платформах. Платформи онлайн-навчання надають можливість реалізувати процес он-лайн навчання на платформах LMSCollaborator, G-suiteforEducation, GoogleClassroom, MOODLE (ModularObjectOrientedDistanceLearningEnvironment), Zoomта інших веб-орієнтованих систем, що функціонують у мережі Тнтернет у вигляді веб-сайту в межах освітнього порталу закладу вищої освіти, а також веб-сайтів факультетів, кафедр, науково-педагогічних працівників [2, 5].

Демонстрація тематичних схем, фото та малюнків за технікою набуття навичок іншомовного спілкування, сприяє реалізації принципу наочності. Впровадження ШІ створює умови для інтерактивного спілкування, що нині є найважливішою складовою освітнього процесу в ЗВО. Використання мультимедійних технологій викладачем сприяє поданню інформації в абсолютно новому ракурсі наближення до тематики спілкування, що вивчається. Отож мультимедійні засоби дозволяють задіяти майже всі органи сприйняття здобувачів освіти, поєднуючи друкований текст, рухоме відео, графічне зображення, аудіозапис та статичні фотографії для створення «віртуальної реальності» (ілюзія дійсності, створювана за допомогою комп'ютерних систем) компетентнісного спілкування. Застосування мультимедійних матеріалів та інтерактивних технологій сприяє ефективному засвоєнню знань майже втричі, а рівень візуального запам'ятовування шляхом одночасного використання звуку, зображень і тексту підвищується на 30-40%.

Поширення в Україні автоматизованих навчальних курсів у вивченні іноземних мов сприятиме їх швидкому використанню в освіті, ознайомленню студентів з новим мовленнєвим матеріалом, новими зразками. У свою чергу варто зазначити, що їх використання слугує лише допоміжним засобом у традиційному підході до навчання. Здобувачі освіти мають можливість вивчати лексичний матеріал, тренувати правопис, розвивати техніку читання, удосконалювати розуміння аудіотексту, тренувати вимову, вивчати граматику тощо [6].

ТТТТ - технології недарма називають «новою електрикою», адже саме зараз штучний інтелект досить ефективно впроваджується в усі сфери життя. EdTech, безумовно, - не виняток. Перша хвиля технологічних стартапів у сфері освіти принесли світу відразу кілька успішних проєктів (наприклад, Lynda, Coursera, Knetwon і багато інших). Настала друга хвиля Edtech-проєктів, яка набуває поширення і породжує нові і більш цікаві ідеї. Китайський розробник YuxieGroupпредставив власний штучний інтелект - Squirrel. Він створений для того, щоб досліджувати процес навчання, аналізувати помилки, а потім - персоналізувати й адаптувати шкільні та університетські програми під кожного окремо взятого здобувача освіти. Серед відомих сучасних адаптивних ШТ.-технологій при вивченні мов також застосовують такі як Skyeng, Lingaleo, Websoft, Geekbrains, Netology тощо.

2. Результати дослідження

З метою визначення іншомовної компетентності засобами ШТ.-технологій у здобувачів освіти нами було задіяно 493 студенти з різних спеціальностей, що навчаються в 2021-2022 навчальному році у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Дослідно-експериментальна робота, проведена для перевірки результативності формування іншомовної компетентності в здобувачів освіти засобами ШТ.-технологій. Вік учасників експерименту 18-25 років. Всі учасники перед початком дослідження проінформовані про умови участі в анкетуванні й дали згоду на його проведення.

З метою визначення рівня іншомовної компетентності засобами ШТ.-технологій в здобувачів освіти було проведено анкетування. Авторський опитувальник призначений для вимірювання мотивації у здобувачів освіти до вивчення іноземних мов, за допомогою якого продіагностовано рівень сформованості іншомовної компетентності в студентів засобами ШТ. - технологій. Згідно з ним висока кількість балів свідчить про підвищений рівень іншомовної компетентності засобами ШТ.-технологій в здобувачів освіти і, навпаки, низький - у відсутності в досліджуваних мотивів за вищезазначеними параметрами:

- від 0 до 15 балів - даний результат свідчить про відсутність мотивації до вивчення іноземної мови в здобувачів освіти та низький рівень сформованості у них іншомовної компетентності засобами ШТ.-технологій;

- від 16 до 30 балів - така кількість балів означає середню вмотивованість студентів до вивчення іноземних мов (середній рівень сформованості іншомовної компетентності);

- від 31 до 48 балів - означає високий рівень сформованості іншомовної компетентності в здобувачів освіти засобами ШТ.-технологій.

Об'єднану експериментальну групу (ЕГ) становили здобувачі освіти Навчально - наукового інституту педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації (ННТПППФВК), серед яких студенти професійного психолого-педагогічного забезпечення (ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3); об'єднану контрольну групу (КГ) осіб склали студенти Факультету математики, фізики і комп'ютерних наук (КГ-1) та Факультету іноземних мов (КГ-2). Тншомовна компетентність обох груп вимірюється за їх показниками під час опитування як фахова компетентність і допускає наявність у студента системи знань про особливості, можливості й обмеження технічних засобів та ТКТ, призначених для автоматизації інформаційних процесів, наявність умінь інтерпретувати інформацію іноземною мовою, приймати рішення щодо професійної спеціалізації. Оцінювання є ймовірнісним і тому потребує подальших психодіагностичних інтерпретацій.

Найперше питання, яке було запропоноване респондентам, стосувалося власного рівня вмотивованості щодо вивчення іноземної мови. Досить велика частка - 21% (103 особи) має потреби у вдосконаленні власних знань і навичок спілкування іншою мовою. Однак зазначимо, що умови викладання (online-навчання), зокрема в сільській місцевості (невідповідність приміщень, порушення санітарно-гігієнічних норм, відсутність теоретичного та практичного забезпечення тощо), блокують мотивацію здобувачів освіти до вивченняіноземних мов. Тих, хто частково приналежний до цієї роботи, наше дослідження виявило близько третини - 32% (301 особа), тоді як частка маловмотивованих становила - 47% (443 осіб). Аналіз даних, здобутих у передекспериментальному зрізі педагогічного експерименту (рис. 2), дозволяє із достатньою упевненістю зафіксувати переважання низького та середнього рівнів сформованості іншомовної компетентності у здобувачів освіти (табл.).

Рівень сформованості іншомовної компетентності у здобувачів освітизасобами ШІ-технологій

Результати дослідження динамічних характеристик несвідомої мотиваційної активності особистості студента свідчать, що вираженість показника мотивації у здобувачів освіти у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського змінюється залежно від специфіки та потреб у навчанні. Особливістю використання штучного інтелекту під час вивчення здобувачами освіти іноземної мови у ЗВО є властивість платформ навчання коректно інтерпретувати зовнішні дані відповідно до поставленої мети, навчатися з таких даних та використовувати результати навчання для досягнення поставлених цілей, в тому числі зі збирання та використання нових даних, шляхом взаємодії з навколишнім середовищем, що відповідає профілю кожної із спеціальностей. Така властивість реалізації освітнього процесу та підвищення рівнів сформованості іншомовної компетентності в здобувачів освіти засобами ШІ-технологій сприяє її розвитку через алгоритми і методи, робота яких можлива завдяки обладнанню для обчислювання та збирання і використання даних, комунікації з іншими платформами, взаємодії та впливу на навколишній світ.

До перспектив подальших досліджень за цією проблемою відносимо впровадження в освітній процес засобів комп'ютерного моделювання та імітаційних технологій, елементів геоінформаційних систем і мобільних, кластерних технологій, здійснення порівняльного аналізу наявних зарубіжних і вітчизняних технологій підготовки фахівців тощо.

Список використаних джерел

[1] Bihych O.B., Strilets V.V. Potential for the use of ict in teaching scientific and technical translation / O.B. Bihych, V.V. Strilets // Information technologies and learning tools, 2020. - 76 (2). - С. 86 - 95. DOI: https://cutt.ly/yIEAiEw

[2] Gurevich, R.S. Formation of educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools: a monograph. - Vinnytsia: Planer LLC, 2015. - С. 234-271.

[3] OlgaOseredchuk, LyudmylaNikolenko, SerhiiDolynnyi, NataliiaOrdatii, TetianaSytnik, TatianaStratan - Artyshkova. The Usage of Modern Information Technologies for Conducting Effective Monitoring of Quality in Higher Education. IJCSNS: International Journal of Computer Science and Network Security, 2022. - VOL 22 - №1. - 113 - 120. Retrieved from https://cutt.ly/DIEP5Wk

[4] VizniukI. M. VprovadzhenniaPKKPTvosvitno-informatyvneseredovyshchedystantsiinohonavchanniazaprohramoiu «Macromedia flash» / I.M. Vizniuk // Tekhnolohiirozvytkuintelektu, 2019. - T. 3. - 3 (24). - С. 23-46.

[5] Артьомова М.Г., Бедь В.В. Компетентнісний підхід в системі вищої освіти як пріоритет її модернізації у вищому навчальному закладі. Retrieved from https://cutt.ly/5IEPM7E

[6] Ізмайлова О.А. Формування іншомовної комунікативної компетенції як структурного компоненту комунікативної культури студентів мовних ВНЗ / О.А. Ізмайлова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти, 2010. - №17. - С. 66-72.

[7] Кадемія М.Ю. Професійно-технічна освіта в інформаційному суспільстві: монографія. Вінниця: Нілан - ЛТД, 2016. - С. 124 - 45.

[8] Штучний інтелект і освіта. [Електронний ресурс]. Доступно: https://cutt.ly/CIEAgx5

[9] Візнюк І. М., Буглай Н.М., Куцак Л.В., Поліщук А.С., Киливник В.В. Використання штучного інтелекту в освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. - Вінниця: ТОВ «Друк плюс», 2021. - Вип. 59. - С. 14-22.

References (translated and transliterated)

[1] Bihych, O.B., Strilets, V.V. (2020). Potential for the use of ict in teaching scientific and technical translation. [Potential for the use of ict in teaching scientific and technical translation]. Information technologies and learning tools, 76 (2), 86-95. DOI: https://cutt.ly/yIEAiEw [in Ukrainian]

[2] Gurevich, R.S. (2015). Formation of educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools: a monograph [Formation of an educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools]. Vinnytsia: Planer LLC, 234 - 271 [in Ukrainian].

[3] OlgaOseredchuk, LyudmylaNikolenko, SerhiiDolynnyi, NataliiaOrdatii, TetianaSytnik, TatianaStratan-Artyshkova (2022). The Usage of Modern Information Technologies for Conducting Effective Monitoring of Quality in Higher Education [The Usage of Modern Information Technologies for Conducting Effective Monitoring of Quality in Higher Education]. IJCSNS: International Journal of Computer Science and Network Security, vOl 22, №1, 113 - 120. Retrieved from https://cutt.ly/DIEP 5Wk [in Ukrainian].

[4] Vizniuk, I.M. (2019). Vprovadzhennia PKKPT v osvitno-informatyvne seredovyshche dystantsiinoho navchannia za prohramoiu «Macromedia flash» [Introduction of PKKPT in the educational and informative environment of distance learning according to the program «Macromedia flash».]. Tekhnolohii rozvytku intelektu, T. 3, 3 (24), 23-46 [in Ukrainian].

[5] Artomova M.H., Bed V.V. Kompetentnisnyi pidkhid v systemi vyshchoi osvity yak priorytet yii modernizatsii u vyshchomu navchalnomu zakladi [Competence approach in the higher education system as a priority of its modernization in higher education]. Retrieved from: https://cutt.ly/5IEPM7E

[6] Izmailova, O.A. (2010). Formuvannia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentsii yak strukturnoho komponentu komunikatyvnoi kultury studentiv movnykh VNZ [Formation of foreign language communicative competence as a structural component of communicative culture of students of language universities]. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity, 17, 66-72 [in Ukrainian].

[7] Кадемія М.Ю. Професійно-технічна освіта в інформаційному суспільстві: монографія [Професійно-технічна освіта в інформаційному суспільстві]. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2016. С. 124 - 45.

[8] Штучний інтелект і освіта [Artificial intelligence and education]. Retrieved from https: //cutt.ly/CIEAgx5

[9] Vizniuk I.M., Buhlai N.M., Kutsak L.V., Polishchuk A.S., Kylyvnyk V.V. Vykorystannia shtuchnoho intelektu v osviti [The use of artificial intelligence in education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats. - Vinnytsia: TOV «Druk plius», 2021. - Vyp. 59. - S. 14-22 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru