Розвиток професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби засобами дистанційного навчання: педагогічні умови та структурно-функціональна модель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Розвиток професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби засобами дистанційного навчання: педагогічні умови та структурно-функціональна модель

Білявець Андрій Якович

викладач кафедри вогневої та

тактико-спеціальної підготовки

факультету безпеки державного кордону

Анотація

педагогічний моделювання науковий доробок

У статті розглянуто результати наукових робіт, які стосуються визначення понять «розвиток», «педагогічні умови», їх відбору та обґрунтуванню. У дослідженні також проаналізовано наукові доробки, присвячені завданням, принципам і підходам до педагогічного моделювання. Подано авторське визначення понять «розвиток професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби», а також «педагогічні умови розвитку професійної компетентності». З метою конкретизації під час відбору педагогічних умов було застосовано метод експертної оцінки. У подальшому з десяти запропонованих умов відібрано чотири, яким експерти надали найвищий ранг. Автором висунуто припущення та подано обґрунтування того, що процес розвитку професійної компетентності інспекторського складу Державної прикордонної служби України буде ефективним за таких педагогічних умов: впровадження спільних стандартів професійної підготовки та підвищення кваліфікації прикордонників країн Європейського Союзу для підготовки молодшого персоналу в закладах освіти Державної прикордонної служби України; відбір змісту і прєектування курсів дистанційного навчання молодших інспекторів прикордонної служби з урахуванням європейського досвіду і змісту оперативно-службових та службово-бойових завдань підрозділів охорони кордону; міжпредметна інтеграція спеціальної, загальновійськової та вогневої підготовки шляхом розроблення дистанційного курсу в системі підвищення кваліфікації для підготовки персоналу до дій у бойових умовах; систематичне залучення персоналу до навчання у відомчому інформаційно-освітньому середовищі й організація самостійної пізнавальної діяльності в межах дистанційних навчальних курсів на базі міжнародних освітніх вебплатформ. У статті також подане авторське визначення структурно-функціональної моделі розвитку професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби. На основі діяльнісного, компетентнісного та професійноорієнтованого підходів автором запропонований структурний склад моделі (концептуальний, змістовий, контрольний блоки). Для більш цілісного уявлення про процес підвищення кваліфікації інспекторського складу визначено види взаємозв'язків між блоками структурно-функціональної моделі.

Ключові слова: молодші інспектори прикордонної служби, професійна компетентність, підвищення кваліфікації, педагогічні умови, дистанційне навчання, структурно-функціональна модель.

Bilyavets Andriy Yakovych Instructor of the Department of Fire and Tactical Special Training, Faculty of State Border Security, Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Development of professional competence of junior inspectors of the border guard service by means of distance learning: pedagogical conditions, structural and functional model

Abstract

The article reviews the results of scientific works related to the definition of the notions "development", "pedagogical conditions", their selection and justification. In this study are also analyzed the scientific works devoted to the tasks, principles, and approaches to pedagogical modeling. The author's definition of the concepts of "development of professional competence of the junior inspectors of the Border Guard Service", as well as "pedagogical conditions for the development of professional competence" is presented. In order to specify the selection of pedagogical conditions, the method of expert evaluation was applied. Subsequently, four of the ten proposed conditions were selected, which were given the highest rank by the experts. The author suggests and gives grounds that the process of developing the professional competence of the inspectors of the State Border Guard Service of Ukraine will be effective under such pedagogical conditions: introduction of common standards of professional training and advanced training of border guards of the European Union countries for junior staff training in educational institutions of the State Border Guard Service of Ukraine; selection of content and design of distance learning courses for junior inspectors of the Border Guard Service, taking into account European experience and the content of operational and service as well as service and combat tasks of border guard units; interdisciplinary integration of special, general military and fire training through the development of a distance course in the system of advanced training to prepare personnel for actions in combat conditions; systematic involvement of personnel in training in the departmental information and educational environment and organization of independent cognitive activity within distance learning courses based on international educational web platforms. The article also presents the author's definition of the structural and functional model of professional competence development of junior inspectors of the Border Guard Service. Based on the activity, competence and profession-oriented approaches, the author proposed the structural composition of the model (conceptual, content, control blocks). For a more holistic view of the process of advanced training of inspectors, the types of relationships between the blocks of the structural and functional model are determined.

Keywords: junior border service inspectors; professional competence; certification training, pedagogical conditions, distance learning, structural- functional model.

Постановка проблеми

Проблему обумовлює прямий взаємозв'язок педагогічних умов здійснення освітнього процесу як із змістом компетентності, яку формують, так із засобами та середовищем, у якому відбувається процес навчання. З огляду на це розглянемо наявні суперечності у двох позиціях. Перша - процес підвищення кваліфікації Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), який містить сукупність послідовно взаємопов'язаних елементів, основу яких складають курси підвищення кваліфікації. Планування та проведення курсів передбачено керівними документами Адміністрації ДПСУ. Курси підвищення кваліфікації проводяться на базі навчальних закладів ДПСУ, за дистанційною та дистанційно-очною формою навчання і здійснюються в два етапи: перший етап - самостійне вивчення навчальних матеріалів, виконання практичних завдань, проведення тестового контролю якості засвоєння навчального матеріалу; другий етап - проведення практичних занять та підсумкового контролю засвоєння навчального матеріалу. До другого етапу допускаються військовослужбовців, які виконали всі вимоги навчальних планів та успішно склали тестовій контроль якості засвоєння навчального матеріалу [1].

Незважаючи на прогресивне збільшення потреби у професійних охоронцях кордону, а також розширення обсягів професійно важливої інформації, необхідної для успішного виконання службових завдань, доводиться констатувати, що формування сприятливих педагогічних умов для розвитку професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби (далі - МІПС) засобами дистанційного навчання досі залишається поза увагою науковців. Проведений аналіз свідчить, що, починаючи з 2012 року по 2021 рік, у частині базової підготовки не було розроблено і проведено жодного курсу навчання за дистанційною формою безпосередньо для молодших інспекторів прикордонної служби. Зважаючи на це, очевидною є суперечність між потребою педагогічної практики в контексті використання засобів дистанційного навчання для ефективного розвитку професійної компетентності МТПС у системі підвищення кваліфікації та нерозробленістю для цього сприятливих педагогічних умов. Додатково потребують визначення основні принципи та підходи до розробки структурно-функціональної моделі розвитку професійної компетентності молодшого персоналу ДПСУ.

Актуальність посилюється другою позицією - змістом і структурою професійної компетентності молодшого персоналу. Професійна компетентність МТПС як інтегральна властивість військовослужбовця необхідна для належного виконання завдань професійної діяльності з охорони та захисту державного кордону в повсякденних і екстремальних умовах [2]. Стає очевидним, що ця властивість у сучасних умовах не може мати статичний обсяг. Зважаючи на це, обумовлюється необхідність відбору і калібрування змісту професійної компетентності МТПС, як наслідок виникає потреба пошуку сприятливих педагогічних умов розвитку професійної компетентності МТПС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових джерел та публікацій. Питанням розвитку якостей і властивостей особистості у процесі навчання присвячували свої роботи В. Бойсенко [4], А. Кузьминський [6], Л. Мельниик [5] та ін. Питання визначення і обґрунтування педагогічних умов в теорії та практиці розглядали такі науковці, як Л. Бровчак [9] А. Литвин [8], О. Хриков [12], О. Тимофєєва [10], та ін.

Педагогічні умови, які спрямовані на розвиток професійної компетентності персоналу ДПСУ з використанням технологій і засобів дистанційного навчання, а також формування інформаційної культури загалом, у своїх роботах розглядали Т. Блощинський [11], А. Білорус [14], У частині використання можливостей міжнародних навчальних платформ для підготовки персоналу ДПСУ цінною є наукова робота А. Балендера [15].

Підходи та принципи моделювання в педагогічній науці розглядали такі науковці: Н. Брюханова [18], Т. Гуменюк [16], Т. Осадчий [17], Н. Корольова [18] та ін. Особливу увагу в контексті цього дослідження привертає робота В. Тернопільської [19], спрямована на моделювання процесу розвитку самоосвітньої компетентності фахівців.

Водночас доводиться констатувати, що, незважаючи на значну увагу науковців до цих аспектів, залишаються недослідженими питання визначення та обґрунтування педагогічних умов розвитку професійної компетентності молодшого персоналу ДПСУ засобами дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації. Додатково заначимо, що потребують визначення сутність і основні підходи до розробки структурно-функціональної моделі розвитку професійної компетентності МТПС засобами дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації ДПСУ.

Мета статті - обґрунтувати педагогічні умови розвитку професійної компетентності МІПС засобами дистанційного навчання, які забезпечуватимуть позитивну динаміку професійного розвитку в системі підвищення кваліфікації, визначити основні підходи проєктування структурно-функціональної моделі процесу розвитку професійної компетентності МІПС та структурний склад моделі.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення мети дослідження передусім розглянемо сутність понять «розвиток» та «умова». Здебільшого поняття «розвиток» у довідковій літературі зустрічається у двох значеннях: «процес у результаті якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого...»; «ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості» [3]. Разом з тим В. Бойченко [4] зазначає, що розвиток - це якісна і кількісна зміна не лише властивостей, але й суті явища, предмета у результаті чого виникає більш ідеальне, сучасне, оновлене, удосконалене, прогресивніше явище. Схожий підхід прослідковується в роботах Л. Мельника [5], який стверджує що розвитком є спрямована, закономірна зміна стану системи на основі реалізації механізмів її само впорядкованості, які відбуваються в процесах адаптації системи до випадкових змін у зовнішньому середовищі. Узагальнюючи вищевикладене, зазначимо, що розвиток як процес має бути спрямований не лише на покращання якостей окремого об'єкта, а й на покращання роботи системи загалом та її адаптації до сучасних потреб і вимог.

Дослідники в галузі педагогіки трактують розвиток як результат активної взаємодії людини й соціальних умов. Зокрема А. Кузьмінський та В. Омеляненко вважають, що розвиток - це складний, тривалий і суперечливий процес кількісних і якісних змін в організмі людини, який включає зміни фізичні (морфологічні, біохімічні, фізіологічні) та соціальні (духовні, інтелектуальні) [6].

З огляду на це розвиток професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби у системі підвищення кваліфікації засобами дистанційного навчання ми розглядаємо як цілеспрямовано організований процес удосконалення знань, умінь і навичок прикордонників щодо професійної діяльності з охорони та захисту державного кордону на основі використання засобів дистанційного навчання, що виводить їх на якісно новий рівень професійних можливостей.

Зі свого боку поняття «умова» у філософському розумінні визначають як відношення предмета до навколишніх явищ, без яких він не існує; умови - це середовище, у якому явище виникає, існує і розвивається; це обставини, які визначають ті чи інші наслідки, настання яких сприяє одним процесам чи явищам і перешкоджає іншим [7]. Як зазначає А. Литвин, на ефективність професійної підготовки найбільший вплив мають: ресурсне забезпечення;

обставини зміст, методи, технології навчання, освітнє середовище навчального процесу; позиція педагога щодо організації та управління навчанням; ставлення здобувачів освіти до навчального процесу; спрямованість на особистість учня (студента) як центральну фігуру навчання та виховання. Зважаючи на це науковець трактує педагогічні умови як комплекс спеціально спроєктованих генеральних чинників впливу на зовнішні та внутрішні обставини навчально-виховного процесу й особистісні параметри всіх його учасників[8]. На думку О. Тимофєєвої, педагогічні умови - це такі обставини педагогічного процесу, які стосуються найбільш відповідних елементів змісту навчання, визначають найбільш доцільні й ефективні форми, методи й засоби, необхідні для формування визначених якостей чи характеристик особистості [9].

Використовуючи системний підхід, Л. Бровчак позиціонує педагогічні умови як систему форм, методів, матеріальних засобів, що спеціально створені в освітньому процесі навчальних закладів з метою розвитку певних здібностей і підвищення ефективності професійної підготовки загалом [10].

Результати аналізу наукових трактувань поняття «педагогічні умови» дозволяють стверджувати, що педагогічними умовами можна назвати сукупність спректованих чинників, які стосуються змісту, форм, методів і матеріально-просторового середовища, які дозволяють досягти мети освітнього процесу. Це необхідні та достатні обставини та фактори для розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців. Для нашого дослідження актуальними є педагогічні умови, оскільки у системі підвищення кваліфікації засобами дистанційного навчання важливе значення має урахування двох аспектів, зокрема організаційного - організації освітнього процесу та особистісного - взаємодії на рівні суб'єкт-суб'єктних відносин.

Важливими для нашого дослідження є також особливості здійснення професійної підготовки персоналу ДПСУ на основі технологій дистанційного навчання з урахуванням інформатизації навчального процесу [11], передусім на основі аналізу підходів до визначення сутності поняття «педагогічні умови» і методів їх відбору для формування інформаційної культури прикордонників. Проведений аналіз дозволяє синтезувати власне визначення педагогічних умов. Ми трактуємо педагогічні умови розвитку професійної компетентності МІПС у системі підвищення кваліфікації як сукупність об'єктивних (зміст, форми, методи, педагогічні прийоми та матеріально- просторове середовище) і суб'єктивних (можливості учасників педагогічного процесу) чинників, що позитивно впливають на розвиток професійної компетентності МІПС (забезпечують позитивні зміни) та допомагають вирішити необхідні завдання в системі підвищення їх кваліфікації.

Для конкретного відбору педагогічних умов, на нашу думку, необхідно враховувати як теорію, так і практику впровадження засобів дистанційного навчання в процес підвищення кваліфікації МІПС. З метою визначення найбільш ефективних педагогічних умов для розвитку професійної компетентності молодшого персоналу ДПСУ було застосовано метод експертної оцінки [12]. Проведено опитування експертів, для цього виокремлено 10 педагогічних умов, які, на нашу думку, найбільш повно відображають як практичну, так і теоретичну складові процесу розвитку професійної компетентності МІПС, а також найбільш широко розкривають усі компоненти професійної компетентності МІПС.

За результатами опитування експертів нами, було відібрано чотири педагогічні умови, яким експерти надали найвищі оцінки, а саме: упровадження спільних стандартів професійної підготовки та підвищення кваліфікації прикордонників країн Європейського Союзу (далі - ЄС) для підготовки молодшого персоналу в закладах освіти ДПСУ; відбір змісту та проєктування курсів дистанційного навчання МІПС з урахуванням європейського досвіду та змісту оперативно-службових і службово-бойових завдань підрозділів охорони кордону; міжпредметна інтеграція спеціальної, загальновійськової та вогневої підготовки шляхом розроблення дистанційного курсу в системі підвищення кваліфікації для підготовки персоналу до дій у бойових умовах; систематичне залучення персоналу до навчання у відомчому інформаційно- освітньому середовищі й організація самостійної пізнавальної діяльності в межах дистанційних навчальних курсів на базі міжнародних освітніх вебплатформ.

Обґрунтуємо кожну із цих педагогічних умов. Першою педагогічною умовою є: впровадження спільних стандартів професійної підготовки та підвищення кваліфікації прикордонників країн ЄС для підготовки молодшого персоналу ДПСУ, актуальність якої підтверджується підписанням у 2019 році угоди між ДПСУ і агенцією Фронтекс про членство ДПСУ у загальноєвропейській мережі підготовки військовослужбовців прикордонних відомств ЄС. Зазначимо, що професійна підготовка та підвищення кваліфікації європейських прикордонників здійснюється за єдиною загальноєвропейською програмою підготовки Common Core Curriculum for Border Guards of EU countries basic training (ССС). Тривалість підготовки залежно від напрямку складає від 3 до 9 місяців.

Основними зі спеціалізацій загальноєвропейської професійної класифікації є фахівці першої та другої лінії. У системі посадової класифікації ДПСУ вищевказані посади європейських прикордонників сумісні з такими посадами: молодший інспектор прикордонної служби (молодший прикордонного наряду); інспектор прикордонної служби. У системі професійної підготовки та підвищення кваліфікації прикордонників ЄС використовуються такі форми й методи: самонавчання за професійною спрямованістю; онлайн-коучинг;

онлайн навчання в процесі діяльності; навчання на робочому місці; формальне і неформальне навчання; навчання тих, хто навчає: викладача, тренера (train-the-trainer); відкрите навчання (open learning) [13] та ін.

Отже, як бачимо, переважна більшість форм і методів навчання в системі підвищення кваліфікації прикордонників ЄС молодшої ланки передбачає використання засобів дистанційного навчання. Водночас використання засобів дистанційного навчання для підвищення кваліфікації МІПС практично не використовується, що має негативний вплив на систему підвищення кваліфікації персоналу ДПСУ.

Друга із педагогічних умов - відбір змісту та проєктування курсів дистанційного навчання МІПС з урахуванням європейського досвіду та змісту оперативно-службових та службово-бойових завдань підрозділів охорони кордону, актуальність якої обумовлюється постійним збільшенням обсягу службововажливої інформації, якою мають володіти МІПС для успішного виконання професійних завдань. Зокрема йдеться про розвиток таких базових компетенцій: знання основ тактики прикордонної служби (охорона державного кордону, контроль за додержанням правил прикордонного режиму та ін.); основи організації та здійснення прикордонного контролю (перевірка документів, огляд транспортних засобів, виконання доручень уповноважених державних органів та ін.); основи здійснення адміністративно- юрисдикційної діяльності посадовими особами ДПСУ; знання іноземної мови за професійним спрямуванням. З огляду на вищезазначене ми пропонуємо таку тематику курсів для розвитку професійної компетентності МІПС у системі підвищення кваліфікації (див. табл.).

Таблиця 1. Тематика навчальних курсів дистанційного формату для молодших інспекторів прикордонної служби

Запропонований варіант проєктування курсів дистанційного навчання для МТПС у системі підвищення кваліфікації, на думку автора, найбільш повно відповідає потребам у підготовці молодшого персоналу ДПСУ, а також забезпечить дотримання принципу нерозривності теоретичної і практичної підготовки.

Третя педагогічна умова - міжпредметна інтеграція спеціальної, загально-військової та вогневої підготовки шляхом розроблення дистанційного курсу в системі підвищення кваліфікації для підготовки персоналу до дій у бойових умовах, актуальність якої обумовлюється необхідністю поєднання завдань правоохоронного та військового характеру (відбиття збройного вторгнення з боку російської федерації) для МТПС, у контексті загострення потреби в розвитку базових військових компетенцій.

Метою вивчення курсу є розвиток когнітивного компонента професійної компетентності у персоналу в контексті загальновійськових знань на первинному рівні управління; створення передумов для розвитку в подальшому належного рівня вмінь ефективного виконання бойових завдань у складі малих груп (до відділення) в основних видах сучасного загальновійськового бою; створення передумов на основі отриманих знань для формування навичок ефективного використання основних видів стрілецької зброї, озброєння та військової техніки що є на озброєнні в підрозділах ДПСУ в загальновійськовому бою; розвиток умінь надання домедичної допомоги в бойових умовах. Основними завданнями авторського дистанційного курсу є розвиток знань: з основ тактичної підготовки; вогневої підготовки; основ тактичної медицини; військової топографії; радіоактивного, хімічного захисту підрозділів; мінної безпеки. Виходячи з вищевикладеного, до переліку тем авторського курсу нами включені такі теми: «Тактика дій в сучасних умовах»; «Вогнева підготовка»; «Військова топографія»; «Основи тактичної медицини»; «Мінна безпека»; «Хімічний, біологічний захист в умовах бойових дій».

Тривалість курсу складає 60 діб від закінчення реєстрації. Підсумковий контроль за результатами проходження курсу проводиться дистанційно на автоматизованих робочих місцях у формі автоматизованого тестування та полягає у вирішенні тестових завдань загальною кількістю 50 питань. Час на тестування - 45 хв. До підсумкового тестування допускаються військовослужбовці, які склали всі тести самоконтролю якості засвоєння навчального матеріалу й отримали позитивні оцінки за складання контрольних тестувань за навчальні теми. Результати складання підсумкового тестування оцінюються за п'ятибальною системою відповідно до середньої кількості відсотків, отриманих за правильні відповіді: «відмінно» - не менше 90 % правильних відповідей; «добре» - не менше 80% правильних відповідей; «задовільно» - не менше 60 % правильних відповідей; «незадовільно» - менше 60 % правильних відповідей. Цей дистанційний курс допоможе оптимізувати процес формування у МІПС умінь і навичок військового спрямування на основі отриманих теоретичних знань, що заощадить відомчі ресурси на навчання під час практичної підготовки та дозволить скоротити час на її проведення.

Четверта педагогічна умова - систематичне залучення персоналу до навчання у відомчому інформаційно-освітньому середовищі й організація самостійної пізнавальної діяльності в межах дистанційних навчальних курсів на базі міжнародних освітніх веб-платформ, нагальність упровадження якої передусім обумовлена потребою в інформатизації сучасного навчального процесу, не виключенням є навчання та підвищення кваліфікації персоналу ДПСУ, у томі числі і МІПС. У контексті створення відомчого навчального онлайн середовища визначено такі основні складники: інформаційні технічні засоби навчання (персональні комп'ютери, мультимедіа, інформаційні накопичувачі даних); програмне забезпечення (прикладні, діагностичні, інструментальні програми); електронні джерела даних (електронні підручники, електронні інформаційні бази даних, відомча автоматизована інформаційна система, мережа Інтернет); інформаційні засоби перетворення інформації [14].

Зазначимо, що на базі відомчого навчального закладу (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького) створено і запущено систему дистанційного навчання. Навчання організовано на платформі «Moodle», основу системи складає банк курсів дистанційного навчання. Банк курсів має у своєму складі більше ніж 40 дистанційних навчальних курсів. Взаємодію учасників навчального процесу організовано через відомчі телекомунікаційні канали, налагоджено процес зворотного зв'язку з тими, хто навчається. Проте варто зазначити, що до навчання залучаються переважно молодша та старша офіцерські ланки ДПСУ з категорією МІПС навчання в освітньому онлайн середовищі досі не проводиться. Продовжуючи вищезазначене, слід указати на те, що досі поза увагою залишається залучення до навчання МІПС на міжнародних навчальних онлайн платформах. Серед вже існуючих платформ педагоги виділяють такі вебплатформи: Virtual Aula; E-net; освітній портал відомств з функціями берегової охорони (CGFTP); ILIAS; Глобальна програма електронного навчання Управління ООН з наркотиків та злочинності (United Nations Office on Drugs and Crime)[15].

Найбільшою за кількістю проведених курсів і чисельністю залучених до навчання осіб є загальноєвропейська навчальна платформа Virtual Aula, серед курсів які проводяться на платформі для підвищення кваліфікації МІПС, особливої уваги заслуговують такі:

Онлайн курс англійської мови для професійних потреб.

Онлайн курс базової підготовки прикордонників.

Онлайн курс виявлення підроблених документів.

Онлайн курс аналізу та профілювання ризиків.

Зазначені дистанційні курси платформи Virtual Aula забезпечать високий професійний розвиток МІПС у контексті інтеграції ДПСУ в загальноєвропейську систему прикордонної безпеки.

Доводиться також констатувати, що в педагогічній практиці ДПСУ досі не приділено належної уваги використанню навчальних мобільних додатків. У цьому контексті ми пропонуємо використання освітніх навчальних хабів, одним з таких є «Sapient», на базі якого розроблено відповідний мобільний застосунок. Використання застосунку «Sapient» має такі переваги: дозволяє навчатись із власного смартфону без прив'язки до відомчої мережі; дозволяє створення як цілих навчальних курсів, так і окремих занять; мінімальна витрата часу на створення курсів (додаток дозволяє розгорнути курс за 24 години); індивідуальна тривалість занять; заняття можна проводити без відриву персоналу від виконання завдань служби; реалізована можливість здійснення моніторингу успішності персоналу який навчається. Найціннішою із переваг є можливість навчати молодших прикордонників через їх власні смартфони.

З метою перевірки ефективності процесу розвитку професійної компетентності МІПС засобами дистанційного навчання, дієвості вищенаведених педагогічних умов ми застосували такий науковий метод, як моделювання. Аналіз наукових джерел, присвячених визначенню понять, способам класифікації, вимогам до моделей, підходам до їх побудови, дає змогу запропонувати власне визначення поняття моделі. Ми поділяємо думки Т. Гуменюк та І. Осадчого про те, що модель у загальному вигляді це об'єкт який здатний замінити оригінал предмета, процесу або явища, так щоб в межах дослідження сформувати про нього нові знання [16; 17]. Виходячи з того, що освіта як кінцевий результат навчання - це не тільки процес, а й складна система, серед інших видів моделей нами обраний структурно-функціональний тип моделі, який демонструє як процес, так і взаємозв'язки між об'єктами системи. У загальному вигляді модель педагогічного процесу подаємо як динамічний теоретично сформований та семіотично поданий об'єкт (аналог) відкритого типу, який відображає функціонування всіх або деяких складників системи навчання, виховання та розвитку об'єктів педагогічного процесу, показує зміни стану, а також елементні та суб'єктно-об'єктні взаємозв'язки у педагогічному процесі. У дослідженні структурно-функціональну модель розвитку професійної компетентності МІПС засобами дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації трактуємо як динамічний теоретично сформований та схематично поданий аналог відкритого типу який, містить аксіологічно-ціннісний, змістовий, діяльнісний, середовищний елементи, а також об'єктно-суб'єктні й елементні взаємозв'язки в процесі підвищення кваліфікації, відображає особливості створення нових засобів дистанційного навчання та їх функціонування для забезпечення прогресивного розвитку професійної компетентності МІПС.

Для розробки структурно-функціональної моделі нами було розглянуто основні вимоги до моделей, серед них виділяємо такі: адекватність - відповідність реальному стану об'єктів і явищ та взаємозв'язку між ними; точність - недопустимість заміни реальних результатів моделювання заздалегідь підготовленим; універсальність - можливість проаналізувати однотипні системи в декількох режимах їх роботи. З метою дотримання зазначених вимог у межах дослідження нами обрано системний, діяльнісний, компетентнісний та особистоорієнтований підходи до розробки структурно-функціональної моделі [18]. Далі наведемо короткий опис зазначених підходів. Системний підхід полягає у формуванні та визначенні основних понять та елементів (блоків) моделі, їх сутності змісту та характеристик у системи підвищення кваліфікації МІПС.

Діяльнісний підхід прямо пов'язаний зі змістом та обсягами навчання для підвищення рівня професійної компетентності МІПС. Для цього підходу також характерним є чітке планування (сценарність) змісту, обсягу, порядку здійснення процесу підвищення кваліфікації МІПС та засобів навчання.

Компетентнісний підхід передбачає формування у МІПС певних динамічних утворень (компетенцій) на основі знань умінь і навичок отриманих, у результаті навчання. Компетенції, покликані забезпечити для МІПС самостійність вибору порядку та способів дій залежно від особливостей і складності службових ситуацій.

Зазначимо, що формування компетентності МІПС буде неможливим без урахування особливостей особистоорієнтованого підходу, сутність якого полягає у формуванні та розвитку компетенцій МІПС на основі розвитку саме тих особистих якостей людини, які вона має від народження (педоцентричність сучасної освіти). Особистоорієнтований підхід розглядає розвиток тих природних задатків людини, які сприятимуть формуванню майбутнього професійного прикордонника.

Для визначення змісту складників (блоків) структурно-функціональної моделі розвитку професійної компетентності МІПС передусім розглянемо основні завдання моделювання в педагогіці. До основних завдань педагогічного моделювання науковці відносять такі: характеристика змісту, засобів, об'єктів і суб'єктів педагогічної системи та взаємозв'язку між ними; відтворення статистично-динамічних показників педагогічного процесу; прогнозу розвитку педагогічного процесу і педагогічної системи загалом [19].

У дослідженні структурно-функціональна модель розвитку професійної компетентності молодшого персоналу розкриває структуру (елементи й етапи процесу розвитку професійної компетентності МІПС), види взаємозв'язку (прямий або зворотний) цих елементів. Концептуальний блок моделі розвитку професійної компетентності молодших прикордонників складає соціальна потреба: підготовки професійних прикордонників, мету і завдання розвитку їх професійної компетентності. Метою є забезпечення професійного розвитку МІПС у системі підвищення кваліфікації з використанням засобів дистанційного навчання. Мету конкретизовано такими завданнями: формування у прикордонників ставлення до професійної компетентності як особливої цінності, прагнень професійно розвиватися; формування у МІПС важливих у професійному плані знань, умінь і навичок у процесі навчання.

Запропонована нами модель містить також змістовий блок, до складу якого входять організаційний і змістовий складники. До організаційного віднесено такі структурні компоненти професійної компетентності МІПС: наукові принципи та підходи; форми та методи навчання; складники освітнього середовища (засоби дистанційного навчання). Змістовий блок містить: структуру компонентів професійної компетентності МІПС; зміст навчання молодшого персоналу. Завершальним блоком стурктурно-функціональної моделі є контрольний блок, до нього включені такі компоненти: рівні розвитку професійної компетентності; критерії і показники діагностування розвитку професійної компетентності в системі підвищення кваліфікації. Доцільно зазначити, що запропонована нами структурно-функціональна модель має відкритий характер і може бути за необхідності доповнена новими елементами.

Важливим аспектом структурно-функціональної моделі є види зв'язку між блоками та їх структурними компонентами. У цій частині опису моделі зазначимо, що концептуальний блок напряму пов'язаний зі змістовим блоком. Змістовий блок має прямий зв'язок з контрольним блоком, для відображення динаміки процесу розвитку професійної компетентності МІПС контрольний блок має зворотний зв'язок між концептуальним та змістовим блоками. Педагогічні умови повинні мати прямий взаємозв'язок з усіма трьома блоками. На нашу думку, саме така організація взаємозв'язку між елементами моделі найбільш повно відображає особливості розвитку професійної компетентності МІПС як навчального процесу.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє дійти висновків, що педагогічні умови - це такі спеціально спроєктовані об'єктивні та суб'єктивні чинники, що позитивно впливають на розвиток професійної компетентності МІПС та допомагають вирішити необхідні завдання в системі підвищення їх кваліфікації.

Педагогічними умовами, які забезпечать прогресивний розвиток професійної компетентності молодшого персоналу ДПСУ, є: впровадження спільних стандартів професійної підготовки та підвищення кваліфікації прикордонників країн Європейського Союзу для підготовки молодшого персоналу ДПСУ в закладах освіти ДПСУ; відбір змісту і проектування курсів дистанційного навчання МІПС з урахуванням європейського досвіду та змісту оперативно-службових та службово-бойових завдань підрозділів охорони кордону; міжпредметна інтеграція спеціальної, загальновійськової та вогневої підготовки шляхом розроблення дистанційного курсу в системі підвищення кваліфікації для підготовки персоналу до дій у бойових умовах; систематичне залучення персоналу до навчання у відомчому інформаційно-освітньому середовищі й організація самостійної пізнавальної діяльності в межах дистанційних навчальних курсів на базі міжнародних освітніх веб-платформ.

Структурно-функціональна модель розвитку професійної компетентності МІПС засобами дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації - це аналог відкритого типу, який містить всі елементи педагогічної системи, а також указує на об'єктно-суб'єктні й елементні взаємозв'язки в процесі підвищення кваліфікації. До складу моделі включено концептуальний, змістовий, контрольний блоки. Структурно-функціональна модель повинна мати відкритий характер і може бути за необхідності доповнена новими елементами. Для відображення особливостей процесу передбачено прямий взаємозв'язок цільового, змістового та контрольного блоків, у свою чергу контрольний блок має зворотний зв'язок між концептуальним і змістовим блоками. Педагогічні умови мають прямий взаємозв'язок з усіма трьома блоками.

Серед напрямків подальших досліджень і наукових розвідок процесу розвитку професійної компетентності молодшого персоналу прикордонного відомства виділяємо експериментальну перевірку педагогічних умов. Саме такий підхід, на нашу думку, дозволить сформувати ефективну методику розвитку професійної компетентності МІПС з використанням засобів дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації ДПСУ.

Література

1. Про підготовку особового складу Державної прикордонної служби України у 2021 році: наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 7 грудня 2020 року № 126.

2. Білявець А.Я. Сутність структура та зміст професійної компетентності молодших інспекторів прикордонної служби: збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 2022. № 29.(2). с. 67-84.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.

4. Бойченко В.С. Регіональний інноваційний розвиток: сутність, суб'єкти, цілі та пріоритети. Бизнес Информ, 2011. № 8, с. 23-26.

5. Мельник Л.Г. Экономика развития: учебник. Сумы: Университетская книга, 2013. 784 с.

6. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.О. Педагогіка: підручник. Київ: Знання-Прес, 2004. 445 с.

7. Булатов М.О. Філософський словник. Київ: Стилос, 2009. 575 с.

8. Литвин А.В. Мацейко О.І. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти, 2013. № 4. с. 43-63.

9. Бровчак Л.С. Педагогічні умови формування організаторських здібностей майбутніх учителів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2013, № 36. с. 182-188.

10. Тимофєєва О.Я. Педагогічні умови формування соціально-комунікативної компетентності в майбутніх судноводіїв у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки, 2016, № 69 (2). с. 152-157.

11. Блощинський І.Г. Обґрунтування педагогічних умов професійної підготовки майбутніх офіцерів - прикордонників на основі технологій дистанційного навчання: збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 2017, 1.(8). с. 42-55.

12. Хриков Є.М. Педагогічні умови в структурі наукового знання. Шляхи освіти, 2011. № 2. с. 11-15.

13. Common Core Curriculum for Border Guard Basic training in the European Union (CCC 2017). (2017). Warsaw, Poland: Rondo ONZ 1. URL: https://op.europa.eu/en/publication- detail/-/publication/75e38de7-87ef-11e7-b5c6-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-search (дата звернення: 01.10.2022).

14. Білорус А.М. Педагогічні умови формування інформаційної культури у майбутніх офіцерів-прикордонників. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: педагогіка, 2009. с. 88-95.

15. Балендр А.В. Теоретичні і методичні основи професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу: дисертація доктора педагогічних наук 13.00.04 Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2020. 245 с.

16. Гуменюк Т.Б. Моделювання в педагогічній діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова 2010. с. 66-72.

17. Осадчий І.Г. Педагогічне моделювання: що важливо знати педагогу? Народна освіта, 2016. № 1. с. 60-68.

18. Брюханова Н.О., Корольва Н.В. Педагогічне моделювання: стан і тенденції розвитку. Теорія і практика управління соціальними системами, 2015, № 3. с. 64-71.

19. Тернопільська В.І. Моделювання процесу формування самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 2016. 25 с.

References

1. Nakaz Adm^^ti^cn Derzhavno'i prikordonno'i sluzhbi Ukra'ini “Pro pMgotovku osobovogo skladu Derzhavno'i prikordonno'i sluzhbi Ukra'ini u 2021 rod” [Order of the Administration of the State Border Service of Ukraine “On the training of personnel of the State Border Service of Ukraine in 2021”] [in Ukrainian].

2. Biljavec', A.Ja. (2022). Sutnist' struktura ta zmist profesijnoi kompetentnosti molodshih inspektoriv prikordonnoi sluzhbi [The essence, structure and content of the professional competence of junior inspectors of the border service]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'noi akademii Derzhavnoi prikordonnoi sluzhbi Ukraini. Serija: pedagogichni nauki - a collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: pedagogical sciences, 29.(2), 67-84 [in Ukrainian].

3. Busel, V.T. (2009). Velikij tlumachnij slovnik suchasnoi ukrains'koi movi [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kiiv, Irpin': VTF «Perun» [in Ukrainian].

4. Bojchenko, V.S. (2011). Regional'nij innovacijnij rozvitok: sutnist', sub'ekti, cili ta prioriteti [Regional innovative development: essence, subjects, goals and priorities]. Biznes Inform - Business Inform, 8, 23-26 [in Ukrainian].

5. Mel'nik, L.G. (2013). Jekonomika razvitija [Development Economy]. Sumy: Universitetskaja kniga [in Russian].

6. Kuz'mins'kij, A.I., Omeljanenko, V.O. (2004). Pedagogika [Pedagogy]. Kiiv: Znannja-Pres [in Ukrainian].

7. Bulatov, M.O. (2009). Filosofs'kij slovnik [Philosophical dictionary]. Kiiv: Stilos [in Ukrainian].

8. Litvin, A.V. Macejko, O.I. (2013). Metodologichni zasadi ponjattja «pedagogichni umovi» [Methodological principles of the concept of "pedagogical conditions"]. Pedagogika i psihologija profesijno'iosviti - Pedagogy and psychology of professional education, 4, 43-63 [in Ukrainian].

9. Brovchak, L.S. (2013). Pedagogichni umovi formuvannja organizators'kih zdibnostej majbutnih uchiteliv [Pedagogical conditions for the formation of organizational abilities of future teachers]. Suchasni informacijni tehnologii ta innovacijni metodiki navchannja v pidgotovci fahivciv: metodologija, teorija, dosvid, problemi - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 36, 182-188 63 [in Ukrainian].

10. Timofeeva, O.Ja. (2016). Pedagogichni umovi formuvannja social'no-komunikativnoi kompetentnosti v majbutnih sudnovodiiv u procesi vivchennja gumanitarnih disciplin [Pedagogical conditions for the formation of socio-communicative competence in future shipmasters in the process of studying humanitarian disciplines]. Zbirnik naukovih prac' Hersons'kogo derzhavnogo universitetu. Pedagogichni nauki - A collection of scientific works of the Kherson State University. Pedagogical Sciences, 69 (2), 152-157 63 [in Ukrainian].

11. Bloshhins'kij, I.G. (2017). Obrruntuvannja pedagogichnih umov profesijnoi pidgotovki majbutnih oficeriv - prikordonnikiv na osnovi tehnologij distancijnogo navchannja [Justification of pedagogical conditions of professional training of future officers - border guards on the basis of distance learning technologies]. Zbirnik naukovih prac' Nacional'noi akademii Derzhavnoi prikordonnoi sluzhbi Ukraini. Serija: pedagogichni nauki - A collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: pedagogical sciences, 1.(8), 42-55 63 [in Ukrainian].

12. Hrikov, €.M. (2011). Pedagogichni umovi v strukturi naukovogo znannja [Pedagogical conditions in the structure of scientific knowledge]. Shljahi osviti - Ways of education, 2, 11-15 63 [in Ukrainian].

13. Common Core Curriculum for Border Guard Basic training in the European Union (CCC 2017). (2017). Warsaw, Poland: Rondo ONZ 1. op.europa.eu Retrieved from https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/75e38de7-87ef-11e7-b5c6-01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-search [in English].

14. Bilorus, A.M. (2009). Pedagogichni umovi formuvannja informacijnoi kul'turi u majbutnih oficeriv-prikordonnikiv [Pedagogical conditions for the formation of information culture among future border officers]. Naukovi zapiski Ternopil's'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universitetu. Serija: pedagogika - Scientific notes of Ternopil National Pedagogical University. Series: pedagogy, 88-95 [in Ukrainian].

15. Balendr, A.V. (2020). Teoretichni i metodichni osnovi profesijnoi pidgotovki fahivciv z ohoroni kordonu v krainah Gvropejs'kogo Sojuzu [Theoretical and methodical bases of professional training of border guard specialists in the countries of the European Union]. Doctor;s thesis. Hmel'nic'kij: Nacional'na akademija derzhavnoi prikordonnoi sluzhbi ukraini imeni Bogdana Hmel'nic'kogo. Hmel'nic'kij [in Ukrainian].

16. Gumenjuk, T.B. (2010). Modeljuvannja v pedagogichnij dijal'nosti [Modeling in pedagogical activity]. Naukovij chasopis Nacional'nogo pedagogichnogo universitetu imeni M.P. Dragomanova - Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov, 66-72. [in Ukrainian].

17. Osadchij, I.G. (2016). Pedagogichne modeljuvannja: shho vazhlivo znati pedagogu? [Pedagogical modeling: what is important for a teacher to know?]. Narodna osvita - National education, 1, 60-68 [in Ukrainian].

18. Brjuhanova, N.O., Korol'va, N.V. (215). Pedagogichne modeljuvannja: stan i tendencii rozvitku [Pedagogical modeling: state and development trends]. Teorija i praktika upravlinnja social'nimi sistemami - Theory andpractice of social systems management, 3, 64-71. [in Ukrainian].

19. Ternopil's'ka, V.I. (2016). Modeljuvannja procesu formuvannja samoosvitn'oi kompetentnosti majbutnih fahivciv [Modeling the process of formation of self-educational competence of future specialists]. Pedagogichna osvita: Teorija i praktika. Psihologija. Pedagogika- Pedagogical education: Theory and practice. Psychology. Pedagogy, 25 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru