Чинники, що сприяють реалізації індивідуальної освітньої траєкторії у іноземних студентів – майбутніх інженерів авіаційної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чинники, що сприяють реалізації індивідуальної освітньої траєкторії у іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі

Тамара Михеєва

Аспірант, викладач кафедри педагогіки та психології професійної освіти, Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна,

Анотація

Стаття присвячена удосконаленню професійної підготовки іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі. Встановлено, що однією із особливостей їх професійної підготовки є реалізація індивідуальної освітньої траєкторії кожного студента. Вона передбачає формування у студентів не тільки професійно-важливих якостей, але й Soft Skills, що підкреслюють особливості особистостей кожного студента.

Доведено, що до найбільш важливих якостей (Soft Skills) які необхідні авіаційним інженерам для здійснення ефективної професійної діяльності можна віднести: аналітичні та ділові навички, математичні та навички критичного мислення, уміння та навички вирішення проблем, мовні навички.

Виокремлено найбільш затребувані навички міжособистісного спілкування: креативність, співробітництво, адаптивність, емоційний інтелект, вміння переконувати. студент інженер освітній

Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено необхідність формування у іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі таких якостей як: стресостійкість, гнучкість, толерантність до невизначеності, вміння працювати у команді, вміння мислити нестандартно та приймати професійні рішення у складних невизначених ситуаціях, здатність запам'ятовувати значні обсяги інформації та знаходити оптимальний вихід із нестандартної ситуації з мінімальними затратами часу і зусиль, вміння кваліфіковано формулювати завдання та ін.

Ключові слова: індивідуальна освітня траєкторія), іноземні студенти, майбутні інженери авіаційної галузі, міждисциплінарний підхід, Soft Skills.

Tamara Mikheyeva

Postgraduate student, teacher of the Department of Pedagogy and Psychology of Professional Education, National Aviation University,

FACTORS THAT CONTRIBUTE TO THE IMPLEMENTATION OF THE INDIVIDUAL EDUCATIONAL TRAJECTORY OF FOREIGN STUDENTS - FUTURE ENGINEERS OF THE AVIATION INDUSTRY

The article is devoted to improving the professional training of foreign students - future aviation engineers. It's established that one of the features of their professional training is the implementation of the individual educational trajectory of each student. It provides for the formation of students not only professionally important qualities, but also Soft Skills, emphasizing the personality of each student.

Proves that the most important qualities (Soft Skills) that aeronautical engineers need to carry out effective professional activities include: analytical and business skills, mathematical and critical thinking skills, problem-solving skills, language skills.

The most popular skills of interpersonal communication are singled out: creativity, cooperation, adaptability, emotional intelligence, ability to persuade.

Theoretically substantiates and experimentally proves the need to form in foreign students - future aviation engineers such qualities as: stress resistance, flexibility, tolerance for uncertainty, ability to work in a team, ability to think outside the box and make professional decisions in difficult uncertain situations, ability to remember significant amounts of information and find the best way out of an unusual situation with minimal time and effort, the ability to articulate tasks, etc.

Keywords: individual educational trajectory, interdisciplinary approach, future aviation engineers, foreign students, Soft Skills.

Постановка проблеми. Безліч наукових досягнень та відкриттів здійснюється саме на межі наук, тому сьогодні, коли біо- та нано-технології активно і впевнено стають частиною повсякденного життя, нікого не здивуєш такими професіями як біоінженер, робототехнік, оператор безпілотних літальних апаратів, молекулярний дієтолог тощо. Виходячи із професійної діяльності фахівців авіаційної галузі, результативність якої залежить як від прогнозованих дій членів екіпажу, так і непередбачуваних ситуацій, що виникають як сукупність невизначених і небезпечних факторів, саме тому провідну роль у забезпеченні якісної підготовки інженерів авіаційної галузі відведено міждисциплінарному підходу, реалізація якого можлива за допомогою міждисциплінарних зв'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковець А. Колот комплексну характеристику міждисциплінарності розглядає з багатьох позицій, таких як: взаємопроникнення та взаємозбагачення підходів і методів різних наук (дисциплін); запозичення взаємопов'язаними науками методів, інструментарію, результатів дослідження, використання їхніх теоретичних схем, моделей, категорій, понять; інтеграція методів, понятійного апарату та інструментарію якоїсь певної науки в інші наукові області, результатом якої є отримання нового наукового знання. Тобто міждисциплінарність, з одного боку, неформально об'єднує різні науки, не порушуючи при цьому їх унікальності та своєрідності, а з іншого боку призводить до появи нових інтегрованих наукових продуктів та проєктів [3].

Дослідник К. Радченко, розглядаючи міжпредметні зв'язки як підґрунтя міждисциплінарного підходу, поділяє їх на попередні та перспективні. Під попередніми міжпредметними зв'язками розуміються такі, коли викладач, розробляючи освітньо-професійну програму, при подачі нового матеріалу враховує знання та навички, які у студентів уже сформовані при вивченні попередніх дисциплін. Натомість, перспективними зв'язками є такі, що пов'язують вивчення конкретної дисципліни з тими дисциплінами, які вивчатимуться у наступних семестрах. Разом з тим, зазначаючи, що "міждисциплінарна взаємодія передбачає комунікацію, в якій кожна дисципліна є водночас і автономною, і замкнутою", вчений наголошує на перевагах міждисциплінарного підходу, які полягають у:

стимулюванні мотивації студентів до навчання в цілому, до усвідомлення необхідності всіх отриманих знань для майбутньої професії;

можливості застосовувати та переносити знання в різні ситуації; розширенні кругозору, підвищення самостійності та творчості студентів; інтеграції набутих знань, умінь та навичок в одне ціле; можливості реалізувати головні дидактичні принципи навчання [10].

На думку дослідниці О. Синекоп, міждисциплінарні зв'язки реалізуються через використання фахового матеріалу з метою формування професійно орієнтованих компетентностей, при цьому вчена вважає доцільним впроваджувати такі зв'язки в змістовному та організаційному плані. В організаційному плані дослідниця виділяє такі міждисциплінарні зв'язки:

за участю викладачів різних циклів дисциплін (опосередкована, безпосередня);

за хронологією (супровідні, ретроспективні, випереджувальні); за формою організації роботи студентів і викладача в рамках аудиторної та позааудиторної роботи (індивідуальні, групові, колективні) [11].

Дослідниця Л. Покудіна, розглядаючи міждисциплінарну інтеграцію як процес взаємопроникнення змісту різних навчальних дисциплін і створення єдиного освітнього потенціалу шляхом використання інноваційних педагогічних методів, засобів і організаційних форм навчання, зазначає, що міждисциплінарні підходи реалізуються на різних рівнях: загальнодидактичних принципів; цілей і завдань навчання;

змістовних зв'язків у межах однієї дисципліни;

змістовних зв'язків між спорідненими дисциплінами; обґрунтування та застосування педагогічного інструментарію [9].

Беручи до уваги думки провідних вітчизняних та зарубіжних науковців ми вважаємо, що включення міжпредметних зв'язків до процесу формування професійних якостей та умінь в іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі сприятиме оновленню вже відомого їм матеріалу; інтегруватиме нові та попередні знання; аргументуватиме необхідність та корисність знань з усіх предметів, що, в свою чергу, сприятиме посиленню мотивації до навчання.

Актуальність дослідження процесу удосконалення професійної підготовки іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі обґрунтовується вирішенням суперечностей між: популярністю вибору іноземцями професій авіаційного спрямування та недостатнім рівнем професійної орієнтації іноземних абітурієнтів на стадії вибору професії; сучасними високими вимогами міжнародного ринку праці до фахівців - випускників технічних університетів та недостатнім науковим обґрунтуванням психолого-педагогічних умов, спрямованих на формування готовності до успішного здійснення професійної діяльності; необхідністю врахування індивідуальних та національних особливостей іноземних студентів у розробці та реалізації їх особистісної траєкторії навчання та недостатньою підготовкою викладацького складу до здійснення такої діяльності [7].

Зростання попиту на опанування авіаційними спеціальностями, що обумовлюється збільшенням кількості авіаперевезень з одного боку, і високі вимоги міжнародного ринку праці до кваліфікації авіаційних фахівців з іншого боку, вимагають постійного вдосконалення процесу підготовки студентів- майбутніх інженерів авіаційної галузі, професійна діяльність яких вважається престижною і перспективною, оскільки цей фах забезпечує як стабільність, так і значну фінансову винагороду. Однак не кожен випускник закладу вищої технічної освіти (ЗВТО) зможе працювати за цією спеціальністю, адже вимоги до знань і навичок інженера авіаційної галузі дуже високі.

Поділяючи думку дослідниці Е. Лузік, що в організації професійної підготовки майбутніх фахівців перехід від процесного підходу до результативного, сприятиме формуванню у фахівців таких якостей як мобільність, адаптація до змінних умов професійної діяльності, здатність вирішувати невизначені проблеми, готовність до постійного професійного саморозвитку, креативність та здатність приймати оптимальні рішення в непередбачуваних умовах [6], ми, в свою чергу вважаємо, що для розвитку цих якостей у іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі в процесі навчання необхідно дотримуватись принципу індивідуальної освітньої траєкторії (ІОТ).

Так, І. Краснощок, зазначаючи, що організація ІОТ студента сприятиме формуванню конкурентоспроможності у майбутніх фахівців, які будуть здатними до самореалізації у мінливих соціально-економічних умовах, під індивідуальною освітньою траєкторією студента розуміє "особистий задум, уявлення студента про процес і результат професійної освіти, що описується в індивідуальній освітній програмі студента, для реалізації якої складається план послідовних дій студента - індивідуальний освітній маршрут" [5].

Т. Коростіянець ІОТ студента розглядає як "персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного студента в освіті", зазначаючи, що це є програмою індивідуальної активності студента, спрямованість і зміст якої визначаються його готовністю здійснювати свідомий вибір та діяти згідно етичної вольової відповідальності [4].

Водночас, на думку М. Барна та Л. Медвідь, "індивідуальна освітня траєкторія - це індивідуальний шлях здобувача вищої освіти, який він обирає для реалізації освітнього стандарту в межах певної освітньої програми і який залежить від індивідуальних особливостей та пізнавальних потреб студента, а також освітнього середовища закладу вищої освіти" [1].

Нам близька думка Л. Нємець, К. Сегіди та М. Логвинової, які поняття "індивідуальна освітня траєкторія" розглядають як "обраний студентом за власним бажанням і під власну відповідальність рух до досягнення визначеного стандартом освіти рівня професійної компетентності, що здійснюється за постійної педагогічної підтримки і контролю, в процесі якого відбувається його творча самореалізація, прояв і розвиток сукупності особистісних якостей, відповідно до індивідуального освітнього маршруту" [8].

Розглядаючи цілі побудови індивідуальної освітньої траєкторії, дослідниця Г. Шевчук серед інших виокремлює такі: ефективне опанування студентами навчальною програмою з формуванням професійних компетентностей; розвиток когнітивно-комунікативних умінь оволодіння інформацією; розвиток умінь самоконтролю та рефлексії; взаємодія усіх учасників освітнього процесу [12].

Отже, ґрунтовно проаналізувавши сучасний науковий доробок можемо сформулювати власне визначення поняття "індивідуальної освітньої траєкторії іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі", яке розглядаємо як персональний маршрут опанування інтегральними, загальними та фаховими компетентностями з урахуванням особистісних цілей та можливостей, власних національних та релігійних інтересів з метою досягнення програмних результатів навчання.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному доведенні необхідності формування у іноземних студентів- майбутніх авіаційних фахівців не лише професійно-важливих якостей, але й Soft Skills, що забезпечується реалізацією індивідуальної освітньої траєкторії кожного студента.

Виклад основного матеріалу. Станом на травень 2020 року середньорічна заробітна плата аерокосмічного інженера складала $ 118610. Згідно прогнозів U.S. Bureau of Labor Statistics з 2020 р. по 2030 р. попит на інженерів авіаційної галузі зросте на 8%, що становитиме близько 4000 вакансій щороку [13]. При цьому, до найважливіших якостей інженерів авіаційної галузі для успішного здійснення ними професійної діяльності U.S. Bureau of Labor Statistics відносить: аналітичні навички (analytical skills), що полягають в уміннях визначати елементи конструкції, які не відповідають вимогам, та формувати альтернативні шляхи для покращення характеристик цих елементів; ділові навички (business skills); навички критичного мислення (critical-thinking skills); математичні навички(math skills); навички вирішення проблем (problem-solving skills); письмові навички (writing skills), оскільки вони необхідні для створення та засвоєння документів, у яких потрібно чітко пояснити конструкцію того чи іншого елемента, а також для формування документу з метою використання його у майбутньому [13].

Водночас, згідно даних досліджень, проведених LinkedIn Learning, у п'ятірку найбільш затребуваних навичок міжособистісного спілкування увійшли: креативність (creativity), коли фахівці компаній здатні застосовувати творчий підхід при вирішенні різноманітних проблем і задач; вміння переконувати інших (persuasion), адже керівники цінують тих людей, які можуть аргументовано пояснити іншим людям "чому?" і "з якою метою?" потрібно виконувати певні дії; співробітництво (collaboration) як здатність працювати у команді, учасники якої ефективно взаємодіють між собою, досягаючи значно більших результатів, ніж кожен працівник самостійно; адаптивність (adaptability), як здатність пристосовуватися до змін, особливо у стресових та непердбачуваних умовах; емоційний інтелект (emotional intelligence), як можливість сприймати та оцінювати свої емоції, а також емоції інших людей та відповідним чином реагувати на них [15].

Зважаючи на високі вимоги провідних міжнародних компаній, що висуваються до авіаційних фахівців, можемо стверджувати, що формування у майбутніх інженерів авіаційної галузі Soft Skills є не тільки обґрунтованою необхідністю, але і одним із основних завдань сучасної вищої технічної школи.

Виходячи із особливостей професійної діяльності майбутніх авіаційних фахівців, використовуючи дослідження О. Глазунової, Т. Волошиної та В. Корольчук, для формування в процесі професійної підготовки індивідуальної освітньої траєкторії нами пропонується наступна структура "soft skills", до складу якої входять навички:

особистої ефективності (досягнення поставленої цілі, управління часом, стресостійкість, почуття відповідальності, креативність, аналітичне мислення, проведення презентацій);

управління інформацією (критичне мислення, вміння аналізувати інформацію, синтезуючи дані; вміння оцінювати повідомлення та приймати рішення, навички навчання впродовж життя);

комунікативні навички як робота в команді за рахунок здійснення ефективної комунікації, міжособистісне спілкування із розв'язанням конфліктних ситуацій шляхом проведення переговорів, вмінь переконувати і приймати групові рішення;

управлінські навички (гуртування групи, вміння формувати команду із системою комунікацій в ній, вміння формувати мотивацію у учасників команди для розвитку та удосконалення лідерських якостей, здійснювати формальне та неформальне керівництво);

стратегічні навички (стратегічне планування, прийняття стратегічних рішень, вміння працювати в умовах ризику, вміння делегувати повноваження) [2].

Задля удосконалення професійної підготовки іноземних студентів- майбутніх інженерів авіаційної галузі нами було проведено опитування, метою якого було виявлення: мотивів вибору професії; ставлення студентів і працюючих інженерів авіаційної галузі до підвищення професійної кваліфікації; ставлення до важливості при здійсненні професійної діяльності авіаційними інженерами наявності у них особистісних психологічних якостей. В опитуванні взяли участь іноземні студенти (бакалаври, магістри) аерокосмічного факультету (АКФ) Національного авіаційного університету (НАУ) віком від 19 до 36 років та іноземні фахівці авіаційної галузі віком від 29 до 55 років, які мають практичний досвід роботи за фахом, зокрема на посаді авіаційного інженера. Результати опитування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування, проведеного серед іноземних інженерів авіаційної галузі та іноземних студентів-майбутніх фахівців авіаційної галузі

Результати опитування свідчать, що більшість (90,9%) опитаних іноземних студентів-майбутніх фахівців авіаційної галузі (бакалаври, магістри) свідомо обрали той фах, який наразі опановують (інженер з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден та авіадвигунів); в той же час, тільки 40% опитаних іноземних інженерів авіаційної галузі змогли однозначно відповісти "так", а 60% обрали варіант "частково".

Що стосується мотивів вибору професії інженера з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден та авіадвигунів, то більшість (50%) опитаних іноземних інженерів авіаційної галузі зазначили, що бажання бути затребуваним у сфері авіації та приносити користь суспільству спонукали їх до опанування авіаційної інженерної спеціальності; для 30% опитаних основним мотивом було бажання отримувати високу зарплату. Натомість більшість (63,6%) опитаних іноземних студентів - майбутніх фахівців авіаційної галузі відповіли, що з дитинства мріяли бути авіаційними інженерами; для 27,3% найбільш вагомим було бажання бути затребуваним у сфері авіації, приносити користь суспільству.

На запитання "Чи потрібно авіаційному інженеру, крім професійних якостей, володіти і певними психологічними якостями?" абсолютна більшість (100% опитаних іноземних студентів - майбутніх авіаційних інженерів та 90% іноземних авіаційних інженерів) респондентів обрали варіант "так", наголосивши на тому, що у професійній діяльності авіаційних інженерів виникають ситуації з непередбачуваними обставинами.

На запитання "Як Ви розумієте поняття "професійна діяльність?", адресоване іноземним студентам - майбутнім інженерам авіаційної галузі, серед інших нами були отримані такі відповіді (наводяться оригінальні відповіді частково англійською мовою з перекладом):

"професійна діяльність - це відповідальність";

"професійна діяльність - це діяльність, пов'язана з кар'єрою";

"професійна діяльність - це дуже важлива діяльність, яка повинна бути для тебе цікавою";

"Activities that are being done for professional purposes" ("Це діяльність, яка здійснюється з професійною метою");

"Professional activities are activities that engages individuals to utilize their knowledge towards a goal" ("Це діяльність, яка спонукає людей використовувати свої знання для досягнення мети у роботі");

Something that someone is really interested in ("Це те, що когось дійсно цікавить");

"An activity in which a person utilizes their knowledge, skills or other abilities in the service of another and for which a person receives compensation either monetary or in the form of other tangible benefits" ("Це діяльність, у якій особистість використовує свої знання, навички чи інші здібності, надаючи послуги іншим, і за яку вона (особистість) отримує або грошову винагороду, або у формі інших матеріальних благ");

"Professional practice is crucial both to enhancing the quality of professional learning and to improving professional education more generally" ("Професійна практика має вирішальне значення як для підвищення якості професійного навчання, так і для покращення професійної освіти в цілому");

"Professional activity means doing your job correctly, following the rules of the profession" ("професійна діяльність означає робити свою роботу правильно, дотримуючись правил професії") та ін.

Разом з тим, відповідаючи на питання "Як Ви розумієте поняття "Професійна діяльність?", іноземні інженери авіаційної галузі зазначили, що для них "професійна діяльність" це:

"набуті навички та досвід у трудовій діяльності";

"діяльність, яка пов'язана з виконанням обов'язків у певній професії"; "професійне виконання певних функцій";

"професійна діяльність - це те, чим людина займається, за що отримує не тільки грошову винагороду, але і задоволення від своєї діяльності";

"професійна діяльність - це відповідальність, компетентність, допитливість і бажання вивчати нові технології та методики, які можна застосувати у своїй роботі";

"професійна діяльність являє собою таку діяльність, яка основується на певних вимогах до кваліфікації, досвіді і навичках".

У своєму дослідженні, метою якого було виявлення найбільш важливих якостей, притаманних інженерам авіаційної галузі, ми звернулись з проханням до респондентів зазначити ті психологічні якості особистості, якими необхідно володіти авіаційному інженеру для успішного здійснення своєї професійної діяльності. Отримані відповіді наведено в таблиці 2.

Результати проведеного опитування свідчать про те, що 50% опитаних іноземних інженерів (віком 28-30 років) та 30% опитаних іноземних студентів- майбутніх фахівців авіаційної галузі на перше місце серед інших особистісних психологічних якостей винесли "стресостійкість". Крім цього, такі відповіді як "вміння мислити нестандартно", "вміння використовувати ідеї", "вміння приймати якісні рішення у складних ситуаціях", "здатність знайти вихід із нестандартної ситуації з мінімальними затратами часу і зусиль" свідчать про необхідність розвитку у майбутніх авіаційних інженерів здатності до креативності з метою формування готовності до успішного здійснення ними професійної діяльності.

Таблиця 2

Результати опитування щодо найбільш важливих якостей, якими необхідно володіти авіаційному інженеру для успішного здійснення своєї професійної діяльності

На запитання "Як Ви вважаєте, якими професійними якостями повинен володіти авіаційний інженер?" серед інших ми отримали такі відповіді:

"Analytical skills. Aerospace engineers must be able to identify design elements that may not meet requirements and then must formulate alternatives to improve the performance of those elements. Business skills. Critical-thinking skills. Math skills. Problem-solving skills. Writing skills" ("Аналітичні здібності. Аерокосмічні інженери повинні вміти визначати елементи конструкції, які можуть не відповідати вимогам, а потім повинні сформулювати альтернативи для підвищення ефективності цих елементів. Ділові навички. Навички критичного мислення. Математичні навички. Навички вирішення проблем. Письмові навички");

"Analytical skills, problem solving skills or multitasking skills and also critical thinking" ("Аналітичні здібності, навички вирішення проблем або багатозадачність, а також критичне мислення");

"Wisdom and know how to control the situation" ("Мудрість і вміння контролювати ситуацію");

"Strong mathematical, analytical and problem solving skills" ("Сильні математичні, аналітичні навички та навички вирішення проблем").

Таким чином, ґрунтовний аналіз сучасних наукових джерел разом з результатами власного дослідження, проведеного в умовах реального навчального процесу, дозволили дійти таких висновків:

1. Введення міжпредметних зв'язків до процесу формування професійно-важливих якостей у іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі слугуватиме не тільки поліпшенню та оновленню вже відомого їм матеріалу, але й об'єднуватиме нові й отримані раніше знання, аргументуючи тим самим необхідність набувати знання з усіх предметів, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня мотивації до навчання.

2. Поняття "індивідуальної освітньої траєкторії іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі" розглядаємо як персональний маршрут опанування інтегральними, загальними та фаховими компетентностями з урахуванням особистісних цілей та можливостей, власних національних та релігійних інтересів з метою досягнення програмних результатів навчання.

3. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій для іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі сприяє розвитку їх індивідуальних здібностей; допомагає ефективно опановувати навчальну програму та оволодівати професійними компетентностями; забезпечує умови, необхідні для самореалізації та самовдосконалення, які є підґрунтям не тільки для ефективного здійснення професійної діяльності, але й реалізації навчання протягом усього життя.

4. Одним із засобів успішного впровадження індивідуальної освітньої траєкторії іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі вважаємо формування у них Soft Skills, що підтверджується і результатами проведених нами досліджень, які засвідчили необхідність розвитку у іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі таких якостей як: стресостійкість; вміння працювати в команді, гнучкість, толерантність; вміння мислити нестандартно та приймати якісні рішення у складних ситуаціях; ініціативність, впевненість; здатність запам'ятовувати значні обсяги інформації; здатність знаходити виходи з нестандартних ситуацій з мінімальними затратами часу і зусиль, вміння чітко формулювати завдання та ін.

Перспективи подальших наукових пошуків вбачаємо у дослідженні рівня толерантності до невизначеності у іноземних студентів - майбутніх інженерів авіаційної галузі.

Література

1. Барна М.Ю., Медвідь Л.Г. Формування індивідуальної освітньої траєкторії студентів в умовах модернізації вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 19. Т. 3. С. 178-184.

2. Глазунова О., Волошина Т., Корольчук В. Розвиток "soft skills" у майбутніх фахівців з інформаційних технологій: методи, засоби, індикатори оцінювання. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2019. Спецвип. С. 93-106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2019_ spetsvip._10

3. Колот А.М. Міждисциплінарний підхід як передумова розвитку економічної науки та освіти. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2014. №5 (158). С. 18-22.

4. Коростіянець Т.П. Індивідуальна освітня траєкторія - освітня програма студента. Науковий вісник Донбасу. 2013. № 1 URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN21/13ktpops.pdf.

5. Краснощок І. П. (2018). Індивідуальна освітня траєкторія студента: теоретичні аспекти організації. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2018. № 60. Т. 1. С. 101-107.

6. Лузік Е.В. Формування та реалізація особистісної траєкторії успіху майбутнього фахівця в освітньо-інформаційному середовищі закладу вищої освіти. Актуальні проблеми вищої професійної освіти. Київ. 2020. С. 121-125.

7. Михеєва Т.О. Формування готовності до професійної діяльності іноземних студентів-майбутніх інженерів авіаційної галузі. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. 2020. Вип. 2(17). С. 48-53.

8. Нємець, Л. М., Сегіда, К. Ю., & Логвинова, М.О. Індивідуальні освітні траєкторії: роль у забезпеченні якості вищої освіти. Проблеми сучасної освіти. 2020. Вип. 10, С. 5160. URL: https://periodicals.karazin.ua/issuesedu/article/view/16108

9. Покудіна Л. Використання потенціалу міждисциплінарної інтеграції у формуванні готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців фінонсово-економічної сфери. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2017. № 1. С. 56-63 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2017_1_8.

10. Радченко К.А. Міждисциплінарний підхід як умова формування професійної компетентності майбутніх військових юристів. Наукові записки кафедри педагогіки. 2018 рік. Вип. 42. URL: https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/10680.

11. Синекоп О.С. Міждисциплінарний підхід до диференційованого навчання майбутніх ІТ-фахівців професійно орієнтованого англомовного спілкування. Педагогічні науки: зб. наук. праць. 2018. Т. 1. № 85. С. 155-161.

12. Шевчук Г.Й. Індивідуальна освітня траєкторія студента: суть і ключові аспекти організації. Педагогічні науки: зб. наук. праць. 2021. Вип. 95. С. 56-61.

13. Aerospace Engineers. U.S. Bureau of Labor Statistics. URL: https://www.bls.gov/ooh/ architecture-and-engineering/aerospace-engineers.htm.

14. Important Job Skills for Engineers, 2021. URL: https://www.thebalancecareers.com/list- of-engineering-skills-2063751.

15. The Top Skills Companies Need Most in 2020 - And How to Learn Them. URL: https://www.linkedin.com/business/learning/blog/top-skills-and-courses/the-skills-companies-need- most-in-2020and-how-to-learn-them.

16. References:

17. Barna M. Yu., Medvid L. H. Formuvannia indyvidualnoi osvitnoi traiektorii studentiv v umovakh modernizatsii vyshchoi osvity [Formation of individual educational trajectory of students in the conditions of modernization of higher education]. Innovatsiina pedahohika. 2019. Vyp. 19. T. 3.

18. S. 178-184 [in Ukrainian].

19. Hlazunova O., Voloshyna T., Korolchuk V. Rozvytok "soft skills" u maibutnikh fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii: metody, zasoby, indykatory otsiniuvannia [Development of "soft skills" in future information technology specialists: methods, tools, evaluation indicators]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu. 2019. Spetsvyp. S. 93-106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2019_spetsvip._10 [in Ukrainian].

20. Kolot A. M. Mizhdystsyplinarnyi pidkhid yak peredumova rozvytku ekonomichnoi nauky ta osvity [Interdisciplinary approach as a prerequisite for the development of economics and education]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. 2014. №5 (158). S. 18-22 [in Ukrainian].

21. Korostiianets T. P. Indyvidualna osvitnia traiektoriia - osvitnia prohrama studenta [Individual educational trajectory is a student's educational program]. Naukovyi visnyk Donbasu. 2013. № 1 URL: http://nvd.luguniv.edu.ua/archiv/NN21/13ktpops.pdf [in Ukrainian].

22. Krasnoshchok I. P. (2018). Indyvidualna osvitnia traiektoriia studenta: teoretychni aspekty orhanizatsii [Individual educational trajectory of the student: theoretical aspects of the organization]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2018. № 60.

23. T. 1. S. 101-107 [in Ukrainian].

24. Luzik E. V. Formuvannia ta realizatsiia osobystisnoi traiektorii uspikhu maibutnoho fakhivtsia v osvitno-informatsiinomu seredovyshchi zakladu vyshchoi osvity [Formation and implementation of the personal trajectory of success of the future specialist in the educational and information environment of higher education]. Aktualni problemy vyshchoi profesiinoi osvity. Kyiv. 2020. S. 121-125 [in Ukrainian].

25. Mykheieva T. O. Formuvannia hotovnosti do profesiinoi diialnosti inozemnykh studentiv- maibutnikh inzheneriv aviatsiinoi haluzi [Formation of readiness for professional activity of foreign students-future engineers of aviation industry]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia: zb. nauk. pr. 2020. Vyp. 2(17). S. 48-53 [in Ukrainian].

26. Niemets, L. M., Sehida, K. Yu., & Lohvynova, M. O. Indyvidualni osvitni traiektorii: rol u zabezpechenni yakosti vyshchoi osvity [Individual educational trajectories: role in ensuring the quality of higher education]. Problemy suchasnoi osvity. 2020. Vyp. 10, S. 51-60. URL: https://periodicals.karazin.ua/issuesedu/article/view/16108 [in Ukrainian]

27. Pokudina L. Vykorystannia potentsialu mizhdystsyplinarnoi intehratsii u formuvanni hotovnosti do profesiinoi diialnosti maibutnikh fakhivtsiv finonsovo-ekonomichnoi sfery [Using the potential of interdisciplinary integration in the formation of readiness for professional activities of future professionals in the financial and economic sphere]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. 2017. № 1. S. 56-63 URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2017_1_8 [in Ukrainian].

28. Radchenko K. A. Mizhdystsyplinarnyi pidkhid yak umova formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh viiskovykh yurystiv [Interdisciplinary approach as a condition for the formation of professional competence of future military lawyers]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky. 2018 rik. Vyp. 42. URL: https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/10680 [in Ukrainian].

29. Synekop O. S. Mizhdystsyplinarnyi pidkhid do dyferentsiiovanoho navchannia maibutnikh IT-fakhivtsiv profesiino oriientovanoho anhlomovnoho spilkuvannia [Interdisciplinary approach to differentiated training of future IT specialists in professionally oriented English communication]. Pedahohichni nauky: zb. nauk. prats. 2018. T. 1. № 85. S. 155-161 [in Ukrainian].

30. Shevchuk H. Y. Indyvidualna osvitnia traiektoriia studenta: sut i kliuchovi aspekty orhanizatsii [Individual educational trajectory of the student: the essence and key aspects of the organization]. Pedahohichni nauky: zb. nauk. prats. 2021. Vyp. 95. S. 56-61 [in Ukrainian].

31. Aerospace Engineers. U.S. Bureau of Labor Statistics. URL: https://www.bls.gov/ooh/ architecture-and-engineering/aerospace-engineers.htm [in English].

32. Important Job Skills for Engineers, 2021. URL: https://www.thebalancecareers.com/list- of-engineering-skills-2063751 [in English].

33. The Top Skills Companies Need Most in 2020 - And How to Learn Them. URL: https://www.linkedin.com/business/learning/blog/top-skills-and-courses/the-skills-companies-need-most- in-2020and-how-to-learn-them [in English].

Размещено на Allbest.ru