Провідні умови формування мовленнєвої копетентності молодших підлітків з порушеннями мовлення в інклюзивному навчальному середовищі основної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Провідні умови формування мовленнєвої копетентності молодших підлітків з порушеннями мовлення в інклюзивному навчальному середовищі основної школи

Гриньова Марина Вікторівна доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, ректорка, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Губарь Ольга Григорівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної освіти і соціальної роботи, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

В запропонованих матеріалах піднімаються питання реформування освітньої системи в Україні, поступовий розвиток Нової української школи проблемні питання, що постають перед нею у зв'язку із широким запровадженням інклюзії в закладах середньої освіти, які в свою чергу потребують розробки нових дидактичних підходів і форм роботи.

Одним з центральних проблемних питань стає формування мовленнєвої компетентності, як ключової здатності до ефективної комунікації та здатності до саморозвитку, самоконтролю в молодших підлітків із порушеннями мовлення в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи. Автор називає та характеризує виділені в ході експериментального дослідження провідні умови формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи, вказує на основні дидактичні принципи що дозволяють їм успішно функціонувати та вирішувати проблеми, виникаючі в процесі розвитку мовлення, як засобу комунікації та в процесі вивчення рідної мови. Схарактеризовано основний зміст роботи відповідно до кожної із запропонованих дидактичних умов та шляхи їх реалізації. Запропоновано новітню форму співпраці, спровоковану інклюзивною формою навчання в умовах закладу середньої освіти та функціонування команд супроводу, а саме ефективні форми співпраці вчителів української мови з логопедами. Для успішного розвитку мовленнєвої компетентності молодших підлітків із порушеннями мовлення запропоновано авторську навчально-корекційну методику, яка містить в собі декілька компонентів та етапів їх реалізації. Представлені умови формування мовленнєвої компетентності демонструють позитивні зміни у роботі з молодшими підлітками із порушеннями мовлення в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи.

Ключові слова: умови, мовленнєва компетентність, підліток, мовлення, мова, інклюзивне навчальне середовище, порушення мовлення, основна школа, навчальне середовище. реформування інклюзія освіта

Grynova Maryna Viktorivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Corresponding Member of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, rector of Poltava National Pedagogical University named V.G. Korolenko

Hubar Olha Gryhorivna Candidate of Pedagogical Science, associate professor at the Department of Special Education and Social Work Poltava National Pedagogical University named V.G. Korolenko

LEADING CONDITIONS FOR THE FORMATION OF SPEECH COMPETENCE OF YOUNGER ADOLESCENTS WITH SPEECH DISORDERS IN THE INCLUSIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF PRIMARY SCHOOL

The proposed materials raise issues of reforming the educational system in Ukraine, the gradual development of the New Ukrainian School, problematic issues that arise in connection with the widespread introduction of inclusion in secondary education institutions, which in turn require the development of new didactic approaches and forms of work.

One of the central problematic issues is the formation of speech competence, as a key ability for effective communication and the ability for self-development, selfcontrol in younger adolescents with speech disorders in the conditions of an inclusive educational environment of a primary school. The author names and characterizes the leading conditions for the formation of speech competence of younger teenagers in the conditions of an inclusive educational environment of a primary school, identified during the experimental research, and indicates the main didactic principles that allow them to function successfully and solve problems arising in the process of speech development as a means of communication and in the process learning the native language. The main content of the work is characterized in accordance with each of the proposed didactic conditions and ways of their implementation. The latest form of cooperation, provoked by an inclusive form of education in the conditions of a secondary education institution and the functioning of support teams, is proposed, namely effective forms of cooperation between Ukrainian language teachers and speech therapists. For the successful development of the speech competence of younger adolescents with speech disorders, the author's educational and correctional method is proposed, which contains several components and stages of their implementation. The conditions for the formation of speech competence demonstrate positive changes in work with younger adolescents with speech disorders in the conditions of an inclusive educational environment of a primary school presented in the article

Keywords: conditions, speech competence, adolescent, speech, language, inclusive educational environment, speech impairment, elementary school, educational environment.

Постановка проблеми. Головною метою реформування освітньої системи є системна трансформація та забезпечення доступності якісної освіти громадянам на всіх її рівнях. Шлях трансформації класичної освітньої системи до Нової української школи (далі - НУШ) є довготерміновим, і передбачає поступовий перехід до успішного функціонування в умовах глобального конкурентного освітнього простору, що надасть їй можливість посісти достойне місце у європейському та світовому просторі. Стратегічною метою освіти є загальнокультурний, пізнавальний і особистісний розвиток забезпечуючий формування загальних компетентностей, зокрема однієї з ключових - уміння вчитися, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.[1] Особистісний розвиток учнів, в першу чергу, передбачає формування компетентності у засвоєнні школярами основ наук, особливо мовознавчих, знання системи мови, володіння способами й навичками якісної мовленнєвої діяльності з навчальним мовним матеріалом, тощо.

Останні десятиліття різко збільшилася кількість дітей з особливими освітніми потребами, які до недавнього часу, моменту широкого запровадження інклюзивної форми навчання, мали можливість здобувати освіту лише в спеціальних закладах або у вигляді індивідуальної роботи. З моменту прийняття ряду законодавчих актів та введення в дію "Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти" (№ 957 від 15.09.2021 р.) [2] діти з особливими освітніми потребами мають можливість отримувати освіту в загальноосвітніх закладах, що вимагає створення відповідних умов.

Серед учнів з особливими освітніми потребами існує категорія, яка потребує спеціальних умов для забезпечення розвитку цілісної особистості уваги, а саме, молодші підлітки страждаючі на порушення мовлення. Таким чином, очевидною стає нагальна потреба в оновленні змісту шкільної освіти відповідно до необхідності формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків, які навчаються на загальних засадах, так і підлітків з особливими освітніми потребами, на основі компетентнісного підходу до мовної освіти та концепції розвитку інклюзивної освіти. Відтак, формування мовленнєвої компетентності є домінантною потребою для кожного молодшого підлітка, вимагає уваги з боку організації процесу навчання в основній школі та створення сприятливих умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування та розвитку мовленнєвої компетентності висвітлюються такими українськими ученими як І. Абрамова, О. Андрєєва, Т. Бессонова, О. Бершанська, А. Богуш, Н. Волоскова, К. Горькова, Д. Ізаренков, О. Колишкін, О. Кучерук, М. Пентилюк, Л. Тенцер, О. Хорошковська, Г.Чиркіна, Н. Чередніченко, А. Ярмолюк та ін. Одначе, впровадження інклюзії в загальноосвітніх закладах вимагає формування нового погляду на навчальне середовище школи з інклюзивною формою навчання в якій перебувають молодші підлітки з порушеннями мовлення.

Мета статті - висвітлення основних умов формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища, ефективність яких доведена шляхом експериментального дослідження.

Виклад основного матеріалу. Необхідність у виокремленні дидактичних умов формування мовленнєвої компетентентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального простору основної школи продиктована рядом обставин. Результати діагностично-експериментальної перевірки стану сформованості мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах навчального середовища основної школи у контексті здатності до комунікації, продемонстрували взаємозв'язок між низьким або недостатнім рівнем комунікабельності та наявністю порушень мовлення та різних видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, письмо, говоріння).

Аналіз поглядів дидактів на поняття "дидактичні умови" (С. Гончаренко, М. Гриньова, Н. Кононец, Я. Костін, В. Максименко, О. Малихін, Н. Подопригора, Г. Троцько та ін.) засвідчив, що вони детермінують його як певні ситуації (обставини, заходи), за яких складники навчального процесу віддзеркалюються у взаємодії, тим самим надаючи змогу педагогам успішно нею керувати і ефективно викладати, а учням - навчатися [3]. Оскільки, дидактичні умови є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання і реалізації елементів змісту, методів, засобів, організаційних форм навчання та навчальної діяльності молодших підлітків для досягнення ключової дидактичної мети - формування мовленнєвої компетентності в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи.

У ході наукового пошуку було виокремлено та експериментально перевірено провідні умови сприяючі формуванню мовленнєвої компетентності молодших підлітків з порушеннями мовлення в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи, серед них:

- створення сприятливого мовленнєво-оточуючого середовища для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи;

- забезпечення дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків;

- розробка та упровадження навчально-корекційної методики формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків.

Виходячі з того, що зміст дидактичних умов має створювати цілісну структуру навчання учнів, яка б враховувала динаміку формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища, та відповідала в оптимальному режиму даного середовища.

Сукупність вище вказаних дидактичних умов сприяє формуванню мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи, зумовлена рядом чинників, серед яких: змістове наповнення навчального процесу з урахуванням рівня розвитку та вікових особливостей учнів; ціннісно-мотиваційне ставлення підлітків до навчання й формування мовленнєвої компетентності; характер взаємодії вчитель-учень в навчальному процесі; розвиток комунікативних умінь і навичок молодших підлітків; нестандартний підхід учителя до вибору дидактичного інструментарію.

Спираючись на середовищний підхід визначили, першу дидактичну умову - створення сприятливого мовленнєво-оточуючого середовища для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи. Базисом для її обґрунтування слугує твердження, що створення сприятливого мовленнєво-оточуючого середовища для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи - це, забезпечення доброзичливої атмосфери, де учні мають право на мовленнєву активність, ефективну комунікацію, помилки та позитивне ставлення педагогів. Серед складників ефективного процесу формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків є насичення мовленнєво-оточуючого середовища, в якому постійно чи тимчасово перебуває дитина, зразками рідної мови.

Таким чином, першу дидактичну умову ми визначаємо, як динамічний процес використання потенційних можливостей впливу різних чинників (шкільне оточення, дидактичний інструментарій, взаєморозуміння з учителями, батьками тощо) на розвиток мовлення та процес опанування рідної мови, що є інтеграцією спеціально організованої мовленнєвої діяльності як комунікативної взаємодії, забезпечення доброзичливої атмосфери та шкільного просторово-предметного складника.

На засадах комплексного поєднання положень компетентнісного, середовищного, культурологічного підходів з опорою на лінгводидактичні сфокусовано основні шляхи реалізації даної дидактичної умови. Основними серед яких є: забезпечення співпраці учителів та логопедів для створення стимульованого й актуального мовленнєвого середовища; удосконалення просторово-предметного складника інклюзивного навчального середовища основної школи; застосування індивідуальної, підгрупової, групової та самостійної форм організації навчання на уроках та у позаурочній діяльності; застосування бінарних занять з української мови у тандемі з логопедом.

Окрім того, в процесі формування мовленнєвої компетентності дидактично виправданим є застосування системи методів: висловлення думок (мозковий штурм, незакінчені речення, мікрофон, "так і ні", коло іде), організації обговорення та дискусії (інтерактивна дискусія, акваріум, чотири кути, рольові ігри), роботи з текстами (ажурна пилка, снігова куля, сінквейн та ін.), які сприяють реалізації першої дидактичної умови в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи.

В руслі вищезазначених висновків, актуалізувалася друга дидактична умова - забезпечення дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків, підтвердження якої здійснено експериментальним шляхом. Залучення логопедів до різних форм роботи з молодшими підлітками з низьким або мінімальним рівнем розвитку мовленнєвої компетентності сприяло підвищенню ефективності в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи. Окрім того, дидактично-зумовлену результативність впливу на формування досліджуваної компетентності забезпечує підвищення ефективності формування комунікативних якостей підлітків як результату активації процесів самовдосконалення особистісних характеристик.

Підставою до розуміння поняття, логопедичний супровід молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи, як механізму двосторонньої педагогічної взаємодії тандему "логопед-учень" [4, 5] під час процесу навчання в школі з метою здійснення дидактичного корекційно-розвивального впливу й отримання результату - позитивної динаміки у сформованості мовленнєвої компетентності учнів, слугував ґрунтовний аналіз наукового доробку учених Є. Архипова, Л. Богданова, А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Венедиктова, Т. Дегтяренко, В. Синьов, М. Пентилюк, І. Малафіїк, О. Малихін, Г. Троцько, А. Хуторський та ін.). Дана умова реалізується за трьома напрямами дидактичного корекційно-розвивального впливу, які охоплюють усі компоненти мовленнєвої компетентності молодших підлітків, у яких зафіксовано мовленнєві порушення: логопедичний - розвиток інтонаційно-просодичного, фонетико-фонематичного, лексико-граматичного, діамонологічного компонентів мовленнєвої компетентності молодших підлітків; дидактико-психологічний розвиток психологічного компоненту мовленнєвої компетентності молодших підлітків через формування позитивних комунікативних рис особистості; логопедично-психологічний - формування умінь у молодших підлітків ефективно взаємодіяти у різних комунікативних ситуаціях.

Успішне функціонування дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків зреалізовується за рахунок орієнтації на основні дидактичні принципи, які в контексті дослідження набули таких характеристик: принцип індивідуалізації навчання - полягає в безумовному прийнятті цінності та унікальності особистості молодшого підлітка, розробці індивідуальної програми, застосування індивідуальних форм роботи; принципи науковості та доступності - взаємопов'язані і полягають у доборі науково обґрунтованих дидактичних завдань доступних молодшим підліткам з мовленнєвими порушеннями; принципи послідовності і систематичності - передбачає поетапність логопедичного супроводу; принцип зростання складності - завдання проходять ряд етапів від простого до складного, доступні підлітку який піддається логопедичного супроводу та підтримує інтерес до формування мовленнєвої компетентності; принцип зв'язку з життям - вимагає спеціального добору вправ для виконання молодшими підлітками, які спираються на попередній досвід і орієнтовані на набуття знань, умінь і навичок спілкування, формування мовленнєвої компетентності, і зреалізовуються у житті; принцип наочності - використання під час роботи достатньої кількості наочного матеріалу; принцип емоційності навчання - підбір дидактичного матеріалу, оформленого та задіяного в різних формах роботи, які б створювали сприятливе емоційне середовище та стимулювали позитивні емоції.

Забезпечення адаптивності логопедичного супроводу неможливо без урахування проблеми формування пізнавальних інтересів учнів як однієї із важливих проблем процесу навчання. Погоджуючись з Г. Щукіною [6], наголошуємо на необхідності застосування трьох основних видів стимуляції пізнавальних інтересів в навчанні, які забезпечить дидактичну адаптивність даного процесу за допомогою:

- змісту навчального матеріалу (новизна змісту; оновлення засвоєних знань; історизм; практична необхідність знань; показ сучасних наукових досягнень);

- організації та характеру пізнавальної діяльності (різноманітність форм самостійних робіт; проблемність; дослідницький підхід; творчі роботи; практичні роботи);

- стосунків, які супроводжують навчальний процес (емоційний тонус діяльності учнів; емоційність вчителя (логопеда); педагогічний оптимізм; взаємна підтримка; змагання; роль заохочень).

Підсумовуючи вище наведений перелік та тлумачення, вважаємо за доцільне наголосити на тому, що в наданні корекційно-розвивальних логопедичних послуг молодшим підліткам необхідно спиратись на компетентнісний, гуманістичний, інтеграційний підходи, дидактичні й специфічні принципи формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи та враховувати специфіку роботи логопеда з метою ефективного здійснення основних напрямів логопедичного супроводу, зміст яких буде відрізнятися відповідно до індивідуальних потреб кожного учня.

Домінантною дидактичною технологією в формуванні мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи у ході логопедичного супроводу є ігрові технології, під час яких застосовують дидактичні ігри. В умовах дидактичної адаптивності логопедичного супроводу дидактична гра є способом організації мовленнєвої діяльності учнів, який поєднує їх ігрову та навчально-корекційну діяльність, передбачає застосування різних вправ, стимулює пізнавальний інтерес до вивчення рідної мови та формування мовленнєвої компетентності.

Третя дидактична умова інтегрує розробку та упровадження навчально- корекційної методики формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків, містить цільовий, змістово-діяльнісний та мотиваційно- стимулюючий компоненти та зреалізовується у три етапи (I етап - організаційно-ознайомлювальний, II етап - корекційно-діяльнісний, III етап - функціонально-комунікативний), кожен з яких окремо і всі разом детермінують неперервний процес формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи.

Цільовий компонент авторської методики відбиває її мету, а саме, досягнення позитивної динаміки у рівнях сформованості мовленнєвої компетентності молодших підлітків, у яких виявлено мовленнєві порушення. Зв'язок з іншими дидактичними умовами відбивається у тому, що вона: реалізовується у сприятливому мовленнєво-оточуючому середовищі та спрямована на реалізацію трьох напрямів навчально-корекційної роботи з молодшими підлітками, у яких виявляться мовленнєві порушення.

Мотиваційно-стимулюючий компонент методики відбиває суб'єктивні умови успішності цього процесу: усвідомлення підлітками необхідності проведення спеціальної корекційно-логопедичної роботи, установка на позитивні зміни; самоаналіз і самооцінка; вироблення мотиву та потреби особистості у мовленнєвій та комунікативній діяльності; прагнення до досягнення позитивного результату, самореалізацію та розкриття власного потенціалу.

Змістово-діяльнісний компонент віддзеркалює її зміст та реалізаційні механізми (характеристика діяльності логопеда), спрямовані на організацію діяльності учнів задля досягнення позитивного результату (підвищення рівня сформованості досліджуваної компетентності).

Розробка змісту методики базується на принципах лінгводидактики (уваги до матерії мови, розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку мовного чуття, координації усного й писемного мовлення, прискорення темпів навчання), дидактики (індивідуалізації навчання, науковості, доступності, послідовності і систематичності, зростання складності, зв'язку з життям, наочності, емоційної) та специфічних принципах (паритетності, комунікативно-когнітивної спрямованості, особистісної спрямованості, рефлексії, співробітництва і співдружності).

Реалізація дидактичних умов формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи передбачала такі етапи:

1) організаційно-ознайомлювальний, спрямований підготовку учителів української мови, логопедів, психологів до упровадження дидактичних умов та роботи з молодшими підлітками, встановлення та налагодження емоційного контакту з учнем, зниження емоційної напруги під час спілкування, створення позитивного емоційного настрою та довірливих взаємовідносин між (учителем, логопедом) та між підлітками, що входили до однієї підгрупи;

2) корекційно-діяльнісний, націлений на формування компонентів мовленнєвої компетентності, розвиток та вдосконалення мовленнєвих і комунікативних умінь учнів, які мають мовленнєві порушення під час комплексної реалізації визначених дидактичних умов;

3) функціонально-комунікативний, орієнтований на закріплення сформованості мовленнєвої компетентності, розвиток ініціативності та активності у спілкуванні.

На кожному вище згаданому етапі залучаються вчителі, логопеди, психологи, які забезпечують створення сприятливого мовленнєвого оточення для молодших підлітків в умовах інклюзивного навчального середовища основної школи (реалізація першої дидактичної умови). Забезпечення дидактичної адаптивності логопедичного супроводу молодших підлітків, другої дидактичної умови, здійснюється за допомогою розробки навчально- методичних матеріалів, застосування методів і прийомів логопедичної роботи в навчальному процесі, розробкою індивідуально-орієнтованих програм корекційного впливу, застосуванням інтерактивних дидактичних конспектів для самостійної роботи молодших підлітків та ін.. [7] Реалізація третьої дидактичної умови - впровадження авторської навчально-корекційної методики формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків - реалізується логопедами у змішаній формі за допомогою різних форм роботи, залученням засобів альтернативної комунікації та гейміфікацією навчально- корекційного процесу.

Висновки

Упровадження запропонованих умов формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків з порушеннями мовлення в інклюзивному освітньому середовищі основної школи є актуальною потребою сьогодення, оскільки комунікативна компетентність більшості учнів із порушеннями мовлення потребує додаткової уваги і створення спеціальних умов, для сприяння розвитку однієї з ключових компетентностей в формуванні гармонійно розвиненої, конкурентоспроможної особистості. З урахуванням збільшення кількості осіб з порушеннями мовленнєвого розвитку, що потрапляють до закладів загальної освіти, а відтак і в систему навчання НУШ, інклюзивні форми роботи потребують винайдення нових шляхів, їх вдосконалення та модифікації, що є предметом подальших пошуків та досліджень.

Література

1. Концепція Нової української школи / упорядники Гриневич Л., Калашнікова С., Коберник І., Ковтунець В., Шиян Р. та ін. заг. ред. М. Грищенко. Київ, 2016. URL: // https://mon.gov.ua/ua/ osvita/.../nova-ukrayinska-shkola

2. Постанова "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти" від 15 вересня 2021 року № 957. https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/957-2021 -%D0%BF#T ext

3. Губарь О.Г. Дидактичні умови формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в інклюзивному навчальному середовищі основної школи. (Дис. канд. пед. наук). Полтава, 2021. 340 с.

4. Шакурова М.В. Педагогическое сопровождение становления и развития социокультурной идентичности школьников: дисс. ... д-ра пед. наук. Москва, 2007. 361 с.

5. Семененко І. Є. Педагогічний супровід як психолого-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2013. Вип. 29. С. 346-351.

6. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. Москва: Педагогика, 1988. 203 с.

7. Гриньова М.В., Губарь О.Г. Формування мовленнєвої компетентності молодших підлітків в інклюзивному навчальному середовищі основної школи (перехідному етапі НУШ) : навч.-метод. посіб. [для студентів педагогічних спеціальностей та педагогів закладів загальної освіти з інклюзивною формою навчання]. Полтава: Астрая, 2021. 276 с.

8. References:

9. Hrynevych, L., Kalashnikova, S., Kobernyk, I., Kovtunets, V., Shiyan, R. (2016). Kontseptsiya Novoyi ukrayins'koyi shkoly [Concept of the New Ukrainian School]. M. Hryshchenko (Ed.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/ osvita/.../nova-ukrayinska- shkola [in Ukrainian].

10. Postanova "Pro zatverdzhennya Poryadku orhanizatsiyi inklyuzyvnoho navchannya u zakladakh zahal'noyi seredn'oyi osvity" vid 15 veresnya 2021 roku № 957 [Resolution No. 957 dated September15,2021"On approval of the Procedure for the organization of inclusive education in institutions of general secondary education"]. (2021, September 15). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

11. Hubar,O.H.(2021).Dydaktychni umovy formuvannya movlennyevoyi kompetentnosti molodshykh pidlitkivvinklyuzyvnomu navchal'nomu seredovyshchi osnovnoyi shkoly [Didactic c onditions for the formation of speech competence of younger teenagers in the inclusive education al environment of the primary school]. Candidate's thesis. Poltava [in Ukrainian].

12. Shakurova, M.V. (2007). Pedagogicheskoye soprovozhdeniye stanovleniya i razvitiya sotsiokul'turnoy identichnosti shkol'nikov [Pedagogical support for the for mation and development of the socio-cultural identity of schoolchildren]. Doctor's thesis. Moscow [in Russian].

13. Semenenko, I. YE. (2013). Pedahohichnyy suprovid yak psykholoho- pedahohichna problema [Pedagogical support as a psychological and pedagogical problem]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh - Pedagogy of creative personalityformation in higher and secondary schools,29, 346-351 [in Ukrainian].

14. Shchukina,G.I. (1988)..Pedagogicheskiye problemy formirovaniya poznavatel'nyk h interesov uchashchikhsya [Pedagogical problems offormation of cognitive interests of students. Moscow: Pedagogy]. Moskva : Pedagogika [in Russian].

15. HrynovaM.V.,HubarO.H. (2021). Formuvannya movlennyevoyi kompetentnosti molod shykh pidlitkiv v inklyuzyvnomu navchal'nomu seredovyshchi osnovnoyi shkoly (perekhidnomu etapiNUSH) [Formation of speech competence of younger teenagers in an inclusi ve educational environment of primary school (transitional stage of NUS)]. Poltava : Astraya [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru