Інноваційний проєкт як засіб стимулювання мовленнєвої діяльності студентів ЗВО

Інноваційні форми роботи сприяють розвитку творчих здібностей учнів, навичок колективної роботи, умінню співпрацювати для досягнення певної мети, реалізовувати набуті знання, орієнтуватися в непередбачуваних ситуаціях. Головна мета педагогів - спрямувати роботу студентів, координувати дії на виконання певного об'єму роботи, мотивувати діяльність і допомогти спрогнозувати кінцевий результат.

Ключові слова: проєкт, метод проєктів, студенти, вища освіта, інноваційні технології, мовленнєва діяльність.

Abstract. Modern education requires the use of new modern technologies. The task of modern education is not only to provide students with a certain amount of knowledge, but also to develop the skills to learn throughout life, independently find information, analyze it, apply the acquired knowledge in practice, be competitive, creative. Project activities are specifically designed for the free choice of a topic and personal interests of a particular student, for independent creative work (individual, pair or group). It involves the use of various technologies aimed at the development of basic competencies, and consists in the constant interaction of teachers and students, and the teacher is a coordinator, consultant, and advisor in this process. Each of the participants is responsible for the educational project result. This meets the program requirements of the study. Project technology provides unlimited opportunities for the performance of educational tasks and the development of creative abilities. Work with the use of project technologies encourages to learn new things, teaches to operate with acquired abilities and skills in the learning process, develops skills. The main goal of using project technologies is the development of basic competencies: cognitive skills, the ability to navigate in various sources of information, apply the acquired knowledge in practice, identify problems and determine ways to solve them, plan, forecast, analyze, compare, evaluate, draw conclusions, produce personal opinion, present the results of project activities. Project technology contributes to the education of tolerance and communication, because it involves working in groups, in pairs, and requires the cooperation of students of different ages. Thus, the project method is a modern pedagogical technology, the use of which creates conditions for comprehensive development in the process of organizing creative activity. Innovative forms of work contribute to the development of students' creative abilities, teamwork skills, the ability to cooperate to achieve a certain goal, implement acquired knowledge, orient themselves in unpredictable situations. The main goal of teachers is to direct the work of students, coordinate actions to perform a certain volume of work, motivate activities and help predict the final result.

Keywords: project, project method, students, higher education, innovative technologies, speech activity.

Постановка проблеми. Активне запровадження інформаційно- комунікативних технологій до академічного середовища мало значний вплив на способи формування та розвиток компетенцій, а саме на застосування у навчальному процесі методу проектів. Сучасний процес отримання знань, а, отже, й освіти розглядається не як просте передавання викладачем необхідних знань студентам, а як створення умов, за яких студенти, виконуючи завдання, набували б навичок критичного та аналітичного мислення. У межах дисципліни педагог повинен навчити студентів самостійно здійснювати пошук, аналіз, систематизацію та узагальнення важливої з точки зору майбутнього фаху інформації. Заняття з використанням проєктної технології включають різні форми інноваційної взаємодії та сприяють розвитку у студентів критичного мислення, порівняння, прогнозування та оцінки результатів. Проєктне навчання як один із прикладів інноваційних освітніх технологій стимулює професійно-орієнтовану комунікативну діяльність [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Метод проєктів - передова навчальна методика, яка відповідає сучасним вимогам навчання. Цей метод походить від Прагматизму, філософського руху, який з'явився у середині 19 століття і пропагував дію та практичне застосування знань у повсякденному житті.

Використання цього методу базувалося на таких педагогічних принципах:

1) надання переваги фізичній активності над запам'ятовуванням та вербалізацією;

2) активна участь студента у навчальному процесі;

3) використання реальних фактів як джерела навчальних матеріалів.

На сучасному етапі цей метод знову набуває актуальності, привертаючи увагу вчених та педагогів, як одна із найефективніших інтерактивних форм навчання.

Основною тезою сучасного розуміння проєктної технології є: «Все, що я пізнаю, я розумію, навіщо це мені і де та як я можу застосувати ці знання»» [1].

Робота над проєктами під час практичних занять допомагає студентам розвивати мовленнєві навички, спонукаючи їх до використання мови, мотивуючи їх. Більше того, вона розвиває соціальні уміння студентів, здатність взаємодіяти у групі, почуття відповідальності за свою майбутню роботу.

Мета статті - визначити роль проєктної технології у формуванні комунікативних компетенцій студентів та проаналізовано переваги цього методу над традиційними формами навчання. Проєктна робота - це прогресивна навчальна методика, яка відповідає вимогам сучасної системи освіти

Виклад основного матеріалу. Інноваційна діяльність у ЗВО - цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікацій мети, змісту, методів, форм навчання і виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог.

Поміж багатьох інноваційних технологій у системі освіти, що спрямовані на реалізацію особистісно зорієнтовного підходу, найхарактернішою є проектна методика навчання, у якій широко використовують «его-фактор», що передбачає переломлення навчально-виховного процесу через особистість, її потреби та інтереси[4].

Головне завдання інноваційних проєктних технологій у сучасній освіті - забезпечити формування таких ключових компетеностей, як інформаційна, що передбачає розвиток умінь здійснювати пошукову діяльність, складати план дій, обробляти інформацію, ефективно обмінюватися нею; здатність вчитися впродовж життя, що передбачає розвиток вмінь планувати й організовувати власну діяльність; підприємницька, що реалізується через вміння грамотно й зрозуміло презентувати власні ідеї; соціальна, що має забезпечити вміння аргументовано й грамотно висловлювати власну громадянську позицію. Формування означених компетентностей досягається завдяки розв'язання творчо-навчальних завдань, спрямованих на стимулювання інтересу учнів до нових знань [2, С.38].

Сучасний педагог завжди знаходиться в пошуку нових, ефективних технологій, покликаних сприяти розвитку творчих здібностей дітей, формуванню навичок саморозвитку і самоосвіти. У зв'язку з цим, метод проектів набуває все більшої актуальності, оскільки покликаний скорегувати і збагатити навчальний процес - ось основна теза сучасного розуміння методу проєктів, який і привертає увагу багатьох освітніх систем, які прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями [6, С.134].

У сучасному інформаційному суспільстві метод проєктів є особливо

актуальним.

- Чим привабливий проєктний метод?

- Що таке інноваційний проект?

Із запропонованих визначень можна зробити висновок:

- по-перше, метод проектів відкриває значні можливості в розвитку вільної творчої особистості, спроможності діяти самостійно, відповідно до ситуації;

- по-друге, метод проєктів співзвучний сучасним життєвим позиціям: студент робить із задоволенням тільки те, що сам вибрав, те, що йому цікаво;

- по-третє, іноді знання, отримані студентами залишаються часом теорією, а мета методу проєкту - навчити застосовувати досліджувану теорію на практиці для вирішення конкретних завдань в реальному житті;

- по-четверте, індивідуальний темп роботи над проєктом забезпечує кожному студенту реалізацію власних можливостей згідно його рівня розвитку.

Таким чином, метод проєктів - це педагогічна технологія, яка включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів та прийомів, творчих за своєю суттю. А вміння користуватися методом проєктів - є показник високої кваліфікації педагога, його прогресивної методики навчання і розвитку[4].

В літературі ми зустрічаємо алгоритм роботи над проєктом в 6 етапів. Одним із труднощів, який виникає перед педагогом в ході організації проєктної діяльності, стає необхідність зберігати позицію консультанта. Не дотримання педагогом позиції консультанта, помічника, породжує типові помилки: нав'язування свого ряду проблем і запитань, одноосібне планування діяльності студентів чим спотворює пошуково-дослідницьку природу проєктної діяльності. В процесі застосування проєктної технології на практиці значно складніше виділити в процесі роботи над проєктом інформаційний, репродуктивний, узагальнюючий етапи, так як ці три етапи повторюються і переплітаються в кожній діяльності дитини. А в проєкті поєднується багато різних видів діяльності [5].

Виділимо позитивні моменти технології проєктної діяльності:

- зміна позиції - з носія готових знань педагог (студент) перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності;

- змінюється психологічний клімат у групі;

- знання, набуті в ході реалізації проєкту, стають надбанням особистого досвіду, тобто знання потрібні і тому цікаві;

- студенти набувають вміння міркувати: навчаються ставити мету, добирати засоби для її досягнення, оцінювати наслідки;

- розвиток комунікативних навичок: уміння домовлятися, приймати чужу точку зору, вміння відгукуватися на ідеї, що висуваються іншими, вміння співпрацювати, сприяти - інакше мета до якої студенти прагнуть не буде досягнута;

- самоконтроль, свідома дисциплінованість в групі.

Таким чином, зв'язок соціального життя в групі з моральним вихованням і інтелектуальним розвитком забезпечує цілісність розвитку особистості.

Види педагогічних проектів за змістом діяльності:

1. Експериментальний (його мета - наукове дослідження і винахід нового в педагогічній практиці).

2. Інноваційний (впровадження розробок нового в практику).

3. Освітній (перетворення старого в нове).

Прихильники методу проектів (D.L.Fried-Booth, S.Haines, F.Stoller), маючи різні підходи, зупиняються на шести його ознаках[1].

По-перше,, пріоритетність змісту над мовою. Таким чином, робота з проектами виступає ніби дзеркалом у реальний світ, включаючи теми, що цікавлять студентів.

По-друге, основні завдання проекту виконуються студентами, викладач спрямовує та, у разі необхідності, підтримує цю роботу.

По-третє, у процесі роботи над проектом студенти можуть працювати як індивідуально, так і у невеликих групах, або ж як цілий клас, ділячись ідеями та матеріалами для виконання проекту.

По-четверте, виконуючи завдання, студенти активізують різноманітні уміння.

По-п'яте, кінцевим результатом роботи е, наприклад, усна презентація, доповідь або вистава[1].

Проектна робота розвиває не лише правильність мови, але й її швидкість.

Таким чином, робота з проектами має мотивуючий та стимулюючий характер. Її результатом стає формування у студентів самовпевненості, самоповаги та самостійності, удосконалення мовних та мовленнєвих навичок та пізнавальних умінь. Використання проектних технологій у навчанні створює для студентів низку переваг: від розвитку мовленнєвих навичок до особистісного зростання. Перш за все проектна робота поєднує в собі усі чотири види мовленнєвих навичок: говоріння, аудіювання, читання та письмо. Працюючи над проектами, студенти мають нагоду застосувати вивчене у відносно природньому контексті, вдосконалюючи таким чином свої уміння та навички. Крім того, студенти розвивають мету пізнавальних уміння, оскільки проект - це вид роботи, який включає різноманітні індивідуальні та спільні завдання, як то розробка плану та його виконання шляхом практичного та документального дослідження, яке передбачає збір матеріалів, їх аналіз та повідомлення даних в усній або письмовій формах. До того ж, оскільки студенти працюють разом для досягнення кінцевої мети, вони розвивають самостійність та самовпевненість. Виконання завдань передбачає спільну роботу команди, вирішення проблем, переговори та інші міжособистісні уміння, які е важливими для успішної кар'єри у майбутньому. Ефективне навчання на основі проектів вимагає від викладача виконання різних ролей. Він діє як провідник, експерт, порадник, координатор, учасник. Вибір ролі може зумовлюватися багатьма чинниками[1]. Але, оскільки центр уваги переміщується від викладача до студента, від індивідуальної роботи до роботи у групі, роль викладача не повинна бути домінуючою. Як експерт, викладач виправляє помилки, проте робить це «м'яко», не руйнуючи творчу атмосферу[3, С.58]. Студенти виконують багато роботи самостійно, проте саме викладач повинен забезпечувати чітку її організацію, виступаючи координатором, аби уникнути зайвих витрат часу та енергії. Проєктна робота дозволяє викладачеві бути також учасником, наприклад, рольових ігор або інших комунікативних завдань. Проєктну роботу важко кваліфікувати як просту щодо застосування методик, адже вона потребує значної підготовки та проходження цілої низки етапів для досягнення позитивного результату[1].

Існують різні види проєктів: практично-орієнтовані, дослідницькі, збору інформації, творчі, рольові. Дослідницькі проєкти поділяють на короткочасні - реферати, повідомлення, виступи; довготривалі - науково-дослідницька робота. Серед творчих проєктів виділяємо рукописний журнал, студентська газета, колективний чи індивідуальний колаж, збірник диктантів, дидактичний матеріал (картки на певне правило, тексти для перекладу), сценарій свята, вечора, стіннівка та інші. Написання таких робіт дає можливість студентам інтегрувати знання з різних предметів.

Кожен із зазначених проєктів застосовує вербальне та невербальне спілкування, визначає відповідну процедуру дослідження, включаючи навчання в аудиторії та поза нею. Важлива частина підготовки проєкту присвячена позааудиторній роботі (пошук інформації, її обробка, аналіз та обмін). Така форма навчання надає студентам свободу у процесі навчання, яка, в свою чергу, надає багато переваг з точки зору задоволення, особистісного розвитку та мотивації [1].

Висновки. Отже підводячи підсумки вище вказаного, на відміну від традиційної форми проведення практичних занять, метод навчальних проєктів є формою інтерактивного навчання. Саме проєктна технологія дозволяє виявити творчий потенціал студентів, продемонструвати їх знання, уміння працювати самостійно, здатність проводити дослідницьку роботу. Метод проєктів спонукає студентів до активності та креативності, дає можливість розвивати уміння стратегічно планувати свою роботу та досягати бажаних результатів. Робота з проєктами підсилює мотивацію студентів до вивчення іноземної мови, розширює їх світогляд, створює умови для формування навичок професійного спілкування. Вона допомагає навчити майбутнього спеціаліста використовувати знання з різних галузей, що підвищує ефективність навчальної та інших видів діяльності, створює передумови для саморозвитку особистості та сприяє формуванню спеціаліста інтегрального типу, який володіє універсально-синтетичними знаннями та уміннями. Робота з проєктами також суттєво змінює роль викладача, який, залежно від етапу, може бути консультантом, помічником, спостерігачем, учасником та координатором. Використання інноваційних технологій у навчанні є показником високої професійної кваліфікації педагога.