Формування діяльнісно-технологічної готовності майбутнього вчителя до навчання освітніх галузей державного стандарту початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ДІЯЛЬНІСНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО НАВЧАННЯ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Красовська Ольга Олександрівна доктор педагогічних наук, професор, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Міськова Наталія Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Сойко Інна Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Хом'як Ольга Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука»

Анотація

Статтю присвячено проблемі розгляду сучасних тенденцій розвитку шкільної початкової освіти, удосконалення та оновлення професійної підготовки педагогічних працівників. Особливої актуальності набуває проблема підготовки вчителів початкової школи, адже їхні професійно-педагогічні якості, знання, вміння, що формуються в умовах навчання у вищій школі, зокрема динамізм, креативність, конструктивність, комунікативність стимулюватимуть становлення життєво необхідних якостей особистості молодшого школяра і є підґрунтям подальшого успішного ступеневого шкільного навчання. Цілеспрямоване набуття студентською молоддю знань, умінь і навичок у галузі педагогічної освіти, їх трансформація в компетентності сприяє особистісному культурному зростанню, розвитку освітніх технологій, здатності швидко реагувати на запити часу.

Визначено, що готовність майбутнього вчителя початкової школи до професійно-педагогічної діяльності включає здатність використання наукових, психолого-педагогічних, методико-предметних знань з метою навчання, виховання і розвитку молодших школярів, що передбачає сформованість цілої низки компетентностей: здатність моделювати та організовувати процес навчання освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти та спроможність учителя обирати необхідні засоби, форми і методи, технології організації діяльності учнів у процесі навчання; здатність ефективно діяти, розв'язуючи стандартні та проблемні методичні задачі під час навчання учнів в умовах невизначеності, свідомо оперувати загально-дидактичними та інноваційними технологіями в професійно-педагогічній діяльності, здібності до фахової творчості.

Аналіз змістової та процесуальної складової підготовки вчителя на сучасному етапі переконує у тому, що діюча система професійної підготовки студентів педагогічних факультетів у галузі знань «Освіта/Педагогіка», спеціальності 013 «Початкова освіта» потребує удосконалення змісту, методів, форм, технологій. У навчальний план підготовки магістрів означеної спеціальності нами включено такі дисципліни: «Аксіологія педагогічної освіти», «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі». Програми вказаних дисциплін мають практико-орієнтований, діяльнісно-технологічний характер, спрямований на розвиток творчого потенціалу учителя початкової школи, його професійної компетентності.

Доведено, що формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійно-педагогічної діяльності передбачає становлення ціннісно-професійного компонента, який базується на стійких світоглядних переконаннях фаху. Отож акцентується увага на особистісній цінності навчально-наукової інформації, що підлягає засвоєнню в педагогічному процесі вищої школи.

Ключові слова: Державний стандарт початкової школи, майбутні вчителі початкової школи, інноваційні технології навчання, діяльнісно-технологічний компонент готовності майбутніх учителів початкових класів.

Abstract

Krasovska Olha Olexandrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Profesor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Miskova Nataliia Mykolaivna Ph. D in Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Soyko Inna Mickolayivna Ph. D in Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

Khomiak Olha Anatoliivna Ph. D in Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities

FORMATION OF ACTIVITY-TECHNOLOGICAL READINESS OF THE FUTURE TEACHER FOR TEACHING OF EDUCATIONAL BRANCHES OF THE STATE STANDARD OF PRIMARY SCHOOL

The article is devoted to the problem of considering the current trends in the development of school primary education, improving and updating the professional training of teachers. The problem of training primary school teachers is especially relevant, because their professional and pedagogical qualities, knowledge, skills, formed in higher education, in particular dynamism, creativity, constructiveness, communication will stimulate the formation of vital personality traits of junior students and are the basis for further successful degree school education. Purposeful acquisition by students of knowledge, skills and abilities in the field of pedagogical education, their transformation in competence contributes to personal cultural growth, development of educational technologies, ability to respond quickly to the demands of time.

It is determined that the readiness of future primary school teachers for professional and pedagogical activities includes the ability to use scientific, psychological and pedagogical, methodological and subject knowledge for the purpose of teaching, education and development of primary school students, which provides a number of competencies: ability to model and organize educational learning branches of the State standard of primary education and the ability of the teacher to choose the necessary tools, forms and methods, technologies for organizing the activities of students in the learning process; ability to act effectively, solving standard and problematic methodological problems while teaching students in conditions of uncertainty, consciously operate with general didactic and innovative technologies in professional and pedagogical activities, the ability to professional creativity.

Analysis of the content and procedural component of teacher training at the present stage shows that the current system of professional training of students of pedagogical faculties in the field of knowledge «Education / Pedagogy», specialty 013 «Primary Education» needs to improve the content, methods, forms, technologies. The curriculum for the training of masters of this specialty includes the following disciplines: «Axiology of pedagogical education», «Innovative technologies of teaching language and literature education», «Innovative technologies of teaching mathematics education», «Innovative technologies of integrated course «I explore the world», «Innovative technologies for teaching art education». The programs of these disciplines have a practice-oriented, activity-technological nature, aimed at developing the creative potential of primary school teachers, his professional competence.

It is proved that the formation of the readiness of the future primary school teacher for professional and pedagogical activities involves the formation of value-professional component, which is based on stable worldview beliefs of the profession. So, attention is focused on the personal value of educational and scientific information to be assimilated in the pedagogical process of higher education.

Keywords: State standard of primary school, of future teachers primary school, innovative teaching technologies, activity-technological component of readiness of future primary school teachers.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції розвитку шкільної початкової освіти потребують удосконалення та оновлення професійної підготовки педагогічних працівників. У «Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти» (2013), «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» (2002) наголошено на важливості особистісного розвитку вчителя як найвищої цінності суспільства. У державних та міжнародних документах (Конституції України (1996), Законі України «Про освіту» (2017), Законі України «Про вищу освіту» (2014), «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» (2013) та ін.) акцентується увага на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу.

Особливої актуальності набуває проблема підготовки вчителів початкової школи, адже їхні професійно-педагогічні якості, знання, вміння, що формуються в умовах навчання у вищій школі, зокрема динамізм, креативність, конструктивність, комунікативність стимулюватимуть становлення життєво необхідних якостей особистості молодшого школяра і є підґрунтям подальшого успішного ступеневого шкільного навчання. Реформування професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем. Ці зміни стосуються створення нових стандартів вищої освіти, оновлення та перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм, методів і технологій навчання. Цілеспрямоване набуття студентською молоддю знань, умінь і навичок у галузі педагогічної освіти, їх трансформація в компетентності сприяє особистісному культурному зростанню, розвитку освітніх технологій, здатності швидко реагувати на запити часу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз психолого-педагогічних праць з проблеми готовності до певного виду діяльності вчених А. Деркач, М. Дяченка, К. Дурай-Новакової, Ю. Забродіна, Л. Кандибовича, А. Пуні дозволяє виділити у її структурі операційний, мотиваційний, діяльнісний компонент. Досліджуючи складові професійно-особистісної готовності вчителя початкової школи до педагогічної діяльності О. Безпалько, К. Дурай-Новакова, В. Дяченко, С. Мартиненко, С. Пащенко, В. Сластьонін окреслюють змістовий, когнітивний, пізнавальний, перетворювальний, ціннісно-орієнтаційний, комунікативний, технологічний, мотиваційний, виконавський, теоретичний та практичний; змістовий, мотиваційний, процесуальний. Особливу увагу актуалізують на технологічному та процесуальному компоненті.

Мета статті - дослідження особливостей формування діяльнісно- технологічної готовності майбутнього вчителя до навчання освітніх галузей Державного стандарту початкової школи.

Виклад основного матеріалу

Готовність майбутнього вчителя початкової школи до професійно-педагогічної діяльності включає здатність використання наукових, психолого-педагогічних, методико-предметних знань з метою навчання, виховання і розвитку молодших школярів, що передбачає сформованість цілої низки компетентностей: здатність моделювати та організовувати процес навчання освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти та спроможність учителя обирати необхідні засоби, форми і методи, технології організації діяльності учнів у процесі навчання; здатність ефективно діяти, розв'язуючи стандартні та проблемні методичні задачі під час навчання учнів в умовах невизначеності, свідомо оперувати загально-дидактичними та інноваційними технологіями в професійно-педагогічній діяльності, здібності до фахової творчості.

Аналіз змістової та процесуальної складової підготовки вчителя на сучасному етапі переконує у тому, що діюча система професійної підготовки студентів педагогічних факультетів у галузі знань «Освіта/Педагогіка», спеціальності 013 «Початкова освіта» потребує удосконалення змісту, методів, форм, технологій. У навчальний план підготовки магістрів означеної спеціальності нами включено такі дисципліни: «Аксіологія педагогічної освіти» (90 год.), «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі» (120 год.), «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі» (120 год.), «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (120 год.), «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі» (120 год.). Програми вказаних дисциплін мають практико-орієнтований, діяльнісно-технологічний характер, спрямований на розвиток творчого потенціалу учителя початкової школи, його професійної компетентності. Важливим завданням курсів є: сприяння формуванню сучасних уявлень про роль, значення і зміст освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти; формування предметних, ключових, метапредметних компетентностей майбутніх педагогів початкової школи; створення умов для опанування методичних підходів до проектування, здійснення освітнього процесу і оцінювання планованих результатів на основі системно-діяльнісного, компетентнісного підходів; опанування сучасних педагогічних, інформаційно-комунікативних, дослідницьких і творчих технологій освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти; формування ціннісного ставлення до майбутньої фахової діяльності, діяльнісно-технологічної майстерності, інноваційно-педагогічного мислення.

Проектуючи зміст освіти методико-предметних дисциплін прагнули, щоб науково-педагогічні, психологічні, методичні, лінгвістичні, математичні, суспільствознавчі, культурологічні, мистецтвознавчі знання стали стрижневою основою професійного світогляду майбутніх учителів початкової школи, впливали на становлення ціннісного спрямування особистості фахівця освітньої галузі. На думку вітчизняних учених С. Гончаренка, Ю. Мальованого [1], таке явище відбувається за умов, коли наукові знання: піддаються філософському осмисленню; відповідають інтересам особистості, оцінюються нею з погляду реалізації її потреб та інтересів; підтверджуються життєвим досвідом; перетворюються в систему внутрішніх переконань і принципів власного життя.

Формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до професійно-педагогічної діяльності передбачає становлення ціннісно- професійного компонента, який базується на стійких світоглядних переконаннях фаху. Отож акцентується увага на особистісній цінності навчально-наукової інформації, що підлягає засвоєнню в педагогічному процесі вищої школи. Водночас виходимо з того, що формування професійно- педагогічного світогляду здійснюється на основі цілісної самосвідомості майбутнього фахівця як соціокультурної особистості, здатної до рефлексії, професійно-творчої діяльності, педагогічної інноватики [3, с.54].

Програма курсу «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі» має діяльнісний характер і практичну спрямованість. Значний час відводиться художньо-практичній творчій діяльності студентів з використанням різних художніх матеріалів і комп'ютерних програм. Програма курсу розширить знання майбутніх педагогів початкової школи в галузі педагогічних технологій, таких як мультимедійні, проектні, музейні, ігрові, здоров'язберігаючі, арт-терапії. Практичні заняття з курсу «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі» включають майстер-класи і художньо-практичну діяльність, супроводжуються демонстрацією візуального, поетичного та музичного ряду, слайдами творів художників, демонстрацією зразків дитячої творчості. Курс доповнено актуальною проблематикою: «Інтегровані технології «Мистецтва», «Драматургія та хореографія на уроках «Мистецтва», «Нестандартні уроки «Мистецтва». Студенти отримають різні знання в галузі сучасних художніх матеріалів і технік, з навчальними посібниками і електронними виданнями. У освітньому процесі активно використовуються інформаційно-комунікативні та медіа-технології, зокрема, знайомство з основними графічними редакторами Paint, Adobe Photoshop і текстовим редактором Word, програмою презентацій Power Point і створення в них різних малюнків, дизайнерських робіт, мультимедійних продуктів, практичну роботу в мережах Інтернет і роботу з периферійними пристроями. Програмою передбачаються практичні зайняття на базі шкіл, музеїв, виставкових зал, обмін художньо-педагогічним досвідом.

Навчальний курс «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» має на меті підготувати майбутніх учителів початкової школи до формування і застосування учнями соціального досвіду, дослідницької поведінки, пошукової діяльності, до активного розвитку наукової і технологічної грамотності на основі конкретного досвіду вирішення проблем шляхом формування професійної компетентності щодо змісту і різновиду інноваційних технологій навчання освітніх галузей у початковій школі.

У практико-орієнтованій програмі навчальної дисципліни, призначеній для майбутніх учителів початкових класів, пропонується спектр інноваційних педагогічних технологій і інтерактивних освітніх форм у рамках стратегії розвивального і особистісно орієнтованого навчання. Програму курсу «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» доповнено актуальною проблематикою: «STEM-технології під час викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початкових класах», «Особливості використання ТРВЗ-технологій на уроках ЯДС», «Технологія проблемного навчання на уроках «Я досліджую світ» під час вивчення громадянської та історичної освітньої галузі», «Використання інтерактивних технологій у процесі вивчення «Я досліджую світ», «Ігрові технології вивчення соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі», «Проектні технології на уроках ЯДС».

Навчальну дисципліну «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі» доповнено наступною тематикою: «Інтерактивні методи навчання рідної мови», «Драматургія та хореографія на уроках читання», «Мультимедійні технології на уроках рідної мови». Програма навчальної дисципліни спрямовує на опанування майбутніми педагогами початкової школи педагогічними технологіями, такими як інтерактивні, інформаційно-комунікативні, мультимедійні, проектні, пошукові, евристичні, арт-терапії. Важливим є доповнення тематики методико-мистецьких дисциплін інноваційно-технологічним змістом. З цією метою, наприклад, навчальну дисципліну «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі» доповнено такими питаннями, як: «Інтегровані технології навчання рідної мови та читання», «Проєктне навчання на уроках рідної мови та читання», «Арт-терапевтичні технології на уроках читання», «Нестандартні уроки мови та читання».

Формування системи професійно-педагогічних знань, світоглядних переконань та ціннісних орієнтацій відбувається під час опанування змісту навчальних дисциплін. Засвоєння змісту навчальної дисципліни здійснюється у процесі вступних, пояснювально-ілюстративних лекцій, через проблемне викладення знань з опорою на самостійну роботу студентів. Діяльність викладача полягає в управлінні діяльністю студентів. Вивчення навчальної дисципліни здійснюється при активній позиції студентів, в умовах активізації мислення. Студенту задається пізнавальна проблемна ситуація, що пов'язана з труднощами, які він не може вирішити на основі наявної системи знань, її вирішення передбачає вихід за межі наявного арсеналу можливостей. Це ніби вихід на рівень «найближчого розвитку» [5, с.84]. Це - творчий процес, який завершується переструктуруванням наявного досвіду.

Особливістю формування мети у рамках технології проблемного навчання у курсі «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі» є те, що мета навчання задається ззовні програмою, коригується та уточнюється викладачем з урахуванням можливостей студентів. Метою технології проблемного навчання є розвиток теоретичного мислення студентів у процесі засвоєння знань навчальної дисципліни, формування пізнавального інтересу у студентів. Основою взаємодії є діалогічне спілкування при провідній ролі викладача, з використанням епізодичного зворотного зв'язку. Результат навчання виявляється в наявності теоретичних знань, продуктивних розумових дій, пізнавального інтересу.

В проблемному навчанні виділяються основні етапи: підготовчий етап (накопичення знань і відпрацювання необхідних мисленнєвих операцій); створення проблемної ситуації, сприймання і усвідомлення її студентами; аналіз умов, висунення і обґрунтування гіпотези; побудова плану пошуку; актуалізація необхідних знань, вмінь і навичок; вирішення проблеми; перевірка і обговорення результатів.

Для проблемної побудови навчального матеріалу існують деякі критерії його відбору. Перший критерій - це значущість матеріалу. Значущими вважаються ті знання, що є вузловими в курсі, розділі чи темі, входять в структуру навчального предмету, як невід'ємні складники. Другий критерій - це доступність матеріалу.

Навчальна діяльність студентів під час опанування курсу «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі» реалізовується під час лекцій та практичних, лабораторних занять. Лекція може мати проблемний характер: викладач формулює проблему «Який методичний підхід є найбільш ефективним для формування в молодших школярів певного поняття або вміння чи навички?». Очевидно, для того, щоб студенти її розв'язали, необхідно розкрити зміст існуючих методичних підходів, що реалізовані у чинних підручниках або опубліковані у науково-методичних виданнях з обґрунтуванням позитивних й негативних рис кожного з них. Проте студенту надається можливість самостійно визначитися із власною позицією; викладач не тисне на нього авторитетом і не вимагає наслідувати його думку, заохочує студентів до формування власних оцінних суджень.

Активне формування теоретичних знань, продуктивних розумових дій, пізнавального інтересу відбувається під час застосування технології діалогового спілкування - фасилітації. Найважливіші ознаки даної технології діалогової взаємодії визначає Т. Панфілова: провідна роль модератора- фасилітатора; планування спільної діяльності; візуалізація змісту і способів діяльності; чергування організаційних форм - індивідуальної, парної, групової, колективної роботи; словесна й візуальна презентація результатів напрацювань груп; зворотний зв'язок - рефлексія, оцінювання результатів; сприятлива групова атмосфера взаємодії [4, с. 127].

На нашу думку, технологія педагогічного спілкування - фасилітована дискусія на заняттях з навчальної дисципліни «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі» сприяє удосконаленню мовно-педагогічної підготовки та літературознавчої освіти майбутніх педагогів початкових класів, активізує процеси сприйняття і усвідомлення змісту та художньо-творчої цінності творів літератури і мистецтва. До прикладу, на практичному занятті на тему: «Технології формування зв'язного мовлення та критичного мислення» нами організовано фасилітовану дискусію за змістом дитячих дітературних творів вітчизняних та зарубіжних авторів з використанням прийому поліекрану.

На першому етапі було здійснено організаційно-методичні заходи. Це розподіл студентів у групи та організовано роботу в парах: отримання завдань на картках для сприймання та літературознавчого аналізу художніх творів (Анатолія Дімарова «Для чого людині серце», Юрія Ярмиша «Місто дружніх майстрів» та інші). На другому етапі передбачалася і здійснювалася студентами в парах під керівництвом модератора-фасилітатора розробка питань для фасилітованої бесіди за змістом літературних творів про особливості їх змістових та композиційних особливостей. Перед студентами було поставлено завдання: виявити знання з галузі аналізу тексту, засобів образної виразності та вміння підбирати, формулювати змістовні питання за темою. Наступним етапом було проведення фасилітованої бесіди з використанням мультимедійного пристрою для фронтальної демонстрації художніх ілюстрацій до літературних творів. Представники пар виступали в ролі модератора, звертаючись із серією запитань до групи. Підводячи підсумки фасилітованої дискусії, варто відзначити активну участь студентів, актуалізацію креативного мислення, образної мови, емоційно сприятливу, невимушену атмосферу цієї педагогічної технології. На завершення - обмін враженнями та оцінювання в балах студентів за участь у фасилітації.

Викладач-модератор як важливий елемент освітнього процесу за технологією «діалогу культур» працює не зі знаннями-інформацією, а з культурною ситуацією, за якою народжуються знання-думки. Для студента - це відкриття себе й свого місця в житті, відкриття і побудова для себе власного культурного світу, який є його власним здобутком. Завдання викладача- модератора полягає у тому, щоб створити ситуацію міркування та діалогу, або ширше - ситуацію культури, у якій і він сам, і його учні, спільно працюючи, йдуть до народження знань-думок. Змістовними елементами діалогу як діяльності виступають запитання і відповідь, бо питання і відповідь існують у різних відомостях, передбачають взаємодію різних відомостей, навіть якщо питання ставить людина собі сама. Отже, функція викладача-модератора полягає у тому, щоб організувати діалог, залучаючи студентів до ситуації роздуму у процесі мистецької освіти.

Подальшому усвідомленню психолого-педагогічних основ активного навчання сприяла розробка теорії контекстного навчання. Згідно з цією теорією, процес навчання розглядається як формування пізнавальної діяльності студентів з орієнтацією на майбутню професійну діяльність. Контекстне навчання сприяє трансформації навчальної діяльності в професійну сферу. Мета у рамках технології контекстного навчання задається ззовні програмою навчальної дисципліни, коригується викладачем з урахуванням професійних інтересів студентів. Навчальні завдання спрямовані на моделювання професійної діяльності. Знання засвоюються студентами в ході інформаційних, проблемних лекцій; лекцій, що читають два викладачі; лекцій із заздалегідь запланованими помилками; лекцій - прес-конференцій тощо. Управління діяльністю студентів здійснюється у контексті їхньої професійної підготовки. Процес навчання спрямований на розвиток професійного мислення. Взаємодія між викладачем та студентом будується на основі діалогічного спілкування з підсиленням ініціативи студентів, із встановленням постійного зворотного зв'язку. Результат навчання - теоретична готовність студентів до вирішення професійних завдань. Формою контролю є атестаційні педагогічні ситуації, ділові ігри [4, с.163].

Аудиторні заняття з окреслених педагогічних дисциплін «Аксіологія педагогічної освіти», «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі» проводились із використанням технології контекстного навчання, серед яких: проблемна лекція (власне навчальна діяльність), за допомогою якої формується предметний контекст діяльності; практичне заняття з елементами дискусії, рольових та імітаційних ігор, моделювання майбутньої професійної діяльності (квазіпрофесійна діяльність), що сприяє формуванню не лише предметного, а соціального контексту майбутньої професійної діяльності; науково-дослідна робота студентів, проектна діяльність, педагогічна практика, курсові, дипломні та магістерські роботи (навчально-професійна діяльність).

На практичному занятті на тему: «Інтерактивні освітні технології на уроках математики» пропонується взяти участь у дискусії: «Обґрунтуйте роль традиційних та сучасних інтерактивних методів і прийомів навчання математики» або ж варіант: «Доведіть доцільність продуктивних методів навчання: дослідницького, евристичного, проблемного викладу для активізації дитячої пізнавальної активності на уроках математики у початковій школі. Розробіть завдання дослідницького, евристичного, проблемного характеру до уроків ». Підготовчим етапом дискусії є самостійна робота навчально-методичною літературою, під час якої студенти складають порівняльну характеристику цих методів і прийомів та обґрунтовують найбільш ефективну точку зору; ілюструють методику роботи, розв'язуючи конкретні методичні задачі. За таких умов формується предметний контекст майбутньої професійної діяльності. Слід зазначити, що у даному випадку цілепокладання не обмежується завданнями засвоєння здобутих знань (ученим, автором підручника, викладачем) і спробами застосування. Засвоєння знань набуває особистісного сенсу з перспективою їхнього застосування у майбутній професійній діяльності. Таким чином, діяльність студента здійснюється у просторово-часовому контексті і виступає сполучною ланкою між минулим, сьогоденням і майбутнім.

З метою ознайомлення з альтернативними педагогічними системами і технологіями у початковій школі зарубіжних країн, пропонуємо до розгляду на практичному занятті з дисципліни «Аксіологія педагогічної освіти» на тему: «Порівняльна педагогіка початкової освіти» серію творчих завдань. Зокрема, підготувати повідомлення та есеї на теми: «Сучасна початкова освіта в країнах Західної Європи: Великобританії, Нідерландів, Франції», «Природничо-математична освіта країн Європейського Союзу», «Художньо-естетична освіта в Японії», «Викладання мистецьких дисциплін у вальдорфській школі», «Логіко-математичний розвиток в системі освіти і виховання Марії Монтессорі». З метою обговорення повідомлень на задану тематику, влаштовуємо групові та міжгрупові дискусії. Технологія групової дискусії (дискусія - огляд, розбір, дослідження) використовується як спосіб організації спільної діяльності з метою ефективного розв'язання поставлених професійно орієнтованих завдань, а також метод активного навчання. Дискусія - це обмін думками з певного питання у відповідності з визначеними правилами і за участю членів групи. Дискусії вважаються успішними, коли студенти отримують запитання завчасно і готують за ними повідомлення, що дозволяє предметно і професійно дискутувати, використовуючи новий матеріал і конкретні факти [6, с.38].

Відстоювання обраної позиції впроваджується під час практичного заняття із елементами імітаційних технологій, де студент має нагоду проілюструвати її на прикладі фрагментів уроків або фрагментів роботи над окремими видами завдань. Практичні заняття носять практико-орієнтований характер: студенти не просто відтворюють знання, які отримали під час лекцій, а висловлюють власну позицію, моделюють діяльність вчителя та учнів під час ситуації, що можлива на реальному уроці; здійснюють розбір конкретних методичних ситуацій, дають їм оцінку з різних позицій - вчителя та методиста. Зазначимо, що розгортання ситуації, яка моделюється, є, насамперед, невизначеним явищем і залежить від дій «вчителя» та дій «учнів»; у такий спосіб формується не лише предметний, а й соціальний контекст майбутньої професійної діяльності.

Наприклад, вивчаючи педагогічні дисципліни, практикуємо проведення ділових ігор навчально-педагогічного спрямування. Так для проведення навчально-педагогічної гри на практичному занятті - імітації уроку слід розробити технологічні організаційні етапи і врахувати перелічені аспекти.

1. Підготовчо-організаційний психологічний етап передбачає формування у студентів позитивного мотиваційного підходу до квазіпрофесійної педагогічної діяльності.

2. Планування гри включає вибір теми для гри та вузлових тем з програми для розробки сценарію уроку образотворчого мистецтва згідно його дидактичної структури.

3. Цільові настанови колективу академічної групи полягають в остаточному закріпленні функціональних ролей згідно розробленого сценарію навчально-педагогічної гри імітації (вчителі, учні, методисти, модератор) і роз'ясненні обов'язків, попередження помилок; підготовка аудиторії, оснащення, дидактичних, мультимедійних засобів та дидактичного приладдя; підбір критеріїв та інструкцій для аналізу етапів гри.

4. Безпосереднє проведення гри передбачає вибір стратегій для викладача і студентів - ролі модератора для викладача; розігрування квазіпрофесійних ситуацій і дій студентами, які полягають у реалізації форм, методів, прийомів викладання на кожному етапі модельованого уроку початкового циклу.

5. Аналіз і оцінювання гри - це визначення сильних і слабких сторін в діях студентів; оцінювання студентами-методистами змісту та методичного наповнення дидактичної структури проведеного уроку; педагогічної доцільності форм, методів, прийомів і засобів навчання на уроці конкретних дій і ситуацій, всієї гри; створення сприятливого мікроклімату для підведення загальних підсумків; рефлексія.

З метою дослідження сформованості стану діяльнісно-технологічного компонента професійної готовності до професійно-педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи нами здійснено діагностику рівня сформованості у її студентів педагогічних факультетів. Дільнісно-технологічний компонент готовності майбутніх учителів початкових класів до професійно-педагогічної діяльності передбачав, головним чином, формування професійних умінь і навичок, розвиток їхньої педагогічної творчості, професійно-педагогічної активності й адаптованості в умовах інноваційного професійно-розвивального середовища, самостійне прийняття професійних рішень у нестандартних ситуаціях фахово-освітньої взаємодії тощо. Результати сформованості діяльнісно-технологічного компонента готовності до мистецько-освітньої діяльності подано в табл. 1 та на рис. 1.

Таблиця 1 Розподіл студентів КГ та ЕГ за рівнями сформованості діяльнісно-технологічного компонента професійної готовності

Дослідно-експериментальна робота в ЕГ була спрямована на формування у процесі вивчення педагогічних дисциплін «Аксіологія педагогічної освіти», «Інноваційні технології навчання мовно-літературної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання математичної освітньої галузі», «Інноваційні технології навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», «Інноваційні технології навчання мистецької освітньої галузі».

Рис. 1. Розподіл студентів КГ та ЕГ за рівнями сформованості діяльнісно-технологічного компонента професійної готовності

Як бачимо з табл. 1 та рис. 1, в ЕГ на 7,9% збільшилась кількість респондентів, котрі засвідчили продуктивно-творчий рівень сформованості діяльнісно-технологічного компонента готовності до мистецько-освітньої діяльності (на початку експерименту - 8,2 %, наприкінці експерименту - 16,1 %); на 15,8% - кількість респондентів, які віднесено до конструктивного рівня (з 18,4 % до 34,2%). Дещо зменшилось тих осіб, що показали репродуктивний (з 58,8 % до 44,8 %) і елементарний (з 14,6 % до 4,9 %) рівень готовності.

Висновки

Наведений аналіз отриманих даних у результаті проведеної експериментальної роботи засвідчив позитивну динаміку конструктивного і продуктивно-творчого рівня у студентів ЕГ. Студенти на продуктивно-творчому та конструктивному рівні володіють вміннями організації професійно-педагогічної діяльності, вміннями використовувати основні форми і методи фахово-освітньої діяльності в умовах початкової школи, вміють інтегрувати знання психолого-педагогічні, освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти у моделювання професійно-педагогічної діяльності в умовах середовища початкової школи та реалізовувати мету, завдання і функції цієї педагогічної роботи. Модернізація професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи, шляхом запровадження моделі на основі інтеграції традиційних та інноваційних технологій навчання стала ефективною умовою становлення діяльнісно-технологічної готовності майбутнього педагога початкових класів та оптимізації підготовки до професійно-педагогічної діяльності.

освіта вчитель педагогічний професійний

Література

1. Гончаренко С. У., Мальований Ю. І. Гуманізація і гуманітаризації освіти. Шлях освіти. 2001. № 2. С. 2-7.

2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Академвидав, 2004. - 351 с.

3. Дубасенюк О. А. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. Житомир: ЖДУ ім. Івана Франка, 1995. 260 с.

4. Панфилова А. П. Инновационные педагогические технологии: Активное обучение. Москва: Издательский центр «Академия», 2012. 192 с.

5. Пєхота О. М., Кіхтенко А. З., Любарська О. М. Освітні технології. Навчально- методичний посібник. Київ: А.С.К., 2002. 255 с.

6. Пометун О., Пироженко. Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Київ: А.П.Н., 2002. 136 с.

References