Дидактичні можливості фахового навчального тексту в закладах вищої освіти медичного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні можливості фахового навчального тексту в закладах вищої освіти медичного профілю

Кравчук Оксана Миколаївна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов

з латинською та українською мовами

ДЗ «Луганський державний медичний університет»,

м. Рубіжне, Україна.

Кравчук О.М. Дидактичні можливості фахового навчального тексту в закладах вищої освіти медичного профілю

Професійна діяльність медика тісно пов'язана з мовленнєвою діяльністю, тому лікар повинен уміло володіти словом, оскільки саме воно відіграє ключову роль у взаєминах лікаря й пацієнта. Сьогодні метою вивчення мови в немовному закладі вищої освіти є не лише набуття навичок професійного спілкування, а й формування мовної особистості загалом.

У статті розглянуто дидактичні можливості фахового тексту на заняттях з освітнього компонента «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зазначено, що в медичному закладі вищої освіти професійна й мовна підготовка майбутнього лікаря відбуваються паралельно. Наголошено на тому, що робота з фаховими текстами дає можливість продемонструвати фукціювання мовних явищ у професійній сфері, розвинути навички побудови текстів за фахом. Адже вміння створювати власні висловлювання пов'язані з уміннями сприймати, розуміти, аналізувати чуже мовлення й відтворювати його.

Авторка зазначає, що, тільки працюючи з фаховими текстами, майбутні лікарі збагачують словниковий запас, сприймають значення слів, професійних термінів; пояснюють орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні норми, а це сприяє формуванню й удосконаленню власного мовлення.

Докладно з'ясовано й подано визначення поняття «фаховий текст».

Запропоновано тексти й завдання до них і обґрунтовано доцільність їх використання для розвитку комунікативних умінь і навичок у майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: текст, фаховий текст, професійна діяльність, мовленнєва діяльність, мовна особистість, аналіз тексту.

Кравчук О.Н. Дидактические возможности профессионального учебного текста в заведениях высшего образования медицинского профиля

Профессиональная деятельность медика тесно связана с речевой деятельностью, поэтому врач должен умело владеть словом, поскольку именно оно играет ключевую роль во взаимоотношениях врача и пациента. Сегодня целью изучения языка в медицинском учреждении высшего образования является не только приобретение навыков профессионального общения, но и формирование языковой личности в целом.

В статье рассмотрены дидактические возможности профессионального текста на занятиях по образовательному компоненту «Украинский язык (по профессиональному направлению)». Отмечено, что в высшем медицинском учреждении профессиональная и речевая подготовка будущего врача проходят параллельно; именно работа с текстами дает возможность продемонстрировать функционирование языковых явлений в профессиональной сфере, развить навыки построения текстов по специальности. Ведь умение создавать собственные высказывания связано с умениями воспринимать, понимать, анализировать чужую речь и воспроизводить ее.

Автор отмечает, что, только работая с профессиональными текстами, будущие врачи обогащают словарный запас, воспринимают значение слов, профессиональных терминов; объясняют орфографические, лексические, морфологические, синтаксические, стилистические нормы, а это способствует формированию и совершенствованию собственной речи.

Подробно выяснено и дано определение понятия «профессиональный текст».

Предложены тексты и задания к ним и обоснована целесообразность их использования для развития коммуникативных умений и навыков в будущей профессиональной деятельности.

Ключевые слова: текст, профессиональный текст, профессиональная деятельность, речевая деятельность, языковая личность, анализ текста.

Kravchuk O. Didactic Possibilities of Professional Educational Text in Institutions of Higher Education of Medical Profile

The medical profession is closely related to the speech activity, so the doctor must be able to master the word, because it plays a key role in the relationship between doctor and patient. Today, the purpose of learning a language in a non-language institution of higher education is not only to acquire skills of professional communication, but also the formation of language personality in general.

The article considers the didactic possibilities of the professional text in the classes on the educational component «Ukrainian language (for professional use)». It is noted that in the medical institution of higher education the professional and language training of the future doctor takes place in parallel. It is emphasized that working with texts provides an opportunity to demonstrate the functioning of language phenomena in the professional sphere, to develop skills in constructing texts in the specialty. The ability to create their own statements is related to the ability to perceive, understand, analyze another person's speech and reproduce it.

The author notes that only by working with professional texts, future doctors enrich their vocabulary, perceive the meaning of words, professional terms; explain spelling, lexical, morphological, syntactic, stylistic norms, and this contributes to the formation and improvement of their own speech.

The definition of «professional text» is clarified and presented in detail.

Texts and tasks to them are offered and expediency of their use for development of communicative abilities and skills in the future professional activity is proved.

Key words: text, professional text, professional activity, speech activity, language personality, text analysis.

Професія лікар - це соціонімічна професія, що передбачає постійну роботу з людьми, пов'язана з медичним обслуговуванням населення, а тому потребує від професіонала певних здібностей, серед яких пріоритетними вважаємо такі: розвинені комунікативні здібності;

емпатія; акуратність; спостережливість; емоційна стійкість; швидке переключення уваги; стійкість уваги; спостережливість; схильність до систематизації, розвиненість функціональних здібностей.

Не викликає заперечення той факт, що професійна діяльність медика тісно пов'язана з мовленнєвою діяльністю, а тому лікар повинен уміло володіти словом для того, щоб вести розмову з пацієнтами та їхніми родичами, обґрунтовувати свою думку, переконувати, розуміти співрозмовника. Магічна сила слова відіграє основну роль у взаєминах лікаря й пацієнта. Значення слова медика в лікуванні розуміли ще в давні часи. Один з постулатів іранської медицини ще дві тисячі років тому проголошував: «Три знаряддя має лікар: слово, рослину і ніж». І зараз слово в його лікувальному значенні залишилось найбільш дієвим засобом, отже, мистецтва спілкування з підлеглими, колегами, пацієнтами потрібно цілеспрямовано навчатися.

Лікар є мовною особистістю, тому проблема його мовної підготовки була й залишається актуальною в усі часи. Сьогодні метою вивчення мови в немовному закладі вищої освіти є не лише набуття навичок професійного спілкування, а й формування мовної особистості загалом. Цілком виправданим і вмотивованим напрямком сучасної української лінгводидактики є формування й розвиток мовної особистості, котра є носієм мови, дбає про її красу й функціювання, володіє мовними знаннями й високим рівнем мовленнєвих і комунікативних умінь та навичок. Нині необхідний пошук оптимальних шляхів формування мовної особистості майбутнього лікаря, підготовки його до розв'язання питань у професійній діяльності.

Погоджуємося з думкою вчених (Н Бабич, З. Бакум, Л. Мацько, А. Нікітіна, М. Пентилюк та ін.), що майбутнім фахівцям мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб самоформування й самовираження особистості.

У медичному закладі вищої освіти професійна й мовна підготовка майбутнього лікаря відбуваються паралельно. У вищій школі продовжуємо формувати й удосконалювати навички усного й писемного мовлення. Цьому слугує освітній компонент «Українська мова (за професійним спрямуванням)», а саме робота з текстами, адже це дає можливість продемонструвати фукціювання мовних явищ у професійній сфері, розвинути навички побудови текстів за фахом. Текст як джерело інформації збагачує знання здобувачів вищої освіти. Текст - це система орієнтирів у побудові власного мовлення, він виступає основою формування мовленнєвої компетентності професіонала медичної галузі.

Метою статті є обґрунтування важливості роботи з фаховими текстами для вдосконалення навичок побудови власного професійного мовлення майбутнього лікаря. фаховий навчальний текст комунікативний

Для досягнення поставленої мети в роботі використано комплекс методів дослідження: аналіз й узагальнення психолого-педагогічної літератури, синтез, систематизація, порівняння.

Для нашої роботи цікавими є висновки сучасних українських лінгводидактів (О. Горошкіна, С. Караман, В. Мельничайко, А. Нікітіна, М. Пентилюк та ін.) (Методика навчання, 2009) про те, що вміння створювати власні висловлювання пов'язані з уміннями сприймати, розуміти, аналізувати чуже мовлення й відтворювати його. Погоджуємося з М. Пентилюк, що вміння й навички зв'язного мовлення формуються й удосконалюються на основі аналізу текстів (Пентилюк, 1999). Аналізуючи текст, здобувачі формують і вдосконалюють свою мовленнєву компетентність.

Працюючи з фаховими текстами, майбутні лікарі збагачують словниковий запас, сприймають значення слів, професійних термінів; пояснюють орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні норми, а це сприяє формуванню й удосконаленню власного мовлення. Аналізуючи готові тексти, здобувачі закріплюють у пам'яті значення нових слів, учаться логічно правильно й досконало будувати власне мовлення. Загальновідомо, що в контексті легше зрозуміти значення слів і запам'ятати їх.

Проблема добору навчальних текстів докладно розглянута в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених різних років (Я. Коменський, Л. Доблаєв, Б. Грінченко, В. Сухомлинський, Л. Скуратівський, М. Вашуленко, Г. Шелехова, Н. Голуб, М. Пентилюк та ін.). Водночас аналіз наукових джерел засвідчує відсутність фундаментальних праць, у яких було б деталізовано дидактичні можливості навчального фахового тексту в медичному закладі вищої освіти.

Професійно орієнтованим, або фаховим, текстом у вищому медичному закладі освіти вважаємо такий текст, який призначений для лікарів і містить професійно значущу інформацію, насичений медичною термінологією й сприяє обміну професійними знаннями. Отже, такий текст слугує джерелом вивчення термінологічної лексики, є носієм необхідних знань та інформації зі спеціальності «Медицина», а також допомагає розвивати аналітичне мислення здобувачів, спонукати їх до активної діяльності.

Власний педагогічний досвід свідчить, що правильно дібраний фаховий текст і комплекс завдань до нього відіграє значну роль у навчанні здобувачів, сприяє цілісному формуванню особистості майбутнього лікаря-професіонала.

Для роботи добираємо тексти наукового стилю пізнавально - інформативного характеру, для яких властиві наявність визначень, точність і логічна послідовність викладу, упорядкована система зв'язку між частинами висловлювання, обґрунтованість, зрозумілість, чіткість, доступність викладу. Мовні особливості наукового стилю зумовлюються його призначенням передавати об'єктивну інформацію.

Поділяємо думку Л. Доблаєва, що інформативна насиченість тексту впливає не лише на доступність його засвоєння, а й на зацікавленість, оскільки вона пов'язана з інформативною цінністю повідомлення. Інформативність виражається або в повідомленні нових для читача фактів, або у власному ставленні мовця до вже відомих фактів, які можуть його зацікавити (Доблаєв, 1982).

У процесі вивчення, аналізу й синтезу наукових робіт з психології, лінгвістики, педагогіки, лінгводидактики ми дійшли висновку, що навчання української мови на текстовій основі можливе за умов розвитку мислення здобувачів-медиків, їхньої уваги, пам'яті, основних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо), навчальних інтересів, мотивів, умінь бачити мовні явища, порівнювати їх, аналізувати, синтезувати, узагальнювати, обґрунтовувати власну позицію.

У своїй роботі керуємося критеріями добору навчальних текстів, запропоновані С. Цінько: тематично-змістовий, інформативний,

структурно-композиційний, жанрово-стильовий, мовний, критерій доступності та ін. (Цінько, 2018).

Віддаємо перевагу текстам, які насичені професійною медичною лексикою і термінами, оскільки такі тексти стають зразком, на основі якого формується досвід творчої діяльності зі створення власних текстів у майбутній професійній діяльності, удосконалюються навички правильного використання слів, правильної побудови словосполучень, сполучень слів і різного типу речень.

Отже, навчальні фахові тексти є засобом навчання професійного мовлення, джерелом інформації, а також зразком для розвитку й удосконалення навичок і вмінь усного та писемного мовлення.

Чільне місце на заняттях відводимо виконанню завдань на текстовому матеріалі з використанням елементів компаративного навчання через взаємоінтеграцію знань з української та латинської мов, а також працюємо з текстами фахового спрямування для тренувального перекладу.

З метою демонстрації використання навчальних фахових текстів на заняттях з української мови в закладах вищої освіти медичного профілю наведемо приклади завдань для спеціальності 222 «Медицина» в процесі вивчення теми «Стилістичний аспект фахової мови медичних працівників. Науковий стиль у фаховому мовленні».

Текст 1. Анемія - захворювання крові, що характеризується зменшенням загальної кількості гемоглобіну в крові, зниженням його концентрації і зменшенням числа еритроцитів в одиниці об'єму крові. Основною функцією еритроцитів є перенесення кисню в різні тканини й органи для забезпечення їх нормальної життєдіяльності. При анемії порушується «кисневе харчування» різних структур організму, що супроводжується виникненням цілого ряду несприятливих клінічних проявів.

На частку анемії припадає 70 - 75 % усіх захворювань кровотворної системи. Вражає і її поширеність серед населення земної кулі: недокрів 'я діагностується в кожного десятого її жителя, загальна кількість хворих становить приблизно 1 млрд.

Анемія несприятливо впливає на стан різних систем організму, насамперед нервової, серцево-судинної, травної, нерідко призводить до передчасної інвалідності і смертності.

Рівень гемоглобіну в крові прийнято експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я як один з показників здоров'я населення. Основним фактором, що визначає індивідуальні величини концентрації гемоглобіну й числа еритроцитів, є достатнє надходження в організм заліза й деяких інших мікроелементів, вітамінів групи В, фолієвої кислоти, білків і амінокислот.

Основні причини розвитку анемії:

- різного походження гострі й підгострі крововтрати (постгеморагічні анемії);

- недостатнє надходження в кровотворні органи речовин (залізо, фолієва кислота, вітамін В12 та ін.) або пригнічення функції кісткового мозку, що сприяють зменшенню утворення еритроцитів;

- придбане або спадкового походження надмірне внутрішньоклітинне чи внутрішньосудинне руйнування еритроцитів (гемолітичні анемії) (З інтернету).

Текст 2. Лейкоз - захворювання кровотворної системи організму злоякісного характеру. Відноситься до онкологічних захворювань швидкого розвитку.

У процесі розвитку лейкозу виникає безконтрольний процес накопичення в незрілому стані білих клітин крові, розташованих у кістковому мозку, внутрішніх органах і периферійній крові. При цьому відбувається заміщення нормальних клітин кісткового мозку, розвивається дефіцит кров'яних клітин. Швидке метастазування також є ознакою розвитку лейкозу.

До факторів ризику лейкозу належать:

- радіоактивне опромінення, що провокує розвиток мієлобластних лейкозів гострої і хронічної форми, а також гострого лімфобластного лейкозу;

- радіоактивні викиди;

- променева терапія у випадку частого її застосування;

- рентгенографія, що збільшує ризик розвитку лейкемії при частому застосуванні під час різних обстежень;

- куріння;

- взаємодія з реагентами хімічного типу, зокрема, бензолом;

- застосування хіміотерапії;

- спадкові захворювання, наприклад, синдром Дауна;

- захворювання крові, наприклад, мієлодиспластичний синдром.

Варто враховувати, що наявність одного або декількох факторів з

групи ризику не в усіх випадках призводить до розвитку в людини лейкозу. Однак рекомендується уникати контакту з цими факторами, щоб попередити розвиток лейкемії в майбутньому (З інтернету).

Завдання до текстів.

1. Прочитайте виразно текст, дотримуючись орфоепічних норм.

2. Зробіть стислий усний переказ тексту.

3. Доберіть назву до тексту, обґрунтуйте свою думку.

4. Випишіть з тексту ключові слова, словосполучення.

5. Визначте стиль тексту, обґрунтуйте свою думку.

6. Випишіть з тексту медичні терміни. За допомогою додаткової наукової літератури з'ясуйте значення деяких з них.

7. Випишіть з тексту слова-терміни, перекладіть їх латинською мовою.

8. Випишіть з тексту слова-терміни, до яких можна дібрати синоніми, антоніми. Доберіть їх.

9. Поясніть правопис підкреслених слів.

10. Поясніть розділові знаки в тексті.

Такі й аналогічні різнопланові завдання на текстовому матеріалі сприяють збагаченню словникового запасу здобувачів вищої освіти професійною лексикою, формують уміння з'ясовувати лексичне значення слів, визначати особливості їх використання. У процесі такої роботи майбутні лікарі вчаться правильно, логічно й точно створювати власні висловлювання.

Отже, систематична робота з фаховими навчальними текстами сприяє вдосконаленню мовної і мовленнєвої компетентності майбутнього лікаря.

Перспективи роботи вбачаємо в упровадженні фахових навчальних текстів у процесі вивчення всіх тем освітнього компонента «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Список використаної літератури

1. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / за ред. М. І. Пентилюк. Київ : Ленвіт, 2009. 400 с.

2. Пентилюк М. І. Аналіз тексту на уроках мови. Дивослово. 1999. № 3. С. 30-32. 3. Доблаев Л. П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. Москва: Педагогика, 1982. 176 с.

3. Цінько С. В. Добір навчальних текстів як лінгводидактична проблема. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. 2018. № 3 (137) квітень. С. 130-138.

References

1. Pentyliuk, M. I. (Eds.). (2009). Metodyka navchannia ukrainskoi movy v serednikh osvitnikh zakladakh [Methods of teaching the Ukrainian language in secondary schools]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].

2. Pentyliuk, M. I. (1999). Analiz tekstu na urokakh movy [Text analysis in language lessons]. Dyvoslovo - Miracle Word, 3, 30-32 [in Ukrainian].

3. Doblaev, L. P. (1982). Smyslovaia struktura uchebnoho teksta y problemy eho ponymanyia [The semantic structure of the text and the problems of understanding it]. Moskow: Pedahohyka [in Russian]. 4. Tsinko, S. V. (2018). Dobir navchalnykh tekstiv yak linhvodydaktychna problema [Selection of educational texts as a linguodidactic problem]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Pedahohichni nauky - Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University: Pedagogical Sciences, 3 (137), 130-138 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru