Дидактичні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну освіту дорослих в закладах вищої освіти морської галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійну освіту дорослих в закладах вищої освіти морської галузі

Герганов Леонід Дмитрович,

Желясков Василь Якович,

Турлак Людмила Петрівна,

Анотація

Сучасний стан розвиненості трудового потенціалу України потребує формування нових інноваційних підходів до професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослої людини, особливості якої полягають у забезпеченості відповідності між попитом судновласників на працевлаштування моряків і відповідності їх кваліфікації до роботи на ринку морської праці, що ґрунтується на використанні інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на сучасних суднах. У зв'язку з таким підходом, зазначимо, що зміст системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослих студентів морського профілю передбачає створення передумов для теоретико-практичного оволодіння дидактичними особливостями освітнього процесу тими, хто задіяний у цьому, а саме професорсько-викладацьким та інструкторським складом закладу освіти.

Авторами статті розкрито сутність поняття дорослий студент закладу освіти морського профілю, під яким розуміємо особу, яка має певну освіту з професій морського профілю, практичний стаж та досвід роботи на суднах морського та річкового флоту, навчається для вирішення своєї життєвої та соціальної проблеми і досягнення конкретного кар'єрного росту, розраховує на оволодіння професійними компетентностями у процесі навчання, прагне бути конкурентоздатною на ринку морської праці.

Професійну освіту дорослих у ЗВО (закладах вищої освіти) слід розглядати як специфічну педагогічну систему, функціонування якої зумовлено створенням свого педагогічного середовища.

На сучасному етапі економічного розвитку підприємств в Україні, проблема взаємозв'язку педагогічного і виробничого процесів потребує цілісного наукового обґрунтування з урахуванням специфіки кожної галузі промисловості, транспорту, сільського господарства та сфери послуг. Вперш за все, це пов'язано з тим, що освітня система підготовки фахівців у ЗВО не задовольняє судновласника ні з теоретичної сторони, а тим більш з практичної, оскільки вона повністю покладена на самого студента.

Заклад освіти не має фінансової можливості встигнути за швидкими темпами обладнання сучасних суден ІКТ, яке потребує постійного оновлення матеріально- технічної бази освітнього процесу у закладі, придбати сучасні тренажерні устаткування у комплексі з ІКТ та його програмним забезпеченням, що рекомендовані Конвенцією ПДМНВ (Міжнародною Конвенцією про підготовку та дипломування моряків і несення вахти 1978 року (з поправками)). Також зазначимо, що обізнаність професорсько-викладацького складу та володіння інформаційними технологіями, значно відстає від потреб роботодавця з експлуатації суден, що повністю обладнані автоматизованими системами управління.

Ключові слова: освіта дорослих; інформаційно-комунікаційні технології; тренажерне устаткування; професійна освіта дорослих; морський профіль.

DIDACTIC ASPECTS OF INTRODUCTION OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL EDUCATION OF ADULTS IN HIGHER MARITIME EDUCATION INSTITUTIONS

Leonid Herganov,

Vasyl Zheliaskov,

Liudmyla Turlak,

Abstract. The current state of development of labour potential of Ukraine requires the formation of new innovative approaches to vocational training retraining and advanced training of adults the features of which are to ensure compliance between the demand of ship-owners for employment of seafarers and their skills to work in the maritime labour market based on the use of information and communication technologies (ICT) on board modern ships. In connection with this approach, we note that the content of the system of vocational training retraining and advanced training of adults of maritime profile involves creating conditions for theoretical and practical mastery of didactic features of the educational process by those involved in it, namely teaching and instructional composition of the educational institution. The authors of the article reveal the essence of the concept of adult student of the maritime educational institution which means a person who has some education in maritime professions, practical experience and experience on board ships of the sea and river fleet, learns to solve their life and social problems and achieving specific career growth, expects to master professional competencies during training, seeks to be competitive in the maritime labour market. This category of future command staff is most in demand in the maritime labour market because it has undergone initial practical training on seagoing vessels in the ranks of privates and has gained experience in the ship's crew. The educational process with this category of students requires the teaching staff to improve the quality of education taking into account the professional experience and demand of students, equipping the material and technical base with modern training equipment in combination with ICT, providing methodological support of the educational process using innovative learning technologies. Vocational education of adults in higher education institutions should be considered as a specific pedagogical system the functioning of which is determined by the creation of its pedagogical environment.

Keywords: adults' education; information and communication technologies; professional education; adult student; marine profile.

Вступ i introduction

дидактичний освітній студент морського профілю

Постановка проблеми. На європейському та світовому просторі освіта дорослих відіграє значну роль і розглядається як складова освіти впродовж життя. У декларації Гамбурзької всесвітньої конференції ЮНЕСКО зокрема підкреслено, що Освіта дорослих - це ключ у ХХІ століття [1]. Професійний розвиток дорослих визначалося проблемою номер один на зустрічах Великої вісімки у Токіо в 2000 році. На засіданні Міжнародної ради з освіти дорослих у Дамаску (Сирія) цього ж 2000 року, де представники 704 недержавних організацій, працюючих над проблемами освіти дорослих, із країн Африки, арабських держав, Азії, Карибського басейну, Європи, Латинської та Північної Америки, була прийнята Декларація Заклик до дій у сфері грамотності й освіти дорослих для усіх [2]. У зв'язку з таким підходом, зазначимо, що зміст системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослих студентів морського профілю передбачає створення передумов для теоретико - практичного оволодіння дидактичними особливостями освітнього процесу тими, хто задіяний у цьому, а саме професорсько-викладацьким та інструкторським складом закладу освіти. Вперш за все, розкриємо сутність поняття дорослий студент закладу освіти морського профілю, під яким розуміємо особу, яка має певну освіту з професій морського профілю, практичний стаж та досвід роботи на суднах морського та річкового флоту, навчається для вирішення своєї життєвої та соціальної проблеми і досягнення конкретного кар'єрного росту, розраховує на оволодіння професійними компетентностями у процесі навчання, прагне бути конкурентоздатною особою на ринку морської праці.

Міжнародною морською організацією (IMO) введено суттєві поправки до Конвенції ПДМНВ [5], які стосуються вимог до професійної компетентності як командного, так і рядового складу морських суден. Основною причиною цих змін стало те, що морський флот швидко поповнюється новими суднами, які суттєво відрізняються від нинішнього покоління, а саме: зросли їх розміри і швидкість, відбулася автоматизація функцій машинного відділення та на містку судна, на суднах забезпечено надійне та оперативно інформаційне, гідрометеорологічне повідомлення процесу, особлива увага приділяється природоохоронним пристроям. Крім цього, ІМО звернула особливу увагу на забезпечення пріоритету безпеки судноплавства над комерційними інтересами господарських суб'єктів, необхідність зниження рівня аварійності світового флоту, за рахунок підвищення вимог до професійної компетентності фахівців морського профілю. Сучасний стан розвиненості трудового потенціалу України потребує формування нових інноваційних підходів до професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослої людини, особливості якої полягають у забезпеченості відповідності між попитом судновласників на працевлаштування моряків і відповідності їх кваліфікації до роботи на ринку морської праці, що ґрунтується на використанні інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) на сучасних суднах. Для забезпечення флоту професійно підготовленим персоналом, спроможного використовувати ІКТ на сучасних суднах на високому рівні, формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів і здібностей, потрібна нова система відносин між роботодавцем і закладом освіти, яка сприяла б оновленню професійної освіти у ЗВО, особливо дорослих студентів заочної форми навчання та підвищення їх кваліфікації. Така категорія майбутнього командного складу має великий попит на ринку морської праці тому, що пройшла первину практичну підготовку на морських суднах на посадах рядового складу та набула досвіду роботи у судновому екіпажі. Освітній процес з такою категорію студентів потребує від професорсько-викладацького складу підвищення якості навчання з урахуванням професійного досвіду та попиту студентів, оснащення матеріально-технічної бази сучасними тренажерними устаткуваннями у комплексі з ІКТ, забезпечення методичного супроводу освітнього процесу з використанням інноваційних технологій навчання. Тому, на державному рівні прийнято концептуальний документ - Морська доктрина України на період до 2035 року, яка базується на принципах доступності, професійної компетентності, безперервності, гуманізму, демократизму, варіативності, відкритості, інноваційності, створення умов для саморозвитку і самореалізації людини [6].

У дослідженні розглянуті дидактичні аспекти професійної освіти дорослих, які навчаються за заочною формою та здобувають професійну освіту у ЗВО морського профілю, а також підвищують рівень своєї кваліфікації на курсах та планують подальше працевлаштування на командні посади сучасних автоматизованих суден на міжнародному ринку морських перевезень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

При визначенні дидактичних аспектів професійної підготовки у ЗВО фахівців морського профілю варто відмітити андрогогічний підхід, як один з методологічних підходів дослідження особливості навчання дорослих, що пов'язано з їхньою професійною підготовкою, життєвим і виробничим досвідом, станом здоров'я, фізичними можливостями тощо. У зв'язку з цим заслуговують на увагу результати досліджень вчених з проблем освіти дорослих (Т. Василькова, С. Вершловський, М. Громкова,О. Ерліх, С. Змєєв, І. Колєсникова, Ю. Кулюткін, Т. Ломтєва, Л. Лук'янова, Н. Міцкевич, Т. Паніна, А. Ситник та інш.), зокрема щодо ролі дорослої людини як у соціальному, так і виробничому аспектах, в адаптації її до нової ролі на суднах нового покоління, на ринку морських перевезень, а також визначення перспектив у виробничому, соціальному й культурному житті суспільства, плануванні своєї професійної кар'єри та набуття професіоналізму при роботі в небезпечних та екстремальних умовах.

Професійну освіту дорослих у ЗВО слід розглядати як специфічну педагогічну систему, функціонування якої зумовлена створенням свого педагогічного середовища. У цьому напрямі дослідником О. Ерліхом виокремлено найбільш важливі чинники, а саме: перенесення акцентів з передачі теоретичних знань у змісті освіти на забезпечення умов для опанування різних способів самостійної взаємодії з конкретними аспектами реальності (пошук необхідних знань, створення програм для самовдосконалення та професійного розвитку тощо); перехід від традиційної системи викладання навчального матеріалу до освоєння професійних знань суб'єктом андрогогічного процесу в режимі саморозвитку, моделювання стислих часових рамок, проходження кожної навчально-тренувальної ролі в процесі формування характеру пізнавальної діяльності; орієнтація навчальної діяльності на практичну спрямованість; направленість педагогічного процесу на задоволення потреб дорослих здобувачів освіти у професійному та неформальному спілкуванні [13, с. 343-346].

Аналіз документів самітів лідерів європейських країн дає підстави зазначити, що освітні системи мають пристосовуватися до тих соціально-економічних умов, що склалися в цих країнах у ХХІ ст., а також, що безперервна освіта має стати головною політичною програмою громадського суспільства, соціальної єдності й зайнятості [8]. За результатами досліджень науковців, збільшення середньої тривалості освіти дорослого населення стимулює економічне зростання на 3,7% і підвищення прибутку на душу населення на 6% [9].

З погляду на роль освіти дорослих в Україні, можна констатувати, що вона не стала вагомою складовою державної політики, на відміну від країн Європи, і, на думку Л. Лук'янової, як складова освіти впродовж життя не посідає належного місця й не набула відповідного визнання, а ставлення до неї можна радше схарактеризувати як особисту справу, якою опікуються переважно комерційні структури, [3, с. 6]. У цьому напрямі за її визначенням, важливе значення має розроблена Концепція освіти дорослих в Україні, яка наголошує на необхідності визнання освіти невід'ємною складовою національної системи освіти на державному рівні для забезпечення доступності освітніх послуг для всіх дорослих громадян України, незалежно від рівня освіти, доходів, місця проживання.

Л. Лук'янова також підкреслює, що для забезпечення потреб у навчанні дорослих треба врахувати, що на ринку освітніх послуг для дорослих разом із державними закладами підвищення кваліфікації, установами, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, функціонують комерційні структури, громадські організації тощо [4, с. 65].

Науковці з проблем професійної освіти дорослих у закладах освіти різних рівнів Н. Ничкало [7], В. Радкевич [10], Стариков [11] та інші наголошують, що на сучасному етапі економічного розвитку підприємств в Україні, проблема взаємозв'язку педагогічного і виробничого процесів потребує цілісного наукового обґрунтування з урахуванням специфіки кожної галузі промисловості, транспорту, сільського господарства та сфери послуг. У свою чергу, слід зазначити, що особливої уваги дослідників потребує освіта дорослих, розвиток їх професійної кар'єри, корпоративне навчання, розвиток бізнес-освіти, тренажерної підготовки, які найшли своє відображення у дослідженнях Л. Лук'янової [3; 4], І. Старикова [12], та ін.

Мета та завдання / aim and tasks

Метою статті є обґрунтування необхідності проведення реформування традиційної система професійної підготовки дорослих студентів морського профілю ЗВО, яка не відповідає міжнародним вимогам за новою редакцією Конвенції та Кодексу ПДМНВ.

Досягнення поставленої мети обумовлює вирішення в процесі виконання дослідження таких завдань:

- необхідність розробки науково-методичних та навчально-методичних матеріалів для дорослих студентів морського профілю у співпраці з закладами освіти морського профілю та науковими установами;

- оновлення законодавчої та нормативної бази з напряму професійної освіти дорослих, яка є досить застарілою і потребує уточнення згідно з нововведеннями у морській галузі;

- підвищення рівня оволодіння методикою застосування інформаційних технологій в освітньому процесі професорсько-викладацьким складом для застосування тренажерного устаткування у складі з ІКТ до рівня професійної майстерності;

- розробка додаткової, навчальної літератури та посібників, які відображають сучасний стан розвитку суднобудування, електронних підручників для професійної освіти дорослих;

- впровадження в освітній процес сучасних методик та посібників для роботи з дорослими на тренажерному устаткуванні.

Результати дослідження / research findings

Формування кваліфікованого фахівця морського профілю у процесі його професійного становлення, як свідчить досвід національних і міжнародних судноплавних компаній, це досить складний і тривалий процес, який вимагає накопичення певного досвіду роботи на судні, професійних знань, умінь і навичок виконання своїх функцій при виникненні небезпечних або аварійних ситуацій і, найголовніше, розвинених особистісних якостей, таких як ділова активність, енергійність, вміння працювати в багатонаціональних екіпажах та ін. У Конвенції і Кодексу ПДМНВ за вимогами мінімальних стандартів компетентності як рівня управління, так і рівня експлуатації (таблиці А-ІІ/1 та А-ІІ/2), включені компетенції, що відносяться до вміння працювати в команді, лідерства та мистецтва управління. Аналогічні компетенції включені також і до мінімальних стандартів компетентності машинної команди на рівнях експлуатації і управління. При цьому слід звернути увагу на вимоги, які закладені у рамках компетенції несення безпечної навігаційної вахти відокремленого блоку знань, розумінь та навичок з управління ресурсами містка, що містить обов'язкові знання та вміння з володіння ситуацією. Внесені поправки до Кодексу ПДМНВ свідчать про особливу увагу міжнародної морської організації (ІМО) до професійної компетентності командного складу, які є запорукою забезпечення безпеки морського судноплавства. Виходячи з цього судновласник, як відповідальна особа, звертає увагу на поповнення персоналу судноплавної компанії фахівцями, первинна базова кваліфікація яких відповідає вимогам Конвенції і Кодексу ПДМНВ. З погляду на систему підготовки фахівців морського профілю у закладах вищої освіти зупинимося на деяких проблемах, що стримують працевлаштування випускників ЗВО на посади, відповідно до робочих дипломів на сучасні морські судна. Вперш за все, це пов'язано з тим, що освітня система підготовки фахівців у ЗВО не задовольняє судновласника ні з теоретичної сторони, а тим більш з практичної, оскільки вона повністю покладена на самого студента.

Заклад освіти не має фінансової можливості встигнути за швидкими темпами обладнання ІКТ сучасних суден, яке потребує постійного оновлення матеріально- технічної бази освітнього процесу у ЗВО для придбання сучасних тренажерних устаткувань у комплексі з ІКТ та його програмного забезпечення, що рекомендовані Конвенцію ПДМНВ. Також зазначимо, що обізнаність професорсько-викладацького складу та володіння інформаційними технологіями, значно відстає від потреб роботодавця з експлуатації суден, які повністю обладнані автоматизованими системами управління.

Судновласник (роботодавець), на суднах якого працює, або планує працювати дорослий студент морського профілю, вперш за все усвідомлює, по-перше, що це фахівці з досвідом практичної роботи і мають серйозні наміри з працевлаштування та подальшого професійного росту на суднах компанії. По-друге, роботодавець не тільки зацікавлений у проведенні навчання на високому рівні, але також зацікавлений у проходженні ними виробничої і плавальної практик на його суднах, де вони не тільки набувають досвіду роботи, але отримують відповідні міжнародні сертифікати зі спеціальної та спеціалізованої підготовки згідно з вимогами Кодексу ПДМНВ і де мають можливість зарекомендувати себе перспективними членами суднових екіпажів компанії. Також відзначимо, що керівництво судноплавної компанії прослідковує і контролює процес професійного становлення майбутнього дорослого моряка, та надає можливість за свої кошти підвищити професіоналізм своїх працівників через додаткові курси різних напрямів. На такому підході наголошує академік В. Радкевич, яка стверджує, що перехід від інформаційно-рецептивного засвоєння теоретичних знань, вузькоспеціального формування вмінь і навичок до узагальнених знань про предмети, засоби, зміст, організацію праці є актуальним запровадженням нових принципів управління й організації професійного навчання в умовах виробництва [10, с. 41].

Зазначимо, що професійна освіта дорослих студентів у ЗВО морського профілю відбувається із застосуванням тренажерного устаткування у складі з ІКТ в особливому педагогічному середовищі, яке потребує достатньої дидактичної та методичної складової, а саме:

- формування морського порядку та морських традицій відбувається шляхом взаємодії з представниками морських професій, які є учасниками освітнього процесу та залучені до професійної освіти у закладах вищої освіти, що мають значний досвід роботи на суднах сучасного типу у складі багатонаціональних екіпажів;

- виявлення структурно-логічних зв'язків між наданою інформацією на теоретичних заняттях про небезпечність роботи на суднах, можливості виникнення аварійних ситуацій та їх запобігання у процесі практичного відпрацювання цих дій на сучасних тренажерних устаткуваннях у складі з ІКТ;

- прийняття дорослими студентами морського профілю у процесі навчання адекватних рішень та несення особистої відповідальності за дії в аварійних ситуаціях при демонстрації набутих теоретичних знань на тренажерному устаткуванні у складі з ІКТ;

- розроблення і використання інтегрованих освітніх систем, комплексів і технологій віртуальної реальності, що надає змогу увійти до змодельованого комп'ютерного світу і взаємодіяти не тільки з віртуальним судном, а й з абстрактним зовнішнім простором (морською акваторією, іншими суднами, погодними умовами, аварійними ситуаціями тощо).

Упровадження в освітній процес сучасних тренажерних устаткувань у складі з ІКТ надає можливості дорослим студентам морського профілю відчути реальність ситуації, доповнити свій практичний досвід у процесі виконання завдань з моделювання виникнення небезпечних та аварійних ситуацій. Використання в освітньому процесі підготовки дорослих студентів морського профілю модельних курсів IMO і методичних рекомендацій з відпрацювання дій на тренажерному устаткуванні у складі з ІКТ, представляє собою не тільки імітаційну гру з вирішення певних ситуацій за допомогою інформаційних технологій окремих видів діяльності моряка, але також надає можливості контролювати психічний його стан в залежності від розвитку ситуації. За результатами наукових досліджень виявлено зворотній зв'язок між професійною компетентністю моряка, його досвідом, навичками та психічним станом особи у стані підвищеного збудження: так професійна компетентність та якісна підготовка дій з приведенням їх до автоматизму зменшує напругу у роботі, яка характеризується в першу чергу зниженням частоти пульсу, потовиділенням та втомою, нормалізацією серцебиття та дихання.

За програмою комплексного навчання з використанням в освітньому процесі напрямів спеціальної та спеціалізованої підготовки, як окремих тренувальних елементів, формується професійна компетентність моряка, де всі виникаючі небезпечні та екстремальні ситуації відпрацьовуються в реальному режимі. Відпрацювання професійних навиків за розробленими методиками у різних умовах роботи судна на тренажерному устаткуванні у складі з ІКТ дозволяє розвивати певний тип мислення, який необхідний для роботи в морі, а, в подальшому, більш ефективно вдосконалювати професійну діяльність моряка.

Висновки та перспективи подальших досліджень / conclusionns and prospects for further research

За проведеним дослідженням, слід вважити, що для поповнення сучасного флоту професійно підготовленим персоналом з числа дорослих студентів морського профілю ЗВО традиційна система професійної підготовки не відповідає тим міжнародним вимогам, які надані у новій редакції Конвенції та Кодексу ПДМНВ. Реформування морської освіти на усіх рівнях професійної підготовки, нова парадигма застосування тренажерного устаткування у складі з ІКТ є необхідністю сучасності тому, що судновласники ретельно відносяться до комплектування екіпажів суден компетентнісним персоналом, за який вони відповідають особисто, згідно з Конвенцією ПДМНВ.

Переваги професійної освіти дорослих, які набувають професії морського профілю у ЗВО, мають свої певні недоліки, вирішення яких закладу освіти самостійно без судновласників неможливо, а саме:

- освітній процес недостатньо забезпечений науково-методичними та навчально-методичними матеріалами для дорослих студентів морського профілю, що потребує співпраці закладу освіти з іншими закладами та науковими установами;

- законодавча та нормативна база з цього напряму професійної освіти є застарілою і потребує оновлення згідно з нововведеннями у морській галузі;

- довідкова, навчальна література та посібники, не відображають сучасного стану розвитку суднобудування, електроні підручники поки що не набули розповсюдження у цій сфері професійної освіти;

- професорсько-викладацький склад недостатньо володіє методикою застосування інформаційних технологій в освітньому процесі, що потребує вдосконалення і переходу від знань з основ застосування тренажерного устаткування у складі з ІКТ до професійної майстерності роботи з ним;

- використання методик та навчальних посібників у процесі навчання на тренажерному устаткуванні у складі з ІКТ є особливою дидактичною частиною підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу, розробка яких повинна здійснюватися на міжкафедральному рівні у співпраці з фахівцями інших закладів вищої освіти.

Список використаних джерел та транслітерація / references (translated and transliterated)

1. Гамбургскаядекларация об обучениивзрослых. 1997 [Электронный ресурс]. Доступно: <http://www.un.org./russian/document/declar (дата звернення 05. 02. 2020).

2. ДамасскаядекларацияМеждународногосовета по ОВ [Электронный ресурс]. Доступно: <http://www.znanie.org/jornal/n1_01/da. (дата звернення 05.02. 2020).

3. Лук'янова, Л. Б. , 2011. Концепція освіти дорослих в Україні. Ніжин,24.

4. Лук'янова, Л. Б., 2015. Світовий досвід та європейські тенденції законодавчого врегулювання освіти дорослих. Вісник НАПН, 1, 64-69.

5. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (консолідований текст з манільськими поправками). Київ, 2012, 568.

6. Морська доктрина України на період до 2035 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2012 року №1307:Доступно:

<http://www.mtu.gov.ua/uk/resolution_kmu/print/15623.html>(дата звернення 05. 02.2020).

7. Ничкало, Н. Г.,2003. Проблеми підготовки виробничого персоналу:

перспективи досліджень / ред. Н. Г. Ничкало. Київ, 1, 3-15.

8. Обучениевзрослых: учиться никогда не поздно, 2006. КоммюникеКомиссииЕвропейскихОбществ. Брюссель, 23 октября 2006 г. Доступно: <http://www.google. com.ua/url?sa = t&sourur (дата звернення 05. 02 2020).

9. Образование - сокрытоесокровище, 1996. Доклад Международнойкомиссии по образованию для XXIвека. Париж: ЮНЕСКО,. 1-102.

10. Радкевич, В. О., 2003Проблеми професійного навчання на виробництві / ред. Н. Г. Ничкало. Київ, 1, 36-46.

11. Стариков, И. М., 1983. Обучениерациональным методам труда молодыхрабочих. Москва, 128.

12. Стариков, І. М.,2013. Організаційно-педагогічні особливості професійної

підготовки робітників і спеціалістів в навчальних центрах / ред. В. О. Радкевич. Київ, 5, 38-43.

13. Эрлих, О. В., 2002. Педагогическаясредасовременногороссийскогогородакакпространствогражданскогообразования. Философияобразования: Сер. Symposium, 23, 343-346.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITEERATED)

1. Gamburgskayadeklaratsiyaobobucheniivzroslykh [HamburgDeclarationonAdultEducation], 1997. [Elektronnyyresurs]. Dostupno: <http://www.un.org./russian/ document /declar>.

2. DamasskayadeklaratsiyaMezhdunarodnogosovetapo OV [DamascusDeclarationoftheInternationalCouncilfor AE.] [Elektronnyyresurs]. Dostupno: <http://www.znanie. org/ jornal/n1_01/da>.

3. LukIanova, L. B., 2011. Kontseptsiyaosvitydoroslykh v Ukrayini: Nizhyn [TheconceptofadulteducationinUkraine], 24.

4. LukIanova, L. B., 2015. Svitovyydosvidtayevropeyskitendentsiyizakonodavchohovrehulyuvannyaosvitydoroslykh [WorldexperienceandEuropeantrendsinthelegislativeregulationofadulteducation], Visnyk NAPN, 1, 64-69.

5. Mizhnarodnakonventsiyapropidhotovku i dyplomuvannyamoryakivtanesennyavakhty 1978 roku (konsolidovanyytekst z manil's'kymypopravkamy) [InternationalConventiononTrainingandCertificationofSeafarersandWatchkeeping 1978 (consolidatedtextwithManilaamendments)], 2012. Kyiv, 568.

6. MorskadoktrynaUkrayinynaperioddo 2035 roku [MaritimeDoctrineofUkrainefortheperiodupto 2035.].PostanovaKabinetuMinistrivUkrayinyvid 07 zhovtnya 2012 roku №1307. Dostupno: <http://www.mtu.gov.ua/uk/resolution_kmu/print/15623.html>.

7. Nychkalo, N. H., 2003. Problemypidhotovkyvyrobnychohopersonalu: perspektyvydoslidzhen [MaritimeDoctrineofUkrainefortheperiodupto 2035.] / red. N. H. Nychkalo, Kyyiv, 1, 3-15.

8. Obuchenyevzroslykh: uchytsyanykohdanepozdno. KommyunykeKomyssyyEvropeyskykhObshchestv, Bryussel [Adultlearning: it'snevertoolatetolearn. CommuniqueoftheCommissionoftheEuropeanSocieties], 2006. Dostupno: <http://www.google. com.ua/ url?sa = t&sourur>.

9. Obrazovaniye - sokrytoyesokrovishche.DokladMezhdunarodnoykomissiipoobrazovaniyudlya KHKHI veka [Educationis a hiddentreasure. ReportoftheInternationalCommissiononEducationforthe 21st Century], 1996, Parizh: YUNESKO, 1-102.

10. Radkevich, V. O., 2003. Problemiprofesiynogonavchannyanavirobnitstvi [Problemsofprofessionaltraininginthefieldofmanufacturing] / red. N. G. Nichkalo, Kiiv, 1, 36-46.

11. Starikov, I. M., 1983. Obucheniyeratsional'nymmetodamtrudamolodykhrabochikh [Traininginrationallabormethodsforyoungworkers], Moskva, 128.

12. Starykov, I. M.,2013. Orhanizatsiyno-pedahohichni osoblyvostiprofesiynoyi

pidhotovkyrobitnykiv i spetsialistiv v navchal'nykhtsentrakh [Organizationalandpedagogicalfeaturesofprofessionaltrainingofworkersandspecialistsineducationalcenters] / red. V. O. Radkevych, Kyyiv, 5, 38-43.

13. Erlikh, O. V., 2002. Pedagogicheskayasredasovremennogorossiyskogogorodakakprostranstvograzhdanskogoobrazovaniya [Thepedagogicalenvironmentof a modernRussiancityas a spaceforciviceducation], FilosofiyaobrazovaniyaSer. Symposium, 23, 343-346.

Размещено на Allbest.ru