Підготовка майбутніх вихователів до організації майстер-класів художньо-конструктивного змісту з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх вихователів до організації майстер-класів художньо-конструктивного змісту з дітьми дошкільного віку

Г. В. Борин

Модернізація вищої педагогічної освіти в умовах сучасних реалій потребує переосмислення форм підготовки майбутніх вихователів в напрямі застосування тих освітніх технологій відповідно до потреб сьогодення. Відтак педагогічну освіту слід зорієнтову- вати на формування людини інноваційного типу мислення, яка спроможна бути мобільною та гнучкою щодо перспектив опанування життєвих навичок та професій майбутнього. Це спонукає до наукових пошуків у напрямі удосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти й впровадження ефективних системних змін в означеному аспекті.

В умовах соціальної та психологічної напруги непросто бути активним та креативним водночас, а реакція особистості на стрес стає певною соціальною та психологічною проблемою. Актуальним з цього приводу є твердження М. Падалки: «реальне життя....ми сприймаємо через інтелектуальну і емоційну сфери в їх тісній єдності» [1, с. 11]. Необхідність позитивного емоційного педагогічного впливу на дитину зумовлює особливості удосконалення напрямів організації художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку. Важливим для майбутнього вихователя є уміння відчути та спрямувати емоційно-психологічний стан дитини у відповідному напрямі, створити невимушену творчу атмосферу, встановити відповідний емоційний контакт із вихованцями під час художньо-конструктивної діяльності [2]. Також неабияку увагу слід звертати на формування уміння підвести дитину до усвідомлення краси мистецтва під час творчого самовираження, що потребує володіння високим рівнем педагогічної майстерності.

Аналіз останніх публікацій

Теоретичним підґрунтям професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (бакалаврів та магістрів) у напрямі художньо-естетичного виховання майбутньої особистості присвячено праці Л. Артемової, Г Бєлєнької, О. Богініч,

A. Богуш, Н. Гавриш, Л. Калуської, К. Крутій, М. Машовець, О. Половіної, О. Сухорукової, К. Щербакової та ін. Розвитку творчості майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки присвячено увагу Ш. Амонашвіллі, Ю. Бабанського, М. Гальченко, С. Гаврилюк, С. Жейнова, І. Зязюна, О. Ємчик, І. Кадієвської, О.Клепікова, В. Клименко, Л. Корольова, Н. Кузьміної, І. Кучерявого, О. Літіченко, О. Лехновської, І. Листопад,

B. Ляпунова, А. Макаренка, О. Масалова, Л. Міщихи, В. Москальця, В. Моляко, Н. Ничкало, В. Рогозіна, Г. Падалки, В. Сухомлинського, В. Шаталова, Р. Скульського тощо. Особливості проведення майстер-класів у процесі підготовки майбутніх педагогів досліджували В. Андрієвська В., Н. Булатнікова, М. Конова, О. Омельчук, Є. Проворова, Н. Розіна, І. Толмачова, О. Чернєга та ін. Однак дієві механізми вдосконалення компонентів професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти щодо організації творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку розроблено недостатньо.

Мета статті

Метою даного дослідження є аналіз особливостей підготовки майбутніх вихователів ЗДО до проведення майстер-класів художньо-конструктивного змісту з дітьми дошкільного віку в ході загальнопедагогічної підготовки (на прикладі опанування здобувачами освіти освітнього компонента «Художня праця та основи дизайну»).

Виклад основного матеріалу

Задля реалізації поставленої нами мети було використано наступні науково-теоретичні методи дослідження: узагальнення та аналіз педагогічних ідей щодо окреслення сучасних підходів до характеристики нетрадиційних форм роботи з майбутніми вихователями (воркшоп, майстер-клас); формалізація та узагальнення досвіду проведення воркшопів та майстер-класів у процесі загальнопедагогіч- ної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у педагогічному ЗВО.

У ході викладання дисципліни «Художня праця та основи дизайну» для майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти необхідно спиратися на основи дисциплін «Основи образотворчого мистецва з методикою викладання зображувальної діяльності», «Декоративне мистецтво» та орієнтуватися на новітні підходи щодо організації освітнього процесу в ЗДО. Важливо організувати роботу з майбутніми вихователями в режимі ква- зідослідження з подальшим пошуком шляхів удосконалення форм роботи в освітньому процесі закладу вищої освіти. В означеному аспекті представимо педагогічну характеристику воркшопу та майстер-класу як форм роботи з майбутніми фахівцями. Науково-педагогічні розвідки в означеній проблематиці свідчать про наявність різноманітних підходів щодо тлумачення даних понять.

Під поняттям «воркшоп» у сучасній педагогічні науці прийнято вважати інтенсивний навчальний захід, під час якого теоретичним відомостям відведено незначну роль. Учасники освітнього процесу навчаються завдяки власній активності, оскільки в центрі уваги - активна взаємодія та самостійне навчання, що надає динамічності навчальному процесу. Така робота базується на активізації критичного мислення, високій мотивації учасників, дискусійності та толерантності. Роль викладача зводиться до добору завдань та запитань, струк- турування матеріалу, забезпечення умов задля активної самостійної чи групової діяльності студентів.

За міркувань Н. Грицишиної, поняття «вор- кшоп» передбачає дослідження, у центрі якого покладено вирішення неоднозначної проблеми [3, с. 50]. Забезчення групи студентів цікавим та нетрадиційним підходом задля вирішення проблеми дає змогу поглянути на неї об'ємно та різносторонньо. Проведення практичних занять у формі воркшопу дає можливість здобувачам освіти актуалізувати досвід, який уже є наявний у групі студентів, інтегрувати його у власний досвід на основі існуючих ресурсів з позиції нового погляду розуміння проблеми, підвищити власну фахову компетентність загалом. Відтак воркшоп має процесуальний характер, оскільки в його основі закладено різнопланову психологічну та дидактичну діяльність.

Викладач ЗВО, як керівник воркшопу, допомагає здобувачам освіти визначити мету і завдання художньо-конструктивної діяльності, дібрати відповідні методи та прийоми для взаємного досягнення поставленого мети. Майбутні вихователі використовують особистий досвід, наявні професійні знання та навички роботи з різними матеріалами у середовищі групової взаємодії. Участь викладача ЗВО у якості фасилітатора, активна взаємодія здобувачів освіти сприяє тому, що художньо-конструктивна діяльність стає практично зорієнтованою, цікавішою, творчою. Основними методами і прийомами, які використовують під час проведення воркшопів є створення проектів і презентацій, аналіз педагогічних ситуацій, індивідуальні та групові вправи, виготовлення здобувачами освіти виробів з різних матеріалів. Тривалість означеної форми роботи може становити від 2-3 годин до декількох днів. Тематика воркшопів може бути найпізнома- нітнішою: «Книжка-загадка», «Несподіванка у коробці», «Старим речам - нове життя» тощо.

Проаналізуємо майстер-клас як активну форму професійної підготовки майбутнього вихователя ЗДО. Означену форму роботи також відносять до інноваційних продуктивних освітніх технологій трансляції та обміну передового педагогічного досвіду, організації методичної роботи в закладі освіти. Ми послуговуємось тлумаченням змісту поняття «майстер-клас», яке запропонувала Є. Проворова: особлива форма навчального заняття, яка ґрунтується на «практичних» діях щодо вирішення певної проблемної професійної ситуації спільно зі студентами, спрямована на формування належних умінь та навичок [4, с. 127].

Застосування активних нетрадиційних навчальних занять (майстер-клас, воркшоп) сприяють удосконаленню здобувачами освіти професійних знань та умінь, допомагають виявити творчі здібності, здійснити обмін досвідом у відповідному напрямі художньо-конструктивної діяльності, отримати практико-орієнтований особистий професійний досвід.

Проаналізуємо «майстер-клас» як форму навчання і виховання, передачі знань і вмінь щодо художньо-конструктивної діяльності з дошкільниками. В основі майстер-класу покладено демонстрацію оригінальних інноваційних методів опанування видом конкретної творчої діяльності шляхом активної участі всіх учасників освітнього процесу. Зміст такої роботи поєднує показ практичних дій із поясненням педагога. Також така робота активізує учасників майстер-класу у напрямі поставленого завдання щодо виготовлення виробу, вияву кре- ативності.

Задля належної організації роботи з дітьми дошкільного віку в умовах сучасних реалій слід враховувати, що їм складно сконцентруватися на виконанні великого об'єму роботи. Тому слід запропонувати виготовити щось невеличке що дозволить відчути приємні емоції - успіх, радість та задоволення. Технологія виготовлення виробу має бути захопливою, цікавою (бажано з арт-тера- певтичним змістом), відповідати зоні найближчого розвитку дитини. Слід використовувати доступні й мінімально затратні матеріали для виготовлення поробок (фарби, крейду, папір, серветки, кольорові олівці, вирізки з журналів, пластилін, нитки, викидні матеріали). При цьому важливими є формування умінь щодо налагодження взаємного контакту з вихованцями, їхня емоційна підтримка, оскільки діти дошкільного віку ще не володіють достатніми вольовим зусиллям щодо контролю свого внутрішнього емоційного стану. Дорослі - батьки, педагоги - є потужною та важливою опорою для вихованців у різних кризових періодах. Художньо- конструктивна діяльність дає змогу створювати ситуації, за яких діти змогли б встановлювати контроль над деякими моментами свого життя, відчути себе в безпеці. Виготовлення цікавих нескладних виробів, пластилінографія, торцювання, нетрадиційне малювання та інші види посильної творчості діяльності дошкільників допоможуть їм опинитись у моменті: «я створюю свій світ», «я зараз у безпеці» тощо. Окрім того, занурення у процес творчості захоплює увагу, розвантажує психіку дітей, розвиває уяву та фантазію.

Проаналізуємо особливості підготовки студентів до організації майстер-класу з дітьми дошкільного віку. Виокремимо найхарактерніші його ознаки майстер-класу: максимальний опір на обмін думками, новітній підхід до філософії освіти; самостійна робота чи робота у малих групах; належні умови задля активної участі усіх учасників освітнього процесу; програвання різноманітних ситуацій задля вирішення можливих проблемних завдань; застосування прийомів, які розкривають творчий потенціал учасників май- стер-класу; співпраця, співтворчість, взаємодопомога; забезпечення можливості вибору.

За внутрішньою сутністю майстер-клас є простором творчої взаємодії, засобом емоційного та інтелектуального збагачення учасників освітнього процесу. Застосування означеної форми роботи сприяє забезпеченню атмосфери довіри, взаємної підтримки, зацікавленості, формуванню м'яких навичок (soft skills) в майбутніх вихователів у подальшому.

Наведемо приклад гронування, складеного майбутніми вихователями в процесі май- стер-класу. Художня праця: спонтанна, цікава, захоплююча, творча, розвиваюча, динамічна діяльність. Навчає, розвиває, дисциплінує, виховує, інтегрує. Формує емоційний інтелект та критичне мислення.

В умовах навчальної аудиторії ЗВО тематика майстер-класів може бути різною. Означене потребує урахування творчих інтересів, наявних художньо-конструктивних умінь здобувача освіти, естетичних уподобань («Картинки з тіста», «Українська витинанка», «Торцювання», «Чарівна рукавичка», «Декупаж» та ін.). Удосконаленню якості підготовки здобувачів освіти до художньо-конструктивної діяльності з дошкільниками сприяє активне залучення до презентативних заходів «Фестиваль науки», «Наука заради миру», «Науковий пікнік» тощо, де студенти, безпосередньо, за ретельної попередньої підготовки, проводять майстер-класи для дітей із різних видів художньо-конструктивної діяльності (виготовлення іграшок з тканини та ниток, природних матеріалів, паперу та напівкартону). Варто звернути увагу на використання тих видів художньо-конструктивної діяльності, які мають позитивний вплив на розвиток особистості вихованця. Водночас такі заходи є способом демонстрації майбутніми вихователями умінь та навичок у інших, змінних умовах; засобом навчання, оскільки найефективніше особистість засвоює інформацію у процесі практичної творчої діяльності [5].

Враховуючи, що майстер-клас вважають локальною технологією трансляції педагогічного досвіду, слід ретельно продумувати способи демонстрації методичних методів та прийомів щодо технології виготовлення виробів. Методика підготовки студентів до проведення майстер-класу потребує використання алгоритмів пошуку вирішення педагогічної проблеми шляхом послідовності відповідних кроків згідно змісту педагогічної проблеми, способів діяльності: виділення проблеми; актуалізація знань та вмінь з наданою учасникам можливістю висловити свою точку зору; об'єднання здобувачів освіти у групи задля вирішення проблеми; робота з практичним матеріалом; представлення результатів роботи студентів у групах; обговорення результатів з подальшим коригуванням роботи.

Майбутніх педагогів варто ознайомлювати з критеріями якості проведення майстер-класу: оптимальність, технологічність, презентатив- ність, артистичність, загальна культура [6]. Презентативність майстер-класу охоплює рівень представленості інноваційної ідеї, культуру презентації, педагогічну доцільність. Оптимальність передбачає доцільність використовуваних засобів на занятті, їх узгодженість з метою та кінцевим результатом. Технологічність полягає у дотриманні чіткого алгоритму заняття, володіння доцільними методами та прийомами щодо конкретної проблематики, ступінь готовності до поширення та популяризації творчого досвіду. Важливим є актуальність методів й прийомів навчання, наявність нових ідей, здатність до науково-методичного узагальнення досвіду, наявність прийомів мотивації, зацікавлення задля включення кожного учасника у творчу активну діяльність щодо якісного виготовлення виробу. Неабияке значення має загальна культура, стиль спілкування, ерудиція, нестандартність мислення. Артистичність передбачає наявність педагогічної харизми, ступінь впливу на аудиторію, здатність до імпровізації, володіння прийомами пошуку і відкриття, осяяння, рефлексії.

До істотних переваг проведення воркшопів та майстер-класів з художньо-конструктивної діяльності у ході підготовки майбутніх вихователів ЗДО відносимо: опору на зону найближчого розвитку здобувачів освіти; наближення умов навчання у закладі вищої освіти до умов майбутньої професійної діяльності на інноваційних засадах; усвідомлення студентами сучасних тенденцій реформування дошкільної освіти; передачу інструментів упровадження Базового компонента дошкільної освіти тощо. Залучення студентів до майстер-кла- сів надає можливість зміцнити теоретичні знання, удосконалити практичні вміння із виготовлення виробів, реалізувати свої творчі ідеї.

Висновки і пропозиції

Представлені в дослідження підходи до організації та проведення вор- кшопів та майстер-класів в педагогічному ЗВО збагачують практику загально педагогічної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти шляхом створення належних умов у процесі забезпечення її модернізації. Застосування викладачем ЗВО сучасних освітніх технологій у процесі викладання навчальних дисциплін спрямоване на творчий та інтелектуальний розвиток здобувачів освіти.

Майстер-клас та воркшоп виступає перспективною та дієвою формою підготовки майбутніх вихователів до організації художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку, закладає основи щодо подальшого професійного самовдосконалення здобувачів освіти. Використання даних методичних рекомендацій забезпечуватиме якісну підготовку майбутніх вихователів до проведення майстер-класів художньо-конструктивного змісту з дітьми дошкільного віку.

Список використаної літератури:

1. Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. Київ: Музична Україна. 1982. 144 с.

2. Борин Г. Педагогічні умови організації художньо-конструктивної діяльності дітей дошкільного віку в умовах ЗДО. Молодь і ринок. 2021, № 9 (125). С. 37-42.

3. Грицишина Н. Технология «Воркшоп» (Workshop) как одна из новых форм и методов обучения студентов иностранному языку. Альманах современной науки и образования. Тамбов: Грамота, 2012. № 3. С. 49-51.

4. Проворова Є.М. Технологія майстер-класу у методичнійпідготовцімайбутніхучителівмузики. Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія «Педагогічні науки». 2017. Випуск 157. С. 124-129.

5. Борин Г. Діяльнісний підхід у професійній підготовці майбутніх педагогів до творчої художньо-конструктивної діяльності з дітьми дошкільного віку. Науковий журнал: Освітній простір України. 2019. №14. С. 57-63.

6. Михнюк М.І. Майстер-клас як форма обміну передовим педагогічним досвідом. Професійно технічна освіта. 2014, № 2. С. 49-51.

7. Толкачев А. Н. Применение формата «Workshop» как нового вида учебных занятий со студентами Института бизнеса и дизайна. Бизнес и дизайн ревю. 2016. Т 1. № 1. С. 16-17.

Размещено на Allbest.ru