Зарубіжний досвід підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання проєктної технології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський державний гуманітарний університет

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Світлана Купчак, аспірантка

Анотація

проєктний підготовка учитель школа

У статті проаналізовано зарубіжний досвід підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування проектної діяльності. Встановлено, що використання навчальних проектів е важливим в умовах Нової української школи. Акцентовано на тому, що для якісного виконання школярами навчальних проектів необхідно готувати до цього виду діяльності майбутніх педагогів ще під час їхнього навчання в закладах вищої освіти. Проаналізовано особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи в різних країнах світу (Франція, Великобританія, Польща, Словаччина, Словенія, Болгарія). Аналіз зарубіжного досвіду Франції, Великобританії, Польщі, Словаччини, Словенії, Болгарії дав змогу зробити висновок про актуальність проектних технологій у підготовці майбутніх учителів початкової школи. На основі вивчення освітніх програм, за якими готують здобувачів з початкової освіти низки європейських університетів, з'ясовано, що майбутні вчителі початкових класів під час професійної підготовки в закладі вищої освіти мають набути відповідних компетентностей з організації проектної діяльності, знати різноманітні інноваційні технології навчання, зокрема проектну технологію, виконувати різноманітні освітні проекти. Професіоналізм та швидкість входження фахівця у професійне середовище безпосередньо залежать не лише від його знань, умінь та навичок, а й від підготовленості до діяльності в сучасних умовах, здатності до проектування та впровадження проектної технології.

У зв'язку з цим в окремих університетах запроваджено спеціальні дисципліни за вибором, зокрема - «Освітні проекти» в Педагогічному університеті імені Комісії національної освіти в Кракові та низку інших.

Доведено, що перспективи подальших досліджень полягають у розробленні системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації проектної технології у професійній діяльності та експериментальної перевірки її ефективності.

Ключові слова: початкова школа, майбутні вчителі початкової школи, проекти, проектна технологія, проектна діяльність, професійна підготовка, зарубіжний досвід.

Annotation

FOREIGN EXPERIENCE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER TRAINING IN PROJECT TECHNOLOGY USAGE

Svitlana Kupchak, Postgraduate student of Rivne State University of Humanities

The article analyzes the foreign experience of future primary school teacher training in project activities usage. It has been established that the usage of educational projects is essential in the conditions of the New Ukrainian School. Emphasis is placed on the fact that for highquality implementation of educational projects by schoolchildren, it is necessary to prepare future teachers for this type of activity even during their studies in higher educational institutions. The peculiarities of future primary school teacher training in different countries (France, Great Britain, Poland, Slovakia, Slovenia, and Bulgaria) are analyzed. The analysis of the foreign experience of France, Great Britain, Poland, Slovakia, Slovenia, and Bulgaria has made it possible to draw a conclusion about the relevance of project technologies in the course of future primary school teacher training. Based on the study of the educational programs that prepare students majoring in primary education at a number of European universities, it has been found that future primary school teachers should acquire relevant competencies in the organization of project activities, know a variety of innovative learning technologies, in particular project technology, carry out various educational projects in the course of professional training at higher educational institutions. Professionalism and the pace of a specialist's entry into the professional environment depend on their knowledge, abilities, and skills, readiness to operate in modern conditions, and the ability to design and implement project technology. In some universities, specific optional disciplines have been introduced, i.e., «Educational Projects» at the Pedagogical University of the National Education Commission in Krakow.

It has been proven that the prospects for further research lie in the development of a system of future primary school teacher training in project technology usage in the course of professional activities and experimental verification of its effectiveness.

Keywords: primary school, future primary school teachers, projects, project technology, project activity, professional training, foreign experience.

Постановка проблеми

Сьогодення вимагає від майбутнього вчителя початкової школи бути інтелектуально розвиненим і соціально активним, впроваджувати новітні технології і засоби навчання для виконання своєї професійної функції - підготовки учнів до співіснування в соціумі. У руслі такого бачення особливостей підготовки вчителів початкової школи до педагогічної діяльності необхідно визначити ті чинники, що суттєво впливають на модернізацію професійної підготовки майбутніх педагогів (гуманізація освіти, перехід до реалізації нових стандартів освіти, застосування принципів особистісно зорієнтованого й компетентнісного підходів в освітньому процесі, педагогіка співробітництва).

Сучасні педагогічні технології сприяють підвищенню рівня фахових компетентностей та професіоналізму майбутніх учителів початкової школи. Їхня професійна підготовка в закладах вищої освіти має забезпечувати розвиток педагогічного мислення та вміння застосовувати технології навчання. Цьому має сприяти використання в освітньому процесі ефективних методів і прийомів навчання, спрямованих на зменшення трудомісткості пошуку прийнятних рішень і підвищення інтелектуальної творчої продуктивності учнів.

З першого вересня 2018 року в Україні учні початкової школи розпочали навчатися відповідно нового Державного стандарту початкової освіти. У цьому документі зазначено, що основним завданням початкового навчання є оволодіння учнями ключовими компетентностями (Державний стандарт початкової освіти..., 2018). Звідси зрозуміло, що формування й розвиток компетентної особистості учня можливий лише за наявності відповідного рівня сформованості компетентностей учителя. Зокрема, для того, щоб школярі вміли якісно виконувати навчальні проєкти, необхідно готувати до цього майбутніх педагогів ще під час їхнього навчання в закладах вищої освіти.

Проблему використання проєктних технологій у підготовці майбутніх педагогів в Україні досліджували І. Бартєнєва, І. Бей, Л. Божко, Н. Грицай, В. Драченко, С. Іванова, С. Мантуленко, О. Ролінська та ін. Погоджуємося з Н. Грицай у тому, що використання проєктної технології в освітньому процесі підготовки майбутніх педагогів дає їм можливість не тільки засвоїти нові знання, зрозуміти міжпредметні зв'язки, а й розвинути та вдосконалити проєктувальні уміння, навчитися методично грамотно організовувати проєктну діяльність школярів (Грицай, 2020).

Основні тенденції розвитку проєктної технології у зарубіжній педагогіці XX століття визначила О. Огієнко (Огієнко). Проте детальнішого вивчення потребують питання аналізу зарубіжного досвіду та впровадження кращих надбань у практику роботи сучасних ЗВО.

Мета статті: проаналізувати зарубіжний досвід підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання проєктної технології.

Виклад основного матеріалу

Проєктна технологія, яку вважають однією з провідних технологій XXI століття, є особистісно зорієнтованою технологією навчання, в основі якої - усвідомлення унікальної сутності кожного учня, його індивідуальності. Під час використання цієї технології роль учителя змінюється з транслятора знань у помічника та консультанта, який створює особливе навчальне середовище.

Теоретичний аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що метод проєктів був широко поширеним у зарубіжній школі, зокрема в США, Ізраїлі, Великобританії, Німеччині, Італії, Бельгії, Фінляндії, Нідерландах та інших країнах.

У Європейському Союзі професії вчителя відводять надзвичайно важливу роль. Підготовка майбутнього педагога залежить від традиційних аспектів професійної діяльності, адже вчителя сприймають як кваліфікованого виконавця закономірностей ефективного навчання, а також як інноватора, дослідника професійної діяльності, технологічно компетентнісного комунікатора, активного учасника використання проєктної технології в навчальному середовищі взаємодопомоги й підтримки. Тому в умовах становлення Нової української школи важливо враховувати зарубіжний досвід підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти до використання проєктної технології.

У різних країнах є своя специфіка підготовки вчителів початкової школи. Так, у Франції навчання майбутніх учителів початкової школи загалом триває п'ять років: спочатку три роки відбувається академічна підготовка з навчальних дисциплін спеціально-предметного та загальноосвітнього циклів, що є теоретичною базою з усіх основних напрямів роботи початкової школи, потім два роки здобувачі отримують професійно-педагогічну освіту в університетах підготовки учителів (Universitaire de Formation des Maitres).

Упродовж перших двох років навчання, присвячених академічним знанням, здобувачі поглиблено вивчають педагогіку, ознайомлюють з теорією та методиками навчанням, організацією роботи з проєктами; зокрема, у блоці «Педагогічні технології і методи» майбутні вчителі не лише детально вивчають кожен метод, а також вчаться проєктувати їх на практиці (Харченко, 2013, с. 98).

Сучасна модель професійно-педагогічної підготовки вчителів у Франції передбачає використання дискусій, виконання проєктів, аналіз педагогічних ситуацій, перегляд педагогічних відеофільмів, моделювання, мікровикладання тощо.

Для Великобританії характерна двохступенева (бакалавр, магістр) професійна підготовка вчителів початкової школи. Молодий учитель також повинен пройти впродовж року випробувальний термін у досвідченого педагога-наставника (Зарубіжний досвід професійної підготовки педагогів..., 2017, с. 71).

Професійна підготовка вчителів початкової школи відбувається поетапно:

- 3-4-річне навчання в педагогічному коледжі на програмі «Бакалавр освіти» (Bachelor of Education), що забезпечує загальну, спеціально-предметну педагогічну підготовку здобувачів;

- університетська однорічна програма професійної підготовки вчителів (PGCE) на базі бакалаврської освіти; на цьому етапі педагог формується як професіонал та отримує диплом професійної придатності;

- 1 рік підготовки фахівців вищої кваліфікації з отриманням диплому магістра освіти (Magister of Education) (Бахмат, 2017, с. 167).

Розглянемо досвід університетів Республіки Польща. Учителів початкової школи тут готують, зазвичай, на п'ятирічних магістерських студіях (Studia jednolite magisterskie) упродовж 10 семестрів. Найчастіше здобувачі опановують одночасно дошкільну педагогіку та педагогіку початкової школи.

Здобувачі вищої освіти Педагогічного університету імені Комісії національної освіти в Кракові (Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie), які навчаються за спеціальністю «Педагогіка дошкільна та початкова» (Pedagogika przedszkolna i wczesnoszkolna) опановують дисципліну «Projekty edukacyjne» («Освітні проєкти»), на якій ознайомлюються із сутністю проєктів, їх особливостями та методикою використання в освітньому процесі початкової школи і в дошкільному вихованні дітей.

У відповідній освітній програмі зазначено, що випускник повинен мати практичні навички, які дають йому можливість надійно оцінити авторські освітні проєкти, а також програмувати інноваційні взаємодії та стратегії роботи з дітьми дошкільного та раннього шкільного віку (Pedagogika przedszkolna i wczesnoszkolna. Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie).

В Інституті педагогіки Природничо-гуманітарного університету в Сельдцях (Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach) навчальним планом спеціальності «Педагогіка дошкільна і початкова» (Pedagogika przedszkolna i wczesnoszkolna) передбачено вивчення обов'язкової навчальної дисципліни «Методика суспільної та природничої освіти в 1-3 класах» («Metodyka edukacji spoleczno-przyrodniczej w klasach I-III»), зміст якої містить матеріал про навчальні проєкти для учнів початкової школи. Крім того, здобувачі вивчають вибіркову навчальну дисципліну «Педагогічні інновації в дошкільній та початковій освіті» («Innowacje pedagogiczne w edukacji przedszkolnej i wczesnoszkolnej»), під час опанування якої майбутні педагоги детальніше ознайомлюються з інноваційними технологіями, зокрема з проєктною технологією у початковій школі (Instytut Pedagogiki. Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach).

У підготовці майбутніх учителів початкової школи проєкти активно застосовують також у Гуманітарно-економічній академії в Лодзі (Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Eodzi) (Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Eodzi). Так, цікавим для студентів є проєкт «LEARN, CREATE, EXPLORE!», під час виконання якого майбутні педагоги підвищують свою дидактичну компетентність. Для майбутніх учителів початкової школи та педагогів-практиків проводять різноманітні семінари, як-от: «Навчальні проекти в 1-3 класах» («Projekty edukacyjne w klasach 1-3») під керівництвом Б. Дибовської (Bozena Dybowska) (Warszawskie Centrum Innowacji Edukacyjno-Spolecznych i Szkolen).

У закладах вищої освіти Словацької Республіки теж неабияке значення надається використанню проєктів в освітньому процесі. Готують учителів початкової школи на бакалаврському (3 роки) та магістерському (2 роки) рівнях. Так, на педагогічному факультеті Університету Коменського в Братиславі (Univerzita Komenskdho v Bratislave) майбутні вчителі початкової школи здобувають низку умінь, серед яких - «розробити та реалізувати дослідницький проект в освітніх науках» (Katedra predprimarnej a primarnej pedagogiky. Pedagogicka fakulta Univerzita Komenskdho v Bratislave).

В освітній програмі «Учитель початкової школи» магістерського рівня педагогічного факультету Пряшівського університету (Presovska univerzita v Presove) (Presovska univerzita v Presove) однією з компетентностей визначено здатність застосувати теоретичні знання про запропонований навчальний проект із використанням психодидактичних аспектів навчання та з акцентом на поєднання окремих компонентів і етапів навчального процесу (Pedagogicka fakulta Presovskej univerzity v Presove).

В Університеті Матея Бела (Univerzita Mateja Bela) в місті Банська Бистриця здобувачі педагогічного факультету спеціальності «Дошкільна педагогіка та педагогіка початкової освіти» («Predskolska a elementarna pedagogika») беруть участь в різноманітаних освітніх проектах: «Створення веб-порталу методичного забезпечення навчання іноземних мов у початковій школі», «Компетентності лідера в освітньому середовищі в контексті його особистісних схильностей та ефективності», «Емоційна гнучкість: стратегії регуляції емоцій у мінливих умовах як захисні фактори психологічного здоров'я» та ін. (Pedagogicka fakulta Univerzita Mateja Bela v Banskej Bystrici).

У Словенії в Мариборзькому університеті майбутнім учителям початкової школи надають значну педагогічну підготовку. Зокрема, вивчення низки педагогічних дисциплін («Педагогіка», «Дидактика», «Дидактичний практикум з природознавства і технологій», «Суспільствознавчий педагогічний практикум», «Дидактика природознавства і технологій», «Дидактика пізнання довкілля і суспільства», «Дидактика математики», «Дидактика словенської мови та літератури», «Дидактика музичного мистецтва», «Дидактика образотворчого мистецтва», «Дидактика спорту», «Позакласна робота з пізнання навколишнього середовища та суспільства», «Робота з батьками», «Дидактика літератури в нових медіа») передбачає різні інноваційні технології навчаннятакож і проектну технологію (Univerza v Mariboru, Pedagoska fakulteta).

У Болгарії підготовці вчителів початкової школи теж надають належної уваги. Наприклад, у Пловдивському університеті «Паїсій Хилендарський» здобувачі навчаються спочатку 4 роки на бакалавраті за спеціальністю «Педагогіка початкової школи» («Начална училищна педагогика»), а потім 1,5-2 роки в магістратурі за спеціальністю «Дошкільна педагогіка та педагогіка початкової школи» («Предучилищна и начална училищна педагогика»). Метою магістратури є підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів, які володіють знаннями, вміннями та компетентностями для ефективного використання сучасних технологій навчання з метою підвищення якості освіти, збагачення змісту навчання, впровадження інноваційних технологій і методів у навчання (Пловдивски университет «Паисий Хилендарски»).

Основними навчальними курсами є:

1. Технології навчання: болгарській мові та літературі, математиці, людині, суспільству та природі, образотворчому мистецтву, музиці, техніці та підприємництву, фізичному вихованню та спорту в дошкільних навчальних закладах та на початковому етапі середньої школи.

2. Інтегрована освіта.

3. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті та роботі в цифровому середовищі.

4. Інновації в освіті (в тому числі і проектні технології) (Пловдивски университет «Паисий Хилендарски»).

Висновки

Отже, зарубіжний досвід країн щодо професійної педагогічної підготовки вчителя початкової школи є важливим чинником формування теоретико-методичних засад підготовки вчителів початкової школи в українських закладах вищої освіти.

Повернення до методу проектів сьогодні відбувається досить інтенсивно та стає важливим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. Здобувані вищої освіти набувають досвіду вирішення реальних проблем, споглядаючи на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання проєктної технології має базуватися на вивченні зарубіжного та вітчизняного досвіду, врахуванні новітніх тенденцій у галузі освіти й проектуванні змісту, методів та форм навчання, адекватних прогнозованим проблемам і потребам суспільства. Дотримання цих вимог суттєво підвищить якість підготовки, а відтак - і якість роботи, яку виконуватимуть фахівці. Професіоналізм та швидкість входження фахівця у професійне середовище безпосередньо залежать не лише від його знань, умінь та навичок, а й від підготовленості до діяльності в сучасних умовах, здатності до проєктування та впровадження проєктної технології.

Аналіз зарубіжного досвіду Франції, Великобританії, Польщі, Словаччини, Словенії, Болгарії дав змогу зробити висновок про актуальність проєктних технологій у підготовці майбутніх учителів початкової школи.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації проєктної технології у професійній діяльності та експериментальної перевірки її ефективності.

Література

1. Авшенюк, Н. М., Дяченко, Л. М., Котун, К. В., Марусинець, М. М. Огієнко, О. І., Сулима, О. В., Постригач, Н. О. (2017). Зарубіжний досвід професійної підготовки педагогів: аналітичні матеріали. Київ: ДКС «Центр».

2. Бахмат, Н. В. (2017). Теоретичні і методичні засади педагогічної підготовки вчителів початкової школи в умовах інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу. (Дис. д-ра пед. наук). Кам'янець-Подільський.

3. Грицай, Н. (2020). Підготовка майбутніх учителів до використання проєктної технології у навчанні учнів природничих наук. Українська професійна освіта, 7, 28-36.

4. Державний стандарт початкової освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87). Взято з https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/prozatverdzhennya-derzhavnogo-standartupochatkovoyi-osviti

5. Огієнко, О. І. Тенденції розвитку проектної технології у зарубіжній педагогіці XXстоліття. Взято з http://khnu.km.ua/root/res/2-7001-15.pdf

6. Пловдивски университет «Паисий Хилендарски». Взято з https://pfpu.bg/

7. Харченко, Т. Г. (2013). Гуманізація сучасної педагогічної освіти у Франції: теорія і практика: монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».

8. Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Lodzi. Retrieved from https://www.ahe.lodz.pl/ pedagogika-przedszkolna-i-wczesnoszkolna/kierunek

9. Instytut Pedagogiki. Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach. Retrieved from https://ip.uph.edu.pl/studenci

10. Katedra predprimarnej a primarnej pedagogiky. Pedagogicka fakulta Univerzita Komenskeho v Bratislave. Retrieved from https://www.fedu.uniba.sk/sucasti/katedry/katedra-predprimarnej-a-primarnej-pedagogiky/pre-uchadzacov-o-studium/

11. Pedagogicka fakulta Presovskej univerzity v Presove. Retrieved from https://www.unipo.sk/pedagogicka-fakulta/studijne-programy/magisterske-studijneprogramy/DUM/

12. Pedagogicka fakulta Univerzita Mateja Bela v Banskej Bystrici. Retrieved from https://www.pdf.umb.sk/veda-a-vyskum/proj ekty/

13. Pedagogika przedszkolna i wczesnoszkolna. Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. Retrieved from https://www.up.krakow.pl/studia/studiajednolite-magisterskie/3659-pedagogika-przedszkolna-i-wczesnoszkolna-jednolitemagisterskie

14. Presovska univerzita v Presove. Retrieved from https://www.unipo.sk/Univerza v Mariboru, Pedagoska fakulteta. Retrieved from https://pef.um.si/studij/1stopnj a/razredni-pouk-un/

15. Warszawskie Centrum Innow acji Edukacyjno-Spolecznych i Szkolen. Retrieved from https://kursy.wcies.edu.pl/pl/a/Projekty-edukacyjne-w-klasach-1-3

References

1. Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Podzi. Retrieved from https://www.ahe.lodz.pl/ pedagogika-przedszkolna-i-wczesnoszkolna/kierunek

2. Avsheniuk, N. M., Diachenko, L. M., Kotun, K. V., Marusynets, M. M. Ohiienko, O. I., Sulyma, O. V., & Postryhach, N. O. (2017). Zarubizhnyi dosvidprofesiinoi pidhotovky pedahohiv [Foreign experience of professional training of teachers]: analitychni materialy. Kyiv: DKS «Tsentr» [in Ukrainian].

3. Bakhmat, N. V. (2017). Teoretychni i metodychni zasady pedahohichnoyi pidhotovky vchyteliv pochatkovoyi shkoly v umovakh informatsiyno-osvitnoho seredovyshcha vyshchoho navchalnoho zakladu [Theoretical and methodological principles of pedagogical training of primary school teachers in the conditions of the information and educational environment of a higher educational institution]. (D diss.). Kam'yanets-Podilskyi [in Ukrainian].

4. Derzhavnyy standart pochatkovoyi osvity [State standard of primary education] (zatverdzheno postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayiny 21 lyutoho 2018 r. № 87). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogostandartupochatkovoyi-osviti [in Ukrainian].

5. Hrytsai, N. (2020). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do vykorystannya proyektnoyi tekhnolohiyi u navchanni uchniv pryrodnychykh nauk [Preparation of future teachers for the use of project technology in teaching students of natural sciences]. Ukrayinska profesiyna osvita [Ukrainianprofessional education], 7, 28-36 [in Ukrainian].

6. Instytut Pedagogiki. Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach. Retrieved from https://ip.uph.edu.pl/studenci

7. Katedra predprimarnej a primarnej pedagogiky. Pedagogicka fakulta Univerzita Komenskeho v Bratislave. Retrieved from https://www.fedu.uniba.sk/sucasti/katedry/katedra-predprimarnej-a-primarnej-pedagogiky/pre-uchadzacov-o-studium/

8. Kharchenko, T. H. (2013). Humanizatsiya suchasnoyipedahohichnoyi osvity u Frantsiyi: teoriya i praktyka [Humanization of modern pedagogical education in France: theory and practice]: monohrafiya. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka» [in Ukrainian].

9. Ohiyenko, O. I. Tendentsiyi rozvytku proektnoyi tekhnolohiyi u zarubizhniy pedahohitsi XX stolittya [Trends in the development of project technology in foreign pedagogy of the 20th century]. Retrieved from http://khnu.km.ua/root/res/2-7001-15.pdf [in Ukrainian].

10. Pedagogicka fakulta Presovskej univerzity v Presove. Retrieved from https://www.unipo.sk/pedagogicka-fakulta/studijne-programy/magisterske-studijneprogramy/DUM/

11. Pedagogicka fakulta Univerzita Mateja Bela v Banskej Bystrici. Retrieved from https://www.pdf.umb.sk/veda-a-vyskum/proj ekty/

12. Pedagogika przedszkolna i wczesnoszkolna. Uniwersytet Pedagogiczny im. Komisji Edukacji Narodowej w Krakowie. Retrieved from https://www.up.krakow.pl/studia/studiajednolite-magisterskie/3659-pedagogika-przedszkolna-i-wczesnoszkolna-jednolitemagisterskie

13. Plovdyvsky unyversytet «Paysyy Khylendarsky» [Plovdiv University «Paisiy Hilendarski»]. Retrieved from https://pfpu.bg/

14. Presovska univerzita v Presove. Retrieved from https://www.unipo.sk/

15. Univerza v Mariboru, Pedagoska fakulteta. Retrieved from https://pef.um.si/studij/1stopnj a/razredni-pouk-un/

16. Warszawskie Centrum Innow acji Edukacyjno-Spolecznych i Szkolen. Retrieved from https://kursy.wcies.edu.pl/pl/a/Projekty-edukacyjne-w-klasach-1-3

Размещено на Allbest.ru