Особливості розвитку правової освіти в Україні за сучасних умов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку правової освіти в Україні за сучасних умов

Варава Ірина Павлівна доктор філософії

Шарко Альбіна Миколаївна здобувач вищої освіти третього року навчання юридичного факультету, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

правова освіта українське суспільство

У статті висвітлюється питання про мету правової освіти в сучасному суспільстві та завдання щодо її реалізації на основі оцінки змін, що відбуваються в українському суспільстві в цілому та освіті зокрема. В останні роки все більшої популярності набувають різноманітні моделі правовиховної діяльності, які взаємопов'язані з численними концепціями правової освіти, створюваними в різних регіонах України. Визначаючи особливості цього процесу, автори виділяють проблеми правової освіти у світлі загальних тенденцій реформування законодавчої бази країни.

Суспільство, правова практика визначають позитивну чи негативну спрямованість правової соціалізації та правової освіти. Особистість активно і вибірково сприймає зовнішній вплив, заломлюючи його крізь призму внутрішніх помислів, переконань, що склалися спочатку. Правову освіту здатен направити цей процес у цілеспрямоване позитивне русло.

У цій статті, на основі аналізу психолого-юридичної літератури, обґрунтовано актуальність проблеми правової освіти, розвитку правової свідомості, підвищення правової культури суспільства та загалом правової освіти. У статті описано практичну модель реалізації ідей правової освіти. Автори роблять висновок про те, що реалізація внутрішньодержавного освітньо-культурного простору, можлива за умови формування на основі адекватної правової освіти. І його реалізація полягає в формуванні правових складових системи освіти, у вигляді реалізації різного рівня предметних спецкурсів. З огляду на ті особливості, коли право перебуває під впливом політичної волі, про роль закону, і сам закон громадяни згадують, лише перебуваючи під впливом різних «силових підрозділів», або при виникненні ситуацій з порушенням їх прав. Образно кажучи, відбувається недооцінка ролі закону, його становища у суспільстві.

Ключові слова: правосвідомість, правова культура, правова освіта.

Abstract

Varava Iryna Pavlivna Doctor of Philosophy

Sharko Albina Mykolaivna third-year graduate of the Law Faculty, National Aviation University, Kyiv

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF LEGAL EDUCATION IN UKRAINE UNDER MODERN CONDITIONS

The article highlights the question of the purpose of legal education in modern society and the task of its implementation based on an assessment of the changes taking place in Ukrainian society in general and education in particular. In recent years, various models of legal education activity, which are interconnected with numerous concepts of legal education created in different regions of Ukraine, are gaining more and more popularity. Determining the peculiarities of this process, the authors highlight the problems of legal education in the light of the general trends of reforming the country's legislative framework.

Society, legal practice determine the positive or negative direction of legal socialization and legal education. The personality actively and selectively perceives the external influence, refracting it through the prism of internal thoughts and beliefs that formed initially. Legal education can direct this process in a purposeful positive direction.

This article, based on the analysis of psychological and legal literature, substantiates the relevance of the problem of legal education, development of legal consciousness, improvement of the legal culture of society and legal education in general. The article describes a practical model of implementing the ideas of legal education. The author concludes that the implementation of the intrastate educational and cultural space is possible under the condition of formation on the basis of adequate legal education. And its implementation consists in the formation of legal components of the education system, in the form of implementation of different levels of subject special courses. In view of those peculiarities, when the law is under the influence of political will, the role of the law and the law itself are mentioned by citizens only when they are under the influence of various "power units" or when situations arise in which their rights are violated. Figuratively speaking, there is an underestimation of the role of the law, its prominent position in society.

Keywords: legal awareness, legal culture, legal education.

Постановка проблеми

Сучасний стан українського суспільства в багатьох викликає тривогу, стурбованість. Зниження рівня життя деяких верств населення, зростання соціальної напруженості, зумовлене різкою поляризацією суспільства, корупція, злочинність, у тому числі і в тих її видах, які раніше не були поширені в Україні, - все це говорить про глибоку і всебічну кризу в плані правової освіти. У свою чергу, це зачепило соціальне життя негативні зміни, торкнулися і сфери правосвідомості та правової культури українських громадян.

З одного боку, констатується загальне зниження рівня правосвідомості та правової культури, що виявляється у віддаленні населення від правоохоронних органів, наростанні нігілістичного ставлення до права. З іншого боку, головною метою проведених реформ є орієнтація формування в Україні громадянського суспільства, невід'ємним елементом якого є істинно демократична правова держава. Загалом демократичні інститути сформовані, мають певну стабілізацію, але їхня якість далека від ідеалу. Це своє чергу передбачає особливий високий рівень правосвідомості та правової культури населення, які ніколи не існували в умовах сьогодення, оскільки протягом усього історичного розвитку українська влада домінувала над правом. Грунтуючись на характеристиках громадянського та демократичного суспільства, ми зможемо оцінити масштаби вітчизняної правової кризи у країні.

В Указі президента України «Про Національну програму правової освіти населення» відзначено, що становлення України як демократичної, правової держави, формування засад громадянського суспільства зумовлюють необхідність підвищення рівня правової культури населення в Україні. Потребують вирішення на державному рівні питання дальшого розвитку правосвідомості населення, подолання правового нігілізму, задоволення потреб громадян у одержанні знань про право. Це може бути забезпечено, насамперед, шляхом удосконалення правової освіти населення [1].

Вітчизняний дослідник О. Ганзенко ще наприкінці минулого тисячоліття стверджував, що в Україні відбувається процес девальвації права, його регулятивних чинників, спостерігається масова неповага до права, зневажливе ставлення до законодавства, правових норм, широких масштабів набули явища правового нігілізму, який заперечує цінність права [2, с. 283].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні питання пов'язані із розвитком правової грамотності, правової освіти, правової компетентності і, далі, правової культури досліджували такі українські та зарубіжні науковці, як О. Аграновська, С. Алексєєв, Б. Андрусишин, В. Баранова, Г. Балюк, Н. Бура, В. Бурмістров, А. Венгерова, В. Головченко, Д. Грубіч, Н. Гранат, А. Губа, П. Євграфов, В. Казимирчук, Я. Кічук, М. Матузова, В. Оксамитний, М. Подберезський, О. Ратинова, І. Романова, В. Сальникова, О. Семітко, О. Скакун, П. Фарбер, М. Фіцула, О. Шапієва, Ю. Шемшученко та ін.

Метою статті є визначення особливостей розвитку правової освіти з урахуванням особливостей українського законодавства в частині регламентації прав і обов'язків основних інститутів соціалізації.

Виклад основного матеріалу

Правова освіта є найбільш ефективною й результативною формою правового виховання. Під нею ми розуміємо цілеспрямовану, систематичну діяльність навчально-виховних і культурно- освітніх закладів, спрямовану на засвоєння необхідного рівня знань про державу й право, формування та підвищення рівня правосвідомості й правової культури, виховання учасників процесу в дусі поваги до закону та прав людини [3, с. 13]. Саме правова освіта сприяє підвищенню рівня правосвідомості й правової культури громадян України, без чого побудова правової держави є неможливою, підкреслював І. Голосніченко [4].

До основних цілей правової освіти відносимо: формування та розвиток у громадян правових знань; виховання поваги до права як соціальної цінності, до принципів законності; вироблення потреб та навичок активного захисту у встановленому законом порядку своїх прав, свобод та законних інтересів.

Серед форм правової освіти українських громадян них можна виділити такі: правове інформування засобами масової інформації, через Інтернет, шляхом впливу юридичної практики, юридичні консультації, правове виховання. Одна з головних правове інформування засобами масової інформації, перевагами якого є оперативність подання інформації, максимальна кількість охопленого населення, щоденність впливу і доступність правової інформації [5].

Зміст правової освіти визначається виходячи із зазначених цілей. Для його наповнення необхідно уточнити перелік і обсяг інформації з навчальних предметів: чітко викласти основні поняття та ідеї, відобразити в них передові досягнення науки й техніки: визначити обсяг умінь і навичок, які необхідно сформувати у студентів: підвищити культуроутворювальні функції ЗВО, самовизначити особистість у культурі, цілісно представити цінності, створені людством у матеріальній і духовній сферах - економічній, моральній, правовій, екологічній, естетичній. фізичній, комунікативній і в культурі сімейних відносин [6].

Професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Н. Оніщенко наголошує, що правову освіту слід розглядати як система виховних і навчальних дій, спрямованих на створення умов для формування:

- поваги до права;

- власних уявлень і настанов, заснованих на сучасних правових цінностях суспільства;

- концепцій, достатніх для захисту прав, свобод і законних інтересів особи та правомірної реалізації її громадянської позиції [7].

Досліджуючи взаємодію, взаємовпливів та взаємообумовленість таких соціальних феноменів, як правове виховання, правова культура та правосвідомість, Ю. Калиновський визначає, що метою правового виховання є формування системи знань, переконань, мотивів, настанов та звичок соціально активної поведінки. Одержані знання допомагають суб'єкту сформувати ціннісні орієнтації та правові настанови, які він зможе застосувати у повсякденному житті. Крім того, вони відіграють важливу роль в упорядкуванні діяльності людей, виступають стрижневою основою правової культури та правосвідомості і в остаточному підсумку впливають на формування ставлення громадянина до різних суспільних і правових явищ, визначають його поведінку [8]. Як бачимо, Ю. Калиновський у притул підійшов до визначення поняття правової компетентності.

Означивши таким чином основні дефініції, пов'язані із правовою освітою, звернемось до процесів, що відбуваються в цій системі. Так, І. Шаравара стверджує, що формування правової свідомості і правової культури в нашому суспільстві не відбувалося і не може відбуватися у майбутньому стихійно, саме собою. На формування правової свідомості та правової культури впливає три групи факторів:

- процеси правотворчості, реалізації та застосування правових норм державними органами України, стан законності та правопорядку, розвиток правовідносин;

- адаптація законодавства України до міжнародних норм і стандартів прав людини, а також гармонізація законодавства України з нормативними актами Європейського Союзу;

- формування в кожної людини позитивно-правових знань і психологічних механізмів поваги до права в структурі правосвідомості, визначення (що потребує наукового поняття) теоретичної моделі та концепції формування правової культури особи [9].

Виявлено основні тенденції розвитку правової освіти:

- гуманізація правової освіти характеризується тим, що в рамках правової реформи на принципах верховенства права і закону, що затверджується, поступово відбувається демократичне оновлення суспільства, прав і свобод людини і громадянина затверджуються як найвища цінність;

- забезпечення безперервності правової підготовки школярів протягом усього навчання у школі на матеріалі змісту відповідних курсів права стосовно кожної вікової групи;

- інтернаціоналізація, у межах якої відбувається зближення стандартів правової освіти України із загальносвітовими стандартами;

- Реалізація національно-регіонального компоненту правової освіти; модернізація правової освіти як оновлення та вдосконалення змісту, форм та методів його реалізації;

- гуманітаризація правової освіти, як посилення її світоглядного характеру (відмова від юридичного догматизму), що формує культурні та ціннісні установки та навички соціального функціонування;

У свою чергу, логіка становлення демократичних процесів в нашій державі, затверджений Європейський вектор розвитку зумовили еволюційне наближення української правової освіти до міжнародних стандартів. Російська агресія стала каталізатором щодо Євроінтеграційних процесів у нашій державі.

Європейська рада 23 червня проголосувала за надання Україні статусу країни- кандидата у члени Європейського Союзу [10]. Цей факт зумовлює необхідність і неминучість наближення вітчизняної правової освіти до європейського правового освітнього простору.

Погоджуючись з В. Салогуб, зазначимо, що з огляду на можливості відкритого інформаційного суспільства, нових навчальних технологій, доступність зарубіжних джерел, не можна забувати, що українська і західна правова традиція мали різний культурологічний ґрунт.

Формуючи правосвідомість і правову культуру майбутнього педагога, не можна не враховувати ту обставину, що студент нерозривно пов'язаний з суспільством, є продуктом його культурного розвитку [11].

Висновки

Правова освіта - невід'ємна частина загальної культури громадянина, умова формування правосвідомості. Життя в цивільно-правовому суспільстві формує правову свідомість (позитивну чи негативну), незалежно від того, відбувається стихійно чи цілеспрямовано в рамках правової освіти. Але правова освіта є запорукою того, що право стане регулятором життя індивіда, а не перешкодою, перешкодою для реалізації своїх особистих завдань. У сучасних умовах саме правова освіта може стати найважливішим фактором розвитку особистості, становлення громадянського суспільства та демократичної правової держави в сучасній Україні, громадяни якої можуть жити у соціально-правовій згоді один з одним та з державою.

У нинішніх соціально-економічних умовах знання права як основи громадянського суспільства набуває все більшої життєвої значущості. Громадяни приходять до розуміння того, що, крім законів, у них немає і не буде в мінливому суспільстві засобів захистити свої права та інтереси. Тому завданням правової освіти є навчання не лише молодого покоління, а й людей старшого віку правовим знанням, які допоможуть їм у нинішніх умовах ризику та кризи.

Аналіз теоретичних та історико-педагогічних аспектів правової освіти в Україні підтверджує, що створення сучасної системи правової освіти має об'єктивно-необхідний, історично закономірний та педагогічно цілеспрямований характер. У цілому нині, представлені вище історико- теоретичні твердження можуть бути основою створення науково-обгрунтованої концепції правової освіти суспільства.

Література

1. Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення» № 992/2001 від 18.10.01 року. Освіта в Україні та за кордоном.URL: http://osvita.ua/legislation/other/2719.

2. Ганзенко О. О. Правова культура особи в умовах розбудови правової держави Україна. Вісник Запорізького юридичного інституту. 1999. № 2. С. 279-284.

3. Макарова О. В. Правовий нігілізм: теоретико-правовий аспект. Київ, 2010. 186 с.

4. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові української держави. Право України. 2005. № 4. С. 24-25.

5. Макеєва О. М. Актуальні проблеми формування правової культури суспільства як визначального чинника становлення правової держави в Україні. 2014. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/27282/1/Актуальні%20проблеми%20формування%20правової%20культури%20суспільства%20як%20визначального%20чинника%20становлення% 20правової%20держави%20в%20Україні.рйГ

6. Салогуб В. С. Особливості формування правової культури майбутнього вчителя технологій. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. Вип. 46. С. 152-156. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_46_23

7. Оніщенко Н. Правова освіченість у контексті рівнів правової освіти. Віче.2012. № 23. С. 35-37. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe? C21COM= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD= 1 &Image_file_name=PDF/ viche_2012_23_19.pdf

8. Калиновський Ю. Ю. Взаємообумовленість правового виховання, правової культури та правосвідомості у соціальних відносинах. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2009. № 2. URL: https://cyberleninka.m/artide/n/vzaemoobumovlenist- pravovogo-vihovannya-pravovoyi-kulturi-ta-pravosvidomosti-u-sotsialnih-vidnosinah

9. Шаравара І. Правова свідомість та правова культура в Україні: проблеми їх формування. Jurnaluljuridicnational: teoriesipractica.2015. № 3, Ч.1. С. 9-12.

10. Комітет з питань інтеграції України до ЄС вітає історичне рішення Євросоюзу надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Інформаційне управління. Опубліковано 24 червня 2022. URL: https://www.rada.gov.ua/news/razom/224501.html

References

1. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 992/2001 vid 18.10.01 roku "Pro Natsionalnu prohramu pravovoi osvity naselennia" [Decree of the President of Ukraine "On the National Program of Legal Education of the Population" No. 992/2001 of October 18, 2001 ]. Osvita v Ukraini ta za kordonom. http://osvita.ua/legislation/other/2719. [in Ukrainian].

2. Hanzenko O. O. Pravova kultura osoby v umovakh rozbudovy pravovoi derzhavy Ukraina [Legal culture of the person in the conditions of development of the legal state of Ukraine]. Visnyk Zaporizkohoyurydychnoho instytutu. 1999. № 2. S. 279-284. [in Ukrainian].

3. Makarova O. V. Pravovyi nihilizm: teoretyko-pravovyi aspekt: avtoref [Legal nihilism: theoretical and legal aspect]. Kyiv, 2010.186 s. [in Ukrainian].

4. Holosnichenko I. Pravosvidomist i pravova kultura u rozbudovi Ukrainskoi derzhavy [Legal awareness and legal culture in the development of the Ukrainian state]. Pravo Ukrainy. 2005. № 4. S. 25. [in Ukrainian].

5. Makeieva O. M. Aktualni problemy formuvannia pravovoi kultury suspilstva yak vyznachalnoho chynnyka stanovlennia pravovoi derzhavy v Ukraini [Actual problems of the formation of the legal culture of society as a determining factor in the formation of a legal state in Ukraine]. 2014. URL: https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/27282/17Aktualni%20problemy%20 formuvannia%20pravovoi%20kultury%20suspilstva%20iak%20vyznachalnoho%20chynnyka%20 stanovlennia%20pravovoi%20derzhavy%20v%20Ukraini.pdf/[in Ukrainian].

6. Salohub V. S. Osoblyvosti formuvannia pravovoi kultury maibutnoho vchytelia tekhnolohii [Peculiarities of forming the legal culture of the future technology teacher]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2016. Vyp. 46. S. 152-156. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pfto_2016_46_23 [in Ukrainian].

7. Onishchenko N. Pravova osvichenist u konteksti rivniv pravovoi osvity [Legal education in the context of levels of legal education]. Viche. 2012. № 23. S. 35-37. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN& P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/viche_2012_23_19.pdf [in Ukrainian].

8. Kalynovskyi Yu. Yu. Vzaiemoobumovlenist pravovoho vykhovannia, pravovoi kultury ta pravosvidomosti u sotsialnykh vidnosynakh [Interdependence of legal education, legal culture and legal awareness in social relations]. VisnykNatsionalnoho universytetu «Iurydychnaakademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. 2009. № 2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vzaemoobumovlenist-pravovogo-vihovannya-pravovoyi-kulturi-ta-pravosvidomosti-u-sotsialnih-vidnosinah [in Ukrainian].

9. Sharavara I. Pravova svidomist ta pravova kultura v Ukraini: problemy yikh formuvannia [Legal consciousness and legal culture in Ukraine: problems of their formation]. Jurnaluljuridicnational: teoriesipractica. 2015. № 3, Ch.1. S. 9-12. [in Ukrainian].

10. Komitet z pytan intehratsii Ukrainy do YeS vitaie istorychne rishennia Yevrosoiuzu nadaty Ukraini status kandydata na vstup do YeS [The Committee on the Integration of Ukraine into the EU welcomes the historic decision of the European Union to grant Ukraine the status of a candidate for EU accession]. Informatsiine upravlinnia. Opublikovano 24 chervnia 2022. URL: https://www.rada.gov.ua/news/razom/224501.html. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru