Особливості формування науково-дослідницького компонента професійно-методичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови під час наскрізної педагогічної практики

Размещено на http://allbest.ru

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Особливості формування науково-дослідницького компонента професійно-методичної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови під час наскрізної педагогічної практики

Калініна Лариса Вадимівна, кандидат педагогічних наук, професор,

професор кафедри міжкультурної

комунікації та прикладної лінгвістики

Прокопчук Наталія Романівна, кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики

Анотація

У статті розглядаються питання формування науково-дослідницьких умінь майбутніх учителів англійської мови як компонента їх професійно-методичної підготовки у стінах мовних закладів вищої освіти. Автори статті наводять можливості наскрізної педагогічної практики як ефективного засобу науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів.

Стаття містить детальний опис трьох стадій наскрізної педагогічної практики, цілі та завдання кожного етапу, що пропонуються авторами нової Типової програми «Методика навчання англійської мови». Освітній ступінь бакалавра». В статті зазначається, що спільний проект Британської Ради в Україні та Міністерства освіти і науки України «Шкільний учитель нового покоління» довів свою ефективність у формуванні професійно-методичної компетентності майбутніх учителів завдяки наскрізній педагогічній практиці, яка надала можливість студентам поєднати їх теоретичні знання з методики навчання англійської мови з їх практичним утіленням у реальних умовах навчання. Автори виділяють декілька типів науково-дослідницьких умінь, необхідних для наукової діяльності майбутніх учителів, та пропонують способи їх формування на кожній із виокремлених стадій наскрізної педагогічної практики. Автори зауважують, що перший досвід своєї науково-дослідницької діяльності студенти отримують під час виконання спеціально розроблених завдань спостережувального характеру, які стимулюють їх пізнавальну та саморозвивальну функції, поглиблюють та розширюють теоретичні знання з методики навчання іноземної мови.

Автори експериментального дослідження переконливо доводять факт того, що наскрізна педагогічна практика стимулює майбутніх учителів до створення власних форм, засобів та методів навчання англійської мови, що і вказує на її ефективність. Методологія дослідження базується на системному підході до організації, спостереження та оцінювання перших спроб студентів у їх науково-дослідницькій діяльності. Під час наскрізної педагогічної практики, проводячи власні наукові дослідження з обраних тем, майбутні вчителі довели валідність експериментальних результатів та можливість використання запропонованих ними технологій у реальних умовах навчання.

Дослідження, проведене авторами статті, підтвердило, що наукова та експериментальна діяльність студентів під час наскрізної педагогічної практики сприяє розвитку їх науково-дослідницьких умінь.

Ключові слова: науково-дослідницькі вміння, професійно-методична компетентність, наскрізна педагогічна практика, майбутній учитель, завдання для самоспостереження.

Abstract

Peculiarities of scientific research skills formation as a component of future foreign language teachers' professional methodological competence development during continuous teaching practice

Kalinina Larysa Vadymivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Cross-Cultural Communication and Applied Linguistics

Prokopchuk Nataliia Romanivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Cross-Cultural Communication and Applied Linguistics Ivan Franko Zhytomyr State University

The article in question deals with the formation of scientific research skills as a part of future foreign language teachers' professional development. The authors of the article focus on the possibilities of continuous school practice as an effective means of future teachers' scientific research work.

The article contains a detailed description of three stages of continuous practice, its aims and tasks as it was worked out by the authors of a New Core Curriculum “English Language Teaching Methodology. Bachelor's Level”. It is stated in the article that the project of the British Council in Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine proved its effectiveness in future English teachers' professional development due to the continuous students' practice at school, which enabled them to combine theoretical knowledge of the English language teaching Methodology and its use in real conditions. The authors singled out several types of scientific research skills, attributable to future teachers as researchers and suggested the ways of their formation during all stages of school practice. It has been stated that students gain the first experience in scientific research by means of performing specially created professionally-oriented observation tasks which lead to upgrading their theoretical scientific knowledge on the basis of which the future teachers can identify problems in teaching English independently.

The authors' experimental research proved that continuous school practice stimulates future teachers (about 85%) for creating personal techniques and methods of teaching English and finding evidence of their effectiveness. The methodology of the research is based on a systematic approach in organizing, observing and evaluating students' first attempts in scientific research work. Being engaged in teaching practice, carrying out their own serious scientific research on the problems they are interested in, the future teachers have convincingly proved the validity of the experimental results and the possibility of implementing their techniques in teaching English in a real context.

Our research confirmed that the students' scientific and experimental work during continuous school practice contributed to the development of their scientific research skills.

Key words: professional development, scientific research skills, continuous teaching practice, future foreign language teacher, observation professionally-oriented tasks, theoretical scientific knowledge.

Вступ

Однією з цілей вищої освіти сьогодення є максимальне наближення навчання і виховання майбутнього фахівця до запитів часу, економічних, політичних, соціологічних та культурних процесів, що відбуваються в Україні і світі, сприяння у розкритті всіх здібностей особистості, створення умов для її творчої активності. У світлі реформи вищої та середньої шкіл України питання пошуків резервів для вдосконалення підготовки висококваліфікованих та таких, що мислять творчо, вчителів, готових до реалізації ідей Нової української школи, інклюзивної освіти, гібридного та онлайн-навчання, постає особливо гостро.

Сучасному вчителеві будь-якого профілю не є достатньо просто мати глибокі предметні знання та володіти практичними навичками й уміннями, адже вчитель XXI століття втілює в собі інтенсивне духовне життя, творчий підхід до педагогічної діяльності, науково-дослідницький пошук інноваційних технологій, які дозволять йому успішно реалізувати цілі навчання під час роботи з дітьми нового покоління. Таким чином, формування науково-дослідницького компонента професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя є одним з актуальних напрямів розвитку вищої освіти в Україні. Це зумовлено ще й тим, що опанування базисних та суміжних дисциплін у закладах вищої освіти (далі - ЗВО) вимагає від студентів опанування методів наукового пізнання та дослідницьких умінь, від яких значно залежить накопичення в них досвіду творчої дослідницької діяльності. Саме науково-дослідницька діяльність дозволяє майбутнім учителям найбільш точно виявити свою індивідуальність, творчі здібності, розвинути особистісні якості та продемонструвати готовність до самореалізації та самовдосконалення.

1. Теоретичне обґрунтування проблеми

У педагогічній науці широко розглядають питання професійної підготовки студентів (О.А. Антонова, О.А. Дубасенюк, О.М. Соловова, С.О. Сисоєва, В.В. Черниш, А.М. Щукін), формування професійно-методичної компетентності майбутніх учителів іноземної мови (Н.Ф. Бориско, С.Ю. Ніколаєва, Н.В. Майєр, Ю.І. Пассов, О.Б. Тарнопольський), готовності студентів до науково-дослідницької роботи (Е.А. Біштова, І.З. Бопко, Ж.Г. Іванова, О.С. Казанцева, О.Ю. Нікітіна, Н.В. Майєр, Д.В. Чернілевський та ін.).

Проте питання формування науково-дослідницьких умінь учителя під час наскрізної практики, на жаль, не отримали широкого висвітлення в психолого-педагогічній та методичній літературі, хоча існує низка публікацій щодо організації та проведення педагогічної практики студентів (Л.І. Березенська, Г.М. Волощук, С.Ю. Ніколаєва, М.І. Соловей, Є.С. Спіцин, В.В. Черниш та ін.).

Ми вважаємо, що на сучасному етапі розвитку суспільства та реформування системи освіти в Україні необхідним є переосмислення наявного педагогічного досвіду з метою виявлення нових оптимальних шляхів формування науково-дослідницьких умінь майбутніх учителів, які б дозволили їм ефективно працювати в Новій українській школі. Наш багаторічний досвід роботи вказує на те, що таким шляхом повинна стати наскрізна педагогічна практика студентів, що пропонується Новою типовою програмою «Методика навчання англійської мови». Освітній ступінь бакалавра» (Типова програма, 2020). Отож, метою статті є спроба представити особливості формування науково-дослідницьких умінь майбутніх учителів англійської мови під час наскрізної педагогічної практики в школі, науково обґрунтувати доцільність формування таких умінь, необхідних та достатніх для успішного проведення власних наукових досліджень. Під час написання статті використовувався системний метод, який дав змогу дотримуватися ієрархії науково-дослідницьких умінь під час різних етапів наскрізної педагогічної практики, а також методи спостереження, пілотування та експериментальної апробації розробленої методики формування науково-дослідницьких умінь майбутніх учителів у ЗВО.

2. Методологія та методи

Науково-дослідницька діяльність розглядається низкою вчених як вузькоспеціальнісна особистісна активність, характерна для невеликої професійної групи працівників (Чернілевський, 2012: 99). Проте вчитель нового покоління - це вчитель-дослідник, який розуміє особистісну значущість у виявленні та розв'язанні педагогічних проблем, що виникають під час навчання і потребують власного наукового обґрунтування. Тому фрагментарне включення методів дослідницького навчання в його професійну підготовку не можуть задовольнити потреби часу. Необхідна системна цілеспрямована робота як із формування окремих науково-дослідницьких умінь майбутнього вчителя, так і з розвитку дослідницьких здібностей. компетентність англійський мова педагогічний

Спільний проект Британської Ради в Україні та Міністерства освіти і науки України «Шкільний учитель нового покоління», результатом якого стала нова Типова програма «Методика навчання англійської мови». Освітній ступінь бакалавра» (Типова програма, 2020), надала мовним ЗВО реальну можливість формування професійно-методичної компетентності майбутніх учителів англійської мови по-новому, урахувавши європейські цінності та підходи, докорінно змінивши традиційну систему. Не можна не погодитися з авторами програми, що «українська школа буде успішною, якщо до неї прийде успішний учитель» (Типова програма, 2020). Навчаючи дітей сьогодні, випускники мовних ЗВО бачать потребу в змінах, коли деякі добре відомі технології вже не працюють так, як раніше. Навчити майбутнього вчителя спостерігати та аналізувати побачене, самостійно помічати педагогічні проблеми, мотивувати його до самостійного пошуку вирішення виявленої проблеми і покликана наскрізна педагогічна практика студентів мовних ЗВО.

3. Результати та дискусії

Згідно з новою програмою з методики навчання англійської мови така практика наскрізного характеру відбувається впродовж вивчення всього курсу методики навчання англійської мови і передбачає три етапи: кероване спостереження; асистент учителя; вчитель-практикант. Розглянемо детальніше кожен із зазначених етапів у світлі формування науково-дослідницьких умінь майбутніх учителів англійської мови.

І етап - кероване спостереження, яке має місце впродовж третього-четвертого семестрів із періодичністю раз на два тижні (один повний день, тобто мінімум чотири аудиторні години). Протягом цього етапу студенти спостерігають за роботою досвідчених учителів англійської мови з метою пов'язання набутого досвіду з навчальним матеріалом третього-четвертого семестрів вивчення курсу методики навчання англійської мови.