Діджиталізація у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діджиталізація у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей

Гайдай І.О., канд. пед. наук, ст. викладач кафедри іноземних мов Державного університету «Житомирська політехніка»

Бондаренко К.С., асистент кафедри іноземних мов Державного університету «Житомирська політехніка»

Жалінська І.В., канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов Державного університету «Житомирська політехніка»

Свисюк О.В., ст. викладач кафедри іноземних мов Державного університету «Житомирська політехніка»

У даній статті автори досліджують роль діджиталізації (цифровізації) у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей. Засвідчено, що питання діджиталізації у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей є недостатньо висвітленим у науковій літературі. Досліджено поняття діджиталізації та її значущість у підготовці з іноземної студентам правових спеціальностей. Встановлено, що цифровізація в освіті має на увазі створення цифрових освітніх платформ, заснованих на інтерактивних і мультимедійних технологіях із забезпеченням загального доступу навчальних закладів до таких ресурсів. Зазначено, що наразі актуальними є технології дистанційного навчання (в тому числі, кейс-технологія), технологія мережевої комунікації, технологія змішаного навчання, перевернуте навчання, мобільне навчання; проектне навчання тощо. Автори наголошують, що в умовах цифрової економіки повинен змінюватися і сам педагог. Для реалізації дистанційного навчання потрібні нові педагогічні компетенції, нова педагогічна культура, яка допоможе здійснити грамотне перенесення методів, прийомів і засобів традиційного навчання в умови дистанційного навчання тощо. Також відзначено, що в умовах цифровізації освіти необхідно забезпечувати психолого-педагогічний супровід студентів. При цьому ключовим завданням викладачів є зниження ризиків для їх когнітивного та особистісного розвитку. Проаналізовано такі правові спеціальності, як 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність» та 281 «Публічне управління та адміністрування». Встановлено, студенти правових мають переваги перед іншими фахівцями, адже майбутні фахівці з правових спеціальностей можуть реалізуватися у роботі в багатьох установах, зокрема правоохоронних, судових та інших державних органах, в адвокатурі, прокуратурі, в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях різних форм власності, в наукових та освітніх установах тощо.

Проаналізовано засоби викладання іноземної мови професійного спрямування з урахуванням новітніх цифрових технологій навчання. Відзначено, що одним із засобів діджиталізації викладання для студентів правових спеціальностей, є написання електронних підручників, у тому числі з іноземної мови.

Ключові слова: діджиталізація (цифровізація), іноземна мова, правові спеціальності, інформаційно-комп'ютерні технології, право, публічне управління та адміністрування, правоохоронна діяльність, електронні підручники.

DIGITALIZATION IN FOREIGN LANGUAGE TEACHING TO LEGAL SPECIALTY STUDENTS

In this artide, the authors explore the ole of digitalization of teaching a foreign language to law students. It is proved that the issue of digtalization in teaching a foreign language to law students is insufficiently covered in the scientific literature. The concept of digtalization and its significance in the training of foreign law students is studied. It is established that digtalization in education implies the creation of digital educational platforms based on interactive and multimedia technologies with the provision of general access of educational institutions to such resources. It is noted that currently relevant are distance learning technologies (including case technology), network communication technology, blended learning technology, flipped learning, mobile learning; project training, etc. The authors emphasize that in a digital economy, the teacher himself should change. The implementation of distance learning requires new pedagogical competencies, a new pedagogical culture that will help to carry out a competent transfer of methods, techniques and tools of traditional learning in the conditions of distance learning. It is also noted that in the conditions of digitalization of education it is necessary to provide psychological and pedagogical support to students. The key task of teachers is to reduce risks to their cognitive and personal development.

Legal specialties such as 081 «Law», 262 «Law Enforcement» and 281 «Public Administration» were analyzed. It is established that law students have advantages over other specialists, because future specialists in law can be employed in many institutions, including law enforcement, judicial and other state bodies, in the bar, the prosecutor's office, in public authorities, local governments, enterprises, institutions and organizations of various forms of ownership, in scientific and educational institutions, etc.

The means of teaching a foreign language for professional purposes are analyzed, taking into account the latest digital learning technologies. It is noted that one of the means of digitalization of teaching for law students is to write electronic textbooks, including in a foreign language.

Key words: digitalization, foreign language, legal specialties, information and computer technologies, law, public administration and administration, law enforcement, electronic textbooks.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Сучасні інтеграційні процеси входження України до єдиного європейського співтовариства зумовлюють потребу в гармонізації національного законодавства до стандартів ЄС. З розвитком міжнародних політичних та економічних зв'язків нашої держави спостерігається зростання інтересу до оволодіння правовими спеціальностями. Важливою умовою становлення успішної особистості є якісна професійна підготовка та використання інформаційно-комп'ютерних технологій.

У процесі вирішення проблеми викладання іноземної мови у закладах вищої освіти (ЗВО) на сьогодні на перший план виступає організація процесу дистанційного навчання, що безпосередньо пов'язана з питанням діджиталізації навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

діджиталізація цифровий освітній

Аналіз останніх досліджень і публікацій щодо методичних засад підготовки студентів правових спеціальностей свідчить про те, що питання діджиталізації під час підготовки фахівців за цими спеціальностями є недостатньо висвітленим у науковій літературі. Для того, щоб заповнити цю прогалину, виникає потреба в дослідженні причин виникнення цього явища та його впливу на підготовку з іноземних мов майбутніх фахівців з правових спеціальностей.

Варто зазначити, що питання діджиталізації є досить новим у педагогічній науці. Передусім це поняття пов'язане зі створенням в Україні наприкінці 2019 року Міністерства цифрової трансформації як центрального органу виконавчої влади, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності - взаємодії мережевих систем базі уніфікованих інтерфейсів або протоколів, впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності громадян [6].

Розкрити термін «діджиталізація» можливо через публікації, у яких це поняття пов'язане з економічними перетвореннями у суспільстві. Є також окремі статті публіцистичного характеру, зокрема від МОН, а також таких авторів, як І. Бербенюк, О.А. Жерновникова, І. Мартинова та ін.

З діджиталізацією тісно пов'язані поняття цифровізації та інформатизації, які знайшли своє висвітлення у наукових дослідженнях І.Н. Кандричиної та О.А. Павлович, В.П. Козиренко та С.І. Козиренко, І.С. Стеблецової та Л.Е. Гейцман, Т.В. Нікуліної, С.А. Храпова та ін.

Так, І. Бербенюк розглядає діджиталізацію освіти та компетенції ХХІ століття. Ми погоджуємося з думкою науковців, що інформаційні технології є невід'ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Звідси можна сказати, що актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп'ютерні технології та Інтернет [1].

О.А. Жерновникова оцінює стан діджиталізації в освіті, тобто використання цифрових технологій, в Україні та світі для підвищення його ефективності та узагальнює успішний світовий досвід, висвітлює проблеми діджиталізації в освіті. Дослідниця визначає ступінь інституційного забезпечення стимулювання розвитку діджиталізації в освіті [2, с. 88-90].

1. Мартинова займається вивченням процесу діджиталізації в освіті, зокрема того, що саме змінюють в українських школах. Дослідниця зазначає, що питання дистанційної освіти та впровадження новітніх і цифрових технологій набуло більшої актуальності у зв'язку з пандемією COVID- 19, що вплинула на різні соціальні сфери і процеси життєдіяльності людей, у тому числі й на освітній процес в Україні. Так, з 16 жовтня 2020 року в Україні почали діяти Положення про дистанційну форму навчання. Вчителі та учні для дистанційного навчання найчастіше користувалися такими платформами, як Zoom, Skype, Viber, електронна пошта, Google Classroom та інше. Дослідниця зазначає, що постійно триває робота над удосконаленням цифрових технологій. Зокрема МОН України домовилося з ТОВ «Майкрософт Україна» щодо безкоштовного використання центрів командної роботи Microsoft Teams for Education для налагодження онлайн-занять, що дозволяє використовувати широкі можливості, наприклад, організовувати онлайн-уроки з можливістю їхнього перегляду в будь-який час, створювати віртуальні класи, влаштовувати засідання педагогічних рад; створювати закриті чати для спілкування; організовувати відеоконференції з підключенням до 300 учасників; створювати цифрові зошити та журнали успішності; формувати розклади тощо [5].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Важливого значення набуває формування іноземної мовної компетентності, зокрема у студентів правових спеціальностей. Набутий досвід з організації дистанційного навчання впродовж останніх років в умовах карантинних обмежень є надзвичайно корисним на сьогодні, під час військового стану в Україні. У цьому контексті діджиталізація у викладанні навчальних дисциплін та використання технологій дистанційного навчання є єдиним можливим способом забезпечити потребу здобувачів середньої та вищої освіти задля їхньої безпеки.

Метою статті є аналіз поняття «діджиталізація» під час викладання іноземної мови майбутнім фахівцям правових спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Вважаємо за необхідне розглянути поняття «діджиталізація» у різних джерелах.

Термін «діджиталізація» походить від англійського «digitalization» і в перекладі означає «оцифровування», «цифровізація», або ж «приведення в цифрову форму».

Діджиталізація - загальний термін для позначення цифрової трансформації суспільства та економіки. Він описує перехід від індустріальної епохи й аналогових технологій до епохи знань і творчості, що характеризується цифровими технологіями та інноваціями в цифровому бізнесі [12].

За словами Міністр освіти України Сергія Шкарлета, діджиталізація всіх сфер суспільного життя є актуальним напрямом не лише через пандемію, а й загалом через глобальні тренди сьогодення та загальнодержавну політику щодо вектору цифрової трансформації держави [8]. Під час впровадження цифрової трансформації необхідно реалізувати низку кроків, зокрема затвердити Концепцію цифрової трансформації освіти і науки України, забезпечити учасників освітнього процесу електронними освітніми ресурсами, запустити декілька прогресивних інформаційних систем управління та онлайн-платформ для комунікації, удосконалити платформу «Всеукраїнська школа онлайн» [8].

На сьогодні іноземна мова є засобом здійснення міжкультурної комунікації. Для досконалого оволодіння іноземної мовою необхідно застосовувати різноманітні технології навчання та дотримуватися дидактичних принципів у викладанні іноземної мови. Особливо актуальним є застосування різноманітних технологій навчання, зокрема і цифрових, студентам правових спеціальностей для досконалого оволодіння іноземною мовою для професійного спілкування.

Ми погоджуємося з думкою науковців, що цифровізація в освіті має на увазі створення цифрових освітніх платформ, заснованих на інтерактивних і мультимедійних технологіях із забезпеченням загального доступу навчальних закладів до таких ресурсів; повне забезпечення широкосмуговим Інтернетом всіх учасників навчального процесу; розвиток дистанційних та онлайн технологій навчання з максимально можливим наповненням мультимедійною цифровою інформацією. Одним з актуальних напрямків вирішення поставлених завдань стає розвиток освітніх інновацій в умовах цифровізації навчального процесу [4].

Якщо говорити про ІТ-освіту, на думку деяких науковців, ЗВО готові до прийняття інновацій, однак вони приділяють недостатньо часу для навчання використанню інновацій, для підвищення кваліфікації та отримання додаткової освіти у сфері інформаційних і цифрових технологій. Тому існує потреба в додатковій мотивації працівників ЗВО до імплементації інформаційних і цифрових технологій в освітній процес. Сучасні реалії вимагають трансформації ЗВО у цифрові університети і відповідності рівню і якості освіти, що здобувається, критеріям цифрової економіки [3].

Варто зазначити, що у процесі діджиталізації (цифровізації) освіти виникає низка проблем. Так, перспективними напрямками цифровізації освіти, з одного боку, є запровадження онлайн курсів у освітній простір, а з іншого, рівнева акредитація. Однак пропонована рівнева акредитація повинна ґрунтуватися на конкретних показниках і критеріях, які досі перебувають у процесі обговорення. Тому науковці працюють над поетапними змінами в акредитації від подачі документів до її проходження [7].

Оскільки сучасне покоління студентів називають «цифровим поколінням», змінюються педагогічні технології навчання для побудови цифрового освітнього процесу. Зокрема наразі актуальними є технології дистанційного навчання (в тому числі, кейс-технологія), технологія мережевої комунікації, технологія змішаного навчання (blended learning), перевернуте навчання (flipped learning), мобільне навчання; проектне навчання тощо. При цьому важливу роль і досі відіграють традиційні форми навчання. Окрім того в умовах цифрової економіки змінюватися і сам педагог. Для реалізації дистанційного навчання потрібні нові педагогічні компетенції, нова педагогічна культура, яка допоможе здійснити грамотне перенесення методів, прийомів і засобів традиційного навчання в умови дистанційного навчання; дозволить якісно організовувати процес співпраці та взаємодії суб'єктів освітнього процесу [10].

Не варто також нехтувати психолого-педагогічним супроводом студентів у процесі цифровізації освіти. Тут ключовим завданням викладачів є зниження ризиків для їх когнітивного та особистісного розвитку. Серед основних проблемами психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти в умовах цифровізації освітнього простору, на думку науковців, є науково-методологічні проблеми, пов'язані з відсутністю нового цілісного психолого-педагогічного знання, що відповідає на виклики цифрової епохи і цифровізації освітнього простору; кадрові та кваліфікаційні проблеми - психологічна компетентність педагогічних і керівних працівників освітніх застаріла; організаційно-методичні проблеми розробки цифрових освітніх курсів; психолого-педагогічні проблеми безпосередньої реалізації цифрових освітніх курсів; когнітивно-особистісні проблеми впровадження системи цифрової освіти [11].

Оскільки ми розглядаємо діджиталізацію у викладанні іноземної мови студентам правових спеціальностей, вважаємо за необхідне розглянути спеціальності, які позиціонуються у даному дослідженні як правові. До них ми відносимо насамперед спеціальність 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність» та 281 «Публічне управління та адміністрування». Навчання за цими спеціальностями здійснюється на факультеті публічного управління та права Державного університету «Житомирська політехніка». Окрім того, дотичними до правових можемо вважати також такі нові та прогресивні спеціальності, як 033 «Філософія», 052 «Політологія», 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Дані спеціальності відповідають очікуванням сучасного українського та міжнародного ринків праці, адже освітній процес базується на знаннях в сфері економіки, права, соціології, психології, політології, географії та історії [9].

Юридична освіта в Державному університеті «Житомирська політехніка» націлена на підготовку фахівців з права, які здатні на високому професійному рівні застосовувати на практиці здобуті юридичні й загальнонаукові знання, вільно орієнтуватись в організаційно-правових механізмах та правових інститутах конкретних галузей права.

Освітньо-професійні програми підготовки фахівців за спеціальності 081 «Право» безпосередньо орієнтовані на отримання студентами базової юридичної освіти із широким спектром професійних компетенцій затребуваних серед сучасних роботодавців. Саме це, не тільки розширює можливості доступу до престижного працевлаштування та подальшого навчання, а і забезпечує професійне становлення фахівця у сферах правозахисту, правоохорони, правозастосування та правотворчості, відкриває широкі можливості реалізації та розвитку успішної професійної кар'єри [9].

Навчання за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» спрямоване на підготовку фахівців з вирішенням стратегічних завдань в забезпеченні правопорядку, цивільної безпеки, формуванні правової свідомості, які володіють навиками боротьби з кіберзлочинами та економічною злочинністю.

Здобувачі вищої освіти спеціальності «Правоохоронна діяльність» упродовж терміну навчання оволодіють методами, методиками та технологіями правоохоронної діяльності, спрямованими на вирішення завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, знаннями, уміннями та навичками, спрямованими на створення стратегій розвитку в цій галузі, навичками з розробки й упровадження організаційно-правових заходів з підвищення ефективності правоохоронної діяльності, а також із забезпечення повного та своєчасного розкриття і розслідування злочинів. Під час навчання магістранти навчаться застосовувати технічні та спеціальні засоби, які стоять на озброєнні в органах і підрозділах Національної поліції України [9].

Навчання за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» спрямоване на підготовку фахівців з вирішенням стратегічних завдань управління в державному та корпоративному секторах з урахуванням комплексу зовнішніх і внутрішніх факторів впливу і тенденцій розвитку в конкурентному середовищі, а також в певній галузі суспільного виробництва і держави в цілому. Стратегія розвитку державної кадрової політики спрямована на вдосконалення кадрового потенціалу для ефективного здійснення функцій держави [19].

У цілому, як свідчить практика, студенти правових мають переваги перед іншими фахівцями, адже майбутні фахівці з правових спеціальностей можуть реалізуватися у роботі в багатьох установах, зокрема правоохоронних, судових та інших державних органах, в адвокатурі, прокуратурі, в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях різних форм власності, в наукових та освітніх установах тощо.

У рамках дослідження було проведено невелике онлайн опитування щодо процесу діджиталізації викладання іноземної мови професійного спрямування, у якому взяло участь 283 студенти правових спеціальностей Державного університету «Житомирська політехніка». Варто зазначити, що всі опитані студенти паралельно використовують декілька новітніх цифрових технологій навчання, проте за підсумками опитування було визначено, які з них вони використовують найчастіше. Таким чином, за критерієм популярності було розподілено такі засоби навчання, як: 1) портал університету (portal.ztu.edu.ua) - найчастіше використовують 98 студентів (34,6%); 2) Освітній портал університету (learn.ztu.edu.ua) - відповідно 58 (20%); 3) електронну пошту викладачів та студентів - 44 (15,5%); 4) месенджери: Viber, Telegram - 39 (13,7%); 5) програми Skype, Moodle, Zoom, Viber, через які проводяться вебінари та онлайн-конференції - 32 (11,3%); 6) навчальна онлайн-платформа MyEnglishLab від Міжнародного освітньо-методичного центру Dinternal Education - 12 (4,2%).

Отже, головним засобом дистанційного навчання в Житомирській політехніці студенти правових спеціальностей визначили використання так званого порталу університету (portal.ztu.edu. ua). Цей внутрішній сервер містить такі закладки: “Заходи університету”, “Здобувачі освіти”, “Освітній процес”, “Профіль викладача”, “Розклад”, “Сесія”. Веб-портал Житомирської політехніки призначений для автоматизації основних процесів освітнього процесу в університеті. Через портал університету студенти мають змогу зайти у свій електронний кабінет та знайти посилання на заняття. Окрім того, студенти можуть побачити на порталі новини університету. У свою чергу викладачі виставляють посилання на онлайн заняття у закладці “Розклад”, можуть бачити списки груп, вносити дані про свої публікації, виставляти оцінки у відомості. Нещодавно, у зв'язку з уведенням військового стану в Україні, було додано ще один пункт до профілів викладачів “Моє місцезнаходження”, у якому вони зазначають, чи мають доступ до мережі Інтернет та змогу виконувати свої посадові обов'язки.

Другим за популярністю серед студентів правових спеціальностей є Освітній портал. Варто зазначити, що його було створено задовго до введення військового стану в Україні. Раніше освітній портал використовувався для розміщення завдань, а також підручників, навчальних посібників, монографій та інших навчальних матеріалів.

Для так званого “гостьового входу” Освітній портал містить такі категорії курсів: “Для викладачів (кафедри)”, “Для студентів (навчальні групи)”, “Для аспірантів (PhD)”, “Для школярів”. Окрім того, тут містяться так закладки, як “Освітні програми”, “Програми партнерів”, “Курси”. Використання цієї онлайн-платформи може зацікавити також і вчителів закладів середньої освіти, молодих науковців та потенційних абітурієнтів.

Зараз, в умовах військового стану, використання Освітнього порталу набуває особливої актуальності. Адже це головна платформа для співпраці студентів із викладачами, викладачів із навчально-методичним відділом, адміністрацією факультетів та університету.

Третім за популярністю серед студентів правових спеціальностей та офіційним способом передачі виконаних завдань від студентів до викладачів є використання електронної пошти. Так, викладач вказує її назву на Освітньому порталі у файлах із завданнями, а студенти мають їх надсилати після виконання на електронну пошту викладача. При цьому в основному виконувати завдання треба у друкованому вигляді.

Проте для зв'язку зі студентами використовуються і багато інших неофіційних, але, на нашу думку, більш зручних для студентів способів. Серед них - спілкування у рамках навчання через месенджери Viber, Telegram тощо. На сьогодні всі студенти та викладачі мають сучасні мобільні телефони, планшети, на які легко можна завантажити вище вказані месенджери у вигляді мобільних додатків. Так, за нашим дослідженням, більшість студентів Житомирської політехніки використовують додаток Telegram, дещо менше - Viber. Тому в цих мобільних додатках було створено групи з назвами, відповідно до назви реальних академічних груп студентів університету. У групах розміщується загальна інформація, яка може бути корисною для студентів. Окрім того, через ці додатки студент може надсилати виконані завдання в особисті повідомлення викладачу. При цьому варто відзначити, що завдання виконуються письмово в зошит, а студенту варто лише зробити фото і переслати. Така форма роботи є зручнішою для студентів, а викладач у свою чергу може перевірити, що студент самостійно виконав завдання. Урізноманітнити співпрацю через мобільні додатки можна шляхом запису голосових повідомлень та відео, де студенти читають тексти, розказують усні теми, складають діалоги, пересилають презентації тощо. Особливо актуальні такі форми роботи, якщо у студента немає змоги відвідувати онлайн заняття.

Ефективною формою роботи є проведення навчальних вебінарів викладачів зі студентами у формі онлайн-лекцій через використання таких програм, як GoogleMeet, Zoom, Viber тощо. Серед переваг таких форм роботи є близькість до умов реальної лекції, можливість співпраці викладача зі студентами та роз'яснення матеріалу через чат (інтерактивність). Проте необхідно зазначити, що цей спосіб безумовно вимагає ретельної підготовки з боку викладача. Не варто також відкидати наявність технічного забезпечення та можливість підключення кожного студента до мережі Інтернет. Запровадження всеукраїнського карантину у зв'язку з пандемією COVID-19 та проведення онлайн занять у 2020-2021 рр. дало нам досвід роботи у непростих умовах, які ми переживаємо зараз під час військового стану.

Однією з найсучасніших форм дистанційного навчання, яку пропонує Dinternal Education, є робота з навчальною онлайн-платформою MyEnglishLab, яка автоматично перевіряє виконані студентами завдання, а викладач керує цим процесом. Ця платформа є платною і відкрила безкоштовний доступ ненадовго під час карантину 2020 р., тому, очевидно, є менш популярною серед студентів під час вивчення іноземної мови.

Для зручності студентів та економії ресурсів активізується написання електронних підручників, у тому числі з іноземної мови, що, на нашу думку, є також засобом діджиталізації викладання. На внутрішніх серверах (у цифровій бібліотеці) Житомирської політехніки викладачі розміщують електронні підручники, рекомендовані Вченою Радою університету. Один із таких підручників з іноземної мови, який був написаний колективом кафедри іноземних мов для правових спеціальностей - «English for Public Administration. Англійська мова для публічного управління» (2021). Цей підручник з навчальної дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)» розрахований для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування», спрямований на розвиток іншомовної комунікативної компетентності у студентів правових спеціальностей, представлених в університеті. Книга має на меті розвиток іншомовної компетентності та підготовку студентів до читання, розуміння й перекладу фахової наукової та професійної літератури та обговорення навчального матеріалу на практичних заняттях з англійської мови. У підручнику підібрані автентичні та адаптовані тексти з правових галузей.

Висновки

Підсумовуючи зазначене вище, можемо констатувати, що діджиталізація займає чільне місце у викладанні іноземних мов студентам правових спеціальностей. Серед актуальних технологій можемо відзначити дистанційного навчання (в тому числі, кейс-технологія), технологія мережевої комунікації, технологія змішаного навчання, перевернуте навчання, мобільне навчання; проектне навчання тощо. У статті розглянуто такі правові спеціальності 081 «Право», 262 «Правоохоронна діяльність» та 281 «Публічне управління та адміністрування», навчання за якими здійснюється на факультеті публічного управління та права Державного університету «Житомирська політехніка». Стаття не вичерпує змісту окресленої проблематики. Подальшої наукової розробки потребують засоби діджиталізації в умовах дистанційного навчання.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Бербенюк І. Діджиталізація освіти - компетенції ХХІ століття. Всеосвіта. 14.10.2019 : веб-сайт. URL: https://vseosvita.ua/library/didzitalizacia-osviti-kompetencii-hhi-stolitta-172970.html (дата звернення: 18.04.2022).

2. Жерновникова О.А. Діджиталізація в освіті. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 10 квітня 2018 р.). Х., 2018. С. 88-90.

3. Кандричина И.Н., Павлович Е.А. Информатизация и цифровизация образования: оценка готовности к принятию инноваций в академической сфере : веб-сайт. URL: http://old.bntu.by/images/ stories/mido/ntik7/kandrichina_pavlovich_new.pdf (дата звернення: 19.04.2022).

4. Козыренко В.П., Козыренко С.И. Развитие образовательных инноваций в условиях цифровизации учебного процесса. Трансформація соціальних функцій освіти й методів навчання : зб. наук. праць «Вчені записки ХГУ “НУА”». Том 26-47-52. С. 47-52. (дата звернення: 19.04.2022).

5. Мартинова І. Діджиталізація в освіті - що саме змінюють в українських школах. Донеччина. ЗмІнИ : веб-сайт. URL: https://acmc.ua/didzhytalizacziya-v-osviti- shho-same-zminyuyut-v-ukrayinskyh-shkolah/ (дата звернення: 18.04.2022).

6. Міністерство цифрової трансформації України : веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мініс-терство_цифрової_трансформації_України (дата звернення: 18.04.2022).

7. Никулина Т.В. Цифровизация образования: реальность и возможности. Новые технологии оценки качества образования : веб-сайт. URL: https://expert-edu.rU/images/2019/ForumGE/1/Nikulina. pdf (дата звернення: 20.04.2022).

8. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. Цифрова трансформація освіти і науки є однією з ключових цілей МОН на 2021 рік. Сергій Шкарлет. 04 лют. 2021 р. : веб-сайт. URL: https://mon. gov.ua/ua/news/cifrova-transformaciya-osviti-i-nauki- ye-odniyeyu-z-klyuchovih-cilej-mon-na-2021-rik-sergij- shkarlet (дата звернення: 18.04.2022).

9. Офіційний сайт приймальної комісії Житомирської політехніки : веб-сайт. URL: https://vstup.ztu.edu. ua/bakalavr/ (дата звернення: 25.04.2022).

10. Стеблецова И.С., Гейцман Л.Э. Цифровая трансформация преподавателя в условиях совре-менного образовательного процесса : веб-сайт. URL: http://www.sibupk.su/science/research/mconfer2021/1/ (дата звернення: 19.04.2022).

11. Храпов С.А. Когнитивные риски цифрови- зации образовательного пространства и проблемы психолого-педагогического сопровождения обучающихся : веб-сайт. URL: https://dspace.kpfu.ru/ xmlui/bitstream/handle/net/160230/F_IFTE2020_4. pdf_198_206.pdf?sequence=-1 (дата звернення: 21.04.2022).

12. Digitalization. The Complete Guide. What is digitalization? Definition of Digitalization : веб-сайт. URL: https://innolytics-innovation.com/what-is-digitalization/ (дата звернення: 19.04.2022).

13. English for Public Administration. Англійська мова для публічного управління: підручник. Житомир : Житомирська політехніка, 2021. 200 с.

Размещено на Allbest.ru