Експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально-дослідницької активності дитини

Размещено на http://www.allbest.ru

Мукачівський державний університет

Експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально-дослідницької активності дитини

Порохнавець І.В. здобувач вищої освіти ОС Бакалавр, спеціальність 012«Дошкільна освіта»

Черепаня Н.І. кандидат педагогічних наук, доцент

У статті розглянуто експериментування дошкільника з живою і неживою природою як один з важливих аспектів формування пізнавально - дослідницької активності дитини. Проаналізовано первинні уявлення про навколишній світ і ставлення до нього. Визначено зміст та умови формування пізнавально-дослідницької діяльності у дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти.

Ключові слова: заклад дошкільної освіти, дитина дошкільного віку, жива і нежива природа, формування пізнавально-дослідницької активності дитини, проблемне навчання, пошукова активність.

The article considers the experimentation of preschoolers with animate and inanimate nature as one of the important aspects of the formation of cognitive and research activity of the child. Primary ideas about the world around and attitude to it are analyzed. The content and conditions of formation of cognitive-research activity in preschool children in preschool institutions are determined.

Key words: preschool education institution, preschool child, animate and inanimate nature, formation of cognitive-research activity of a child, problem-based learning, search activity.

Формування дослідницьких умінь дошкільнят - одне з найважливіших завдань сучасної освітньої практики рамках нових державних освітніх стандартів. Сучасний світ настільки динамічний і змінюється він так швидко, що вижити в ньому, спираючись лише на напрацьовані стереотипи, неможливо. Сучасна людина повинна постійно проявляти дослідницьку, пошукову активність. Тому і нам, педагогам, необхідно постійно знаходитися у пошуку нових форм та методів, нових програм та технологій.

На сучасному етапі найбільший інтерес педагогів та батьків привертає до себе технологія STEM-освіти. Вона ґрунтується на проектно-орієнтованому підході до навчання дітей, формуванні інноваційного мислення з метою розвитку інтелектуальних здібностей у процесі пізнавальної діяльності та залучення до науково-технічної творчості [1, с.67].

Звичайно, застосування в роботі STEM-технології передбачає наявність сучасного предметно-просторового середовища, що розвиває, модулів - які дозволяють дітям займатися самостійною творчістю, індивідуальною та колективною діяльністю. експериментування дошкільник природа

Докладніше хочеться зупинитися на освітньому модулі «Експериментування з живою та неживою природою». Тут особливо важливою є технологія проблемного навчання, тобто постановка ігрових проблемних ситуацій, проблемних завдань для розвитку пізнавально-дослідницької активності дитини.

В експериментуванні з живою і неживою природою дитина стає в позицію вченого, першовідкривача. Перевіряти ті чи інші явища на практиці самостійно дошкільнику дуже цікаво, він може не тільки побачити, але й зрозуміти, чому відбувається саме так, а не інакше. Дитина багато дізнається про навколишній світ у вигляді чуттєвого сприйняття і через джерела інформації (батьки, друзі, ЗМІ, література, самостійні експерименти). Акцентуючи увагу дітей на протиріччях між їх життєвим досвідом і даними дорослим уявленнями про навколишній світ, ми спонукаємо дітей до постановки проблемних питань, розгляду тієї чи іншої проблеми з різних позицій. Заохочуємо дітей до порівняння, узагальнення, висновків. Цікава та захоплююча ігрова проблемна ситуація є найефективнішим засобом для ознайомлення дошкільників зі світом живої та неживої природи, уточнення та систематизації знань про навколишній світ.

Завдання педагогів полягає в тому, щоб дати можливість дитині відчути себе справжнім дослідником, винахідливим експериментатором. Не потрібно давати відразу готову відповідь, дуже важливо, щоб дитина обґрунтувала, пояснила свою знахідку. Обговорюючи з дитиною її відповіді, ми намагаємося дати можливість самоствердитися, підкреслюючи при цьому її роль як автора. У роботі дітьми ми дотримуємося суті висловлювання В.А. Сухомлинського: «Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв усіма кольорами веселки. Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще й ще раз повернутися до того, що вона дізналася».

Намагаючись, щоб діяльність дітей зберігала самостійний пошуковий характер, ми створюємо умови виникнення зацікавленості, щоб процес експериментування був не тільки розвагою, а й пізнанням. Зацікавити можна вже лише однією фразою: «Хлопці, а де може ховатися повітря?» або «Звідки з'являються камені?»; можна провести дослідження у вигляді фокусів «Що не має тіні?», «Піднімання води» і т. д. Головна перевага експериментування з живою та неживою природою полягає в тому, що саме воно дає дітям реальні уявлення про різні сторони предметів, явищ, про їхні стосунки з іншими явищами та предметами, а також середовищем, в якому вони перебувають [2, с. 49].

Підвищити інтерес дітей до пізнавально -дослідницької діяльності дає можливість запровадження в освітній процес модульної дитячої цифрової лабораторії. Працюючи в лабораторії, дитина бере участь у формулюванні проблеми, усвідомлює мету пошуку, активізує накопичені раніше нею самою знання, бере участь в обговоренні, розмірковує, проводить пошукову діяльність, самостійно застосовує отримані знання. Лабораторія є ефективним доповненням до класичних посібників для організації пізнавально - дослідницької діяльності .

Щоб розширити знання дітей про навколишні явища, зрозуміти їх взаємозв'язок і взаємозалежність, розвинути пізнавальні здібності і підвищити інтерес до природничих наук педагоги закладів дошкільної освіти можуть поєднати проведення дослідів з різними об'єктами живої неживої природи з дослідами в комп'ютерній лабораторії. Діти за своєю природою - дослідники. Дослідницька, пошукова активність - природний стан дитини. І тому підтвердженням є їх допитливість, постійне прагнення експерименту, бажання самостійно знаходити рішення в проблемній ситуації. Уміння та навички дослідника, отримані в дитячих іграх і в спеціально організованій діяльності, легко закріплюються і переносяться надалі у всі види діяльності. Найцінніші і найміцніші знання - не ті, що засвоєні шляхом вивчання, а ті, що здобуті самостійно, під час власних творчих досліджень. І наше завдання не припиняти цю діяльність, а, навпаки, активно допомагати [4, с.98].

Поява в дитини інтересу до експериментування безпосередньо залежить від особистої зацікавленості педагога, від його бажання дати дітям можливість діяти самостійно відповідно до заданого алгоритму, від вміння «занурюватися» у значущі для дитини суперечливі ситуації. Звичайно, у виборі експериментів необхідно орієнтуватися на інтереси дітей.

Знання та враження, отримані дітьми в процесі експериментування з живою та неживою природою, створюють не лише базу для розвитку та формування правильних уявлень, а й є певним підґрунтям для ознайомлення та уточнення знань про природне середовище, а якщо подивитися ширше - ознайомлення дітей з світом. У процесі експериментування в змодельованих педагогічних ситуаціях дитині легше спланувати свою діяльність, засвоїти норму поведінки в навколишньому світі. На етапі розвитку суспільства потрібен новий тип особистості, що володіє глибокими знаннями про навколишній світ, уміє вибирати правильну поведінку у природі.

Ми прагнемо того, щоб у кожної дитини було сформовано первинне уявлення про світ і ставлення до нього було:

пізнавальне - «світ дивовижний, сповнений таємниць і загадок, і я хочу їх дізнатися і розгадати»;

дбайливе - «світ прекрасний і ніжний, він вимагає до себе розумного підходу та охорони, йому не можна шкодити»;

творче - «світ такий прекрасний, і я хочу зберегти і примножити цю красу» [3, с.56].

Працюючи з дошкільнятами, важливо пам'ятати: чим би ми з ними не займалися, про що б не розповідали, - завжди йде процес формування ставлення дитини до світу, в якому ми живемо, і зрештою саме це ставлення і визначатиме, на що в майбутньому дитина, направить свої знання та здібності: на марнотратство та руйнування або на творення.

Список використаних джерел

Доронова Т. М. Пізнавально-дослідницька діяльність старших дошкільників / Т. М. Доронова, Н. А. Короткова // Дитина в дитячому садку. - 2003. - № 3.

Зикова О. А. Експериментування з живою та неживою природою / О. А. Зикова. - М.: ЗАТ «Елті-Кудіц», 2017.

Організація експериментальної діяльності дошкільнят: методичні

рекомендації / за ред. Л. М. Прохоровий. - М.: АРКТІ, 2003. - 64 с.

Тугушева Г. П. Експериментальна діяльність дітей середнього та старшого дошкільного віку: методичний посібник / Г. П. Тугушева,

А. Є. Чистякова. - СПб.: Дитинство-Прес, 2007. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru