Виховний потенціал творів художньої педагогіки Василя Сухомлинського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виховний потенціал творів художньої педагогіки Василя Сухомлинського

Світлана Ніколаєва

студентка другого (магістерського) рівня вищої освіти

факультету української філології,

іноземних мов та соціальних комунікацій)

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Клочек Г.Д.

Анотація

виховний етичний оповідання педагогіка

У статті аналізується виховний потенціал етичних оповідань Василя Сухомлинського, виявляються та характеризуються засоби, з допомогою яких видатний педагог надавав своїм етичним оповіданням педагогічної впливовості.

Ключові слова: Василь Сухомлинський; література для дітей; виховний потенціал; художня педагогіка; внутрішній світ літературного твору.

«Етичні оповідання» Василя Сухомлинського - видатний внесок у художню педагогіку, яку творили такі класики гуманної педагогіки ХІХ-ХХ століття як Костянтин Ушинський, Януш Корчак, Василь Сухомлинський, Шалва Амонашвілі. Вони є авторами казок, притч, оповідань, що містять у собі зміст виразного педагогічного спрямування. У цьому треба бачити закономірність, яка породжена прагненням видатних педагогів-гуманістів розширити арсенал засобів педагогічного впливу за рахунок слова, наділеного художньою енергією, тобто такою енергією, яка володіє підвищеним потенціалом педагогічного впливу. Добре відомо, що художній та педагогічний талант є, по суті, аналогічними за своєю природою - про це найкрасномовніше свідчать щойно названі імена класиків гуманної педагогіки.

Оповідання Василя Сухомлинського потребують ретельного літературознавчого аналізу. Він потрібен у роботі вчителю, для якого розуміння секретів художнього впливу є запорукою успішного навчання і виховання учнів засобами художньої педагогіки.

Мета статті: аналіз творчості Василя Сухомлинського та вивчення потенціалу «етичних оповідань» як творів художньої педагогіки.

Реалізація цієї мети потребує виконання таких завдань:

уточнення поняття «художня педагогіка», «етичні оповідання»;

вивчення процесу створення Василем Сухомлинським етичних оповідань

здійснення тематичної рубрикації етичних оповідань;

аналіз прийомів художності Василя Сухомлинського.

Актуальність дослідження забезпечується потребою розкриття для вчителів «секрету» виховного потенціалу творів художньої педагогіки, які необхідні для удосконалення методики їх вивчення в школі.

Виклад матеріалу. Основне завдання кожного педагога - створити умови, що забезпечать учням успіх у навчанні, відчуття радості від пізнання нового, виховувати та розвивати у них художній смак і морально- етичні якості. Вчителю необхідно організовувати освітню діяльність так, щоб кожну дитину надихала сила досягнень, формувалися ціннісні орієнтири, почуття прекрасного.

Вивчаючи літературу як мистецтво слова, Василь Сухомлинський радить, щоб на уроках читання дітей привчали відчувати красу слова, художнього образу, відчувати емоції і почуття автора. Щоб людина мала власну думку, вміла її висловити, цьому треба навчити в школі, адже в майбутньому їй доведеться здійснювати вибір, приймати рішення, які впливатимуть на власне життя, на сім'ю, на суспільство загалом. Над цією проблемою все своє життя у школі працював В.О. Сухомлинський, цьому присвятив свої численні педагогічні та літературні твори [1, с. 68].

Василь Олександрович визначав, що в кожному учневі необхідно розвивати почуття людської гідності, прагнення справедливості, добра, правди, честі, краси, формувати потребу в духовності. Велика роль у цьому належить мудрому слову, яке виходить з етичних оповідань і казок, та вмінню вчителя володіти засобами художньої педагогіки.

Василь Олександрович свою роботу з учнями описав у відомій книзі «Серце віддаю дітям». У ній він детально розповів проте, що казка - це один з найбільш розвиваючих педагогічних засобів. Написання творів цього жанру стало улюбленою справою його учнів.

Педагог велику увагу приділяє етичній проблематиці і вважає її ключовою у вихованні особистості. Він створює «Хрестоматію з етики» (розповіді для дітей) - це розповіді, казки, легенди, притчі, новели, що розкривають сутність пізнання світу через моральність, що стимулює пробудження допитливості, радості відкриття. Через художні образи В.О. Сухомлинський розглянув проблеми розвитку творчої пізнавальної діяльності школярів, формування в дітей моральної свідомості, моральних відносин, моральної діяльності, моральних цінностей. Розповіді для дітей, що входять у Хрестоматію, складаються з художніх мініатюр, що розкривають такі поняття і категорії як краса, радість, здивування, скорбота, совість, честь, вірність, сором, ганьба, любов, повага, шанування, гідність, добро, зло, доброзичливість, провина, культура людських бажань [7, с. 5].

Велику роль у вихованні особистості, на думку Василя Сухомлинського, відіграє література, як навчальна дисципліна. Педагог постійно працював над удосконаленням методики викладання української літератури. Він відповідально ставився до аналізу літературного твору, висуваючи такі вимоги:

у процесі аналізу необхідно відкривати учням естетичну цінність літературного твору, знайомити їх із теоретико-літературними поняттями, формувати уявлення про умовності мистецтва, але робити це обережно, не випереджаючи їхнього читацького досвіду;

він не повинен перетворюватися в безпристрасне дослідження, а має супроводжуватися почуттями вчителя й спрямовуватися до сердець учнів;

у процесі аналізу твору необхідно враховувати думки й почуття школярів, сприймання ними тексту, враховувати їхній життєвий досвід. [5]

В.О. Сухомлинський у своїй практичній діяльності розкрив велике значення етичних оповідань і казок у вихованні дітей, показав раціональні способи їх використання у навчально-виховному процесі.

Вивчаючи діяльність педагога, виділяємо основні форми роботи з художніми творами:

слухання оповідань, казок;

читання оповідань, казок;

бесіди за змістом;

добір і виготовлення ілюстрацій;

інсценізація (театралізація);

створення оповідань, казок.

Такий підхід є дійовим засобом впливу на морально-етичні почуття дітей.

Виховання молодших школярів педагог називав «школою сердечності». Він радив педагогам, батькам вчити дітей любові, добру, милосердю. Для цього важливо, щоб діти постійно бачили гуманістичний зміст вчинків та поведінки всіх тих, хто їх оточує.

Вивчаючи твори В.О. Сухомлинського, у процесі виховання дітей, доцільно виділити тематичну рубрикацію етичних оповідань:

які формують родинні цінності, почуття любові та поваги до батьків, а саме: «А хто ж вам казку розповідає, бабусю? », «Сива волосинка», «Миколі стало легше», «Лисиця й мишка», «Найласкавіші руки», «Хлопчик і хвора мама», «Казка про гуску», «Хто кого веде додому», «Сьома дочка», «Прийшла мати», «Іменинний обід», «Яблуко в осінньому саду», «Найгарніша мама»...; [3]

які виховують принципи гуманістичної моралі: доброту, співчутливість, турботливість, лагідність, терпимість до недоліків інших, допомагають у розвитку толерантності, миролюбива, вміння розв'язувати конфлікти мирним шляхом: «Мишкові купили велосипед», «Найважчий урок», «Нові штани», «Хай я буду ваша, бабусю», «Бо я людина», «Кожна людина повинна», «Наш тато одужав», « Оксани в хаті вже не було», «Чому дід Омелько взяв найменше яблуко», «Доброго вам здоров'я», «Біда заставляє вчитись»; [3]

які розвивають почуття любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства: «Бджолина музика», «Борисова шпаківня», «Дуб на дорозі», «Осінній день у лісі», «Тільки живий красивий», «Як їжачок до зими готувався», «Дятел і Дівчина», «Півень і сонце», «Сонячний день узимку»,« Чому опадає листя з дерев»,« Як починається осінь»,« Бо сонце єдине», «Джміль прокинувся». [3]

Аналізуючи виховний потенціал етичних творів Василя Сухомлинського, прослідковується, що художні тексти мають особливу структуру, гуманістичну змістовність та педагогічну впливовість. Автор використовує різноманітні виражальні засоби: епітети, метафори, порівняння тощо.

Внутрішній світ художніх творів Сухомлинського створювався так, щоб діти-читачі входили в нього, як у свій дитячий світ, в якому йому все близьке і впізнаване.

Наприклад, автор, працюючи над методикою виховання природою, завжди звертав увагу на те, які почуття охоплюють дитину, коли вона раптово відкриває для себе красу навколишнього світу. Проаналізуємо оповідання-мініатюру

ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день. Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?

Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, ми зрозуміли: то дзвонить струмок у яру. [3, с. 20].

Робота над змістом цього оповідання допомагає дитині розкрити красу природи.

Уважне, детальне читання допоможе візуалізувати художній світ чарівного осіннього дня, сприймати навколишній світ в яскравих барвах та уявляти різноманітні звуки.

Різні прийоми художності використовує Василь Олександрович.

Звернемо увагу на пейзажний опис: «Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки».

Автор таким чином впливає на здатність дитини уявити і відчувати красу рідної природи, пробудити архетипне в дитячій свідомості, що є важливою умовою у вихованні високодуховної особистості.

У цьому невеличкому творі сюжет скомпонований таким чином, щоб викликати в юного читача зацікавленість. Дитина може змалювати в уяві не лише візуально красу осінього лісу, а й відчути різноманітні звуки природи: «Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?»

Ефект відкриття також має великий вплив на художність твору. Читач збагачується тоді, коли для себе відкриває щось нове цікаве: «Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвонить струмок у яру».

Дитину треба вчити стежити за кожним сюжетом, робити відкриття, аналізувати, підводити підсумки. Завдяки цьому збагачується життєвий досвід, розвиваються естетичні смаки.

А в результаті такої роботи учень по іншому буде сприймати навколишній світ, вмітиме насолоджуватися красою і милозвучністю природи.

Висновок

Головний секрет етичних творів Василя Сухомлинського - це те, що всі вони прості для дитячого сприйняття, а прагматизм педагогічної ідеї сумісний із художністю. Його літературна спадщина - це приклад гуманності, порядності, етики та естетики. А робота з творами є триєдиною складовою автора, тексту, читача. Вчитель, який працює на уроці з художнім текстом, повинен навчити дітей розуміти не тільки ідейний зміст, а й розуміти секрети художнього впливу твору.

Використання творчих надбань Василя Сухомлинського в освітньому процесі - це запорука успіху у навчанні, вихованні та становленні всебічно розвиненої особистості.

Список використаних джерел

1. Аверина Н. О духовно-нравственном воспитании младших школьников. Начальная школа, 2005. № 11. С. 68-71.

2. Ацегейда І. Значення педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського для реалізації сучасних методів екологічної освіти та виховання Педагогічний дискурс, 2011. № 10. С. 22-25.

3. Зданевич Н. Використання творів В.О. Сухомлинського на уроках читання URL: https://vseosvita.ua/library/metodicnij-posibnik-vikoristanna-tvoriv-v-o-suhomlinskogo-na-urokah-pozaklasnogo-citanna-u-3-klasi-175417.html (дата звернення: 18.10.202021).

4. Осаулець Л. Застосування педагогічних поглядів Сухомлинського на уроках української літератури URL: http://20school.org.ua/slovesniki/1122-pedahohichni-chytannia-vasylia-sukhomlynskoho (дата звернення: 10.10.202021).

5. Петренко О. Роль казки у формуванні орієнтації дитини на цінності своєї статі (на матеріалі спадщини Василя Сухомлинського) Збірник наукових праць "Педагогічні науки", 2009. № 53. С. 430.

6. Сухомлинська О. Філософія дітей як педагогічна проблема. URL: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/2/visnuk_1. (дата звернення: 12.10.202021).

7. Тараненко О. Роль казки в становленні сприйняття художнього твору. URL: http://www.lib.ua-ru.net/inode/5623.html. (дата звернення: 21.10.202021).

8. Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В. О. Сухомлинського.URL: http://www.refsua.com (дата звернення: 21.10.202021).

Размещено на Allbest.ru