Концепція потужних знань і географічна освіта у новій українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Концепція потужних знань і географічна освіта у новій українській школі

Марія Лаврук

Проаналізовано нові концептуально-методичні тенденції в шкільній географії у країнах з оптимальними навчальними моделями цього предмета з метою урахування їхнього досвіду в контексті завдань Нової української школи. З'ясовано зміст і особливості концепції «потужних знань з географії» «powerful knowledge of geography», які можуть модернізувати зміст шкільної географії, підняти її інтелектуальний престиж і життєву актуальність. Потужними вважають такі знання, які забезпечують нові способи мислення про світ і здатні змінити стосунки молоді з навколишнім середовищем; дають школярам потужні способи аналізу, пояснення та розуміння; сприяють формуванню критичного і незалежого мислення, розвивають географічне міркування про те, як знання створюються, перевіряються та оцінюються; дають змогу молоді стежити за дискусіями з важливих місцевих, національних та глобальних проблем та брати участь у них; сприяють розумінню чинників різноманітності світу.

У розробленні програм з географії для Нової української школи потрібно брати до уваги такі прогресивні риси сучасних навчальних програм з географії, за якими навчаються школярі Англії, Німеччини, Фінляндії, Японії, Сінгапуру, Австралії: 1) загальногеографічний (поєднання фізичної і соціальної географії) та міждисципплінарний підхід до пізнання геопросторових явищ, об'єктів, процесів на всіх етапах навчання; 2) акцент на способи взаємодії людини з довкіллям і результати цієї взаємодії; географія культурних ландшафтів, географія для сталого розвитку; 3) вивчення в одному курсі територіальних об'єктів різного масштабу (від локального до глобального) як демонстрацію географічних горизонтальних і вертикальних причинно-наслідкових зв'язків; 4) географічне критичне мислення як результат навчання; 5) опанування геоінформаційних технологій як ресурсу для життєдіяльності і розвитку; 6) спостереження і польові дослідження як важливу складову предметної компетентності.

Ключові слова: дидактика географії, концепція потужних географічних знань, географія у Новій українській школі.

Вступ

Постановка проблеми. Зміст і якість географічного знання, яке покликана формувати сучасна школа в умовах стрімких соціальних та екологічних змін і вільного доступу до географічної інформації через ІКТ, залишається актуальною проблемою для українського та світового освітнього простору. Початок ХХІ ст. став часом активних концептуальних пошуків і переформатування навчальних програм з географії в усіх розвинених країнах світу. Головній проблемі дидактики географії присвячено публікації у найбільш рейтингових наукометричних журналах з географічної освіти, таких як «International Research in Geographical and Environmental Education» («Міжнародні дослідження в галузі географічної та екологічної освіти»), RIGEO («Огляд міжнародної географічної освіти в Інтернеті»), в професійних науково-методичних журналах, які виходять у країнах з найбагатшою традицією географічної освіти: «Teaching Geography» («Викладання географії») - журналі британської Географічної асоціації, «The Geography Teaser» («Вчитель географії») - журналі Національної ради з географічної освіти (Великобританія), «GW-Unterricht» («Уроки GW») - журналі Асоціації географів німецьких університетів; «Geographical Education» («Географічна освіта») - журналі Австралійської асоціації вчителів географії та ін.

В українському освітньому просторі проблема розроблення нового змісту географічної освіти гостро постала у зв'язку з впровадженням концепції Нової української школи, затвердженням у 2020 р. Державного стандарту базової середньої освіти, відповідно до якого структура і зміст шкільної географії вперше за майже столітній період мали б зазнати суттєвих змін. Зміст географічного компоненту у Державному стандарті-2020 [2] значно вужчий, ніж у чинному Державному стандарті-2011 [1]. Водночас географію вже традиційно, без урахування сучасних дидактичних і науково- фахових напрацювань, віднесено до природничої освітньої галузі, що ускладнює авторам навчальних програм закласти в них соціально-природничий характер предмета і відібрати для вивчення життєво необхідні й особистісно важливі для учнів теми. У цьому контексті українським освітянам варто наслідувати кращі надбання зі світової дидактики географії і розвивати перспективні дослідницькі проблеми з урахуванням національних здобутків.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Пошукам нового змісту і якості шкільних географічних знань присвячено праці вітчизняних фахівців з дидактики географії: концепцію навчання географії України розробили Л. Вішнікіна, О. Надтока, О.Топузов [6]; основи компетентнісного підходу до навчання географії та оцінювання предметних компетенцій розкрили у своїх працях Л. Вішнікіна [4], Л. Гільберг, Л. Паламарчук [5], С. Науменко [8]; позицію географії в контексті нової української школи проаналізували І. Кравцова [7], Н. Свір [9].

Прийоми контен-аналізу опублікованих статей у провідних науково-методичних журналах світу показали, що найбільш популярною і обговорюваною за період 2012-2022 рр. стала концепція «потужних знань» («powerful knowledge»), «потужних дисциплінарних знань» («powerful disciplinary knowledge» - PDK), «потужних знань з географії» («powerful knowledge of geography» (PGK)). Дискусійне обговорення освітянами концепції потужних знань (на відміну від традиційних знань) розпочалось 2010 р. після представлення її автором - англійським фахівцем у сфері соціології освіти Майклом Янгом в Управлінні освітніми траєкторіями в Європі (GOETE) (Young, M. (2010)) [21].

Західноєвропейські, американські, австралійські, сінгапурські географи-освітяни намагались адаптувати її до своєї галузі, вбачаючи в концепції нові можливості («capabilities») для географії як самостійного предмета в школі, а саме у проєктуванні нового змісту шкільної географії, у піднятті її інтелектуального престижу (Catling S., & Martin F. (2011)) [12], (Lambert, D. (2014)) [15] та ін. Довший час дискусія мала здебільшого дидактично-філософський зміст, а спроби інтерпретувати предметну суть потужних знань з географії простежується з 2015 р. у спеціальних публікаціях: Maude A. (2015) [16]; Slater F. & Graves N. (2016) [18]; Uhlenwinkel A., Beneker T., Bladh G., Tani S., & Lambert D. (2016) [19]; Huckle J. (2017) [13]; Maude A. (2018) [17]; Bustin R. (2020) [11].

Мета статті - аналіз нових концептуально-методичних тенденцій у світовій шкільній географії в контексті урахування актуального досвіду для реалізації завдань Нової української школи.

Виклад основного матеріалу

Потужні знання (ПЗ), на думку англійського соціолога М. Янга, мають бути: 1) відділені від повсякденного досвіду; 2) систематичні, у формі понять, що утворюють предмети або дисципліни; 3) спеціалізовані, вироблені різними групами, наприклад, університетами [22, с. 74-75]. Такі знання пов'язані з новим способом мислення, якого має навчити школа. В них є значна артикуляція на зв'язок шкільної освіти з академічною освітою.

Детальну відповідь на питання щодо змісту і характеру потужних знань з географії дав Аларік Мод - доцент кафедри географії факультету суспільних наук Університету Фліндерса (Австралія), який виділив п'ять типів потужних знань з географії [16, 17]. Усі п'ять типів знань можуть впливати на ідеї, цінності і дії молоді, що робить їх особливо потужними.

Таблиця 1 Властивості і зміст потужних географічних знань (за Аларік Мод [16, 17])

Концепція ПЗ не містить детального переліку того, що навчати, а скоріше - це вказівка на «спосіб мислення, який потрібно розвивати» [20, с. 75]. Її можуть застосовувати вчителі як критерій відбору змісту навчальної інформації для викладання географії. Варто зауважити, що ця концепція поширюється в країнах, у яких учителі мають значну автономію у формуванні змісту шкільного предмета.

Ідею географічних знань, які спонукають до географічного критичного мислення і є в такий спосіб потужними, вже відображено у навчальних програмах в Англії, Австралії, Фінляндії. Ось приклад структури шкільної географії у старших класах Фінляндії, де географія там, як і в Україні, належить до природничої освітньої дисципліни (табл. 2).

Таблиця 2 Зміст шкільної програми з географії у фінській старшій середній школі [20]

Навчальну програму, яка передбачає потужні знання, ще називають навчальною програмою мислення, проте це не детальна нормативна декларація, а жива динамічна програма, в якій беруть участь і вчителі, і учні, а також академічні географи [11]. шкільний географія навчальний

У зв'язку з тим, що основою потужних знань є мислення - релятивне, системне, критичне (а в підсумку - географічне), в зарубіжній освіті переглянуто відому в дидактиці таксономію Блума, яку досі застосовували для формування завдань для розвитку різних рівнів мислення. У новій таксономії, яку пропонують науковці для практичного застосування в шкільній географії, використано таксономією Марзано та Кендалла (2008), яка ураховує досягнення сучасної когнітивної науки. Внаслідок цього з'явилась удосконалена таксономія рівнів мислення і структура класифікації завдань з географії (GTC) [14]. У ній виділено чотири рівні мислення:

1) мислення нижчого порядку (LOT), яке охоплює навички мислення, що стосуються запам'ятовування набутих знань; 2) використання стратегій мислення (UTS), на якому когнітивні процеси сприяють розумінню граматики географії, а учні розвивають систематичні знання; 3) часткове мислення вищого порядку (PHOT), яке складається з окремих когнітивних процесів, пов'язаних з категоріями аналізу, оцінки та творення у відомій таксономії Блума. За допомогою завдань PHOT в учнів розвивається розуміння того, що існує кілька способів упорядкування, інших інтерпретацій та різноманітних рішень, що сприяє отриманню знань, потрібних для участі в суспільних дебатах [15]; 4) мислення вищого порядку (HOT), яке можна відрізнити від PHOT за формою репрезентації, таких як написання статті, яка дотримується стандартів науки. Тут учні освоюють і практикують мову, яка дає можливість їм брати участь у суспільних дебатах. До цього рівня автори ще включили інструмент «роздуми над змістом, процесом або собою», оскільки метапізнання, поряд з перевіркою правильності, послідовності та упередженості інформації, особливо щодо її змісту, має вирішальне значення для розвитку знань про знання [14].

Размещено на Allbest.ru