Формування професійного іміджу здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти (спеціальність 013 Початкова освіта)

Актуалізовано питання професійного зросту здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Роль освітнього компоненту "Професійний імідж фахівця в галузі освіти", що сприяє формуванню образу педагога. Педагогічна творчість та самовдосконалення.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.12.2022
Размер файла 18,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

(спеціальність 013 Початкова освіта)

Коркішко О.Г.

канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки вищої школи

Коркішко А.В.

канд. пед. наук, старший викладач кафедри педагогіки вищої школи

У статті актуалізовано питання професійного зросту здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Акцентовано, що в процесі фахової підготовки здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта (освітньо-професійна програма «Початкова освіта») суттєву роль відіграє освітній компонент «Професійний імідж фахівця в галузі освіти», що сприяє формуванню образу педагога, - особистості, здатної до активної педагогічної творчості та постійного самовдосконалення.

Ключові слова: професійний імідж, силабус, самостійна робота, здобувачі, магістри, заклад вищої освіти.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сучасному етапі розвитку держави, спрямування курсу на європейські стандарти важливо формувати конкурентоспроможного фахівця. У зв'язку з цим необхідно сприяти створенню позитивного іміджу як під час побудови міжособистісних відносин, так і під час просування кар'єрними сходами. Крім того, імідж - запорука розвитку та процвітання людини, організації, держави й успіх у здоровій конкуренції. Без грамотно сформованого іміджу важко уявити як успіх окремого індивіда, так і всесвітньо відомих корпорацій.

Нове покоління повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє «обличчя», запам'ятовуватися людям, а отже, мати власний імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності сучасного управлінця, педагога, лікаря, будівельника тощо, з оптимізацією професійного спілкування та взаємин із людьми.

Отже, пріоритетним напрямком кадрової політики МОН України є створення сучасної та ефективної освітньої системи, яка сприятиме підготовці професійно компетентного, конкурентоспроможного фахівця з високими моральними якостями, який має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, із високим рівнем культури, прогресивним типом мислення, здатністю та готовністю до інноваційної діяльності, - тобто особистості педагога з формованим професійним іміджем, який забезпечує формування інтелектуального потенціалу нації. Отже, однією з актуальних проблем педагогічної науки є формування образу педагога, - особистості, здатної до активної педагогічної творчості та постійного самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Останні десятиліття в науковій літературі помітно зросла кількість досліджень, які пов'язані з формуванням іміджу (професійного, педагогічного та особистого), бо поняття імідж тісно переплітається з проблемами виховання, навчання, формування особистості, а також особистісного та професійного самовдосконалення.

Проблема педагогічного іміджу стала предметом наукових розвідок таких учених, як Н. Гузій, Т. Довга, З. Капустіна, А. Оводова, А. Рацул та ін. На сьогодні є багатогранна палітра поглядів сучасних дослідників на особливості формування професійного іміджу фахівця: професійний імідж учителя (О. Горовенко, Н. Дрозденко, Л. Жарикова, Д. Журавльов, В. Зінченко, Д. Пащенко, Л. Хоружа та ін.); професійний імідж викладача (Н. Бутенко, О. Грейлих, Т. Демчук, Ф. Кузін та ін.); професійний імідж майбутнього педагога (Н. Гайдук, Т. Гнєзділова, О. Ковальова, Л. Ковальчук, Л. Оршанський, Н. Савченко, Ю. Скорик та ін.).

Заслуговують на увагу в контексті аналізованої проблеми науково- педагогічні дослідження, присвячені різним аспектам формування іміджу фахівців педагогічних спеціальностей: майбутнього вчителя технологій (В. Бондаренко), студентів мистецьких спеціальностей (Ю. Дзядевич), майбутніх викладачів вищої школи (В. Ісаченко), учителя (А. Калюжний), сучасного педагога (А. Кононенко), викладача іноземних мов (Н. Прус), учителів початкових класів (Г. Бриль, І. Размолодчикова), майбутніх учителів філологічних спеціальностей (М. Сперанська-Скарга) та ін.

Зауважимо, що збільшення кількості праць, присвячених формуванню професійного іміджу майбутнього педагога, свідчить про пильну увагу вчених до цього питання. Водночас питання професійного становлення, формування професійного іміджу здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта в процесі магістерської підготовки вивчене недостатньо, що зумовлює актуальність нашого дослідження.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Мета статті полягає у визначенні певних аспектів щодо формування професійного іміджу здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта (освітньо-професійна програма «Початкова освіта») у сучасній системі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Зазначимо, що на кафедрі педагогіки вищої школи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ) для підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта розроблено та впроваджено в освітній процес освітній компонент «Професійний імідж фахівця в галузі освіти», який відповідає сучасним тенденціям освіти та сприяє формуванню свідомого управління мотиваційною стороною освітньої діяльності, інтересами; прагнення до вирішення поставлених освітніх завдань, орієнтації на особистісно-професійний розвиток; усвідомлення реальної значущості іміджезорієнтованих знань і внутрішньої потреби в їх засвоєнні; позитивного ставлення до навчальної та позанавчальної діяльності, бажання створювати позитивний професійний імідж, розуміння значущості іміджу для майбутньої професії; уміння застосовувати отримані знання при створенні особистого та фахового іміджу; уміння адекватно оцінити власний професійний імідж і рівень педагогічної компетентності, самоаналіз досягнутих у процесі освітньої діяльності результатів тощо, що веде до зростання професіоналізму та наближає до вершин педагогічної майстерності.

Специфіка курсу полягає в поєднанні дидактичних форм дистанційного навчання (на основі віртуального навчального середовища MOODLE) з аудиторними (традиційними) заняттями, тобто за моделлю змішаного навчання, що сприяє зростанню ефективності навчальної взаємодії здобувачів у вебпросторі, об'єктивності їх взаємного контролю та самоконтролю, їхньої особистої ініціативи та відповідальності за результативність просування навчальним маршрутом в індивідуальному освітньому середовищі [3].

На основі наведеного проєктування курсу створено його силабус - докладну інформацію про курс, оформлену у вигляді його програми, що визначає мету дистанційного курсу, його завдання та очікувані результати, крім того, із силабусу здобувачі отримують загальне уявлення про навчальні матеріали, форми й методи навчання, контроль і критерії оцінювання [4].

Важлива роль в оволодінні здобувачами знаннями, уміннями та навичками належить самостійній роботі, яка поступово стає однією з провідних форм навчання. Ця система, насамперед, ґрунтується на самостійній пізнавальній діяльності магістрів, стимулює проблемний, дискусійний характер навчання, підвищує творчу активність здобувачів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. Поняття активізації, оптимізації та інтенсифікації всіх ланок освітнього процесу стають невід'ємними складовими сучасної науки.

Самостійна робота здобувачів у межах навчального курсу «Професійний імідж фахівця в галузі освіти» передбачає виконання аналітичних, аналітично- творчих і творчих завдань, покликаних практично закріпити засвоєний теоретичний матеріал, а також розвинути професійно-творчі здібності, пов'язані з іміджетворенням, - у варіантах формування особистого та професійного іміджів.

Наведемо приклади завдань для самостійної роботи здобувачів [2]:

1. Зробити огляд фахової літератури (наукові статті) за такими проблемами: професійний імідж майбутнього фахівця як предмет психолого- педагогічних досліджень; позитивний імідж фахівця як показник його професійної майстерності; формування іміджу фахівця в умовах нової освітньої парадигми. Скласти список джерел з кожної проблеми (не менше, як по 3 найменування за останні 5 років).

2. Підготувати доповідь: Роль іміджу в професійній діяльності фахівця

3. Підготувати презентацію (тема за вибором): 1. Педагогічні помилки формування самоіміджу педагога. 2. Технологія побудови іміджу. 3. Засоби формування професійного іміджу. 4. Самопрезентація: основні види та тактики.

4. Скласти міні-гімн «Я-чудо!».

5. Створити бліц-презентацію «Я - педагог».

6. Написати есе за такими проблемами (проблема за вибором):

1. Педагог має бути лідером? 2. Чи потрібен такий професійний імідж, який приносив би задоволення самій людині та виправдовував очікування інших людей? 3. Формування іміджу - довгий і кропіткий процес?

7. Створити ментальну карту (інтелект-карту) до теми (за вибором):

1 Наукові підходи до обґрунтування категорії „імідж”: історико-педагогічний та сучасний контекст. 2. Структура професійного іміджу майбутнього фахівця. 3. Роль та значення закладів вищої освіти у формуванні професійного іміджу фахівців на ринку праці

Зазначимо, що самостійна робота має бути організована системно, диференційовано, раціонально з обов'язковою перевіркою процесу виконання відповідних завдань і підсумковим контролем знань. Організація самостійної роботи здобувача повинна включати в себе такі етапи: складання плану самостійної роботи з дисципліни; розробку та видачу завдань для самостійної роботи; організацію консультацій із виконання завдань; контроль виконання та результатів самостійної роботи.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Підготовка нової генерації педагогічних кадрів, які б володіли професійними знаннями, уміннями, навичками, досвідом і якостями, що будуть свідчити про їх фахову компетентність та професіоналізм, передбачає формування професійного іміджу.

Отже, констатуємо, що проблема формування іміджу здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта (ОПП «Початкова освіта») у сучасній системі вищої освіти має велике значення для становлення професіоналізму педагога, це один зі шляхів гуманізації освіти та підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Підкреслимо, що формування професійного іміджу - складний, трудомісткий процес, що вимагає систематичної роботи над собою, над своїми зовнішніми та внутрішніми індивідуальними, особистісними та професійними якостями, бо від успішного їх розв'язання залежить уся педагогічна діяльність.

професійний зріст вища освіта педагогічна імідж фахівець

Список використаних джерел:

1. Коркішко О.Г., Коркішко А.В Загальна характеристика структурних компонентів професійного іміджу магістрів педагогіки вищої школи. Перспективні питання психології та педагогіки: зб. наук. праць. За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Сучасна психологія і педагогіка: теорія і модерна практика освітнього процесу в епоху пандемічних викликів» [Слов'янськ, 2021 року] / ДВНЗ «ДДПУ». Слов'янськ, 2021. С.18-22.

2. Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни «Професійний імідж фахівця в галузі освіти» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти / Уклад.: Коркішко О.Г., Коркішко А.В. Слов'янськ, 2021. 116 с.

3. Теорія та практика змішаного навчання: монографія / В.М.Кухаренко та ін.; Нац. техн. ун-т «Харківський політехнічний інститут». Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. 284 с.

4. Гаврілова Л.Г., Воронова Н.С. Дистанційні курси у професійній підготовці майбутніх магістрів музичного мистецтва: досвід і перспективи. Теорія та практика управління педагогічним процесом: матеріали W міжнародної наук.-метод. конф. (Одеса, 25-27 трав. 2017 р.). Одеса: Атлант,

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.