Стан спортивно-патріотичної діяльності здобувачів у закладах освіти: зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан спортивно-патріотичної діяльності здобувачів у закладах освіти: зарубіжний досвід

Дмитро Пелипась, здобувач, викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті охарактеризовано зарубіжний досвід спортивно-патріотичної діяльності здобувачів у закладах освіти. Проаналізовано праці науковців, які вивчали особливості спортивно-патріотичної діяльності в закладах освіти різних держав. Мета статті полягає в дослідженні зарубіжного досвіду спортивно-патріотичної діяльності, виявленні спільних рис та відмінностей у використанні засобів, форм і методів спортивно-патріотичної діяльності в передових країнах світу. Міжнародний досвід сприяє збільшенню засобів, форм і методів роботи в педагогічній діяльності, дає розуміння, в якому напрямку слід рухатися під час формування оновленої системи виховання та освіти. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає від нас ретельного вивчення аспектів життя країн цього об'єднання. З'ясовано, що патріотичне виховання в країнах Західної Європи та США має особливості, які відокремлюються в «ненав'язливе» патріотичне виховання. В США існує низка організацій військово-патріотичного та спортивно-патріотичного виховання. Зокрема, виділимо патріотичну програму JROTC. Програма спрямована на вдосконалення фізичної підготовки молодих американців, підготовки їх до захисту Вітчизни та відданості своєму народові. Китай та Японія створили спеціальні навчальні програми, в яких передбачено патріотичне виховання з елементами спортивно-фізкультурної діяльності.

У Казахстані нами відокремлено низьку засобів та форм спортивно-патріотичного виховання: конкурс «Масовий біг» - це національна традиція», екскурсії, походи,«День здоров'я», «Дні спорту» тощо. У Польщі науковці пов'язують філософію олімпізму з почуттям національної гордості за своїх атлетів, використовують приклади польських олімпійців задля пробудження національної гордості та формування звички до здорового способу життя. Українська держава повинна мати свій вектор патріотичного виховання відповідно до історії та суспільно-політичного положення. Але варто враховувати помилки й досягнення в цьому питанні провідних країн світу та спрямовувати спортивно-патріотичне виховання молоді на формування свідомого й прогресивного суспільства.

Ключові слова: учні, студенти, зарубіжні заклади освіти, спортивно-патріотична діяльність.

State of sports and patriotic activities of acquirers in educational institutions: foreign experience

Dmytro Pelypas, Ph.D. Applicant, Lecturer at the Department of Theory and Methods of Physical Education Luhansk Taras Shevchenko National University

The article describes the foreign experience of sports and patriotic activities of applicants in educational institutions. The works of scientists who described the features of sports and patriotic activities in educational institutions of different countries are analyzed. The purpose of the article is to study the foreign experience of sports and patriotic activities, to identify common features and differences in the use of means, forms and methods of sports and patriotic activities in advanced countries. International experience contributes to the increase of means, forms and methods of work in pedagogical activity, gives an understanding of the direction in which to move in the formation of a renewed system of education. Ukraine's integration into the European Union requires us to carefully study aspects of the life of the countries of this union. It has been found that patriotic education in Western Europe and the United States has features that are distinguished in the "unobtrusive" patriotic education. In the United States, there are a number of organizations of military-patriotic and sports-patriotic education. In particular, we single out the patriotic JROTC program. The program aims to improve the physical fitness of young Americans, prepare them to defend the Fatherland and devotion to their people. China and Japan have created special training programs that provide patriotic education, including with elements of sports and physical activity.

In Kazakhstan, we have singled out a number of means andforms of sports and patriotic education: «Mass Running is a national tradition», excursions, hikes, «Health Day», «Sports Days», etc. In Poland, scholars associate the philosophy of Olympism with a sense of national pride in their athletes, using the examples of Polish Olympians to awaken national pride and form a habit of a healthy lifestyle. The Ukrainian state must have its own vector ofpatriotic education in accordance with history and socio-political situation. But it is necessary to take into account the mistakes and achievements of the world are leading countries and use sports and patriotic education of youth to form a conscious and progressive society.

Key words: students, foreign educational institutions, sports and patriotic activities.

Постановка проблеми

Погляди освітянської галузі України на передові стандарти й досвід європейських країн вимагають підготовки компетентного фахівця, підготовленого до якісної роботи в умовах модернізації і реформ в освіті держави. Як зазначає О. Отравенко, професійна підготовка майбутніх фахівців повинна бути наскрізь пронизана патріотичним духом. Організація науково-педагогічної, навчально-пізнавальної діяльності, особливо якщо це стосується формування національної свідомості, в закладах вищої освіти потребує постійного вдосконалення, пошуку нових форм і методів впливу на самосвідомість студентів (О. Отравенко, 2016: 276).

Отже, готовність майбутніх вчителів та їхня підготовка до роботи за фахом висувають нові завдання до закладів вищої освіти, які повинні мати багатий власний досвід і мати уявлення про підготовку фахівців у передових країнах світу. Міжнародний досвід сприяє збільшенню засобів, форм і методів роботи в педагогічній діяльності, дає розуміння, в якому напрямку слід рухатися за формування оновленої системи виховання та освіти. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає від нас ретельного вивчення аспектів життя країн цього об'єднання. У зв'язку з глобалізацією та широким доступом до культурного надбання розвинутих країн нами звертається увага на особливості патріотичного виховання та його поєднання зі спортивною і фізкультурною діяльністю.

Аналіз досліджень

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить про те, що педагогічні дослідження у сфері патріотичного виховання загалом і спортивно-патріотичної діяльності зокрема викликають інтерес у закордонних дослідників. У Західній Європі цю проблему вивчали М. Хенд, Дж. Пірс, М. Філліпс, М. Драєр, С. Шакун, Р. Сопівник та інші. Засоби, форми й методи спортивно-патріотичного виховання в Азії розкрили в своїх працях Р. Айцханова, Г Бельгі- баєва, М. Турсинова Т Бімаханова, Г Ібрагімова, К. Булатбаєва, М. Мурзабекова, С. Куатбекова, Ф. Озтюрк, С. Малкоч А. Ерсой, К. Такахіро, В. Сяоян та інші. Патріотичну діяльність молоді в США досліджували М. Хокман С. Ван Горн, В. Грант, М. Ніл.

Мета статті полягає в дослідженні зарубіжного досвіду спортивно-патріотичної діяльності, виявленні спільних рис та відмінностей у використанні засобів, форм і методів спортивно-патріотичної діяльності в передових країнах світу.

Виклад основного матеріалу

Спортивно-патріотична діяльність Великої Британії походить своїм корінням у кінець ХІХ сторіччя та пов'язана з ім'ям ветерана англо-бурських війн Роберта Бейден-Павелла, який організував рух бойскаутів, що виник на ідеях патріотизму та відданості Батьківщині. Бойскаути ходили в походи, вивчали організацію таборування, володіння примітивною зброєю (палицями, ласо) та займались загальною фізичною підготовкою.

Сучасні британські науковці М. Хенд та Дж. Пірс розглядають виховання патріотизму в сучасних школах і закладах вищої освіти Великої Британії з позиції нав'язування. Опитування вчителів Англії дало зрозуміти, що педагоги викладають це поняття як спірне. Продовжуючи досліджувати цю проблему, автори визначили, що вчителі незадоволені втручанням політики в педагогіку та культивування «примусового патріотизму». Особливу увагу автори звернули на те, що батьки також солідарні з педагогами та негативно ставляться до агітації з патріотичною метою (M. Hand, J. Pearce, 2011: 410).

Британська дослідниця М. Філліпс продовжує думку М. Хенда та Дж. Пірса. Провівши опитування британських вчителів, авторка прийшла до висновків, що в закладах освіти педагоги виступають за толерантність. Колективи вчителів вважають, що нав'язування патріотизму призводить до розвитку ксенофобії та расистських теорій (M. Phillips, 2009).

Підсумовують вищезазначене українські дослідниці Т. Кравченко та О. Семида, які наголошують на тому, що в школах Великої Британії у 2006 році з'явився обов'язковий навчальний предмет з основ громадянства. Наступним кроком уряду Великої Британії була реформа з упровадження безпосередньо патріотичного виховання в школах. Слід однак відзначити, що не було і не має держави, яка б не вимагала патріотизму своїх громадян. Існування держави неможливе без патріотизму громадян (Т. Кравченко, О. Семида, 2019: 174).

Подібної думки про патріотичне виховання дотримуються в Німеччині. Виходячи з аналізу статті на порталі Deutsche Welle, в Німеччині патріотичне виховання в школах не практикується. «У нас вже тричі було патріотичне виховання, більше ми його не потребуємо», - говорить Міхаель Драєр, маючи на увазі періоди Германської імперії, Третього Рейху та НДР. Він розповідає, що нині в Німеччині є предмет «суспільствознавство» (Sozialkunde або Gemeinschaftskunde), де вивчають історію, політику, економіку, соціологію, при цьому значна увага приділена Євро- союзу. «Що там формується - це критичне ставлення до державного та суспільного ладу. Учнів учать бути активними та ангажованими громадянами, які беруть участь у політиці та суспільних справах», - пояснює німецький науковець.

Українські дослідники С. Шакун та Р Сопів- ник підтверджують думки, висвітлені на порталі Deutsche Welle. У Німеччині проблема полягає в неможливості пишатися національною історією, тому демонструвати свої національні почуття для німців - ознака дурного виховання. Східні німці після об'єднання були змушені прийняти ці правила гри (С. Шакун, Р. Сопівник, 2014: 42).

На пострадянському просторі звернемося до досвіду Казахстану в спортивно-патріотичній діяльності. Казахські вчені Р. Айцханова, Г Бельгібаєва та М. Турсинова звертають увагу на те, що національні гри розвивають рухову активність, творче мислення, фізичні якості та привчають до патріотичного способу життя. Спортивно-патріотична діяльність формує національну культуру, самосвідомість учнів і закладає основи любові до Батьківщини в освітньо-виховний процес закладу освіти. Під час виховання студентів поняття «патріотизм» має розглядатися з погляду на педагогіку, психологію, філософію, що розширює світогляд здобувачів освіти (R. Aitzhanova et al., 2006: 44).

Колектив авторів Т. Бімаханова, Г. Ібрагімова, К. Булатбаєва, М. Мурзабекова та С. Куатбекова відзначають, що патріотичне виховання особливо важливо в процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури, оскільки вчителі є основними носіями ідей патріотизму в закладах освіти, які відвідує підростаюче покоління країни. Відродження та вдосконалення патріотичного потенціалу традиційних міжкультурних комунікацій, особливо в умовах педагогічної освіти, в єдності з досвідом виховання людей та духовно-патріотичною культурою, стають особливо актуальними в наш час. Науковці визначають методи й форми, що використовують у процесі підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до спортивно-патріотичної діяльності згідно з визначеними компонентами (табл. 1) (T. Bimakhanov et al., 2018: 22).

Турецькі дослідники Ф. Озтюрк, С. Малкоч та А. Ерсой визнають труднощі читання лекцій про патріотизм майбутнім вчителям та його розуміння. Тому, слід додавати більше діяльності: екскурсій, творчих проектів, зустрічей із героями країни. Вивчаючи сутність патріотизму турецьких студентів, визначено основні асоціації, що виникають в майбутніх вчителів щодо різних видів патріотизму (табл. 2) (F. Ozturk et al., 2016: 208).

Таблиця 1. Компоненти, методи й форми спортивно-патріотичної підготовки в Казахстані (за T. Bimakhanov et al., 2018: 22)