Цілісний підхід до формування граматичної компетенції у професійно орієнтованому навчанні англійської мови бакалаврів немовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донбаський державний педагогічний університет

Цілісний підхід до формування граматичної компетенції у професійно орієнтованому навчанні англійської мови бакалаврів немовних спеціальностей

Слабоуз В.В. кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов

Шарікова-Дегтяр К.П. старший лаборант кафедри іноземних мов

Слов'янськ, Україна

Анотація

Навчанню граматики у вищій школі зазвичай приділяється значна увага. Навчання граматиці починається у молодшій школі та продовжується протягом усього періоду навчання у вищій школі. Однак, найчастіше, якісного прогресу у знанні та практичному вживанні граматичних структур як в усному, так і в письмовому мовленні, не відбувається. На погляд авторів, це пов'язано з тим підходом до навчання граматичних засобів спілкування, який найбільш поширений в українській системі освіти, і згідно з яким формування граматичної компетенції має обов'язково пройти стадії оволодіння іноземною мовою від мовних знань до мовленнєвої практики. Вважається, що детальне усвідомлення та розуміння правил англійської граматики, їхня відмінність від правил та структур української мови сприяють кращому розумінню граматичних особливостей іншомовної мови та, надалі, позитивно впливають на оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності. У реальних умовах немовних спеціальностей вузу з невеликою кількістю аудиторних годин, які відводяться на вивчення професійно орієнтованої іноземної мови, такий підхід не дає бажаних результатів. В умовах реалізації комунікативного підходу в навчанні іноземних мов, компетенцій, що формуються, навчання граматиці має уникнути традиційних форм викладання і прийняти цілісний характер.

Цілісний підхід до навчання граматики дозволить студентам вибирати структури та способи вираження того, що вони хотіли 210 б висловити, а не постійно турбуватися про те, чи правильно вони використовують граматичні правила. Цілісний підхід до вивчення граматичних категорій, що передбачає також розгляд форм, що вживаються в розмовній мові, дозволить студентам просунутися на більш високий рівень володіння іноземною мовою. Окреслюючи перспективи подальших наукових розвідок, вважаємо доцільним зосередити дослідницькі розвідки на теоретичному обґрунтуванні організаційно-методичних умов цілісного підходу формування граматичної компетенції студентів-бакалаврів на засадах текстоцентричного підходу фахового спрямування.

Ключові слова: бакалаври немовних спеціальностей, заклади вищої освіти, професійно орієнтоване навчання англійської мови, комунікативний підхід, іншомовна професійна комунікативна компетенція, граматична компетенція, цілісний підхід.

Abstract

HOLISTIC APPROACH TO FORMING GRAMMATICAL COMPETENCE WHEN TEACHING BACHELORS OF NON-LINGUISTIC SPECIALITIES PROFESSIONALLY ORIENTED ENGLISH Slabouz V. V.

PhD in Philological Sciences, Associate Professor,

Associate Professor of the Department of Foreign Languages,

SHEI “Donbas State Pedagogical University”

19, Henerala Batiuka Str., Sloviansk, Ukraine Sharikova-Dehtiar K. P.

Senior Department Assistant, the Department of Foreign Languages,

SHEI “Donbas State Pedagogical University”

19, Henerala Batiuka Str., Sloviansk, Ukraine

Grammar is usually given a lot of attention in higher school. Grammar education begins in primary school and continues throughout the period of higher education. However, most often, there is no qualitative progress in the knowledge and practical use of grammatical structures in both oral and written speech. According to the authors' opinion, this is due to the approach to teaching grammar, which is most common in the Ukrainian educational system, and according to which the formation of grammatical competence must go through the stages of mastering a foreign language from language skills to speech practice. It is believed that a detailed understanding and comprehension of the rules of English grammar, their difference from the rules and structures of the Ukrainian language contribute to a better understanding of the grammatical peculiarities of English, and, further, positively affect the mastery of all speech activities. Under the real conditions of non-language specialties of the university with a small number of classroom hours devoted to the study of professionally oriented English, this approach does not give the desired results. In terms of implementing the communicative approach in teaching foreign languages, emerging competences, teaching grammar should avoid traditional forms of teaching and take a holistic nature. The so-called holistic approach to teaching grammar will allow students to choose the structures and ways of expressing what they would like to express, rather than constantly worrying about whether they are using grammar rules correctly. The holistic approach to the study of grammatical categories, which also includes consideration of the forms used in colloquial language, will allow students to move to a higher level of foreign language proficiency. Outlining the prospects for further research, it is considered appropriate to focus research on the theoretical justification of organizational and methodological conditions of the holistic approach to the formation of grammatical competence of students-bachelors on the basis of textcentric approach of professional orientation.

Keywords: bachelors of non-language specialities, institutions of higher education, professionally oriented teaching of English, communicative approach, foreign language professional communicative competence, grammatical competence, holistic approach.

Постановка проблеми. Відповідно до чинних державних освітніх стандартів вищої освіти, дисципліна «Іноземна мова (за професійним спрямуванням)» є дисципліною базової частини, знання іноземної мови віднесено до загальнокультурних компетенцій та трактується досить широко: «Спілкуватися усно та письмово українською та іноземною мовами у професійному середовищі, володіти фаховою термінологією та професійним дискурсом, дотримуватися етики ділового спілкування; складати документи, у тому числі іноземною мовою (мовами) (ПРН-13)» [6]. З одного боку, таке трактування зовсім не враховує особливості навчання іноземної мови бакалаврів немовних спеціальностей вишу, що, можливо, і є причиною непростої ситуації, що склалася в українських вишах щодо навчання іноземної мови. З іншого боку, така нейтральна постановка цілей у вивченні іноземної мови дає можливість визначити мету вивчення іноземної мови бакалаврів немовних спеціальностей закладу вищої освіти (ЗВО) так, як це вимагає ситуація. Спостерігається практично повна відсутність наступності та системи у навчанні іноземної мови на різних ступенях освіти, що негативно 212 позначається на якості знань випускників як загальноосвітніх шкіл, так і закладів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значущість проблеми формування і функціювання граматичної компетенції привертає увагу багатьох учених (Ф. Бацевич, О. Бігич, О. Вєтохов, Г. Воронцова, П. Гурвіч, А. Конишева, М. Ляховицький, Р. Мартинова, С. Ніколаєва, Ю. Павлов, Ю. Пассов, В. Сафонова, П. Сисоєв, Н. Скляренко, В. Цетлин, J. Allen, G. De Angelis, R. Dirven, R. Ellis, M. Finocchiaro, J. Harmer, A. Hirsh, J. Isenberg, Н. Ringbom, J. Scrivener та ін.), дослідження яких присвячені визначенню змісту навчання граматичного матеріалу й пошуку раціональних та ефективних методик і методів викладання.

Важливо наголосити на визначенні граматичної компетенції, даної Радою Європи в документі «Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою: вивчення, навчання, оцінка». Колектив авторів зазначеного документа розуміє граматичну компетенцію як «... знання граматичних елементів мови та вміння їх використовувати у мовленні. <...> Граматична компетенція включає здатність розуміти і виражати певний зміст, оформлюючи його у вигляді фраз і речень, побудованих за правилами даної мови (на відміну від механічного відтворення заучених зразків)» [7]. Дане положення має особливо враховуватися при формуванні граматичної компетенції бакалаврів немовних спеціальностей ЗВО, оскільки навчання іноземної мови має абсолютно прагматичний характер і пов'язане з їхньою майбутньою професійною діяльністю, але відбувається це все в рамках невеликих аудиторних годин, яких не вистачає для досягнення якісних результатів.

Мета статті - проаналізувати ефективність цілісного підходу у навчанні бакалаврів немовних спеціальностей ЗВО граматичним засобам спілкування з урахуванням специфіки їхньої професійної діяльності, враховуючи дефіцит контактних годин.

Виклад основного матеріалу. Професійно орієнтоване навчання іноземної мови - це таке навчання, яке враховує комунікативні та пізнавальні потреби студентів-бакалаврів відповідного профілю.

Сучасний професійно орієнтований підхід до навчання іноземної мови передбачає формування у студентів здібності іншомовного спілкування у конкретних професійних, ділових, наукових сферах та ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення, при організації мотиваційно-спонукальної та орієнтовно-дослідницької діяльності. Професійно орієнтоване навчання - навчання, засноване на врахуванні потреб студентів у вивченні іноземної мови, що диктуються особливостями майбутньої професії чи спеціальності, які, у свою чергу, вимагають її вивчення [4].

Таким чином, під час навчання в університеті, студент готується до своєї майбутньої професійної праці, тому і вся його навчальна діяльність має бути її дидактичним відображенням, у навчальній діяльності студента повинні обов'язково бути присутніми такі види та форми завдань та занять, які відповідали б його майбутній професійній діяльності. Саме тому нині значна увага приділяється практико-орієнтованим завданням, які допомагають максимально повно застосувати отримані теоретичні знання за спеціальністю у практичній навколо-професійній діяльності студентів.

Враховуючи все викладене вище, метою вивчення іноземної мови студентами немовних спеціальностей є формування іншомовної професійної комунікативної компетентності - це готовність та підготовленість фахівця (бакалавра немовної спеціальності) здійснювати ефективну комунікацію іноземною мовою в усній та письмовій формах у ситуаціях як професійного, так і побутового спілкування з представниками інших країн, що полягає в обміні інформацією як професійного, так і побутового характеру [5]. Згадана вище іншомовна професійна комунікативна компетентність як мета навчання іноземної мови бакалаврів немовних спеціальностей складається з низки компетенцій, кожна з яких спрямована на формування певних навичок та умінь. Однією з компетенцій є лінгвістична компетенція, яка у свою чергу має у своєму складі граматичну та мовленнєву компетенції.

Лінгвістична компетенція забезпечує знання лексичних одиниць та граматичних правил, що перетворюють лексичні одиниці на осмислене висловлювання, а також формує здатність застосування цих правил у процесі вираження та сприйняття суджень в усній та письмовій формах, крім цього даний вид компетенції сприяє набуттю знань про правила мовної поведінки, мовних форм і засобів та їх використання залежно від цілей, ситуації спілкування та соціального статусу учасників у процесі соціокультурної та професійної комунікації [2].

Граматична навичка - це автоматизований компонент свідомо виконуваної мовної діяльності, що забезпечує правильне (безпомилкове) вживання граматичної форми в мові. Володіння граматичною навичкою означає здатність виробляти мовну дію згідно з вибраною моделлю, адекватною мовною задачею у конкретній ситуації спілкування, і здійснювати правильне оформлення мовної одиниці з дотриманням норм мови, тобто володіння граматичною навичкою є однією з умов виконання мовної діяльності. До складу граматичної навички входять: 1) явищ на морфологічному рівні); 2)

214 синтаксичні навички (правильне розташування слів у реченнях усіх типів); 3) графічні навички (правильне вживання букв на письмі); 4) орфографічні навички (навички безпомилкового письма). Основними якостями граматичної навички є: автоматизм, безпомилковість виконання, свідомість, низький рівень напруженості виконання дії [1].

На жаль, не у всіх студентів спостерігаються сформовані належним чином перелічені вище граматичні навички, хоча іноземна мова є одним із основних предметів у загальноосвітній школі. Багато студентів після шкільного курсу іноземної мови зазнають труднощів із побудовою граматично правильних стверджувальних речень в англійській мові, і, хоча в усній розмові з'ясовується, що теоретично вони знають про фіксований порядок слів, на практиці їм складно це застосувати. Ще гірша ситуація з побудовою питальних речень. Тут ми стикаємося з двома проблемами: 1) проблемою форми, коли студенти не знають, як правильно побудувати питання, яке допоміжне дієслово вжити; 2) проблемою змісту, коли вони не знають, про що можна поставити питання. Графічні та орфографічні навички також страждають. На момент приходу до університету студенти вивчають мову протягом кількох років, але без значних покращень, тому викладачі вищої школи стикаються не лише з проблемою незнання, а й низькою чи відсутньою мотивацією до подальшого вивчення іноземної мови. Складність ситуації обумовлена не лише невеликою кількістю контактних годин, а й змістом навчання іноземних мов.

Зміст навчання - це сукупність навчальних матеріалів, відібраних відповідно до цілей навчання та тих, що дозволяють забезпечити володіння іноземною мовою на такому рівні, який був би достатнім для здійснення комунікації у сфері професійної діяльності та вирішення професійних питань з обраної спеціальності, а також у сфері повсякденно-побутового спілкування [5]. Згадана сукупність навчальних матеріалів включає: 1) мовний матеріал - граматичний, фонетичний, лексичний мінімуми, що дозволяють здійснювати ефективну професійну комунікацію та достатні для сфери повсякденно-побутового спілкування; 2) мовленнєвий матеріал - мовленнєві зразки, формули і кліше, притаманні публіцистичного стилю, і також сфери, теми, ситуації спілкування, притаманні даної спеціальності, щодо реалізації міжкультурної комунікації; 3) навички та вміння користуватися отриманими знаннями з метою здійснення усної та письмової професійно орієнтованої міжкультурної комунікації та повсякденно-побутового спілкування [5].

Вивчення граматики в університетах ускладнюється самою концепцією викладання професійно орієнтованої іноземної мови та обмеженою кількістю контактних годин. У таких умовах, виправляти проблеми загальноосвітньої школи та глибоко вивчати будь-які розділи англійської мови неможливо. У цьому слід зазначити, що граматика має першорядне практичне значення, тому що з її допомогою забезпечується формування умінь усного та письмового спілкування [3].

Вважаємо, що в умовах немовних спеціальностей доцільно використовувати т. зв. “holistic approach” під час навчання граматики англійської мови та підходити до вирішення проблеми комплексно.

Незважаючи на зміни, що відбулися у поглядах на мову як засіб спілкування та на мету навчання мови, а саме, розвиток чотирьох ключових компетенцій - говоріння, письма, аудіювання та читання, під час навчання граматиці деякі дослідники вказують на перевагу форми над змістом: граматика у навчальному плані постає у вигляді окремих структур з дієсловом як головним елементом [8, с. 4].

Існує ряд причин для того, щоб вивчати граматичні структури як окремо існуючі елементи - так легше вчити і навчати, так легше перевіряти засвоєння. Проте, наскільки виправданий такий підхід? Чи доцільно відкладати вивчення таких складних граматичних явищ як пасивний стан або тривалий майбутній час тим, хто навчається до тих пір, поки вони не досягнуть просунутого рівня володіння мовою, такого, наприклад, як В1 або В2 CEFR (Common European Framework of Reference for Languages - Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою)? Тим часом, розбиття граматичного матеріалу на окремі структури та елементи може завадити студентам сформувати цілісну картину про те, як використовуються у мові ті чи інші граматичні явища. Більш того, деякі граматичні категорії є зручними спрощеннями, а часом і спотворенням того, як вони функціонують у мові. граматичний мовлення комунікативний компетенція

Західні дослідники (зокрема Rod Bolitho) наводять як приклад подібної формалізації та спрощення навчання використанню непрямої мови, пасивного стану, модальних дієслів. Традиційні види вправ за даними темами - заповнення перепусток чи завдання на множинний вибір лише на рівні речення. Однак речення, незважаючи на те, що саме по собі є зручним інструментом для тренування та закріплення граматичної навички, не завжди відображає всі тонкощі функціонування граматичних категорій на рівні дискурсу. В результаті, не маючи досвіду роботи з граматикою на рівні тексту або дискурсу, студенти не можуть використовувати вивчені граматичні категорії не тільки в тексті або дискурсі, але й у контексті реального спілкування.

Модальним дієсловам приділяється досить багато часу і багато уваги у підручниках, розбираються нюанси їх вживання, тоді як у мові є низка інших способів вираження модальності, про які студенти не 216 дізнаються на заняттях, але з якими стикаються в ситуаціях реального спілкування. В рамках цілісного підходу до вивчення модальності в англійській мові можна запропонувати роботу з різними видами тексту та подальше виконання вправ, які допомагають студентам розпізнавати дійсні наміри авторів текстів по тому, як вони використовують модальні дієслова та інші структури, що виражають модальність. Прислівники probably, possibly, perhaps, фрази "there's a chance that ...”, "it is likely to do ...”, "there's no need to do...”, використовуються поряд із модальними дієсловами. Вивчення модальності варто починати саме з прислівників. Види текстів, які можна використовувати, включають, наприклад, гороскопи - для вираження значення ймовірності, можливості, впевненості; шкільні правила або правила проживання в готелі, так само як і інші адміністративні положення, можна використовувати для вивчення аспекту повинності. Тексти, створені задля самодіагностики, допоможуть вивчення аспекту «здатність». Звіти про діяльність фірми можна використовувати як ілюстрацію контекстів з використанням аспекту «необхідність». Модальність також знаходить своє вираження в інтонації, з метою розрізнення відтінків відношення тих, хто говорить доцільно виконувати завдання на аудіювання.

Ще одна граматична тема, щодо якої доцільний цілісний підхід, -непряма мова. При передачі почутого чи прочитаного можна передати цілу низку нюансів, таких як офіційність чи розмовність використовуваних засобів, дистанціювання від автора, бажання скоротити чи резюмувати чиюсь мову. Ці нюанси передаються за допомогою граматичних, лексичних чи стилістичних засобів, а не просто дотримуючись правил трансформації прямої мови у непряму. Всім відомі правила переведення прямої мови в непряму вважаються деяким дослідникам не просто як надмірне спрощення, але як помилкова інтерпретація системи засобів передачі інформації в мові. Першим кроком до вивчення цієї системи може стати знайомство з прикладами розмовної мови, в якій, наприклад, присутні такі передачі чужих слів як "... I turn to Elena, and I'm like "What does that mean?” and then she goes "Do you have a question?”. Наступним кроком може стати вивчення тексту, що містить приклади різних способів передачі чужих слів, наприклад, "had reportedly been executed”, "is believed to have been”, "according to local sources”, "has not been identified - in inverted comas”, "spoke of his fears”, "reported”, тощо. Така різноманітність способів передачі чужих слів недоступна для розгляду на рівні речення [9, с. 15].

Навчання використанню граматичної категорії пасивного стану, як правило, відкладається до тих пір, поки не вивчені часи, хоча використовувати пасивний стан можуть студенти, які знають відмінювання дієслова “to be” і третю форму змістовного дієслова. Традиційно пасивний стан вивчається за часами і найчастіше за допомогою трансформації речень активного стані в пасивний. При такому підході мало уваги приділяється причинам, які спонукали тих, хто говорить або авторів, використовувати пасивний стан. Одним із способів, що допомагають перейти від формального використання речень у пасивному стані до усвідомленого вибору пасивних конструкцій відповідно до комунікативного завдання, можна запропонувати роботу з текстом та питаннями до кожного випадку використання пасивних конструкцій, такими як: Чому автор звертається до читача безпосередньо? Чому автор використовує пасивну конструкцію у цьому реченні? Чи важливий діяч у цьому реченні? У яких текстах та контекстах часто використовуються пасивні конструкції (в інструкціях з експлуатації, наприклад)? Які іменники та прикметники додають відтінок пасивного значення?

Отже, працюючи з граматичними категоріями на рівні тексту, студенти вчаться розуміти як граматичну категорію пасивного стану, а й роль лексики у вираженні значення «активності» чи «пасивності» [10, с. 38].

Висновки і перспективи подальших розвідок

Для ефективного формування й удосконалення усіх складових граматичної компетенції у студентів-бакалаврів немовних спеціальностей важливо, щоб майбутні фахівці виконували мовні, умовно-мовленнєві та істинно- мовленнєві завдання; орієнтувалися на закономірності, принципи та правила засвоєння теоретичних знань; застосовували методи і прийоми розвитку власних пізнавальних здібностей. Безперечно, чи ненайефективнішим засобом для реалізації цілісного підходу є умовно-мовленнєві та істинно-мовленнєві вправи, оскільки вони спрямовані на оволодіння як рецептивними, так і репродуктивними навичками. З нашої точки зору, цілісний підхід до навчання граматики дозволить студентам вибирати структури та способи вираження того, що вони хотіли б висловити, а не постійно турбуватися про те, чи правильно вони використовують граматичні правила. До того ж, цілісний підхід до вивчення граматичних категорій, що передбачає також розгляд форм, що вживаються в розмовній мові, дозволить студентам просунутися на більш високий рівень володіння іноземною мовою. Окреслюючи перспективи подальших наукових розвідок, вважаємо доцільним зосередити дослідницькі розвідки на теоретичному обґрунтуванні організаційно-методичних умов цілісного підходу формування граматичної компетенції студентів-бакалаврів на засадах текстоцентричного підходу фахового спрямування.

Література

1. Азимов Э. Г., Щукин А. Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). Москва: Издательство ИКАР, 2009. 448 c.

2. Андриенко А. С. Развитие иноязычной профессиональной коммуникативной компетентности студентов технического вуза (на основе кредитно-модульной технологии обучения): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Ростов-на-Дону, 2007. 26 с.

3. Гальскова Н. Д., Гез Н. И. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика: Учеб. пособие для студ. лингв. унтов и фак. ин. яз. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия»

4. Поляков О. Г. Английский язык для специальных целей: теория и практика. Уч. пос. 2-е изд., стереотип. Москва: НВИ- ТЕЗАУРУС, 2003. 86 с.

5. Тарасенко В. В. Обучение иноязычной профессионально ориентированной монологической речи студентов исторического факультета: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Санкт-Петербург, 2008. 25 с.

6. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 073 «Менеджмент»

7. галузі знань 07 «Управління та адміністрування» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України № 1165 від 29.10.2018 р.

8. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment - Companion volume. Council of Europe Publishing, Strasbourg, 2020. 278 p.

9. Rod Bolitho. Holistic Grammar Teaching. English Teaching Professional,

10. Rod Bolitho. Holistic Grammar Teaching. English Teaching Professional,

11. Rod Bolitho. Holistic Grammar Teaching. Teaching English Professional,

References

1. Azimov, E. G., & Shchukin, A. N. (2009). Novyi slovar metodicheskikh terminov i poniatii (teoriia i praktika obucheniia iazykam) [New dictionary of methodical terms and concepts (theory and practice of teaching languages)]. Moscow: Izdatelstvo IKAR.

2. Andrienko, A. S. (2007). Razvitie inoiazychnoi professionalnoi kommunikativnoi kompetentnosti studentov tekhnicheskogo vuza (na osnove kreditno-modulnoi tekhnologii obucheniia) [Development of foreign language professional communicative competence of students of a technical university (based on credit-modular learning technology)]. Extended abstract of Candidate's thesis. Rostov-na-Donu.

3. Galskova, N. D., & Gez, N. I. (2005). Teoriia obucheniia inostrannym iazykam: Lingvodidaktika i metodika: Ucheb. posobie dlia stud. lingv. untov i fak. in. iaz. vyssh. ucheb. zavedenii [Theory of teaching foreign languages: Linguodidactics and methods: Educational manual for students of linguistic universities and faculties of foreign languages of higher educational institutions]. Moscow: Izdatelskii tsentr «Akademiia».

4. Poliakov, O. G. (2003). Angliiskii iazyk dlia spetcialnykh tcelei: teoriia i praktika [English for special purposes: theory and practice]. Moscow: NVI-TEZAURUS.

5. Tarasenko, V. V. (2008). Obuchenie inoiazychnoi professionalno orientirovannoi monologicheskoi rechi studentov istoricheskogo fakulteta [Teaching a foreign language professionally oriented monologue speech of students of the Faculty of History]. Extended abstract of Candidate's thesis. Sankt-Peterburg.

6. Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 073 «Menedzhment»

7. haluzi znan 07 ««Upravlinnia ta administruvannia» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 1165 vid 29.10.2018 r. [Standard of higher education in speciality 073 “Management” in the field of knowledge 07 “Management and Administration” for the first (bachelor's) level of higher education. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No 1165 dated 29.10.2018].

8. Common European Framework of Reference for Languages:

9. Learning, teaching, assessment - Companion volume. (2020). Council of Europe Publishing, Strasbourg.

10. Rod Bolitho. (2011). Holistic Grammar Teaching. English

11. Teaching Professional, 73, 4.

12. Rod Bolitho. (2011). Holistic Grammar Teaching. English

13. Teaching Professional, 75, 15. 2011.

14. Rod Bolitho. (2011). Holistic Grammar Teaching. Teaching English Professional, 76, 38.

Размещено на Allbest.ru