Сучасний погляд на організацію у позааудиторний час фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів в освітньому середовищі університету

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Хмельницький національний університет

Кафедра теорії і методики фізичного виховання і спорту

Сучасний погляд на організацію у позааудиторний час фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів в освітньому середовищі університету

В. Базильчук, к. н.з ф.-в. і спорту, доцент

м. Хмельницький

Анотація

Ключові слова: рухова активність; студенти; позааудиторний час; фізкультурно-оздоровчі заходи; спортивні заходи; фізичне виховання; позааудиторний час; освітнє середовище; університет.

Annotation

Modern view of the organization of physical and health and sports events in the extracurricular time in the university educational environment

V. Bazylchuk, C. of Sc. of Physical Education and Sports (Ph.D.), Associate Professor at the Department of Theory and Methods of Physical Education and Sports, Khmelnytsky National University.

The article analyzes the modern view of the organization of extracurricular physical culture and health and sports activities in the educational environment of the university. It is stated that physical education in higher education is an integral part of professional training of future professionals, the formation of their health competence, maintaining and promoting health, cultivating a healthy lifestyle, and improving the physical and functional capabilities of young people.

Extracurricular forms of physical education classes which students can do in their spare time in higher education institutions are described. Extracurricular forms of physical education classes which students can do in their leisure time in higher education institutions include physical exercises during the school day (morning hygienic gymnastics, gymnastic exercises during the day); independent physical exercises, sports, tourism; independent physical exercises in the places of residence of students; optional sectional classes in the relevant sport; physical culture and health and sports activities; psychophysical recreation in the test- examination period. Emphasis is placed on the fact that research and teaching staff who teach the discipline “Physical Education”, it is necessary to direct the efforts of higher education students to participate in physical culture and various sporting events, their desire to participate in sports competitions between groups and faculties.

Keywords: physical activity; students; extracurricular time; physical culture and health-improving activities; sports events; physical education; extracurricular time; educational environment; university.

Сучасні зміни у суспільно-економічному та політичному розвитку України зумовлюють стратегічні завдання держави і визначають головні напрями оновлення і модернізації національної системи вищої освіти, спрямовані на підвищення якості надання освітніх фізкультурних послуг, з метою забезпечення міцного здоров'я молодого покоління. Провідним національним соціально-економічним пріоритетом XXI століття має стати розвиток оновленої моделі вищої освіти у напрямі оздоровчих занять фізичними вправами, адже майбутні фахівці з вищою освітою повинні мати належний рівень фізичного розвитку та здоров'я.

Науковці (Д. Анікєєв, С. Бацунов, О. Гладощук, Г. Грибан, І. Денисенко, М. Дутчак, Н. Завидівська, Д. Козак, О. Кузнецова, М. Носко, О. Стасенко, О. Тимошенко та ін.) звертають увагу на важливості фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, організованих в освітньому середовищі закладу вищої освіти.

Мета статті - схарактеризувати сучасний погляд на організацію у позааудиторний час фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів в освітньому середовищі університету.

Методи дослідження: компаративний аналіз наукової літератури, опитування студентів, методи статистики.

Державні вимоги до навчальних програм з фізичного виховання студентів передбачають створення системи програмно-оцінних нормативів і вимог щодо фізичного розвитку та рівня фізичної підготовленості молоді.

На сьогодні вагоме завдання оптимізації рухової активності студентської молоді, як зазначає П. Ткаченко, передбачає теоретико-методичне обґрунтування необхідності модернізації системи фізичного виховання у ЗВО і його побудови на принципах особистісно орієнтованого змісту [9, с. 185]. Нам імпонують ці думки вченого щодо необхідності посилення педагогічного змісту дисципліни «Фізичне виховання», корінної зміни її програмно-методичного забезпечення, створення можливо більшої кількості робочих програм, освітньо-методичної спрямованості та особистісно зорієнтованого спрямування на оздоровлення, проведення дозвілля тощо.

Зміст наявної нині навчальної програми і загалом системи фізичного виховання, як вважають Н. Завидівська та О. Ханікянц, «вичерпав себе та потребує оновлення через упровадження сучасних, інтегративних форм організації цього процесу» [6, с. 51].

В. Приходько зазначає, що автори навчальних програм із дисципліни «Фізичного виховання» зорієнтовані не на створення умов для виникнення фізкультурної діяльності, а на організацію групових занять зі студентами-фізкультурниками, які «передають себе» у розпорядження викладача, який забезпечує їм або рухову активність, або, у кращому випадку, навичку до якогось виду занять [8, с. 298].

Фізичне виховання студентів у закладах вищої освіти здійснюється протягом усього періоду навчання в усіх формах: навчальні заняття, позааудиторні заняття, самостійні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом, фізичні вправи в режимі дня, масові оздоровчі, фізкультурні та спортивні заходи. Як зазначають О. Голубева, О. Василів, М. Стахів та Ю. Сопіла, «усі форми взаємопов'язані, доповнюють одна одну і постають як цілісний процес фізичного вдосконалення» [3, с. 248].

Рухова активність та регулярні заняття фізичною культурою, як вказують М. Носко, О. Воєділова, С. Гаркуша та Ю. Носко, є «обов'язкові умови збереження здоров'я та формування здорового способу життя (ЗСЖ)» [7, с. 44]. Фізична активність, на думку науковців, є основною детермінантою витрат енергії і тому має вирішальне значення для обміну речовин, контролю над вагою та є необхідною умовою здоров'язбереження.

Заняття фізичними вправами та активний руховий режим, як вважають В. Фесенко, А. Гетьман, Т. Перов та Ю. Суббота, є засобом реабілітації і відновлення оптимального для молодої людини психофізіологічного стану. На думку науковців, «фізичні вправи зміцнюють здоров'я, підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтримують фізичну й розумову працездатність, зменшують захворюваність студентської молоді, зокрема, на таку серйозну і небезпечну хворобу, як ожиріння» [10, с. 255].

Використання рухової активності під час дозвілля у сфері фізичної культури і спорту, на думку М. Дутчака та Є. Баженкова, «повинні здійснюватися шляхом реалізації різних заходів зі спорту для всіх (масового спорту), упровадження фітнес-технологій, спортивної анімації та інших видів фізичної рекреації» [5, с. 57].

Фізкультурно-спортивні заходи у розвитку рухової активності студентів посідають вагоме значення. Так, М. Горобей, Ю. Богдан і О. Роскін зазначають: «Недотримання студентами режиму дня, мала рухова активність, недостатнє перебування на свіжому повітрі, засинання і пробудження в різний час, призводить до розладу сну, підвищеної стомлюваності, порушення апетиту, погіршення навчання і загального стану здоров'я» [4, с. 149]. Підтримуємо думку науковців про те, що в режимі дня потрібно обов'язково враховувати добові коливання активності організму, при цьому важливо дотримуватися черговості виконання різних видів діяльності, у які входять навчання, рухова активність, відпочинок, сон та харчування в суворо певний час. фізкультурний оздоровчий позааудиторний студент

Учені А. Хрипач, О. Король, К. Гулей та О. Стецяк до позааудиторних форм занять фізичною культурою студентами відносять: «малі форми, які використовуються для оперативного управління фізичним станом: фізичні вправи в режимі дня» [11, с. 165]. На думку вчених: «Однак в силу своєї короткочасності ці форми, як правило, не вирішують завдань розвивального характеру: домашнє завдання з фізичного виховання, ранкова гігієнічна гімнастика, гімнастика перед сном, фізичні вправи протягом дня: фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури й заходи» [11, с. 165].

Факультативні заняття за секційною формою Ю.М. Вихляєв розглядає як: «Ведення навчального процесу з фізичного виховання у вигляді спеціалізованих навчальних занять певним видом спорту (рухової активності), згідно з окремих робочих навчальних планів кожного відділення (циклу), у складі навчальних груп, що сформовані вищезазначеним структурним підрозділом кафедри за власним вибором студентів» [2, с. 81]. Ці заняття повинні проводитися за загальноуніверситетським розкладом у денні години (перша, друга, третя та четверта пари), що надає змогу охопити весь контингент студентів перших двох курсів, рівномірно завантажити спортивну базу та надати можливість у вечірні години, починаючи з п'ятої пари, проводити тренування збірних команд університету.

З метою вивчення стану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, організованих у позааудиторний час в освітньому середовищі університету, було здійснено анкетування 309 студентів (2 курс), які навчалися з галузі знань 01 «Освіта/педагогіка» спеціальності 03 «Гуманітарні науки», 035 «Філологія» та 014 «Середня освіта українська мова і література» за освітнім ступенем «Бакалавр». В анкетуванні брали участь 32 студенти Бердянського державного педагогічного університету, 74 студенти - Хмельницького національного університету, 71 студент - Дрогобицького державного педагогічного університету та 132 студенти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Переважно заняття з фізичного виховання у закладах вищої освіти відбуваються згідно з розкладом один раз на тиждень (87,5% респондентів), тільки в Дрогобицькому педагогічному університеті імені І. Франка студенти мають можливість відвідувати заняття з фізичного виховання двічі на тиждень. Факультативні заняття відвідують, на жаль, лише 1,3% опитаних студентів, заняття в секціях у позааудиторний час - 2,7% респондентів і не спромоглися відповісти щодо теперішніх форм занять з фізичного виховання у закладі вищої освіти 8,5% опитаних студентів. Слід зазначити, що такі показники відвідування навчальних занять з фізичного виховання не сприяють зміцненню і збереженню здоров'я студентів, адже їм вкрай необхідно під час освітнього процесу сформувати власні здоров'язбережувальні компетентності, необхідні для ефективної майбутньої професійної діяльності.

Результати опитування здобувачів вищої освіти свідчать про те, що у 16,5% опитаних є позитивне ставлення до відвідування занять з фізичного виховання у позааудиторний час; у менше третини (32,7% від усіх опитаних студентів) ставлення до відвідування занять з фізичного виховання у позааудиторний час швидше позитивне, а ніж негативне. Однак 41,2% опитаних студентів вказали на швидше негативне ставлення, аніж позитивне; у 9,6% опитаних студентів виявлено негативне ставлення до відвідування занять з фізичного виховання у позааудиторний час (рис. 1).

У закладах вищої освіти не залишаються поза увагою студентів організовані фізкультурно-оздоровчі заходи. Так, аналіз результатів опитування респондентів показав, що брали активну участь при проведенні «Флешмобу» до Дня фізичної культури і спорту в Украйні - 37,5%; були задіяні при проведені фізкультурно- оздоровчого заходу «Квест» - 30,3%; брали участь при проведенні організованої руханки до Дня здоров'я - 27,3%. Дещо менша кількість опитаних студентів надавали перевагу наступним фізкультурно-оздоровчим заходам: «Олімпійський урок» (19,4%), «Богатирські ігри» на першість факультету (18,9%), перетягування канату (13,8%). Найменша кількість опитаних студентів (7,4%) були задіяні при проведенні фізкультурно-оздоровчого заходу «Ігри патріотів» (рис. 2).