Стан сформованості організаційної компетентності в майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан сформованості організаційної компетентності в майбутніх фахівців фізичної культури і спорту Збройних Сил України

І.О. Бєліков

Стаття присвячена висвітленню результатів констатувального етапу педагогічного експерименту щодо формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил (далі - ЗС) України. Представлено алгоритм визначення рівнів сформованості їх організаційної компетентності за низкою критеріїв - ціннісно-мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, менеджерським, індивідуально-психічним і суб'єктним критеріями і відповідних до них компонентів досліджуваного феномену. Застосування цих критеріїв та їх показників дало змогу визначити рівні сформованості організаційної компетентності досліджуваних - низький, середній, високий. Дослідження проводилось із курсантами навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

На 1-ому навчальному курсі високий рівень сформованості організаційної компетентності - 1,66%, середній - 15%, низький - 83,33 % та, відповідно, на 2-ому навчальному курсі високий рівень сформованості - 5,55 %, середній - 22,22 %, низький - 72,22%; на 3-ому навчальному курсі високий рівень - 4,55 %, середній - 19,69 %, низький - 75,75%; на 4-ому навчальному курсі високий рівень - 5,12%, середній - 21,8%, низький - 73,07%.

Ці вхідні данні дають змогу зробити висновок, що коефіцієнти за кожним компонентом мають низький рівень сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту, а саме: ціннісно-мотивацйний - 1,53, когнітивний - 1,13, діяльнісний - 1,35, менеджерський - 1, індивідуально-психічний - 1,44 та суб'єктний - 1,13. Найбільше труднощів викликало на етапі діагностування менеджерського, когнітивного та суб'єктний компонентів. Переважна кількість респондентів не змогла набрати навіть низький рівень сформованості за даними компонентами. Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили низький рівень сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту, а саме коефіцієнт сформованості - 1,23. Це дало змогу, з одного боку, встановити умови, які впливають на її формування, а з іншого - акцентувати увагу на необхідності впровадження додаткових педагогічних умов її формування на формувальному етапі експерименту.

Ключові слова: організаційна компетентність, констатувальний етап експерименту, стан сформованості, критерій, показник, рівні, методи дослідження.

Постановка проблеми

педагогічний експеримент організаційна компетентність фахівець фізичної культури

Провідною ідею дослідження є дотримання положення про те, що організаційна компетентність майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил України (далі - майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту) є важливим структурним елементом їх професійної компетентності, а її формування -це актуальний напрям їх становлення як суб'єктів професійної та фахової видів діяльності в військових частинах.

В Європейській системі кваліфікацій серед переліку вимог до знань, умінь, навичок особистісних і професійних компетентностей випускників зазначаються такі вміння: "розробляти стратегічні і творчі підходи при дослідженні чітко визначених конкретних та абстрактних проблем"; "демонструвати володіння методами…, демонструвати інновації у використанні методів…"; "формуватидіагностувальнішляхи розв'язання проблем, що базуються на дослідженнях…"; "досліджувати, розробляти і адаптувати проекти, що призводять до одержання нового знання і нових рішень" [12].Відтак,процеспідготовки компетентного фахівця із фізичної культури і спортувимагаєцілеспрямованого послідовного формування у курсантів їх організаційної компетентності.

Результативність професійної діяльності майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту для ЗС України переважно залежить від сформованості їх організаційної компетентності,уміньрозв'язувати проблемніорганізаційно-управлінські ситуації у військово-професійній і фаховій діяльності. Важливим для нього є, на думку науковців, організаційні знання, навички, вміння, здатності, професійно важливі організаційні якості, а також готовність до організаційної діяльності як в повсякденних, так і в бойових умовах як суб'єкта військово-професійної діяльності [1].

Саме тому формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту є досить актуальною науковою проблемою як у теоретичному, так і в прикладному аспектах.

Аналіз останніхдосліджень і публікацій.Проблема впровадження компетентнісного підходу та формування основних видів компетентності у фахівців різної галузі міститься у працях В. Байденка, І. Зимньої, Г. Єльникової, М. Кузьміної, В. Лугового,О. Маркової,Л. Мітіної, Н. Ничкало,Є. Пометун,В. Радкевич, В. Сластьоніна, А. Хуторського, В. Свистун та ін. Щодо військових фахівців, то проблема формування та розвитку основних видів компетентностірізнихкатегорій військовослужбовцівдосліджено недостатньо, оскільки у військовій педагогіці відсутні системні дослідження, присвячені її формуванню та розвитку. Хоча окремі дослідження є, наприклад, проблемні питання формування та розвитку професійної компетентності в деяких військовихспеціалістів(О. Артюшин, О. Видай, Л. Олійник, О. Сафін, О. Тимченко, М. Томчук, О. Торичний, В. Ягупов та ін.).

Окремі види компетентності військових фахівцівміститьсявнаукових напрацюванняхО. Бойка[12], І. Блощинського[13],Г. Грибанаі К. Пронтенка [14], В. Ківи та В. Свистун [15], В. Ягупова [16] та ін., частина яких безпосередньо стосується проблеми фізичної підготовки та спорту в Збройних силах України.

Проблему формування та розвитку організаційноїкомпетентностірізних фахівців досліджується такими науковцями: Ф. Бадаєв (у менеджерів підприємств та організацій у сфері охорони здоров'я); Т. Гельжинська (у вчителів технологій) [3]; В. Дзега(учиновниківмісцевого самоврядування) [4]; Л. Карамушка (у різних фахівців та організацій) [5], К. Мамаєв (у підприємствнаукомісткихгалузей промисловості), С. Огуй (у фахівців сфери обслуговування)[6],В. Свистун (організаційна культура педагогічного колективу) [7], Г. Тимошко (феномен організаційної культури) [8], І. Бєліков і В. Ягупов (у фахівців фізичної підготовки та спорту, а також фахівців кадрових органів) [1; 2; 10] та ін. Так науковці під організаційною компетентністю офіцерів розуміють"…інтегральнепрофесійне утворення (як психологічний термін) як посадових осіб кадрових органів ЗС України, яке характеризує їх організаційну теоретичну та практичну підготовленість, здатність (практичні організаційні навички та вміння актуалізуватисвоюорганізаційну підготовленість у різних умовах фахової діяльності, у тому числі в екстремальних), професійна, психологічна та суб'єктна готовність до реалізації організаційної компетенції як суб'єктів системи кадрової роботи" [10].

Виділенняневирішенихраніше частин загальної проблеми, яким присвячується ця стаття. На основі аналізу та узагальнення стандарту вищої освіти за спеціальністю 017 "Фізична культура і спорт" для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти можемо зробити висновки про те, що наявна система вищої (педагогічної) освіти практично не сприяє повній реалізації творчого потенціалу майбутнього фахівця із фізичної культури і спорту та його якісному професійному ставленню, зокрема, у плані формування у них організаційної компетентності як складової їх професійної компетентності. Відповідно важливим є пошук умов, які забезпечуватимуть розв'язання проблеми підготовки майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту для ЗС України до організаційної діяльності, виведення її відповіднийрівеньорганізаційної компетентності, що дало б змогу задовольняти потреби військових частин у фахівцях нового типу та генерації. Варто зазначити, що нині проблемі формування організаційної компетентності розглядаються дослідниками вкрай рідко, що визначає її актуальність, необхідність і важливість.

Мета статті - визначити стан сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту на констатувальному етапі педагогічному експерименту.

Виклад основного матеріалу

В даному досліджені будемо вважати, що організаційна компетентність майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту - це сукупність компонентів їх професійної діяльності, що характеризує оптимальний рівень організаційної підготовленості, здатності та готовності до реалізації своїх посадових компетенцій як менеджера фізичного виховання та спорту в військовій частині, тобто зміст цієї компетентності має бути скорельований із їх основними організаційними функціями в військовій частині щодо організації фізичної підготовки та спорту з особовим складом [2].

У ході проведення констатувального етапу педагогічного експерименту з'ясовано теоретичні, методичні та практичні аспекти організаційної компетентності майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту, та з урахуванням вимог системного, суб'єктного, суб'єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів та з урахуванням структури організаційної компетентності офіцерів, було визначено критерії діагностування її сформованості. У процесі їх виокремлення враховано рекомендації науковців до виділення мінімального обсягу критеріїв оцінювання сформованості професійної компетентності різних категорій офіцерів: "виокремленні критерії та показники мають охоплюють всі аспекти її прояву - ціннісно- мотиваційний, когнітивний, управлінський, менеджерський,організаційний, індивідуально-психічний і суб'єктний, урахування яких є найбільш доцільним для отримання повного уявлення про рівень її розвиненості та в подальшому спланувати заходи по її цілеспрямованому розвитку та вдосконаленню" [9: 172]. Вважаємо, що ці критерії мають бути обов'язково конкретизовані відповідними показниками в залежності від конкретної посади та функціональних обов'язків, які виконуватиме конкретний офіцер. З урахуванням цього методологічного положення нами виокремлено такі критерії для діагностування організаційної компетентності майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України:

ціннісно-мотиваційний критерій,

показниками якого є фахові цінності, фахові мотиви як фахівця із фізичної культури і спорту [17];

когнітивний - діяльнісні знання як офіцера ЗС України, педагогічні знання як педагога-менеджера та менеджерські знання як організатора в сфері фізичної підготовки та спорту в військовій частині;

діяльнісний - праксеологічні вміння як офіцера ЗС України, організаційні навички та вміння як організатора в сфері фізичної підготовки та спорту в військовій частині; менеджерський-мотивування

військовослужбовців до участі в заходах фізичного виховання та спорту та зайняття фізичним вихованням і спортом, їх планування (прогнозування) згідно зі потребами особового складу військової частини, організація заходів фізичної підготовки та спорту з конкретними категоріями особового складу, координація організаційних заходів зі фізичної підготовки таспортувійськовослужбовців, контролювання цих заходів;

індивідуально-психічний(професійно важливі якості) - домінантність (лідерство), комунікативність [18], відповідальність, організованість, професійна витривалість (результат фізичної підготовленості);

суб'єктний - самооцінка як організатора, рефлексивність,автономність, відповідальність, професійна суб'єктність тощо.

Оскільки всі вище перелічені якості мають бути сформовані у фахівця із фізичної культури і спорту, то, безумно, педагогічний склад фахових дисциплін за призначенням має бути готовими до їх формування та розвитку.

Метаконстатувальногоетапу педагогічного експерименту полягала в наступному: з'ясувати рівні сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту та їх проаналізувати; проаналізувати освітню професійну програму підготовки майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту для ЗС України; з'ясувати як має відбуватися формуваннявнихорганізаційної компетентності в процесі набуття професійної освіти в ВВНЗ і в процесі вивчення фахових дисциплін; вибір експериментальних груп (далі - ЕГ) курсантів тощо.

У діагностуванні брали участь 43 курсанта 1-4 курсів навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. А якщо вибірка дослідження порівняно не велика - не менше 5 осіб і не більше 50, то всі вони підлягають дослідженню - суцільному діагностуванню. З урахуванням цих особливостей вибірки буде проведений послідовний педагогічний експеримент. Після його проведення будуть встановлені наявність статистичних відмінностей у рівняхсформованостіорганізаційної компетентності ЕГ до та після формувального експерименту.

В основу визначення стану сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту з урахуванням специфіки їх військово- професійних та управлінських функцій, а також наших дослідницьких завдань було покладено розроблену нами методику діагностування за ціннісно-мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, менеджерським, індивідуально-психічним і суб'єктним критеріями. Для їх діагностування нами створена батарея тестів, яка включає такі методики: метoдика для діагнoстики мoтивації фаховoї діяльнoсті за К. Замфір у мoдифікації А. Реана; методика С. Бубнова "Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості"; тест на визначення рівнів знань досліджуваних щодо організації фізичної культури і спорту в ЗС України; тест на визначення рівнів військово-професійних знань; тест на визначення рівнів педагогічнихзнань;анкета "Квазіуправлінські ситуації"; авторська методика діагностування майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту як менеджерів в сфері фізичної підготовки та спорту ЗС України; тест "Схильність до лідерства"; методикадлядіагностування комунікативнихтаорганізаційних здатностейзаВ. Синявськимі Б. Федoришиним; методика М. Щукиної "Оцінка рівня розвиненостi суб'єктності особистості"; методика А. Карпова "Оцінка рефлексивності";рівеньфізичної підготовленості.

Діагностування рівнів сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту за обраними методиками мали різні шкали. У зв'язку з цим для визначення об'єктивних результатів педагогічного експерименту всі результати за обраними методиками співвідносилися з узагальненою 100 бальною шкалою оцінювання. Зокрема так:

100-90 балів - високий рівень сформованостіпевногокритерію організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту;

89-70 балів - середній рівень сформованості певного її критерію;

69-50 балів - низький рівень сформованості певного її критерію.

Нами було визначено коефіцієнт сформованості по кожному критерію організаційноїкомпетентностіу досліджуваних, який пропонуємо порахувати за формулою визначення середнього значення сукупності:

Кк=(nн*1+ nс*2+ nв*3)/N,(1)

де: Кк - коефіцієнт сформованості критерія організаційної компетентності;

nн, nс, nв - кількість курсантів із сформованим рівнем (низьким, середнім і високим);

N - загальна кількість курсантів.

Для отримання результатів зрізу констатувального етапу педагогічного експериментущодосформованості організаційно компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту було використано формулу, за якою визначили коефіцієнт сформованості її критеріїв - ціннісно-мотиваційного,когнітивного, діяльнісного, менеджерського, індивідуально- психічноготасуб'єктного,які взаємопов'язані та взаємозумовлені між собою та зумовлюють формування один одного:

Ік = (Кцм + Кк + Кд + Км + Кіп + Кс)/6,(2) де: Кцм - коефіцієнт сформованості організаційної компетентності за цінніснo-мoтиваційним критерієм;

Кк-коефіцієнт сформованості за когнітивним критерієм;

Кд-коефіцієнт сформованості за діяльнісним критерієм;

Км-коефіцієнт сформованості за менеджерським критерієм;

Кіп-коефіцієнт сформованості за індивідуально-психічним критерієм;

Кс-коефіцієнт сформованості за суб'єктним критерієм.

Даний коефіцієнт має свідчити, наскільки у майбутніх фахівців із фізичної культури і спортусформованаорганізаційна компетентність. Для оцінювання часткових коефіцієнтів була використана бальна оцінка від 1 до 3, де: 3 - високий рівень сформованості; 2 - середній рівень сформованості; 1 - низький рівень сформованості.

При розрахунку коефіцієнтів Кцм, Кк, Кд, Км, Кіп, Кс результати по кожному критерію сумуються та діляться на їх кількість, після цього отримаємо загальний коефіцієнт сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту.

Отже перейдемо до аналізу результатів констатувальногодіагностування рівнів сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту згідно зі виокремленими критеріями та рівнями. Результати діагностування презентовано у таблицях 1-6.

За результатами діагностування сформованості ціннісно-мотиваційного критерію організаційної компетентності 53,5% (23 курсанти) мають низький рівень, 39,5% (17 курсантів) - середній, 7% (3 курсанта) - високий, а загальний коефіцієнт сформованості дорівнює 1,53. Це згідно з бальною оцінкою складає низький рівень сформованостіцьогокритерію організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту.

За результатами діагностування сформованості когнітивного критерію 86% (37 курсантів) мають низький рівень, 14% (6 курсантів) - середній і взагалі відсутній високий рівень, а загальний коефіцієнт його сформованості дорівнює 1,13. Це низький рівень сформованості когнітивного критерію організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту.

За результатами діагностування сформованості діяльнісного критерію організаційної компетентності 69,8% (30 курсантів) мають низький рівень, 25,6% (11 курсантів) - середній, 4,6% (2 курсанти) - високий, загальний коефіцієнт сформованості складає 1,35, що згідно зі бальною оцінкою характеризує низький рівень сформованості діяльнісного критерію організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту.

сформованості менеджерського критерію 100% курсантів показали низький її рівень. Критичним є те, що 81% курсантів, а саме 35 осіб не набрало навіть балів до "порогового" низького рівня. Загальний коефіцієнт сформованості цього критерію дорівнює 1, що згідно зі бальною оцінкою складає низький рівень сформованості цього критерію.

За результатами діагностування індивідуально-психічного критерію 58,1% (25 курсантів) мають низький рівень, 39,6% (17 курсантів) - середній, 2,3% (1 курсант) -високий, а загальний коефіцієнт його сформованості складає 1,44, що відповідно до бальної оцінки характеризує низький рівень сформованості цього критерію.

За результатами діагностування сформованості суб'єктного критерію 88,4% (38 курсанта) мають низький рівень, 9,3% (4 курсанта) - середній, 2,3% (1 курсант) - високий рівень, загальний її коефіцієнт дорівнює 1,13. Це згідно зі бальною оцінкою є низьким рівнем його сформованості.

На основі узагальнення вищевикладеного емпіричного матеріалу можна виокремити головнутенденціювформуванні організаційної компетентності досліджуваних -у курсантів на констатувальному етапі педагогічного експерименту мається переважено низький і середній рівні сформованості організаційної компетентності за всіма критеріями, а загальний рівень сформованості організаційної компетентності знаходиться на низькому рівні.

Як засвідчено на рис. 1, на 1-ому навчальному курсі високий рівень сформованості організаційної компетентності лише у 1,66% курсантів, середній - 15%, низький - 83,33 % та, відповідно, на 2-ому навчальному курсі високий рівень сформованості мають 5,55 %, середній - 22,22 %, низький - 72,22%; на 3-ому навчальному курсі високий рівень - 4,55 %, середній - 19,69 %, низький - 75,75%; на 4-ому навчальному курсі високий рівень мають 5,12%, середній - 21,8%, низький - 73,07%. Такий розподіл зумовлений, на нашу думку, тим, що на першому курсі не проводиться підготовка за фаховими дисципліна зовсім, а на другому - курсанти отримують знання зі фахових дисциплін тільки під кінець другого року підготовки, на третьому і четвертому - вони проходять навчання більш глибше за фахом, але мають прогалини у засвоєнні теоретичних, практичних та методичних знань, формування умінь і навичок організаційного характеру. Хочемо зазначити, щоповністювідсутнєрозуміння менеджерських і педагогічних знань як фахівця із фізичної культури і спорту (рис. 1) фахівців із фізичної культури і спорту та порівняємо розподіл коефіцієнту щодо сформованості по кожному критерію їх організаційної компетентності (табл. 7).

Результати проведеного оцінювання рівнів сформованості організаційної компетентності у досліджуваних на етапі констатувального експерименту представлено у таблиці 7. Ці вхідні данні дають змогу зробити висновок, що коефіцієнти за кожним критерієм мають низький рівень сформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту та потребують суттєвого вдосконалення. Найбільше труднощів викликало на етапі діагностування менеджерського, когнітивного та суб'єктний критеріїв. Переважна кількість респондентів не змогла набрати навіть низький рівень сформованості за даними компонентами.

Таким чином, по-перше, результати констатувального експерименту відображають дійсний стан сформованості їх організаційної компетентності, який є інтегрованою складовою професійної компетентності.

По-друге, аналіз, узагальнення та систематизація результатів діагностувального зрізу на констатувальному етапі експерименту засвідчили, що теоретичні, практичні та інші навчальні заняття, які викладаються в процесі набуття професійної освіти майбутнім фахівцям із фізичної культури і спорту, не є орієнтованими на формування їх організаційної компетентності.

По-третє, отримані емпіричні критичні результати мають стимулювати МОН України та його відповідні служби, а також ЗВО і ВВНЗ на доопрацювання та на вдосконалення стандарту вищої освіти 017

-фізична культура та спорт, в якому необхідно приділити достатню увагу на формування організаційної компетентності у всіх майбутніх фахівців за спеціальністю 017, оскільки характер їх майбутньої професійної діяльності переважно має організаційну спрямованість.

По-четверте, низку проблемних питань щодо формування їх організаційної компетентності можна вирішити організаційно-педагогічними заходами в ВВНЗ шляхом підсилення наявної педагогічної системи професійної підготовки відповідними педагогічними умовами, які сприятимуть цілеспрямованому її формуванню.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Результатиконстатувальногоетапу педагогічного експерименту засвідчили низькийрівеньсформованості організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту, що дало змогу встановити умови, які впливають на її формування (низький рівень мотивації до обраного фаху; відсутність розуміння сутності й ролі організаційної компетентності як фахівця із фізичної культури і спорту; нестабільність підходу ВВНЗ щодо цілеспрямованого створенняпедагогічнихумовїї формування; відсутність організаційного аспекту під час викладання фахових дисциплін тощо). Це дозволило окреслити коло теоретичних і практичних проблем.

Наступним етапом проведення педагогічного експерименту є формувальний етап, на якому в освітній процес упроваджуватимуться педагогічні умови формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту. Зокрема, такі умови:

підтримання та розвиток мотивації до формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту;

педагогічне моделювання її формування у майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту ЗС України у ВВНЗ як її організаторів;

забезпечення міжпредметних зв'язків у процесі її формування;

цілеспрямоване формування системи організаційних знань, навичок і вмінь як майбутніхорганізаторівфізичної підготовки та спорту за допомогою спецкурсу "Організаційна компетентність майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту ЗС України".

Перспективні напрями подальшого дослідження - проведення формувального педагогічногоекспериментута статистичний аналіз й обґрунтування його результатів.

Размещено на Allbest.ru