Комунікативний підхід на практиці (на прикладі кафедри україністики Варшавського університету (Польща))
Підходи до навчання іноземної мови студентів кафедри україністики Варшавського університету. Специфіка дидактичної роботи викладачів з урахуванням культурних відмінностей у групах з різними мовленнєвими рівнями. Техніки, які використовують під час занять.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | английский |
| Дата добавления | 17.11.2022 |
| Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
КОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД НА ПРАКТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ КАФЕДРИ УКРАЇНІСТИКИ ВАРШАВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ПОЛЬЩА))
Ботвіна Рената,
доктор, ад'юнкт кафедри україністики Варшавського університету
Борис Оксана,
асистент кафедри україністики Варшавського університету
Стаття ознайомлює з сучасними підходом до навчання іноземної мови студентів кафедри україністики Варшавського університету. Викладено специфіку дидактичної роботи викладачів з урахуванням культурних відмінностей у групах з різними мовленнєвими рівнями. Кафедра пропонує вивчення української та англійської мови як іноземної на рівнях від початкового (A1) до вільного володіння (C2), а також розбудовану програму навчання з предметами, мовою викладання яких є українська, англійська та польська мови. Увагу дослідження зосереджено на комунікативному підході з урахуванням специфіки викладання іноземних мов. Автори аналізують техніки, які використовують під час занять.
Ключові слова: комунікативний підхід, навчання іноземної мови, говоріння.
іноземна мова україністика дидактична студент варшавський університет
Renata Botwina, PhD assistant professor, University of Warsaw, Department of Ukrainian Studies
Oksana Borys, M.A. assistant, University of Warsaw, Department of Ukrainian Studies
COMMUNICATIVE APPROACH IN PRACTICE: THE CASE OF THE UKRAINIAN STUDIES DEPARTMENT AT THE UNIVERSITY OF WARSAW, POLAND
The growth of international market, business and travel around the world has resulted in English being an integral part of university curricula. Teaching English in the way that is not only motivating but also corresponding to the needs of the global market university graduates are about to face has become mandatory for higher education institutions. This paper aims at presenting a modern approach to teaching foreign languages to students studying at the Department of the Ukrainian Studies at the University of Warsaw, Poland. The specifics of the didactic work of lecturers teaching English and Ukrainian languages are presented with a view to a cultural diversity in groups. The Department offers students a rich program that gives them a thorough education both in Ukrainian and English languages. The authors show how they deal with various problems resulting from language interference, heterogeneous groups and cultural differences in their teaching practice. Motivating students to learn English with a view to a cultural context is of special importance since it results not only in interesting lessons, but also in students willing to deepen their knowledge of the English-speaking countries. A special attention is given to the Communicative Approach which has proved to be beneficial both for teachers and students. Moreover, the authors give practical solutions how to motivate students to learn foreign languages effectively.
Key words: Communicative approach, foreign language teaching, speaking.
Для ефективного вивчення будь-якої мови необхідно паралельно розвивати чотири мовленнєві компетенції: продуктивні (говоріння і письмо) та рецептивні (аудіювання і читання). Для багатьох учнів говоріння іншою, ніж рідна, мовою є проблематичним, часто пов'язане зі стресом та блокадою у майбутньому. Причини цього явища можуть бути різними: страх бути висміяним, невпевненість у своїх знаннях, негативний попередній досвід. Відтак вправи, які спрямовані на розвиток говоріння, не викликають ентузіазму навіть серед дорослих слухачів. Ця стаття спрямована висвітлити теоретичні підходи до говоріння як продуктивної мовленнєвої компетенції, проаналізувати та унаочнити техніки, які на практиці допоможуть навчитися говорити. Наведені приклади взяті з посібників і підручників, які використовують на практичних заняттях з української та англійської мови як іноземної з диференціацією на мовні рівні на всіх етапах навчання.
1. Говоріння в контексті методики навчання іноземної мови
У різні періоди розвитку дидактики іноземної мови говорінню було відведено більш або менш важливе місце. Так, граматико-перекладний метод навчання іноземної мови, який передбачав переклад речень поза контекстом із подальшим аналізом граматичних явищ у них, нівелював важливість говоріння. Пізніше прихильники натурального методу акцентували значення спілкування іноземною мовою в штучно створеному мовному середовищі - таким чином сприйняття мовних явищ було іманентним (без потреби перекладу). Ситуативний метод навчання керувався структурним підходом, оскільки мову також розглядав як структуру, складниками якої були діалоги, різного роду мовленнєві ситуації тощо. Аудіо-лінгвальний метод передбачав використання технічних засобів (магнетофони) у процесі вивчення мови, які дозволили записувати, прослуховувати та аналізувати усні відповіді учнів. Проте говорінню як продуктивному процесу не приділяли належної уваги (як і в сугестопедичному методі). Сугестопедія зосереджувалася на техніках релаксування учнів, які повинні вивчати іноземну мову в спокійному середовищі без відчуття стресу чи страху. Таким чином, сугестопедичний напрямок не розвивав в учнів комунікативних навичок, а лише створював середовище, у якому вони могли познайомитися з мовою, “відчути” її. Говоріння як компетенцію розвивали поетапно, однак основна увага була спрямовована на те, щоб розуміти і виконувати вказівки та рекомендації вчителя, які він давав іноземною мовою [6, с. 13-71].
Комунікативний підхід, який запропонували С. Крашен (S. Kiashen) і Т. Терел (T. Terell) у 80-х роках XX ст., зосереджувався передусім на ефективній комунікації, що було головною метою у процесі вивчення іноземної мови. Дидактики вводять терміни “language acqшsitюn”(засвоєння мови) “language learning” (вивчення мови). Засвоєння мови є підсвідомим процесом, який відбувається на основі її сприйняття та натурального відтворення. Діти легко засвоюють рідну мову, спілкуючись нею з батьками, які є носіями цієї мови. Вивчення мови відбувається свідомо, ґрунтується на детальному аналізі граматичних структур, запам'ятовуванню лексики тощо.
Основною передумовою засвоєння мови є розуміння значення отриманої інформації навіть за умови наявності в ній незрозумілих граматичних чи лексичних структур. Таке явище С. Крашен (S. Krashen) називає “comprehensible input” (зрозуміле висловлювання) і зазначає, що можливе воно тільки тоді, коли співрозмовник адаптовує усне висловлювання до рівня мови, якою володіє адресат (учень), а рівень аудіотекстів чи написаних текстів є дещо вищим. Таким чином учень використовує натуральні методи навчання - здогад, узагальнення або інтуїтивний пошук значення. Звертаємо увагу на те, що комунікативний метод базується на певних правилах. По-перше, вивчення мови має відбуватися в безстресовій атмосфері, адже стрес є основною причиною блокування мовлення. По-друге, учитель повинен використовувати цікаві автентичні матеріали для науки, які заоохочуватимуть учнів до науки та стимулюватимуть їх говоріння, наприклад, рекламні брошури, статті з газет і журналів, розклад руху транспорту, заповнення анкет і т.д.
У комунікативному підході граматика посідає другорядне місце. С. Крашен вважає, що її вивчення (learning) є малоефективне, оскільки в процесі говоріння відбувається натуральне засвоєння граматичних структур, а помилки, які при цьому виникають, є невід'ємним складником процесу вивчення будь-якої мови [5, с. 722-725].
2. Відсутність бажання говорити іноземною мовою
Кожен педагог, без сумніву, зіткнувся на уроці з ситуацією, у якій учні з небажанням виконували вправи усного характеру, при цьому надавали перевагу письмовим вправам, роботі з текстом чи перекладу речень зі словником. З психологічної точки зору говоріння є складним навіть для учнів, які вільно спілкуються іноземною мовою, оскільки асоціююється з оцінюванням. Ті учні, які володіють мовою на нижчих рівнях і мають недостатні знання з лексики чи граматики, ставляться скептично до вправ, спрямованих на розвиток дискусійних навичок. На нашу думку, подолання психологічних бар'єрів - половина запоруки успіху. Як цього досягти? Х. Браун стверджує, що ефективна комунікація передбачає одночасне використання багатьох інструментів: лексичного (відповідні лексеми, фразеологізми, сленг), фонетичного (інтонація, спрощення голосних) і синтаксичного характеру (стиль) [1, с. 112]. Погляди Д. Гарріса збігаються з думкою Х. Брауна - до наведених вище чинників автор додає знання з галузі граматики, плинність/динамічність мовлення і адекватне сприйняття інформації від співрозмовника [3, с. 81-82]. Відтак виправлення лексичних, фонетичних і стилістичних помилок допоможе не тільки покращити мовні компетенції, а й побороти страх перед публічними виступами у майбутньому. Крім того, Х. Браун вважає, що бесіда володіє “креативним потенціалом”, оскільки заохочує учнів до дискусії з учителем й іншими учасниками групи.
Усі згадані чинники необхідні в процесі розвитку комунікаційних здібностей. На практичних заняття з іноземної мови доцільно їх поєднувати, наприклад, переглядаючи навчальне відео (аудіо-візуальне сприйняття) з подальшим аналізом фонетичних, граматичних, лексичних та стилістичних явищ. Результатом закріплення навичок буде створення та презентація діалогу, короткої сценки, рольової гри з використанням засвоєних лексичних зворотів, інтонації тощо. Вважаємо, що поєднання всіх згаданих чинників на практичних заняття з іноземної мови позитивно вплине на розвиток компетенції говоріння в учнів та дорослих слухачів.
3. Техніки навчання говорінню
Комунікативний підхід передбачає формування говоріння як мовленнєвої компетенції шляхом використання автентичних матеріалів, які безпосередньо пов'язані з реальними життєвими ситуаціями. У цьому розумінні варто використовувати сценарії, комунікативні ігри, проведення дебатів та дискусій, виголошення заздалегідь підготовлених промов, заповнення анкет, імітацію ролей [2, с. 22-37].
Використання сценаріїв полягає в розігруванні діалогів або сценок завчасно підготовлених учнями або взятими з відомих їм фільмів чи книг. Учитель виконує роль “режисера”, який перевіряє, чи підопічні не мають труднощів із лексикою, вимовою, інтонацією тощо. Втілення ролі зменшує рівень стресу (учень може “сховатися” за персонажем, вдаючи іншого), а слухачам дає змогу вивчити нові слова, словосполучення в ширшому контексті.
Зразки завдань: Тут і далі зразки завдань походять з навчальних підручників, які використовуються на практичних заняттях з української та англійської мов на кафедрі україністики Варшавського університету (частину з них становлять авторські матеріали опрацьовані й видані викладачами кафедри).
> Складіть діалог або монолог про таку ситуацію: ваша сестра хоче отримати в подарунок на день народження ігуану [11, с. 142].
> Складіть діалог або монолог про таку ситуацію: до вас у трамваї підійшов контролер, а ви ще не встигли закомпостувати талон [11, с. 161].
> Складіть діалоги на тему: 1) Мій улюблений вид спорту, 2) Мій улюблений вид музики, 3) Моє улюблене місце на світі [10, с. 56].
> Продемонструйте телефонну розмову: 1) з працівником комунального підприємства "Львівгаз", 2) з методистом деканату, 3) з торговим агентом видавництва, який хоче нав'язати літературу, видану російською мовою [12, с. 81].
> You will be taking part in an edition of Vistula, the live TV debate programme (Student A - chairperson, Student B - labour relations expert, Student C - government representative, Student D - opposition party representative, Student E - consumer group representative) [7, c. 83].
Учителі іноземних мов повинні пам'ятати про потенціал комунікативних ігор, які, без сумніву, можуть стати інтегральною частиною дидактичного процесу. Доречним прикладом є класична гра “Шибениця”, яку можна використовувати для перевірки написання складних слів або закріплення нового лексичного матеріалу.
Серед технік варто згадати дискусію і дебати, які варто використовувати у різних за кількістю групах - від малих до великих - застосовуючи різні стилі мовлення (офіційний для більшої групи, формальний - для меншої групи чи роботи в парах). У підсумку учні ознайомляться з різними мовленнєвими ситуаціями, розвинуть уміння аргументувати та викладати свою думку [2, с. 22-37].
Зразки завдань:
> Обговоріть у парах /у групі: Чи часто ви оцінюєте людину на підставі її зовнішності, чи зовнішність людини має для вас значення? [11, с. 54]
> Поговоріть у парах про міжкультурні відмінності в поведінці. Чи ви маєте досвід спілкування з представниками інших культур, яку різницю ви помітили? [10, с. 72]
> Ви погоджуєтеся зі своїм опонентом щодо пропонованої тези, дібраних аргументів і сформульованих висновків. Виконайте таке завдання: висловіть свою думку, використовуючи емоційно-експресивні чи емоційно-модальні слова [13, с. 147].
> Discuss the advantages and disadvantages of each proposal/ choose five of the best ideas forfurther study and decide whether they can be achieved in the short, medium or long term [7, с. 53].
> Work in small groups and discuss the questions: 1) Is peer pressure and bullying common in our society? 2) How do peer pressure and bullying appear in your society? [7, с. 99]
Вважаємо, що практика публічних виступів допоможе змінімалізувати негативне ставлення учнів до цієї техніки. Слід мати на увазі, що завдання вчителя полягає в детальному поясненні суті промови, її структури та правил. Тут маємо на увазі важливість ролі вчителя у донесенні до учнів трьохрівневої структури промови (вступ, основна частина, висновки) [2, с. 22-29], способів аргументації думок, шляхів демонстрації виступу (жести, міміка, інтонація, темп, тембр голосу тощо). На заняттях варто проаналізувати промови відомих людей, щоб предемонструвати практичне застосування теоретичних знань.
Зразки завдань:
> Підготуйте промову зі спростуванням однієї з "тез":
1. Невдача - це просто можливість почати знову, але вже більш мудро (Генрі Форд).
2. Якщо проблему можна вирішити, не варто про неї турбуватися. Якщо проблема невирішувана, турбуватися про неї безглуздо (Далай-Лама).
3. ... [13, с. 118-119]
> Із запалом виголосіть коротку промову "Найкращий спосіб почати роботу - перестати говорити і почати працювати". Зверніть особливу увагу на жестикуляцію [12, с. 62].
> Демонструючи впевненість у собі, виголосіть переконливу міні-промову на тему:
1) Багато ходити корисно для здоров'я;
2) Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми хочемо бути (В. Шекспір);
3) Будь собою - інші ролі зайняті (О. Вайльд); [12, с. 66]
> Розкажіть, виявляючи невимушеність, про:
1) випадок із життя, який вразив найбільше;
2) найулюбленіше свято;
3) Львів - місто-музей; [12, с. 65].
> Make your presentations and discuss how to deal with the workers' concerns [7, с. 123].
Анкети використовують не тільки зі спонукальною метою говоріння, а передусім як упорядковану форму інтеракції між інтерв'юером і респондентом. Учні можуть створювати власні анкети, які пізніше будуть використані як основа для групової дискусії або промови.
Зразки завдань:
> Проведіть у парах опитування, використовуючи запитання:
1) Яке у тебе підключення до мережі інтернет?
2) Скільки годин щоденно ти сидиш в інтернеті?
3) Яку загальну кількість годин на тиждень ти перебуваєш в інтернеті?
4) Яку нформацію ти найчастіше шукаєш?
5) ... [11, с. 123]
> Guess the answears to the quiz: What do you know about Volcanoes?1)... [7, c. 20]
Імітація ролей відіграє одну з важливих ролей у процесі навчання говорінню. Ролі базуються на заздалегідь приготованому сценарії або на основі сценок із життя (у лікаря, у магазині, у ресторані, у готелі). При цьому доцільно заохочувати учнів до демонстрації відповідних емоцій і реакцій, притаманних конкретній ситуації, - це зменшить рівень стресу під час говоріння.
Зразки завдань:
> Що скажете/як відреагуєте в таких ситуаціях українською мовою?
1. Spozniles sig! Jak mogles!
2. Zgubilam nowy zegarek...
3. Dlaczego kladziesz sig spac tak wczesniej?
4. Tym razem przyjdg punktualnie, uwierz mi, proszg! [11, c. 74]
> Що скажете/як відреагуєте в таких ситуаціях українською мовою?
1. Вам потрібно переконати батьків купити посудомийну машину.
2. Ви щойно купили квартиру, про яку мріяли все життя. Скажіть про це знайомим.
3. Ви маєте вільну кімнату і хочете здати її в оренду. [10, с. 20]
> You work for the tourist board of your home town. You are going to prepare and deliver a five-minute presentation to Kaleidoscope World. Use the notes below ... [7, c. 15]
4. Говоріння учнів vs. установка вчителя
Мрія кожного вчителя - робота з групою, яка спілкується іноземною мовою на будь-які теми. Ця мрія може стати реальністю за умови докладення певних зусиль. За нашим переконанням, важливою є добірка відповідних матеріалів і систематичне впровадження відповідних технік під час дидактичного процесу. Необхідно зазначити, що практичні заняття з іноземної мови мають на меті заохочувати висловлення думок передусім учнів, а не вчителя. Викладач, який домінує в дискусії, може зробити практику говоріння неможливою. Його роль, з одного боку, полягає у віданні чітких і зрозумілих команд, з іншого боку - у пересвідченні, що слухачі розуміють, у чому полягає завдання.
Особливу вагу варто звернути на те, як вчитель виправляє помилки. Демонстравтивне занотовування помилок учня під час його виступу безсумнівно викликатиме напруження і стрес. Вказати на помилки і проаналізувати їх слід після закінчення виступу. Більше того, учнів доцільно заохочувати виправляти помилки один одного. Дотримуємося поглядів П. Ур, яка стверджує, що вказування помилок під час виконання вправ типу “free talk” неагтивно впливає на формування говоріння як мовленнєвої компетенції, оскільки такі вправи спрямовані передусім спонукати комунікацію іноземною мовою попри фонетичні, лексичні чи граматичні помилки [9, с. 123-125].
Вчителю варто мотивувати учнів до перегляду фільмів, серіалів, прослуховування радіопередач, подкастів в оригіналі. Одним із способів практики говоріння є спонукання учнів до висловлювань іноземною мовою за допомогою програми Skype у парах або невеликих групах - вони можуть розмовляти про своє хобі, події в школі, новини і свої плани на майбутнє [8, с. 350-355].
Окрему увагу слід приділити учням, які бояться говорити в групі. Учитиль може стати ініціатором розмови “вчитель- учень”, у якій викладач може ділитися відомостями про себе, висловлювати зацікавлення студентом, запитуючи його про хобі і коментуючи відповіді, на кшталт “справді?”, “цікаво!”, “чудово!”, “wow!”, “interesting” [4, с. 237-240].
Викладаючи на уроках, педагог повинен ставити конкретні й відкриті питання, які вимагають розгорнутої відповіді. Відтак вони стимулюватимуть дискусію і покажуть слухачам, що існують різноманітні погляди на одну й ту ж тему [9, с. 129]. Упродовж занять усного мовлення важливо підкреслювати, що не вимагаємо, щоб учні знали всі відповіді на запитання, а щоб вони говорили і думали. Завдяки такому підходу слухачі навчаться розмірковувати, здогадуватися, припускати, мислити.
Висновки
Історія методики викладання іноземної мови є молодою галуззю науки. Хоча в різні періоди її розвитку надавано переваги найкрашцм, з точки зору їх авторів, методам, варто підкреслити, що жодна з них не є ідеальною. Коефіцієнт корисної дії кожної з них зумовлений цілями та очікуваннями педагогів, учнів, вікових груп тощо. Вибір властивого методу або групи методів є передумовою успіху. Протягом більше як 40 років комунікативний підхід вважають обов'язковим критерієм навчання іноземних мов; він становить складну концепцію, яка постійно еволюціонує. Його статус монополіста на ринку підходів вказує на популярність, проте вимагає великих зусиль з боку вчителя. Адже в добу новітніх цифрових технологій сучасне покоління слухачів вимагає значних досягнень за короткий проміжок часу, втрачають мотивацію, якщо завдання, які отримують, виявляються недостатньо цікавими для них. У зв'язку з цим удосконалення мовлення є неабияким викликом як для вчителів, так і для самих учнів. Для цього потрібна багатогодинна практика в класі, розвиток і володіння певними навичками і вміннями, і найважливіше - мотивація. Інколи вчитель змінює рутину за допомогою креативних елементів, які додає до щоденних занять. Перевагою такого підходу є побудова довіри учнів у процесі розвитку говоріння іноземною мовою. Що більш різноманітні й винахідливі вправи, то простіше викладачу удосконалювати навички говоріння учнів. Не менш важливим чинником є достатня кількість часу, присвяченого кожній мовленнєвій компетенції на заняттях з іноземної мови, беручи до уваги ті завдання, які передбачають роботу в групах або в парах. Ми переконані, що впровадження описаних у статті технік і стратегій причиниться до позитивної установки учнів на мовленнєві вправи, а вчителів вмотивує до креативності і самовдосконалення.
Література:
1. Brown H. D. Teaming by prinriples: An intere^tve approa^ to language. New York, 1994. 416 p.
2. Harmer J. The pra^ke of English Language Teaming. London, 2007. 296 p.
3. Harris D. P. Testing English as a serand language. Georgetown, 1969. 151 p.
4. Komorowska H. Metodyka nauczania j^zykцw obcych. Warszawa, 2005. 204 p.
5. Krashen S. The effect of formal grammar study: Still peripheral. TESOL Quarterly. 1993. № 27. P. 722-725.
6. Larson-Freeman D., Anderson M. Techniques and Principles in Language Teaching. Oxford, 2011. 252 p.
7. New Language Leader upper-intermediate / Cotton D., Falvey D., Kent S. Pearson, 2014. 183 p.
8. Scrivener J. Learning Teaching. Malasia, 2009. 432 p.
9. Ur P. A Course in Language Teaching. Cambridge, 1991. 326 p.
10. Z ukrainskim na Ty : podr^cznik do nauki j?zyka ukrainskiego, cz. 1 / [S. Delura, U. Drobiszewska, I. Kononenko, I. Mytnik, S.Romaniuk, M. Saniewska, E. Wasiak, M. Zambrzycka]. Warszawa, 2013. 210 c.
11. Z ukrainskim na Ty : podr^cznik do nauki j^zyka ukrainskiego, cz. 2 / [S. Delura, M. Jez, I. Kononenko, I. Mytnik, S. Romaniuk, A. Samadowa, M. Saniewska, E. Wasiak, M. Zambrzycka]. Warszawa, 2014. 209 c.
12. Риторичний практикум: навч. посібник / за ред. З. Куньч, Г. Гордиловської та ін. Львів, 2018. 211 c.
13. Формування дискусійної компетенції у студентів-філологів на основі автентичних суспільно-політичних та художніх текстів / [Янісів М., Левченко О., Ділай М., Ліхнякевич І.]. Львів, 2017. 194 c.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Необхідність застосування комунікативного підходу до навчання іноземних мов. Взаємовідносини між комунікативною та лінгвістичною компетенціями. Тенденції в навчанні іноземної мови в англо-американській методиці. Рівні мовленнєвої діяльності людини.
научная работа [89,6 K], добавлен 17.03.2013Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017Дидактичні принципи та основні методи викладання іноземної мови. Комунікативний підхід до навчання. Використання комунікативних складових на уроках. Вправи на розвиток комунікативних навичок спілкування на іноземній мові. Навчання діалогічного мовлення.
курсовая работа [81,3 K], добавлен 30.11.2015Підходи до вивчення іноземної мови в загальноосвітньому навчальному закладі. Місце уроків іноземної мови у загальному процесі навчання. Основні вправи та практичні поради щодо їх виконання при поєднанні навчання усному та писемному іноземному мовленню.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 30.11.2015Навчання іноземної мови учнів початкової школи. Психолого-фізіологічні особливості молодших школярів. Дидактична гра як засіб навчання, функції гри та принципи її використання у навчанні іноземної мов. Дільність учителя й учнів у процесі дидактичної гри.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 02.03.2011Говоріння як мета і засіб комунікативного навчання. Розвиток навичок говоріння учнів іноземною мовою. Мета і психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови. Ігрові форми роботи, проведення заходу: Турнір допитливих "Books in our life".
дипломная работа [356,3 K], добавлен 08.01.2015Організація навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Кадровий склад викладачів. Індивідуальний план роботи студента. Організація і зміст методичної та виховної роботи в коледжі. Аналіз рівня застосування комп’ютерної техніки у коледжі.
отчет по практике [92,6 K], добавлен 06.04.2016Особливості викладання іноземної мови у школі. Дослідження психолого-педагогічних передумов навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій та визначення основних методичних підходів до навчання іноземної мови на різних етапах шкільного навчання.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 19.02.2013Знання іноземної мови та вміння вирішувати професійні завдання її засобами як мета професійної комунікативної освіти студентів аграрного профілю. Міждисциплінарні зв’язки іноземної мови та профільних дисциплін в аспекті компетентнісного підходу.
статья [14,5 K], добавлен 24.11.2017Сукупність сценаріїв навчальних занять та тестувань, розроблених за вимогами навчального плану дисципліни "Методи та системи штучного інтелекту". Специфіка його реалізації в мережевому оточенні кафедри, в інтерактивному режимі проходження курсу навчання.
курсовая работа [756,8 K], добавлен 19.05.2014
