Німецькомовні цитати відомих людей як засіб вербалізації концептосфери "освіта"
Розглянуто особливості вербалізації важливого фрагмента об’єктивної дійсності - концептосфери "освіта". Німецькомовну цитату схарактеризовано як одиницю, що відображає індивідуальну мовну картину світу окремих представників німецької нації - педагогів.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.10.2022 |
Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НІМЕЦЬКОМОВНІ ЦИТАТИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ЯК ЗАСІБ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТОСФЕРИ «ОСВІТА»
Палиця Г.С.
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
Анотація
У статті розглянуто особливості вербалізації важливого фрагмента об'єктивної дійсності - концептосфери «освіта» - з позиції одного з її компонентів - концепту «навчальний заклад». Німецькомовну цитату схарактеризовано як одиницю, що відображає індивідуальну мовну картину світу окремих представників німецької нації - видатних педагогів, письменників, учених, журналістів, реформаторів освіти тощо. Досліджено, що в ній найпослідовніше розкрито образний і оцінний компоненти вказаного концепту, презентовані концептуальними ознаками, що належать до його інтерпретаційного поля, зокрема «вміння навчати» та «вміння виховувати». У процесі їх розкриття цитати ілюструють нестабільність зв'язків концепту «навчальний заклад» із поняттями «знання», «вміння», «результативність», «практичне значення» тощо, унаслідок чого окреслюються ціла низка освітніх проблем, що, на думку авторів цитат, потребують вирішення. Резюмовано, що в його презентації домінує негативна аксіологічність, обґрунтована глибоким розумінням призначення та функцій навчальних закладів, усвідомленням їхніми авторами необхідності артикуляції та пошуку шляхів усунення проблемних питань їхньої діяльності. німецькомовний цитата концептосфера освіта
Простежено, що продуктивним засобом експлікації концепту «навчальний заклад» є метафора, використання якої зумовлене бажанням авторів ефектно презентувати денотат, проілюструвати принади освітнього середовища. Найпоширенішими видами в досліджуваному мовному матеріалі є антропоморфна, флористична й артефактна метафори, що з різних позицій увиразнюють концепт «навчальний заклад». За допомогою флористичної метафори йому зазвичай дається позитивна характеристика, засобом антропоморфної - реалізується як позитивна, так і негативна аксіологічність, за допомогою артефактної метафори експлікується переважно негативна оцінність.
Ключові слова: цитата, вербалізація, концептосфера, освіта, концепт, навчальний заклад.
Abstract
German language quotes of famous people as a means of verbalization of the conceptosphere “education”. Palytsya G. S.
The article considers the peculiarities ofverbalization of an important fragment of objective reality - the conceptual sphere “education”from the standpoint of one of its components - the concept “educational institution”. The German- language quotation is characterized as a unit that reflects the individual linguistic world-image of representatives of the German nation - prominent teachers, writers, scientists, journalists, educational reformers and more. It is investigated that it most consistently reveals the figurative and evaluative components of this concept, presented by conceptual features that belong to its field of interpretation, in particular “the ability to teach” and “the ability to educate”. In the course of their disclosure, the quotations illustrate the instability of the links between the concept “educational institution” and the notions “knowledge”, “skills”, “effectiveness”, “practical significance”, etc. as a result, a number of educational problems are outlined, which, according to the authors of the quotations, need to be solved. It is summarized that in its presentation negative axiology dominates, based on a deep understanding of the purpose andfunctions of educational institutions, awareness of the needfor articulation andfinding ways to eliminate problematic issues of their activity by their authors.
It is revealed that a productive means of explicating the concept “educational institution” is a metaphor, the use of which is due to the desire of the authors to effectively present the denotation, to illustrate the charms of the educational environment. The most common types in the studied language material are anthropomorphic, floristic and artifact metaphors, which from different positions express the concept “educational institution”. By means of a floristic metaphor it is given, as a rule, the positive characteristic, by means of anthropomorphic metaphor both positive, and negative axiology is realized, by means of an artifact metaphor mainly negative evaluation is expressed.
Key words: quotation, verbalization, conceptosphere, education, concept, educational institution.
Постановка проблеми
Освіта є важливим соціальним інститутом, покликаним утворювати та передавати знання прийдешнім поколінням, забезпечувати їхню готовність до вирішення важливих питань і викликів, що постають перед людством. У соціокультурному вимірі сьогодення вона стала чинником, який впливає на життєдіяльність не лише особистості, але й загалом людської спільноти. Високе покликання освіти, динамічність позначуваного нею поняття забезпечують йому статус однієї з найактуальніших проблем у філософії, психології, логіці, гносеології, теології, лінгвістиці [2, c. 60]. Мовознавство пропонує широкий спектр досліджень питання мовної експлікації концептосфери «освіта», інспірованих, з одного боку, наявним у кожній мові розмаїттям номінацій різних аспектів дидактичного процесу - слів, фразеологізмів, афоризмів, крилатих висловів, з іншого - відмінностями інтерпретації в різних лінгвокультурах цієї універсальної реалії, що підпорядковується конкретним соціальним запитам і потребам суспільства.
Концептосфера «освіта» - складне ментальне утворення, зафіксоване в мовній картині світу, що синтезує загальні (універсальні та національно- специфічні) уявлення про нього, відображені в її національному вимірі, бачення окремих категорій мовців (наприклад, учителів, учнів, студентів, молоді тощо), віддзеркалених у груповій картині світу, та мовлення конкретного представника етнічної спільноти - в індивідуальному її зрізі. Усебічний аналіз досліджуваного концепту передбачає залучення даних усіх презентацій мовної картини світу - національної, групової та індивідуальної. У цій праці висвітлюється питання її вербалізації в індивідуальній картині світу відомих представників німецької нації, необхідність вивчення якого обґрунтовується тим, що «кожен представник етносу <...> вибудовує свою індивідуальну картину світу, асимілюючи та асимілюючись із загальнонаціональною. Водночас національна картина світу є результатом діяльності індивідуальних суб'єктів пізнання» [2, с. 60].
Цей ракурс дослідження дозволить значно розширити простір інтерпретаційного поля концептосфери «освіта», залучивши до нього індивідуальні, аксіологічні та конотативні значення, викристалізувані в цитатах відомих людей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання особливостей вербалізації концептосфери «освіта» у різних зрізах мовної картини світу в останні роки позначене посиленою увагою з боку лінгвістів. Варто згадати дисертаційне дослідження І. М. Боднар, у якому пропонується новаторський підхід до презентації структури цієї концептосфери через порівняльний аналіз її номінативної складової частини в національно-мовній картині світу носіїв англійської й індивідуальній мовній картині світу окремого їх представника [2]. Концепт «освіта» як цілісний фрагмент української мовної картини світу та з погляду його потенціалу в медіадискурсі вивчається в докторській дисертації І. М. Серебрянської, унаслідок чого окреслено інноваційні процеси в мові сфери освіти та динаміку сучасного лексикону [7]. Наукова розвідка А. В. Бєляєвої дає ґрунтовну характеристику процесу метафоризації концепту «освіта» на матеріалі української, російської, англійської та французької мов, когнітивні моделі його презентації в електронних корпусах [1]. У низці інших праць об'єктом уваги стали окремі концепти, як-от: «навчання» [4], «вищий навчальний заклад» [3], «учитель», «виховання» й інші [5; 6]. У цій праці здійснено спробу дослідження особливостей вербалізації концепту «навчальний заклад» в індивідуальній картині світу носіїв німецької мови. Як ілюстративний матеріал використано цитати відомих представників німецької нації - педагогів, письменників, науковців, публіцистів, журналістів, - отримані внаслідок суцільної вибірки з інтернет-ресурсів [8; 9; 10].
Постановка завдання
Завдання цієї статті полягає у здійсненні характеристики інтерпретаційного поля концепту «навчальний заклад» на матеріалі німецькомовних цитат відомих людей; виокремленні важливих його концептуальних ознак; встановленні особливостей експлікації досліджуваного концепту в окреслених одиницях.
Виклад основного матеріалу
Концепт «навчальний заклад» отримує розмаїту вербалізацію на матеріалі німецької мови, що зумовлено об'єктивним чинником - розгалуженою системою освіти Німеччини - і середньої (головна школа, реальна школа, гімназія тощо), і вищої (академія, університет, технічні, творчі, спеціальні інститути тощо), що слугують створенню потенціалу нації. Роль і місце школи виразно артикулюються в низці цитат видатних німців, як-от: Wenn die Schulen zunehmen, dann steht's wohl im Land (Martin Luther) [10]; Wer die Schule hat, hat das Land (Kurt Tucholsky) [10]; Eine gute Schule macht bald eine gute Gemeinde (Lorenz Kellner) [10]. У житті кожного з них школа була важливим фрагментом, відіграла свою роль у їхньому становленні, отже, ці висловлювання ілюструють узагальнений життєвий і професійний досвід, містять рекомендації, навіть вимоги щодо поліпшення діяльності навчальних закладів. Такий ракурс концептуалізації цього важливого фрагмента дійсності пояснює високий ступінь аксіологічності, експресивність і образність цих висловлювань.
Концепт «навчальний заклад» у цитатах реалізується низкою концептуальних ознак, що розкривають його оцінний потенціал, однією з яких є «вміння навчати». Вона стосується якісних і кількісних параметрів навчального матеріалу, зокрема його змісту: Die Schule soll zundchst das Allgemeine vorziehen, weil dadurch das Meiste erreicht wird. Denn wer das Allgemeine weifi, der weifi von jedem Einzelnen, <...> er findet sich vorbereitet, das Einzelne nun noch vollends auszulernen und seine schon angefangen Kenntnisse zu erweitern (Johann Friedrich Herbart) [10]; Die Universitdten haben weder “staatsfeindliche” noch “staatsfreundliche” noch irgendwelche Weltanschauung zu lehren. Sie sind keine Anstalten, welche Gesinnungsunterricht zu treiben haben (Max Weber) [8]; обсягів: Uberall treibt man auf Akademien viel zuviel undgar zuviel Unnutzes. Auch dehnen die einzelnen Lehrer ihre Fdcher zu weit aus, bei weitem uber die Bedurfmsse der Horer (Johann Wolfgang von Goethe) [8]; In der Schule lernen wir vieles, z.B. wie man schneller vergisst (Billy) [10]. Ці цитати акцентують на невідповідності навчального матеріалу потребам слухачів. Такою ж актуальною постає проблема вибору методів викладання, що, на думку відомих особистостей, серед яких і педагоги, потребує значної корекції, наприклад: Es sind die deutschen Hochschulen dazu angelegt, dafi sie nicht allein die vollendete, sondern auch die werdende Wissenschaft jungen Mdnnern aller Stdnde mitteilen. Sie erwerben dadurch eine unbegrenzte Wirksamkeit in der Nation, eine nicht zu ermessende Nachwirkung auf die Nachwelt (Leopold von Ranke) [10]; Nicht die Schule ist die beste, in welcher die Kinder die meisten Kenntnisse empfangen, sondern diejenige, in welcher die Kinder auf dem Wege der Selbsttdtigkeit sich ihre Bildung erarbeiten (Karl Kehr) [10].
Низка проаналізованих цитат, сконцептуалізовані в іронічному, засуджувальному руслі, ставлять під сумнів здійснення навчальної діяльності в закладах освіти загалом: Vielleicht sollte es die Schule auch wieder mit der Inklusion ernsthaften Lernens versuchen? (Stefan Rogal) [10], вказують на некоректність: Unsere Schule bildet nicht, sie kultiviert die Dummheit (Stefan Rogal) [10], безглуздість: An unseren Schulen lernt man so gut wie nichts uber die Fulle und so gut wie alles uber den Leerlauf (Billy) [10], відсутність належних результатів: Analphabetismus: der Ausbildungsstand deutscher Schuler nach dem Verlassen der Schule (Karsten Mekelburg) [10].
Цікавим засобом виразності в досліджуваних цитатах є гра слів, що досягається обіграванням форм і значень їхніх компонентів, надає висловлюванню влучності, ілюструє дотепність автора: Heutzutage wird in der Schule am intensivsten der Larmstoff gebuffelt ... (Elmar Kupke) [10]; In der Schule darfst du nicht links sein, weil du sonst den rechten Schulstoff nicht begreifst (Elmar Kupke) [10].
Мету закладів освіти автори цитат убачають не стільки в навчанні, скільки у вихованні дитини: Es ist wichtiger, was ein Mensch durch die Schule wird, als was er darin lernt (Karl Friedrich Lauckhard) [10]. Відповідна концептуальна ознака «вміння виховувати» отримує розмаїту презентацію в аналізованому матеріалі за допомогою таких складників, як: виховання гармонійної особистості: Die Schule sollte stets danach trachten, dafi der junge Mensch sie als harmonische Personlichkeit verlasse, nicht als Spezialist (Albert Einstein) [8]; людяності, гуманності: Der Hauptzweck einer <...> Schule muss immer der sein: das Menschliche im Menschen zu erwecken, oder denMenschen zurHumanitatzu bilden (Bernhard Christoph Ludwig Natorp) [10]. Багато з них сконцептуалізовані у вигляді завдань, своєрідних «дорожніх карт» для організації виховної роботи навчальних закладів, що підтверджують використані в них формальні засоби - модальні дієслова та конструкція haben + zu + Inf. Школа, згідно із цитатами, має вчити нести світло: Schulen sind nicht nur dazu da, Jungen vom Blaulicht und Madchen vom Rotlicht fernzuhalten. Schulen sollten in erster Linie dazu da sein, Kindern und Jugendlichen beizubringen, wie man moglichst unabhangig viel Licht im Dunkel der Fragen des Lebens bekommt (Ringo Junigk) [10]; розвивати власні сили: Es ist eine der hochsten padagogischen Regeln, dafi die Schule nicht die Abrichtung, sondern die Entfaltung der personlichen Krafte zur Aufgabe hat (Heinrich von Sybel) [10]; формувати серце й душу дитини: In der Schule mufi darauf geachtet werden, dafi die Kinder nicht allein mit dem Verstande lernen, sondern dafi auch das Herz gebildet werde (Wilhelm II) [10].
Результат виховної роботи школи в цитатах теж піддається нищівній критиці, він експлікований лексичними одиницями, що асоціюються з людською неповноцінністю, як-от: «підданий»: Die Schulen bilden furchtsame Denker: Untertanen! (Emanuel Wertheimer) [10]; «двонога енциклопедія»: Ich klage die Schule der Concurrenz an, weil sie nichts als “zweibeinige Encyklopadien” herausgibt (Herrmann Julius Meyer) [10].
Продуктивним засобом вербалізації концепту «навчальний заклад», інструментом реалізації його образно-ціннісного складника є метафора, за допомогою якої структурується уявлення носіїв мови про освітні реалії. Як засіб образного, експресивного вираження думки вона ілюструє і багатогранність позначуваного феномена, і ставлення до нього людини.
Одним із джерел переосмислення концепту «навчальний заклад» є простір із його характеристиками. Просторова метафора виражає цей концепт як місце, наділене конкретними якостями, як-от: «місце суспільної моралі та цінностей»: Schule ist der Ort, wo sich gesellschaftliche Moral und Wertevorstellungen am deutlichsten zeigen. Leider lernen die meisten Schuler (Kathrin Barbock) [10]; «місце морального виховання»: Die Schulen sind nicht nur Orte des Unterrichts, sondern auch der moralischen Erziehung und dies um so mehr, je weniger man sich dabei auf die meisten Eltern verlassen kann (Johann Bernhard Basedow) [10]; «місце спогадів»: Schulen sind Erinnerungsstatten des Alters, in denen Milde und Gute zu jeder Verzerrung bereit ist (Christa Schyboll) [10]; «місце правди та довіри»: Es gibt keine wichtigere Sorge in der Schule als die, den Geist der Wahrheit und des Vertrauens in ihren Raumen zu erhalten. Er will aber nur wohnen, wo zugleich der Geist der Freiheit wohnt (Friedrich Paulsen) [8]. В одній із них вона асоціюється із просторовими вимірами вертикального порядку: In der Schule gab's fur mich Hohen und Tiefen. Die Hohen waren der Fufiball. (Thomas HaBler) [9].
Концепт «навчальний заклад» метафорично переосмислюється як фізичний об'єкт - споруда різного призначення. Артефактні метафори корелюють здебільшого з негативною оцінкою. Вони презентуються такими концептуальними моделями: «школа - заклад для утримання звільнених»: Die deutsche Schule wird zu einer Verwahranstalt fur aus dem Kindergarten Entlassene reformiert (Stefan Rogal) [10]; «школа - хлів»: Die Schule ist wie ein Kuhstall, man steigt von einer Scheifie in die andere (Unbekannt) [10]; Schulen sind Erinnerungsstatten des Alters, in denen Milde und Gute zu jeder Verzerrung bereit ist (Christa Schyboll) [8]; «школа - навчальна фабрика»: In der Lernfabrik “Schule” laufen die Forderbander immer noch zu schnell (Franz Friedrich Kovacs) [10]; «школа - в'язниця»: Klassenzimmer sind Vormittagsgefangnisse mit kurzem Freigang (Christa Schyboll) [8]; «школа - бюро»: Schulen sind Grofiraumburos mit lauter Schreimaschinen (Elmar Kupke) [10]; «школа -парковка»: Die Schule ist gegenwartig ein Parkplatz fur Kinder (Unbekannt) [10]. Школа викликає багато асоціацій з артефактами, що позначають пристрої, складні конструкції, наприклад: «школа - канат»: Die Schule ist eine Saule des Lebens, ist sie zu lang, ist das Leben zu kurz (Rico Hetzschold) [10]; «школа -механічна конструкція»: Die deutsche Schule ist eine Institution, in der alle Beteiligten versagen (Stefan Rogal) [10]. Лише в одному вживанні спостерігається в цій моделі позитивна оцінність, зокрема за допомогою когнітивної моделі «школа - Божа оселя»: Wenn auch mein Haar graut, die Stirne sich furcht, das Herzblut rollt mir noch in den Adern in kraftiger Frische, und ich werde, so Gott es will, bis zum letzen Atemzuge wirken fur die Schule, die ja ist eine Anstalt Gottes zum Heile der Menschen (Franz Xaver Heindl) [10].
Досить продуктивною в цитатах є й антропоморфна метафора, що ілюструє концепт «навчальний заклад» як живе створіння. Прикметно, що джерелом переосмислення постає не просто людина, а людина певного роду занять, зокрема: «школа - охоронець»: Die Schule: Gralshuterin der Weisheit, dafi zwei mal zwei vier ergibt (Markus Weidmann) [10]; «школа - убивця»: Schulen sind die grofiten Phantasiekiller (Peter F. Keller) [10]. У низці метафоричних уживань вона наділена людськими фізичними характеристиками, як-от: In der Methode ruht die Starke der Schule (Adolph Diesterweg) [10], здатна цілеспрямовано діяти, наприклад, виносити вирок: Das Urteil, das die Schule fallt, kann so wenig etwas Fertiges sein, als der Mensch in ihr fertig ist (Georg Wilhelm Friedrich Hegel) [10]; служити людям: Die Schule hat dem Leben zu dienen, nicht aber das Leben erwachsener Manner schulmeisternden Pedanten (Heinrich von Treitschke) [10]; вчити мислити: Wenn eure Eltern und Erzieher fruh eure Kinder und Zoglinge sehend, denkend macht, so werden dann auch die Hochschulen das sein, was sie sein sollen und wollen: Schulen zur Erkenntnis der hochsten, geistigen Wahrheiten, Schulen zur Darstellung derselben im eigenen Leben und Tun, Schulen der Weisheit (Friedrich Wilhelm August Frobel) [10]. Варто зазначити, що практично всі моделі антропоморфної метафори, що представляють навчальний заклад крізь призму людської діяльності, виражають позитивну аксіологічність.
Сказане стосується і флористичної метафори, засобом якої школа представлена через рослинний світ, наприклад, квітучий сад: Was sind die Schulen anderes als Pflanzgarten, darinnen man die jungen Baume aus dem Kern ziehet, dafi man hernach sie in allen Standen zu fruchtreicher Benutzung versetzen konnte (Christian Scriver) [9]; частина рослини - квітка: Willst du des Landes Flor und seine Wurde mir zeigen, Deut' auf Palaste nicht hin - fuhr in die Schulen mich ein (Ernst Freimuth) [10].
В одному з аналізованих прикладів джерелом переосмислення постає абстрактне поняття, що ілюструє модель «школа - нісенітниця»: Schulzeit ? Die Zeit, in der man noch fur so unsinnige Dinge wie Schule Zeit hatte (Erhard Blanck) [10].
Висновки і пропозиції
Презентація концепту «навчальний заклад» у цитатах відомих людей віддзеркалює індивідуальну німецькомовну картину світу, сконцептуалізовану внаслідок сприйняття відвідного фрагмента дійсності окремими її представниками. Концептуальні ознаки, репрезентовані в цитатах, належать до периферійної зони концепту «навчальний заклад», його інтерпретаційного поля, сформованого з висновків аналізу когнітивних ознак цього концепту. Найвиразніше представлений у цих одиницях оцінний компонент концепту «навчальний заклад», репрезентований концептуальними ознаками «вміння навчати», «вміння виховувати». На підставі аналізу ілюстративного матеріалу констатуємо домінування критичних висловлювань, наявність яких обґрунтовуємо великим життєвим і професійним досвідом відомих особистостей, глибоким розумінням суті, мети та результатів діяльності закладів освіти. Із цих причин багато з них сформульовані у вигляді рекомендацій, вказівок, вимог, а їхній прагматичний потенціал спрямований на необхідність перегляду змісту діяльності закладів освіти.
Продуктивним способом вербалізації концепту «навчальний заклад» у цитатах є метафора, що кваліфікується як засіб не лише оцінки дійсності, але й упливу на реципієнта. Основними джерелами метафоричного переосмислення концепту «навчання» є сфери «людина», «природа», «фізичний світ». Позитивна оцінка виражається презентацією навчального закладу флористичною метафорою як саду, квітки, антропоморфною - як охоронця мудрості, артефактною - як Божої оселі тощо, спричинені прагненням авторів образно проілюструвати покликання і принади освітнього середовища. Багато метафоричних моделей, однак, тяжіють до негативної оцінки, оскільки співвідносяться з поняттями, що викликають негативні асоціації, зокрема «убивця», «в'язниця», «навчальна фабрика», «парковка», «хлів» тощо, які знецінюють значення закладу освіти. Незважаючи на те, що в цитатах послідовно простежуються нестабільні зв'язки концепту «навчальний заклад» із поняттями «знання», «вміння», «результативність» тощо, їхня комунікативна мета полягає, на наш погляд, не стільки у критиці, засудженні діяльності закладів освіти, скільки в артикуляції конкретних проблем, спонуканні до їх критичного осмислення, пошуку шляхів усунення. Виокремлені в цитатах концептуальні ознаки отримують інтерпретації, що в сукупності можуть бути сформульовані у вигляді важливих постулатів, якими повинні керуватися навчальні заклади у своїй повсякденній роботі.
Подальші дослідження питання вербалізації концептосфери «освіта» можуть бути зосереджені на порівняльній характеристиці її презентації в німецькій національній та індивідуальній картинах світу.
Список літератури
1. Бєляєва А. В. Особливості метафоризації концепту освіта в українській, російській, англійській та французькій мовах. Вісник Запорізького національного університету. 2008. № 1. С. 5-10.
2. Боднар І. М. Концептосфера ОСВІТА в англійській мові (національно-маркований та індивідуально-авторський аспекти) : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2019. 304 с.
3. Глухова Л. О. Особливості та лексичні засоби репрезентації субконцепту «Вищий навчальний заклад» у сучасній англійській мові. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2012. Т. 20. Вип. 18. С. 52-57.
4. Дзюбенко О. М. Концепт «навчання» у латинській, українській і англійській мовах : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. Київ, 2014. 18 с.
5. Палиця Г С. Вербалізація концепту «навчання» у цитатах (на матеріалі цитат українською та німецькою мовами). Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов / за наук. ред. А. В. Корольової. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. С. 144-150.
6. Палиця Г С. Вербалізація концепту «вчитель» у німецькомовних цитатах відомих людей. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 29. Т. 3. С. 79-84.
7. Серебрянська І. М. Концепт «освіта» у дискурсивних вимірах : автореф. дис. ... докт. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2019. 39 с.
Список джерел ілюстративного матеріалу:
8. Schule - Zitate, Spruche und Aphorismen. URL: https://www.gutzitiert.de/zitate_sprueche-schule.html.
9. Schulzitate. URL: http://zitate.net/schule-zitate.
10. Zitate zum Thema Schule. URL: https://www.aphorismen.de/suche?f_thema=Schule.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь або щодо їх вдосконалення. Розгалуження системи освіти в Україні. Законодавство про дошкільну освіту. Кількість закладів дошкільного виховання. Загальна середня та вища освіта.
презентация [2,6 M], добавлен 19.12.2012Особливості перспективної системи освіти. Ідея випереджальної освіти у стратегії підвищення інтелектуального потенціалу нації, принципи її практичної реалізації, порівняння з існуючою системою. Відмінність інформатизації від інших промислових революцій.
реферат [18,3 K], добавлен 03.06.2010Тенденції розвитку початкової, технічної та вищої школи. Внесок представників німецької філософської думки в процес виховання особистості, вплив німецької освіти на західноєвропейську. Роль економічних та гуманітарних чинників у розвитку освіти та науки.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Три великих принципа. Ритм навчання. Цикл навчання. Чотири етапи навчання. Дошкільна освіта. Початкова школа. Вторинна школа (середня). Вища освіта. Університет. Довгострокові програми університетського навчання. Доктрина про будівництво школи.
реферат [19,1 K], добавлен 27.01.2003Характеристика документознавчої освіти в Україні: становлення, особливості розвитку. Основні засади підготовки випускників зі спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність". Здобутки провідних спеціалістів в галузі документознавства.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 24.09.2011Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.
курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009Історія становлення вищої освіти Іспанії. Характеристика особливостей вступу до іспанських університетів. Вартість, тривалість навчання та іспити. Аналіз системи кваліфікацій, які отримуватимуть студенти. Еквіваленти ступенів та післядипломна освіта.
презентация [1,1 M], добавлен 22.04.2015Підходи до виховання громадянина. Громадянська освіта в школі - зарубіжний досвід. Формування у молодого покоління почуття патріотизму, відданості Батьківщині й відчуття належності до світової спільноти. Принципи громадянського виховання особистості.
реферат [19,3 K], добавлен 27.06.2010Становлення Болонського процесу в Європі. Модернізація післядипломної педагогічної освіти в Україні. Вища освіта в Греції. Салоникський університет імені Аристотеля. Факультети Салоникського університету. Порівняння вищої освіти в Україні та Греції.
реферат [68,6 K], добавлен 24.09.2014Пріоритетні напрями розвитку національного виховання. Освіта та фізичне виховання - основа для забезпечення здоров`я громадян. Міжнародне співробітництво та інтеграція у галузі освіти. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти.
реферат [64,4 K], добавлен 16.05.2015