Педагогічні умови формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна

Педагогічні умови формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів

Ляшенко Катерина Іванівна

аспірантка за спеціальністю

011 Освітні, педагогічні науки



Ляшенко К.І.

Педагогічні умови формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів

Анотація

інноваційний компетентність учитель початковий

Досліджуються педагогічні умови формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, зокрема підвищення рівня мотивації до оволодіння інноваційною компетентністю майбутнім учителем початкових класів у педагогічному коледжі; спрямованість змісту підготовки на набуття майбутнім учителем початкових класів інноваційної компетентності; інтегральне поєднання традиційних методів навчання з інноваційними, спрямованими на активізацію моделювання професійних ситуацій на основі інноваційно-діяльнісного підходу. У ході дослідження авторка зазначає, що визначені педагогічні умови передбачають комплексне оволодіння знаннями і способами практичної діяльності, що забезпечують успішну діяльність, мотивують до оволодіння інноваційними технологіями і сприяють самореалізації в сучасному суспільстві фахівців. Було доведено, що майбутні вчителі початкових класів отримали ґрунтовні пізнання про інноваційні методики та технології навчання; їх здатність до впровадження інновацій в освітній процес початкової школи підвищилася у переважній більшості вони навчилися вдало застосовувати сучасні стратегії у роботі з учнями початкових класів; вони проявляли зацікавленість у можливостях застосування інноваційних технологій; вони почали демонструвати прагнення до професійного самовдосконалення, уміння розвивати інноваційні навички та приймати нестандартні інноваційні рішення, здатність самостійно організовувати власну інноваційну діяльність; підвищили рівень технологічної готовності до інноваційної діяльності. Підсумовано, що розроблені нами педагогічних умов, сприяють ефективному формуванню інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів.

Ключові слова: педагогічні умови, інноваційна компетентність, інноваційні технології, мотивація, майбутні вчителі початкових класів.



Ляшенко Е.И.

Педагогические условия формирования инновационной компетентности будущего учителя начальных классов

Аннотация

Исследуются педагогические условия формирования инновационной компетентности будущего учителя начальных классов, в частности, повышение уровня мотивации к овладению инновационной компетентностью будущим учителем начальных классов в педагогическом колледже; направленность содержания подготовки на приобретение будущим учителем начальных классов инновационной компетентности; интегральное сочетание традиционных методов обучения с инновационными, направленными на активизацию моделирования профессиональных ситуаций на основе инновационно - деятельностного подхода. В ходе исследования автор отмечает, что определенные педагогические условия предусматривают комплексное овладение знаниями и способами практической деятельности, обеспечивающие успешную деятельность, мотивируют к овладению инновационными технологиями и способствуют самореализации в современном обществе специалистов. Было доказано, что будущие учителя начальных классов получили основательные познания об инновационных методиках и технологиях обучения; их способность к внедрению инноваций в образовательный процесс начальной школы повысилась, в подавляющем большинстве они научились успешно применять современные стратегии в работе с учащимися начальных классов; они проявляли заинтересованность в возможностях применения инновационных технологий; они начали демонстрировать стремление к профессиональному самосовершенствованию, умение развивать инновационные навыки и принимать нестандартные инновационные решения, способность самостоятельно организовывать собственную инновационную деятельность; повысили уровень технологической готовности к инновационной деятельности. Подведено, что разработанные нами педагогические условия, способствуют эффективному формированию инновационной компетентности будущего учителя начальных классов.

Ключевые слова: педагогические условия, инновационная компетентность, инновационные технологии, мотивация, будущие учителя начальных классов.



Liashenko K.

Pedagogical conditions for the formation of innovative competence of future primary school teachers

Abstract

The pedagogical conditions of formation of innovative competence of the future primary school teacher are investigated, in particular increase of level of motivation to mastering innovative competence by the future primary school teacher in pedagogical college; the focus of the content of training on the acquisition by the future primary school teacher of innovative competence; integral combination of traditional teaching methods with innovative ones, aimed at intensifying modeling of professional situations on the basis of innovative-activity approach. In the course of the research the author notes that certain pedagogical conditions provide a comprehensive mastery of knowledge and methods of practical activities that ensure successful activities, motivate to master innovative technologies and promote self-realization in modern society of professionals. It was proved that future primary school teachers received a thorough knowledge of innovative teaching methods and technologies; their ability to innovate in the educational process of primary school has increased in the vast majority, they have learned to successfully apply modern strategies in working with primary school students; they were interested in the possibilities of applying innovative technologies; they began to demonstrate the desire for professional self-improvement, the ability to develop innovative skills and make non-standard innovative decisions, the ability to organize their own innovative activities; increased the level of technological readiness for innovation. It is concluded that the pedagogical conditions developed by us contribute to the effective formation of innovative competence of the future primary school teacher.

Key words: pedagogical conditions, innovative competence, innovative technologies, motivation, future primary school teachers.

Актуальність визначення педагогічних умов формування інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів не викликає сумніву, оскільки, не маючи чіткого уявлення про значення інноваційної компетентності, не маємо можливості визначити послідовність і доречність використання певної педагогічної умови щодо формування інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів. Існує серія методологічних підходів до осмислення змісту цього феномену, зокрема: компетентнісний, системний, діяльнісний та індивідуально-креативний.

Отже, виникає потреба дослідити педагогічні умови задля ґрунтовного осмислення змісту інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів і відійти від типового визначення цього поняття.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Проблему формування інноваційності майбутніх вчителів представлено в дослідженнях останніх років. На сучасному етапі розвитку професійної освіти більшість науковців вважають необхідним формування інноваційної компетентності у майбутніх фахівців. В Україні базою для дослідження визначених питань закладено в роботах таких науковців, як І. Підласий (Підласий, 1998), О. Дубасенюк (Дубасенюк, 2011) теоретично обґрунтовує креативний підхід до професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. За Н. Мойсеюк, компетентність означає «коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі» (Н. Мойсеюк, 2007). Велику зацікавленість у цьому контексті становлять праці закордонних авторів Ю. Маргуліса, К. Доуле, М. Моїсеєвої, Р. Нортона та ін.

Отже, нині створено певні передумови формування компетентнісної освіти студентів у галузі використання інновації, формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкової школи.

Проблеми компетентнісного підходу та особливості цього феномена активно досліджували O. Антонова, І. Зязюн, В. Луговий, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, Г. Селевко та ін. Науковці зазначають, що професійна компетентність педагога - динамічна категорія, що постійно розвивається, щільно пов'язана з такими поняттями як «професіоналізм», «кваліфікація», «професійні здібності», «готовність до діяльності».

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.

Віддаючи належне розробкам теоретичних і прикладних напрямків проблеми, відзначимо, що інновації в освіті як засіб формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкової школи ще не були предметом окремого дослідження. У то й же час, практика показує, що вони часто не усвідомлюють потреби застосування інноваційних технологій у процесі навчання, у них не сформовані відповідні знання й уміння, оскільки їхня підготовка в цій галузі у педагогічних закладах залишається багато в чому фрагментарною, не охоплює всіх видів освітньої діяльності.

Мета нашої статті: визначити і теоретично дослідити педагогічні умови формування інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів. На нашу думку, правильно визначений зміст, структура інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів протегуватиме чіткому формулюванню цілей, вибору засобів організації формування інноваційної компетентності та вибору найефективніших засобів прогнозування результатів.

В умовах реформування системи освіти України, створення якісно нової фундаментальної парадигми, особливої ваги набуває модернізація змісту освіти та оновлення державних стандартів. Події сьогодення диктують нам нові умови життя, навчання та розвитку. Сучасному педагогу потрібно весь час бути в епіцентрі подій, володіти новітніми, інноваційними технологіями навчання, розуміти значення навичок ХХІ століття для формування особистості, патріота, лідера та інноватора, як це зазначає Концепція нової української школи.

В умовах постійно зростаючого рівня вимог до майбутніх фахівців у галузі освіти, однією з пріоритетних якостей сучасного педагога є здатність до інноваційної діяльності, гнучкість та критичне мислення, вміння швидко адаптуватися та креативно діяти. Тому для реалізації компетентнісного підходу у педагогічних коледжах важливо побудувати систему оцінювання сформованості професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів, визначення компонентів, показників і рівнів її успішної реалізації. Вибір компонентів та показників сформованості професійної компетентності майбутніх учителів залишається складним і досить суперечливим питанням у педагогічній теорії і практиці.

Сучасний шлях розвитку системи освіти в Україні визначається освітніми інноваціями, спрямованими на модернізацію системи освіти відповідно до вимог сьогодення, новітніх надбань науки. З огляду нашого дослідження важливою є точка зору Т. Антонової (2011), І. Дичківської (2015), І. Зязюна (2008) та ін., які зазначають, що нині характерною особливістю розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти. Євроінтеграція України посилює необхідність пошуку оригінальних і ефективних способів освітньої діяльності, запровадження таких навчальних технологій, що забезпечуватимуть ефективну підготовку майбутніх учителів до входження в соціум, формування еліти суспільства, здатних вивести державу до Європейських стандартів.

Проведений аналіз наукової літератури проблеми формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як предмет науково-педагогічних досліджень, особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у процесі формування інноваційної компетентності в педагогічному коледжі, а також дослідження сучасного стану сформованості інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у педагогічному коледжі підтвердило необхідність пошуку та виокремлення педагогічних умов формування інноваційної компетентності.

Загальна характеристика педагогічних умов щодо формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у педагогічному коледжі потребує з'ясування декількох питань. По-перше, що ми розуміємо під терміном «умови» і «педагогічні умови» зокрема, й, по-друге, нам необхідно визначити та теоретично обґрунтувати власні наукові думки стосовно педагогічних умов у межах нашої науково- дослідної роботи. Наразі ми зупинимося на загальнонауковому визначенні поняття «умови».

В академічному тлумачному словнику української мови так визначено поняття «умова»:

взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь;

вимога, пропозиція, які висуваються однією з сторін, що домовляються про що-небудь, а також при укладанні угоди, договору;

правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь (Бусел, 2005).

У словнику української мови Бориса Грінченка термін «умова» трактується як «уговори, условіе, договори» (Гончаренко, 2008, с. 336).

Системний аналіз психолого-педагогічної, методичної та філософської літератури дає можливість розглядати категорію «умови» як складову будь-якого процесу, зокрема і становлення майбутніх вчителів початкових класів у процесі формування інноваційної компетентності.

Ефективному вирішенню проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів у ЗВО до реалізації інноваційної діяльності в закладі загальної середньої освіти сприяють такі експериментально перевірені педагогічні умови: методично-діяльнісне наповнення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, спрямоване на набуття студентами методично професійного досвіду та його рефлексію; створення сприятливого освітньо-методичного середовища, що привертає увагу до методично-професійної майстерності викладачів, кураторів академічних груп та потребує застосування комплексу освітніх заходів для підвищення їхньої кваліфікації; забезпечення науково-методичної підтримки майбутніх учителів початкових класів, що вимагає розробки відповідних навчальних програм, посібників, рекомендацій, освітніх комплексів тощо.

Виходячи з цього, доцільним вважаємо розглянути значення поняття «педагогічна умова».

Науковиця А. Семенова визначає педагогічні умови як обставини, від яких залежить та відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей (Семенова, 2016).

На думку О. Бражнич, педагогічні умови є сукупністю об'єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети (Бражнич, 2001).

І. Богданова вважає, що педагогічні умови - це результат «цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення ... цілей» (Богданова, 2003).

Ми погоджуємося з думкою науковців, які вважають, що педагогічні умови - категорія, що визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об'єктивно склалися чи суб'єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети (Зимняя, 2012; Коломієць, 2008).

Вивчаючи різні визначення педагогічних умов формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, ми виокремили думку, що педагогічні умови розглядаються як структурна оболонка педагогічних технологій чи педагогічних моделей; обставини, завдяки яким реалізуються компоненти технологій (Пушкар, 2017).

Таким чином, педагогічні умови розуміємо як сукупність організаційних форм, методів, прийомів, засобів координації освітнього впливу на майбутніх учителів початкових класів для мотивації та стимулу, ефективного саморозвитку професійно-важливих особистісних здібностей та якостей, базових компетентностей і, як наслідок - цілісного становлення їхньої особистості.

Розглянуті вимоги та критерії до майбутнього вчителя початкових класів дозволили нам представити компетентності у вигляді таких дефініцій, які, у свою чергу, сприяють формуванню інноваційної компетентності. На наш погляд, зазначені нижче компетентності розкривають та доповнюють зміст і значення інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Це такі компетентності як: предметна, психологічна, педагогічна, методична та професійно-комунікативна.

На основі аналізу визначення поняття «педагогічні умови» і структури інноваційної компетентності, ми пропонуємо власне трактування цього терміну.

На нашу думку, педагогічні умови - це сукупність організаційних форм, методів, прийомів, засобів координації навчального і виховного впливу на здобувачів освіти для мотивації та стимулу, ефективного саморозвитку професійно-важливих особистісних здібностей та якостей, базових компетентностей і, як наслідок - цілісного становлення їхньої особистості.

На основі проведеного констатувального етапу педагогічного експерименту, який довів недостатній рівень сформованості інноваційної компетентності у майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі, переходимо до розробки власних педагогічних умов, які, на наш погляд, сприятимуть ефективному формуванню інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Отже, ми пропонуємо:

підвищення рівня мотивації до оволодіння інноваційною компетентністю майбутнім учителем початкових класів у педагогічному коледжі;

спрямованість змісту підготовки на набуття майбутнім учителем початкових класів інноваційної компетентності;

інтегральне поєднання традиційних методів навчання з інноваційними, спрямованими на активізацію моделювання професійних ситуацій на основі інноваційно-діяльнісного підходу.

Описуючи першу педагогічну умову формування інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у педагогічному коледжі, - підвищення мотиваційного потенціалу до оволодіння інноваційною компетентністю майбутнім учителем початкових класів у педагогічному коледжі, ми вважаємо за потрібним визначити тлумачення ключового поняття цієї мови, а саме - мотивація.

Теоретичний аналіз літератури дав змогу визначити значення поняття «мотивація» як вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання особи до дієвості, спрямованої на досягнення особистих цілей чи цілей організації (Дубасенюк, 2012).

У дидактиці мотивація - це процес формування і закріплення у школярів позитивних мотивів учіння. Мотивація не тільки детермінує навчальну діяльність школяра, а й пронизує пізнавальну сферу його психічної активності з усіма її пізнавальними процесами: сприйманням, мисленням, уявою та пам'яттю (Овсянецька, 2007).

На думку Д. Хлуп'янець, мотивація до інновацій - це сукупність методів і мотивів, що спонукають персонал до активної діяльності творчого змісту, спрямованої на створення інноваційних товарів та послуг, форм їх використання, впровадження нових технологій для забезпечення підвищення рівня конкурентоспроможності та якості продукції (Хлуп'янець, 2020).

Отже, мотивація до інновацій - це багатоскладова динамічна система створення, накопичення й інтерпретування наукових, управлінських ідей та науково-технічних, маркетингових досліджень в інноваційні продукти на основі здійснення безперервного процесу управління підприємством.

Розглянемо інноваційну професійно-педагогічну діяльність, яка характеризуються продуктивною креативною діяльністю, рішенням нестандартних професійних проблем, високим рівень розвитку професійних компетентностей. Інноваційна активність майбутнього вчителя початових класів проявляється в ступені інтелектуальної ініціативи, у розвитку творчої активності, у переході до особистісно-орієнтованого навчання, у використанні навчальних ситуацій, пов'язаних з професійною діяльністю майбутніх фахівців.

У нашому випадку під мотиваційним потенціалом формування інноваційної компетентності майбутніх педагогів ми розуміюмо таку сукупність факторів, що ефективно впливають на формування та розвиток усіх компонентів професійної діяльності майбутніх фахівців.

Учителі з високим рівнем мотивації, є сприйнятливими до педагогічних інновацій, упевненими в успішності своєї діяльності, виявляють наполегливість щодо досягнення мети, отримують задоволення від результатів своєї роботи.

Наступна педагогічна умова - спрямованість змісту підготовки на набуття майбутнім учителем початкових класів інноваційної компетентності.

Охарактеризовуючи другу педагогічну умову, визначимо перелік основних керівних положень, узагальнених вимог і рекомендації щодо змісту підготовки майбутніх вчителів початкової школи у педагогічному коледжі.

Розглянемо значення понять «зміст освіти» та «зміст підготовки». У традиційній педагогіці зміст освіти визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, що досягається в результаті навчально-виховної роботи.

Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці (Дубасенюк, 2005).

Зміст освіти - це гуманістично-орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу (Мойсеюк, 2003).

Виходячи з вищезазначених понять ми зупинимося на характеристиці особливостей підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі. Для успішної професійної діяльності майбутній учитель має відповідати певним загальноосвітнім вимогам, володіти певними якостями особистості, педагогічними знаннями і вміннями та компетентностями. Основними маркерами професійної підготовки у педагогічному коледжі є: 1) вихідна (базова) освіта; 2) тривалість навчання; 3) співвідношення між теоретичною і практичною підготовкою; 4) якість надання освітніх послуг, професіоналізм викладацького складу; 5) професійні цілі та мотиви, до яких готується майбутній вчитель; 6) побудова власної освітньої траєкторії, можливість вибору навчальних дисциплін; 7) тип організації навчального процесу; 8) сучасне освітнє середовище; 9) готовність до впровадження інноваційних технологій (Пінська, 2009).

Отже, у сучасних умовах необхідний такий вчитель, який володіє високою професійною компетентністю, універсальними підходами до педагогічної діяльності, здатний швидко адаптуватися до змінних умов і здійснювати свою професійну діяльність у початковій школі.

Переходячи до теоретичного обґрунтування третьої педагогічної умови - формування інноваційної компетентності у майбутнього вчителя початкових класів у педагогічному коледжі, ми вважаємо за необхідне особливу увагу приділити інтегральному поєднанню традиційних методів навчання з інноваційними, спрямованими на активізацію моделювання професійних ситуацій на основі інноваційно-діяльнісного підходу.

У третій педагогічній умові ми зазначили, що необхідно особливу увагу приділити інтегральному поєднанню традиційних методів навчання з інноваційними, які спрямовані на активізацію моделювання професійних ситуацій. Таким чином, вважаємо необхідним визначити поняття «моделювання».

Ми визначаємо моделювання як особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.

«Моделювання» узагальнюємо як метод дослідження різних явищ і процесів, вироблення варіантів управлінських рішень.

Одним із способів моделювання може бути професійна ситуація, яка означає проєктування можливих варіантів майбутньої професійної діяльності та пошук шляхів їх вирішення. Компетентне розв'язання педагогічних ситуацій є свідченням високого рівня професійної готовності вчителя до різних майбутніх обстанин.

Педагогічна ситуація - складова частина педагогічного процесу, педагогічна реалія, через яку інженер-педагог управляє педагогічним процесом і педагогічною системою (Мойсеюк, 2007).

Повернемося до визначення підходів до формування інноваційної компетентності. Підкреслимо, що інноваційний підхід посідає вагоме місце в ієрархії зазначених термінів.

Аналізуюючи погляди різних авторів щодо визначення цього поняття, ми прозділяюмо думку науковиці, що інноваційний підхід - це специфічна, структурно-організаційна, процесуально-функціональна, синтетично-інтегрована сукупність способів, прийомів, впливів, ставлень, що відображають динамізм і змінність сучасного суспільства та забезпечують адекватні цим змінам стимулювання новаторських ідей, розвиток інноваційної здатності людини, реалізацію інноваційної діяльності фахівців у процесі їхньої діяльності, створення інноваційного середовища (Тюріна & Данченко, 2020).

У нашому дослідженні у процесі розробки моделі формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних коледжах ми визначили наступні положення:

обґрунтування цілей і конкретних завдань моделювання та побудова моделі, виходячи із завдань, що має вирішувати ця модель;

збір і систематизація інформації, комплексний підхід до вивчення питань формування інноваційної компетентності майбутніх учителів;

надійність і науковість;

цілеспрямоване складання структури інноваційної

компетентності майбутніх учителів початкової школи, підпорядковане досягненню визначеної мети; диференціація та варіативність освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики;

виділення ключових чинників, що впливають на зміну тенденцій і закономірностей процесу освіти в педагогічних коледжах з огляду на нормативні документи;

перспективи професійного зростання (Крижановський, 2017).

Результати нашого дослідження підтверджують, що специфічною педагогічною особливістю інноваційності є те, що перед майбутнім вчителем постає необхідністю здійснювати індивідуальну інноваційну та креативну діяльність, яка надає широкі можливості мотивації щодо формування інноваційної компетентності.

Педагогічні умови розвитку інноваційної компетентності вчителя початкових класів ґрунтувалися на визначених методологічних підходах і враховували специфіку організації педагогічного процесу у педагогічному коледжі: здійснення педагогічного супроводу як особливого виду взаємодії, спрямованого на сприяння особистісно-професійному розвитку вчителів початкових класів шляхом врахування їх освітніх потреб та індивідуального досвіду, надання оперативної адресної методичної допомоги у вирішенні професійних проблем, залучення до різних форм інноваційної діяльності (впровадження інноваційних технологій); організація освітнього процесу на засадах кредитно-модульної технології, що передбачає блоково-модульне структурування навчальної інформації та індивідуальну освітню траєкторію її засвоєння (мотиваційний компонент, розвиток інтересу, емоційно-вольової сфери); володіння викладачами закладів фахової передвищої освіти інноваційною компетентністю, що виявляється в здатності здійснювати свою професійну діяльність в інноваційному режимі (самовдосконалення та системний підхід).

Формування інноваційної компетентності вчителя початкових класів здійснювався за такими освітніми компонентами та основними напрямами: курсова підготовка, вивчення дисциплін професійного циклу, педагогічний супровід і створення сучасного інноваційно - освітнього середовища.

Формування інноваційно-освітнього середовища спрямовувалося на залучення майбутніх вчителів початкових класів до інноваційної індивідуальної та колективної діяльності. Одним із таких напрямків стало проходження он-лайн курсів, тренінгів з метою збагачення власного педагогічного та інноваційного досвіду для впровадження у майбутній професійній діяльності.

Формування інноваційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів забезпечувалося:

методичною підтримкою інноваційних процесів;

залученням до експериментально-пошукової діяльності;

організацією науково-практичних конференцій з обміну досвідом упровадження педагогічних інновацій, публікацією статей, авторських інноваційних програм діяльності шкіл, сприянням участі студентів у конкурсах професійної майстерності (наприклад, організація та проведення конкурсів на кращий засіб візуалізації освітнього процесу НУШ «Золоте правило дидактики», «Кращий студент-практикант», освітніх буклетів «Педагогіка в обличчях», грантах тощо.

Отже, сформованість інноваційної компетентності майбутнього вчителя початкових класів, безперечно, впливає на конкурентоздатність випускника коледжу, мотивує його до самовдосконалення і саморозвитку, сприяє розвитку самостійності ті відповідальності майбутнього вчителя, якого потребує сьогодення. Період адаптації молодого фахівця в освітньому просторі закладу загальної середньої освіти буде проходити більш успішно й з меншими психологічними проблемами, якщо він спроможний ефективно та якісно розв'язувати професійні завдання з упровадження інноваційних освітніх стратегій та технологій.

Інноваційна компетентність є системною якістю особистості педагогів, відображає рівень їх новітньої та професійної підготовки, освітню практику і особистісну демократичну позицію. А формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів носить процесуальний і системний характер, основу якого складає рівень інноваційної освіти, в нашому дослідженні - у педагогічних коледжах.

Визначено педагогічні умови, що сприяють результативності процесу формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів, а саме: підвищення рівня мотивації до оволодіння інноваційною компетентністю майбутнім учителем початкових класів у педагогічному коледжі; спрямованість змісту підготовки на набуття майбутнім учителем початкових класів інноваційної компетентності; інтегральне поєднання традиційних методів навчання з інноваційними, спрямованими на активізацію моделювання професійних ситуацій на основі інноваційно-діяльнісного підходу.

Перспективи подальших досліджень лежать у просторі визначення педагогічних умов формування інноваційної компетентності майбутніх учителів початкових класів у системі дистанційної освіти.



Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.

3. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя на основі інноваційних технологій: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2003. 440 с.

4. Бражнич О.Г. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. Кривий Ріг, 2001. 238 с.

5. Дубасенюк О.А. Теорія і практика професійної виховної діяльності педагога: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2005. 217 с.

6. Дубасенюк О.А. Дослідження мотиваційних чинників професійного становлення вчителя. Психологічні та педагогічні проблеми педагогічної дії: зб. наук. праць: у 2-х ч. Ч. 2. Харків: НТУ «ХПІ», 2012. С. 207-218.

7. Зимняя И.А. Компетенция и компетентность в контексте компетентностного подхода в образовании. Иностранные языки в школе. 2012. № 6. С. 12-15.

8. Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2008. 526 с.

9. Крижановський А.І. Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи з використанням веб-технологій у педагогічних коледжах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2017. 264 с.

10. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навч. посіб. 4-е вид., доп. Київ, 2003. 615 с.

11. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навч. посіб. 5-те вид., доп. і перероб. Київ, 2007. 655 с.

12. Овсянецька Л.П. Мотиваційна основа творчості. Філософія, соціологія, психологія: зб. наук. пр. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2007. Вип. 12. Ч. ІІ. С. 23-30.

13. Пінська О. Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності студентів. Проблеми трудової і професійної підготовки. 2009. Вип. 14. С. 111-115.

14. Пушкар Т.М. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до міжособистісної взаємодії засобами комунікативних технологій. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2017. Вип. 4 (90). С. 120-124.

15. Семенова О. Модель педагогічної системи формування художньо-творчої компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2016. № 13. С. 125-131.

16. Тюріна В.О., Данченко І.О. Структура інноваційної компетентності викладача закладу вищої освіти. Збірник наукових праць ЛОГОН. С. 74-76. DOI: https://doi.org/10.36074/26.06.2020.v2.28.

17. Хлуп'янець Д. Мотивація працівників до інновацій. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/524.pdf (дата звернення: 16.06.2021).



References

1. Busel, V.T. (Eds.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language (with additions and additions)]. Kyiv; Irpin: VTF «Perun» [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. K.: Lybid [in Ukrainian].

3. Bohdanova, I.M. (2003). Profesiino-pedahohichna pidhotovka maibutnoho vchytelia na osnovi innovatsiinykh tekhnolohii [Professional and pedagogical training of future teachers based on innovative technologies]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Brazhnych, O.H. (2001). Pedahohichni umovy dyferentsiiovanoho navchannia uchniv zahalnoosvitnoi shkoly [Pedagogical conditions of differentiated education of secondary school students]. Candidate's thesis. Kryvyi Rih [in Ukrainian].

5. Dubaseniuk, O.A. (2005). Teoriia i praktyka profesiinoi vykhovnoi diialnosti pedahoha [Theory and practice of professional educational activity of a teacher]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. Ivana Franka [in Ukrainian].

6. Dubaseniuk, O.A. (2012). Doslidzhennia motyvatsiinykh chynnykiv profesiinoho stanovlennia vchytelia [Research of motivational factors of professional development of a teacher]. Psykholohichni ta pedahohichni problemy pedahohichnoi dii - Psychological and pedagogical problems of pedagogical action. Part 2. (pp. 207-218). Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].

7. Zimnyaya, I.A. (2012). Kompetenciya i kompetentnost' v kontekste kompetentnostnogo podhoda v obrazovanii [Competence and competence in the context of the competence approach in education]. Inostrannye yazyki v shkole - Foreign languages at school, 6, 12-15 [in Russian].

8. Kolomiiets, A.M. (2008). Informatsiina kultura vchytelia pochatkovykh klasiv [Information culture of primary school teachers]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

9. Kryzhanovskyi, A.I. (2017). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly z vykorystanniam veb-tekhnolohii u pedahohichnykh koledzhakh [Formation of professional competence of future primary school teachers with the use of web technologies in pedagogical colleges]. Candidate's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

10. Moiseiuk, N.Ye. (2003). Pedahohika [Pedagogy]. 4-e vyd., dop. Kyiv [in Ukrainian].

11. Moiseiuk, N.Ye. (2007). Pedahohika [Pedagogy]. 5-te vyd., dop. i pererob. Kyiv [in Ukrainian].

12. Ovsianetska, L.P. (2007). Motyvatsiina osnova tvorchosti [Motivational basis of creativity]. Filosofiia, sotsiolohiia, psykholohiia - Philosophy, sociology, psychology, 12, II, 23-30. Ivano-Frankivsk: VDV TsIT [in Ukrainian].

13. Pinska, O. (2009). Profesiina motyvatsiia yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti navchalnoi diialnosti studentiv [Professional motivation as a means of improving the effectiveness of students' learning activities]. Problemy trudovoi i profesiinoi pidhotovky - Problems of labor and professional training, 14, 111-115 [in Ukrainian].

14. Pushkar, T.M. (2017). Pedahohichni umovy formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv filolohichnykh spetsialnostei do mizhosobystisnoi vzaiemodii zasobamy komunikatyvnykh tekhnolohii [Pedagogical conditions of formation of readiness of future teachers of philological specialties for interpersonal interaction by means of communicative technologies]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zhytomyr State University named after Ivan Franko. Pedagogical sciences, 4 (90), 120-124 [in Ukrainian].

15. Semenova, O. Model pedahohichnoi systemy formuvannia khudozhno-tvorchoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia obrazotvorchoho mystetstva [Model of pedagogical system of formation of artistic and creative competence of future teacher of fine arts]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of modern teacher training, 13, 125-131 [in Ukrainian].

16. Tiurina, V.O., & Danchenko, I.O. Struktura innovatsiinoi kompetentnosti vykladacha zakladu vyshchoi osvity [The structure of innovative competence of a teacher of a higher education institution]. Zbirnyk naukovykh prats AOHOX - Collection of scientific works AOHOZ (pp. 74-76). DOI: https://doi.org/10.36074/26.06.2020.v2.28 [in Ukrainian].

17. Khlupianets D. Motyvatsiia pratsivnykiv do innovatsii [Motivation of employees to innovate]. Retrieved from https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/524.pdf (Last accessed: 16.06.2021) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru