Медіаграмотність на заняттях з літератури як потреба часу

Размещено на http://www.allbest.ru

Медіаграмотність на заняттях з літератури як потреба часу

Маренич О. Є.

Лапушкіна Н. П.

Література - унікальний предмет, адже через книгу можна дізнатися інформацію з будь-якої сфери життя. Життєві події, перетворені на сюжети, переміщують читача в простір, де разом з героями він може пережити ту чи ту ситуацію, отримати своєрідний заочний досвід. Наш світ сьогодні наповнений великою кількістю інформації, не обов'язково правдивої. Тому вчити учнів орієнтуватися в медіапросторі, відрізняти правду від фейку, аналізувати тексти, бачити «пастки» авторів необхідно вчити під час викладання всіх предметів у школі. Це обумовлено й Концепцією медіаосвіти, у якій наголошено на важливості формування таких вмінь, адже «...медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання.» [1]. На уроках української та зарубіжної літератури ми працюємо з текстом, тому через його аналіз уже привчаємо учнів мислити критично, оцінювати вчинки героїв з різних позицій. Першим кроком до цього в сучасній методиці було відходження від розподілу героїв на позитивних і негативних (ця класифікація лишається допустимою лише у специфічних жанрах - байках, казках), адже кожен персонаж має різні риси, тому може, залежно від того, хто про нього говорить, і бути схарактеризованим по-різному. Подібні речі ми бачимо і в новинах, коли одна і та ж інформація різними сторонами конфлікту висвітлюється як гранично-протилежна. Наприклад, лише здійснивши психологічний аналіз твору В. Винниченка «Федько-халамидник», ми зможемо допомогти дітям з'ясувати, чому Толю, зовні спокійного і тихого хлопчика, не можна вважати позитивним героєм. Навіть більше: саме його можна вважати головним винуватцем смерті Федька. Тут можна використати вправу «Тривимірний погляд». Виробляти вміння дивитися на одну і ту ж річ, факт чи подію з іншого (нетипового) боку - дуже важливе вміння в медіаосвіті. Тож, необхідно розділити дітей на групи, запропонувавши схарактеризувати героя з трьох різних позицій. Наприклад: 1. Як бачать героя його батьки? 2. Як його характеризує герой-антипод? 3. Яким його уявляють інші персонажі? У результаті отримаємо гранично різні характеристики, що допоможе більш об'єктивно подивитися на ситуацію. Можливо, хтось з учнів змінить свою думку в процесі такої роботи.

З метою формування навичок медіаграмотності на уроках літератури варто пропонувати учням такі завдання вже з 5 класу. Адже критичне мислення не формується за один урок. Це може бути, наприклад, оформлення сторінок в Інстаграмі від особи літературного героя чи письменника, створення віртуальних екскурсій або інтерактивних плакатів, ведення блогу з міні-рецензіями до улюблених книг, прочитаних до уроків позакласного читання чи на дозвіллі, створення різних презентацій, проєктів, відео для популярного серед молоді Тік-Току. Таким чином учні не отримують готовий матеріал, а самі шукають його серед величезної кількості інформації в інтернеті, аналізують, вивчають нову інформацію. Варто заохочувати учнів до пошуку, а не до використання перших файлів, які знайшов Google. Тому одразу просимо створювати списки використаних джерел. Так ми привчаємо й до академічної доброчесності, що теж надзвичайно важливо для адекватного сприйняття медіаматеріалів. Наприклад, під час вивчення у 5 класі твору Л. Керролл «Аліса в Дивокраї» учитель має прагнути зацікавити дітей такими формами роботи, щоб вони захотіли прочитати твір повністю. Але не можна тут обійтися без перегляду кількох екранізацій за мотивами твору. Тому доречним буде міні-проєкт з порівняння твору та фільму (мультфільму): - Яких героїв не було в книзі, які не потрапили до фільму? - Що режисери змінили? - Чи однаково режисери інтерпретували сюжет?

Також цікавою і корисною буде робота з текстом - з пошуку маніпуляцій. Наприклад, під час аналізу діалогу між Алісою та Мишею варто запропонувати таке завдання: Виразно прочитайте діалог Аліси з Мишею. Передайте інтонаційно стан, у якому перебувають обидві героїні. Яку роль відіграють мовні маніпуляції Аліси? У результаті такої роботи діти мають навчитися працювати з різними видами текстів (цифровий і друкований), шукати маніпуляції, інтегрувати інформацію, надану в різний спосіб.

Науковці також пропонують використовувати такі вправи [2]: прийом «стоп-кадр», вправи «Відчуй різницю», «Правда чи фейк», «Тривимірний погляд», «Я дослідник медіа», «Фактчекінг», рольова гра «Маніпулятори», створення літературних мемів тощо.

Отже, такі завдання, які в ненав'язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору, підкреслюють «усвідомлення важливості індивідуального підходу до виведення власного значення кожного медіатексту» [2, с. 196], є ефективними в медіаосвіті.

медіаграмотність заняття критичний

Література

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: https://goo.gl/ubhjQz (дата звернення: 3.04.2022).

Лапушкіна Н. П., Падалка Р. М. Медіаосвіта на уроках української мови та літератури. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 41. С. 195-201

Размещено на Allbest.ru