Особливості впровадження STEM-орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Особливості впровадження stem-орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу

Ткачук Галина Володимирівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Стеценко Володимир Петрович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій

Анотація

У статті охарактеризовано проблему впровадження STEM- орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу. Визначено, що удосконалити компетентнісну модель підготовки фахівця можна шляхом впровадження нових технологій та засобів, які вже зарекомендували себе як ефективні. Однією з таких технологій, яка успішно впроваджується у підготовку фахівців різних профілів є STEM-орієнтоване навчання.

У роботі проаналізовано один з головних нормативних документів щодо впровадження STEM-освіти «Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року», який вказує на важливість організації освітнього процесу на засадах STEM-орієнтованого навчання та визначає пріоритетність цього напряму. Проаналізовано ряд наукових праць, які становлять значний науковий доробок у галузі STEM-освіти і впливають на подальший розвиток проблеми впровадження STEM-орієнтованого навчання у закладах освіти.

Технологія на основі STEM-орієнтованого навчання передбачає організацію освітнього процесу, яка характеризується інтеграцією та міждисциплінарним підходом до навчальної та проєктної діяльності студентів. Залучення студентів до наукової та дослідницької діяльності дає змогу сформувати критичне, аналітичне, творче, інноваційне мислення та отримати вміння працювати разом над вирішенням певної проблеми в межах проектної роботи. При цьому також розвивається ІКТ-компетентність та формуються навички ефективного використання інформаційних технологій.

Для визначення переліку базових навичок, які можуть бути сформовані у процесі впровадження STEM-орієнтованого навчання проаналізовано різні нормативні документи та наукові роботи. Серед них, праці аналітиків Boston Consulting Group, які визначають 16 навичок 21 століття, документи ЮНЕСКО та Global STEM Alliance (GSA) STEM Education Framework.

На основі аналізу цих документів нами визначено перелік базових навичок майбутнього фахівця, які можна отримати у ході впровадження STEM-орієнтованого навчання. Серед них виділяємо: навички співпраці, навички комунікації, навички творчої діяльності, навички критичного мислення.

Ключові слова: STEM-освіта, STEM-орієнтоване навчання, компетентності, технології, природничі науки, математики, інженерія.

Abstract

Tkachuk Halyna Volodymyryvna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Informatics and Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Stetsenko Volodymyr Petrovych Candidate f Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Informatics and Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

FEATURES OF THE IMPLEMENTATION OF STEM-ORIENTED EDUCATION ON THE BASIS OF THE COMPETENCE APPROACH

The article describes the problem of implementing STEM-oriented education based on the competence approach. It was determined that it is possible to improve the competency-based model of specialist training by introducing new technologies and tools that have already proven themselves to be effective. One of such technologies, which is successfully implemented in the training of specialists of various profiles, is STEM-oriented training.

The paper analyzes one of the main regulatory documents regarding the introduction of STEM education, "Concept of the Development of Science and Mathematics Education (STEM Education) until 2027", which indicates the importance of organizing the educational process based on STEM-oriented education and determines the priority of this direction. Several scientific works have been analyzed, which constitute a significant scientific development in the field of STEM education and influence the further development of the problem of implementing STEM-oriented education in educational institutions.

Technology based on STEM-oriented learning involves the organization of the educational process, characterized by integration and an interdisciplinary approach to students' educational and project activities. The involvement of students in scientific and research activities makes it possible to form critical, analytical, creative, and innovative thinking and acquire the ability to work together to solve a certain problem within the framework of project work. At the same time, ICT competence is also developed, and the skills of effective use of information technologies are formed.

Various normative documents and scientific works were analyzed to determine the list of basic skills that can be formed in the process of implementing STEM-oriented education. Among them are the works of analysts of the Boston Consulting Group, which define 16 skills of the 21st century, documents of UNESCO, and the Global STEM Alliance (GSA) STEM Education Framework.

Based on the analysis of these documents, we have determined the list of basic skills of the future specialist that can be obtained during the implementation of STEM-oriented training. Among them, we highlight cooperation skills, communication skills, creative activity skills, and critical thinking skills.

Keywords: STEM education, STEM-oriented learning, competences, technologies, natural sciences, mathematics, engineering.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку суспільства висуває нові вимоги до змісту та якості підготовки майбутніх фахівців, що обумовлює продовження пошуків нових шляхів, методів та способів удосконалення освітнього процесу і підвищення конкурентноспроможності випускників. В умовах повсюдної інформатизації та комп'ютеризації особливі вимоги висуваються до учителя інформатики як одного з провідних фахівців в сфері ІТ, адже саме йому відведена роль формування у майбутнього покоління інформаційної компетентності.

Професійний стандарт учителя передбачає реалізацію компетентісної моделі підготовки фахівця, орієнтовану на “формування ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання”.

Компетентнісна модель фахівця вказує на такі основні акценти у підготовці: компетентнісний stem освіта

оновлення цілей освітнього процесу;

встановлення загальнодидактичних акцентів натомість

вузькопредметним, удосконалення структури та змісту навчальних дисциплін;

запровадження системи оцінювання ключових та предметних компетентностей учнів;

використання форм та методів, орієнтованих на компетентнісну модель;

впровадження діяльнісного підходу;

використання в освітньому процесі інноваційних технологій навчання (case-study, інтерактивні методи, методи проблемного навчання тощо);

геймифікація освітнього процесу;

використання методик розвитку критичного та системного мислення;

впровадження проектної діяльності та розробки стартапів;

впровадження STEM-орієнтованого навчання.

Удосконалити компетентнісну модель підготовки фахівця можна шляхом впровадження нових технологій та засобів, які вже зарекомендували себе як ефективні. Однією з таких технологій, яка успішно впроваджується у підготовку фахівців різних профілів є STEM-орієнтоване навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність STEM-орієнтованого навчання задекларовано у ряді нормативних документів які затверджені на рівні держави. Одним з головних таких документів є Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року [7], в якій вказано, що природничо-математична освіта (STEM-освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства.

Інститутом модернізації змісту освіти розроблено «Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» [10], в яких наголошується на важливості впровадження STEM-освіти та надаються практичні рекомендації організації уроків та різноманітних заходів.

Важливий науковий доробок щодо проблем та перспектив реалізації STEM-освіти відображено у працях українських авторів. П. Атаманчук окреслив основні ідеї STEM-інтеграції та запропонував використовувати його як нове поняття в сфері інноватики [1]; О. Стрижак виокремив категорію трансдисциплінарності та визначив її як базову інтеграційну категорію STEM-освіти [16]; Д. Васильєва та Т. Годованюк описали впровадження STEM-освіти в закладах України та проаналізували різні моделі STEM-освіти [23]; І. Сліпухіна проаналізувала та визначила особливості впровадження STEM-навчання на базі мультидисциплінарного підходу [17; 18]; Краснобокий Ю.М. та Ткаченко І.А. запропонували основи інтеграції природничо-наукових знань, дидактичні підходи до формування змісту інтегрованого підручника [8]; І. Василашко окреслила освітнє середовище у контексті STEM-орієнтованого навчання у закладах освіти [2]; Н. Гончарова та О. Патрикеєва О. проаналізували професійну компетентність викладача в інноваційній та науково-технічній системі STEM-навчання [3]; О. Гриньова та І. Цунікова дослідили різні аспекти впровадження STEM-освіти в Україні [4]; О. Коваленко та О. Сапрунова проаналізували сутність STEM-освіти та виявили перспективи її розвитку в європейських країнах та США [6]; О. Лозова, С. Горбенко та Н. Гончарова дослідили використання засобів STEM-навчання в умовах модернізації системи позашкільної освіти [9]; О. Патрикеєва, О.Лозова та С.Горбенко дослідили новітні підходи щодо впровадження STEM-освіти в навчальних закладах України [11; 12]; М. Ростока вивчала питання впровадження STEM-підходу у контексті формування інтелектуального потенціалу України [13]; І. Савченко та Я. Савченко дослідили STEM-освіту як ключовий фактор формування креативної особистості юного дослідника [14].

Незважаючи на значний науковий потенціал розглянутих праць, вважаємо за потрібне продовжити пошуки в галузі STEM-орієнтованого навчання та дослідити цю проблему у контексті реалізації компетентнісного підходу.

Мета статті - дослідити особливості впровадження STEM-орієнтованого навчання на засадах компетентнісного підходу, проаналізувати навички та компетеності, які можуть бути сформовані в умовах впровадження STEM-орієнтованого навчання.

Виклад основного матеріалу. Вагомість проблем впровадження STEM-освіти для покращення якості підготовки майбутніх учителів інформатики стрімко зростає впродовж останніх років. Як показує практика, випускники закладів вищої освіти часто не готові впроваджувати STEM-орієнтоване навчання і не мають чіткого розуміння технології STEM-освіти. Тому важливо удосконалити зміст практичної підготовки та спрямувати навчальний матеріал з інформатичних дисциплін на інтеграцію їх з природничо-математичними дисциплінами, які сприятимуть засвоєнню наукових методів пізнання та формування практичних умінь і навичок студентів. Використання STEM-технології як засобу навчання при викладанні методики навчання інформатики з поєднанням компетентісного, інтеграційного, міждисциплінарного та професійно-орієнтованого підходів дасть змогу покращити професійну спрямованість підготовки майбутнього фахівця з технічного напряму.

Як зазначено вище, технологія на основі STEM-орієнтованого навчання передбачає організацію освітнього процесу, яка характеризується інтеграцією та міждисциплінарним підходом до навчальної та проєктної діяльності студентів. В основі ідей STEM-освіти лежить твердження про те, що для формування цілісної картини світу важливо опановувати навчальні дисципліни комплексно, в тісній інтеграції та поєднанні.

Комплекс дисциплін, які поєднуються під час STEM-орієнтованого навчання визначені у понятті STEM, а дже це є скорочення від англійських слів: Science - природничі науки, Technology - технології, Engineering - інженерія, проектування, дизайн, Mathematics - математика. Відповідно STEM-освіту розуміють як комплексний та міждисциплінарний підхід, який поєднує в собі природничі науки з технологіями, інженерією і математикою із проекцією на реальні життєві ситуації, де всі об'єкти взаємопов'язані й інтегровані в єдине ціле [15].

Ідея STEM-освіти була вперше презентована американським дослідником Р. Колвеллом у 1990-х роках, але не набула широкого поширення. І лише з 2000-х років STEM-освіта почала розглядатись як ефективна технологія навчання. Почали активно впроваджуватись освітні програми, в яких чітко проглядалась ідея STEM-навчання, яке передбачало формування у студентів здібностей до творчої, дослідницької та аналітичної роботи, вміння проводити експерименти та критично мислити.

Нині STEM-освіта запроваджена у багатьох країнах світу, де пропонуються сертифіковані державні освітні програми, засновані на науково-технічній сфері. Крім того, зростає попит на спеціалістів у сфері STEM, які володіють навичками інженерного мислення та конструювання.

Україна також небайдужа до світових тенденцій в сфері STEM, про що свідчить підписаний у 2015 році Меморандум про створення Коаліції STEM-освіти, яка нині налічує 8 учасників-партнерів. Коаліція проводить дослідження, які передбачають вирішення таких завдань як розвиток технологічної грамотності учасників освітнього процесу, збільшення частки дівчат та жінок в STEM, розвиток зв'язків «школа-компанія» та «університет- компанія» [5].

На важливість наукових розвідок в сфері STEM-орієнтованого навчання також вказує факт створення та успішного функціонування відділу STEM-освіти на базі Інституту модернізації змісту освіти [12]. Науковці та працівники відділу займаються розробкою загальної стратегії та нормативноправового забезпечення STEM-освіти в Україні; створенням навчально- методичних матеріалів для закладів освіти щодо впровадження STEM-орієнтованого навчання; підтримкою дослідницької та інноваційної діяльності на базі закладів освіти; аналізом процесу розбудови та динаміки STEM-освіти; виявленням помилок та прогнозуванням подальших тенденцій в сфері STEM; координацією діяльності робочих груп з науковців, освітян та фахівців STEM та інше (https://imzo.gov.ua/pro-imzo/struktura/viddil-stem-osviti/).

Незважаючи на значну підтримку з боку держави та відповідних установ, у закладах вищої освіти STEM-орієнтоване навчання ще не набуло широкого поширення. Впровадження STEM відбувається переважно педагогами новаторами за власної ініціативи.

Поряд з цим майбутні фахівці повинні мати навички розв'язування задач з використанням наукових підходів і сучасних інформаційно- комунікаційних технологій. Важливим при цьому є залучення студентів до наукової та дослідницької діяльності, яка дає змогу сформувати критичне, аналітичне, творче, інноваційне мислення та отримати вміння працювати разом над вирішенням певної проблеми в межах проектної роботи. При цьому також розвивається ІКТ-компетентність та формуються навички ефективного використання інформаційних технологій.

Аналітики Boston Consulting Group Еллісон Бейлі, Елізабет Кауфман та Симоніда Суботі вказують на важливість розвитку у майбутніх фахівців таких навичок як критичне мислення, вирішення проблем, наполегливість, співпраця та допитливість. На основі цього було сформовано окреслено шістнадцять навичок 21-го століття, які розміщуються їх у трьох широких категоріях: базова грамотність, компетентності та якості характеру (рис.1).

Рис.1. Навички 21 століття [19]

Студентам важливо оволодіти навичками 21 століття не лише тому, що вони зроблять їх більш придатними для працевлаштування, але й тому, що вони сприяють «навчанню впродовж життя». Майбутні фахівці, які постійно вивчають щось нове є найбільш адаптивними. Історія людського суспільтва не раз показувала, що найбільш адаптивні істоти (не найсильніші) - це ті, які виживають і процвітають.

З діаграми видно, що базова грамотність (Foundation Literacies) - це необхідні навички, які допоможуть студентам справлятися з повсякденним життям. Однак, оскільки виклики стають дедалі складнішими, їм потрібні додаткові навички, і саме тут STEM-освіта стає основоположною. Базові навички читання, письма, математики, природничих наук, ІКТ галузі та інших формують основу для критичного мислення і діяльності з вирішення проблем».

Наукова спільнота також окремо виділяє STEM-компетентність, яка вказує на здатність людини застосовувати знання, навички та досвід в галузі STEM у своєму повсякденному житті - на роботі чи під час навчанні [20]. STEM-компетентність не варто обмежувати та розвивати як окрему компетентність з математики, фізики чи інформатики.

Відповідно до документів ЮНЕСКО STEM-компетентність охоплює знання, ставлення та цінності, пов'язані з дисциплінами, а також практичні навички застосовувати ці знання з урахуванням етичних установок і цінностей, щоб діяти належним чином і ефективно в даному контексті.

Інший приклад STEM-компетентностей наведено в Global STEM Alliance (GSA) STEM Education Framework [22].

Структура детально описує 26 характеристик якісної STEM-освіти у 3 основних сферах:

Формування базових компетентностей. Передбачають можливість розвитку навичок 21-го століття, необхідних для успішної професійної діяльності.

Розробка інструкцій. Передбачають наявність матеріалів та/або розробку освітніх програм, проєктування цілісної системи цілей навчання, підтримки та ресурсів оцінювання.

Впровадження. Передбачають наявність необхідної підтримки чи послуг для полегшення розповсюдження та забезпечення ефективного впровадження STEM-орієнтованих практик.

У роботі [21] визначено навички та знання у галузі STEM, затребувані на ринку праці. Зокрема, автори зазначають, що STEM-компетентності відносять до когнітивних і їх можна поділити на три розділи: знання предметної галузі, основні навички (що стосуються змісту, визначення і вирішення проблем) і більш широкі здібності (розглядаються як стійкі та розвинені особистісні якості, які впливають на продуктивність на робочому місці).

Таблиця 1

Аналіз компетентностей в різних нормативних документах та наукових роботах дає можливість сформувати перелік навичок майбутнього фахівця, які можна отримати у ході впровадження STEM-орієнтованого навчання:

Навички співпраці - робота у команді. Це дає можливісь отримати результат завдяки залученню до розв'язування проблеми різних учасників, які мають різний досвід та знання в галузі математики, технологій, природничих науках тощо.

Навички комунікації - спілкування. Такі навички важливі на будь- якому етапі вирішення проблеми, адже забезпечує її обговорення, висунення пропозицій до її розв'язання, генерації інноваційних ідей та їх розвиток у ході дискусії тощо.

Навички творчої діяльності - креативність. Нестандартне вирішення проблеми є важливим кроком до інноваційної діяльності. Розвиток креативних навичок дає змогу покращити проєкт та представити його потенційні можливості.

Навички критичного мислення - вміння аналізувати, порівнювати, виділяти головне, формувати власне судження. Такі навички потрібні для всебічного та ретельного вивчення проблеми, що передбачає осмислення та обгрунтований аналіз різних фактів та явищ на основі яких формується незалежний висновок та рішення.

Як видно, STEM-орієнтоване навчання передбачає створення умов для ефективної та результативної науково-орієнтованої освіти, яка здійснюється у тісній інтеграції математично-природничого, технологічного та гуманітарного профілів навчання.

Висновки

Впровадження STEM-орієнтованого навчання є одним з важливих етапів розвитку інноваційної освіти в закладах України. Вагомий науковий доробок в галузі STEM-освіти вказує на необхідність продовження досліджень в цій галузі, оскільки багато питань залишаються невирішеними. Вартими уваги є дослідження, які проводяться у сфері національної політики STEM-освіти, розробки нових пошуково-дослідницьких підходів та методик вивчення навчальних дисциплін, розробки стандартів STEM-орієнтованого освітнього контенту тощо.

Важливо об'єднати зусилля наукових та освітніх закладів, державних установ та приватних підприємств задля поширення отриманих результатів у сфері STEM-орієнтованого навчання. Це дасть змогу активізувати впровадження елементів STEM в освітньому процесі, здійснити пошук нових шляхів та підходів для інновацій, виявити проблеми та перспективи STEM- навчання, вивчити особливості розвитку STEM-освіти в провідних країнах світу та впровадити їх досвід.

Література

1. Атаманчук П., Атаманчук В. STEM-інтеграція як важлива інноватика сучасної освітньої парадигми. ІІ Міжнар. науково-практичний семінар «STEM-освіта - проблеми та перспективи» (25-26 жовтня 2017 р.). Кропивницький : КЛА НАУ, 2017. С. 9-10.

2. Василашко І., Білик Т. Упровадження STEM-навчання - відповідь на виклик часу. Управління освітою. 2017. № 2 (386). С. 28-31.

3. Гончарова Н. О., Патрикеєва О. О. Впровадження STEM-освіти в навчальних закладах (за результатами опитування науково-педагогічних працівників ОІППО). Наукові записки Малої академії наук України. 2016. Вип.8. С. 215-223.

4. Гриньова О., Цунікова І. Трансформація інформаційно-освітнього середовища в контексті впровадження STEM-навчання. Наукові записки Малої академії наук України. 2016. Вип. 10. С. 197-207.

5. Коаліція STEM освіти. URL: http://stem-coalition.org.ua.

6. Коваленко О., Сапрунова О. STEM-освіта - досвід упровадження в країнах ЄС та США. Рідна школа. 2016. № 4. С. 46-49.

7. Концепція розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти).

8. Краснобокий Ю. М., Ткаченко І. А. Методологічні засади формування змісту підручника інтегрованого характеру. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Випуск 24. 2018. С.11-14.

9. Лозова О., Горбенко С., Гончарова Н. Використання засобів STEM-навчання в умовах модернізації системи позашкільної освіти. Наукові записки Малої академії наук України. 2017. Вип. 10. С. 82-87.

10. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти в закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальному році.

11. Патрикеєва О. О., Лозова О. В., Горбенко С. Л. Новітні підходи щодо впровадження STEM-освіти в навчальних закладах України. Наукові записки Малої академії наук України. 2016. Вип. 8. С. 260-267.

12. Патрикеєва О., Лозова О., Горбенко С. STEM - освіта : умови впровадження у навчальних закладах України. Управління освітою. 2017. № 1. С. 28-31.

13. Ростока М. STEM-підхід у контексті формування інтелектуального потенціалу України. Наукові записки Малої академії наук України. Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. 10. С. 60-67.

14. Савченко І., Савченко Я. STEM-освіта як ключовий фактор формування креативної особистості юного дослідника. Наукові записки Малої академії наук України. Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. 10. С. 47-59.

15. Садовий М.І Місце мобільного навчання у системі STEM освіти.

16. Стрижак О. Є. Трансдисциплінарність навчально-інформаційного середовища. Наукові записки Малої академії наук України. 2016. Вип. 8. С. 13-27.

17. Стрижак О. Є., Сліпухіна І. А., Поліхун Н. І., Чернецький І. С. STEM-освіта: основні дефініції. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Т. 62. № 6. С. 16-33.

18. Єтрижак О., Сліпухіна І., Поліхун Н., Чернецький І. Ключові поняття STEM- освіти. Наукові записки Малої академії наук України. 2017. Вип. 10. С. 89-103.

19. DeAngelis S. STEM Education Helps Teach Skills Necessary for 21st Century Success.

20. Krumova M.Y. STEM and Digital Competences of New Millennium Learners. Journal STEM in Bulgaria, Europe and the World. 2020. Issue 3. PP. 50-56.

21. Maltese A. V., Potvin G., Lung F. D., Hochbein C. D. STEM and STEM education in the United States. The age of STEM. 2015. PP. 102-133.

22. STEM Education Framework. The New York Academy of Sciences. 2016.

23. Vasylieva D., Hodovaniuk T. Math and Coding in STEM education. Vietnam journal of educational sciences. 2022. Volume 18. Issue 1. PP. 61 -68.

References

1. Atamanchuk, P., & Atamanchuk, V. (2017). STEM-intehratsiia yak vazhlyva innovatyka suchasnoi osvitnoi paradyhmy [STEM integration as an important innovation of the modern educational paradigm]. II Mizhnar. naukovo-praktychnyi seminar «STEM-osvita - probl emy ta perspektyvy» [II International scientific and practical seminar "STEM education - problems and prospects"] (25-26 October 2017 р.). Kropyvnytskyi: KLA NAU, 9-10. [in Ukrainian].

2. Vasylashko, I., & Bilyk, T. (2017). Uprovadzhennia STEM-navchannia - vidpovid na vyklyk chasu [Implementation of STEM education is a response to the challenge of the times]. [Management of education], 2 (386), 28-31. [in Ukrainian].

3. Honcharova, N., & Patrykeieva, O. (2016). Vprovadzhennia STEM-osvity v navchalnykh zakladakh (za rezultatamy opytuvannia naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv OIPPO) [Implementation of STEM education in educational institutions (according to the results of a survey of scientific and pedagogical workers of the OIPPO)]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 8, 215-223. [in Ukrainian].

4. Hrynova, O., & Tsunikova, I. (2016). Transformatsiia informatsiino-osvitnoho seredovyshcha v konteksti vprovadzhennia STEM-navchannia [Transformation of the information and educational environment in the context of the introduction of STEM education]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 10, 197-207. [in Ukrainian].

5. Koalitsiia STEM osvity [STEM Education Coalition].

6. Kovalenko, O., & Saprunova, O. (2016). STEM-osvita - dosvid uprovadzhennia v krainakh YeS ta SShA [STEM education - implementation experience in the EU and USA]. [Ridna Shkola], 4, 46-49. [in Ukrainian].

7. Kontseptsiia rozvytku pryrodnycho-matematychnoi osvity (STEM-osvity) [The concept of the development of science and mathematics education (STEM education)].

8. Krasnobokyi, Yu. M., & Tkachenko, I. A. (2018). Metodolohichni zasady formuvannia zmistu pidruchnyka intehrovanoho kharakteru [Methodological principles of the formation of the content of an integrated textbook]. Zbirnyk naukovykh prats Kam'ianets- Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka [Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko], 24,11-14. [in Ukrainian].

9. Lozova, O., Horbenko, S., & Honcharova, N. (2017). Vykorystannia zasobiv STEM- navchannia v umovakh modernizatsii systemy pozashkilnoi osvity [The use of STEM learning tools in the context of modernization of the out-of-school education system]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 10, 82-87. [in Ukrainian].

10. Metodychni rekomendatsii shchodo rozvytku STEM-osvity v zakladakh zahalnoi serednoi ta pozashkilnoi osvity u 2022/2023 navchalnomu rotsi [Methodological recommendations for the development of STEM education in institutions of general secondary and extracurricular education in the 2022/2023 academic year].

11. Patrykeieva, O. O., Lozova, O. V., & Horbenko, S. L. (2016). Novitni pidkhody shchodo vprovadzhennia STEM-osvity v navchalnykh zakladakh Ukrainy [The latest approaches to the implementation of STEM education in educational institutions of Ukraine]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 8, 260-267. [in Ukrainian].

12. Patrykeieva, O., Lozova, O., & Horbenko, S. (2017). STEM - osvita: umovy vprovadzhennia u navchalnykh zakladakh Ukrainy [STEM - education: conditions of implementation in educational institutions of Ukraine]. [Management of education], 1, 28-31. [in Ukrainian].

13. Rostoka M. (2017). STEM-pidkhid u konteksti formuvannia intelektualnoho potentsialu Ukrainy [STEM-approach in the context of formation of intellectual potential of Ukraine]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine. Series: Pedagogical sciences], 10. 60-67. [in Ukrainian].

14. Savchenko, I., & Savchenko, Ya. (2017). STEM-osvita yak kliuchovyi faktor formuvannia kreatyvnoi osobystosti yunoho doslidnyka [STEM education as a key factor in the formation of the creative personality of a young researcher]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine. Series: Pedagogical sciences], 10, С. 47-59. [in Ukrainian].

15. Sadovyi, M. I. (2016). Mistse mobilnoho navchannia u systemi STEM osvity [The place of mobile learning in the STEM education system].

16. Stryzhak, O. Ye. (2016). Transdystsyplinarnist navchalno-informatsiinoho seredovyshcha [Transdisciplinarity of the educational and informational environment]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 8. 13-27. [in Ukrainian].

17. Stryzhak, O. Ye., Slipukhina, I. A., Polikhun, N. I., & Chernetskyi, I. S. (2017). STEM-osvita: osnovni definitsii [STEM education: basic definitions]. [Information Technologies and Learning Tools], 62 (6), 16-33. [in Ukrainian].

18. Ctryzhak, O., Slipukhina, I., Polikhun, N., & Chernetskyi, I. (2017). Kliuchovi poniattia STEM-osvity [Key concepts of STEM education]. [Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine], 10, 89-103. [in Ukrainian].

19. DeAngelis, S. (2015). STEM Education Helps Teach Skills Necessary for 21st Century Success.

20. Krumova, M.Y. (2020). STEM and Digital Competences of New Millennium Learners. Journal STEM in Bulgaria, Europe and the World, 3, 50-56. [in English].

21. Maltese, A. V., Potvin, G., Lung, F. D., & Hochbein, C. D. (2015). STEM and STEM education in the United States. The age of STEM, 102-133. [in English].

22. STEM Education Framework (2016). The New York Academy of Sciences.

23. Vasylieva, D., & Hodovaniuk, T. (2022). Math and Coding in STEM education. Vietnam journal of educational sciences. 18 (1), 61 -68. [in English].

Размещено на Allbest.ru