Особливості інтелектуального розвитку молодших школярів у процесі вивчення основ інформатики

Основна частина

Постановка проблеми. Важливим завданням загальної початкової освіти є формування інтелектуальних здібностей молодшого школяра як невід'ємного складника гармонійного розвитку дитячої особистості. На сучасному етапі розвитку суспільства існує потреба у творчих, ініціативних, інтелектуально й духовно розвинутих громадянах. Як відомо, фундамент особистості формується у віці до 11-13 років. Початкова школа повинна брати активну участь у цьому процесі. Потужними можливостями в розв'язанні окресленої проблеми володіють «Сходинки до інформатики» як навчальний предмет у початковій ланці освіти.

Поняття «інтелект», «інтелектуальний розвиток», «розумовий розвиток» розглядалися вченими з різних галузей знань, зокрема психологами (Б. Ананьєвим, Д. Богоявленським, Д. Ельконіним, А. Занковим, К. Кабановою-Меллер, Н. Лей - тесом, К. Менчинською, С. Рубінштейном та ін.) і педагогами (Т. Жижко, В. Крутецьким, О. Чашечниковою та ін.).

Метою статті є визначення дидактичних умов інтелектуального розвитку молодших школярів у процесі вивчення основ інформатики.

Виклад основного матеріалу. Під інтелектом розуміємо (за С. Гончаренком) «розумові здібності людини: здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відображати й перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність розв'язувати завдання, приймати рішення, розумно діяти, передбачати. Структура інтелекту включає такі психічні процеси, як сприймання й запам'ятовування, мислення й мовлення тощо» [1, с. 146-147].

Основними цінностями сучасного суспільства стають не матеріальні цінності, а інформація та наукові знання, інтелект. Змінюються методи й засоби навчання школярів; перевага надається в основному інформаційно-комунікаційним, у тому числі дистанційним, засобам. Отже, інформаційні технології сьогодні посідають чільне місце в процесі інтелектуального розвитку особистості учня й, зокрема, молодшого школяра.

Уважаємо, що якісною характеристикою інтелектуально розвиненого учня є певний рівень сформованості його мислення. «Ґрунтовне опанування знаннями змістово й функціонально пов'язане з розвитком стилю мислення…» [2, с. 87]. Відомо, що мислення людини розпочинається з поставленого перед нею завдання, активного сприйняття його умови та чіткої спрямованості на його розв'язання.

Важливим етапом у пошуках впливів навчання, які б сприяли розвитку людського інтелекту, є звернення вчених-дослідників і педагогів-практи - ків до проблемного навчання [3, с. 31].

Уважаємо, що проблемне навчання основ інформатики і правильний добір задач сприяють інтелектуальному розвитку учнів. Така система задач повинна:

1) сприяти створенню розвивального середовища для учня;

2) забезпечувати зростання рівня складності, що передбачає самостійну постановку й реалізацію задумів у процесі розв'язування задачі;

3) задачі повинні бути узгоджені з тим матеріалом, який вивчається згідно з програмою початкової школи, і бути доступними для розуміння дитиною;

4) система задач повинна здійснювати пропедевтичну функцію у вивченні інформатики в основній школі.

За допомогою комп'ютерів активно можна формувати різні види мислення. Основним із них є операційний стиль мислення, що включає вміння аналізувати умову задачі, формалізувати її; виділити в ній логічно самостійні частини; визначити взаємозв'язок цих частин; спроектувати рішення за допомогою різних програмних засобів; верифі - кувати результат.

Модель процесу розв'язування задачі досить часто має алгоритмічний характер, що сприяє формуванню алгоритмічного, логічного мислення, освоєння основ програмування.

Одним із ефективних засобів розвитку інтелекту молодших школярів є «грамотне використання вчителем комп'ютерних навчальних програм, які дають змогу організувати самостійну діяльність учнів з набуття знань і їх постійного поглиблення. Такі засоби навчання володіють зовнішньою цікавістю, яка може трансформуватися у внутрішній мотив…» [4, с. 101].

Програмних засобів, адаптованих для навчання дітей молодшого шкільного віку, натепер існує досить багато. Пакети програмного забезпечення містять велику кількість різноманітних програм - від програм-тренажерів, програм дидактичного характеру для опанування різними навчальними предметами до ігор і головоломок, а також візуальних середовищ програмування. Тому ці пакети можуть бути використані під час вивчення багатьох тем предмета, під час роботи над навчальними проєктами, на уроках повторення, узагальнення й систематизації навчального матеріалу. Наприклад, комплект GCompris, офісний пакет OOo4Kids, комплекти «Світ Інформатики. 1-2 рік навчання» та «Світ інформатики. 3-4 рік навчання», візуальне об'єктно орієнтоване середовище програмування Scratch, програма «Комп'ютерна азбука», візуальне середовище для створення ігор без програмування Kodu й багато інших.

Уважаємо, що в процесі гармонійного розвитку дитини молодшого шкільного віку розвиток інтелекту є невіддільним від розвитку її творчих здібностей. Виникає необхідність створення відповідного тренінгового середовища. Одним із принципових моментів створення інтелектуально-творчого тренінгового середовища є використання ігор. Метою використання інтелектуально-творчих комп'ютерних ігор є розвиток інтелектуально-творчого потенціалу учнів, опанування ними прийомами і стратегіями інтелектуальної й творчої діяльності через утілення своїх задумів за допомогою вибору найбільш доцільних програмних ресурсів. Це можуть бути комп'ютері ігри-кросворди, комп'ютерні енциклопедії, подорожі, комп'ютерні топологічні схеми, комп'ютерні підручники з ілюстраціями й завданнями в ігровій формі, комп'ютерні обчислювальні ігрові й алгоритмічні середовища, комп'ютерні середовища управління виконавцями.

Відомо, що учні початкової школи з великим інтересом сприймають навколишню дійсність [5]. Однак їхнє сприйняття, особливо на початку молодшого шкільного віку, тісно пов'язане з практичною діяльністю дитини. Тому навчальний матеріал у процесі вивчення основ інформатики доцільно подавати також в інтерактивних завданнях, виконуючи які діти отримують нові знання. Наприклад, пізнавальною є інтерактивна вправа «Вир» для сортування об'єктів, завдання на встановлення відповідності, на множинний вибір, на впорядкування зображень, понять за певним критерієм тощо.

Ще однією з форм організації інтелектуально-творчого середовища для молодших школярів є роботи-проєкти. Таку форму роботи доцільно використати з тих тем, які можна інтегрувати з іншими навчальними предметами. При цьому пізнавальна діяльність учнів під впливом міжпред - метних зв'язків і дослідницької форми роботи значно активізується. Наприклад, можна запропонувати виконати завдання-проєкт на складання кросворду з певної теми в процесі освоєння учнями текстового та графічного редактора, створення газети, журналу, веб-сторінки тощо. Доступним для молодших школярів є оформлення знайдених матеріалів у вигляді презентації, наприклад, під час виконання проєктів «Лікарські рослини», «Вітаміни в нашому житті», «Мистецька галерея» тощо. Крім цього, можна використовувати додаткові ефекти, такі як музичний супровід, запис голосового супроводу, оформлення з додаванням анімації, вставки діаграм, рисунків тощо. Цікавими також дітям є проєктні роботи в середовищі програмування Scratch тощо.

Отже, на уроках інформатики в початковій школі доцільна робота з ігровими програмами різного типу:

- закритими, де розв'язуються дидактичні завдання, що становлять основу інтелекту;

- відкритими, які призначені для розвитку інтелекту, фантазії, творчості;

- дослідницькими, що допускають експериментування.

Зазначені види ігрових програм сприяють інтелектуальному розвитку молодших школярів. Проте мета використання ігрових програм повинна відповідати цілям загальноосвітнього курсу інформатики, а самі програми мають підтримувати змістово-методичні лінії навчальної дисципліни.

Відзначимо, що комфортна психологічна атмосфера на уроці інформатики в початковій школі, що включає похвалу вчителя за правильно виконане завдання, підбадьорення в разі невдачі та заохочення до подальшого виконання завдань, а також виховання наполегливості, співпереживання героям, бажання допомогти й переборювати труднощі, планування, контроль та оцінювання результатів самостійної діяльності, є позитивним чинником у розвитку інтелекту дітей молодшого шкільного віку.

Висновки. Ураховуючи все сказане вище та досвід упровадження результатів дослідження в практику роботи початкової школи, можемо зробити висновок, що інтеграція комп'ютера в освітній процес, його органічне поєднання з традиційними методами навчання з дотриманням виділених дидактичних умов позитивно впливають на розвиток інтелекту молодшого школяра. Перспективи подальших розробок убачаємо в дослідженні впливу інших навчальних предметів на інтелектуальний розвиток молодших школярів.

Література

1. Гончаренко C. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 375 с.

2. Шаран О.В. Особливості інтелектуального розвитку молодших школярів на уроках математики та шляхи формування їх зацікавленості до навчання. Молодь і ринок. 2012. №11 (94). С. 87-89.

3. Жижко Т Місце і роль проблемного навчання в інтелектуальному розвитку особистості. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2002. Вип. 35. С. 28-33.

4. Шаран О.В., Левак Г.Р. Особливості формування пізнавального інтересу учнів початкової школи у процесі вивчення основ інформатики. Психологія та педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування: збірник тез наук. робіт Міжнар. наук.-практ. конф., м. Львів, 25-26 жовт. 2019 р. Львів, 2019. Ч. 2. С. 99-102.

5. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников: книга для учителей и классных руководителей. Москва: Просвещение, 1976. 303 с.

References

1. Honcharenko C. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid. 375 р. [in Ukrainian].

2. Sharan O.V. (2012). Osoblyvosti intelektualnoho rozvytku molodshykh shkoliariv na urokakh matem - atyky ta shliakhy formuvannia yikh zatsikavlenosti do navchannia. [Features of intellectual development of junior schoolchildren in mathematics lessons and ways of forming their interest in learning]. Molod i rynok. №11 (94). Рр. 87-89 [in Ukrainian].

3. Zhyzhko T (2002). Mistse i rol problemnoho navchannia v intelektualnomu rozvytku osobystosti. [The place and role of problem-based learning in the intellectual development of the individual]. Visnyk Cher - kaskoho universytetu. Ser.: Pedahohichni nauky. Vol. 35. Рр. 28-33 [in Ukrainian].

4. Sharan O.V., Levak H.R. (2019). Osoblyvosti formuvannia piznavalnoho interesu uchniv pochatkovoi shkoly u protsesi vyvchennia osnov informatyky. [Features of formation of cognitive interest of elementary school pupils in the process of studying the fundamentals of informatics]. Psykholohiia tapedaho - hika: suchasni metodyky ta innovatsii, dosvidpraktychnoho zastosuvannia: zb. tez nauk. robit mizhnar. nauk.-prakt. konf. Lviv. Vol. 2. Рр. 99-102 [in Ukrainian].

5. Kruteckij V.A. (1976). Psihologija obuchenija i vospitanija shkol'nikov: kniga dlja uchitelej i klassnyh rukovoditelej. [Psychology of teaching and education of schoolchildren: a book for teachers and class teachers]. Moskva: Prosveshhenie. 303 р. [in Russian].

азмещено на Allbest.ru