Формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності

Загнибіда Раїса Павлівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри готельно-ресторанної та курортної справи

Івано-Франківськ, Україна

Загнибіда Р. П. Формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності

Визначено й проаналізовано основні підходи до проблеми формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності.У статті описано специфіку та систему вимог до професійної етики фахівців сфери гостинності. Виокремлено основні проблеми та деякі норми професійної етики, сформульовано вимоги до особистісних та професійно значущих якостей фахівців сфери гостинності. Подана загальна характеристика етичної поведінки фахівця.

Ключові слова: професійна етика, формування професійної етики, норми професійної етики.

Загнибеда Р. П. Формирование профессиональной этики будущих специалистов сферы гостеприимства

Определены и проанализированы основные подходы к проблеме формирования профессиональной этики будущих специалистов сферы гостеприимства. В статье описана специфика и система требований к профессиональной этике специалистов сферы гостеприимства. Выделены основные проблемы и некоторые нормы профессиональной этики, сформулированы требования к личностным и профессионально значимым качествам специалистов сферы гостеприимства. Представлена общая характеристика нравственного поведения специалиста.

Ключевые слова: профессиональная этика, формирование профессиональной этики, нормы профессиональной этики.

Zagnibida R. Formation of Professional Ethics of Future Hospitality Professionals

The main approaches to the problem of formation of professional ethics of future hospitality specialists are determined and analyzed. The article describes the specifics and system of requirements for professional ethics of hospitality specialists. The main problems and some norms of professional ethics are highlighted, the requirements to personal and professionally significant qualities of hospitality specialists are formulated. The general characteristic of ethical behavior of the expert is given.

Key words: professional ethics, formation of professional ethics, norms of professional ethics.

Вступ

В умовах становлення і розвитку ринкових відносин, інтегрування у світові економічні процеси, інтеграції української освіти в європейський простір, суспільство стоїть перед якісно новою моральною ситуацією, необхідністю оцінки та вибору моральних цінностей,здатністю особистості пов'язувати ціннісні орієнтації з загальнолюдськими (гуманністю, справедливістю, миролюбністю, добротою тощо). Формування морально-етичних якостей стає одним із ключових завдань та предметом особливої уваги української держави, як зазначається в Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Національній доктрині розвитку освіти», Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 рр., положенні Кваліфікаційної рамки Єдиного простору вищої освіти. Саме тому питання формування професійної етики майбутніх фахівців набувають особливої гостроти й актуальності. Особливої актуальності набуває питання формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності, фахівців, котрі працюють переважно з людьми у сфері готельно-ресторанного і туристичного бізнесу.

Аналіз наукових джерел свідчить про те, що різні аспекти теоретичних засад етичних знань знайшли своєвідображення в історії зарубіжної та вітчизняної науки (Аристотель, Конфуцій, Платон, Ж.-Ж. Руссо, Сократ, Г. Сковорода та ін.).

Проблеми професійної етики розглядалися в працях М. Вебера, Т. Гоббса, Дж. Локка, Протагора та інших філософів і педагогів минулого. Науково-теоретичні засади формування особистості, її загальної і, зокрема, моральної культури розроблялися у працях К. Байші, І. Беха, Л. Бурдейної, Г. Васяновича, І. Грязнова, В. Діуліної, І. Зязюна, В. Лозового, С. Крука, В. Плахтій, О. Пометун, О. Савченко, О. Сухомлинської, Л. Хоружої.

Проблеми регулювання трудової діяльності засобами професійної етики висвітлено в роботах сучасних науковців (Р. Апресян, О. Бобир, С. Богдан, Н. Вознюк, В. Губин, А. Гусейнов, Г. Йонас, Е. Сабат, М. Тофтул). Співвідношення загальнолюдського й професійного компонентів моралі досліджували Д. Волкогонов, Т. Герет, Ф. Кузін, В. Лозовийтаін. Проблеми формування професійної етики, етичної компетентності, професійно-етичної культури представлені у наукових працях Д. Вербівського, В. Кочиної, Ю. Колісник-Гуменюк та ін., пошук шляхів удосконалення морально-етичних відносин у колективі здійснювали І. Бех, С. Сисоєва, О. Федоренко, Т. Чмут. Основні аспекти культури професійного спілкування висвітлено в роботах О. Куліша, В. Лівенцова.

Мета даної статті - розглянути основні підходи до формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності.

Важливою складовою підготовки сучасного фахівця є розуміння змісту професійної етики. Проблема визначення й систематизації морально-етичних якостей та розроблення системи їх формування в процесі професійної підготовки потребує визначення та усвідомлення відповідного понятійного апарату. професійний етика гостинність

Перші спроби розглянути і проаналізувати моральні якості дістали відображення в ученнях Анаксимандра, Геракліта, Анаксагора, піфагорійців і представників інших філософських течій ранньої античності:сфера морального поширювалася до своєрідної гігієни психічного і тілесного життя. Демокрит першим висловив думку про те,що моральна відповідальність є таким же регулятором поведінки людини (моральним), як і правова відповідальність(правовим). І. Кант вважав, що особистість повинна усвідомлювати, що вона чинить справедливо, лише тоді її дії морально виправдані (Кант, 1965, с. 463).

Г. Гегель визначав мораль як внутрішнє переконання людини, а моральність вважав найвищим ступенем розвитку об'єктивного духу (Кожев, 2003).

Сучасні філософи Т. Аболіна, А. Ермоленко, О. Кисельова, В. Малахов наголошують на моральній відповідальності особистості як спроможності виконання свого професійного обов'язку (Етичні норми і цінності: проблема обґрунтування, 1997, с. 14). Питанням формування професійно-етичних якостей майбутніх фахівців присвячено низку робіт науковців (Б. Без'язичний, А. Болдова, Д. Вербівський, В. Діуліна, О. Зеленська).

Аналіз наукових джерел переконує, що мораль традиційно розглядається як сукупність норм, цінностей, ідеалів, установок, які регулюють людську поведінку і є важливими складовими культури. За висловом Г. Васяновича, мораль є не лише важливим чинником розвитку культури, а й способом оволодіння гуманним ставленням один до одного (Васянович, 2005, с. 15).

Розгляд історичного походження та взаємозв'язку термінів «мораль» і «етика» дозволяє зробити висновок, що мораль розуміють як реальні явища (звичаї суспільства, принципи співіснування і поведінки людей, оціночні уявлення про добро, зло, справедливість), а етику - як науку що вивчає походження моралі,її природу,структуру й особливості (Вербівський, 2017; Колісник-Гуменюк, 2004).

Сфера гостинності - це важлива соціальна, економічна та культурна категорія, одна з фундаментальних складових туристичної індустрії і вона потребує високоякісних фахівців своєї справи. Основне завдання сфери гостинності пов'язане з обслуговуванням туристів під час їхнього перебування поза місцем постійного проживання. До неї, згідно з визначеннями провідних спеціалістів, належать готельний і ресторанний бізнес, підприємства транспортного обслуговування, своєрідні розваги. Поділяємо точку зору О. Лесько, що ефективність сфери гостинності визначається не лише реалізованими ресурсами, а й рівнем підготовки фахівців задіяних у галузі та дотриманням суспільно значимих цінностей: норм та правил взаємовідносин керівників різних рівнів,відносин із споживачами, клієнтами, партнерами та конкурентами (Лесько, 2011).

У межах реалізації професійної діяльності виділяється окремий вид етики - професійна етика, під якою розуміють узагальнення специфічних моральних норм, пов'язаних з особливостями функціонування різних професій (7). Термін «професійна етика» A. Сарапат розглядає як моральні засади представників певної професії та етичну оцінку їхньої поведінки. Норми професійної етики за своєю сутністю, на думку дослідника, не відрізняються від загально прийнятих норм поведінки в даному суспільстві. Вони натомість є уточнюючою деталізацією очікуваної поведінки під час виконання професійних обов'язків (Etyka, 1971, с. 5).

Співставлення та узагальнення представлених поглядів щодо сутності поняття «професійна етика» дозволяє розглядати його як трансформовану та пристосовану до професійних особливостей етику, що відрізняється виокремленням найбільш пріоритетних морально- етичних якостей, що властиві цій професії (Етичні норми і цінності: проблема обґрунтування, 1997; Вербівський, 2017; Колісник-Гуменюк, 2014; Etyka, 1971).

Гуманізувати взаємовідносини на усіх рівнях, реалізувати етичні принципи та норми у професійній діяльності неможливо без достатнього рівня розвитку професійної етики фахівця сфери гостинності. Основою професійної діяльності фахівця сфери гостинності вважається моральний підхід, що ґрунтується на професійній моралі й етиці. Відтак, системо утворювальним чинником виступає морально-етична складова професійної підготовки фахівців сфери гостинності.

Керуючись напрацюваннями науковців, професійну етику майбутніх фахівців сфери гостинності будемо розглядати як інтегровану систему професійно-етичних ціннісних орієнтацій, знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для самореалізації та досягнення ними успіху в сфері обслуговування.

Аналіз наукових джерел і власного досвіду дозволив визначити основні завдання формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності, які спрямовані на:

• індивідуальний моральний розвиток особистості фахівця сфери гостинності;

• розвиток духовних цінностей, моралі, професійних морально важливих якостей і самої моральності;

• засвоєння професійних етичних цінностей, оволодіння морально- етичними нормами, які стають особистісними принципами, та визначають успішність професійній діяльності;

• формування суспільно-моральної мотивації допрофесійної діяльності (Васянович, 2005; Вербівський, 2017; Бандурка, 2001).

Ми поділяємо думку вчених про те, що критеріями, які визначають рівень сформованості професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності виступають ознаки, виражені в знаннях, навичках і здібностях, що відрізняють професійну етику від інших категорій. У нашому випадку це здатність:

• грамотно здійснювати процеси спілкування і взаємодії зі споживачами туристичних послуг;

• відповідати нормам поведінки, системі моральних принципів, що регулюють професійну діяльність фахівця сфери гостинності;

• засвоювати професійно етичні цінності,оволодівати морально- етичними нормами;

• регулювати міжособистісні конфлікти на основі норм поведінки і моральних принципів;

• самоконтролю і самоорганізації; створювати доброзичливе середовище у сфері гостинності пов'язаній з обслуговуванням туристів (Вербівський, 2017; Колісник-Гуменюк, 2014; Винославська, 2009).

Отже, формування моральних цінностей і розвиток навичок етичної поведінки в професійній діяльності слід розпочинати вже на етапі підготовки студентів, майбутніх фахівців, сфери гостинності у закладі вищої освіти.

У результаті наукового аналізу проблеми формування професійно- етичної культури майбутніх фахівців сфери гостинності виникла потреба визначення низки організаційно-педагогічних умов, які оптимізують форми, методи, підходи, технологію організації навчального процесу як цілісної системи та забезпечать ефективну побудову цього процесу в цілому.

До організаційно-педагогічних умов формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності у процесі їх підготовки у ЗВО відносимо:

• розроблення й упровадження етичного компонента в процес підготовки фахівців;

• розвиток моральної свідомості та формування навичок етичної поведінки;

• орієнтація на саморозвиток майбутніх фахівців.

Вважаємо, що психолого-педагогогічний супровід вирішення цієї проблеми має здійснюватися перш за все шляхом розробки і впровадження програми розвитку етичного компонента професійної культури студентів.

Із циклу вибіркові дисципліни освітньо-професійної програми «Міжнародний готельний бізнес» підготовки бакалавра в галузі «Сфера обслуговування» за спеціальністю «Готельно -ресторанна справа» нами було розроблено програму курсу «Корпоративна культура», яку було реалізовано для студентів)-гокурсу.

Метою курсу було формування у здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти корпоративної культури, засвоєння принципів і правил сучасного ділового протоколу та етикету, надання уявлення про його особливості у готельно-ресторанному бізнесі. Основні цілі курсу спрямовувались на набуття студентами теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для організації успішної професійної діяльності, на освоєння сукупності форм, прийомів, способів та методів організації ділового спілкування та етикету в індустрії гостинності. Основне завдання, яке ми переслідували у процесі вивчення курсу «Корпоративна культура» це розвиток етичної складової професійної культури майбутніх фахівців сфери гостинності через:

• ознайомитися із змістом основних понять універсальної і професійної етики;

• формування умінь вирішення актуальних етичних дилем;

• опанування основних кроків здійснення морального вибору та етичного вчинку;

• дослідження прийомів побудови етичних взаємовідносин із споживачами, клієнтами, партнерами та конкурентами всередині країни, а також такими, що належать до різних культур і країн.

Слід зазначити, що програма курсу передбачала не лише оволодіння теоретичними знаннями, а й розвиток навичок самопрезентацііїі, налагодженню стосунків з іншими учасниками, розвитку моральної свідомості, формуванню навичок етичної поведінки у системі тренінгових занять.

Застосування різноманітних форм і методів навчання,зокрема, тренінгових занять (Тренінг формування навичок етичної поведінки майбутніх фахівців сфери гостинності. Тренінг розвитку навичок самопрезентаціії і налагодженні етичних взаємовідносин) у підготовці фахівців у галузі етичних засад професійної діяльності (Вербівський, 2017; Колісник-Гуменюк, 2014; Бандурка, 2001; Винославська, 2009; Винославська, 2005) сприяло формуванню таких компетентностей:

• Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, вести здоровий спосіб життя.

• Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

• Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні технології.

• Здатність працювати в команді.

• Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

• Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

• Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

• Здатність використовувати на практиці основи діючого законодавства в сфері готельного та ресторанного бізнесу та відстежувати зміни.

• Здатність формувати та реалізовувати ефективні зовнішні та внутрішні комунікації на підприємствах сфери гостинності, навички взаємодії.

• Здатність проектувати сервісний процес реалізації основних і додаткових послуг у закладах готельно-ресторанного та рекреаційного господарства.

• Здатність розробляти нові послуги з використанням інноваційних технологій обслуговування споживачів.

• Здатність розробляти, просувати, реалізовувати та організовувати споживання готельних та ресторанних послуг для різних сегментів споживачів.

Актуальність дослідження проблеми формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності зумовлена необхідністю дотримання професійно-етичних норм як умови ефективності трудової діяльності. Аналіз літератури засвідчив, що проблема дослідження є предметом уваги різних наук, оскільки головним завданням професійної етики є підняття рівня моральної підготовки фахівця, озброєння його знаннями,уміннями та навичками, користуючись якими, можуть бути більш ефективно вирішені протиріччя у професійній діяльності. Формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності здійснюється,на думку автора, перш за все шляхом розробки і впровадження програми розвитку етичного компонента професійної культури студентів.

Подальшого дослідження потребує низка питань, зокрема, психологічна підструктура формування професійної етики майбутніх фахівців сфери гостинності.

Список використаної літератури

1. Кант И. Критика практического разума: Сочинения в шести томах; под. общ. ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. М.: Мысль, 1965. Т. 4. Ч. 1. 544 с.

2. Кожев А. Введение в чтение Гегеля. СПб.: Наука, 2003.

3. Етичні норми і цінності: проблема обґрунтування / Аболіна Т. Г., Ермоленко А. М., Кисельова О. О., Малахов В. А. К.: Інститут філософії і НАН України ім. Г. Сковороди, 1997. 143 с.

4. Васянович Г. П. Педагогічна етика: навч.-метод. посібник. Львів: Норма, 2005. 344 с.

5. Вербівський Д. С. Формування професійної етики майбутніх вчителів інформатики у процесі професійної підготовки. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2017. Вип. 2 (41). С. 55-58.

6. Лесько О. Й. Етика ділових відносин. Вінниця: ВНТУ, 2011. 320 с.

7. Колісник-Гуменюк Ю. І. Формування професійної етики майбутніх фахівців. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2014. № 5. С. 215-222.

8. Etyka zawodowa / pod red. Adama Sarapaty. Warszawa: Ksi^zkai Wiedza, 1971. 327 s.

9. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ. Х.: Вид-во НУВС, 2001. 219 с.

10. Винославська О. В. Тренінгова програма сприяння розвитку професійної етики в майбутніх менеджерів. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка: збірник наукових праць. 2009. № 3 (27). Ч. 1. С. 79-85.

11. Винославська О. В. Система тренінгових занять для формування етичної складової професійної культури менеджера. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2005. № 3 (15). С. 88-95.

References

1. Kant, I. (1965). Kritika prakticheskogo razuma: Sochineniya v shesti tomah [Critique of Practical Reason: Works in six volumes]. Eds. V. F. Asmus, A. V. Gulyga, T. I. Ojzerman. Vols. 4. Part 1. M.: Mysl' [in Russian].

2. Kozhev, A. (2003). Vvedenie v chtenie Gegelya [An Introduction to Reading Hegel]. SPb.: Nauka [in Russian].

3. Abolina, T. H., Yermolenko, A. M., Kyselova, O. O., & Malakhov, V. A. (1997). Etychni normy i tsinnosti: problema obgruntuvannia [Ethical standards and values: the problem of justi-fication]. K.: Instytut filosofii i NAN Ukrainy im. H. Skovorody [in Ukrainian].

4. Vasianovych, H. P. (2005). Pedahohichna etyka [Pedagogical ethics]. Lviv: Norma [in Ukrainian].

5. Verbivskyi, D. S. (2017). Formuvannia profesiinoi etyky maibutnikh vchyteliv informatyky u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of professional ethics of future teachers of computer science in the process of professional training.]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Series: Pedagogy. Social work, 2 (41), 55-58 [in Ukrainian].

6. Lesko, O. Y. (2011). Etyka dilovykh vidnosyn [Ethic of business relations]. Vinnytsia: VNTU [in Ukrainian].

7. Kolisnyk-Humeniuk, Yu. I. (2014). Formuvannia profesiinoi etyky maibutnikh fakhivtsiv [Formation of professional ethics of future specialists]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity - Pedagogy and psychology of vocational education, 5, 215-222 [in Ukrainian].

8. Etyka zawodowa [Professional ethics]. (1971). Ed. Adam Sarapaty. Warszawa: Ksi^zkai Wiedza [in Polish].

9. Bandurka, O. M. (2001). Profesiina etyka pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [Professional ethics of law enforcement officers]. Kh.: Vyd-vo NUVS [in Ukrainian].

10. Vynoslavska, O. V. (2009). Treninhova prohrama spryiannia rozvytku profesiinoi etyky v maibutnikh menedzheriv [Training program to promote the development of professional ethics in future managers]. Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika - Bulletin of NTUU "KPI". Philosophy. Psychology. Pedagogy, 3 (27), 1, 79-85 [in Ukrainian].

11. Vynoslavska, O. V. (2005). Systema treninhovykh zaniat dlia formuvannia etychnoi skladovoi profesiinoi kultury menedzhera [The system of training sessions for the formation of the ethical component of the professional culture of the manager]. Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika - Bulletin of NTUU «KPI». Philosophy. Psychology. Pedagogy, 3 (15), 88-95 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru