Аналіз готовності майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз готовності майбутніх вихователів до формування медіакультури у дітей старшого дошкільного віку

Євген Хріник,

аспірант кафедри дошкільної освіти Криворізького державного педагогічного університету

Стаття присвячена проблемі медіаосвіти дітей та молоді, що є предметом досліджень багатьох науковців. Проблема підготовки студентів, майбутніх педагогів до формування медіакультури дітей дошкільного віку є сучасною та потребує вивчення. Тому для вивчення цієї проблеми був проводений аналіз дослідження із визначення рівня сформованості медіаграмотності. Результати дослідження дали підстави визначити необхідність введення спеціального освітнього курсу в підготовку майбутнього вихователя - «Медіаосвіта і медіаграмотність».

Дослідження проводилося в період з 2020 року по 2022 рік, в ньому взяли участь 56 студентів КЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР», спеціальності 012 Дошкільна освіта та 31 студент Криворізького державного педагогічного університету, спеціальності 012 Дошкільна освіта, а також 12 вихователів (з яких 6 вихователі Комунального екологічного дошкільного навчального закладу ясла-садок № 53 «Золотий півник», і 6 Комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок № 12 «Світлячок» міста Нікополь). Проведений аналіз готовності вихователів та майбутніх вихователів показав, що більшість фахівців, які працюють на посаді вихователя у закладах дошкільної освіти, певною мірою обізнані зі специфікою формування медіакультури. Водночас вихователі закладів дошкільної освіти та студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта не володіють на належному рівні теоретичними знаннями, у них недостатні знання про методи і засоби формування медіа- культури, а також споживання медіапродукції. Також недостатніми є знання з налогодження співпраці між вихователем та батьками з питань виховання медіакультури дітей старшого дошкільного віку. На практичних заняттях з медіаосвіти зі студентами аналізується, яке велике значення має інформація у житті людини, як уміти правильно до неї ставитися, а це значить - повноцінно її сприймати, адекватно оцінювати, розуміти, вміти розрізняти фейки та маніпуляційні прийоми. Медіаосвіта - це безупинний навчальний процес, це пласт сучасної культури, з яким дитина зустрічається буквально від народження.

Головним завданням українського суспільства на даному етапі розвитку, можливо окреслити створення успішної системи навчання та виховання медіаграмотності серед усіх верств населення.

Ключові слова: рефлексія, медіаграмотність, компетентність, медіапродукція, медіаматеріал.

Yevhen HRYNYK,

Graduate Student at the Department of Preschool Education Kryvyi Rih State Pedagogical University (Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, Ukraine)

ANALYSIS OF THE READYNESS OF FUTURE EDUCATORS FOR THE FORMATION OF MEDIA CULTURE IN CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE

The article is devoted to the problem of media education of children and youth, which is the subject of research by many scholars. The problem ofpreparing students and future teachers for the formation of media culture ofpreschool children is modern and needs to be studied. Therefore, to study this problem, an analysis of the study was conducted to determine the level of media literacy. The results of the study gave grounds to determine the needfor the introduction of a special educational course in the training offuture educators - “Media Education and Media Literacy".

The study was conducted in the periodfrom 2020 to 2022, it was attended by 56 students of KZ “Nikopol Professional Pedagogical College" DOR, specialty 012 Preschool education and 31 students of Kryvyi Rih State Pedagogical University, specialty 012 Preschool education, as well as 12 educators of which 6 educators of the Municipal Ecological Preschool Educational Institution Kindergarten № 53 “Golden Rooster" and 6 educators of the Municipal Preschool Educational Institution Kindergarten № 12 “Firefly" of Nikopol). The analysis of the readiness of educators and future educators showed that most professionals who work as educators in preschool education institutions are to some extent aware of the specifics of the formation ofmedia culture. At the same time, educators ofpreschool institutions and students majoring in 012 Preschool education do not have the appropriate level of theoretical knowledge, they have insufficient knowledge of methods and means offorming media culture, as well as the consumption of media products. There is also a lack of knowledge on the taxation of cooperation between educators and parents on the education of media culture of older preschool children. Practical classes on media education with students analyze the importance of information in human life, how to be able to treat it properly, which means - to fully perceive it, adequately evaluate, understand, be able to distinguish between fakes and manipulation techniques. Media education is a continuous learning process, it is a layer of modern culture that a child encounters literally from birth.

The main task of Ukrainian society at this stage of development, it is possible to outline the creation of a successful system of teaching and educating media literacy among all segments of the population.

Key words: reflection, media literacy, competence, media production, media material.

Постановка проблеми. У суспільстві виникає потреба у використанні медіа. Вони сильно позначаються на управлінських процесах в середині держави, оскільки за їх допомогою наступні обранці будують свою репутацію поміж народу. У зв'язку із великим впливом засобів масової інформації на життя людей все більшої актуальності стає проблема медіаграмотності серед населення. Медіакомпетент- ність стає однією із значущих у педагогічних працівників, особливо у вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки виховання цієї компетентності потрібно починати із дошкілля. У своїх працях розкривають питання щодо формування медіакомпетет- ності педагогічних працівників такі дослідники, як Л. Зазнобіна, С. Іць, Б. Потятиник, Ю. Усов.

Аналіз досліджень. Проблемою розвитку медіаосвіти дітей та молоді займалися такі науковці, як О. Волошенюк, А. Волошиної, В. Іванова, Л. Кульчинської, І. Мищишин, Л. Найдьоно- вої, Г. Онкович та інші. Вони визначили провідні поняття, форми й методи медіаосвітньої діяльності. Закордонні вчені часто прирівнюють меді- аосвіту та медіаграмотність. Вітчизняні дослідники переважно простежують медіаграмотність як підсумок медіаосвіти. Американські дослідники С. Шейбе і Ф. Рогоу з'ясували, що для медіа- грамотної особи потрібні наступні навички:

доступу (фізичний доступ до сучасних медіатехнологій і високоякісного контенту);

пізнання (розуміти елементарні тотожні меседжі, які поступають);

усвідомлення (звертати увагу на медіамесе- джі та їх роль у житті);

діагностування (перетворювати медіамесе- джі для їхнього вимогливого пізнання);

оцінки (робити усвідомлені обґрунтовані міркування);

продукування (генерувати медіамеседжі для усяких намірів і потреб);

рефлексії (обдумування власного досвіду та моральних цінностей, що впливають на свто- рення медіамеседжів, реакцію на них оточуючих, а також потенційні наслідки для себе та інших);

участі (проводити спільні заходи або приєднуватися до них, що використовують сучасні

інтерактивні медіатехнології). Звертаємо увагу, що С. Шейбе й Ф. Рогоу великого значення в організації медіаграмотності надають діагностуванню й рефлексії (Крутій, 2013: 60). Отже, подібний підхід до пояснення та визначення будови меді- аграмотності унеможливлює порівняння медіаос- віти з використанням комп'ютерних технологій, що нерідко допускають батьки дошкільників та педагоги. Аналіз досліджень вчених щодо визначення понятійного апарату й структури медіагра- мотності дає підстави для висновку, що в їхніх працях недостатньо оцінено значення стратегічної компетентності на яку звертають увагу науковці Нідерландської організації Mediawijzer.net (Зражевська, 2012: 63-64). Дослідження

К. Біницької, О. Кравчишиної, І. Мардарової та інших науковців присвячені підготовці майбутніх вихователів до впровадження медіаосвіти в закладах дошкільної освіти. О. Кравчишина, з'ясувала, що більшість педагогів дошкільної освіти (91 %) не володіють методикою ефективного використання медіазасобів в освітньому процесі дитячого садка і відчувають необхідність у спеціальному навчанні (Кравчишина, 2018: 70). Проте в працях дослідниці не простежується залежність між формуванням готовності майбутніх вихователів до використання медіазасобів та рівнем сфор- мованості медіаграмотності. Також, не виявлено наукових робіт щодо визначення змісту, форм і методів формування медіаграмотності майбутніх вихователів.

С. Шейбе й Ф. Рогоу ототожнюють медіагра- мотність зі складною плетеною структурою з багатьох перехресних смуг. Автори зауважують: «Різноманітні інтереси, які приводять людей до освіти з медіаграмотності, можуть бути дуже відмінні: від захоплення медіа (в дусі вивчення історії мистецтв або літературознавства) до освіти споживача (виникнення культури «покупцю, бережися») в суспільстві, коли очікується, що споживач має бути поінформований, щоб захистити себе), до культурології (яка вивчає взаємодію медіа та культури для пояснення, яким чином медіа формують суспільство, особливо ставлення до таких суспільних питань, як расизм, сексизм, гомофобія та матеріалізм), до питань батьківства та релігії» (Крутій, 2013: 61). Отже, неоднорідність функцій медіаосвіти, скомпонована будова медіаграмот- ності, великий вплив медіа на виховання особистості дошкільника обумовлюють актуальність формування медіаграмотної особистості майбутнього вихователя. Провідним освітнім курсом, під час вивчення якої реалізується це завдання, є «Інформаційні технології». Зміст курсу повністю відповідає трикомпонентній будові медіаосвіти: навчання про медіа, освіта через медіа та для медіа. Але розглядаються не лише новітні меді- азасоби, так як, комп'ютер, інтернет, мультиме- діа, а й традиційні медіа: книги, газети, журнали, театр тощо. До того ж, під час проходження курсу інформаційних технологій студент не має достатньої змоги сформувати набір навичок, визначений С. Шейбе і Ф. Рогоу.

Мета статті. Надати аналіз, оцінку, рефлексію процесу створення контенту для дошкільників, критичне мислення, щодо дитячої продукції - мультфільмів, телевізійних програм для наймолодших.

Виклад основного матеріалу. На основі опрацьованої наукової літератури, зокрема емпіричних досліджень Н. Спринчук, приєднуємося до виокремлення чотирьох компонентів формування медіаграмотності майбутніх вихователів у закладах вищої педагогічної освіти:

методологічний (знання концептуальних документів про медіаосвіту; ключових принципів медіаосвіти та підходів до її реалізації, засад дошкільної педагогіки і психології); вихователь медіаграмотність дошкільник

теоретичний (знання понятійно-категоріального апарату; класифікацій та функцій медіа; методів можливого маніпулювання свідомістю, ґенези медіазасобів та медіаосвіти дошкільників; напрямів медіаосвіти в ЗДО; шляхів співпраці з батьками; особливостей організації медіаосвіти дошкільників, діагностики сформованості медіа- грамотності дітей);

методичний (студіювання й створення методичних розробок для формування медіагра- мотності дошкільників);

практичний (формування вмінь і навичок у галузі медіаосвітньої діяльності: участь у тренін- гах, семінарах, створення презентацій для батьків дошкільників з акцентуванням уваги на праксео- логічних казках як новому медіапродукті; удосконалення інформаційної грамотності вихователів) (Спринчук, 2012: 502).

Використання медіапродукції в роботі з дітьми має ряд переваг, зокрема: здійснення полісенсор- ного сприйняття матеріалу; можливість демонстрації різних об'єктів за допомогою сучасних технічних засобів навчання в збільшеному вигляді; поєднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдиному продукті сприяє компенсації об'єму інформації, що отримується дітьми з інших джерел; активізація зорових функцій, окомірних можливостей дитини; яскравість і привабливість медіапродукції прискорюють запам'ятовування матеріалу, робить його осмисленим і довгостроковим. Наявність позитивних емоційних реакцій у процесі використання медіапродукції сприяє корекції і розвитку психічних процесів. Медіа- продукція є ефективним засобом роботи під час фронтальних та індивідуальних занять, що дозволяє побудувати освітній процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті, гуманізації змісту навчання і педагогічної взаємодії.

Уміння досягати життєвих цілей формується в майбутніх вихователів водночас і в єдності з формуванням медіаграмотності. При цьому використовуються медіазасоби: монографії з формування успішної особистості дошкільників, книги для батьків, у яких розроблені рекомендації з виховання успішної дитини. Новітні форми, методи, технології медіаосвіти студенти опановують в процесі вивчення систем дошкільної освіти та її інновацій.

Вважаємо за необхідне провести пошуковий експеримент, що передбачає анкетування майбутніх вихователів з метою визначення їхнього ставлення до проблеми виховання медіакультури у дітей старшого дошкільного віку, усвідомлення її важливості формування особистості дитини, вивчення особливостей організації вихователями та методичного забезпечення процесу розвитку медіакультури дітей на базі Комунального закладу «Нікопольський фаховий педагогічний коледж» Дніпропетровської обласної ради».

Така дисципліна є в навчальних планах із підготовки майбутніх фахівців в університетах Польщі, наприклад, Куявсько-Поморська вища школа. Під час її вивчення студенти знайомляться з видами, класифікаціями, функціями медіа; їхнім застосуванням в освіті; реальними й віртуальними загрозами для дітей і молоді. Вивчення дисциплін «Медіапедагогіка», «Медіаосвіта» відбувається з використанням спеціально створених підручників і посібників. На численних сайтах є розробки медіаосвітніх уроків для дітей від дошкільного до старшого шкільного віку (Зражевська, 2012: 222). В Україні різнопланова робота з написання книжок із медіаосвіти проводиться Академією української преси. Така література запропонована як у паперовому, так і в електронному форматах, зорієнтована на різні категорії зацікавлених осіб: учителі початкової школи, учителі-предметники середньої загальної освіти, медіатренери, батьки. Проте мотивація до опрацювання цих книжок, як і матеріалів для дошкільників, зростала б водночас із вивченням дисциплін «Медіаосвіта» або «Меді- апедагогіка». Саме під час занять із цих курсів здобувачі вищиої освіти змогли б навчитися відрізняти правдиву й неправдиву інформацію, пізнавати мову медіа, економічні й правові аспекти застосування медіа, диференціювати низьковар- тісну і якісну медіапродукцію та допомагати батькам дошкільників у формуванні цього вміння.

Методичний компонент аналізу рівня сформо- ваності медіаграмотності майбутніх вихователів дає підстави для висновку про необхідність спеціальної дисципліни в підготовці майбутнього вихователя - «Медіаосвіта і медіаграмотність».

В експеременті брали участь 56 студентів КЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР», спеціальності 012 Дошкільна освіта та 31 студент Криворізького державного педагогічного університету, спеціальності 012 Дошкільна освіта, а також 12 вихователів(з яких 6 вихователі Комунального екологічного дошкільного навчального закладу ясла-садок № 53 «Золотий півник», і 6 Комунального дошкільного навчального закладу ясла-садок № 12 «Світлячок» міста Нікополь).

Відповіді на запитання анкети щодо розуміння респондентами сутності таких понять, як: «меді- аосвіта», «медіаграмотність», «медіаконтент», «медіапродукція», «правила споживання медіа- контенту», «культурний споживач медіапродук- ції» - дозволили виявити точні, не точні і навіть хибні відповіді.

Отже, респондентів, які запропонували правильне тлумачення сутності понять, «медіаосвіта», було зафіксовано - 40%, «медіаграмотність» - 23%, «медіаконтент» - 31%, «медіапродукція» - 19%, «правила споживання медіаконтенту» - 10%, «культурний споживач медіапродукції» - 9%.

Аналіз результатів анкетування засвідчив наявні труднощі у визначенні понять. Так утрималися від визначення понять: «медіаосвіта» - 20%, «медіаграмотність» - 23%, «медіаконтент» - 31%, «медіапродукція» - 19%, «правила споживання медіаконтенту» - 1%, «культурний споживач медіапродукції» - 1%.

Таким чином, проведений аналіз готовності вихователів та майбутніх вихователів показав, що більшість спеціалістів, які працюють на посаді вихователя у закладах дошкільної освіти, пев- ною мірою обізнані зі специфікою формування медіакультури. Водночас вихователі закладів дошкільної освіти та студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта не володіють на належному рівні теоретичними знаннями, у них недостатні знання про методи і засоби формування медіакультури, а також споживання медіапродукції. Також недостатніми є знання з налогодження співпраці між вихователем та батьками з питань виховання медіакультури дітей старшого дошкільного віку.

Тому з перших днів вступу студентів до педагогічного закладу важливого значення для всього педагогічного колективу набуває розвиток їх мотиваційної компетентності. Потреба та бажання вчитись, навички організації навчання як праці розвивається у студентів під час адаптаційного періоду. В КВНЗ «Нікопольський фаховий педагогічний коледж» ДОР впроваджена система адаптаційних заходів, які є підґрунтям для формування медіа- грамотності. Також впроваджено навчальний курс «Медіаосвіта» на спеціальності 012 Дошкільна освіта. Під час вивчення цієї дисципліни разом із студентами розглядаємо вплив медіа на людину, наголошуємо на їх інформаційній і просвітницькій ролі. Вчимо студентів, аналізувати медіаджерела, порівнювати медіаконтент, відповідально створювати та споживати медіапродукцію.

На практичних заняттях з медіаосвіти зі студентами аналізується, яке велике значення має інформація у житті людини, як уміти правильно до неї ставитися, а це значить - повноцінно її сприймати, адекватно оцінювати, розуміти, вміти розрізняти фейки та маніпуляційні прийоми. Готуючись до педагогічної практики вчимо створювати презентації про життєвий і творчий шлях письменників, аналізуємо тематичне і жанрове розмаїття творів, формуємо креативну творчість і самовираження у створенні колажів, фотофіль- мів, мультфільмів, зйомку і монтаж відео сюжетів, інтернет сайтів. Медіаосвіта - це безупинний навчальний процес, це пласт сучасної культури, з яким дитина зустрічається буквально від народження. Завдання педагогічного колективу КВНЗ «Нікопольського фахового педагогічного коледжу» ДОР» - формувати уміння у студентів працювати з інформацією, щоб у своїй педагогічній діяльності вони зуміли навчити аналізувати інформацію масмедіа дітей дошкільного віку не стихійно, а послідовно через використання різних ігрових форм (конкурси, вікторини, ігри-драма- тизації та ін.), щоб виховували емоційну сферу дитини, розвивали її інтелект.

У Криворізькому державному педагогічному університеті на спеціальності 012 Дошкільна освіта, також введено дисципліну «Сучасні освітні технології та медіаосвіта». Викладання цієї навчальної дисципліни розвиває критичне мислення студентів, використовуючи підходи до формування медіаосвіти. Студенти починають спиратись на здобуті знання та навички під час виконання практичних і самостійних робіт, та починають критично оцінювати інтернет-простір та інші медіа.

Отже, ураховуючи багатогранність і складно- структурованість поняття «медіаграмотність», можемо зробити висновок, що в майбутніх вихователів вона формується під час вивчення навчальних дисциплін: «Інформаційні технології», «Організація успішної діяльності», «Інновації в дошкільній освіті», «Системи дошкільної освіти» тощо. Перспективними ідеями вважаємо впровадження «Медіапедагогіки»; організацію інтегрованих занять (семінарів, конференцій) з ІКТ та психологічних, педагогічних дисциплін на теми медіаграмотності студентів і дошкільників.

Використання медіапродукції в освітньому процесі передбачає широкий спектр прийомів роботи з дітьми. Наприклад, використання на занятті «наскрізного» персонажа перетворює «звичайне» спілкування в комунікативну ситуацію. У результаті відбувається не тільки запам'ятовування нової інформації, а й діалог між дитиною та персонажем, який викликає в неї цікавість у спілкуванні з цим героєм. Цікавим прийомом є порівняння двох-трьох екранізацій одного і того ж літературного твору. Сучасним прийомом є робота з використанням стоп-кадру або відеоряду (відповіді на запитання, озвучування мікросюже- тів, коментування, вибірковий опис дій і ситуацій, розігрування діалогів). Зазначені методичні прийоми сприяють активізації інтересу дітей до меді- апродукції (Постман).

Професійно спрямована дисципліна «Медіа- освіта» створює умови для здобуття медіаосвіти у студентів, оволодіння широким колом інформації. Чи стане майбутній вихователь активним суб'єктом культури - залежить від багатьох додаткових умов: підготовленості людини до взаємодії з різними типами медіа, включення медіа в його реальну життєдіяльність. У процесі навчання студентам даються найперші уявлення про можливості різних видів медіа та основні можливості використання. Ми знайомимо майбутніх вихователів з художньо-образними засобами екранних творів - колір, звук, музика, які створюють певний настрій, допомагають висвітлити авторську ідею.

Висновки

Результати дослідження свідчать про необхідність спеціального освітнього курсу в підготовці майбутнього вихователя - «Медіаосвіта та медіаграмотність». Враховуючи проведений аналіз на базі навчальних закладів, можемо зробити висновок, що введення освітніх курсів: «Медіаосвіта» та «Сучасні освітні технології та медіосвіта» позитивно впливає на процес формування у майбутніх вихователів рівня медіаграмотності. Вже через декілька практичних занять студенти починають самостійно розрізняють фейки, критично аналізують джерела інформації, визначають мані- пуляційні прийоми в медіа.

Механізми медіа діють так, що діти та молодь самостійно обирають види та типи повідомлень, які відповідають їхнім цілям та задовольняють їх емоціям.

Тому, перспективою в подальшій роботі вважаємо впровадження освітнього курсу «Медіаос- віта» («Сучасні освітні технології та медіаосвіта») як закладах дошкільної освіти так і в закладах вищої та фахової передвищої освіти. Який забезпечить підготовку нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, оволодіння засобами комунікації з допомогою технічних засобів, здібності критичного мислення, навчанню різноманітних форм самовираження через створення медіатекстів.

Список використаних джерел

Dance F., Larson C. The functions of Human Communication : A Theoretical Approach / F. Dance, C. Larson.

N. Y. : Rinehart & Winston, 1976. 206 p.

UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. Vienna : UNESCO, 1999. С. 273-274.

Зражевська Н. І. Феномен медіакультури у сфері соціальних комунікацій : дис. д-ра соц. ком. : 27.00.01 / Ніна Іванівна Зражевська. Київ, 2012. 427 с.

Кравчишина О. О. Формування готовності майбутніх вихователів до використання засобів медіаосвіти у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Старобільськ, 2018. 299 с.

Крутій К. Л. Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв'язного мовлення дошкільникі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені ВолодимираГнатюка. Серія: Педагогіка. 2013. № 3. С. 85-90.

Кузьма І. І. Формування медіаграмотності дітей старшого дошкільного віку : теорія і технологія : монографія / за ред. проф. В. М. Чайки. Тернопіль : Вектор, 2019. 188 с.

Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Д. МакКвейл. Львів. : Літопис, 2010. 538 с.

Постман Н. Информируемся до смерти: URL: http://aizdes.ya.ru/replies.xml?item_no=2045.

Про сімох братів-гайворонів і їх сестру. Українські народні казки. URL: https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki- narodni-kazky/pro-simoch-brativhajvoroniv-i-jich-sestru.

Спринчук Н. О. Інтеграція медіаосвіти вчителів початкових класів у систему післядипломної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 33. С. 501-505.

Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність: підручник для вчителів / пер. з англ. С. Дьома; за заг. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. Київ: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. 319 с.

References

Dance F., Larson C. The functions of Human Communication : A Theoretical Approach / F. Dance, C. Larson. N. Y. : Rinehart & Winston, 1976. 206 р.

UNESCO. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization In Education for the Media and the Digital Age. Vienna : UNESCO, 1999. С. 273-274.

Zrazhevska N. I. Fenomen mediakultury u sferi sotsialnykh komunikatsii. [The phenomenon of media culture in the field of social communications]. Ukrainian : dys. ... d-ra sots. kom. : 27.00.01 / Nina Ivanivna Zrazhevska. Kyiv, 2012, p. 427 [in Ukrainian].

Kravchyshyna O. O. Formuvannia hotovnosti maibutnikh vykhovateliv do vykorystannia zasobiv mediaosvity u navchalno-vykhovnomu protsesi doshkilnykh navchalnykh zakladiv. [Formation of readiness of future educators to use the means of media education in the educational process of preschool educational institutions] Ukrainian : dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.04. Starobilsk, 2018, p. 299 [in Ukrainian].

Krutii K. L. Mediadydaktychni osoblyvosti vykorystannia multfilmiv yak zasobu navchannia movy i rozvytku zviaznoho movlennia doshkilnyki. [Formation of readiness of future educators to use the means of media education in the educational process of preschool educational institutions]. Ukrainian. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu meni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika. 2013, № 3, pp. 85-90. [in Ukrainian].

Kuzma I. I. Formuvannia mediahramotnosti ditei starshoho doshkilnoho viku: teoriia i tekhnolohiia. [Formation of readiness of future educators to use the means of media education in the educational process of preschool educational institutions]. Ukrainian : monohrafiia / za red. prof. V. M. Chaiky. Ternopil : Vektor, 2019, p/188 [in Ukrainian].

Mak-Kveil D. Teoriia masovoi komunikatsii. [Theory of mass communication]. Ukrainian. / D. MakKveil. Lviv : Litopys, 2010, p. 538 [in Ukrainian].

Postman N. Informiruemsya do smerti [Informed to death]. URL: http://aizdes.ya.ru/replies.xml?item_no=2045 [in Russian].

Pro simokh brativ-haivoroniv i yikh sestru. [About seven brothers-gaivorons and their sister]. Ukrainian. Ukrainski

narodni kazky. URL: https://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/pro-simoch-brativhajvoroniv-i-jich-sestru [in Ukrainian].

Sprynchuk N. O. Intehratsiia mediaosvity vchyteliv pochatkovykh klasiv u systemu pisliadyplomnoi osvity. [Integration of media education of primary school teachers into the system of postgraduate education]. Ukrainian. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, 2012, Vyp. 33, pp. 501-505 [in Ukrainian].

Sheibe S., Rohou F. Mediahramotnist: pidruchnyk dlia vchyteliv. [Media literacy: a textbook for teachers]. Ukrainian. / per. z anhl. S. Doma; za zah. red. V. F. Ivanova, O. V. Volosheniuk. Kyiv : Tsentr Vilnoi Presy, Akademiia Ukrainskoi Presy, 2017, p. 319 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru