Практичні аспекти формування умов розвитку критичного мислення здобувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичні аспекти формування умов розвитку критичного мислення здобувачів

Дегтярьова Неля Валентинівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Руденко Юлія Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри кібернетики та інформатики, Сумський національний аграрний університет

Тутова Наталія Олексіївна викладач інформатики, Сумський фаховий медичний коледж

Вернидуб Галина Олексіївна викладач інформатики, Відокремлений структурний підрозділ "Сумський фаховий коледж Сумського національного аграрного університету"Анотація

Різні аспекти формування критичного мислення не втрачають актуальності у наукових роботах вже тривалий час. Перегляд, оновлення методів та засобів, за допомогою яких створюються умови для забезпечення такого процесу розглядаеться у великій кількості досліджень. В ході спілкування зі здобувачами та вчителями/викладачами різних дисциплін, була виявлена проблема перенасичення різними методами в межах одного заняття у певної категорії вчителів/викладачів та недостатня увага у іншої, що призвело до зацікавлення даним аспектом. На думку авторів формування критичного мислення у здобувачів мае бути узгодженим, систематичним та послідовним. Використання великої кількості різноманітних методів у обмеженому проміжку часу - на занятті - не призведе до виконання поставленої мети. Робота мае вестися поступово і цілеспрямовано. Планування роботи протягом певного періоду мае відбуватися з урахування цілей, змісту, методів, засобів та форм організації навчання. Тому метою статті було визначено описати розвиток критичного мислення в складових методичної системи та висвітлити практичні аспекти формування умов розвитку критичного мислення здобувачів. мислення критичний здобувач

Уміння аналізувати, об'єднувати факти, знаходити та обґрунтовувати між ними існуючі залежності, уміння розглядати окремі складові вирішуваної задачі, знаходити причини, усвідомлювати наслідки, готовність до сприйняття інакшої точки зору, коригування власної відносять до навичок критичного мислення. Реальний розвиток кожного з перерахованих елементів можливий при правильно організованих умовах освітнього процесу та готовності самого здобувача працювати у цьому напрямі.

У роботі висвітлено та обґрунтовано врахування необхідності розвитку критичного мислення в складових методичної системи, наведені приклади завдань на розвиток критичного мислення для різних дисциплін. Також запропонований розбір використання альтернативних методів на лекційних (теоретичних, комбінованих) заняттях в контексті даного дослідження. В процесі дослідження здійснювалися аналізування та синтез теоретичних відомостей оприлюднених наукових досліджень, спостереження та експериментальне впровадження наведених завдань у освітній процес навчання інформатики.

Ключові слова: критичне мислення, здобувачі освіти, методична система, лекція, практичні завдання.

Dehtiarova Nelia Valentynivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Informatics, Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

Rudenko Yulia Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Cybernetics and Informatics, Sumy National Agrarian University

Tutova Natalia Oleksiivna Lector, Sumy Professional Medical College

Vernydub Halyna Oleksiivna Lector, Separate structural unit "Sumy Professional College of the Sumy National Agrarian University"

PRACTICAL ASPECTS OF THE FORMATION OF THE CONDITIONS FOR THE DEVELOPMENT OF CRITICAL THINKING OF ATTENDERS

Various aspects of the formation of critical thinking have been relevant in scientific works for a long time. Conditions for the development of critical thinking are studied by various researchers. In the course of communication with applicants and teachers/lecturers of various disciplines, the problem of oversaturation with different methods within one lesson in a certain category of teachers/lecturers and insufficient attention in another was revealed. This led to interest in this aspect by the authors of the article. According to the authors, the formation of critical thinking in students should be consistent, systematic and consistent. Using a large number of different methods in one session will not lead to the fulfillment of the set goal. The work should be done gradually and purposefully. Work planning during a certain period should take into account the goals, content, methods, means and forms of training organization. Therefore, the purpose of the article was to describe the development of critical thinking in the components of the methodical system and highlight the practical aspects of the formation of conditions for the development of critical thinking of applicants.

The ability to analyze, combine facts, find and substantiate the existing dependencies between them, the ability to consider individual components of the problem to be solved, find reasons, realize the consequences, readiness to accept a different point of view, correcting one's own - all this is attributed to critical thinking skills. The real development of each of the listed elements is possible under properly organized conditions of the educational process and the readiness of the acquirer to work in this direction.

The work highlights and substantiates the consideration of the need for the development of critical thinking in the components of the methodical system, examples of tasks for the development of critical thinking for various disciplines are given. An analysis of the use of alternative methods in lecture (theoretical, combined) classes in the context of this study is also proposed. In the process of research, the analysis and synthesis of theoretical information of published scientific studies, observation and experimental implementation of the given tasks in the educational process of teaching computer science were carried out.

Keywords: critical thinking, education seekers, methodical system, lecture, practical tasks.

Постановка проблеми. Іноді людині простіше прийняти обґрунтовану думку іншої, авторитетної для неї людини. Простішим є і перекласти прийняття рішення, і так, щоби не вимагали розбиратися в сутності проблеми. Розбиратися з усіма умовами, наслідками та причинами ситуації вимагає від особи розумових зусиль, витрат часу, усвідомлення власної відповідальності та необхідності при змінах певних умов переглядати своє рішення чи точку зору. Все це для певної категорії людей небажано, тому і виникає готовність окремих верств населення країни вірити у пропаганду, переживати чужі емоції при перегляді ток-шоу та слухати виступи "компетентних" осіб. І це не залежить від віку, статі чи умов проживання. Це залежить від рівня сформованості критичного мислення. І тому не втрачає актуальність проблема формування критичного мислення у молоді. Формування такої компетентності має бути поступовим і безперервним, розпочинатися батьками і продовжуватися протягом життя у відповідно створених умовах у школі, закладах вищої освіти, під час самоосвіти. І очевидним стає напрацювання саме системи роботи зі здобувачами освіти за різними напрямами відповідно вікових особливостей з розвитку критичного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За статтею, представленою у вільній енциклопедії, критичне мислення є науковим мисленням. Тут мається на увазі ретельне обміркування та ухвалення незалежних рішень. Важливим також є усвідомленість та саморозвиток [1].

О. Пометун визначає критичне мислення як особливий спосіб мислення, що поєднує аналіз, синтез й обґрунтоване оцінювання достовірності повідомлень; здатність бачити проблему, визначати її причини, передбачати наслідки; формулювати гіпотези; генерувати ідеї та відстоювати свою позицію на основі фактів та арґументів; прийняття свідомого рішення [2].

А. Гриньова, І. Бачурін представляють критичне мислення як систему суджень, на основі якої людина може прийняти раціональне рішення на основі аналізу наявних відомостей [3].

Д. Канеман зазначає про наявність у людини інтуїтивного та критичного мислення. Причому інтуїтивне мислення має такі вади, як стереотипність, відкритість до маніпуляцій. Критичне мислення, хоч і повільне, має низку переваг в контексті роботи з інформацією, а саме: воно є усвідомленим, рефлексивним, людина має здатність до розпізнавання маніпуляцій та стереотипів, виявляє уважність та поміркованість. В аналогічному контексті Д. Канеман визначав у людини дві системи мислення: швидку та аналітичну [4].

Критичне мислення не є запам'ятовуванням великої кількості фактів. Проте наявність знань та уміння знаходити дані необхідна для критичного мислення, щоби людині було з чим оперувати. При критичному мисленні особа має підходити до проблеми з бажанням перевірити твердження, зі здоровим почуттям сумніву (при цьому не відмітаючи категорично усе, що почуте). Необхідно також враховувати той факт, що кожен з нас, усвідомлюючи чи ні, обмежений власним сприйняттям, почуттями, настроєм. До цього треба ставитися з розумінням і спрямовуватися на об'єктивність. До критичного мислення відносять:

- уміння аналізувати;

- об'єднувати факти, знаходити та обґрунтовувати між ними існуючі залежності;

- уміння розглядати окремі складові та дивитися на проблему в глобальному ракурсі;

- знаходити причини, усвідомлювати наслідки;

- уміння ставати на бік іншої думки і аналізувати де саме тут суперечність чи прийнятний факт;

- готовність до зміни всієї точки зору або коригування її частини на основі нових фактів чи аргументів;

- уміння та готовність приймати рішення та готовність їх представляти іншим [5].

Критичне мислення та розуміння питання (чи проблеми) не є тотожними поняттями. Розуміння іноді спирається на точку зору іншої людини. І це відбувається часто у школярів різного віку. При намаганні зрозуміти певну точку зору мислення людини стає пасивною і відшукує підтвердження, а не аналізує конкретні факти чи події. Здатність перевіряти факти, підтверджувати чи спростовувати їх, самостійно відшукувати та порівнювати, формувати власне судження, уміння об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти ситуації чи проблеми [6]. При цьому важливо уточнити про формування власного судження. В контексті "уміти формувати власне бачення, судження" дане твердження часто сприймається помилково як вибудовування відмінної, інакшої думки. Це не так. Власна думка може співпадати з думкою іншої людини, навіть опонента, може бути інакшою або частково співпадати.

Мета статті: описати розвиток критичного мислення в складових методичної системи та висвітлити практичні аспекти формування умов розвитку критичного мислення здобувачів.

Виклад основного матеріалу. Для формування критичного мислення має проводитися робота у закладах освіти на заняттях з різних шкільних дисциплін. Для цього існує велика кількість вже підготовлених вправ, елементів уроків та розробок заходів. Навчити учнів бачити різноманітність питань та проблем, розвивати допитливість і означає створити основу для розвитку критичного мислення [7]. Ще важливою властивістю критичного мислення є його соціальна спрямованість. Необхідно не просто мати уявлення про певний факт або проблему, необхідно уміти представити її, аргументувати та бути готовим сприймати інші думки та позиції щодо цього. Також варто усвідомити право на помилки як власні, так і оточуючих. Усвідомлення нового передбачає помилки та їх подолання. Тому розвиток критичного мислення на заняттях найкраще реалізується під час проведення інтерактивних вправ. В глобальній мережі представлена достатня кількість для різноманітних предметів. Викладач може обрати за доцільністю для шкільної дисципліни або, за умови універсальності такого методу: "Дискусійне кафе", "Барометр", "Шість капелюхів", "Сократівське опитування", "Fishbone", "Мозаїка", "Акваріум", "Біографічний вірш" та багато інших. І так, при дотриманні усіх умов застосування таких методів досягається мета, але не менш важливим є побудова усього курсу з урахуванням цілі формування критичного мислення.

Розглядаючи складові (цілі, зміст, методи, засоби форми навчання) методичної системи навчання бідь-якої дисципліни можемо узагальнити в контексті розглядуваної проблеми:

1. Цілі навчання мають ставитися не формально, а відповідати потребам здобувачів.

2. Формальне відношення до постановки цілей знижує мотивацію окремого конкретного здобувача.

3. Зміст має відповідати віковим особливостям та формуватися у відповідності до принципів навчання, таких як: науковості, посильної складності, розвиваючого навчання, інших.

4. При застосування методів важливо їх чергувати між собою: репродуктивні, активні, інтерактивні. Перебільшення в один бік не сприяє міцному та усвідомленому засвоєнні знань та формуванню компетентностей.

5. Засоби навчання не мають перетворювати вивчення на запам'ятовування тексту підручника. Так само, як і на постійну ігрову діяльність.

6. Аналіз викладеного, переказ, формування власних аргументів для підтвердження конкретних фактів чи проходження процесів має бути забезпеченим для ефективної роботи учня на уроці та вдома.

7. Організаційні форми навчання мають сприяти набуттю особистісних, організаційних та соціальних навичок (soft-skills).

Вищезазначене узагальнено у схемі "Розвиток критичного мислення в складових методичної системи навчання" (рис.1).

Рис. 1. Розвиток критичного мислення в складових методичної системи

Завдання на розвиток критичного мислення не є прерогативою конкретної дисципліни. Можлива інтеграція в будь-яку шкільну чи наукову дисципліну в закладах освіти різного рівня:

1. Математика та споріднені предмети (теми: "Методи математичної індукції", "Методи доведення геометричних теорем").

2. Теорія прийняття рішень (теми: "Експертні процедури для прийняття рішень. Загальна схема експертизи", "Моделі та методи прийняття рішень в умовах нечіткої інформації, невизначеності та ризику", "Теорія ігор, стратегічні та статистичні ігри");

3. Фізична культура. Якщо для вищевказаних двох дисциплін такі завдання очевидні, то в цьому випадку виникає необхідність уточнити. Можна поставити питання про те, чи усі олімпійські чемпіони постійно видають один і той же результат. Чому це відбувається? Тут важливим є не повчання від викладача/вчителя/тренера, а саме розвиток мислення у здобувача. Також корисною дискусія на тему користі гомеопатії, лікування гіпнозом, очищення енергетичних аур тощо. В таких дискусіях варто навчити здобувачів обґрунтовувати думку, а усі приклади з життя, які так хочеться повідомити прихильникам таких теорій варто розібрати на підтвердження чи спростування.

4. Політологія (теми: "Зовнішня політика держави і міжнародні відносини. Нація як суб'єкт політики"). В цьому випадку говоримо про терміни їх розуміння та вправу на коригування наведеного означення.

Яке з визначень, поданих нижче, некоректне або неправильне?

Інтелігенція - суспільний шар людей, що володіють спеціальними знаннями в області науки, культури і такі, які професійно займаються складною розумовою працею.

Нація - стійка історична спільність людей на основі спільної мови, культури, території тощо.

Містик - це людина, що вірить в надприродне, в таємничі духовні сили.

На дисциплінах, де це логічно підходить до тематики або під час позакласних заходів можна попросити дати означення термінам, якими ми користуємося: "Ми бажаємо щастя при кожному привітанні з Днем народження. А що таке щастя? Що саме ви бажаєте людині?". Іншим запитанням, ближчим до тематики вивчення є "Що означає для вас просте завдання з нашої дисципліни? Наведіть приклад. Обґрунтуйте чому воно просте?".

Досить корисним є проведення експериментів. На заняття здобувач приносить 4 однакові речі. І просить на відчуття чи дотик визначити більш якісний матеріал. При цьому ставиться умова, що речі можна лише один раз розглядати чи брати до рук. Ідея запозичена з курсу "Наука повсякденного мислення [8]. Окрім цього здобувача ніхто не має знати, що речі виготовлені з однакового матеріалу. Отримані результати обговорюються в дискусії. Наприклад, більшість обрали одну річ і обґрунтували це яскравішим кольором чи більш приємним відчуттям на дотик. Повідомляється факт щодо абсолютної ідентичності речей. І пропонується питання: яким чином пояснити результат? Або результатом може бути, що дві речі, що проглядаються останніми обирає більша кількість людей. Впливає на такий експеримент, зрозуміло, настанова про те, що відбувається розвиток критичного мислення або те, що це відбувається на занятті і те, що це експеримент. Здобувачі відчувають необхідність правильно відповісти, не повідомити про свої відчуття, а продумати, що саме замислив викладач. Тому таку ситуацію краще обіграти поза вказаними настановами.

Перелічені фрагментарні завдання не призведуть до формування критичного мислення, якщо вони не стануть системною роботою. В закладах загальної середньої освіти часто зустрічається декілька проблем. Перша з них, учитель дає такі запитання, чіткі відповіді на які можна знайти у підручнику. Навряд чи така робота може, дійсно, враховуватися як формування критичного мислення. Другою є те, що спрощується використання методів. Таким прикладом є метод проєктів: він часто використовується у спрощеному вигляді, де учень готує доповідь, презентацію чи стіннівку. Також аналогічне спрощення зустрічається і на заняттях у закладах вищої освіти. Викладач влаштовує дискусію, яка перетворюється на заготовлені заздалегідь доповіді студентів або монолог викладача, який має на меті поділитися своїм досвідом, а не формувати освітнє середовище розвитку здобувача. Тому важливим є систематичність та структурність у формуванні умов для розвитку критичного мислення. У схемі вище (рис.1) подано участь здобувача саме в структурній послідовності. Кожний з цих елементів утворює систему, що дає змогу забезпечити цілісний безперервний розвиток критичного мислення, причому не за рахунок інших елементів занять чи матеріалу, який не буде розглянуто. Тема: "Основи штучного інтелекту". Приклад використання різних методів, що не перевантажують заняття, на думку авторів, наведено у таблиці 1. В даній таблиці наведено по два варіанти можливої діяльності.

Таблиця 1.

Висновки

Критичне мислення - важлива компетентність сучасної людини. Його розвиток - це системна неперервна робота в закладах загальної середньої освіти, а пізніше в закладах вищого рівня чи під час самоосвіти. Відповідальність за формування критичного мислення покладається на вчителів/викладачів та батьків у співпраці. В навчальних закладах це має відбуватися органічно і цілеспрямовано. Усвідомлена робота учня, а пізніше і студента, - є запорукою того, що будь-які спроби агітувати, пропагувати, вплинути на думку сформованої особи не будуть мати успіхів. Вчитель/викладач має дотримуватися доцільності використання методів для розвитку критичного мислення. Їх перенасичення призведе до зворотного ефекту.

Література

1. Критичне мислення. Вікіпедія. URL: https://cutt.ly/jGxGclP (дата звернення 26.04.2022)

2. Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи: метод. посіб. для вчителів. Київ, 2017. 96 с.

3. Гриньова А. Критичне мислення - поради з розвитку. URL: https://happymonday.ua/jak-rozvynuty-krytychne-myslennja. (дата звернення 26.04.2022)

4. Канеман Д. Мислення швидке та повільне. К. Наш формат. 2019. 499 с.

5. Артемова І.С. Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку. URL: http://lyceum19.cv.sch.in.ua/pedagogam/talanti_ta_elitarnistj/vprovadzhennya _u_praktiku_roboti_tehnologii_rozvitku_kritichnogo_mislennya/ (дата звернення 28.04.2022).

6. Білецка Л.С. Критичне мислення молодших школярів як психолого-педагогічний феномен. URL: https://cutt.ly/AB2SrxH. (дата звернення 28.04.2022).

7. Bean J. Engaging ideas: the professor's guid to integrating writing, critical thinking, and active learning in the classroom. Jossey-Bass. San Francisco. 1996.

8. Наука повсякденного мислення. Курс Prometheus. URL: https://courses.prometheus.org.ua/ courses/UQx/THINK101/2016_T2/course/ (дата звернення 20.10.2022).

9. Інфографіка. Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні. URL: https://cutt.ly/9B2Ssnj (дата звернення 20.10.2022).

References:

1. Krytychne myslennia. [Critical thinking]. (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved from: https://cutt.ly/jGxGclP . [in Ukrainian].

2. Pometun, O., & Sushchenko, I. (2017). Putivnyk z rozvytku krytychnoho myslennia v uchniv pochatkovoi shkoly : metod. posib. dlia vchyteliv. [Guide to the development of critical thinking in primary school students: method. manual for teachers]. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Hrynova, A. (2019). Krytychne myslennia - porady z rozvytku. [Critical thinking - development tips]. (n.d.) happymonday.ua Retrieved from: https://happymonday.ua/jak-rozvynuty- krytychne-myslennja. [in Ukrainian].

4. Kaneman, D. (2019)Myslennia shvydke tapovilne. [Thinking Fast and Slow] Kyiv: Nash format. [in Ukrainian].

5. Artemova, I.S. (2020) Krytychne myslennia: kliuchovi kharakterystyky ta vpravy dlia yoho rozvytku. [Critical thinking: key characteristics and exercises for its development] (n.d.). lyceum19.cv.sch.in.ua. Retrieved from: http://lyceum19.cv.sch.in.ua/pedagogam/talanti _ta_elitarnistj/ vprovadzhennya_u_praktiku_roboti_tehnologii_rozvitku_kritichnogo_mislennya/ [in Ukrainian].

6. Biletska, L.S. Krytychne myslennia molodshykh shkoliariv yak psykholoho- pedahohichnyi fenomen. [Critical thinking of younger schoolchildren as a psychological and pedagogical phenomenon]. (n.d.). Retrieved from: https://cutt.ly/AB2SrxH. [in Ukrainian].

7. Bean, J. (1996). Engaging ideas: the professor's guid to integrating writing, critical thinking, and active learning in the classroom. Jossey-Bass. San Francisco. [in Ukrainian].

8. Nauka povsiakdennoho myslennia. [Science of everyday thinking]. Kurs Prometheus. (n.d.) https://prometheus.org.ua/ Retrieved from: https://courses.prometheus.org.ua/courses/UQx/ THINK101/2016_T2/course/ [in Ukrainian].

9. Infohrafika. Kontseptsiia rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini. [Infographics. The Concept of Artificial Intelligence Development in Ukraine] (n.d.) www.slovoidilo.ua. Retrieved from: https://cutt.ly/9B2Ssnj. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru