Психолінгвістичний дискурс рефлексії професійно-рольовій ідентичності студентів-психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Психолінгвістичний дискурс рефлексії професійно-рольовій ідентичності студентів-психологів

Гапоненко Лариса Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології

проспект Гагаріна, 54, Кривий Ріг, Дніпропетровська область



Анотація

Автор, посилаючись на теоретичні положення Дж. Міда про трьохкомпонентну структуру особистості - це I, Me, Self, пропонує теоретичну модель «Рефлексія професійно-рольової ідентичності» студента-психолога. Зазначається, що сучасні дослідження рефлексії внесли суттєві збагачення про існування невід'ємних ознак самоспоглядання власного Я в залежності від внутрішньої динамічної сутності сенситивності суб'єкта. Такий підхід зорієнтував автора цього дослідження на визначення рефлексивних механізмів «входження» студента в професійну роль.

Був використаний психолінгвістичний метод в аналізі цілісності психіки та її функціонуванні та проаналізовані когнітивні показники студентів за результатами відповіді анкетного опитування. Денотат мовленнєвого тексту дозволив визначати рівень сенситивності, самоактуалізації з показником опори на себе або на інших. Технологія вибору дискурсу полягала у виявленні контексту, в якому розгортаються дискурсивні події: «семантичне значення» - це «боротьба дискурсів», що визначається в посиленні ірраціональних або раціональних значень; «артикуляція» - це озвучення доброзичливості чи ворожості; «вузлові крапки» - це домінування психологічних термінів, понять, оперування психологічними теоріями, навколо яких упорядковуються і набувають професійного значення як рольового самовираження себе.

Встановлено, що за умов високої сенситивності відстежується гальмування позитивної рефлексії в професійно-рольовій ідентичності, в наслідок чого визначаються: 1) інтроспективна рефлексія з домінуванням I, та домінуванням «Імпульсивної» професійно-рольової ідентичності; та 2) квазірефлексія, яка базується га структурному компоненті Me та домінуванням «Імпульсивно-Рефлексивної» професійно-рольової ідентичності. За умов низького рівня сенситивності відстежується 3) позитивна рефлексія з домінуванням Sеlf та привалюванням «Творчої» професійно-рольової ідентичності.

Ключові слова: структура особистості, ідентичність, професійна ідентичність, професійно-рольова ідентичність, сенситивність, позитивна рефлексія, інтроспективна рефлексія, квазірефлексія.



Abstract

Gaponenko Larysa Oleksandrivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Practical Psychology, Kryvyi Rih State Pedagogical University, 54 Gagarina Avenue, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk Region

PSYCHOLINGUISTIC DISCOURSE OF REFLECTION OF PROFESSIONAL-ROLE IDENTITY OF STUDENTS-PSYCHOLOGISTS

The author, referring to the theoretical provisions of J. Mead concerning the three-component structure of a personality - that is I, Me, Self, proposes a theoretical model of "Reflection of professional-role identity" of a student-psychologist. It is noted that modern research on reflection has brought significant enrichment to the existence of integral signs of self-contemplation of one's Own Self, depending on internal dynamic nature of sensitivity of a subject. This approach guided the author of this study to determine the reflexive mechanisms of "entry" of a student into a professional role.

The psycholinguistic method was used in the analysis of the integrity of the psyche and its functioning, and analyzed the cognitive performance of students based on the results of the questionnaire. The denotation of a speech text allowed to determine the level of sensitivity, self-actualization with an indicator of reliance on themselves or others. The technology of discourse selection was to identify the context, where discursive events unfold: "semantic meaning" is a "struggle of discourses", defined in the strengthening of irrational or rational meanings; "Articulation" is the voice of benevolence or hostility; "Hub points" - is the dominance of psychological terms, concepts, operation of psychological theories, around which professional significance as a role self-expression is organized and acquired.

It is established that under conditions of high sensitivity the inhibition of positive reflection in professional-role identity is observed, resulting in the following: 1) introspective reflection with dominance of I, and dominance of "Impulsive" professional-role identity; and 2) quasi-reflection based on the structural component of Me and the dominance of "Impulsive-Reflexive" professional-role identity. Under conditions of low level of sensitivity, 3) positive reflection with the dominance of Self and the presence of "Creative" professional-role identity is observed.

Key words: personality structure, identity, professional identity, professional role identity, sensitivity, positive reflection, introspective reflection, quasi-reflection.



Вступ

Постановка проблеми. Дослідження професійно-рольової ідентичності студента відноситься до суперечливих і складних питань психології з причин різноманітності тлумачень структурних компонентів особистості та міждисциплінарною множеною методології рольових теоріях. І хоча визначена проблема пов'язана з багаторічними дослідженнями, все ж таки щодо особливостей новоутворення інтеграції професійної спрямованості майбутнього психолога залишається далеко невизначеним питанням. Водночас врахування рефлексії в аналізі рольової дивергенції, рольової конвергенції, рольових ресурсів у професійній ідентичності студента-психолога має ціннісно- смислове та практичне значення. Словосполучення «професійно-рольова ідентичність» в психологічному тезаурусі сучасної психології набуває поширення. Ідентичність є первинним психологічним механізмом апробування інтеракцій, базою соціалізації особистості, а професійна ідентичність завершує ознаки цієї соціалізації. Водночас професійна підготовка майбутнього студента-психолога передбачає виконання психологічних обов'язків, які характеризуються складністю психічного стану, напруженістю в екстремальних (воєнних) умовах, які потребуються від фахівця високого рівня володіння рефлексивною свідомістю.

Слід відзначити, що сучасні теорії рефлексії значно глибше розкривають цей унікальний механізм психіки. Це дає підставу здійснювати дослідження професійно-рольової ідентичності студента з урахуванням різновидів рефлексії, механізми якої суттєво впливають на якість професійної ідентичності майбутнього психолога.

Виявлення різновидів рефлексії у професійно-рольовій ідентичності за розгортанням стилів інтеракцій суб'єктного інтерпростору можна здійснити засобом психолінгвістичного аналізу, в основу якого покладена ідея про дискурс мови, яка структурована відповідно патерів. «Дискурс-аналіз - це аналіз таких патерів» [8, с.17]. Основа такого підходу дозволяє здійснити загальне уявлення про спосіб функціонування Я, уявлення студента-психолога про власне Я у спілкуванні з іншими, у створенні та зміні навколишнього світу як процесів ідентифікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічну основу нашого дослідження складали роботи з проблематики професійного становлення особистості психолога (П.П. Горностай і Т.М. Титаренко, [6] З.М. Мірошник, [10]). Дослідження сенситивності та її впливу на ідентичність ґрунтувалась на теоретико-методологічних положеннях про закономірності розвитку психіки І.В. Лебединської [8].

Аналіз професійно-рольової ідентичності здійснювався під кутом структури особистості за Дж. Мідом [16]. Спираючись на теорію рольової структури особистості З.М. Мірошник [9], ми використали багатоаспекність професійного-рольового репертуару як ознаку високого рівня рольової ідентифікації і в професію.

Методологічним підґрунтям дискурсу-аналізу стали ідеї Марианна В. Йоргенсена, Луизи Дж. Филлипс про міждисциплінарну природу мови, культури та патерів поведінки [7]. У психолінгвістичному аналізі були враховані положення про інтеграцію когнітивних і мовленнєвих процесів у орієнтації та регуляції поведінки О.О. Леонтьєва [14].

Закономірності розгортання рефлексії як внутрішнього, індивідуально визначеного механізму розглядались за концепціями Д.О. Леонтьєва та Є.М. Осіна [15], а також буди врахована концепція рефлексивно-рольової детермінанти в розвитку соціальної зрілості студента-психолога Л.О. Гапоненко [2].

Невирішені раніше загальні проблеми. Враховуючи досягнення сучасної психології та аналізуючи польові дослідження накопичені автором протягом педагогічної діяльності з підготовки майбутніх психологів, були визначені невирішені протиріччя:

• існує розрив між якістю професійно-рольової ідентичності студента-психолога та сучасними вимогами роботодавців до готовності випускників діяти за нормативами професійної відповідності;

• відмічається «просідання» між існуючими діагностичними методиками з виявлення внутрішніх процесів професійно-рольової ідентичності студента-психолога та недостатньою розробленістю психолінгвістичних методів досліджувати «мовленнєву людину» в процесі академічного навчання;

• відстежується недооцінка взаємозв'язку між показником рефлексивності студента та професійно-рольовою ідентичністю, пізнання яких має пропедевтичну функцію в подоланні формального навчання.

Виходячи із вище означеного, проблема психолінгвістичного дискурсу рефлексії в розвитку професійно-рольовій ідентичності є мало дослідженою та актуальною.

Мета дослідження - визначити теоретичну модель рефлексії в професійно-рольовій ідентичності студента-психолога засобами психолінгвістичного аналізу визначити особливості цієї ідентифікації.



Виклад основного матеріалу

Аналіз професійно-рольової ідентичності психолінгвістичним методом передбачає теоретико-обґрунтування дотичних понять: «ідентичність», «професійно-рольова ідентичність», «Я-образ», «рольова структура особистості». З цього приводу К.-Г. Юнг писав: «Коли ми покидаємо область вимірювання фактичних даних, то опиняємося в ситуації обов'язкового користування поняттями, які повинні нам замінити міру і число. Та визначеність, якою міра і число придають факту спостереження, може бути замінена тільки визначеністю поняття, його точністю. ... кожний дослідник повинен принаймні постаратися придати своїм поняттям деяку стійкість і визначеність, чого він, мабуть, краще всього може досягти, завдяки з'ясуванню всіх використаних ним понять, так щоб кожний мав можливість бачити, що саме автор під ним розуміє» [22, с 7]. Отже, рекурсія поняття «професійно-рольова ідентичність» передбачає диференціальний аналіз окремих його складових - поняття «ідентичність», «професійна ідентичність», «роль».

Починаючи з У. Джеймса, якому й приписують введення поняття «ідентичність», його використовують для опису власної тотожності із іншим. Ідентичність є першим психологічним механізмом входження в соціум через оволодіння рольовим репертуаром. Класичний психоаналіз вперше артикулював у психологічному дискурсі дивергентність ідентичнсті. З психоаналізу розпочалася процедура дискурсу мови, визначення децентрації та фрагментації особи. Визначається так звана патогенна ідентичність - це процес викривлення реальності в дитинстві на несвідомому рівні та мотивується інфантильними інтересами захисту «Я» (З.Фрейд, К.Г.Юнг, А.Адлер, К. Хорні, Е. Еріксон, А. Грін, Дж.Марсіа, Ненсі МакВільямс, Л.Б.Шнейдер).

Визначення впливовості соціокультурного середовища на характер ідентичності розкриті в роботах Е. Гуссерля, М. Хайдеґґера, Ж. П. Сартра, Р. Мей, у вітчизняній психології - Н. Чепелєва, Т. Титаренко, В. Москаленко та інші. Проблеми ідентичності, в роботі І.В. Лебединської, розкривають потенціали свідомого й несвідомого в динаміці ідентифікації особистості в соціокультурний простір. «Кожна людина, щоб бути собою, відчуває потребу в певних засобах самоідентифікації. Потреба в ідентичності вважається однією з фундаментальних потреб людини» [8, с.206].

Е. Еріксон конотацію ідентифікації описує через проходження восьми етапів соціально-психічного досвіду й переживань Его. За умов сформованої довіри розвивається психологічне здоров'я та здатність до рефлексивного усвідомлення соціальної взаємодії. Відчуття довіри виникає в наслідок перетворення успішного подолання конфлікту. Соціалізацію Еріксон представляє двома поняття:

• адаптація - генеративність суб'єкта, тобто успішне сприймання реальності світу, компетентність, умілість, впевненість, довіра, здатність навчатися і бути організованим, підбадьорювати і стимулювати інших до успіху;

• пристосування - стагнація, «регресія до обсесивної потреби в псевдо ближніх стосунків, глибоким почуттям застою та збідненням особистого життя» [22].

Важливим показником ідентичності науковці визначають два таких показника: 1) психологічний механізм утворення структурних компонентів особистості; 2) нелінійне сприймання власної Самості завдяки зближенню подвійності «Его - Его», що найбільш відслідковується на межі підліткового і юнацького віку. Е. Еріксон пише: «У пошуках нового почуття тотожності і наступності молодим людям доводиться знову вести багато битв минулих років, навіть якщо для цього їм потрібно призначати цілком пристойних людей на ролі своїх супротивників. І вони завжди готові до офіційного визнання міцних ідолів та ідеалів як вартових фінальної ідентичності. Інтеграція, яка тепер має місце у формі Его-ідентичності, є чимось більшим, ніж сума дитячих ідентифікацій. Вона являє собою накопичений досвід здатності Его інтегрувати всі ідентифікації з пригодами лібідо, зі здібностями, а також з можливостями, пропонованими соціальними ролями. ... що виявляється в реальній перспективі «кар'єри»[21, с. 119].

Науковцями введене поняття «Я-ідентичності», яке також включає три попередні аспекти: 1) усвідомлення часової тривалості, при якому Я «охоплює минуле, що належить йому, та прагне у майбутнє, здійснюючи значущі вибори серед усіх можливих шляхів розвитку особистості»; 2) визначення ідентичності у термінах тотожності самому собі; 3) відповідність Я-ідентичності функціональній єдності, тобто елементам, завдяки яким індивід впізнає себе та відрізняє від інших, не схожих на нього людей.

Отже, ідентичність є результатом ідентифікації як процесу функціонування й розвитку особистості. Цей механізм набув такої значимості, що навіть визначилась окрема дисципліна - психологія ідентичності. психолінгвістичний студент рефлексія

Уведене поняття «Я-ідентичність» в формуванні професійної готовності майбутніх фахівців науковцями розглядається через три аспекти:

1) усвідомлення часової тривалості, при якому Я охоплює минуле, теперішнє та прагнення у майбутнє з пошуком усіх можливих шляхів самореалізації;

2) визначення ідентичності у термінах тотожності самому собі на відповідність професійної нормативності; 3) відповідність Я-ідентичності функціональній єдності, тобто елементам, завдяки яким розпізнається реальна професійна компетентність, здатність до творчого пошуку і безперервного удосконалення професійної майстерності [3].

Оскільки у наукових дискурсах професійна ідентичність від абстрактної моделі більш поступово поступається місцем проблемам самоідентичності обраній професії, то потреба в розробці рефлексивного аналізу внутрішнього уявлення студента в професійній освіті та його готовності виконувати професійні обов'язки набувають теоретичного і практичного значення. «Рефлексія збагачує цінність комунікацій, що узгоджується з положеннями Б.Ф. Ломова про спілкування. Рефлексія є механізмом «запуску» емпатії за теоріями О.М. Матюшкіна. За допомогою рефлексії особа набуває здатності до критичного самоаналізу результативності продуктів власної діяльності, розвитку гетерогенного мислення в розумінні теорій фундаментальних наук (В.Я.Ляудис, 2007) (Цитується за Л.О.Гапоненко [3, с. 119]. Рефлексивність, як ознак особистісних властивостей, впливає на продуктивність навчальної взаємодії, збагачує когнітивну сферу професійного мислення. Вона є складовою без стресової адаптації в змінних і напружених ситуаціях. Завдяки рефлексії розкривається можливість визначити специфіку емоційно-чутливого фону особистості, дозволяє організовувати свої дії, ставити мету і аналізувати їх з точки зору значимості й можливості досягнення.

З розвитком емпіричного інструментарію збагатилося уявлення про різновиди рефлексії. Для нашої роботи цінними були дослідження Д.О. Леонтьєва і Є.М Осіна про існування як найменш трьох видів рефлексії за ознаками «хороша» и «дурна» (цитується за онтологією авторів, [15]). Вони розділяють види рефлексії за особистісною ідентичністю, емоційними реакціями, що забезпечують фізичне, соціальне та психологічне благополуччя. Автори, посилаючись на емпіричний матеріал дослідження «хорошої» та «дурної» рефлексії, виділили три види рефлексії: 1) позитивна рефлексія (системна рефлексія); 2) проміжна рефлексія (інтроспекція); 3) негативна рефлексія ( квазірефлексія) [15, с.121]

У рольових теоріях ідентичність описується термінами «входження в роль», «ототожнення із зразком професійності». Враженість професійної рольової поведінки здійснюється з позиції прагматичного її значення в професійній діяльності:

• теорія рольової структури особистості (З.М. Мірошник, 2011; 2013; 2018);

• концепція рольових профілів особистості психолога (Б.В. Хомуленко, 2014)

• концепція психологічного опису статусно-рольової структури особистості (В.В. Доценко, 2019; М. П. Лукашевич, 2021; Ю. Кагін і Ю. Яковенко, 2015; А Ручка, Н. Корабльова);

• концепція соціально-демографічних ролей, які знайшли найбільше дослідження в суміжних науках - це філософії, соціології, демографії (Дж. Теннер, 1985; А.А. Налчаджан, 2000).

З.М. Мірошник визначає рольову структуру особистості як детермінант професійної діяльності. «Рольова структура особистості - це таке психологічне утворення, в якому рольові профілі інтегровано в конструктивні моделі поведінки таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність. Цей соціально-психологічний феномен характеризується високим рівнем особистісного розвитку, психологічної культури, самодостатністю і підготовкою свідомості фахівця до динаміки актуалізації та зміни можливих позицій і намірів у процесі суспільної взаємодії» [18]

Звідси випливає висновок: що на стику ідентичності і рефлексії розгортаються сценарії адаптації чи пристосування в залежності від рівнів сенситивності несвідомого або свідомого сприймання «Я».

Передбачаємо, за умов підвищеної сенситивності визначається підвищена логіка несвідомого захисту. Їх семантична сутність виявляє логіку несвідомої сфери суб'єкта, яка є протирічить логіки діалогічного «Я». За умов урівноваженої сенситивності відстежується опора на когнітивну інстанцію, виражену діалогічну відкритість, потребу у встановленні партнерських відносин, прагненні проявити свою творчість та подолати внутрішні протиріччя та пасивність. Важливою ознакою виступає потреба досягати соціальну зрілість. Реалізується ця ознака завдяки позитивній рефлексії, що синтезує існуючими, культурологічними, соціальними цінностями суб'єкта.

Проте, які структурні складові особистості можна взяти для емпіричного доведення представленої нами моделі - «Рефлексія професійно-рольової ідентичності»?

Найбільш відповідною, за нашим переконанням, є теорія структури особистості Дж. Міда. Відзначимо, що особисто ні Дж. Мід, ні його послідовники не дають чітких визначень основних компонентів структури особистості, що дає можливість досліднику розглядати їх орієнтованими, каналізованими, які впливають денотантами при утворенні вторинних рольових патерів поведінки, в тому числі й професійних ролей [17].

Основні компоненти структури особистості за Джорджом Мідом.

• I (дослівний переклад - Я), імпульсивне, імітаційне, активне Я, таке, що задає початок руху особистості;

• рефлексивне Me (дослівний переклад - Мене), імітація «привабливої рольової поведінки» у відповідності внутрішніх бажань: «Яким я хочу, щоб мене бачили інші» / «Яким мене повинні бачити інші»;

• Self (дослівний переклад - «самість» особистості, або ж закріплене особистісне Я), сукупність імпульсивного та рефлексивного Я щодо новоутворення індивідуально визначеного рольового образу «Хто є Я», «Який є Я» [23].

Посилаючись на вище означений теоретичний матеріал, представимо модель рефлексії в професійно-рольовій ідентичності:

1. Базовим утворенням професійно-рефлексивної ідентичності є індивідуально визначена структура особистості, яка має ресурси ідентичної двоїстості (idem (ідентичний, той самий) та ipse (той що, змінюється, різний); idem - тотожність, а ipse - самість»): стійкі компоненти та вторинні, набуті протягом життя. Стійкі компоненти структури домінують протягом усього життя, а вторинні, які сформувалися протягом імітації, наслідування, примусовості, навчанню, походять від домінуючого компоненту структури особистості. Саме у такий спосіб утворюються вторинні професійно-орієнтовані рольові патери поведінки студента-психолога. Наприклад, якщо посилатися на структуру особистості Дж. Міда і обрати домінуючий імпульсивний компонент I (дослівно - Я), то утворення професійно-рольової ідентичності буде носити переважно імпульсивні патери поведінки.

2. Ієрархічний процес формування професійної ідентичності, як показують великий фактаж теоретичних положень (Г.В. Гарбузова, В. А. Гупаловська, Е. Ф. Зеєр , Т.О. Корень, О. М. Мірошниченко, Ю. П. Поваренков, Л. Г. Почебут, О. М. Разумнікова, Л.Б. Шнейдер,) є поетапним. Це дає право стверджувати, що кожний студент «вживається» в професійну роль поступово, переходячи з низького рівня рольової ідентичності на більш вищий.

Посилаючись на структуру особистості Дж. Міда, ми передбачили існування трьох етапів розвитку ідентичності студента в професійній освіті як узагальнення системи смислових значень академічної та практичної психології. Етапи ідентичності перебуваються (і залежать) на перетині свого / чужого, прийнятності / неприйнятності активного діалогічного оволодіння психологічними знаннями, вміннями. Єдність і цілісність Я суб'єкта в професійній ідентичності гарантується нескінченно чисельними дослідженнями з використання структури особистості Дж. Міда.

Методичне забезпечення емпіричного дослідження.

Для досягнення поставленої мети були визначені гіпотетично існуючі три різновиди професійної ідентичності, зміст яких маркується різновидами рефлексії (Л.О. Гапоненко [3]).

Імпульсивне І - це первинний етап ототожнення «Я-образ» в професію психолога, що виражається схильністю діяти у нерозривному зв'язку з несвідомими захисними механізмами цінності інфантильного Я. Професійно-рольова ідентичність за моделлю «Імпульсивне І» функціонує на привалюванні високого рівня сенситивності, схильності стресового стану. Денотат мовлення визначається імперативним та маніпулятивним стилем спілкування. Рольовий репертуар складається із спектру позицій недовіри, псевдо товариськості, підвищеної збудливості.

1. Рефлексивно / Імпульсине Me - це вторинний етап ототожнення «Я-образ», яке формується завдяки таким властивостям особистості як самоаналіз поведінки в напружених та стресових ситуаціях, але з домінуванням інтенсивного перебігу до стресових реакцій, що супроводжуються високою сенситивністю. Денотат мовлення характеризується потягом до самозвинувачення на невідповідності соціокультурних, духовно-моральних, професійних розгортань особистісного ресурсу. Рольова поведінка «Рефлексивне Me» переоцінкою власних недолік, боротьби з «незавершеністю» цільової мети, внутрішньою суперечністю та загострення «Я».

2. Рефлексивне Self - це третій етап входження в професійно-рольове ототожнення, яке поєднує імпульсивні потяги, що контролюються рефлексивною свідомістю. Така їх взаємодія задає низький рівень сенситивності, превалюванням позитивних емоцій, вираженою довіру, гнучкою адаптацією. Узагальнена модель цієї професійно-рольової ідентичності - «Творче Self». Денотат мовленнєвого тексту визначається емоційний інтелектом, самоактуалізацією і опертям на власні можливості та сили.

Для проведення емпіричного дослідження теоретичної моделі рефлексії в професійно-рольовій ідентичності було висунуте припущення:

- за умов позитивної рефлексії визначається професійно-рольова ідентичність «Творчий», в перебігу мовленнєвого тексту студента відстежується низький рівень сенситивності, розумність прагнень збагатити психологічні знання та вміння, вдосконалити професійну діяльність, творча ініціатива, ретельність виконання навчальних та виробничих завдань, пов'язаних із знаходженням корисності для себе та інших;

- за умов інтроспекції визначається підвищена сенситивність, превалювання недовіри у власні професійні успіхи, імпульсивність емоційних станів, залежність від ситуації, що виявляється не сформованістю професійно-рольова ідентичність як перебігу «Рефлексивно-Імпульсивний». В перебігу мовленнєвого тексту студента відстежується амбівалентність почуттів, цінність інфантильного Я в потягах: «хочу - не хочу», «подобається - не подобається», «можу - не можу». В більшій мірі такі студенти орієнтуються на зовнішні умови, невдачі пояснюють зовнішніми обставинами, не здатні прийняти власні похибки. Проте у випадках похвали, здатні добре оволодівати академічними знаннями.

- за умов квазірефлексії визначається незріла професійно-рольова ідентичність «Імпульсивний». У денотатах фіксуються хворобливі переживання за здіяні помилки в професійному навчанні, оскільки мотивом академічного навчання переважно виступають прагматичні мотиви, викликані фокусуванням на власних переживаннях без врахування соціальних цінностей та професійних інтересів.

З метою перевірки вказаних гіпотез були використані наступні методики:

1. «Диференційний тест рефлексивності (ДТР)» (Д.О. Леонтьєва, М.Є. Осіна). ДТР складається із 30 тверджень, згрупованих у три шкали: Системна рефлексія, Інтроспекція, Квазірефлексія.

2. Метод психолінгвістичного дискурсу здійснювався за теорією дискурсу Ернеста Лакло і Шакталя Муффа. Згідно цієї теорії дискурс - це особистісно визначена думка, висловлена в конструкції речення. Водночас, дискурс не зводиться до рівня мовлення або мови. На думку М. Фуко, дискурс - це « сукупність висловлень, що належать до однієї і тієї ж системи формації» [4, с. 110]. Відповіді на питання, «відповідно до яких правил може бути сконструйовано це висловлювання і, отже, відповідно до яких правил можуть відбутися такі висловлювання, ... чому такі висловлювання виникають саме тут, а не деінде», дозволяють нам описати дискурсивні події [14, с. 27].

Технологія вибору дискурсу полягав у виявленні того контексту, в якому розгортаються дискурсивні події:

1) «семантичне значення» - це «боротьба дискурсів», що визначається в посиленні ірраціональних або раціональних значень;

2) «артикуляція» - це озвучення доброзичливості чи ворожості;

3) «вузлові крапки» - це домінування психологічних термінів, понять, оперування психологічними теоріями, навколо яких упорядковуються і набувають професійного значення як рольового самовираження себе. [11] .

Предметний план висловлювання характеризується повнотою, адекватністю і точністю відображення дійсності. Предметно-денотативний рівень тексту значною мірою пов'язаний із характером його втілення у змістовому тексті. Смисловий зміст може бути розглянутий з різних точок зору: категорій смислової інформації; виділення смислових зав'язків; побудови предикативної структури тексту.

Організація дослідження. Базою дослідження виступив психолого- педагогічний факультет Криворізького державного педагогічного університету.

Вибірку склали 68 студентів очно-заочної форми навчання. Розподіл учасників дослідження був такий: 4 особи - чоловіки, 64 жінки, віком від 19 до 35 років, середній вік 25,5. (У нашій роботі ми не змогли визначити суттєвої тендерної різниці в отриманих результатах, що свідчить про необхідність більш детального аналізу з цього питання).

Результати дослідження

За результатами 150 есе був здійснений ДА з визначення професійної ідентичності студента відносно того, як він емоційно сприймає самого себе в навчальній комунікації, які мотивації лежать в основі його професійної освіти, як він уявляє свій рольовий образ «Я - студент-психолог». У відповідності визначених гіпотез, були виділені три групи фразеологічні синоніми, які в той чи іншій мірі позначають одне й те ж саме. Зазначимо, що частота відповідності за обрахунком показала допустиму достовірність - це г = 0,78, p <0,1), що дозволяє розподілити респондентів за рівнями професійно-рольової ідентичності. За результатами есе сукупність вибірки була поділена на три групи.

До першої групи з перевагою рольової інтеракції «Імпульсивний». До цієї були віднесені 17 здобувачів психологічної освіти, що складає 25,0% від загальної кількості учасників цього дослідження, які визначилися за ієрархією емоційних станів в процесі онлайн-навчання. За даними ДА «безпосередньо складова» (БС) дозволила визначити деривації (від лат. derivatio -- «відведення, відхилення») у навчально-професійному навчанні за есе: «Якими б словами, фразами, Ви могли б описати свій емоційний стан після завершення заняття?»; «Які ролі Вам найбільш привабливі у навчальному процесі?», «Яка мета Вашої психологічної освіти?», «В якій професії Ви себе уявляєте після закінчення ЗВО?»

Вузлові крапки денотату: існують бар'єри у спілкуванні, звинувачення інших у власних невдачах, ускладнення реалізувати внутрішні потенціали - це домінування життєвих уявлень про психіку, про професію психолога. Маркерами виступили труднощі подолання конфліктів із близькими «мене ніхто не розуміє», «живу як живу», «не бачу потреби прощати» Домінують денотати нівелювання академічної освіти: «Важко визначити що пам'ятаю, ... треба повторити», «Знання залишились такими, як і були до занять», «Особисто психологічні знання нічого не змінили в моєму житті». ДА «граматичної одиниці» засвідчує, що участь цих студентів у занятті мав нейтральне, нівелююче «значення», яке співпадає з ДА «розстановки» слів у мовленнєвому матеріалі:

1) головного члена речення не визначено, в даному випадку, відсутній іменник, що засвідчує нівелювання процесу професійно-рольової ідентичності студента;

2) безособовість речення свідчить про «автоматичне втягування» студента в навчальний процес, що є перешкодою позитивної інтеграції особистості в професійній освіті, не відповідністю соціальної зрілості щодо формування професійно-рольової ідентичності «Я - студент-психолог».

Маркери ДА за цією групою студентів свідчать, що присутність на занятті має інші цінності, інтереси, мотиви, які не співпадають із професійно- рольовою ідентичністю.

У другу групу увійшли студенти з перевагою рольових інтеракцій «Рефлексивний / Імпульсивний». У цю групу увійшли 39 учасників дослідження (57,35%), які за результатами есе «Якими б словами, фразами, Ви могли б описати свій емоційний стан після завершення заняття?» представили іншу модель емоційних станів у навчально-професійному навчанні. Узагальнення текстового матеріалу формувався на «вузловій крапці» підвищеної чутливості та несприйняття будь-яких ситуацій, в яких би вони виглядали «негарно» відносно суб'єктності в навчальному процесі. Наведемо приклади мовленнєвого матеріалу, який піддавався ДА: «Не виспалась, тому тривожилась, коли не могла відповісти», «Переживала, що не розумію», «Важко переживаю, коли неправильно відповідаю», «Злюсь, коли отримую низьку оцінку».

Надамо психолінгвістичний ДА «елементів» мовленнєвої дії студентів цієї групи:

1) відповіді мають означено-особовий склад граматичної складової, тобто є підтекст, що студент звертається до власного «Я», бо вказується, що це саме його переживання;

2) речення прості односкладові, в яких «значення» і «розстановка» концентрується на проблемі потягу до професійно-рольової ідентичності «Виконавець».

У третю групу увійшли студенти з рольовою інтеракцією «Рефлексивно-творча». Всього було 12 осіб (17,64%), які за результатами есе «Якими б словами, фразами, Ви могли б описати свій емоційний стан після завершення заняття?» «вузлові крапки» визначили на емоційно-стенічних «артикуляціях». Маркерами виступили: довіра «Я довіряю викладачам, що вони наддадуть базу необхідних знань для моєї професійності»; долання внутрішньої боротьби «за - проти»; ідеали «Мій ідеал Е. Еріксон, він так доступно описує психологічні механізми»; кар'єра «Мрію керувати психологічним центром з метою допомогти дітям та підліткам».

Про інтеграцію імпульсивного та рефлексивного свідчать такі есе:

«У мене відчуття радощі від заняття, почуття задоволення», «Я задоволена, що зрозуміла і поглибила попередні знання», «Я зрозуміла, які властивості треба розвивати, а які коректувати» «Вивчення психологічних дисциплін сформувало мої компетенції як психолога, змінило моє ставлення до життя. Я звернула увагу на те, що в мені є риси невротичної особистості, тривога, страх припуститися помилок, амбівалентні почуття до деяких речей, зрозуміла як треба долати ці психічні перешкоди, що заважають людині бути щасливою» (Ульяна, магістр).

«Спочатку було досить важко вчитися, особливо визначити пріоритети навчальних дисциплін. Потім я навчилась визначати план своєї навчальної роботи і, що є найціннішим - це помітити внутрішні конфлікти, які стали бар 'єрами у спілкуванні. Завдяки вивченню фундаментальних теорій, розгляду клінічних випадків, вивченню своїх продуктів навчальної діяльності, дискурсу мови, я почала прозрівати. На моє життя пролилося світло і я зрозуміла, що необхідно змінюватися і переглянути своє ставлення до життя, інакше моє психологічне і соматичне здоров'я страждатиме». (Тетьяна, магістр).

«Я зрозуміла, що та тривога, яка в мене була раніше, не значуща, що в мені є сили долати труднощі і йти до вирішення проблем. У цьому мені допомогли викладачі психології, які пояснювали механізми й закономірності розвитку психіки. Потрібно пробачити, відпустити та жити у герметизованому сьогодні. Дякую за досвід, знання, а головне за те, що я побачила та познайомилася з собою!». (Валерія, магістр)

Результати ДА за трьома групами представлені в таблиці 1.



Таблиця 1. Розподіл учасників дослідження за дискурсивним аналізом (ДА)

Відповідність професійно-рольовій ідентичності за емоційним станом
Низький рівень, рольова інтеракція «Імпульсивна»	Середній рівень, рольова інтеракція «Рефлексивний /Імпульсивна»	Високий рівень, рольова інтеракція «Рефлексивно-творча»
Нівелювання емоційно-чуттєвої сфери, підвищена втома, «холодність» у навчальній взаємодії та комунікації з учасниками навчання, вимушена присутності на заняттях, обмеження психологічних знань на репродуктивному рівні, слабко розвинені практичні вміння вирішувати навчальні задачі.	Підвищена сензитивність, бурхливі реакції у комунікації, які мають як негативні так і позитивні емоційні реакції, переважає тривожність і зневіра у власні потенціали, слабо виражені мотиви суб'єктного сприймання себе в академічному процесі.	Переваги оптимістичного настрою, виражена радість у співпраці в навчальних ситуаціях, самокритичне ставлення до себе, вміння ділитися власним досвідом, гнучка інтеріоризація теорій та опосередкування в практичних завданнях, задоволення від участі в науково-пошукової діяльності .

За диференціальним тестом рефлексивності ДТР були отримані результати домінуючих видів рефлексії, які дозволили розподілити вибірку учасників дослідження на три групи: до першої групи увійшли студенти з домінуванням квазірефлексії 17 осіб (25,0%) системної інтроспекції - це 39 осіб (57,35%) та системної рефлексії 12 осіб (17,64%). Номіналізація різновидів рефлексії як емотивного стану та усвідомленої саморегуляції «Я-образ» визначила взаємозв'язок особистісних властивостей особистості студента з їх психолінгвістичним дискурсом. Виявлена позитивна кореляція між частотою емоційно-мотиваційної спрямованості ДА за есе студентів із механізмом довільного маніпулювання ідеальними змістами в розумовому плані. Виявлена кореляція між переживаннями за означенням «усвідомлені» / «неусвідомлені». Неусвідомлені мотиваційно-когнітивні ознаки характеризували дистанцію між своєю свідомістю та її інтенціональним об'єктом, а також спрямованістю цього процесу на самого себе як на об'єкт рефлексії.

Результати матеріалів представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Структура та типи професійно-рольової ідентичності за методикою «Диференціальний тест рефлексії» Д.О. Леонтьева, Є.М. Осіна

Домінуючий вид рефлексії	Дискурсивний аналіз (ДА) есе	Психологічний тип професійно-рольової ідентичності
Системна рефлексія. Основні ознаки - це усвідомлення навчальних дій та діяльності, спрямованих на мету. Суб'єктне ставлення до себе та свого майбутнього.	«Якщо я захочу, то все в моїх руках»; «Якщо я не вивчив, то відчуваю, що не вчусь, а повзу»; «Відчуваю радість від навчання на спеціальність «Психолога»; «Протягом навчання оволоділа розумінням власної поведінки та поведінки інших, це радує»; «Вірю в майбутній успіх в діяльності психолога».	Емоційно-стенічний тип професійно-рольової ідентичності. Характеризується нормативними соціально-зрілими рольовими позиціями для повноцінної інтегрованості в академічний процес професійної освіти. Гнучко адаптується в ролях: «Я-дослідник», «Я-діагност», «Я-пошукач», «Я- спостерігач», «Я-асистент психолога», «Я-асистент тренера СПТ», «^-асистент психотерапевта»
Системна інтроспекція. Основні ознаки - це управління емоційним, мотиваційним та когнітивним аспектом психіки спрямовані на власні переживання, що перешкоджає споглядати себе «збоку»	«Я завжди сумніваюсь як правильно вчинити»; «Дуже хвилююсь, якщо з кимось не вийшли дружні стосунки»; «Часто коли роблять мені зауваження, то мені дуже соромно і хочеться кудись утекти»; «Не вірю, що людина здатна простити того, хто завдав жалю».	Сенситивно-активний або сенситивно-пасивний тип професійно-рольової ідентичності. Характеризується рольовими позиціями надмірної залежності від обставин, він інших, боязливим ставленням до нового та меланхолічним стилем комунікації.
Квазірефлексія.	«Не можу перебороти свій гнів, коли мені заважають»; «Я не вважаю, що треба толерантно відноситись до тих, хто тебе знецінює»; «Завжди вступаю в лайку, коли «достають»»; «Я ненавиджу «придурків», які навчають на психолога, але не вміють цінувати дівчат»; «У моїх невдачах винні батьки та вчителі».	Симуляційний тип професійно-рольової ідентичності, характеризується захисними рольовими позиціями нівелювання інших, концентрації на егоїстичних інтересах з перевагою безпідставних фантазій.
Основні ознаки - концентрація на власному «Я», виражений егоцентризм, знецінювання інших, нівелювання соціальних та професійно значущі цінності

За результатами проведеного дослідження визначені три рівня сформованості професійно-рольової ідентичності.

Низький рівень визначається домінуючою поведінкою «Імпульсивний» (професійна деформація), характеризується домінуванням квазірефлексії, що веде до резонерських спекуляції та безпідставних фантазій, які є швидше психологічними захистами, уникнення від реальності. В студентів цієї групи визначені маркери: «вимушеність отримати вищу освіту», «інтерес викликають тільки окремі дисципліни», «вчитись на психолога - це бажання батьків».

Середній рівень визначається професійно-рольовою ідентифікацією «Рефлексивно-Імпульсивний», які знаходяться в перебігу від зовнішніх ситуацій. Характеризується залежністю мотивів до розвитку професійно- рольової ідентичності від емотивного стану, який корелює з амбівалентними лінгвістичними маркерами ДА - це «хочу - не хочу», «подобається навчатися - не подобається навчатися», «цікаво - нудно». ДА психолінгвістичного матеріалу не підтвердив усвідомленого вибору професії: «ця професія не може задовольнити мої життєві інтереси», «до вступу я уявляла, що зможу здивувати людей своїм впливом на них», «Я ще не визначилась ким буду працювати», Мені інколи вважається, що професія психолога - це цікаво, а інколи, навпаки».

Високий рівень визначається сформованою професійно-рольовою ідентичністю «Рефлексивно-творчий», домінує системна рефлексія, виявляється найбільш об'ємне та багатогранне розуміння соціальної значимості професії «Психолог», проявляється здатність пояснювати навчальні завдання понятійним апаратом з опорою на теорії, екзистенційно сприймають своє майбутнє. В навчальних та соціальних ситуаціях інтерактивна роль «Творчий» визначався статусно-рольовими ролями: «Я-дослідник», «Я-діагност», «Я-пошукач», «Я-спостерігач», «Я-асистент психолога», «Я-асистент тренера СПТ», «Я-асистент психотерапевта» та інші, які мають ознаки цілісної особистості.

Отже, поставлені припущення проведеного дослідження підтвердили, що системна рефлексія є головним психологічним механізмом у формуванні нормативної професійно-рольовій ідентичності студента-психолога. Утворення професійно-рольової ідентичності є поетапним процесом, феноменологічно об'єднує внутрішні ознаки емоційного сприймання світу, ставлення до себе та до інших, що визначається показником сенситивності. Ієрархічне ототожнення суб'єкта освіти в професійно-рольові позиції проходять етапи від імпульсивного до імпульсивно-рефлексивного та завершуються усвідомленою свідомістю, тобто позитивною рефлексією структурної складової Self. За психолінгвістичним аналізом на цьому етапі ідентичності студенти оволодівають рольовими репертуарами: «Я-дослідник», «Я-діагност», «Я-пошукач», «Я-спостерігач», «Я-асистент психолога», «Я-асистент тренера СПТ», «Я-асистент психотерапевта» та інші.



Висновки

Автор представив теоретичну модель «Рефлексія професійно-рольової ідентичності» та експериментальний аналіз підходів до її концептуалізації. В основі цієї теорії закладена ідея про цілісність існування структури особистості за Дж. Мідом, характерною ознакою якої є зв'язок внутрішнього світу суб'єкта із зовнішнім завдяки символічної інтеракції із світом, із ставленням до себе, із соціальною цінністю інших. Із позицій емоційного зв'язку з когнітивною інстанцією позитивної рефлексії відслідковується поглиблене розуміння студентом ознак рефлексії професійно-рольової ідентичності. Визначені ієрархічні етапи переходу від рольового привалювання «Імпульсивний» до більш вищого - це «Рефлексивно / Імпульсивний» та подальшого переходу на найвищий (нормативний) етап - «Рефлексивний - Творчий». Це перехід від нижчого етапу до більш вищого потребує цільового психолого-педагогічного супроводу і більш детального дослідження.

За емпіричним матеріалом доведено, що позитивна рефлексія є домінуючим психологічним механізмом саморозвитку особистості студента та здатністю адекватно ідентифікувати як власні стани, так і оточуючих. Така здатність обумовлює доброзичливу відкритість, товариськість, творчість та рольову стійкість споріднених рольових репертуарів - це «Я-дослідник», «Я-діагност», «Я-пошукач», «Я-спостерігач», «Я-асистент психолога», «Я-асистент тренера СПТ», «Я-асистент психотерапевта» та інші. Більш ретельного вивчення потребує надмірна активність студентів до професійного навчання, яка, на перший погляд може здаватися як позитивна ознака професійно-рольової ідентичності, проте, за умов реактивних дій, підвищений сенситивності, ініціювання активності на сенсорно-перцептивному рівні та низькому рівні її усвідомлення, рольовий репертуар носить неусвідомлений потяг реалізації цінностей інфантильного Я.



Список використаної літератури

1. Архипова Є.О. Конвенціональна та маніпуляційна комунікативні стратегії. URL.: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:6Ij89yi ThHAJ:https://ktpu.kpi.ua/ wp-content/uploads/2016/02/Konventsionalna. pdf+&cd= 1 &hl=uk&ct=clnk&gl=ua

2. Гапоненко Л. О. Рефлексивно-рольове вимірювання соціального інтелекту як ознака соціальної зрілості студентів. URL.: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3984

3. Гапоненко Л.О. Маркери рефлексії аксіологічних принципів у розвитку професійної ідентичності здобувачів закладу вищої освіти. 2021. С. 110-118. UTL.: http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/7482/document.pdf

4. Гапоненко Л.О. Рефлексивні стадії новоутворення професійної ідентифікації студентів. Modern engineering and innovative technologies. N. 75-01 (2021). Р.123-129.

5. Горностай П.П. Т.М. Титаренко Основні тенденції функціонування особистості в ракурсі рольової теорії. UTL.: http://gorn.kiev.ua/Gorn2002-2.pdf

6. Зливков В. Л. Самоідентифікація в педагогічній комунікації. Київ.: Український центр політичного менеджменту, 2005. 144 с.

7. Йоргенсен М., Філліпс Л.Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод. Пер с англ.. 2-е изд, испр. Харьков.: Гуманитарный центр, 2008. 352 с.

8. Лебединська І.В. Ідентичність і культура. Досвід психологічної інтерпретації. Київ.: Золоті ворота, 2012. URL.: https://core.ac.uk/download/pdf/162001473.pdf

9. Мірошник З.М. Рольова структура особистості вчителя початкових класів. Харків, ХНПУ, 2011. 306 с.

10. Мірошник З.М. Рольова структура особистості практичного психолога в контексті сучасних психологічних теорій особистості. URL.: file:///C:/Users/user/Downloads/ Vonu_psi_2013_18_4_30.pdf

11. Психолінгвістичний текстовий аналіз. URL.: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:gXqdXiRmlhIJ:https://uk.xn--7sbiewaowdbfdjyt.pp.ua/1312278/1/psikholingvistichniy-tek

12. Ериксон Е. Детство и общество. 1963. URL.: http://psychoanalysis.by/wp-content/uploads/2018/04/detstvo_i_obshestvo.output.pdf

13. Юнг К.-Г. Психологические типы. Определение терминов URL: https://gtmarket.ru/library/basis/4132/4146

14. Discourse Analysis as Theory and Method by Marianne W Jorgensen Paperba: URL.: https://azargh.farhang.gov.ir/ershad_content/Media/image/2012/06/175374_orig.pdf

15. Leontiev AA Fundamentals psycholinguistics 5 th ed Sr Tutorial Leontev Osnovy psikholingvistiki 5 e izd ster uchebnik Hardcover - January 1, 2008. URL.: https://www.amazon.com/ Leontiev-Fundamentals-psycholinguistics-Tutorial-psikholingvistiki/dp/5769551461

16. Leontyev, D. A. Psychology of meaning: nature, structure and dynamics of semantic reality. Moscow: Smysl. 2014. Retrieved from: https://lib.unidubna.ru/search/files/psy_leo_psy_ smisla/1.pdf

17. Mead G. H. Mind, self and Society. Chicago: The Univ. of Chicago Press, 1946. 401 p.



Referenсеs

1. Arkhypova Ye.O. Konventsionalna ta manipuliatsiina komunikatyvni stratehii. URL.: https://webcache. googleusercontent.com/search? q=cache:6Ij89yi ThHAJ:https://ktpu.kpi.ua/wp-content/uploads/2016/02/Konventsionalna. pdf+&cd= 1 &hl=uk&ct=clnk&gl=ua

2. Haponenko L. O. Refleksyvno-rolove vymiriuvannia sotsialnoho intelektu yak oznaka sotsialnoi zrilosti studentiv. URL.: http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3984

3. Haponenko L.O. Markery refleksii aksiolohichnykh pryntsypiv u rozvytku profesiinoi identychnosti zdobuvachiv zakladu vyshchoi osvity. 2021. S. 110-118. UTL.: http://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/7482/document.pdf

4. Haponenko L.O. Refleksyvni stadii novoutvorennia profesiinoi identyfikatsii studentiv. Modern engineering and innovative technologies. N. 15-01 (2021). R.123-129.

5. Hornostai P.P. T.M. Tytarenko Osnovni tendentsii funktsionuvannia osobystosti v rakursi rolovoi teorii. UTL.: http://gorn.kiev.ua/Gorn2002-2.pdf

6. Zlyvkov V. L. Samoidentyfikatsiia v pedahohichnii komunikatsii. Kyiv.: Ukrainskyi tsentr politychnoho menedzhmentu, 2005. 144 s.

7. Yorhensen M., Fillips L.Dzh. Dyskurs-analyz. Teoryia y metod. Per s anhl.. 2-e yzd, yspr. Kharkov.: Humanytarnbii tsentr, 2008. 352 s.

8. Lebedynska I.V. Identychnist i kultura. Dosvid psykholohichnoi interpretatsii. Kyiv.: Zoloti vorota, 2012. URL.: https://core.ac.uk/download/pdf/162001473.pdf

9. Miroshnyk Z.M. Rolova struktura osobystosti vchytelia pochatkovykh klasiv. Kharkiv, KhNPU, 2011. 306 s.

10. Miroshnyk Z.M. Rolova struktura osobystosti praktychnoho psykholoha v konteksti suchasnykh psykholohichnykh teorii osobystosti. URL.: file:///C:/Users/user/Downloads/Vonu_psi_ 2013_18_4_30.pdf

11. Psykholinhvistychnyi tekstovyi analiz. URL.: https://webcache.googleusercontent.com/ search?q=cache:gXqdXiRmlhIJ:https://uk.xn--7sbiewaowdbfdjyt.pp.ua/1312278/1/psikholingvistichniy-tek

12. Erykson E. Detstvo y obshchestvo. 1963. URL.: http://psychoanalysis.by/wp-content/uploads/2018/04/detstvo_i_obshestvo.output.pdf

13. Iunh K.-H. Psykholohycheskye typbi. Opredelenye termynov URL: https://gtmarket.ru/library/basis/4132/4146

14. Leontiev AA Fundamentals psycholinguistics 5 th ed Sr Tutorial Leontev Osnovy psikholingvistiki 5 e izd ster uchebnik Hardcover - January 1, 2008. URL.: https://www.amazon.com/ Leontiev-Fundamentals-psycholinguistics-Tutorial-psikholingvistiki/dp/5769551461

15. Leontyev, D. A. Psychology of meaning: nature, structure and dynamics of semantic reality. Moscow: Smysl. 2014. Retrieved from: https://lib.unidubna.ru/search/files/psy_leo_psy_ smisla/1.pdf

16. Mead G. H. Mind, self and Society. Chicago: The Univ. of Chicago Press, 1946. 401 p.

Размещено на Allbest.ru