Формування лексичної компетенції студентів нелінгвістичних спеціальностей (на матеріалах франкомовних ЗМІ, присвячених епідемії коронавірусу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування лексичної компетенції студентів нелінгвістичних спеціальностей (на матеріалах франкомовних ЗМІ, присвячених епідемії коронавірусу)

Оксана Романенко, кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних та ділової української мов

Державного університету економіки і технологій

Лариса Дзевицька, кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов Донецького юридичного

інституту Міністерства внутрішніх справ України

Ірина Заболотська, старший викладач кафедри філології

Дніпровського державного аграрно-економічного університету

У статті порушено проблему формування лексичної компетенції студентів у системі підготовки бакалаврів нефілологічних спеціальностей із використанням франкомовних публіцистичних матеріалів, присвячених епідемії коронавірусної хвороби. Метою статті є визначення особливостей франкомовного публіцистичного тексту та ефективних шляхів формування лексичної компетенції студентів нелінгвістичних спеціальностей. Для цього було схарактеризовано роль текстів періодичних видань у навчанні іноземної мови та виділено способи використання матеріалів засобів масової інформації у навчальному процесі. Визначено термін «лексична компетенція», окреслено шляхи її формування. Проаналізовано франкомовні тексти опублікованих прес-комюніке Всесвітньої організації з охорони здоров'я, організації «Лікарі без кордонів», Інституту Пастера у Франції і статей популярної газети «Ле Фігаро», присвячені пандемії коронавірусного захворювання і боротьбі з ним. Надано детальний розбір граматичних, стилістичних і художніх засобів, притаманних текстам франкомовних засобів масової інформації досліджуваної тематики. В результаті проведеного дослідження визначено характеристики обраних франкомовних публіцистичних текстів, розроблено систему вправ, спрямованих на формування лексичної компетенції студентів. Окреслено шляхи збагачення словникового запасу, визначено способи формування навичок користування опанованими лексичними одиницями в подальшій професійній діяльності й монологічному мовленні. Наголошено на важливості роботи над лексичними одиницями французького тексту, його розбором, аналізом стилістичних та художніх засобів для збагачення словника, поглиблення знань студентів із використання лексичних одиниць в усній і писемній мові, а також формування їхнього пізнавально-мовленнєвого досвіду.

Ключові слова: франкомовний публіцистичний текст, лексична компетенція, матеріали ЗМІ щодо коронавірусу, стилістичні та художні засоби.

Oksana Romanenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Foreign and Business Ukrainian Languages Department State University of Economics and Technology (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, Ukraine)

Larysa Dzevytska, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Foreign Languages Department Donetsk Law Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, Ukraine)

Iryna Zabolotska, Senior Lecturer at the Philology Department Dnipro State Agrarian and Economic University (Dnipro, Ukraine)

FORMATION OF LEXICAL COMPETENCE IN STUDENTS OF NONLINGUISTIC SPECIALTIES (ON THE MATERIALS OF FRENCH MEDIA TEXTS DEDICATED TO THE CORONAVIRUS (COVID-19) PANDEMIC)

The article reveals the problem of forming students ' lexical competence in the system of training bachelors of non-philological specialties with the use of French-language journalistic materials on the corona virus epidemic. The aim of the article is to determine the features of the French-language journalistic text and effective ways of forming the lexical competence of non-linguistic majoring students. For this purpose, the role of the texts ofperiodicals in the teaching of a foreign language was characterized and the ways of using the materials ofjournalistic publications in the learning process were identified. The term “lexical competence” is defined, the ways of its development are outlined. The French-language texts published in press releases by the World Health Organization, “Doctors Without Borders” organization, the Institute Pasteur in France, and articles from the popular newspaper “Le Figaro” on the topic of the coronavirus pandemic and struggle against it were analyzed. A detailed analysis of grammatical, stylistic and artistic means inherent in the texts under study is given. As a result of the research conducted the characteristics of the selected French-language journalistic texts are defined, the system of the exercises directed on formation of lexical competence of students is developed. The characteristics of the given French-language media texts are surveyed, a system of exercises aimed at forming students' lexical competence is developed. The ways of enriching the vocabulary are outlined, the ways of forming the skills of using the mastered lexical units in the further professional activity and monologue speech are determined. The emphasis is placed on the importance of working with lexical units from the French media text, investigating it and analyzing its stylistic and artistic means, in order to enrich students 'vocabulary, deepen their knowledge of how to use lexical units in oral and written communication as well as build their cognitive and conversational experience.

Key words: French-language journalistic text, lexical competence, mass media materials on coronavirus, stylistic and artistic means.

Вступ

Постановка проблеми. В останнє десятиліття освіта характеризує собою розробку і впровадження нових стандартів, орієнтованих на компетентнісний підхід. Компетентнісна модель освіти є найважливішою умовою модернізації і приведення її результатів у відповідність із міжнародними стандартами. Прагнення адаптуватися до нових умов змушує систему освіти змінити методологічні підходи до навчання взагалі й до навчання іноземним мовам зокрема, внаслідок чого відбувається переорієнтація результатів освітньої діяльності.

Мета освіти відображається нині не тільки у формуванні міцного пласта знань, умінь і навичок, але, в першу чергу, в розвитку здатності застосовувати отримані знання, навички і вміння на практиці. Навчання здійснюється в рамках компетентнісного підходу, причому в теорії і практиці навчання іноземних мов «...законодавча база все чіткіше являє собою прагматичну мету навчання спілкуванню, при цьому основною методикою виступає комунікативна» (Тарасова, 2012: 147).

Тому, говорячи про комунікативний аспект навчання іноземній мові, вкрай необхідним є підкреслити важливу роль публіцистичних текстів у формуванні комунікативної компетенції студентів.

Робота з публіцистичним текстом є цікавою, а також надзвичайно корисною та продуктивною як для студентів спеціальностей, пов'язаних з роботою над словом, тобто студентів філологічних спеціальностей, так і для студентів нелінгвістичних напрямів підготовки. Адже мова засобів масової інформації містить у собі всі якості сучасної мови: уживані лексеми, слова повсякденного вжитку; вона зазвичай збагачена на метафори, синоніми, емоційно забарвлені слова та стійкі словосполучення. Мова публіцистичних текстів французьких ЗМІ та матеріалів міжнародних організацій, опублікованих французькою мовою, з одного боку, надає уявлення про закони розвитку та прогресу сучасної французької мови, збагачуючи словник студентів широковживаними лексичними одиницями, а з іншого дозволяє поширити й збагатити словниковий запас майбутніх фахівців для подальшого розвитку та підвищення їхньої професійної компетентності.

ЗМІ в системі вищої освіти нині це не просто система установ і закладів, створених із метою публічного оперативного поширення інформації про події та явища у світі, це також вид мовленнєвої діяльності, окрема дисципліна, що включає в себе читання, говоріння, письмо, а з розвитком інформаційних технологій аудіювання. Інтерес до читання та обговорення новин, думок студентів на заняттях іноземної мови пояснюється можливістю реалізовувати вимоги, що пред'являються до компетентнісно орієнтованого навчання. По-перше, читання газет, журналів тощо передбачає перетин різних предметних областей: граматики, практики мови, лексикології, країнознавства, літератури, тобто носить міждисциплінарний характер. По-друге, робота з публіцистичними текстами виходить за рамки навчального предмета і створює природні ситуації спілкування на заняттях з іноземних мов.

Отже, публіцистичний текст являє собою невичерпне джерело для формування лексичної компетенції студентів, що зумовлює актуальність представленого дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Визначення дискурсу, його ознаки, функції, природу, особливості, а також прояви дискурсу в різних видах текстів, користь його вивчення для розвитку іншомовних компетенцій і формування професійної компетентності є дуже популярною проблемою. Популярною настільки, що деякі лінгвісти констатували «дискурсивний бум» у сучасних науково-педагогічних дослідженнях (Приходько, 2009: 23). Загальному вивченню цього явища присвячено роботи таких вчених, як Н. Д. Арутюнова, А. Д. Бєлова, Д. Ж. Браун, Дж. Юль, Т ван Дейк, В. І. Карасик, О. С. Кубрякова, М. Л. Макаров, П. Серіо, О. Шейгал та інших. Саме публіцистичний дискурс став предметом дослідження в працях таких учених, як Б.І. Брухаль, І. О. Єловченкова, А. П. Загнітко, О. С. Гончар, Г, Хант та інших. Використанню публіцистичних текстів під час вивчення англійської і німецької мов приділили увагу А. А. Лифар, К.О. Разумна, О. Є. Кравець, О. А. Зимовець. Питаннями методики формування франкомовної лексичної компетенції займалися І. І. Липська, С. В. Личкун, Н. О. Шевцова та інші. Але проблема застосування франкомовних ЗМІ під час формування лексичної компетенції у студентів нефілологічних спеціальностей залишається мало дослідженою, а тематика коронавірусної інфекції наразі є дуже актуальною. Все вищезазначене зумовлює доцільність цього дослідження.

Мета статті. Об'єктом нашого дослідження є тексти франкомовних публіцистичних видань: прес-комюніке всесвітньої гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» (Medecins sans Frontieres), Всесвітньої організації охорони здоров'я (Organisation mondiale de la sante), Інституту Пастера (Institut Pasteur, France) та матеріали періодичних видань французької авторитетної щоденної газети «Ле Фігаро» (Le Figaro), присвячені пандемії COVID-19. Предметом дослідження є стилістичні засоби, властиві франкомовним публіцистичним текстам. Мета дослідження визначити особливості франкомовного публіцистичного тексту й ефективні шляхи формування лексичної компетенції студентів нелінгвістичних спеціальностей із використанням текстів ЗМІ. Завдання дослідження: 1) проаналізувати лексичні особливості публіцистичного тексту; 2) визначити елементи його емоційного забарвлення і сформувати систему вправ, спрямованих на розвиток лексичних навичок студентів і розвиток їхньої лексичної компетенції.

Виклад основного матеріалу

Засоби масової інформації та їхній вплив на аудиторію досліджуються з позицій різних гуманітарних наук, перш за все журналістики, соціології, психології особистості, лінгвістики, а в рамках останньої аналізу дискурсу.

Першочергова роль засобів масової інформації будь-якої країни за максимально короткий термін передавати якомога більшу кількість інформації, викликати інтерес у кожного адресата, не мати при цьому особистого контакту й володіти наміром впливати на поведінку, смаки, думки, ставлення до подій, ідеологію аудиторії. До головних функцій медійних текстів відносяться інформативні та регулятивно-маніпулятивні функції, адже інформація про актуальні події, представлена в пресі, безумовно, здатна вплинути на читачів і створити громадський резонанс (10). Будь-яка подія, що сколихнула світ, неодмінно знайде своє відображення в засобах масової інформації, і спостерігати за тим, як преса реагує на актуальні проблеми, які засоби емоційного забарвлення обирає з метою приваблення читачів до зазначеної проблеми, завжди цікаво.

Компетентнісний підхід до навчання іноземних мов, започаткований у західноєвропейській педагогіці, нині широко поширений і актуальний для вимірювання якості результатів освіти. Він виступив предметом наукових досліджень І. Драча, І. Бабина, П. Бачинського, Н. Бібік, Г. Гаврищак, І. Гудзик, Н. Дворнікової, Я. Кодлюк, О. Овчарук, Л. Пильгун, О. Пометун, І. Родигіна, К. Савченко, О. Садівник, Л. Сень, С. Сисоєвої, О. Ситник, Т. Смагіної, Г. Терещук, С. Трубачевої, Н. Фоменко та інших. Саме компетенції визначають, які знання і вміння повинен опанувати студент, вивчаючи іноземну мову, щоб використовувати її у цілях спілкування; саме вони описують параметри, за дотримання яких комунікація стає успішною.

Відповідно до рішень Європейської Ради, основною компетентністю на заняттях іноземної мови є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття студентами вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, формувати свої думки, розвивати критичне та креативне мислення й адаптуватися в мовному середовищі (Панасюк, 2015: 197). Отже, центральне місце під час вивчення іноземної мови займає комунікативна компетентність, основу якої становить, відповідно, лексична компетенція знання і правила вживання словника, який складається з лексичних та граматичних елементів.

Лексичні елементи, як відомо, включають стійкі вирази (мовленнєві формули, ідіоми, фразові дієслова, складені прийменники тощо) й окремі слова, які мають декілька значень (полісемія). До граматичних елементів належать артиклі, займенники, питальні слова, прийменники, сполучники, частки.

Однак сучасні ЗМІ зводять весь характер лексичної компетенції до формування навичок і вмінь висловлювати певний сенс, розпізнаючи й продукуючи фрази та речення згідно з набором правил, що керують упорядкуванням мовних елементів у змістовній послідовності (в реченні).

Так, вправи мовного характеру (заперечте, знайдіть підтвердження в тексті, перефразуйте) можна вважати з позицій компетентнісного підходу псевдо комунікативними, оскільки здійснюються за суворими алгоритмами за допомогою мовних зразків і не мають нічого спільного з умінням вибудовувати власні авторські дії задля вирішення різних ситуаційних проблем.

Водночас комунікативна дидактика спрямована не просто на формування знань, а, скоріше, на формування компетенцій. Але якщо на сторінках українських публікацій, де мова йде про компетентнісні моделі освіти, вся комунікативна компетенція зводиться до вміння працювати з текстом та інформацією, то європейські колеги дотримуються тієї думки, що ЗМІ це не тільки процес обміну інформацією, але й процес соціальної взаємодії, який повинен розглядатися з позиції діяльнісного підходу.

У формуванні лексичної компетенції студентів з використанням ЗМІ на перший план виходять діяльнісний підхід, міждисциплінарність, упровадження та активне використання електронних комунікацій. Ці трансформації накопичуються й означають процес зміни освітньої парадигми, що відзначається багатьма дослідниками (В.П. Андрущенком, В.І. Байденком, М.З. Згуровським, Л.А. Сподін та іншими). В європейських виданнях, присвячених проблемам нової моделі освіти, все частіше вживається термін «Cours de langues etrangeres non communicantes», що свідчить про зміну комунікативної парадигми в освіті у міжнародному масштабі. Таким чином, нова лексична модель розглядає традиції та інновації на новому рівні, це тепер структурна єдність, спрямована на формування компетенції успішної соціальної взаємодії у новому комунікативному середовищі.

Слід зауважити, що в педагогічній практиці вивчення ЗМІ користується популярністю серед студентів, яких приваблюють доступність і швидке засвоєння матеріалу, актуальність інформації і відсутність мовних труднощів, що можуть зменшити інтерес до читання. Отже, практика показує, що студенти із задоволенням працюють із матеріалами іншомовних засобів масової інформації.

Об'єктом нашого дослідження виступили матеріали опублікованих прес-комюніке організацій «Медики без кордонів» (Medecins sans Frontieres), Всесвітньої організації охорони здоров'я (Organisation mondiale de la sante), Інституту Пастера у Франції (Institut Pasteur, France) та матеріали періодичних видань французької газети «Ле Фігаро» (Le Figaro) за період з травня 2020 року по травень 2021 року, присвячені розгортанню пандемії COVID-19 та визначенню заходів боротьби з хворобою. Вивчення, аналіз та систематизація відібраних лексичних одиниць, що використовувались для опису заходів боротьби з пандемією, дозволили нам скласти наступну таблицю текстових засобів, які найкращим чином охарактеризували публіцистичні тексти щодо хвороби та її поширення (табл. 1). За основу обрано граматичний і стилістичний принципи.

Під час опису подій використання доцільних дієслів є надзвичайно важливим. Саме останні відображають напругу розгортання дії, і саме вони спроможні відобразити комплекс заходів і засобів спротиву або протидії. Цілий набір дієслів, якими буяють публіцистичні тексти, надає можливості визначати ознаки дії, її розгортання endiguer (затримувати), se propaguer (поширюватися), прискорення accelerer (прискорювати), accroitre (збільшувати), potentialiser (збільшувати ефект) і кульмінацію: frapper (вражати). Досить велика кількість дієслів висловлюють прогнози на майбутнє: prevoir, prevenir, anticiper (передбачати), а також невпевненість, острах, сумління та побоювання людства: apprehender (побоюватися), menacer (загрожувати), subir (страждати). Використання синонімів підкреслює напругу ситуації, невизначеність, відсутність ясності та сумніви в тому, що хворобу буде легко подолати. У багатьох випадках дію підкреслено прислівниками способу дії: accroitre considerablement (значно збільшувати), creer conjointement (створити разом).

З метою визначення заходів боротьби з пандемією були використані наступні іменники: un isolement (ізоляція) та une distantiation (дистанціювання), однак найбільш розповсюдженим терміном є un confinement, юридичний термін, який, за своїм першим значенням, означає ув'язнення. В контексті боротьби з коронавірусною хворобою він набув значення «усамітнення» та «соціального дистанціювання». А добре відомий девіз дотримання соціальної дистанції «Залишайтесь удома!» звучить французькою Restez chez vous!.

Для посилення емоційного впливу іменники вживаються разом із якісними прикметниками, часто у вищому ступені: la contribution exhaustive et efficace (всебічний та ефективний внесок), les consequences nefastes (шкідливі наслідки), l'un des problemes les plus pressants (одна з найактуальніших проблем), le moyen le plus rapide (один з найшвидших засобів). Наявність дієприкметників минулого часу (participe passe) надає тексту подробиць та емоційного забарвлення: les efforts deployes (докладені зусилля), l'etude multicentrique rendomisee (проведене багатоцільове дослідження), les problemes de sante et de societe engendrespar l'epidemie (проблеми здоров'я і суспільства, викликані епідемією) (6).

лексична компетенція студент коронавірусний