Організація дистанційного та змішаного навчання математики для старшокласників у ЗЗСО під час карантину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація дистанційного та змішаного навчання математики для старшокласників у ЗЗСО під час карантину

Ю.В. Ботузова

А.О. Новікова

Анотація

дистанційний навчання старшокласник карантинний

У статті порушуються проблеми організації дистанційного навчання математики для старшокласників у ЗЗСО України під час карантинних заходів. Автори із власного педагогічного досвіду описують особливості проведення дистанційних занять з математики, вказують на види робіт, які проводились з учнями, а також презентують результати зворотного зв'язку з метою аналізу та подальшого вдосконалення й адаптації методичних підходів до умов дистанційного навчання. Зокрема, опрацьовано матеріали авторського анкетування учнів та вивчено результати кількох всеукраїнських моніторингів участі школярів у різних формах дистанційного навчання під час карантину. Також взято до уваги закордонний досвід. Це дозволило отримати інформацію щодо переваг та недоліків організації дистанційного навчання математики та вдосконалити освітній процес в 2020-2021 н.р., який відбувався у змішаному режимі.

Здійснено порівняння підходів, форм, засобів та методів навчання, які використовувались від початку запровадження дистанційного навчання у всій країні (березень 2020 р.) та дотепер. Чітко продемонстровано як відбувалося вдосконалення освітнього процесу та роль проведених анкетувань і моніторингів у цьому процесі: перехід від Viber-груп для окремих класів до створення загальношкільної системи дистанційного навчання за допомогою інструментів Google for Education та системи ведення електронних журналів Єдина школа.

Проаналізовано функціональні можливості платформи для дистанційного навчання Google Classroom, зроблено висновок про її ефективність. Розглянуто функціонал системи Єдина школа та можливостей, які вона надає адміністрації школи, вчителям, учням та батькам учнів. Після огляду двох платформ зроблено висновки, що система Єдина школа зорієнтована на взаємодію між вчителем, учнем та батьками, де основний акцент зміщений на моніторинг індивідуальної успішності учня. В той же час у Google Classroom є потужний функціонал для забезпечення цифрового освітнього середовища закладу освіти.

Ключові слова: дистанційне навчання, змішане навчання, математика, рефлексія, Google Classroom, Єдина школа.

Постановка проблеми

Карантинні обмеження у зв'язку із швидким та небезпечним поширенням коронавірусної хвороби 2019 змусили змінити підхід до організації навчання в усіх закладах освіти нашої країни та світу. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. [4] було заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами, починаючи з 12.03.2020 р. Разом з тим, Міністерство освіти і науки України надіслало до усіх закладів освіти лист № 1/9-154 від 11.03.2020 р. [2], в якому рекомендувалось розробити заходи щодо забезпечення проведення навчальних занять за допомогою дистанційних технологій та часткового переведення працівників на роботу в дистанційному режимі. Тому кожен окремо взятий заклад загальної середньої освіти (ЗЗСО), виходячи із власних можливостей та потреб, вирішував, яким чином дистанційно організувати навчальний процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дистанційне навчання не є абсолютно новою формою навчання і наразі існує достатня кількість науково-методичних напрацювань, зокрема українських науковців з цієї тематики: Ю. Биков, Ю. Богачков, Ю. Ботузова, Д. Васильєва, В. Кухаренко, Н. Морзе, Ю. Пасіхов, О. Слободянюк, І. Смалюк, П. Стефаненко, О. Хмель та інших. Але організація дистанційного навчання в екстрених умовах створила цілу низку викликів для системи освіти в цілому. Так у методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в ЗЗСО із застосуванням технологій дистанційного навчання [3: 6-7] до переліку основних проблем, породжених дистанційною формою освіти, увійшли:

умотивованість учнів до навчання в дистанційній формі;

здатність учнів до самоосвіти, адже вона є основою дистанційного навчання (хоча більшість учнів, особливо молодших класів, є неготовими до самостійної навчальної діяльності);

організація комунікації в процесі навчання - вербальної та невербальної, синхронної та асинхронної;

індивідуалізація навчання, що є однією з головних переваг і принципів дистанційного навчання;

сформованість у вчителів відповідного рівня умінь щодо використання цифрових освітніх технологій;

необхідність ідентифікації учнів та фальсифікація результатів виконання конкретного навчального завдання;

наявність чіткого регламенту часу на проведення онлайн-уроків і самостійної роботи здобувачів освіти;

відсутність єдиної уніфікованої електронної платформи для навчання.

У процесі набуття освітянами нового досвіду професійної діяльності в умовах дистанційного та змішаного навчання впродовж майже двох років частина із зазначених вище проблем почали поступово вирішуватися.

Мета статті: у представленій статті маємо намір поділитися узагальненим досвідом дистанційного та змішаного навчання математики у Комунальному закладі "Ліцей "Науковий" Міської ради міста Кропивницького", який є одним із найбільших ЗЗСО в Кіровоградській області та унікальним за своєю структурою, педагогічним колективом, підходом до відбору учнів.

Виклад основного матеріалу

Адміністрацією закладу з перших днів запровадження карантинних обмежень було вирішено та оголошено учасникам освітнього процесу, що розклад усіх занять залишається незмінним, але навчання відбуватиметься в дистанційному режимі.

Успішне функціонування освітнього простору можливе лише через активну взаємодію усіх учасників освітнього процесу. В умовах дистанційного навчання ця взаємодія стає віддаленою, але не менш важливою. Тому для організації комунікації були створенні viber-групи для кожного класу, які об'єднували усіх учнів та викладачів, а також адміністрацію закладу, яка слідкувала за дотриманням графіку освітнього процесу. Кожен учитель-предметник мав змогу вибрати формат проведення уроку (в асинхронному чи онлайн режимі).

Вивчення математики дистанційно - це нелегка справа як для учнів, так і для вчителів. Уже перші тижні дистанційного навчання показали, що для цього шкільного предмету потрібен особливий підхід. Тому вчителями додатково до організованої закладом viber-групи було створено блоги, в яких розміщувалися таблиці із розкладом уроків та гіперпосиланнями на кожен урок. Необхідність цього була викликана тим, що не всі учні виконували завдання вчасно, тому потім не могли знайти їх серед повідомлень, що накопичувались у viber- групі. Окрім того, якщо не всі учні були присутніми на онлайн-уроці, то можна було залишити їм для перегляду запис проведеного заняття, не відправляючи його в загальну групу.

Перед усіма ЗЗСО України постала проблема екстреного дистанційного навчання, і вчителі активно використовували можливості Інтернету та телебачення, аби домогтись виконання очікуваних результатів навчання за навчальною програмою з математики. Необхідність упроваджувати дистанційне навчання математики виявило проблему недостатньої готовності як здобувачів освіти, так і їх учителів. До того ж проблеми полягали не у відсутності сформованої цифрової компетентності вчителів та учнів, а у психологічній неготовності до такого навчання [7].

Звісно, за період карантину (з березня по червень 2020 р.) нам довелось експериментувати, підбирати методики, підходи до представлення теоретичного та практичного навчального матеріалу. Серед видів роботи, які були застосовані, можемо назвати: проведення онлайн-занять за допомогою сервісів Zoom та Google Meet, підбір навчальних відео-матеріалів для перегляду учнями на YouTube, створення тренувальних інтерактивних уроків у Google формах та інтерактивних робочих аркушів у сервісі Wiser.me, проведення тестових контрольних та самостійних робіт в онлайн-режимі на платформах "На урок”, "Всеосвіта", "ClassTime", а також використання тестів, створених на зазначених вище платформах в асинхронному режимі у якості домашніх завдань учням.

Другий навчальний семестр 20192020 н.р. завершився дистанційно. На превеликий жаль, було зрозуміло, що дистанційне навчання стане основною формою організації освітнього процесу в найближчі декілька років. Тому вчителям варто було проаналізувати отриманий досвід роботи в нових для них умовах, здійснити рефлексію та отримати зворотній зв'язок від учнів, що дозволило б у майбутньому не допускати помилок, позбутися недоліків та підійти до організації дистанційного навчання з більшою ефективністю.

Для отримання зворотного зв'язку нами було створене анонімне опитування на платформі "Всеосвіта", яке збирало інформацію щодо організації дистанційного навчання математики в КЗ "Ліцей "Науковий" Міської ради міста Кропивницького". У зверненні до учнів ми просили їх відповідати відверто, без вказання власних імен, та зазначали, що їхня думка важлива для нас і дозволить у подальшому покращити навчальний процес у дистанційному форматі. В опитуванні взяло участь 50 респондентів (учні 9 та 10 класів).

Наведемо деякі результати з проведеного опитування.

Щодо форми проведення уроків (асинхронна/синхронна) думки учнів розділилися майже порівну: 52% респондентів надало перевагу онлайн-урокам за встановленим розкладом, натомість 48% - самостійному перегляду відео-уроків у будь-який час.

Щодо засобів навчання, які використовувалися для подачі навчального матеріалу, то 60% учнів стверджували, що теоретичний матеріал сприймається краще, коли він поданий у відео-форматі, 36% надали перевагу презентаціям та лише 4% - підручнику.

Експериментальні авторські розробки інтерактивних уроків-тренажерів, де є пояснення задачі, але певну частину розв'язання учні мають виконати самостійно, прийшлись до вподоби 56% опитаних, 16% - така форма роботи не сподобалась, решта 28% - не змогли визначитись.

Тестові завдання з математики учням пропонувалися на різних платформах, тому важливо було дізнатися їхню думку щодо зручності та вподобань: Google-форми (48%), "На урок” (26%), СІамТіте (19%), "Всеосвіта" (7%).

На запитання "Чи сподобалось Вам навчатись дистанційно?" більшість учнів відповіли ствердно (55%), решта (45%) хотіли би працювати в аудиторії.

На запитання із відкритою відповіддю: "Що Вам найбільше сподобалось, а що навпаки - не сподобалось під час дистанційного навчання?", - учні найчастіше вказували, що до позитивних моментів можна віднести можливість перебування вдома в комфортних умовах, відсутність потреби добиратися до місця навчання, а також онлайн-конференції. Щодо негативних вражень, то учні нарікали на значну кількість завдань, які слід було опрацьовувати самостійно, складність сприйняття навчального матеріалу за відсутності повноцінного спілкування, можливі перебої з Інтернет зв'язком.

Було отримано чимало корисних пропозицій від учнів на запитання щодо покращення дистанційного навчання. Зокрема, пропонувалось: запровадити електронний журнал, який би могли переглядати учні; створити окремий блог - розклад уроків для окремого класу, що полегшило б орієнтування учнів у завданнях, які необхідно виконати; використовувати на усіх онлайн-заняттях онлайн-дошку.

Також було вивчено результати кількох моніторингів участі школярів у різних формах дистанційного навчання під час карантину, зокрема з урахуванням місцевості проживання. Так у дослідженні [1] наведені результати опитування більш як двох тисяч учнів 1-11 класів, які відзначали, що найчастіше стикаються з дистанційним навчанням офлайн (45,4% опитаних), часто мають онлайн-уроки вчителя з класом (48,2%), отримують завдання від учителя у соціальних мережах (36 %). При цьому прослідковується тенденція зростання кількості учнів, що відвідують онлайн-уроки на постійній основі залежно від місцевості проживання: у великих містах з населенням 500 тис. жителів і більше - 60,4%; у містах з населенням від 100 тис. до 499 тис. - 38,5%; у населених пунктах із 10-99 тис. жителів - 28,9%; у менших населених пунктах - цей відсоток варіюється в межах від 10% до 20%. Звісно, це пов'язано із матеріально-технічним забезпеченням закладів освіти, вчителів та здобувачів освіти, а також можливостями доступу до якісного та порівняно недорогого Інтернет зв'язку. Водночас учні, що є жителями сільської місцевості, зазначали, що спілкуються з вчителями та отримують від них завдання у соціальних мережах та месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp), причому найбільше таких серед старшокласників (46,7% - 10-11 класи, 35,4% - 5-9 класи). Не можемо не погодитись з авторами дослідження стосовно того, що такий формат дистанційного навчання вимагає від учнів постійного самостійного опанування навчальних дисциплін та може призводити до швидкого стомлення, зниження зацікавленості, появи в подальшому психоемоційних проблем у дітей.

Поряд із опитуванням учнів необхідним є і опитування вчителів, як основних учасників освітнього процесу. Тому ми також вивчили результати відповідного опитування вчителів математики із різних областей України, проведеного співробітниками відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН України [Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Цей моніторинг здійснювався з метою з'ясування особливостей організації дистанційного навчання математики та основних проблем, які виникали у вчителів під час довготривалого карантину.

Зауважимо, що вчителі, які брали участь у опитуванні, мали вільний доступ до Інтернету, що могло вплинути на загальну картину одержаних результатів. Так 79,3% респондентів відповіли, що проводили онлайн-уроки, серед них найбільшою популярністю користувався сервіс Zoom, другу та третю позицію відповідно посіли Skype та Google Meet. Тут хочемо відмітити проблеми, які мають майже усі вчителі - вимкнені камери, що, відповідно, позбавляє реального зорового контакту. На думку психологів, це заважає отриманню повноцінного зворотного зв'язку в системах "вчитель-учень", "вчитель-учні", "учень- учень".

За словами вчителів, дистанційний онлайн-урок тривав не менше 40 хв. у 42,1% опитаних; 30-35 хв. - 17,6%; більше 50 хв. - 10,4%. При цьому тижневе навантаження зменшилось у 54,5% опитаних учителів, залишилось незмінним - у 26,5%. Окрім того, вчителі почали витрачати значно більше часу на підготовку до проведення уроків, на що вказують 76,5% (витрачений час на підготовку уроків не змінився у 10,7% наших колег). Відділи освіти рекомендують учителям планувати роботу так, щоб частину матеріалу учні опановували самостійно, а рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу визначався за допомогою спеціальних тестів. За таких умов педагогічно доцільним вважають застосування технології "Перевернутого навчання", коли зустрічі онлайн стають більш консультативними, на них учителі допомагають учням розібратися з задачами підвищеного рівня складності, або пояснюють незрозумілі моменти. Звісно для використання такої технології необхідна сформованість в учнів готовності до самостійного вивчення теоретичного матеріалу (читання підручника чи перегляд відео-лекцій, конспектування).

Серед популярних платформ, адаптованих до дистанційного навчання переважають освітні платформи "На урок” (63,6%), "Всеосвіта" (44,3%), LeammgApps (25,1%). На цих платформах можна знайти необхідний контент для проведення уроку, створити тест або використати вже створений колегами матеріал.

Актуальним є питання щодо написання учнями самостійних та контрольних робіт під час дистанційного навчання, яке породжує низку проблем зі списуванням та належним оцінюванням учнівських робіт: 52,9 % учителів-математиків повідомляли, що створювали тести та обмежували час на їх проходження; 22,2% - вимагали від учнів роботи в режимі онлайн; решта перевіряла завдання виконаних робіт з фото, надісланих учнями.

Серед позитивних моментів дистанційного навчання вчителі відмічають, що змогли опанувати нові форми роботи (92%), підвищити рівень комп'ютерної грамотності (68%), покращити атмосферу в класному колективі (11%).

Звісно, під час дистанційного навчання виникало багато труднощів. Так слід відзначити наявність проблем із технічним оснащенням як учнів, так і вчителів; відсутність редактора формул у багатьох сервісах для створення тестів; ускладнену перевірку робіт у вигляді фото; нестачу вільного часу для створення власного якісного контенту; нестачу емоційного контакту.

Щодо вказаних вище останніх двох труднощів зазначимо, що отриманий досвід колег-вчителів та їх відгуки стосовно використання месенджерів під час дистанційного навчання, а саме: відправка завдань учням та цілодобове отримання повідомлень від них із виконаними завданнями чи запитаннями, - повністю позбавляло можливості перепочити та мати вільний від роботи час, що, відповідно, призводило до збільшення стресу та напруги, психоемоційного вигоряння, апатії. Тому, на наш погляд, важливою є організація психологічної підтримки вчителів на базі закладів освіти, в яких вони працюють, наприклад, проведення психологічних тренінгів або налагодження графіків особистого спілкування з психологом.

Окрім того, дистанційне навчання знижує фізичну активність як учнів так і вчителів, що призводить до швидкої втомлюваності, зниження працездатності. Задля уникнення таких ситуацій запроваджено Санітарний регламент для ЗЗСО [5], в якому визначено тривалість заняття за комп'ютером для учнів різних вікових категорій. Зокрема, для старшокласників безперервне навчальне заняття за екраном комп'ютера чи мобільного телефону, планшету має тривати на 1-й годині занять до 30 хв., на 2-й годині занять - 20 хв., а при здвоєних навчальних заняттях для учнів - не більше 25-30 хв. на першому навчальному занятті та не більше 15-20 хв. на другому навчальному занятті. Після таких занять обов'язковими є рухливі вправи та гімнастика для очей. Водночас розуміємо, що за такої тривалості навчального заняття дуже складно досягти очікуваних результатів навчання, закладених у навчальних програмах, а особливо з математики. Адже, як відомо, результати нещодавно проведеного міжнародного оцінювання PISA 2018 показали, що 36% українських учнів не змогли досягти базового рівня математичної грамотності. Аналіз отриманих результатів вказує на необхідність збільшення кількість годин на вивчення математики в основній школі хоча б до 5-6 годин на тиждень, через те, що за висновками дослідження PISA кожна додаткова година на вивчення предмету збільшує середній бал учнів по країні приблизно на 10 балів. Карантин та дистанційне навчання лише загострюють ситуацію зі шкільною математичною освітою, адже, як зазначають вчителі, що приймали участь в опитуваннях, повністю вичитати програмний матеріал вдалось 79,1% респондентів, водночас лише у 51,6% залишився час на повторення пройденого матеріалу в кінці навчального року.

Результати опитувань учнів та вчителів допомогли розібратися у перевагах і недоліках організації дистанційного навчання математики та вдосконалити освітній процес у 2020-2021 н.р., який відбувався у змішаному режимі.

Варто взяти до уваги також і закордонний досвід. Наприклад, в Італії, в першу хвилю карантину, відбувся перехід на онлайн-навчання, навіть у початковій школі. Уроки відбувалися за розкладом. Хоча школи в Італії також мали проблеми з технічним оснащенням, зокрема на півночі країни з комп'ютерами та інтернетом зв'язком краще, ніж на півдні. Але для вирішення цих проблем були створенні робочі групи, які відвідували заклади освіти в різних регіонах Італії, щоб навчити вчителів працювати дистанційно.

Після весняного локдауну 2021 р. міністерка освіти Швеції зазначала, що учні втрачають мотивацію, навчаючись віддалено, тому необхідно повертатися за парти. У Німеччині деякі школи експериментували з різними інструментами для цифрового навчання, наприклад: планували розпочинати день із "цифрового ранкового кола" - відеоконференції з вчителями та їх учнями, а поміж занять влаштовувати індивідуальні онлайн-зустрічі вчителя з учнем, щоб обговорити результати та проблеми. Також розглядали можливість участі школярів у спільних проєктах через спеціальні додатки після уроків.

В умовах карантину, що передбачає мінімум контактів між людьми, робиться акцент на онлайн-спілкування та перехід на електронний обмін документацією. Вчитель опинився в цифровому середовищі з новими правилами поведінки у ньому. Цифрове освітнє середовище - це відкрита сукупність інформаційних систем, що призначені для забезпечення різноманітних завдань освітнього процесу, це передбачає застосування освітніх платформ з метою отримання якісної освіти. Усі можливості для створення такого цифрового освітнього середовища навчального закладу має Google for Education, за рахунок створення особистих освітніх курсів викладачів у єдину структуру та забезпечення керування процесом вивчення дисциплін. Серед основних переваг платформи можемо виділити: отримання власного домену для закладу, що забезпечує конфіденційність даних та гарантує спам-фільтрацію;

можливість мобільного навчання; робота у системі спільного доступу до файлів; забезпечення більшого об'єму пам'яті для збереження навчальних матеріалів; можливості інтеграції з іншими програмами; забезпечення кібербезпеки.

Платформи підтримки дистанційного навчання використовуються у двох аспектах: керування змістом навчання та процесом навчання. За допомогою таких платформ учні або студенти дистанційно можуть: ознайомитись з матеріалом, який пропонується у вигляді різноманітних ресурсів (текст, відео-, аудіо-матеріал, презентація, інтерактивна модель, плакат); пройти тестування та бути відповідно оціненими, встановити свій рівень володіння навчальним матеріалом. Необхідно визначити, за яких умов, при використанні яких методів і засобів ІКТ дистанційні технології будуть ефективнішими.

У процесі вибору платформи для дистанційного навчання під час організації освітнього процесу в 2020-2021 рр. у КЗ Ліцей "Науковий" було обрано Google Classroom. Цей ресурс дає можливість: запрошувати учнів на курс, підтримувати спілкування між вчителем та учнем, доступу учнів до навчального матеріалу в будь-який момент і незалежно від відстані між учасниками навчального процесу; забезпечувати можливість мобільного навчання; оцінювати та аналізувати індивідуальні результати учня; але в той же час не бути технічно складним і уможливлювати при цьому творчість та організованість навчального процесу. Орієнтовний поетапний алгоритм розробки курсу на платформі Google Classroom представлено у таблиці 1.

учнів та їх батьків, органів управління освіти. Основна мета системи - налагодити інтерактивний зв'язок між батьками та вчителями, налаштувати доступ до інформації щодо навчання дитини, мотивувати учнів до вивчення предметів та відвідування занять.

У системі, залежно від рівня доступу, можна працювати з такими модулями: адміністрування, аналітика та звітування, електронний журнал, дистанційне навчання, тестування, електронний щоденник для батьків та учнів. Можливості та переваги функціонування модулів "Електронного журналу" для вчителя й "Електронного щоденника» для учнів та батьків представлено в таблиці 2.

Досвід нашої роботи на платформі Google Classroom продемонстрував її ефективність під час організації освітнього процесу. Цей веб-сервіс надає можливості архівування курсів і має простий та зручний інтерфейс.

Сьогодні більшість ЗЗСО міста Кропивницького переходить на системи ведення електронних журналів, яка затверджена Міністерством освіти і науки України як всеукраїнський державний експеримент електронної системи "Єдина Школа" від компанії TATL Technology. E-school - електронне освітнє середовище з технологіями дистанційної роботи та змішаного навчання. Це інфомаційно-комунікаційна система, призначена для закладів освіти.

Вибравши предмет та клас, у розділі "Зміст уроків" можна вносити теми уроків кожного разу вручну, або завантажити шаблон і заповнити календарний план на семестр. Важливо, щоб теми уроків не повторювались, інакше система не буде показувати тему, що повторюється і користувач не зможе її додати.

До однієї з переваг користування вчителем системою "Єдина школа" є можливість роздрукувати сторінки журналу з обліком навчальних досягнень учнів, а також автоматичний підрахунок тематичної, семестрової, річної оцінок.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Після огляду двох платформ можна зробити висновки, що система "Єдина школа” зорієнтована на взаємодію між учителем, учнем та батьками, де основний акцент зміщено на моніторинг індивідуальної успішності учня. Також ця платформа сприяє поліпшенню і зменшенню рутинної роботи щодо аналітики, контролю відвідування та складання звітів. У той же час у Google Classrom є потужний функціонал для забезпечення цифрового освітнього середовища закладу освіти, а саме, підтримки процесу дистанційного навчання, створення та розробки педагогами власних курсів і комунікації та взаємодії між педагогами і між учителем та учнем.

Перед початком використання платформ для розробки дистанційних курсів необхідно провести аналіз цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчального матеріалу, вимог до технологій дистанційного навчання щодо навчання конкретній дисципліні, цифрової компетентності викладачів щодо використання таких технологій та наявність цифрового освітнього простору освітнього закладу.

Варто зазначити, що в результаті набутого досвіду, аналізу результатів проведених моніторингів учнів та вчителів, відбулися позитивні зрушення, але у той же час залишається вимушеність працювати в експериментальному форматі в загальноукраїнських масштабах.

Враховуючи ситуацію, що склалась в нашій країні, дистанційне навчання у ЗЗСО залишатиметься актуальним, хоча вже у нових реаліях. Тому в подальшому плануємо продовжувати дослідження щодо особливостей організації дистанційного навчання математики, спричиненого умовами воєнного стану.

Размещено на Allbest.ru