Інформаційно-цифрова компетентність як засіб комунікації учнів закладів загальної середньої освіти

Аналіз наукових підходів до визначення понять "компетентність", "цифрова компетентність" та "інформаційно-цифрова компетентність". Розкриття основних аспектів українських нормативних актів, що визначають формування інформаційно-цифрової компетентності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.01.2023
Размер файла 30,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Караман Олена Леонідівна,

доктор педагогічних наук, професор,

ректор

м. Старобільськ

Сучасний стан суспільно-політичного життя, що характеризується науково-технічним прогресом та розвитком інформаційних технологій, зумовлює необхідність швидкої адаптації до умов навколишнього середовища. В умовах становлення інформаційного суспільства саме інформація стає ключовою цінністю сучасної особистості, важливим інструментом самореалізації та джерелом знань.

Інформаційні технології та сучасні технічні засоби активно впливають на всі сфери життя особистості, трансформуючи при цьому вплив на формування особистості таких традиційних інститутів соціалізації, як сім'я та заклади освіти.

Фахівці з медіа та інформаційної безпеки зазначають, що наразі людство можна розділити на дві категорії осіб: тих, хто вивчає та активно застосовує сучасні інформаційні технології для власного саморозвитку та самовдосконалення, та тих, хто через власне небажання самоосвіти стає жертвою різноманітних маніпулювань з використанням сучасних інформаційних технологій.

Саме тому формування інформаційно-цифрової компетентності молоді є актуальним завданням сучасності, що дозволить убезпечити майбутнє держави від негативних інформаційних атак та гібридних війн.

Для вітчизняної системи освіти компетентнісний підхід є досить дослідженим. Так, видатні українські вчені І. Бех, Л. Ващенко, І. Єрмаков, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Рубачова та А. Хуторський у своїх наукових працях досліджували перспективні напрямки компетентнісного підходу в освіті.

Компетентнісний підхід в освіті активно досліджується не тільки в теоретичному напрямі, а й успішно реалізовується на практиці. Так, проаналізувавши концепцію Нової української школи, ми відзначаємо, десять ключових компетентностей, які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх учня протягом усього життя: спілкування державною (рідною у разі відмінності) мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадська компетентність, обізнаність та самовираження у сфері культури, екологічна грамотність і здорове життя (Концепція НУШ, 2016).

У сучасній науковій думці накопичено низку праць, присвячених питанням інформаційно-цифрової компетентності, особливостей комунікації в різних сферах життєдіяльності особистості.

Так, поняття «інформаційна компетентність» у своїх наукових працях досліджували такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як В. Акуленко, В. Бикова, О. Божинська, О. Зайцева, О. Сисоєва, Bawden, R. Paul, C. Stern та ін.

Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, Н. Морзе, О. Спірін свої наукові розробки присвятили розгляду сутності і структури цифрової компетентності та цифрової культури здобувачів вищої освіти.

Особливості використання цифрових технологій у системі освіти досліджували В. Биков, О. Глазунова, М. Шишкіна.

Проте, наразі в науковій думці недостатньо дослідженими є питання формування інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти.

Метою статті є розкриття теоретичних і практичних аспектів формування інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, систематизація, порівняння та узагальнення для опрацювання наукових джерел з теоретичних основ дослідження інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти.

Характерною особливістю сучасного розвитку суспільства є активне впровадження цифрових технологій у різні сфери життя суспільства. Відповідно зростає актуальність уміння ефективного використання цифрових технологій для багатьох професій.

Підвищення рівня та якості знань, формування сучасних компетентностей, зокрема вміння здобувати інформацію, спілкуватися іноземними мовами, підготовка до професій майбутнього, є основними завданнями реформи освіти конкурентоздатної країни (Тимченко, 2019).

В освітньому середовищі компетентність розглядають як динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (ЗУ «Про освіту»).

Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених питанню цифрової компетентності (С. Прохорова, Дж. Равен, О. Сисоєва, М. Спектор та ін.), єдиного терміну на її позначення поки що не існує. Аналіз праць зарубіжних дослідників засвідчує, що наразі для визначення цифрової компетентності здебільшого використовуються два терміни - цифрова компетентність (digital competence) та цифрова грамотність (digital literacy). В обох випадках володіння цифровою грамотністю або компетентністю передбачає «впевнене та критичне використання доступних технологій інформаційного суспільства для повсякденного спілкування, роботи та відпочинку» (Биков, 2010, с. 92).

Як було зазначено вище, у концепції Нової української школи визначено десять ключових компетентностей, зміст яких передбачає безперервний розвиток, активну громадянську позицію, соціальну інклюзію та працевлаштування, що в комплексі здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх упродовж усього життя.

Зокрема, згідно з концепцією Нової української школи, інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене та критичне використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі в публічному просторі та приватному спілкуванні. При цьому значну роль відіграє інформаційна та медіаграмотність, знання основ програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, здобуття навичок безпеки в Інтернеті та кібербезпеці, розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) (Концепція НУШ, 2016).

Ми поділяємо думку Ю. Запорожцевої про те, що інформаційна компетентність є сукупністю трьох компонентів:

- інформаційний (здатність ефективної роботи з інформацією у всіх формах її представлення);

- комп'ютерний або комп'ютерно-технологічний (уміння та навички роботи із сучасними комп'ютерними засобами та програмним забезпеченням);

- застосовності (здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп'ютерних технологій до роботи з інформацією та розв'язання різноманітних задач).

Загальні компоненти інформаційно-цифрової компетентності:

Уміння:

- визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію;

- використовувати сучасні пристрої для отримання, опрацювання, збереження, передачі та представлення інформації;

- дотримуватися правил безпеки в мережах та мережевого етикету.

Ставлення:

- ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою;

- дотримання авторського права, етично-моральних принципів поводження з інформацією.

Навчальні ресурси:

- освітні цифрові ресурси, навчальні посібники (Запорожцева, 2019, с. 80-81).

Наразі актуальною є проблема підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які вимушені працювати в нових умовах інформатизації суспільства. Так, на думку С. Антощук, більшість педагогів самі не володіють такими компетентностями, проте володіють практикою використання нових дидактичних засобів в освітньому процесі (Антощук, 2018, с. 7-10). Тому головним завданням сьогодення є забезпечення особистісного та професійного зростання педагогів та науковців, щоб подолати наявні суперечності.

Усі зазначені рівні є складниками комунікативної компетентності, оволодіння якою і є основною метою навчання.

Актуальним завданням для вивчення інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти є дослідження європейського досвіду.

Так, у європейському освітньому просторі наразі широко використовуються інформаційні технології. Саме тому одним із основних завдань розвитку європейської освіти є формування в учнів закладів освіти навичок критичного мислення та умінь використовувати інформаційні технології як в освітньому процесі, так і в повсякденному житті.

Метою освітнього процесу в загальному вигляді є формування особистості, здатної до саморозвитку та опрацювання й перетворення інформації на відповідні знання, які доцільно використовувати для суспільних потреб та інтересів.

У рамках нашого дослідження ми проаналізували проєкт Європейської комісії «Рамка цифрової компетентності для громадян ЄС» (Dig Comp), який спрямований на підвищення рівня цифрової компетентності громадськості у різних сферах. Документ визначає процес упровадження цифрової компетентності в траких напрямках: формування та підтримка політичної діяльності; сфера освіти та підготовка кадрів; оцінювання й атестація.

Європейська рамка цифрової компетентності містить п'ять основних блоків компетентностей: інформаційна грамотність, комунікація і співробітництво, створення цифрового контенту, безпека, вирішення проблем.

Спираючись на зазначений вище документ, у 2021 році в Україні було розроблено Рамку цифрової компетентності для громадян України. У документі визначено чотири виміри, шість сфер компетентностей, зокрема: основи комп'ютерної грамотності; інформаційна грамотність, уміння працювати з даними; створення цифрового контенту; комунікація та взаємодія у цифровому суспільстві; безпека в цифровому середовищі; розв'язання проблем у цифровому середовищі та навчання впродовж життя. У кожній сфері також передбачено п'ять компетентностей (загалом тридцять) та визначено шість рівнів володіння цифровими компетентностями.

Важливим завданням сучасної системи освіти є формування інформаційно-цифрової компетентності учнів у закладах загальної середньої освіти, спираючись на європейські зразки на розроблені в Україні нормативні акти.

Саме молодь наразі виступає основним користувачем медіа, піддаючись при цьому інформаційним атакам та маніпуляціям. В умовах гібридної війни на сході України, де головним інструментом виступають саме медіа, важливо підготувати молоде покоління до протистоянь маніпуляціям та різноманітним фейкам.

Робота з формування інформаційно-цифрової компетентності учнів у закладах загальної середньої освіти має будуватися на принципах системності, безперервності та індивідуального підходу.

На нашу думку, у цьому аспекті важливо включати в освітній процес предмети, що матимуть на меті формування інформаційно - цифрової компетентності учнів. Необхідно урізноманітнювати освітній процес, додаючи засоби візуалізації та інтерактивності.

Для вирішення цього завдання необхідним є забезпечення закладів освіти відповідними кваліфікованими кадрами. Отже, виникає питання про створення відповідних умов для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та урахування цих умов при підготовці майбутніх педагогів у закладах вищої освіти.

Важливим питанням для формування інформаційно-цифрової компетентності учнів є відповідне матеріально-технічне забезпечення закладів загальної середньої освіти, участь працівників у проєктній діяльності.

Отже, інформаційно-цифрова компетентність є актуальним напрямком сучасних наукових досліджень, особливо в умовах інформаційної агресії та гібридної війни в Україні. Володіння учнем інформаційно-цифровою компетентністю передбачає впевнене та критичне використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою створення, пошуку, обробки, обміну інформацією в навчальній, професійній та комунікативній діяльності.

Наразі в Україні створено низку нормативних, навчально- методичних, інформаційних документів, що є теоретичними і практичними засадами формування інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти. Саме заклади загальної середньої освіти виступають основним інститутом формування інформаційно-цифрової компетентності сучасної молоді.

Подальші наші дослідження будуть присвячені розробці змісту й технологій формування інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти.

Список використаної літератури

1. Концепція Нової української школи. ЦКЬ: https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola.

2. Тимченко О. В. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців освіти. Електронне наукове фахове видання «Народна освіта». 2019. Вип. №1 (37). иКЬ: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5548.

3. Про освіту: Закон України від 05 вересня 2017 року 2145-УШ. иКЬ: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

4. Биков В. Ю. Інформаційні технології і засоби навчання. ЦКЬ: http://www.ime.edu- ua.net/em.html.

5. Запорожцева Ю. С. Інформаційно-цифрова компетентність як складник сучасного навчально-виховного процесу. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 12. Т. 1. С. 79-82. БОЇ: https://doi.org/10.32843/2663-6085.2019.12-1.15.

6. Антощук С. В. Web-ресурси для сучасного вчителя Нової української школи. Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи: зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Київ, 28 лютого 2018 р.). Київ: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2018.

References

1. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [The concept of a New Ukrainian school]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska- shkola [in Ukrainian].

2. Tymchenko, O. V. (2019). Formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv osvity [Formation of information and digital competence of future educators]. Elektronne naukove fakhove vydannia «Narodna osvita» - Electronic scientific professional publication «Public Education», 1 (37). Retrieved from https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5548 [in Ukrainian].

3. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05 veresnia 2017 roku № 2145-VIII [On education: Law of Ukraine of September 5, 2017 No. 2145-VIII]. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

4. Bykov, V. Yu. (2010). Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information technologies and teaching aids]. Retrieved from http://www.ime.edu-ua.net/em.html [in Ukrainian].

5. Zaporozhtseva, Yu. S. (2019). Informatsiino-tsyfrova kompetentnist yak skladnyk suchasnoho navchalno-vykhovnoho protsesu [Information and digital competence as a component of the modern educational process]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 12, 1, 79-82. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 6085.2019.12-1.15 [in Ukrainian].

6. Antoshchuk, S. V. (2018). Web-resursy dlia suchasnoho vchytelia Novoi ukrainskoi shkoly [Web-resources for the modern teacher of the New Ukrainian school]. Tsyfrova kompetentnist suchasnoho vchytelia Novoi ukrainskoi shkoly - Digital competence of a modern teacher of the New Ukrainian school. Kyiv: Instytut informatsiinykh tekhnolohii i zasobiv navchannia NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

Анотація

інформаційний цифрових компетентність

Караман О.Л. Інформаційно-цифрова компетентність як засіб комунікації учнів закладів загальної середньої освіти

У статті розкрито специфічні особливості інформаційно-цифрової компетентності як засобу комунікації учнів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано різноманітні наукові підходи до визначення понять «компетентність», «цифрова компетентність» та «інформаційно - цифрова компетентність».

На основі аналізу наукової літератури та відповідних нормативно - правових документів подано визначення поняття «інформаційно-цифрова компетентність». Детально проаналізовано концепцію Нової української школи та десять ключових компетентностей, зміст яких потребує постійного розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування та які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх упродовж усього життя.

Розкрито основні аспекти українських нормативних актів, що визначають формування інформаційно-цифрової компетентності, зокрема Рамку цифрової компетентності для громадян України. Розглянуто та детально охарактеризовано структуру цифрової компетентності та відповідні рівні й сфери.

Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, комунікація, освіта, учень, заклад загальної середньої освіти.

Аннотация

Караман Е. Л. Информационно-цифровая компетентность как средство коммуникации учащихся заведений общего среднего образования

В статье раскрыты специфические особенности информационно-цифровой компетентности как средства коммуникации учащихся общего среднего образования. Проанализированы разные научные подходы к определению понятий «компетентность», «цифровая компетентность» и «информационно-цифровая компетентность».

На основе анализа научной литературы и соответствующих нормативно-правовых документов представлено определение понятия «информационно-цифровая компетентность». Подробно проанализирована концепция Новой украинской школы и десять ключевых компетентностей, содержание которых требует постоянного развития, активной гражданской позиции, социальной инклюзии и трудоустройства и способных обеспечить личную реализацию и жизненный успех на протяжении всей жизни.

Раскрыты основные аспекты украинских нормативных актов, определяющих формирование информационно-цифровой компетентности, в частности, Рамку цифровой компетентности для граждан Украины. Рассмотрена и подробно охарактеризована структура цифровой компетентности и соответствующие уровни и сферы.

Ключевые слова: информационно-цифровая компетентность, коммуникация, образование, учащийся, заведение общего среднего образования.

Annotation

Karaman O. Information and Digital Competence as a Means of Communication for Pupils of General Secondary Education Institution

The article is dedicated the specific features of information and digital competence as a means of communication for pupils of general secondary education institution. Various scientific approaches to the definition of «competence», «digital competence» and «information and digital competence» are analyzed.

Based on the analysis of the scientific literature and relevant legal documents, the definition of «information and digital competence» is given. The concept of the New Ukrainian school and ten key competencies, the content of which requires constant development, active citizenship, social inclusion and employment and which are able to ensure personal fulfillment and lifelong success are analyzed in detail.

The main aspects are disclosed of Ukrainian normative acts that determine the formation of information and digital competence, in particular the Framework of digital competence for the citizens of Ukraine are revealed. The structure of digital competence and the corresponding levels and spheres are considered and described in detail.

Key words: information and digital competence, communication, education, pupils, general secondary education institution.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.