Розвиток комунікативних навичок майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Розвиток комунікативних навичок майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації

Трубник Інна Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи

Коношенко Олег Сергійович, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 231 «Соціальна робота»

Слов'янськ, Україна

Трубник І. В., Коношенко О. С. Розвиток комунікативних навичок майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації

У статті доведено актуальність розвитку комунікативних навичок для фахівців-початківців, які працюють у сфері «людина-людина» та важливість зазначених навичок для соціальної реалізації особистості і психологічного задоволення фахівця. Авторами охарактеризовано процес розвитку комунікативних навичок майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації у процесі вивчення фахових дисциплін («Соціальна робота в сфері дозвілля», «Основи профілактично-реабілітаційної роботи», «Риторика», «Соціально-комунікативний розвиток особистості», «Соціально-правове регулювання соціальних конфліктів у територіальній громаді», «Креативність у соціальній сфері»). Визначено методи і прийоми технології модерації, які можна застосовувати в освітньому процесі закладу вищої освіти у процесі викладання фахових дисциплін (мозковий штурм, дискусія та ін.). Окреслено деякі особливості організації навчального заняття із застосуванням технології модерації. Охарактеризована роль викладача-модератора, який застосовує технологію модерації у освітньому процесі закладу вищої освіти. Проведена робота з розвитку комунікативних навичок у майбутніх фахівців соціальної сфери дозволила авторам статті виділити деякі умови ефективного добору методів та прийомів технології модерації та впровадження технології модерації в освітній процес.

Ключові слова: модерація, модератор, технологія модерації, компетенції, комунікативні навички.

Трубник И. В., Коношенко О. С. Развитие коммуникативных навыков будущих специалистов социальной сферы средствами технологии модерации

В статье доказана актуальность развития коммуникативных навыков для начинающих специалистов, работающих в сфере «человек- человек» и важность указанных навыков для социальной реализации личности и психологического удовлетворения специалиста. Авторами охарактеризован процесс развития коммуникативных навыков будущих специалистов социальной сферы средствами технологии модерации в процессе изучения профессиональных дисциплин («Социальная работа в сфере досуга», «Основы профилактической реабилитационной работы», «Риторика», «Социально-коммуникативное развитие личности», «Социально-правовое регулирование социальных конфликтов в территориальной общине», «Креативность в социальной сфере»). Определены методы и приемы технологии модерации, которые можно применять в образовательном процессе высшего образования в процессе преподавания профессиональных дисциплин (мозговой штурм, дискуссия и др.). Обозначены некоторые особенности организации учебного занятия с применением технологии модерации. Охарактеризована роль преподавателя-модератора, применяющего технологию модерации в образовательном процессе высшей школы. Проведенная работа по развитию коммуникативных навыков у будущих специалистов социальной сферы позволила авторам статьи выделить некоторые условия эффективного отбора методов и приемов технологии модерации и внедрения технологии модерации в процесс образования.

Ключевые слова: модерация, модератор, технология модерации, компетенции, коммуникативные навыки.

Trubnyk I., Konoshenko O. Development of Communicative Skills of Future Specialists in the Social Sphere by Means of Moderation Technology

The article proves the relevance of the development of communication skills for novice professionals working in the field of «man-man» and the importance of these skills for the social realization of personality and psychological satisfaction of the specialist. The authors describe the process of developing communication skills of future social workers by means of moderation technology in the study of professional disciplines («Social work in leisure», «Fundamentals of preventive and rehabilitation work», «Rhetoric», «Social and communicative personality development», «Social legal regulation of social conflicts in the territorial community», «Creativity in the social sphere»). Methods and techniques of moderation technology that can be used in the educational process of higher education in the teaching of professional disciplines (brainstorming, discussion, etc.) are identified. Some features of the organization of the training session with the use of moderation technology are outlined. The role of a teacher-moderator who uses the technology of moderation in the educational process of a higher education institution is described. The work on the development of communication skills in future social professionals allowed the authors to identify some conditions for effective selection of methods and techniques of moderation technology and the introduction of moderation technology in the educational process.

Key words: moderation, moderator, moderation technology, competencies, communication skills.

Важливою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери є розвиток навичок розмірковувати, самостійно знаходити рішення в складних обставинах, готовності засвоювати нову інформацію, що забезпечує адаптованість працівника до технологічного та організаційного середовища, яке постійно змінюється. Ця складова професійної компетентності відображена у державних стандартах вищої освіти, які містять вимоги до здібностей здобувача вищої освіти, що характеризують його особистісно-професійний потенціал, мобільність. Фахівець соціальної сфери повинен мати загальні компетенції, що включають здатність: здійснювати пошук та використовувати інформацію, необхідну для ефективного виконання професійних завдань, професійного та особистісного розвитку; використовувати інформаційно - комунікаційні технології у професійній діяльності; працювати в колективі та команді, ефективно спілкуватися з колегами, керівництвом, отримувачами соціальних послуг, брати відповідальність за результат виконання завдання.

Уміння спілкуватися дозволяє фахівцям соціальної сфери ефективно взаємодіяти з іншими людьми, адекватно інтерпретувати інформацію і правильно її передавати. Отже, здобувачам необхідно навчитися слухати співрозмовника, висловлювати та аргументувати свою точку зору, приходити до компромісного рішення. Комунікативні навички важливі як для соціальної реалізації особистості, так і для психологічного задоволення фахівця.

У сучасних дослідженнях вивчаються різні аспекти комунікативної компетентності майбутніх фахівців: формування професійної комунікативної компетентності (Годлевська, 2007; Поморова, 2019) та комунікативної культури (Обдула, 2019); розвиток комунікативних здібностей (Міщенко, 2019); соціально -перцептивна складова комунікативної компетентності (Глигало, 2010; Левицька, 2011; Москаленко, 2011) та ін. Разом з достатньо великою увагою науковців до питання формування комунікативної компетентності технологія модерації не розглядалася як засіб формування комунікативної компетентності фахівців соціальної сфери. Отже, метою статті за результатами дослідження є схарактеризувати процес розвитку комунікативних здібностей майбутніх фахівців соціальної сфери засобами технології модерації. Для досягнення мети було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: метод теоретичного аналізу філософської, психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми, узагальнення, синтез; емпіричні методи (анкетування, тестування, спостереження, інформаційні повідомлення, модерація, соціально-психологічний тренінг, групові дискусії); методи обробки даних (порівняльний аналіз, математична статистика).

Провідними процесами спілкування є перцепція (сприйняття партнерами одне одного), комунікація (передача інформації у процесі спілкування) та інтеракція (взаємодія партнерів). Тобто спілкування містить три процеси: інтеракцію, соціальну перцепцію та міжособистісну комунікацію. Практично неможливо виділити комунікацію в чистому вигляді без процесів сприйняття та взаємодії. Отже, формуючи комунікативну компетентність, розвиваючи комунікативні навички майбутніх фахівців слід зосереджувати увагу на цих трьох компонентах.

Анкетування довело, що у здобувачів вищої освіти (особливо перших двох років навчання) спостерігаються труднощі у спілкуванні з одногрупниками та викладачами, які проявляються у невмінні слухати та критично оцінювати думку іншої людини, невмінні вибудовувати власну промову при висловленні своєї точки зору.

Перед викладачами закладів вищої освіти постає завдання з добору та адаптації технологій, що сприяють розвитку комунікативних навичок, які б дозволили здобувачам вищої освіти оптимізувати ділове та міжособистісне спілкування, а в подальшому стати затребуваними фахівцями на ринку праці та побудувати професійну кар'єру. Отже, необхідно впроваджувати у освітній процес такі технології, які б без шкоди для засвоєння навчального матеріалу сприяти формуванню комунікативних навичок.

При вивченні можливості застосування активних методів навчання у процесі підготовки фахівців соціальної сфери з метою розвитку комунікативних навичок, нашу увагу привернула технологія модерації, яка передбачає здійснення комунікації між здобувачами, необхідність обговорювати думки, домовлятися, представляти результати спільної роботи, розподіляти ролі у процесі спільної діяльності. Звідси виникла гіпотеза, що застосування технології модерації у освітньому процесі під час підготовки фахівців соціальної сфери може сприяти розвитку комунікативних навичок.

Модерація - це метод роботи у групі та з групою. Сама ідея модерації активно розроблялася з середини 1960-х рр. як знаходження компромісу між керівником і підлеглим, замовником і виконавцем. Це було пов'язано з суспільними хвилюваннями, викликаними політичними подіями, коли люди захотіли брати активну участь у прийнятті рішень, які стосувалися їх прав і вимагали уваги до своїх потреб. модерація освітній навчальний

Незважаючи на те, що технологія модерації розроблялася як технологія групової роботи, в якій за допомогою робочих технік створюються умови для прийняття ефективних рішень у групах фахівців різного профілю, з різною підготовкою, часто різними поглядами на проблему, узагальненою метою модерації є організація групової роботи на засадах співпраці та дотримання рівноправності її учасників, тоді як гнучкість модерації, що включає не один метод чи конкретний набір прийомів, а сукупність різних методів, прийомів, технік та їх варіацій, має потенціал для застосування не тільки у сфері професійної підготовки, перепідготовки чи тренінгів, ай в освітній діяльності закладів вищої освіти.

Модерація полягає у певному стилі керівництва робочою групою, дискусією, діловою зустріччю. Модератор тримає певну дистанцію від самої дії, що відбувається у робочих групах, щоб дати кожному учаснику можливість висловити свої погляди, і лише спрямовує процес у бік ефективної роботи.

Модерація - це організація групової взаємодії для розв'язання спільної проблеми. Керівник заходу (тренер, ведучий або викладач) стає модератором, і його завдання - згладжувати можливі конфлікти, налаштовувати команду на позитивний лад та на роботу, але не керувати процесом. Вирішення проблеми відбувається за рахунок внутрішнього потенціалу групи.

Найголовніша риса організації навчального заняття із застосуванням технології модерації полягає в тому, що викладач не є джерелом знань. Він не надає інформації у вигляді лекції, консультації і т.ін. Модератор створює умови, а знання актуалізуються у процесі взаємодії учасників, завдяки їх взаємозв'язкам.

Модерація включає візуалізацію матеріалу, думок, рішень, висновків, постійну комунікацію, зворотний зв'язок.

Класичними методами технології модерації, які активно використовуються у випадку організації роботи професіоналів, є мозковий штурм та дискусія. Методи, прийоми, техніки можуть змінюватися в залежності від цілей заходу, від особливостей аудиторії та модератора. Тому кожен викладач має добирати прийоми та методи, які б дозволили зробити вивчення саме його дисципліни більш цікавим та ефективним для здобувачів.

У експериментальній роботі на базі педагогічного факультету ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» технологія модерації застосовувалася для організації занять з вивчення нового матеріалу, систематизації та актуалізації вже наявних знань та умінь (з дисциплін «Соціальна робота в сфері дозвілля», «Основи профілактично - реабілітаційної роботи», «Риторика», «Соціально-комунікативний розвиток особистості», «Соціально-правове регулювання соціальних конфліктів у територіальній громаді», «Креативність у соціальній сфері»), а також під час проведення позааудиторних виховних та профорієнтаційних заходів (тематичний захід «Толерантність - риса ХХІ століття!», розважальний захід «День факультету»; соціальна акція до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом та ін.).

У експериментальній роботі взяли участь здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 231 Соціальна робота та 232 Соціальне забезпечення та 3 викладача кафедри соціальної роботи. До організації та проведення позааудиторних заходів були задіяні здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 231 Соціальна робота та члени Студентської ради педагогічного факультету.

На констатувальному та контрольному етапах експерименту здобувачам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальностей 231 Соціальна робота та 232 Соціальне забезпечення було запропоновано тест визначення рівня комунікативної компетентності та якості сформованості основних комунікативних умінь (Л. Міхельсон). Констатувальний експеримент проводився на початку третього року навчання, а контрольний - наприкінці четвертого (перед проходженням виробничої практичної підготовки з фаху).

Результати експериментальної роботи засвідчили позитивну динаміку у розвитку комунікативних навичок у здобувачів. Важливо відзначити, що успішність з дисциплін не стала нижчою, а навіть зросла.

Проведена робота з розвитку комунікативних навичок у майбутніх фахівців соціальної сфери дозволила виділити деякі умови ефективності добору та впровадження технології модерації в освітній процес, а саме: 1) необхідно враховувати вимоги до сучасних фахівців соціальної сфери згідно стандарту (загальні та фахові компетенції); 2) необхідно будувати роботу з урахуванням результатів діагностичної діяльності щодо вивчення комунікативних навичок у майбутніх фахівців соціальної сфери; 3) викладачі мають володіти навичками застосування та адаптації методів і прийомів технологій модерації в освітньому процесі.

Отже, проблема формування комунікативних навичок у майбутніх фахівців соціальної сфери є актуальною і сьогодні все частіше з'являються результати досліджень, що демонструють ефективність застосування різних технологій, методів, прийомів навчання, розвитку та виховання. На наш погляд, технологія модерації може стати одним із інструментів підвищення конкурентоспроможності випускників закладів вищої освіти, сприяючи розвитку тих навичок, які є умовою володіння спільною професійною діяльністю, співпрацею, а також прийнятими у цій професії прийомами професійного спілкування.

Список використаної літератури

1. Глигало Ю. В. Соціально-перцептивна компетентність майбутніх фахівців соціальної сфери в процесі професійної підготовки. Теорія та методика управління освітою. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tme.umo.edu.Ua/docs/5/11glispt.pdf.

2. Годлевська Д. М. Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://disser.org.ua/file35926.html.

3. Левицька Н. С., Москаленко В. В. Особливості соціально-перцептивної компетентності працівників соціальної сфери. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПНУ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/Portal/soc_gum/Pzpp/.pdf.

4. Міщенко І. В. Розвиток комунікативних здібностей майбутніх фахівців в умовах сучасного навчального процесу. Соціально-педагогічні основи розвитку особистості в сучасних умовах комунікації: досвід, проблеми, перспективи: збір. мат. конф. / голова редкол. Удалова О. А., члени редкол. Буянова Г. В., Ватагіна В. В., Ївженко Ю. В., Похресник А. К. Дніпро: ЖУРФОНД, 2019. С. 130-132.

5. Обдула Т. М. Проблема формування у молодого покоління комунікативної культури. Соціально-педагогічні основи розвитку особистості в сучасних умовах комунікації: досвід, проблеми, перспективи: збір. мат. конф. / голова редкол. Удалова О. А., члени редкол. Буянова Г. В., Ватагіна В. В., Ївженко Ю. В., Похресник А. К. Дніпро: ЖУРФОНД, 2019. С. 139-144.

6. Поморова Н. А. Особливості формування комунікативних компетенцій майбутніх фахівців сфери обслуговування. Соціально- педагогічні основи розвитку особистості в сучасних умовах комунікації: досвід, проблеми, перспективи: збір. мат. конф. / голова редкол. Удалова О. А., члени редкол. Буянова Г. В., Ватагіна В. В., Ївженко Ю. В., Похресник А. К. Дніпро: ЖУРФОНД, 2019. С. 370-375.

References

1. Hlyhalo, Yu. V. Sotsialno-pertseptyvna kompetentnist maibutnikh fakhivtsiv sotsialnoi sfery v protsesi profesiinoi pidhotovky [Socio-perceptual competence of future social specialists in the process of professional training]. Theory and methods of education management - Theory and methods of education management. Retrieved from http://tme.umo.edu.Ua/docs/5/11glispt.pdf [in Ukrainian].

2. Hodlevska, D. M. Formuvannia profesiinoi komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv v umovakh pedahohichnoho universytetu [Formation of professional communicative competence of future social workers in the conditions of pedagogical university]. Extended abstract of candidate's thesis. Retrieved from http://disser.org.ua/file35926.html [in Ukrainian].

3. Levytska, N. S., & Moskalenko, V. V. Osoblyvosti sotsialno-pertseptyvnoi kompetentnosti pratsivnykiv sotsialnoi sfery [Features of social-perceptual competence of social workers]. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPNU - Collection of scientific works of the G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Pzpp/.pdf [in Ukrainian].

4. Mishchenko, I. V. (2019). Rozvytok komunikatyvnykh zdibnostey maybutnikh fakhivtsiv v umovakh suchasnoho navchal'noho protsesu [Development of communicative abilities of future specialists in the modern educational process]. Sotsialno-pedahohichni osnovy rozvytku osobystosti v suchasnykh umovakh komunikatsii: dosvid, problemy, perspektyvy - Socio-pedagogical bases of personality development in modern conditions of communication: experience, problems, perspectives. (pp. 130132). Dnipro: ZhURFOND [in Ukrainian].

5. Obdula, T. M. (2019). Problema formuvannya u molodoho pokolinnya komunikatyvnoyi kultury [The problem of formation of communicative culture in the young generation]. Sotsialno-pedahohichni osnovy rozvytku osobystosti v suchasnykh umovakh komunikatsii: dosvid, problemy, perspektyvy - Socio-pedagogical bases of personality development in modern conditions of communication: experience, problems, perspectives. (pp. 139-144). Dnipro: ZhURFOND [in Ukrainian].

6. Pomorova, N. A. (2019). Osoblyvosti formuvannya komunikatyvnykh kompetentsiy maybutnikh fakhivtsiv sfery obsluhovuvannya [Peculiarities of formation of communicative competences of future service specialists]. Sotsialno-pedahohichni osnovy rozvytku osobystosti v suchasnykh umovakh komunikatsii: dosvid, problemy, perspektyvy - Socio-pedagogical bases of personality development in modern conditions of communication: experience, problems, perspectives. (pp. 370-375). Dnipro: ZhURFOND [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru