Методика організації та проведення навчально-виробничої документознавчої практики у державних архівних установах для студентів гуманітарних факультетів (із досвіду ЦДАМЛМ України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ ДОКУМЕНТОЗНАВЧОЇ ПРАКТИКИ У ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ (із досвіду ЦДАМЛМ України)

Ігор Резнік, кандидат історичних наук,

завідувач сектору просвітньої та виставкової роботи

відділу використання інформації документів та комунікацій,

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Анотація

У статті представлено узагальнений досвід працівників Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України з організації та проведення навчально-виробничої практики студентів у 2017-2022 рр. Проаналізовані особливості центрального державного архіву як бази практики та специфіка ЦДАМЛМ України як установи, що поєднує в своїй діяльності функції архіву, музею та бібліотеки. Мета дослідження створення методичних рекомендацій для працівників ЦДАМЛМ України та інших архівів із проведення практики для студентів гуманітарних факультетів, сприяння удосконаленню організації і проведення архівно-бібліотечної практики в архівах та поширенню цих методичних рекомендацій на інші архівні установи. Методологічна основа дослідження ґрунтується на принципах об'єктивності, комплексності та системному підході до вивчення можливостей ЦДАМЛМ України і структури організованих на його базі архівних практик як комплексу взаємопов'язаних елементів. Використано загальнонаукові методи: аналізу і синтезу, класифікації, порівняння, деталізації та узагальнення; методи структурного та функціонального аналізу, історичного дослідження (хронологічний, історико-порівняльний, метод історичного описання). Наукова новизна. На основі аналізу 12-ти проведених практик уперше в архівній галузі запропонована оптимальна методика організації й проведення в ЦДАМЛМ України документознавчої практики для студентів різного віку та різних гуманітарних спеціальностей. Також поданий орієнтовний план навчальних лекцій і практичних занять для студентів, який може бути взятий за основу для проведення дистанційної практики в інших архівних установах. У висновках констатується, що за результатами проходження документознавчих архівної, архівно-бібліотечної та архівно-музейної практик майбутні архівісти, документознавці, історики та інші фахівці отримують досвід, що закріплює на практиці здобуті у вищих навчальних закладах теоретичні знання, безпосередньо знайомляться з роботою одного з найбільших архівів України, що сприяє проведенню їхньої професійної орієнтації та отриманню низки практичних навичок.

Ключові слова: архівний документ; документознавча практика; студенти; професійна підготовка, практичні заняття в архіві; ЦДАМЛМ України.

Abstract

Ihor Reznik, Candidate of Historical Sciences, Head of Sector of Educational and Exhibition Work of the Department of Documents' Information Usage and Communications, Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine.

THE METHODOLOGY FOR ORGANIZING AND CONDUCTING EDUCATIONAL-PRODUCTION DOCUMENTARY PRACTICE IN STATE ARCHIVE INSTITUTIONS FOR STUDENTS OF HUMANITARIAN FACULTIES (FROM THE EXPERIENCE OF CSAMLA OF UKRAINE).

The article presents the generalized experience of the employees of the Central State Archives-Museum of Literature and Arts of Ukraine in organizing and conducting educational-production practice for students in 20172022. The features of the Central State Archives as a base of practice and the specifics of the Central State Archives-Museum of Literature and Arts of Ukraine as an institution that combines in its activity the functions of archives, museum and library are analyzed. The purpose of the study is to create methodological recommendations for employees of the CSAMLA of Ukraine and other archives on conducting practice for students of humanitarian faculties, promoting the improvement of the organization and implementation of archival-library practice in archives and the dissemination of these methodological recommendations to other archival institutions. The methodological basis of the research is based on the principles of objectivity, comprehensiveness and a systematic approach to studying the possibilities of the CSAMLA of Ukraine and the structure of archival practices organized on its basis as a complex of interrelated elements. General scientific methods are used: analysis and synthesis, classification, comparison, detailing and generalization, methods of structural and functional analysis, methods of historical research (chronological, historical-comparative, methods of historical description). Scientific novelty. Based on the analysis of the 12 conducted practices, the optimal methodology for organizing and conducting of documentary practice in the Central State Archives-Museum of Literature and Arts of Ukraine for students of various ages and various humanitarian specialties was proposed. An approximate plan of educational lectures and practical classes for students is also presented, which can be taken as a basis for remote practice in other archival institutions. The conclusions state that as a result of the documentary archival, archival-library and archival-museum practices, future archivists, document experts, historians and other specialists receive the experience that consolidates theoretical knowledge acquired in higher educational institutions in practice, get to know directly the work of one of the largest archives of Ukraine, which contributes to their professional orientation and the acquisition of a number of practical skills. The article will be interesting for teachers and students of humanitarian faculties of higher educational institutions, as well as for archivists and scientists.

Key words: archival document; documentary practice; students; professional training; practical classes in the archives; CSAMLA of Ukraine.

Організація та підготовка студентів-документознавців із використанням сучасних інформаційних технологій і новітніх методик як наукова проблема в Україні постала приблизно 25 років тому. Перші наукові праці з цієї теми почали з'являтися у середині 1990-х років. До 2010-2011 рр. такими дослідниками як В. Бездрабко Бездрабко В. В. Підготовка наукових кадрів із документознавства в Україні: модерні відповіді на виклик часу // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Серія «Культура і соціальні комунікації». 2009. Вип. 1. С. 241-254; Її ж. Архівна освіта в Україні: традиції й тенденції // Український історичний журнал. 2017. № 3. С. 129-147., Н. Кушнаренко Кушнаренко Н. М. Підготовка кадрів у галузі документознавства та інформатики: досвід і проблеми // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: міжвуз. зб. наук. праць / Рівнен. держ. ін-т культури. Київ, 1997. Вип. 2. С. 229-233., Г. Швецова-Водка Швецова-Водка Г. М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія. Рівне, 2001. 438 с., М. Слободяник Слободяник М. С. Как сегодня готовят документоведов-референтов?: [інтерв'ю] // Слободяник М. С. Бібліотека. Документ. Комунікації: вибрані праці. До 60-річчя від дня народження і 35-річчя наукової діяльності / уклад. О. Кириленко; за наук. ред. проф. В. Чернеця. Київ: Ліра-К, 2010. С. 159-170; Його ж. Стандарт як чинник відповіді документознавчої освіти на виклики часу // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (17-19 трав. 2011 р., м. Київ) / Нац. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. Київ, 2011. С. 136-138. та ін. сформована концепція організації вузівської документознавчої освіти, у рамках якої не виділялися окремо документознавча, архівна, бібліотечна і музейна студентські практики, оскільки всі вони стосувалися опанування студентами теорії документа і відповідних практичних навичок. Таким чином, велася підготовка з одного загального напряму документознавства.

У подальшому виникали нові підходи до педагогічної діяльності в сфері підготовки документознавців, які розвивали ідеї засновника іншої школи щодо завдань згаданих вище наукових напрямів С. Кулешова Кулешов С. Г. До питання щодо вузівської підготовки документознавців-фахівців // Там само. С. 178-179.. Дослідник стверджував, що є суттєва різниця між такими видами підготовки студентів як документознавча (навчання основам документознавста), архівно-бібліотечна (набуття студентами теоретичних і практичних навичок із виконання робіт, пов'язаних з архівно-бібліотечною сферою) та музейна (вивчення зберігання та обліку музейних предметів).

Від початку 2010-х років в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій в Україні почала активно досліджуватися проблема широкого впровадження мультимедійних технологій з метою вдосконалення підготовки документознавців Пономаренко Н. Ш. Роль сучасних інформаційних технологій у підготовці фахівців зі спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» // Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (30 берез. 1квіт. 2011 р., м. Донецьк) / Донецький нац. ун-т. Донецьк, 2011. С. 133-135.. Актуальні проблеми з підготовки наукових кадрів із документознавства в Україні та сучасні способи їх вирішення були розглянуті і проаналізовані у вже зазначених працях В. Бездрабко Бездрабко В. В. Підготовка наукових кадрів із документознавства в Україні: модерні відповіді на виклик часу ... С. 241-254; Її ж. Архівна освіта в Україні ...С. 129-147..

Таким чином, якщо проблематика вузівської підготовки студентів-документознавців у цілому досить ґрунтовно досліджена, то наукові праці з методики організації і проведення навчально-виробничої документознавчої практики для студентів гуманітарних факультетів у державних архівах в українській історіографії відсутні. Тож існує потреба з підготовки такої праці, у якій був би узагальнений багаторічний досвід Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) у цій сфері.

ЦДАМЛМ України є найбільшою в Україні скарбницею документів особового походження літературно-мистецького профілю, що характеризують історію розвитку українського мистецтва від кінця XVIII ст. і до сьогодні. У 1434 фондах установи зберігається близько 320 тис. справ Склад та характеристика фондів // офіційний вебсайт ЦДАМЛМ України. URL: https://csamm.archives.gov.ua/про-архів/склад-та-характеристика-фондів/, які містять 1,5 млн документів, що є об'єктами численних досліджень істориків, мистецтвознавців, журналістів, культурологів, генеалогів й етнографів. Бібліотечна колекція установи налічує понад 200 тис. номерів періодичної преси і друкованих видань, серед яких тисячі стародруків. У музейній колекції Архіву-музею нині зберігається понад 12 тис. творів мистецтва (картин, скульптур, нагород, особистих речей видатних українських митців).

Сьогодні ЦДАМЛМ України є потужним науково-культурним центром України, на базі якого організовуються «круглі столи», наукові конференції, пізнавальні екскурсії для молоді, реалізуються освітні мультимедійні проєкти. Дослідниками фондів і працівниками установи проводяться актуальні наукові дослідження з різноманітної тематики, які публікуються в провідних наукових виданнях країни.

Також щороку Архів-музей стає базою для проведення навчально-виробничих документознавчої, архівно-бібліотечної й архівно-музейної практик для студентів гуманітарних факультетів провідних університетів України. Тільки упродовж останніх 5-ти років у лютому та червні на практику (у форматі 2-тижневої очної або 4-тижневої онлайнової документознавчої, архівно-бібліотечної або архівно-музейної практики) до установи 10 разів завітали студенти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Національного авіаційного університету та інших вишів. державний архів документознавство лекція

Роль державних архівів у практичній підготовці фахівців із документознавства, архівної та бібліотечної справи, інформології важко переоцінити. Безпосереднє знайомство студентів з архівом сприяє розширенню їхнього фахового кругозору, поглибленню гуманітарної освіти, підготовці до самостійної наукової роботи. В якості прикладу наведемо успішну багатолітню співпрацю ЦДАМЛМ України та КНУ імені Тараса Шевченка у підготовці архівістів, організації й проведенні практики, яка була започаткована професором В. І. Стрельським (1910-1983) (від 1944 р. до 1982 р. очолював кафедру архівознавства та спеціальних історичних дисциплін Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка) Калакура Я. С. Архівознавчий осередок Шевченкового університету // Архіви України. 2008. Вип. 1-2. С. 160., та продовжується дотепер Палієнко М. Г. Архівна практика у цифрову епоху: інноваційний досвід // Архіви України. 2020. № 4. С. 217-231., набуваючи нових форм і методів відповідно до викликів часу в умовах динамічного розвитку цифрового середовища.

Розроблення плану будь-якого типу практики передбачає важливий підготовчий етап: аналіз особливостей і технічних можливостей бази практики, а також специфіки вищого навчального закладу та спеціальності, за якою здійснюється навчання практикантів, із врахуванням віку студентів, освітніх потреб та побажань керівників практики від університету.

Документознавча практика є невід'ємною складовою навчального процесу, яка поєднує теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їхньою практичною діяльністю на базах проходження практики, забезпечуючи пізнання закономірностей та принципів професійної діяльності, оволодіння способами її організації^{11 Халецька Л. П.} Програма архівно-бібліотечної практики студентів Національного авіаційного університету. 2017. С. 4..

Базами для проходження студентами гуманітарних факультетів архівно-бібліотечної практики можуть бути державні бібліотеки, архівні установи, архівні підрозділи юридичних осіб будь-якої форми власності, а також структурні підрозділи університетів.

Особливості ЦДАМЛМ України, який є скарбницею архівних фондів особового походження і поєднує в своїй діяльності функції архіву, музею, бібліотеки і культурно-наукового центру, зумовлюють той факт, що він є універсальною базою для проходження практики студентів історичного, історико-філософського факультету вишів, Інституту екранних мистецтв, спеціальностей «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Культурологія» та ін. гуманітарних спеціальностей.

Організація практики.

Основна мета проходження документознавчої практики практичне закріплення теоретичних знань, набутих студентами під час навчання, отримання нових знань про діяльність архівів і професійних практичних навичок самостійного прийняття рішень у сфері документаційно-інформаційного забезпечення діяльності юридичних осіб, архівної, бібліотечної та музейної справ, а також уміння збирати, систематизувати і викладати інформаційні матеріали, зокрема у підсумковому звіті з практики.

З огляду на можливості, виробничі потреби і технічну оснащеність ЦДАМЛМ України, оптимальна чисельність груп практикантів у форматі очної практики повинна складати від 6-ти до 12-ти осіб. Тривалість очної практики 10 робочих днів (2 календарних тижні). У такому форматі Архів-музей у 2017-2019 рр. провів 4 практики.

Пандемія COVID-19 і викликані нею карантинні обмеження у 2020-2021 рр., а також обмеження воєнного стану в 2022 р. спричинили переведення більшості заходів у онлайн-режим. Це ж стосувалося і практики. Упродовж цього періоду на базі установи було проведено 8 онлайн-практик із використанням цифрових комунікаційних платформ ZOOM і Google Meet. У дистанційному форматі чисельність груп практикантів коливалася від 5-ти до 24-х осіб, а тривалість практики становила 20 робочих днів або 4 календарних тижні.

Ефективна організація проведення практики в Архіві-музеї вимагає тісної співпраці і взаєморозуміння між керівниками практики від навчального закладу й від бази практики, а також врахування вимог університетської програми практики, потреб і можливостей студентів різного віку та різних спеціальностей.

У всіх випадках університети разом із листом про організацію практики надсилали власну програму, що містила строки проведення практики, список студентів, вимоги до них і бази практики, а також очікувані її результати. На підставі цих документів між ЦДАМЛМ України та університетом укладався договір про проходження студентами практики. Зазвичай, навчальний план університетів і програма практики передбачає проведення архівної практики на 2-му курсі в 2-му семестрі (у лютому або червні). Втім, траплялися випадки, коли у ЦДАМЛМ України проходили практику й студенти 1-го або 4-го курсів. У цих випадках керівникам практики доводилося корегувати програму відповідно до рівня знань студентів про архівну справу та діловодство.

Навчально-методичне керівництво практикою здійснювалося викладачами кафедри, на якій навчалися практиканти. Безпосереднє керівництво практикою та контроль за виконанням програми покладалися на керівника практики, який визначав бази практики, готував матеріали для укладення договорів із базами, видавав студентам направлення на практику. Окрім цього, до обов'язків керівника практики від університету входило:

1) забезпечення проведення організаційних заходів, які передували проходженню студентами практики (інструктаж про порядок проходження практики, організацію занесення результатів інструктажів у журнал за особистим підписом студентів);

2) видача студентам індивідуальних завдань, попередньо погоджених із базою практики, з'ясування разом зі студентами змісту завдань на період практики і надання рекомендацій з їх виконання і ведення необхідної документації;

3) організація консультацій із теоретичних і практичних питань;

4) контроль за виконанням завдань студентами, дотримання ними правил внутрішнього розпорядку та умов праці;

5) підведення разом зі студентами підсумків практики і здійснення аналізу роботи кожного студента, виконання підсумкового контролю за досягненням результатів практики, проведення оцінювання студентів.

Обов'язки керівника практики від ЦДАМЛМ України (який, згідно з вимогами університетів, повинен мати ступінь кандидата історичних наук) включали:

1) інструктаж зі студентами з техніки безпеки і протипожежної безпеки на робочому місці та допомогу зі складенням індивідуального плану;

2) проведення оглядової екскурсії Архівом-музеєм і навчальних лекцій;

3) підготовка інформаційних й ілюстраційних матеріалів до тем лекцій;

4) роз'яснення студентам даних їм практичних завдань і консультаційна допомога з їх виконання;

5) дотримання затвердженої програми практики, ведення обліку відвідування практики студентами і після закінчення її терміну складення на кожного студента-практиканта характеристики з оцінкою його діяльності;

6) перевірка та підпис щоденника й звіту про проходження практики студентом.

Від практикантів ЦДАМЛМ України вимагає виконання за період проходження практики певного обсягу роботи, зміст якої викладений у індивідуальному завданні; відвідування занять; виконання поставлених завдань; збирання матеріалів для оформлення звіту про проходження практики; систематичне інформування керівника практики про виконання завдань; систематичне ведення щоденника практики і документальну фіксацію проведеної роботи.

Відповідно до віку практикантів програма практики дещо корегується: з першокурсниками проводяться практичні завдання полегшеної складності, акцент зміщується на детальне роз'яснення основ архівної, музейної і бібліотечної справ, роботи з архівними документами й організації діловодства, більше використання наочних прикладів й інтерактивних технологій. У роботі зі студентами 2-4-х курсів, які вже прослухали базові джерелознавчі дисципліни, недоцільно витрачати багато часу на повторення теоретичних основ, і акцент робиться на закріплення отриманих ними знань на практиці.

Проведення практики.

В очному форматі документознавча практика в ЦДАМЛМ України включає 3 етапи:

I. У перший день керівник практики від Архіву-музею проводить оглядову екскурсію архівом для студентів (із відвідуванням читального залу, меморіальних кабінетів, виставкової галереї, архівосховища з демонстрацією цінних архівних документів), у ході якої знайомиться з ними, розповідає про юридичний статус, історію, напрями діяльності установи, її структуру. Також він надає керівнику практики від університету перелік завдань, які мають бути виконані студентами;

II. Із 2-го по 9-й день організовується проходження практики студентами, що включає:

проведення керівником міні-лекцій про діяльність ЦДАМЛМ України та її документаційне забезпечення, ознайомлення з особливостями Порядку користування документами Національного архівного фонду (НАФ), знайомство з організацією процесів створення інформаційно-аналітичної продукції, ознайомлення з методами пошуку й опрацювання інформації та фіксації даних в архіві; надання роз'яснень щодо виконання завдань; проведення узагальнення, систематизації та поглиблення знань студентів зі спеціальних фахових дисциплін за допомогою виконання індивідуальних завдань. Для виконання практичних завдань студенти розподіляються між різними відділами установи, де допомагають архівістам виконувати реальні виробничі завдання й переймають їхній досвід.

Зокрема, у ЦДАМЛМ України студенти в період проходження навчально-виробничої практики долучалися до таких видів робіт:

1) у відділі формування Національного архівного фонду: допомога в класифікації переданих на постійне зберігання до Архіву-музею документів і складення їх первинного опису, ознайомлення зі специфікою роботи працівників відділу з фондоутворювачами;

2) у відділі забезпечення збереженості документів: ознайомлення з різними видами документів із фондів ЦДАМЛМ України, робота з підготовки архівних справ (підписування папок справ за встановленим зразком відповідно до описів фондів); робота в секторі зберігання друкованих видань (екскурсія в книжковому сховищі, допомога зі складення каталожних карток); відвідування сектору реставрації архівних документів, друкованих видань і музейних предметів із демонстрацією роботи реставраторів із відновлення різних типів документів;

3) у відділі довідкового апарату документів студенти знайомляться з описами фондів, каталогами з паперовою основою та електронною інформаційно-пошуковою базою «Архівні фонди ЦДАМЛМ України». Вони допомагають архівістам групувати документи в процесі формування фондів, створювати описи до фондів, здійснювати комп'ютерний набір каталожних карток і поповнювати новими записами пошукову базу даних;

4) відділ використання інформації документів та комунікацій знайомить студентів з інформаційними ресурсами ЦДАМЛМ України, особливостями підготовки художньо-документальних стаціонарних виставкових і віртуальних проєктів і пропонує долучитися до виконання таких робіт: оцифрування архівних документів за допомогою сканера; виконання різноманітних завдань із використанням офіційного вебсайту Архіву-музею (https://csamm.archives.gov.ua) та його сторінок у соціальних мережах («Facebook», «Instagram», «YouTube», «Telegram»); виконання робіт із відбору архівних документів із фондів ЦДАМЛМ України до переліку на оцифрування (переглядати визначені описи фондів на сайті ЦДАМЛМ України та заповнювати таблицю, вносячи туди номери справ для оцифрування, відібраних відповідно до наданих критеріїв);

5) сектор зберігання та обліку музейних предметів знайомить студентів із цікавими зразками мистецтва й особистими речами наших фондоутворювачів і пропонує долучитися до створення облікової музейної документації.

Для всіх студентів визначено виконання спільних практичних завдань:

1) робота з вебсайтом ЦДАМЛМ України (перегляд розділів сайту, ознайомлення з його інтерфейсом, внесення пропозицій щодо покращення структури й інтерфейсу сайту, аби зробити його більш привабливим та інтуїтивно зрозумілим для різних вікових категорій користувачів, зокрема молоді, або людей з певними вадами);

2) робота з програмним продуктом «Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України» на вебпорталі: http://ksi-csamm.archives. gov.ua (вивчення функціональних можливостей онлайн-сервісу та його контенту);

3) творче завдання, що сприяє розвитку навичок самопрезентації і викладу власних думок із використанням сучасних мультимедійних технологій: запис короткого відеоролика тривалістю 2-3 хв. про роль архівів і значення роботи архівістів в Україні майбутнього (у контексті сучасних подій в країні): коротко розповісти про себе та зміни у власному житті після початку війни, висловити свою думку про значення архівів у майбутньому) або написання есе про те, як студенти уявляли роботу архівів до практики і як змінилися їхні уявлення після проходження практики.

ІІІ. На 10-й день відбувається підведення підсумків практики, перевірка та підписання керівником результатів виконання практичних завдань і звітної документації студентів.

У дистанційному форматі документознавчої практики виконання практичних завдань у відділах ЦДАМЛМ України замінюється виконанням поданих вище загальних завдань і роботою з аналізу описів фондів і відбору архівних документів для оцифрування. Також встановлюється графік із 8-16-ти онлайн-лекцій тривалістю 1 год. 20 хв., що проводяться з 10-00 до 11-20 двічі на тиждень.

Орієнтовний перелік тем онлайн-лекцій у рамках практики:

1. «Вступна лекція про ЦДАМЛМ України: історія, склад фондів та особливості установи порівняно з іншими архівами».

Студенти знайомляться зі структурою архівної системи України, історією Архіву-музею та його функціями, а також із загальною характеристикою його архівних, бібліотечних і музейних фондів. За необхідності керівник практики розповідає студентам, що таке архівний документ та історичне джерело, і пояснює значення інших базових термінів архівної справи (фонд, опис, одиниця зберігання, аркуш, зворот тощо).

2. «Функції й завдання структурних підрозділів ЦДАМЛМ України».

Висвітлюються особливості роботи 4-х відділів ЦДАМЛМ України: відділу формування НАФ, відділу забезпечення збереженості документів, відділу довідкового апарату документів, відділу використання інформації документів та комунікацій, а також окремо сектору зберігання друкованих видань і сектору зберігання та обліку музейних предметів). Керівник практики пояснює студентам про шлях архівного документа від надходження до установи на зберігання до надання доступу до нього дослідникам у читальному залі.

3. «Як зареєструватися для роботи в архіві? Особливості пошуку інформації та функціонування читального залу».

Описуються 2 шляхи реєстрації користувачем архівної інформації очний та дистанційний, із демонстрацією та поясненням щодо заповнення бланків документів. Роз'яснюються правила роботи читального залу та правила замовлення й роботи з архівними документами.

4. «Інформаційні ресурси ЦДАМЛМ України: офіційний вебсайт, сторінки у соціальних мережах, «Комплексна система інформатизації ЦДАМЛМ України»».

Знайомство студентів із розділами нового офіційного вебсайту установи, електронним ресурсом «КСІ» та офіційними сторінками Архіву-музею у соціальних мережах «Facebook», «Instagram», «Telegram», «YouTube» тощо.

5. «Діджиталізація архівних послуг і нові сервіси для дистанційного обслуговування користувачів в умовах динамічного розвитку цифрового середовища».

Цифровізація усіх сторін архівної справи та оцифрування архівних документів уже багато років входять до числа пріоритетів Державної архівної служби України. Студенти знайомляться з новими зручними сервісами й особливостями оцифрування документів у ЦДАМЛМ України, що нині набуває все більшої актуальності.

6. Архівні послуги для користувачів: копіювання документів, виконання запитів, проведення екскурсій. Особливості Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про персональні дані» та Порядку користування документами НАФ.

Студенти отримують знання про найпоширеніші архівні послуги та порядок їх замовлення, а також роз'яснення з приводу обмежень на копіювання архівних документів, що встановлюються чинними нормативно-правовими актами.

7. «Архівні документи з фондів організацій та особових фондів як джерело інформації для написання наукових праць».

Як майбутнім науковцям та авторам наукових кваліфікаційних робіт студентам надзвичайно важливо якомога раніше навчитися ефективно працювати з історичними джерелами і, зокрема, з архівними документами, використання яких нині є обов'язковим для написання бакалаврських і магістерських робіт.

8. «Інформаційна цінність комплексу документів про митців «доби розстріляного відродження» з фондів ЦДАМЛМ України».

В Архіві-музеї зберігається близько 60 особових фондів представників «доби розстріляного відродження» (Миколи Зерова, Бориса Антоненка-Давидовича, Івана Багряного, Валер'яна Підмогильного, Валер'яна Поліщука та ін.) й окремі документи 117-ти репресованих митців. Лекція знайомить студентів зі специфікою цієї доби в історії України та архівними документами, що її висвітлюють. Ці документи щомісяця презентуються в рамках віртуального проєкту «Архів-музей на допомогу вчителям», який налічує вже 53 інформаційні повідомлення.

9. «Епістолярна спадщина митців як історичне джерело особового походження».

Рукописні й машинописні листи один із найбільш поширених документів у фондах ЦДАМЛМ України. Вони місять багато цікавої й цінної інформації про митців та історичну добу, в якій вони жили і творили. Ця лекція про те, як правильно вивчати листи й інтерпретувати їхню інформацію в науковій роботі.

10. «Музейна й бібліотечна колекції ЦДАМЛМ України як органічне доповнення до комплексу архівних документів».

Студенти дізнаються про історію створення й поповнення бібліотеки і музею ЦДАМЛМ України, а також знайомляться з найціннішими стародруками і музейними предметами.

11. «Комплекс меморіальних кабінетів ЦДАМЛМ України (додаються посилання на онлайнові 3D екскурсії кабінетами)».

Одинадцять меморіальних кабінетів Архіву-музею є своєрідними «машинами часу», що дозволяють студентам перенестися на 50-100 років у минуле та зазирнути в робочі кімнати видатних українських митців (поета Андрія Малишка, композитора Платона Майбороди, кінорежисера Олександра Довженка, художника Миколи Глущенка, письменників Юрія Яновського і Михайла Стельмаха та ін.). Усі представлені в кабінетах меблі й особисті речі митців оригінальні та розташовані так, як стояли за життя власників.

12. «Віртуальні проєкти ЦДАМЛМ України».

Ознайомлення практикантів з інформаційними повідомленнями у рамках 8-ми діючих віртуальних проєктів: «АРХІВажлива СПРАВА» («АВС»), «Архів-музей на допомогу вчителям», «Цей день в історії», «Творчо-робоче», «Документи франківців з фондів Архіву-музею», «Територія АРХІВ: Діалог з документом», «Жінки в історії України», «Україна. Знати перемагати!».

13. «Виставкова діяльність ЦДАМЛМ України: стаціонарні й онлайн-виставки».

14. «Наукова діяльність працівників Архіву-музею: збірники, наукові статті, круглі столи, конференції».

15. «Архівіст інформаційного суспільства: нові виклики і можливості в професії».

16. «Діяльність ЦДАМЛМ України в умовах карантинних обмежень і воєнного стану».

Обмеження 2020-2022 рр. на проведення громадських заходів у приміщеннях державних установ і призупинення роботи читальних залів архівів суттєво відбилося на діяльності ЦДАМЛМ України, який став надавати більшість послуг користувачам у дистанційному режимі.

Лекції заплановані як інтерактивні: керівник практики демонструє архівні документи, друковані видання, презентації та ставить запитання студентам. Студенти мають бути присутніми на лекціях з увімкненим мікрофоном і вебкамерою, брати активну участь у заняттях і мають змогу ставити запитання наприкінці лекції. За необхідності, декілька підтем можуть бути об'єднані в рамках однієї лекції. Керівник практики також може надавати студентам в електронній формі короткий конспект лекцій та презентації, що сприятиме кращому засвоєнню ними матеріалу. Інші вимоги до студентів і звітної документації про проходження практики такі ж, як і в звичайному форматі.

Таким чином, за результатами проходження документознавчих архівно-бібліотечної і архівно-музейної практик майбутні архівісти, документознавці, історики та інші спеціалісти отримують нові знання і закріплюють на практиці здобуті в університеті теоретичні знання, безпосередньо знайомляться з роботою одного з найбільших архівів України та отримують низку цінних практичних навичок: з організації роботи з документами, зокрема з оформлення звітної документації, із виконання завдань, пов'язаних з архівно-музейною справою; роботи з архівними і бібліотечними документами, архівними сервісами з пошуку інформації, з опрацювання бібліотечної та архівної інформації, самостійного прийняття рішень, самопрезентації і виконання індивідуальних творчих завдань. Ще один важливий результат практики професійна орієнтація студентів, яким після завершення навчання надається змога влаштуватися на роботу до державних архівів.

ЦДАМЛМ України запрошує студентів гуманітарних факультетів на практику та бажає успіхів і натхнення в опануванні непростою, але надзвичайно важливою у наш час професією архівіста.

References

1. Bezdrabko, V. V. (2009). Pidhotovka naukovykh kadriv iz dokumentoznavstva v Ukraini: moderni vidpovidi na vyklyk chasu [Training of scientific personnel in document studies in Ukraine: modern answers to the challenge of the times]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Series «Kultura i sotsialni komunikatsii». 2009, 1, 241-254. [in Ukrainian].

2. Bezdrabko, V. V. (2017). Arkhivna osvita v Ukraini: tradytsii i tendentsii [Archival education in Ukraine: traditions and trends]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 3, 129-147. [in Ukrainian].

3. Kalakura, Ya. S. (2008). Arkhivoznavchyi oseredok Shevchenkovoho universytetu [Archive Center of Shevchenko University]. Arkhivy Ukrainy, 1-2, 160. [in Ukrainian].

4. Khaletska, L. P. (2017). Prohrama arkhivno-bibliotechnoi praktyky studentiv Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu [The program of archival and library practice of students of the National Aviation University]. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Kuleshov, S. H. (2011). Do pytannia schodo vuzivskoi pidhotovky dokumentoznavtsiv-fakhivtsiv [Regarding the issue of university training of document specialists]. In Dokumentoznavstvo. Bibliotekoznavstvo. Informatsijna diialnist: problemy nauky, osvity, praktyky: materialy VIIIMizhnar. nauk.-prakt. konf. (Pp. 178-179). Kyiv. [in Ukrainian].

6. Kushnarenko, N. M. (1997). Pidhotovka kadriv u haluzi dokumentoznavstva ta informatyky: dosvid i problemy [The training of personnel in the field of document science and informatics: experience and problems]. In Ukrainska kultura: mynule, suchasne ta shliakhy rozvytku: mizhvuz. zb. nauk. prats. Rivnen. derzh. in-t kultury. (Vol. 2, pp. 229-233). Kyiv. [in Ukrainian].

7. Paliienko, M. H. (2020). Arkhivna praktyka u tsyfrovu epokhu: innovatsiinyi dosvid [Archival practice in the digital age: innovative experience]. Arkhivy Ukrainy, 4, 217-231. [in Ukrainian].

8. Ponomarenko, N. Sh. (2011). Rol suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii u pidhotovtsi fakhivtsiv zi spetsialnosti «Dokumentoznavstvo ta informatsiina diialnist» [The role of modern information technologies in the training of specialists in the specialty «Documentation and information activities»]. In Informatsiini tekhnolohii i systemy v dokumentoznavchii sferi: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf (Pp. 133-135). Donetsk. [in Ukrainian].

9. Shvetsova-Vodka, H. M. (2001). Dokument i knyha v systemi sotsialnykh komunikatsii [A document and a book in the system of social communications]. Rivne. [in Ukrainian].

10. Sklad ta kharakterystyka fondiv (ofitsiinyi vebsait TsDAMLM Ukrainy). Retrieved from https://csamm.archives.gov.ua/про-архів/склад-та-характеристика-фондів/ [in Ukrainian].

11. Slobodianyk, M. S. (2010). Kak sehodnia hotoviat dokumentovedovreferentov? [How are document editors-referents preparing today?]. In Biblioteka. Dokument. Komunikatsii: vybrani pratsi. Do 60-richchia vid dnia narodzhennia і 35-richchia naukovoi diialnosti (Pp. 159-170). Kyiv. [in Russian].

12. Slobodianyk, M. S. (2011). Standart iak chynnyk vidpovidi dokumentoznavchoi osvity na vyklyky chasu [The standard as a factor in

the response of documentary education to the challenges of the times]. In Dokumentoznavstvo. Bibliotekoznavstvo. Informatsijna diialnist:problemy nauky, osvity, praktyky: materialy VIII Mizhnar. nauk.-prakt. konf (Pp. 136-138). Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru