Урок позакласного читання: "Хто ми ?!" (за романом Світлани Талан "Розколоте небо") 11 клас

Так, звичайнісінька ластівка. А чому саме ластівка! (Головну героїню дівчину Варю батько називав Ластівкою').

- Чому він її так називав?

(Вона була маленькою, ніжною, тендітною...)

- А що ви знаєте про пташку ластівку?

• оселяється поблизу домівок, приносить щастя;

• любить сидіти на дроті;

• не можна брати в руки - буде ластовиння;

• не можна руйнувати гніздо - будеш покараний;

• дуже миролюбна пташечка.

- Для того, щоб ми опинилися в минулому, візьміть на парті ластівочку - брошку та прикріпіть її до грудей. Заплющіть очі й уявіть дорогу для вас людину, яка, на жаль, залишилася в минулому, але ви її дуже любите.

Розплющіть очі. Ми опинилися в кінці 20 -х - на початку 30-х рр. (19291934) ХХ століття. Наша ластівочка-навігатор допоможе нам завдяки головній героїні Варі подивитися на минуле українського народу очима українців, які жили на землях Луганської області на початку ХХ століття. Отже, куди ж ми вирушимо спочатку?

(Відкриваємо аркуш)

Сім'я

- Завітаймо в гості до цієї родини. Хто на нас там чекає? Хто входить до складу родини Чорножукових?

*Батько Павло Серафимович, мати Надія, діти: Ольга, Михайло, Варя; бабуся.

- Що знаємо про цю родину на початку твору?

*Заможна.

*Усього досягла своєю працею.

- Чи жили вони разом?

(Ні, Варя доглядала бабусю, бо та не хотіла залишати старенької хати.

*Батьки жили в новій хаті.

*Ольга жила окремо: у неї була своя сім'я).

- Як батьки ставилися до дітей?

(Павло Серафимович: "Усі діти однакові. Вони як пальці на руці - яку пучку не вріж, однаково боляче").

- Чи була ця сім'я жадібною у ставленні до інших людей? От ми хочемо завітати до них у гості... А як вони ставляться до людей?

*Варя дружила з Ганнусею, подарувала їй намисто, чобітки.

*На роботу взяли батька Ганнусі та її саму, ставилися як до рівних і подавали милостиню бідним.

*Варя закохана в Андрія, хоча він і бідний.

Ставлення батька: він проти стосунків доньки та Андрія, бо пообіцяв її іншому (дівчина не пішла проти волі батька.).

*Кузьма Щербак і Павло Чорножуков (1) обід на полі: "Пообідаймо разом"; 2) Павло врятував, коли Кузьма тонув; 3) зробили надрізи на руках, що будуть братами в житті й не залишать один одного в біді).

- Чи був Павло Серафимович вимогливим до себе?

*Спав на камені (якщо зробив щось не так: голова - на камені, ноги - на подушці: "Нехай помучиться голова, якщо думати не хотіла").

*Ходив босий: "Земля лікує краще будь-якого лікаря".

*Важко працював.

Висновок: дружна, щаслива, заможна родина.

Що викликає занепокоєння: не хочуть бідного зятя! (почепити знак "занепокоєння").

- Куди ж далі поведе нас ластівочка?

Кобзар

- Що ми знаємо про кобзарів?

*Сліпий чоловік із хлопчиком-поводирем.

*Грає на кобзі або бандурі.

Інформація про інструмент:

* БАНДУРА - майже той самий інструмент, що кобза, але більш удосконалений;

*КОБЗА - єдиний інструмент, який проходить обряд освячення:

1) одклінщина (біля святого храму, де не було жодної сторонньої душі: "лише кобзар під небом та Бог на горі";

- Дається обітниця обраному шляху;

- Читається 60 молитов);

2) визволівка (клятву дають із суворих присяг).

- Як же звучить бандура? Чому її звучання так привабило слухачів? Послухайте ж, як звучить бандура. (Грає бандуристка)

- Який закон був порушений вами щойно, коли зіграла бандуристка?

*Кобзарям не заведено було аплодувати!

- Як пов'язаний кобзар із твором?

*Образ кобзаря Данила є наскрізним у творі.

- Чому кобзарі були дуже важливими для України? Що вони таке цінне зробили?

*Приносили вісті, правду розповідали.

*Намагалися зробити добро для людей.

*Відчували, де джерело. Наприклад, Данило викопав по світу шість криниць.

- У яких творах ще зустрічали образ кобзаря?

*Тарас Шевченко "Катерина";

*Фільм "Поводир".

Презентація:

уривок із фільму "Поводир"

- Так, кобзарі говорили правду в очі:

"Покликання істинного кобзаря - нести людям правду" (Кобзар Данило)

- Рушаймо ж далі за Ластівочкою!

Знахарка (Травознай)

- Чому Ластівочка хоче, щоб ми завітали до Травозная? Чи була важливою роль знахарок в Україні? Як це показано у творі? Як ставилися люди до знахарок?

*Уляна. Лікувала травами, зашіптувала, знала наперед.

*Люди обходили стороною, а коли ніхто не міг допомогти - зверталися саме до неї.

*Уляна казала: "Хочеш взнати, що таке невдячність? Тоді зроби людям щось добре".

Варя відповіла: "Навіщо ти так? Якщо ти до людей із відкритим серцем, душею, то й вони до тебе теж".

- З чого видно у творі, що Уляна - теж людина?

*Важко переживала голод, збожеволіла, зварила дитину.

- Чи варто, на вашу думку, знати майбутнє?

- Що напророкувала Уляна Варі?

*"Хмари, чорні хмари нависли над селом. Вони вже зовсім низько, а в них горе та сльози, сльози та горе. І плакати за померлими вже нема сил. Сил у людей нема - стільки горя навколо. Мерці під ногами, а їх нема кому ховати. І піде брат на брата, сина батько прокляне, а сини відвернуться від батьків. Таке буде. Скоро. Незабаром. Своя плоть буде найсмачнішою. І рідною кров 'ю дітей годувати будуть. А хліб стане і життям, і смертю. І небо. Одне на всіх небо буде розколотим. Небо розколеться навпіл".

- Чи здійснилися ці пророцтва Уляни?

(На жаль, так.)

- Наступний маршрутний лист -

Колгосп

- Проблемне питання:

- Що доброго й що поганого було у створенні колгоспів?

I ряд ^ що добре? II, III - що погане?

ДОБРЕ:

*колективне господарство;

* рівноправність;

*якщо в когось не було нічого, з'явилася можливість мати.

НЕГАТИВНЕ:

*насильно;

*відбирали зароблене працею ^ худобу, хату;

*відбирали землю;

*розбрат у родинах;

*погрожували зброєю (розмова двох хлопців на перших зборах, коли побачили чекіста з наганом:

- А в кого він буде стріляти?

- У ворогів, у кого ж іще.

Малий хлопчик роззирнувся, не розуміючи, де ж ті вороги.)

- Як поставилися Чорножукови до створення колгоспів?

*Батько був проти, не вступив; його брати - теж.

*Син Михайло вступив і відмовився від батьків.

*Відібрали землю, залишили їм тільки 0, 2 г.

*Відібрали в них хату під сільську раду. ("Стояли, підтримували один одного, як на цвинтарі, проводжаючи в останню путь рідну людину. В усьому була їхня праця".

Мама: "Можна я попрощаюся з хатою? Прийде час, і вас проклянуть нащадки! (^ Зайшла в хату й повісилась.).

- Сім'ї братів постраждали:

*сім'ю одного брата вислали;

*сім'я іншого брата спалила себе з дітьми (Гордій Чорножуков)

- Ластівочка пропонує нам наступний маршрутний лист:

Віра в Бога (ікона)

Завдання: сформулювати чіткі правила щодо ставлення радянської влади до релігії.

Робота в парах

У суспільстві

У творі

¦ Заперечення Бога.

¦ Закрили церкву.

¦ Знищення церков.

¦ Син Михайло знімав хрести, дзвони.

¦ Топталися по іконах, коли хату відбирали.

- Проблемне питання: це добре чи погано, що влада насаджує людям вірити чи не вірити в Бога?

- Куди ж далі веде нас Ластівочка?

Колоски (Голодомор)

- Влада виконує цинічну функцію: вимагає від людей чесності, порядності, а сама порушує права людини.

- Доведіть, будь ласка, де у творі видно, що в 30 -х рр. ХХ ст. в Україні дійсно був голодомор:

*"Закон про 5 колосків"

(Переорювали поля, щоб не дісталося людям, бо люди змушені були йти по колоски, що залишилися незібраними ^ не було що їсти).

*Активісти відбирали все, створено комнезами (комітети незаможних селян). Серед них - Ганька (її перестали називати Ганнусею!), яка з ненавистю відбирала в селян усе (приклад із квашеною капустою).

*Викопували буряки, кукурудзу ^ коли це робили, то намагалися, щоб ніхто не бачив, бо доносили один на одного:

"Люди стали злі, кожен дбає лише про себе" (Ольга).

*Величезні податки, особливо тим, хто не вступив до колгоспу.

*Відібрали землю, людям залишили по 20 соток (тим, хто не колгоспники!): навіть могилки опинилися на чужій землі. Дуже просили, то могилки залишили...

*Ганька: "Ми все одно знайдемо хліб. Не надійся на спокій, куркулько Ластівко!" У людей відбирали, а самі дещо забирали додому.

*Люди ставали злодіями; ішли в ліс і ставали злодіями.

*Величезні податки, навіть на кущі і дерева.

*У крадіжці запідозрили жінку: залякували, били по ногах палицею, відрізали ножицями косу, руки облили гасом, погрожували підпалити: Биков то запалював сірники, то гасив перед очима напівживої з переляку колгоспниці.

*Самі колгоспники і то ховали, бо боялися, що опиняться в подібній ситуації.

*Жебраки зайшли погрітися й почали хапати з каструлі лушпайки, що варилися корові.

*Корову вкрали.

* Зерно сховали в мамину труну, бо свіжа могила.

*Зерно ховали на горищі сільради ("у себе ж шукати не будуть!").

*Люди пухли з голоду.

*Скрізь міліція: щоб куркулі не проникали в місто.

*Смерть бабусі.

*Діти на уроці не могли працювати: "А людське м'ясо смачне?"

*У Росію везли речі, щоб обміняти на харчі.

*Котів, собак, людей їли.

*У дитини випитували інформацію цукеркою.

*Марічка збожеволіла.

*На хуторі всі померли.

*Сусід прийшов, попросив щось їсти і помер.

*Ольга відправила сина поводирем Данилові.

*У дитячі будинки підкидали дітей.

*Людей кидали в кислоту.

*Ховали на смітниках (якщо самогубець, але рідні старалися в саду, на городі).

*Ольга вбила батька.

*Уляна зварила дитину, збожеволіла...

*Знищували кобзарів (Данило загинув у 1934 році на з'їзді кобзарів у Харкові).

Презентація про голод

- Невже не було тих, хто хоча б спробував допомогти людям? Невже не було тих, хто опирався радянській владі?

*Богдан (комсомолець, який відмовлявся відбирати в людей останнє).

*Кузьма Щербак (його завжди мучили докори сумління, а коли його тимчасово поставили замість голови колгоспу - почав роздавати людям зерно, хоча знав, що підписує собі смертний вирок...).

- Чому люди не емігрували, не тікали?

*Селяни не мали паспортів і не могли жити там, де вони хочуть, бо вони мали жити там, "де потребують інтереси держави". Видавали довідки!

- На кого ж у людей була надія?

*"Може, якби сам Сталін взнав про біду, щось би змінилося."

(Кобзар Данило)

*На те, що вдасться в Росії обміняти речі (але ж виїхати не можна було!)

*На Бога (але не дозволяли молитися).

*На себе.

- А куди ж Ластівочка нас привела? Що вважає вона?

Сім'я

- Ластівочка-дороговказ водила, водила нас, але, як ви помітили, знову привела до родини.

Бо все починається з домашнього вогнища, бо

родина - основа життя людей!

Навколо змінюються події, люди, місце проживання, а родина - це те, із чим пов'язане наше життя. Цінуйте своїх рідних!

Дороговказів більше немає, отже, нам час повертатися до сучасності...

Заплющіть очі.

IV. Підведення підсумків уроку.

- Отже, дорогі діти, ми повернулися з минулого. Побачили, як жили українці в 20-30-х рр. ХХ ст. Дійсно, дуже важко було. І важко не тільки в ці роки. Але ми вижили, вистояли. Чому? Бо завжди знаходилися люди, які вважали себе частинкою України, які готові були віддати за неї життя. Згадаймо ж тих, кого сміливо можемо називати українцями, незважаючи на те, хто вони за національністю, у який час жили.

На жаль, багато кого вже немає на цьому світі, бо ціна любові до України часто дуже велика - саме життя.

Презентація

- Можливо, не всіх цих людей ви знаєте поіменно, хоча варто було б. Але не забуваймо, що історію творили не тільки відомі особистості - її творили наші бабусі й дідусі, прабабусі й прадідусі - усі ті, хто жив на цій землі, хто любив цю землю, цих людей, цю культуру, цю мову, хто ходив у національному одязі - і це була не "показуха", а люди цим жили. Вони дивляться на нас із небес і просять:

"Просто будьте людьми!"

Від кожного з нас залежить доля нашої родини, нашої України. Адже вже зараз кожен може зробити щось для рідного краю або для мами, братика, сестрички, друзів.

Нехай кожен вийде і візьме на цьому плакаті один аркуш і вголос скаже, яку добру справу сьогодні готовий зробити. (Утворюється храм)

- Ви своїми руками, зробивши добру справу, побудували храм. Не забувайте, що саме від кожного з нас залежить, якою буде Україна.

БЕРЕЖІТЬ СОБОРИ ДУШ ВАШИХ!

У кінці твору ми розуміємо, що незважаючи на обставини, у серцях людей живе віра, надія. Варя дивиться в небо. Що ж вона там бачить?

Лелеки ніби зшивають докупи небо, щоб воно було єдиним, мирним, цілим... У серці з'явилася надія, що все зміниться на краще... Живіть і ви з вірою в серці!..

Молитва за Україну