Управлінські аспекти формування стійкого лідерства в системі українського національно-патріотичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управлінські аспекти формування стійкого лідерства в системі українського національно-патріотичного виховання

Куз Сергій Миколайович аспірант кафедри державознавства, права і європейської інтеграції Інституту публічної служби та управління, Національний університет «Одеська політехніка»

Коваль Зіновій Васильович кандидат наук з державного управління, доцент кафедри державознавства, права і європейської інтеграції Інституту публічної служби та управління, Національний університет «Одеська політехніка»

Анотація

молодь лідерство національно-патріотичне виховання

В Україні збережено спадщина народної (етнічної) педагогіки. Виховування патріотично налаштованої молоді відбувалось засобами рідної мови, фольклору, національної символіки, численних народних мистецтв тощо. Саме тому, активна, дієва, впливова молодь з задатками лідерства - одна із стратегічних складових успіху українського суспільства.

Одним з завдань влади є створення таких умов, за яких число молодих активістів-лідерів буде зростати. Пропонується під системою національно- патріотичного виховання, у широкому змісті, розуміти сукупність органів державної влади та громадських об'єднань та їх активну діяльність щодо формування у громадян України високої патріотичної свідомості, почуття вірності Вітчизні, готовності до виконання конституційного та громадського обв'язку щодо захисту інтересів держави. Головним завданням національно- патріотичного виховання вбачається формування та розвиток стійких лідерських якостей в особистості, які притаманні активним громадянам- патріотам.

Розгляд нормативно-правової бази з даного напрямку показав, що формується певна система національно-патріотичного виховання в основу якої покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму та утвердження національних цінностей. Визначаються складові національно-патріотичного виховання -громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Автори підтримують ідею, що поряд із застосуванням в щоденній практиці поряд з такими термінами як «український патріотизм», «виховання українського патріотизму», «національно-патріотичне виховання» доречно запровадити та застосовувати й такий термін як «виховання українського лідерства».

Зазначається, що сьогодні в Україні необхідно формувати цілісну теорію зокрема військового виховання, яка забезпечить теоретичне узагальнення її результатів, відкриття закономірностей і тенденцій, без урахування яких неможливо ефективно розв'язувати нагальні проблеми всіх зазначених видів виховання у збройних силах.

Ключові слова: управління, національно-патріотичне виховання, лідерство, стійке лідерство.

Abstract

Kuz Serhii Mykolayovych Postgraduate student of Department Study of State, Law and European integration, Institute of Public Service and Management of the Odessa Polytechnic National University

Koval Zinoviy Vasyliovych PhD of Public Administration, Associate Professor of Department Study of State, Law and European integration, Institute of Public Service and Management of the Odessa Polytechnic National University

MANAGERIAL ASPECTS OF THE FORMATION OF RESISTANT LEADERSHIP IN THE SYSTEM OF UKRAINIAN NATIONAL EDUCATION

Ukraine has a rich heritage of folk (ethnic) pedagogy. In Ukraine, patriotic-minded youth have been educated up for centuries by means of their native language, folklore, national symbols, and numerous folk arts, etc. That is why active, efficient, influential youth with the inclinations of leadership is one of the strategic components of the success of Ukrainian society.

One of the tasks of the authorities is to create conditions under which the number of young activist-leaders will grow. It is proposed that the system of national- patriotic education, in a broad sense, be understood as a set of state authorities and public associations and their active work to form a high patriotic consciousness among the citizens of Ukraine, a sense of devotion to the Fatherland, readiness to fulfill the constitutional and public duty to protect the interests of the state. The main task of national-patriotic education is the formation and development of sustainable leadership qualities that are inherent in active patriotic citizens.

Consideration of the regulatory framework in this direction showed that a system of national and patriotic education is formed, which is based on the ideas of strengthening Ukrainian statehood as a consolidating factor in the development of society, the formation of patriotism and the affirmation of national values. The components of national-patriotic education are determined - socio-patriotic, military- patriotic and spiritual-moral education.

The authors support the idea that along with such terms as “Ukrainian patriotism”, “education of Ukrainian patriotism”, “national-patriotic education”, it is appropriate to introduce and apply such a term as “the education of Ukrainian leadership”.

It is noted that today in Ukraine it is necessary to form a holistic theory, in particular, of military education, which will provide a theoretical generalization of its results, the discovery of patterns and trends, without which it is impossible to effectively solve the urgent problems of all these types of education in the armed forces.

It is noted that today in Ukraine it is necessary to form a holistic theory, in particular, of military education, which will provide a theoretical generalization of its results, the discovery of patterns and trends, without taking into account which it is impossible to effectively solve the urgent problems of all these types of education in the armed forces.

Keywords: management, national-patriotic education, leadership, resistant leadership.

Постановка проблеми

В умовах нинішньої безкомпромісної, неоголошеної та перманентної як гібридної так і гарячої війни проти України, з її центральною інформаційно-психологічною складовою, на перший план виходить завдання напрацювання і прийняття відповідної системи формування стійкого лідерства через національно-патріотичне виховання. Саме управлінським підходам до вирішення цієї комплексної проблеми й присвячена дана публікація.

Актуальність теми дослідження зумовлена об'єктивним процесом формування в Україні єдиної патріотично політичної нації, а тому національно- патріотичне виховання лідерства спрямоване на формування активної особистості інформаційного століття. Формування стійкого лідерства в системі українського національно-патріотичного виховання має свої управлінські аспекти, що вимагають дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Даній проблематиці частково присвячено публікації українських науковців та дослідників В. Креміня, Ю. Юзича, М. Скубенко, С. Василенка, В. Заболотного, В. Бушанського та закордонних Бернар Фан та ін.

Метою даної статті є спроба обґрунтування необхідності більш глибокого дослідження управлінських аспектів формування стійкого лідерства в системі українського національно-патріотичного виховання та здійснення правового аналізу процесу національно-патріотичного виховання.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

В ХХІ столітті проти України ведеться безкомпромісна неоголошена та перманентна гібридна війна з її центральною інформаційно-психологічною складовою та з переходом у гарячі фази. Тому на перший план виходить завдання напрацювання і прийняття відповідної системи формування стійкого лідерства через національно-патріотичне виховання.

Виклад основного матеріалу

Україна має багату спадщину народної (етнічної) педагогіки. В Україні століттями виховувалася патріотично налаштована молодь засобами рідної мови, фольклору, національної символіки, численних народних мистецтв тощо. Україна має блискучу плеяду європейського рівня класиків педагогіки О. Духновича, К. Ушинського, М. Драгоманова, Г. Галагана, психологів І. Сікорського, В. Янева, Я. Яреми та інші.

Президент Національної академії педагогічних наук України, керівник Товариства «Знання» України, академік НАН і НАПН, доктор філософських наук, професор Василь Кремінь висунувши теорію людино центризму, справедливо поставив людину, як сильну особистість, у центрі колективу, спільноти, влади, держави. Оскільки саме через освіту формується особистість, яка призвана стати центром, лідером соціального і духовного тяжіння. Причому, освіта має бути безперервною протягом усього життя. В цьому суть інтелектуального проекту нової цивілізації. Особистість повинна постати як свідомий творець, лідер своєї і суспільної долі, а соціум, влада і держава зобов'язані створювати їй для цього необхідний простір. «Освіта має відповідати новим викликам і готувати людину до життя і діяльності у суспільстві ХХІ сторіччя. Людину інноваційного типу мислення, конкурентоспроможну у глобальному світі. Не буде країна успішною, якщо її громадяни неконкурентоспроможні в глобальному просторі. Маємо виховувати глобалістську людину, але водночас - патріота України. Лише за цієї умови зможемо дати відсіч російській агресії, зберегти країну і повернути тимчасово непідконтрольні території. Ми маємо формувати почуття національної єдності. Якщо нація єдина, вона може захистити свої інтереси.. .Безглуздо суперечити цивілізаційним вітрам, треба просто ловити їх національними вітрилами». [11]

Активна, дієва, впливова молодь з задатками лідерства - одна із стратегічних складових успіху українського суспільства. Саме тому, в першу чергу, влада має перейматися створенням таких умов, у яких число молодих активістів-лідерів множиться.

Під системою національно-патріотичного виховання, у її широкому форматі, розуміють сукупність органів державної влади та громадських об'єднань та їх активна діяльність щодо формування у громадян України високої патріотичної свідомості, почуття вірності Вітчизні, готовності до виконання конституційного та громадського обв'язку по захисту інтересів держави. Головним завданням національно-патріотичного виховання вбачається формування та розвиток стійких лідерських якостей в особистості, які притаманні активним громадянам-патріотам.

«Головним інститутом, що організовує та забезпечує діяльність системи патріотичного виховання громадян України є держава. Вирішення питання патріотичного виховання повинно початися з розробки нормативно-правової бази патріотичного виховання усіх громадян України». [3]

Нині держава пропонує креативній молоді, що прагне до лідерства свою далеко не досконалу нормативно-правову базу. Так у 2021 році ухвалено Закон № 1414-ІХ від 27 квітня «Про основні засади молодіжної політики». Закон ставить собі за мету визначення напрямів та механізмів реалізації молодіжної політики в Україні, гарантії участі молоді у її формуванні та реалізації, особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних та дитячих громадських об'єднань. Але, у статті 3 Закону, де йдеться про мету, завдання і пріоритети молодіжної політики, на жаль, відсутні цілі щодо розвитку у молоді почуття лідерства, активної національно- патріотичної позиції. [5]

Указом Президента затверджено національну молодіжну стратегію до 2030 року, покликану створити додаткові можливості для розвитку молоді, реалізації її конституційних прав і свобод, утвердити в молодіжному середовищі здоровий спосіб життя, сприяти ініціативі та активності молодих громадян в усіх сферах життєдіяльності суспільства й держави. Слід відмітити, що молодіжна стратегія для забезпечення залучення молоді до участі у суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей за необхідне вважає розвиток лідерства, лідерських навичок як складових освітніх заходів та програм формальної і неформальної освіти. Позитивним вважається те, що стратегія піклується і про посилення життєстійкості молоді. Та все ж таки питання організації національно- патріотичного виховання української у стратегії молоді не знайшли достатнього віддзеркалення. [15]

Також ухвалено Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2021-2025 роки. У ній йдеться про посилення ролі й відповідального ставлення органів державної влади і органів місцевого самоврядування до активної самоорганізації молоді. Концепція цієї соціальної програми ставить собі за мету надання молоді можливості для успішної реалізації і соціалізації, підвищення рівня її громадянських компетентностей, спроможності бути самостійними, життєстійкими, активними, патріотичними і відповідальними учасниками суспільного життя. [8]

Необхідно відмітити, що за минулої політичної команди 18 травня 2019 року був прийнятий Указ Президента України 3286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання». [16] В стратегії національно- патріотичне виховання визнається одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України. В основу системи національно-патріотичного виховання в стратегії покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму та утвердження національних цінностей.

Дуже важливо те, що стратегія визначає основними складовими національно-патріотичного виховання громадсько-патріотичне, військово- патріотичне та духовно-моральне виховання. Важливим вбачається і те, що стратегія чітко визначає основні сфери національно-патріотичного виховання. Це освіта і наука, молодь та сім я, культура і мистецтво, реклама, профорієнтація та військові спеціальності, відновлення та збереження національної пам'яті, краєзнавство, туризм, охорона довкілля, фізкультура і спорт, цивільна оборона, безпека і оборона України, зв'язки з закордонним українством. Визнається, що було б доречним основний дух цієї стратегії провести через Закон № 1414-ІХ від 27 квітня 2021 року «Про основні засади молодіжної політики» та через національну молодіжну стратегію до 2030 року.[5]

Радує те, що Концепція Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1233-р офіційно враховує індикатори ефективності і ціннісні орієнтири, визначені Стратегією національно-патріотичного виховання, затвердженою Указом Президента України від 18 травня 2019 р. №286. Дана Концепція визначає чотири основні пріоритети національно-патріотичного виховання на період до 2025 року. [9]

Щодо формування рис майбутнього лідера, то слід відмітити у цій багатогранній та копіткій праці Постанову Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 року № 845 «Деякі питання дитячо-юнацького військово- патріотичного виховання». Цією Постановою Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово- патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). У Положенні визначено Кодекс лицарської честі учасників Гри: підготовлений і безкорисний; чесний; дисциплінований; активний і підприємливий; відважний; витривалий; точний; здоровий; обережний. Саме цей Кодекс доречно покласти в основу виховання лідерських якостей підростаючого покоління в Україні. [7]

Влада повинна сконцентрувати свої зусилля на підвищенні рівня компетентностей молоді у сфері громадських відносин, культури волонтерства, активізації її залучення до ухвалення рішень. Академік НАН України, президент НАПН України Василь Кремінь вважає, що «Трагічно недооцінюється роль сучасної освітньої системи у формуванні свідомих, інтелектуально та духовно розвинутих, а також патріотично налаштованих громадян нашої країни». [12]

Доктор педагогічних наук професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова академік Юрій Руденко вважає, що «Передусім необхідно кожному освітянину, науковцю і педагогу- практику.. .глибше усвідомити історичну відповідальність за долю підростаючих поколінь, за нарощення морального, інтелектуального і духовного потенціалу суспільства». [6]

«.Роль школи і вищої освіти полягає не в «накачуванні інформацією», а у формуванні особистості учня та студента. Інформація - це предмет, яким керує пам'ять. Інформація запам'ятовується і забувається. Річ лише в тім, який фокус уваги в реципієнта. Яка інформація його цікавить? За яким посиланням прийде, блукаючи мережею? На що витратить свій час і емоційний ресурс?... Люди минулого хотіли пізнати світ. Людям сучасності потрібно пізнавати не лише світ, а й самих себе. І тому наступна максима: необхідним складником базової освіти мають бути знання з психології. Бо без рефлексії людина перетворюється на сміття, яке вітер ганяє київськими вулицями. Навички особистої та предметної рефлексії мають так само прищеплюватися, як і знання таблиці множення». [2]

Людина - це не тільки, що вона їсть, а й те, що вона споживає інформаційно. Ігор Кабаненко, адмірал, експерт з питань оборони та безпеки, говорячи про те як нині формується молоде покоління, про його інтереси, вказує на те, що «.там багато бруду і дуже мало позитивної мотивації. В такій ситуації є дуже важливим донесення історичної правди, зокрема за допомогою позитивних історичних прикладів». [10]

Для прикладу, у Франції ретельно дбають про якість шкільного курсу історії країни. Так, французький педагог-історик Бернар Фан констатує, що «У Франції курс історії знаходиться в одному з найкращих станів порівняно з іншими дисциплінами. Історію вивчають з першого класу і до останнього, на неї виділяється достатня кількість годин». [1]

Немає лідерства без критичного мислення. Тому саме якісна освіта призвана відіграти значну роль у формуванні не лише базових шкільних навичок, а й критичного ставлення до дезінформації. «Фінляндія, наприклад, починає навчанню критичному мисленню та інформаційній гігієні з дитсадка та закінчує курсами для літніх людей». [14]

Відома аксіома про те, що лідерство виховують з юних літ. Але для того, щоб виховати лідера необхідно спочатку навчити його використовувати на практиці здобуті у школі, вузі знання. Тільки таким шляхом серед молоді появляється прошарок суспільно активних людей, які ставлять собі за мету змінити свій навколишній світ на краще. Держава, місцеві влади повинні проводити політику сприяння процесам формування молодих лідерів на місцях. Для цього доречно залучати молодь до розробки та ухвалення важливих як місцевих, регіональних так і загально державних рішень. «Молодіжна політика має перестати бути галуззю за залишковим принципом». [13]

Вважаю, що поряд із застосуванням в щоденній роботі таких наукових термінів та понять як «український патріотизм», «виховання українського патріотизму», «національно-патріотичне виховання» доречно запровадити та застосовувати й такий термін як «виховання українського лідерства».

Необхідно констатувати, що «в Україні все ще відсутня цілісна теорія військового виховання, але ж теорія військового виховання - це вихідна точка діяльності й теоретичного узагальнення її результатів, відкриття закономірностей і тенденцій, без урахування яких неможливо ефективно розв'язувати нагальні проблеми практичного виховання у збройних силах». [4]

У США, Європі виховання лідерства в системі патріотичного виховання приділяється прискіплива увага з боку держав, через спеціалізовані програми освіти. Так, у США в середніх школах. Як державних, так і приватних, реалізується федеральна програма підготовки молодих офіцерів запасу, у вигляді юнацьких курсів JROTS (Junior Reserve Officers Training Corps). Програма передбачає виховання в підростаючому поколінні почуття громадянства і патріотизму, лідерства, впевненості у власних силах. У 2012 році в 50 штатах США діяли 3229 шкіл з програмою JROTS, де навчалося понад 600 тисяч американських юнаків та дівчат. Франція, починаючи з 1936 року розвиває мережу канікулярних молодіжних таборів (Auberge de jeunesse). У результаті для молоді щороку створюється 29 тис. таборів, які відвідують 1,1 млн. підлітків. Також у Франції діють центри дозвілля молоді, які розглядаються як навчальні заклади, що сприяють соціалізації і процесу навчання, необхідних для активного громадянства, націленого на лідерство. Близько 4 млн. неповнолітніх залучені в таких центрах. У Латвії державний центр змісту освіти створив єдиний реєстр таборів (www.nometnes.gov.iv), в якому доступна інформація як про заплановані табори, так і про можливість записатись до них. Ці табори позиціонуються як заклади позашкільної освіти, які вносять свій вклад у виховання у молоді почуття громадянства і патріотизму та якостей лідерства. У Естонії працює 28 молодіжних таборів з дозволом на діяльність, а також багато проектних таборів. Молодіжні табори щорічно відвідують майже 30 тис. підлітків. Такі табори діють не лише як юридичні особи, але як комерційні, громадські, церковні. Однією з найкращих в світі є мережа 400 фінських молодіжних центрів, які фінансуються і контролюються міністерством освіти і культури. Усе спрямовується на залучення молоді та її підтримку у становленні активної громадянської позиції. У Великій Британії основним інструментом молодіжної громадської освіти є Програма добровільної служби суспільству (Oommunity Service Volunteers), що заснована у 1962 році і яка підтримує патріотичні програми для молоді. [17]

Висновки

Україна - це країна з багатою спадщиною народної (етнічної) педагогіки. Тому в України є блискучу плеяда європейського рівня класиків педагогіки таких як О. Духнович, К. Ушинський, М. Драгоманов, Г. Галаган, психологів - І. Сікорський, В. Янев, Я. Ярема та інші.

В українській педагогічній науці стараннями, в першу чергу, Президента Національної академії педагогічних наук України, керівника Товариства «Знання» України, академіка НАН і НАПН, доктора філософських наук, професора Василя Креміня людина справедливо поставлена, як сильна особистість, у центрі колективу, спільноти, влади, держави (людиноцентризм), що полегшує їй, у разі потреби, проявляти свої лідерські якості.

Українському суспільству потрібна стійка людина інноваційного типу мислення, конкурентоспроможна у глобальному світі і водночас - патріотично налаштована до України. Цивілізаційні вітри українському суспільству доречно ловити національними вітрилами.

Першочергове завдання української влади - формування активної, дієвої, впливової молоді з задатками лідерства, стійкої в інформаційно- психологічному плані. Тому головним завданням національно-патріотичного виховання вбачається формування та розвиток стійких лідерських якостей в особистості, які притаманні активним громадянам-патріотам. Однак, слід констатувати, що нині українська держава пропонує креативній молоді, що прагне до лідерства, свою далеко не досконалу нормативно-правову базу.

У сьогоднішній українській педагогічній науці основними складовими національно-патріотичного виховання вважається громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання. Оскільки лідерство виховують з юних літ, тому необхідно спочатку навчити молодого лідера використовувати на практиці здобуті у школі, вузі знання. Тільки таким шляхом серед молоді проявляється прошарок суспільно активних людей, які ставлять собі за мету змінити свій навколишній світ на краще.

Автори підтримують ідею про те, що поряд із застосуванням в щоденній роботі таких наукових термінів та понять як «український патріотизм», «виховання українського патріотизму», «національно-патріотичне виховання» доречно запровадити та застосовувати й такий термін як «виховання українського лідерства».

Література

1. Бернар Фан «Якщо ви хочете посварити французів, які зібралися разом, немає кращого засобу, ніж гаряча тема колоніального минулого» // «Український тиждень». - №5 (689). 5 - 11.02. 2021 р. - С. 46-48.

2. Бушанський Валентин «Наш світ одноразовий, мов гігієнічні прокладки. Університети повинні не накачувати інформацією, а формувати особистості» // «Країна». - №28 (531). - 16 липня 2020 р. - С. 30 - 33.

3. Василенко С., Заболотний В. «Час патріотизму» / Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник» . - №7. - 2015 р. - С.28-32.

4. Военный энциклопедический словарь. - М. : Эк., 2007. - С. 117, 222, 351.

5. Закон України «Про основні засади молодіжної політики» від 27 квітня 2021 року № 1414-ІХ. Режим доступу: https://mms.gov.ua/molodizhna-politika/zakonodavstvo/zakon-pro- osnovni-zasadi-molodizhnoyi-politiki

6. Ілляш І. «Рівень виховання у дітей любові до Батьківщини має бути значно вищим». // «Голос України». - 20.11.2013 р. -№218 (5718). - С.10.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання дитячо-юнацького військово-патріотичного виховання» від 17 жовтня 2018 року № 845 // «Урядовий Кур'єр». - №208. - 27.10.2020. - С. 8.

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки» від 23 грудня 2020 року, № 1669-р // «Урядовий Кур'єр». - 12.01.2021 р. - №6. - С.9.

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року» від 9 жовтня 2020 р. № 1233-р // «Урядовий Кур'єр». - №208. - 27.10.2020. - С. 15.

10. Капсамун І., Торба В. «Порядок денний» для країни. Ігор Кабаненнко, Андрій Сенченко та Ганна Гопко про ієрархію загроз і шансів в нинішніх складних умовах» // «День». - №5-6. - 28-29.01.2022 р. - С.4-5.

11. Кремінь Василь «Безглуздо суперечити цивілізаційним вітрам, треба просто ловити їх національними вітрилами». // «Голос України». - №115 (6620). - 24.06.2017 р. - С.10.

12. Кремінь Василь «Панукраїзм як світоглядна основа нашого розвитку?» // «Голос України». - №202. - 03.11.2020 р. - С. 10.

13. Малолєткова О. «Лідерство виховують з юних літ». // «Урядовий Кур'єр». - 21.01.2022 р. - С 5.

14. Скубенко М. «Дорослі діти. Як молодь може змінити баланс сил в інформаційній війні». // «Український тиждень». - №47 (731). - 26.11. - 02.12.2021 р. - С. 36 - 37.

15. Указ Президента України «Про національну молодіжну стратегію до 2030 року» від 12 березня № 94/2021 // «Урядовий Кур'єр». - 16.03.2021 р. - №50. - С.7-8.

16. Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання» від 18 травня 2019 року №3286/2019 / Режим доступу: https://www.president.gov.ua/ documents/2862019-27025

17. Юзич Ю. «Західне виховання» // Центр воєнної політики та політики безпеки «Оборонний вісник». - №8. - 2015 р. - С.28-30.

References

1. Bernar Fan. (2021). «lakshcho vy khochete posvaryty frantsuziv, yaki zibralysia razom, nemaie krashchoho zasobu, nizh hariacha tema kolonialnoho mynuloho» [If you want quarrel the French, there is no better way than the hot topic of the colonial past] // «Ukrainskyi tyzhden». - Ukrainian Week - №5 (689). 5 - 11.02. 2021 r, 46-48 [in Ukrainian].

2. Bushanskyi Valentyn. (2020). «Nash svit odnorazovyi, mov hihiienichni prokladky. Universytety povynni ne nakachuvaty informatsiieiu, a formuvaty osobystosti» [Our world is disposable, like sanitary pads. Universities should not pump up information, but form personalities] // «Kraina» - «Country». -№28 (531). - 16.07.2020, 30 - 3з [in Ukrainian].

3. Vasylenko S., Zabolotnyi V. (2015). «Chas patriotyzmu» [Time of Patriotism] / Tsentr voiennoi polityky ta polityky bezpeky «Oboronnyi visnyk» - Center for Military and Security Policy "Defense Bulletin". - №7. - 2015, 28-32. [in Ukrainian].

4. Voennyj enciklopedicheskij slovar' [Military encyclopedic vocabulary]. - M. : Ek., 2007. -117, 222, 351.

5. Zakon Ukrainy «Pro osnovni zasady molodizhnoi polityky» vid 27 kvitnia 2021 roku № 1414-ІХ. [Law of Ukraine «On the Basic Principles of Youth Policy» from April 27, 2021 № 1414-ІХ)] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://mms.gov.ua/molodizhna-politika/ zakonodavstvo/zakon-pro-osnovni-zasadi-molodizhnoyi-politiki. [in Ukrainian].

6. Illiash I. (2013). Riven vykhovannia u ditei liubovi do Batkivshchyny maie buty znachno vyshchym. [The level of education in children of love for the Motherland should be much higher.] // «Holos Ukrainy». «Voice of Ukraine» - 20.11.2013. -№218 (5718). - 10 [in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Deiaki pytannia dytiacho-yunatskoho viiskovo- patriotychnoho vykhovannia» vid 17 zhovtnia 2018 roku № 845 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Some issues of military and patriotic education of children and youth» from October 17, 2018 No. 845] // «Uriadovyi Kurier» - «Government Courier». -№208. - 27.10.2020. - 8 [in Ukrainian].

8. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy «Molod Ukrainy» na 2021-2025 roky» vid 23 hrudnia 2020 roku, № 1669-r [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Concept of the State targeted social program «Youth of Ukraine» for 2021-2025» from December 23, 2020, No. 1669] // «Uriadovyi Kurier» - «Government Courier». -№6. - 12.01.2021 - 9 [in Ukrainian].

9. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Kontseptsii Derzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy natsionalno-patriotychnoho vykhovannia na period do 2025 roku» vid 9 zhovtnia 2020 r. № 1233-r [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Concept of the State targeted social program of national and patriotic education for the period until 2025» from Octob9, 9, 2020 No. 1-33] II xi/iadovy/ Kurier» - «Government Courier». - №208. - 27.10.2020. - 15 [in Ukrainian].

10. Kapsamun I., Torba V. (2022). «Poriadok dennyi» dlia krainy. Ihor Kabanennko, Andrii Senchenko ta Hanna Hopko pro iierarkhiiu zahroz i shansiv v nynishnikh skladnykh umovakh» [«Agenda» for the country. Ihor Kabanenko, Andriy Senchenko and Hanna Hopko on the hierarchy of threats and chances in today's difficult conditions»] // «Den». - «Day». -№5-6. - 28-29.01.2022. - 4-5 [in Ukrainian].

11. Kremin Vasyl. (2017). «Bezghluzdo superechyty tsyvilizatsiinym vitram, treba prosto lovyty yikh natsionalnymy vitrylamy». [«It is pointless to go against the winds of civilization, you just have to catch them with national sails»] // «Holos Ukrainy». - «Voice of Ukraine». - №115 (6620). - 24.06.2017. - 10 [in Ukrainian].

12. Kremin Vasyl. (2020). «Panukraizm yak svitohliadna osnova nashoho rozvytku?» [«Panukraism as a worldview basis of our development?»] // «Holos Ukrainy». - «Voice of Ukraine». -№202. - 03.11.2020. - 10 [in Ukrainian].

13. Malolietkova O. (2022). «Liderstvo vykhovuiut z yunykh lit». [«Leadership is education from a young age»] // «UriadovyiKurier» - «Government Courier». - 21.01.2022. - 5 [in Ukrainian].

14. Skubenko M. (2021). «Dorosli dity. Yak molod mozhe zminyty balans syl v informatsiinii viini». [«Adult children. How the youth can change the balance of power in the information war».| // «Ukrainskyi tyzhden». - «Ukrainian Week». - №47 (731). - 26.11.02.12.2021. - 36-37 [in Ukrainian].

15. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro natsionalnu molodizhnu stratehiiu do 2030 roku» vid 12 bereznia 2021 roku №3286/2019 [Decree of the President of Ukraine «About the national youth strategy until 2030» from March 12, 2021 3286/2019] // «Uriadovyi Kurier» - «Government Courier». - 16.03.2021. -№50. - 7-8 [in Ukrainian].

16. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro stratehiiu natsionalno-patriotychnoho vykhovannia» vid 18 travnia 2019 roku 3286/2019 [Decree of the President of Ukraine «On the strategy of national and patriotic education» from May 18, 2019 3286/2019] (n.d.). www.president.gov.ua. Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/2862019-27025 [in Ukrainian].

17. Iuzych Yu. (2015). «Zakhidne vykhovannia» [«Western education»] // Tsentr voiennoi polity ky ta polity ky bezpeky «Oboronnyi visnyk». - Center for Military and Security Policy «Defense Herald». - №8. - 2015. - 28-30 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru