Людиноцентризм як домінуючий принцип сучасної неформальної освіти дорослих (на прикладі громадських віросповідних організацій України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗВО «Університет менеджменту освіти»

ГО «Дитяча Місія»

Людиноцентризм як домінуючий принцип сучасної неформальної освіти дорослих (на прикладі громадських віросповідних організацій України)

Бринь Людмила Іванівна,

аспірантка кафедри педагогіки, адміністрування та спеціальної освіти, Президент



Анотація

В статті надається характеристика людиноцентризму як домінуючого принципу сучасної неформальної освіти дорослих. Аналізуються погляди сучасних українських учених на сутність людиноцентризму. Підкреслюється, що метою людиноцентрованої неформальної освіти є створення умов для навчання, виховання та самоосвіти цілісної, творчої, духовно та культурно розвинутої особистості, здатної брати повноцінну участь у житті суспільства та успішно адаптуватися до умов змін на ринку праці.

Аналізується законодавча база, актуальна для неформальної освіти дорослих Євросоюзу та України (Європейські основи соціальних прав, Рамкова програма оновлених ключових компетентностей, Закон України «Про освіту» (2017). Виявлено, що принцип людиноцентризму визначає освітню політику України та країн-членів Євросоюзу і є фундаментальним як у наданні дорослому учню можливостей розвитку засобами формальної, неформальної та інформальної освіти, так і у забезпеченні відповідних організаційно - педагогічних умов суб'єктами освітнього процесу.

Встановлено, що за відсутності активної позиції держави завданням неформальної освіти стає педагогізація суспільства. В цьому питанні освітянську роль усе частіше перебирають на себе громадські віросповідні організації, які організують різні освітні заходи.

Доведено, що розуміння принципу людиноцентризму серед громадських віросповідних організацій-суб'єктів неформальної освіти дорослих базується на засадах біблійного антропоцентризму та християнського гуманізму. З метою виявлення категорій християнського гуманізму проаналізовано зарубіжні та українські джерела з філософії та історії педагогіки.

Схарактеризовано відповідні освітні стратегії, що розробляються й упроваджуються у громадських віросповідних організаціях і мають відповідні їм засоби та форми реалізації. Виявлено, що найбільш поширеними серед досліджуваних організацій є тренінгові технології, що гарантують сукупність особистісно-значущих результатів навчання. Проаналізовано сукупність універсальних тренінгових ефектів, що досягаються в результаті систематичного використання тренінгових технологій в системі неформальної освіти дорослих.

Ключові слова: людиноцентризм, неформальна освіта дорослих, громадські віросповідні організації, Рамкова програма оновлених ключових компетентностей, освітні стратегії.



Abstract

Humancentrism as a dominant principle of modern non-formal adult education (on the example of faith-based ngos of Ukraine)

Bryn Lyudmyla Ivanivna Розї-дгайиаїе student of the Department of Education, Administration and Special Education of SIHE «University of Educational Management», President of «Children Mission» NGO

The article characterizes humancentrism as a dominant principle of modern non-formal adult education. The views of modern Ukrainian scientists on the essence of humancentrism are analyzed. It is emphasized that the purpose of humancentered non-formal education is to create conditions for learning, education and selfeducation of a holistic, creative, spiritually and culturally developed individual, able to participate fully in society and successfully adapt to changes in the labor market.

The current legal framework on non-formal adult education of the European Union and Ukraine (The European Pillar of Social Rights, Council Recommendation on key competences, The Law of Ukraine «On Education» (2017) is analyzed. It was found that the principle of humancentrism determines the educational policy of Ukraine and EU member states. It is fundamental both in providing adult learners with opportunities for development through formal, non-formal and informal education, and in providing appropriate organizational and pedagogical conditions by the subjects of the educational process.

It is established that in the absence of an active position of the state, the task of pedagogical education of society becomes one of the key tasks of non-formal education. Faith-based NGOs that organize various educational events, are increasingly taking over the educational role on this issue.

It is proved that the understanding of the principle of humancentrism among faith-based NGOs-subjects of non-formal adult education is based on the principles of biblical anthropocentrism and Christian humanism. In order to identify the categories of Christian humanism, foreign and Ukrainian sources on the philosophy and history of pedagogy are analyzed.

Relevant educational strategies that are developed and implemented in faithbased NGOs and have the appropriate means and forms of implementation are characterized. It was found that the most common among the organizations under research are training technologies that guarantee a set of personally significant learning outcomes. The set of universal training effects achieved as a result of systematic use of training technologies in the system of non-formal adult education is analyzed.

Keywords: humancenterism, non-formal adult education, faith-based NGOs in Ukraine, Council Recommendation on key competences, educational strategies.



Основна частина

Постановка проблеми. В контексті забезпечення сталого розвитку суспільства, що ставить за мету сприяння розвитку кожної людини, важливого значення набуває неформальна освіта дорослих як складова освіти на протязі життя. Освіту дорослих розглядають як соціальний індикатор людиновимірності політики держави [1], один із шляхів досягнення соціально-економічного добробуту, інструмент для популяризації суспільно-значущих ідей громадянського суспільства та педагогізації суспільства в цілому. Тому одним із завдань неформальної освіти дорослих в сучасних умовах стає формування цінностей сталого розвитку, активної громадянської позиції та відповідального батьківства.

Ключовою загрозою для неформальної освіти дорослих з її філософськими засадами прагматизму та змістом, орієнтованим на матеріалізм та бездумну самореалізацію, академік В. Кремінь [2] визначає той факт, що технології та сухі дані економіки стають метою прогресу людства. Виходом відомому науковцю бачиться «перехід до нової парадигми розвитку, коли… людина в її новій якості стане метою і смислом прогресу. Так виникає і стверджується людиноцентризм - нова стратегія поступу суспільства, в основі якої не накопичення матеріальних благ і цінностей, а орієнтація на цінності духовні, на знання, культуру, науку, без яких життя втрачає смисл і перспективу» [2, C. 7].

Крім того, у сучасному просторі життєдіяльності людини існує багато особистих проблем та суперечностей, розв'язання яких потребує визнання домінуючого принципу сучасної освіти - людиноцентризму, який акцентує увагу на особистісних цінностях, способах і можливостях їх реалізації, виявленні внутрішніх, глибинних засад як ефективної професійної діяльності людини, так і якості її життя та взаємодії в соціумі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сутність людиноцентризму як домінуючого принципу сучасної педагогічної науки розкрита у наукових працях сучасних учених: В. Андрущенка, І. Беха, А. Бойко, Л. Губернського,

Г. Дмитренка, В. Ільїна, В. Кременя, І. Проскуровської. Особливості неформальної освіти дорослих вивчають такі вчені як О. Аніщенко, О. Василенко, Л. Лук'янова, Н. Ничкало, О. Огієнко, Н. Павлик, Л. Сігаєва, Н. Терьохіна, І. Фольварочний.

Незважаючи на підвищений інтерес науковців до реалізації ідей людиноцентризму в різних освітніх сферах (початкова, вища, післядипломна, психологічна освіта; формування особистості; інноваційність та інтернаціоналізація галузі), залишається недослідженим його роль у розвитку неформальної освіти дорослих.

Мета статті - обґрунтувати методологічне значення принципу людиноцентризму як домінуючого у неформальній освіті дорослих та виявити особливості його реалізації в сучасних освітніх практиках громадських віросповідних організацій України.

Виклад основного матеріалу. На думку В. Кременя [3], людиноцентризм в умовах глобалізації - це нова якість філософсько-освітнього розуміння ролі людини, й водночас нова якість інноваційного мислення людини, котра переважає масштаби гуманізму та виходить за межі філософської антропології [4]. Перехід до нового «людиноцентриського» та ціннісно-орієнтованого суспільства можливий лише за умови переосмислення базових засад та орієнтирів побудови, функціонування й розвитку соціальних інститутів, зокрема національної системи освіти: «…людиноцентризм філософії як умови розвитку національної духовності знаходить своє логічне продовження в освіті. Сьогодні вона може тільки тоді виконувати своє покликання, коли смислом її розвитку, центром усіх інновацій і стратегій стає людина. Саме така спрямованість освіти дасть змогу подолати існуючий перехідний стан у світогляді і духовності» [5, С. 499].

Серед основних спрямувань прогресивного суспільного розвитку, визначених Г. Драйденом і Дж. Вос у праці «Революція в навчанні», є тенденція «тріумфу особистості» [6, С. 42]. У контексті реалізації ідей людиноцентризму важливим є розкриття внутрішнього потенціалу кожного дорослого учня в ракурсі саме такого «тріумфу особистості».

Втілення ідеї людиноцентричності в освітні технології, стрижнем яких є самооактуалізація особистості, стимулює розвиток неформальної освіти дорослих як складової освіти на протязі життя. Відкритість та неперервність неформальної освіти дорослих забезпечує реалізацію першого принципу Європейських основ соціальних прав [7]: «Кожен має право на якісну та інклюзивну освіту, базове навчання та навчання протягом усього життя, щоб набувати і підтримувати навички, які дають змогу брати повноцінну участь у житті суспільства та успішно адаптуватися до змін на ринку праці». Прийняті 22 травня 2018 року Рекомендації Ради Євросоюзу щодо Рамкової програми оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя [8] зобов'язують держави-члени до забезпечення кожного громадянина можливістю розвивати визначені документом вісім ключових компетентностей та підтримки всіх учнів/студентів, незалежно від віку, статі, національності або особливих потреб «у реалізації їх потенціалу». Бачимо, що принцип людиноцентризму є фундаментальним як у наданні особистості можливостей розвитку засобами формальної, неформальної та інформальної освіти, так і у забезпеченні відповідних організаційно-педагогічних умов державними закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Отже, можемо стверджувати, що освітня політика Євросоюзу ґрунтується на людиноцентричних засадах.

Закон України «Про освіту» [9] визначає за мету освіти всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. На законодавчому рівні вводяться поняття академічної свободи учасників освітнього процесу, індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуального навчального плану здобувача освіти. Стаття 3 Закону гарантує право здобувати освіту впродовж усього життя, а стаття 8 визнає неформальну освіту як один із видів освіти, шляхом яких особа реалізує своє право на освіту. І хоча задеклароване визнання формальною освітою результатів навчання, здобутих шляхом інших видів освіти, ще не прийняте, можемо відмітити людиноцентричний вектор розвитку освітньої політики української держави.

Аналізуючи праці сучасних вчених, що займаються проблемами освіти впродовж життя, виділимо декілька провідних тенденцій розвитку неформальної освіти дорослих, а саме: спрямованість неформальної освіти на задоволення потреб та інтересів особистості; просування від функціонально - професійних моделей навчання до особистісного розвитку; поєднання освітніх і виховних впливів, спрямованість змісту освітнього процесу на розвиток всебічно розвиненої, щасливої особистості; сприяння успішній особистісній і професійній самореалізації людини.

В Україні неформальна освіта дорослих реалізується у формі навчально - просвітницьких ініціатив, поширених в усіх регіонах, і спрямовується на розвиток додаткових умінь і навичок різних категорій дорослих. Українські науковці [10, с. 32] стверджують, що вона вирізняється значною варіативністю, де найбільшого поширення набули мистецький, оздоровчий, мовно - лінгвістичний, інформаційно-комунікаційний, психологічно орієнтований, реабілітаційний та інші напрями. Неформальна освіта дорослих здійснюється в університетах, клубах, центрах третього віку, будинках культури, музеях, бібліотеках, просвітницьких центрах, студіях, школах, навчальних центрах, майстернях ремесел (у т. ч. і при монастирях) та ін. У тренді курси, тренінгові заняття, майстер-класи з особистісного й професійного розвитку різних категорій дорослих та ін. [11]. Набувають популярності тренінги особистісного зростання, розвитку комунікативності, емпатійності, саморегуляції та ін. У переважній більшості вони функціонують як комерційні проекти. Тренінги з елементами технології особистісно-професійного розвитку дорослих (як складова неформальної освіти) розробляються зазвичай для представників окремих цільових груп - педагогів, психологів, управлінців, бізнесменів.

Такі форми організації неформальної освіти дорослих спираються на основні постулати людиноцентризму, визначені І. Проскуровською [12, С. 8], а саме: «віра в початкову, конструктивну і творчу мудрість людини; переконання в соціально-особистісній природі засобів, які актуалізують конструктивний особистісний потенціал людини в процесах міжособистісного спілкування; поняття про три «необхідні і достатні умови» міжособистісного спілкування, які сприяють особистісному розвитку і забезпечують конструктивні особистісні зміни («безумовне позитивне прийняття іншої людини», «активне емпатичне слухання», «конгруентне самовираження в спілкуванні»); уявлення про закономірні стадії перебігу групового процесу, що виникає в зазначених соціально-особистісних умовах, і про його настільки ж закономірні терапевтичні результати».

Крім того, у сучасному українському суспільстві гостро постає необхідність педагогізації суспільства, тобто надання сучасних педагогічних знань не лише педагогічним працівникам, а й батькам та просто зацікавленим дорослим. Педагогізація суспільства - багатовимірний процес, що має за мету ліквідацію педагогічно-психологічної неграмотності, розповсюдження сучасних знань про вікові особливості та потреби дитини, її навчання та виховання. Педагогізація стає завданням неформальної освіти. За відсутності активної позиції держави в цьому питанні освітянську роль усе частіше перебирають на себе недержавні громадські та релігійні організації, які організують різні курси, освітні групи, клуби, просвітницькі семінари та тренінги, навчальні та практичні конференції, інші освітні заходи.

Для громадських віросповідних організацій-суб'єктів неформальної освіти дорослих розуміння принципу людиноцентризму базується на засадах біблійного антропоцентризму та християнського гуманізму.

Християнське розуміння терміну «антропоцентризм» розкрито в роботі А. Мацейни «Бог і свобода», де автор обґрунтовує високий статус людини у християнському вченні: «Від створення світу, через спасіння світу, до самого довершення світу здійснюється план Божий, у центрі якого розташована людина як піклування Бога. Бог небайдужий до людини; він ніколи не використовує людину як засіб для досягнення своєї, нам невідомої, мети; він ніколи не залишає людину осторонь від своїх спрямувань. Усе зосереджено на людині, завжди лише сама людина є метою та потребою Бога. Таким чином, якщо у світі і існує Божий план, то він безсумнівно та незаперечно антропоцентричний» [13, С. 136].

Християнсько-теологічний антропоцентризм (за М. Чікарьовою) зумовлений біблійним поглядом на людину як на затьмарений гріхом образ Творця. Тому християнин розглядає себе як істоту, що мусить відновити в собі існуючий від початку образ Божий, заново досягти «обоження» власного єства [14].

Якраз ідея «боголюдяності» разом з «викупленням» та «спасінням» людини є основними категоріями християнського гуманізму. Навіть досить поверхневий аналіз християнського вчення на основі Святого Письма дає змогу виявити його глибокий гуманістичний зміст. Біблія слугує джерелом ідеї людинолюбства у її численних виявах, таких як рівність, свобода, справедливість, милосердя, цінність людського життя, повага до кожної особистості, підтримка слабого. Водночас, біблійне вчення про людину залишається теоцентричним. Як зазначає О. Ліщинська-Милян [15, с. 50], «християнський гуманізм, наділяючи Бога абсолютним пріоритетом і вищістю стосовно всякого тварного буття, не відводить людині залежного становища. Людина - жива, конкретна істота - створена за образом Божим». Отже, у християнському вченні закладена глибока гуманність, воно спирається на «боголюдяність» (за словами М. Бердяєва), на визнання цінності кожної людської особистості.

В основі християнського гуманізму містяться дві євангельські заповіді любові: «Люби Господа Бога всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і розумом твоїм» та «Люби ближнього твого, як себе самого». О. Вишневський, розмірковуючи про ідею безкорисливої любові до ближнього, стверджує, що хоча, на перший погляд, вона начебто не має прямого зв'язку з першою заповіддю, але насправді є її опорою та фундаментом: «…якщо Бог є втіленням ідеалів добра, то саме відданість їм, любов до них, готовність жити згідно з цими ідеалами є передумовою любові до ближнього [16].

Філософські ідеї людинолюбства розвинув Тома Аквінський. Людина у його вченні найвеличніша з усього сотвореного, вона поєднує у собі світ видимий і невидимий, природу і надприродне. Бог дарує людині розум і свободу, які надають їй високої гідності і шляхетності. Маючи свободу, а, отже, постійне зіткнення з ситуаціями вибору, людина виховує у собі звичку до чеснотних справ [17].

Пізніше, богослов та реформатор освіти XVII ст. Ян Амос Коменський вибудовує свою педагогічну теорію також на фундаменті біблійного антропоцентризму. Вступні розділи «Великої дидактики» пропонують філософське обґрунтування сутності освіти та моделі слухача / учня як її основи. Базуючись на ідеях Святого Письма, Я.А. Коменський стверджує, що «люди серед іншого видимого творіння мають унікальне становище, згідно з яким вони є: 1) розумними істотами; 2) істотами, які панують над усім творінням;

3) істотами, які створені за образом Творця й для Його радості» [18, С. 53]. Кожен з цих трьох ключових аспектів розуміння природи учня, докладніше розглянутих як у «Великій дидактиці», так і у пізніших його творах, сприяє досягненню мети освіти - «.воістину вести всіх людей до максимальної відповідності до Божого образу, за яким ми створені, щоб поводитись дійсно розсудливо та мудро; дійсно практично й активно; дійсно морально та шанобливо; дійсно благочестиво й свято; щоб, таким чином, дійсно ми були щасливі, благословенні - тепер і у вічності» [18, С. 48]. Отже, вперше обґрунтовані Коменським та загальноприйняті сьогодні принципи природовідповідності, демократизму, загальнодоступності освіти базуються на біблійних ідеях людинолюбства та людиноцентризму.

Концепція християнського гуманізму набула подальшого вибухового розвитку у XX ст. у вченнях Ж. Марітена, Іоана Павла П (неотомістичні); П. Тейяра де Шардена (тейярдистське вчення); М. Бердяєва (персоналістичне); Т. Марселя (екзистенціальне) та ін.

Досліджуючи спадщину двох мислителів XX ст. - православного митрополита Антонія Сурозького та католицького священика, професора Генрі Нувена, М. Черенков [19, С. 152-154] виокремлює дві ідеї - «Бог вірить у людину» та «Бути возлюбленим Богом», - які, на наш погляд, поглиблюють розуміння сутності людиноцентризму на засадах християнського гуманізму.

У своїй проповіді «Віра Божа в людину» митрополит Антоній описує Бога в те, що ми справдимо Його сподівання», тому «кожен із нас є освяченою як найбільшого гуманіста: «Він вільно кличе до буття кожного з нас, ніби вірячи іконою - зраненою, понівеченою, але кожен залишається і святинею, і образом Божим. І завдання нашого життя - вдивлятися в усе, що в цій іконі вціліло, й цю ікону відновити, ніби реставрувати» [20, С. 136]. Це суб'єкт-суб'єктні стосунки: такою ціною готовий вірити в нас, то ми повинні вирости мірою Його віри в нас», «ми зобов'язані вірити в себе й вірити один в одного» [20, С. 148-149]. «Бути возлюбленим» - у цьому, на думку Генрі Нувена, полягає сутність Божого звернення до людини. Усвідомлення того факту, що Бог вірить у людину та називає її «возлюбленною», на думку М. Черенкова, впливає не лише на церковну та богословську традицію. Ці категорії християнського гуманізму мають значення «не для релігійних людей, а для людини як такої, а отже - й для наук, які нею займаються, й для картини світу, в якій вони є можливими» [19, С. 158].

Божа ініціатива - наша відповідальність. «Якщо Він [Бог] у нас вірить, якщо Він

Отже, християнський гуманізм, як і інші види гуманізму, визнає людину цінністю, пропагує глибоку повагу і довіру до неї, і як результат - стверджує необхідність забезпечення широких прав на свободу, щастя, вільний і творчий розвиток; повагу до принципів справедливості і милосердя як основи міжлюдських взаємин; визнання рівності людей. Однак, у християнському гуманізмі ідея людинолюбства невід'ємно пов'язана з теоцентризмом, особистість розглядається через призму її зв'язку з Богом. Ототожнення людини з «дитиною Божою» служить найвищим виміром її гідності. Тому погоджуємося з О. Ліщинською-Милян в тому, що «основна відмінність, яка вирізняє християнський гуманізм - це розгляд людини як цілісної істоти з природним і надприродним началами та гармонійний розвиток особистості в її поєднанні з Богом» [15, с. 50].

Паралельно з філософським пошуком розвиток ідей людиноцентризму відбувався і у педагогічній науці. В прогресивних педагогічних системах минулого і сучасності ідеї людиноцентризму найбільш суголосні з ідеями полісуб'єктності й реалізуються та описуються в термінах «активність», «самостійність», «ініціативність», «творчість». Ці проблеми вивчаються в межах психології і педагогіки творчості, в яких іде активний пошук шляхів формування творчої особистості, її спрямованості на віднаходження нового, нестандартного у всіх сферах діяльності людини, розвиток творчих можливостей за допомогою спеціальних технологій. На думку Н.В. Гузій [21], так звана креативна спрямованість навчання і виховання полягає у зміні ціннісних орієнтацій особистості, формуванні установки на творче освоєння нових знань, продуктивне їх впровадження і творче використання.

Принципу людиноцентризму відповідають освітні стратегії, що розробляються й упроваджуються у громадських віросповідних організаціях і мають відповідні їм засоби та форми реалізації (див. табл.).



Стратегії, засоби та форми реалізації принципу людиноцентризму в освітніх заходах ГВО

Освітня стратегія	Засоби та форми реалізації	Освітній захід та ГВО, що його проводить
Індивідуальна траєкторія здобувана неформальної освіти	Варіативні освітні програми/ семінари «на вибір»	Щорічні заходи ГВО: • Конференції «ReCamp» та «CampDays» (ГО «Асоціація християнських таборів») • Всеукраїнська виставка «Оснащення дитячих служителів» (МБФ «Абетка життя») • Виїзний семінар для співробітників дитячих, підліткових та молодіжних таборів (МБФ «Пшеничне зерно»)
Створення нових освітніх пропозицій	Новий тематичний напрямок в рамках існуюного освітнього заходу	Напрямок «Дистанційна освіта. Сімейна освіта. Приватні школи» в програмі конференції «ReCamp-2020» (ГО «Асоціація християнських таборів»)
	Створення он-лайн курсів, аналогічних до існуюних традиційних	«Як побудувати стосунки з дітьми», «Як проводити виховні заходи з дітьми», «Допомога дітям з душевними травмами» (ГО «Дитяча Місія»). «Основи соціальної роботи з сім'ями та дітьми», «Впевнений старт» - Безпека і благополуччя сімей з дітьми в громаді» та «Роль лікаря у запобіганні, виявленні та на випадки насильства над дітьми» (МГО «МЦРЛ»).
Тьюторська підтримка здобувана	Цілеспрямовано організується та вбудовується в освітній процес, особливо в умовах дистанційної, онлайн та змішаної форм освіти	ГО «Дитяча Місія» МГО «МЦРЛ»
Індивідуальний підхід	Диферинційовані практичні вправи та завдання в процесі навчального курсу	Зміст змінюється в залежності від спрямованості служіння здобувача освіти (дошкільнята, молодші школярі, підлітки) (ГО «Дитяча Місія»).
Врахування індивідуальних освітніх потреб здобуванів освіти	Диферинційований зміст навального курсу для різних груп здобувачів	Мотиваційно-освітня складова кожного навчального курсу (ГО «Дитяча Місія»): • Для груп з високим відсотком віруючих здобувачів - «Духовне зростання». • Для груп з невисоким відсотком віруючих здобувачів - «Ранкові педагогічні читання».
	Вибір оптимальних дат та форми проведення навчального курсу на основі опитування потенційних здобувачів	Опитування в соціальній мережі з метою організації курсу для директорів християнських таборів «Безпека директора табору» (серія з 5 зустрічей) (ГО «Асоціація християнських таборів»).

людино центризм освіта навчання виховання

Наприклад, індивідуальна траєкторія здобувана неформальної освіти реалізується через створення варіативних освітніх програм, які пропонуються в ході щорічних заходів досліджуваних ГВО:

- ГО «Асоціація християнських таборів»: Конференції «ReCamp» та «CampDays»;

- МБФ «Абетка життя»: Всеукраїнська виставка «Оснащення дитячих служителів»;

- МБФ «Пшеничне зерно»: Виїзний семінар для співробітників дитячих, підліткових та молодіжних таборів.

Учасник освітнього заходу має можливість обрати (на етапі реєстрації або безпосередньо в процесі участі) тематику та рівень складності серед запропонованих організаторами навчальних напрямків та дисциплін.

Керуючись принципом людиноцентризму, ГВО створюють нові освітні пропозиції: як в рамках існуючих освітніх заходів, так і переводячи свої традиційні навчальні курси в он-лайн формат. Для подолання викликів пандемії фахівці ГО «Асоціація християнських таборів» восени 2020 року додали новий тематичний напрямок «Дистанційна освіта. Сімейна освіта. Приватні школи» до програми щорічної конференції «ReCamp-2020». ГО «Дитяча Місія» та МГО «МЦРЛ» створили цифрові аналоги своїх традиційних курсів: «Як побудувати стосунки з дітьми», «Як проводити виховні заходи з дітьми», «Допомога дітям з душевними травмами» (ГО «Дитяча Місія») та «Основи соціальної роботи з сімями та дітьми», «Впевнений старт» - Безпека і благополуччя сімей з дітьми в громаді» та «Роль лікаря у запобіганні, виявленні та на випадки насильства над дітьми» (МГО «МЦРЛ»).

Крім того, ГО «Дитяча Місія» та МГО «МЦРЛ» впровадили тьюторську підтримку здобувача неформальної освіти, яка цілеспрямовано організується та вбудовується в освітній процес, особливо в умовах дистанційної, он-лайн та змішаної форм освіти.

Стратегія індивідуального підходу реалізується в освітньому процесі ГО «Дитяча Місія» через диферинційовані практичні вправи та завдання в процесі навчального курсу, коли зміст навчальної зустрічі змінюється в залежності від спрямованості служіння здобувача освіти (дошкільнята, молодші школярі, підлітки).

Індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти враховуються завдяки розробці диферинційованого змісту навальних курсів для різних груп здобувачів та опитування потенційних здобувачів щодо оптимальних дат та форми проведення освітніх заходів. Наприклад, фахівці ГО «Дитяча Місія» включають до кожного навчального курсу мотиваційно-освітню складову - серію тематичних занять «Духовне зростання» для віруючих здобувачів, де вивчаються вірші з Біблії про ставлення Бога до дітей, до змісту побудови стосунків дорослого з дитиною. Проводячи той самий навчальний курс для вихователів приватних дошкільних закладів, де відсоток віруючих невисокий, ця складова реалізується у формі «Ранкових педагогічних читань», де здобувачі розмірковують над релевантными текстами (філософія освіти, дидактика, історія педагогіки) відомих визначних педагогів минулого та сучасного - Коменського, Ушинського, Корчака, Сухомлинського, тощо.

Обираючи оптимальні дати та форму проведення навчального курсу для директорів християнських таборів «Безпека директора табору» (серія з 5 зустрічей), організатори - ГО «Асоціація християнських таборів» - провели опитування потенційних здобувачів у власному каналі соціальної мережі Telegram. На основі опитування було вирішено проводити захід очно в навчальному центрі Асоціації.

На вищезгаданих постулатах людиноцентризму ґрунтуються тренінгові технології, що використовуються всіма громадськими віросповідними організаціями, які ми досліджували. Метою спеціально організованих тренінгів є особистісне зростання, навчання новим психологічним технологіям, набуття відповідних компетентностей ефективної соціальної взаємодії та відповідального батьківства, співпраці з іншими людьми у соціально значущій діяльності та міжособистісній взаємодії. Особистісні зміни під час тренінгу активізують творчий потенціал, позитивну трансформацію особистості, розширюють її самосвідомість. Розвиток як поступове індивідуальне зростання стає можливим завдяки прояву групових феноменів, зокрема, згуртованості та групової синергії.

Л. Лук'янова стверджує, що «дорослі - це, як правило, досвідчені учні, які вміють учитися, мають певний позитивний або негативний навчальний і життєвий досвід. Хоча цей досвід може впливати на формування упереджень і стереотипів, однак їхні запити й потреби є достатньо чіткими, інтереси й уподобання відносно усталеними, погляди виваженими. Дорослі учні мають більше обов'язків у зовнішньому середовищі, вони більше заклопотані, стомлені від професійної діяльності, сімейних обов'язків, а отже, із задоволенням можуть переключатися на інші види діяльності, наприклад, навчальну» [22, С. 26]. За умови, якщо навчальна діяльність для них має важливе практичне, прагматичне або прогностичне значення, дає можливість висловлювати свої думки, переконання, дорослі здатні працювати довше й більш зосереджено. Тренер, що керується у своїй діяльності принципом людиноцентризму, буде враховувати ці та інші особливості, що впливають на організацію навчання дорослих.

Систематичне використання тренінгових технологій, згідно з дослідженнями групи українських вчених [22, С. 37-38], гарантують сукупність універсальних тренінгових ефектів, найбільш вагомими з яких є:

1) емоційно-рефлексивний;

2) соціально-комунікативний;

3) самоактуалізації;

4) перенесення тренінгових конструктів у практичне життя;

5) пролонгованої дії;

6) особистісно-професійного прогресу.

Розглянемо їх більш детально. Емоційно-рефлексивний ефект полягає у виявленні учасниками тренінгів різноманітних емоційних станів як реакції на події, що відбувалися на освітніх зустрічах. Палітра емоційних виявів може бути достатньо широкою, особистісна при цьому оновлюється емоційна сфера кожної особистості.

Соціально-комунікативний ефект випливає із специфіки групової діяльності, яка за своєю природою покликана розвивати комунікативні якості й навички соціальної взаємодії усіх суб'єктів цієї діяльності.

Ефект самоактуалізації розкриває найбільш суттєву роль освіти дорослих (а, особливо, неформальної освіти) - прагнення особистості до самоактуалізації та самореалізації, яке відбувається у процесі переоцінювання й аналізу минулого, теперішнього та прогностичному прагненні реалізації власних потенційних можливостей.

Ефект перенесення тренінгових конструктів у практичне життя виявляється тоді, коли у процесі тренінгів відбулися позитивні особистісні зміни, які можуть виходити за межі заявлених цілей, мають кумулятивний ефект, що виявляється у зміненому ставленні до професії, набутті або оновленню життєвих компетентностей, новому ранжуванні пріоритетів та ін.

Ефект пролонгованої дії виявляється у тому, що як правило, зміни, які відбуваються з дорослими-учасниками тренінгових програм, мають запланований позитивний характер, є стійкими у часі, тривалість якого залежить від актуальності набутих знань, умінь і навичок, відповідності та затребуваності у особистісному та професійному житті, а також професійної майстерності тренерів.

Ефект особистісно-професійного прогресу є інтегральним, сукупним відображенням усіх попередніх. Він виявляється у подоланні професійної й особистісної стагнації.

Активне використання громадськими віросповідними організаціями тренінгових технологій в неформальній освіті дорослих підтверджує їх ефективність та отримання відчутних особистісних результатів такого навчання.

Навчання розглядається як двобічна діяльність, що передбачає передачу й набуття знань, умінь, навичок, якостей і моральних цінностей [23, С. 11]. Будь - яка технологія навчання містить сукупність певних форм, методів, прийомів, засобів, що дозволяють досягти запланованих результатів. Технологія навчання дорослого учня організовується у формі спільної діяльності того, хто навчає, і того, хто навчається, на всіх етапах її проектування та впровадження.

Таким чином формуються риси, які А. Бойко [24, С. 39] визнає суттєвими для «ідеального образу» особистості в людиноцентрично спрямованій системі освіти, зокрема: відкритість інноваціям і змінам, уміння знаходити й опрацювати інформацію, здатність критично мислити та приймати самостійні рішення, добре сформовані якості комунікації, вміння планувати майбутні дії для досягнення визначених цілей як у суспільному, так і в особистому житті.

Висновки. Отже, можемо стверджувати, що сутність домінуючого в сучасній неформальній освіті дорослих принципу людиноцентризму зводиться до ствердження ролі людини, її прагнення до самоактуалізації та самовдосконалення, а метою людиноцентрованої неформальної освіти є створення умов для навчання, виховання та самоосвіти цілісної, творчої, духовно та культурно розвиненої особистості, здатної брати повноцінну участь у житті суспільства та успішно адаптуватися до умов змін на ринку праці.

Освітня політика Євросоюзу та оновлення освітньої законодавчої бази України ґрунтується на принципі людиноцентризму, що надає можливості: дорослому учню - у розвитку засобами формальної, неформальної та інформальної освіти, а суб'єктам освітнього процесу - у забезпеченні відповідних організаційно-педагогічних умов. За відсутності активної позиції держави завданням неформальної освіти стає педагогізація суспільства. В цьому питанні освітянську роль усе частіше перебирають на себе громадські віросповідні організації, які організують різні освітні заходи.

Для громадських віросповідних організацій-суб'єктів неформальної освіти дорослих розуміння принципу людиноцентризму базується на засадах біблійного антропоцентризму та християнського гуманізму. Людина створена за образом Творця, і цей образ був затьмарений гріхом. Людина настільки цінна для Бога, що Він віддає за неї Свого Сина на смерть. Такий прояв Божої любові створює для кожної особистості можливості жити згідно ідеалів добра та творити добро ближньому.

Принципу людиноцентризму відповідають освітні стратегії, що розробляються й упроваджуються у громадських віросповідних організаціях і мають відповідні їм засоби та форми реалізації. Найбільш поширеними серед досліджуваних організацій є тренінгові технології, що гарантують сукупність особистісно-значущих результатів навчання.

Подальші наукові розвідки бачимо в дослідженні впливу ідей людиноцентризму на засадах християнського гуманізму на розвиток неформальної педагогічної освіти дорослих в громадських віросповідних організаціях України періоду відновлення незалежності.



Література

1. Аніщенко О.В., Лук'янова Л.Б., Прийма С.М. Неформальна освіта дорослих - освітній тренд ХХІ століття. Рідна школа. 2017. №11-12. C.3-7.

2. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. Київ: Грамота, 2005. 447 с.

3. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. Київ: Грамота, 2007. 575 с.

4. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму як теоретична складова національної ідеї. Дзеркало тижня. 2005. №31. С. 17.

5. Кремень В.Г., Пазиніч С.М., Пономарьов О.С. Філософія управління: підручник. Харків: НТУ «ХПІ», 2008. 524 с.

6. Драйден Г., Вос Дж. Революция в обучении. Москва: ПАРВИНЭ, 2003. 529 с.

7. The European Pillar of Social Rights. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/ social-summit-european-pillar-social-rights-booklet_en.pdf (дата звернення: 30.01.2022).

8. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (Text with EEA relevance). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=uriserv% 3AOJ.C_. 2018.189.01.0001.01.ENG&toc=0J % 3AC % 3A2018% 3A189% 3ATOC (дата звернення: 30.08.2021).

9. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 10.02.2022).

10. Особистісний і професійний розвиток дорослих: теорія і практика: монографія / авт. кол.: Аніщенко О.В., Баніт О.В., Василенко О.В., Волярська О.С., Дорошенко Н. І., Зінченко С.В., Сігаєва Л. Є.; за ред. Аніщенко О.В. Київ: ІПООД НАПН України, 2016. 354 с.

11. Аніщенко О. Неформальна мистецька освіта дорослих у контексті культурно-освітнього простору регіону. Культурно-мистецьке середовище: творчість та технології: матеріали Дев'ятої міжнародної наук.-творч. конф. (м. Київ, 21 квіт. 2016 р.). Київ: НАКККіМ, 2016. С. 3-5.

12. Проскуровская И.Д. К программе построения педагогики самоопределения. Введение в педагогику самоопределения. Томск, 2001. С. 7-13.

13. Мацейна А. Бог и свобода. Общедоступній православній университет, основанный протоиреем Александром Менем, 2009. 130 с.

14. Чікарькова М.Ю. Біблійний антропоцентризм та концепція володарювання людини в світі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». Харків, 2014. №1083. Випуск 49. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2122/1862 (дата звернення: 19.12.2021).

15. Ліщинська-Милян О.І. Ідеї християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ століття: дис….канд. філос. наук: 09.00.05. Львів, 2001. 201 с.

16. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. Дрогобич: Коло, 2006. 326 с.

17. Боргош Ю. Фома Аквинский. М.: Мысль, 1987. 215 с.

18. Сміт Д. Ян Амос Коменський: завбачливий реформатор шкільної освіти / ред. серії «Видатні діячі сфери освіти» Д. Дінер; пер. з англ. Київ: Міжнародний альянс для розвитку християнської освіти, 2017. 112.с.

19. Черенков М. Повернути віру. в людину. Християнський гуманізм після Антонія Сурозького і Генрі Нувена. Довіра. Гідність. Милосердя. Успенські читання-2016.: матеріали конф. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. С. 150-159.

20. Митрополит Антоний Сурожский (Блум). Пути христианской жизни. Беседы. М.: 2011. 224 c.

21. Гузій Н.В. Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога: дис…. д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2007. 568 с.

22. Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В., Сігаєва Л. Є., Зінченко С.В., Баніт О.В., Дорошенко Н. І. Сучасні технології освіти дорослих: посіб. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 354 с.

23. Змеёв С.И. Технология образования взрослых: учеб. пособ. Москва: ИЦ «Академия», 2002. 128 с.

24. Бойко А. І. Людиноцентризм як принцип особистісно-орієнтованого навчання. Вища освіта України, 2008. №4. С. 37-43.



References

1. Arnshhenko, O.V., Luk'janova, L.B., Prijma, S.M. (2017). Neformal'na osvha doroslih - osv^^ trend ХХІ stoHttja [Non-formal adult education is an educational trend of the XXI century]. Ridna shkola - Native school, 11-12, 3-7 [in Ukrainian].

2. Kremen', V.G. (2005). Osvtia і nauka v I kraini - ^novacHm aspekti. Strategya. Reahzadja. Rezul'tati [Education and science in Ukraine - innovative aspects. Strategy. Realization. Results]. Ki'i'v: Gramota [in Ukrainian].

3. Kremen', V.G. (2007). Filosofija nacional'noi idei. Ljudina. Osvita. Socium [Philosophy of the national idea. Man. Education. Society]. Kilv: Gramota [in Ukrainian].

4. Kremen', V.G. (2005). Filosofija ljudinocentrizmu jak teoretichna skladova nacional'nol idel [Philosophy of anthropocentrism as a theoretical component of the national idea]. Dzerkalo tizhnja - Mirror of the week, 31, 17. [in Ukrainian].

5. Kremen', V.G., Pazinich, S.M., Ponomar'ov, O.S. (2008). Filosofija upravlinnja [Philosophy of management]. Harkiv: NTU «HPI» [in Ukrainian].

6. Drajden, G., Vos, Dzh. (2003). Revoljucija v obuchenii [Revolution in learning]. Moskva:PARVINJe [in Russian].

7. The European Pillar of Social Rights. URL:https://ec.europa.eu/info/sites/default/ files/social-summit-european-pillar-social-rights-booklet_en.pdf [in English].

8. Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (Text with EEA relevance). URL:https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=uriserv % 3AOJ. C_.2018.189.01.0001.01.ENG&toc=OJ % 3AC % 3A2018% 3A189% 3ATOC [in English].

9. Zakon Ukralni «Pro osvitu» [The Law of Ukraine «On education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

10. Anishhenko, O.V., Banit, O.V., Vasilenko, O.V., Voljars'ka, O.S., Doroshenko, N.I., Zinchenko, S.V., Sigaeva, L. Є (2016). Osobistisnij i profesijnij rozvitok doroslih: teorija i praktika [Personal and professional development of adults: theory and practice], Kilv: (POOD NAPN Ukralni [in Ukrainian].

11. Anishhenko, O. Neformal'na mistec'ka osvita doroslih u konteksti kul'turno-osvitn'ogo prostoru regionu. Kul'turno-mistec'ke seredovishhe: tvorchist' ta tehnologil: materiali Dev'jatol mizhnarodnol nauk.-tvorch. konf. (m. Kilv, 21 kvit. 2016 r.). Kilv: NAKKKiM, 2016. S. 3-5. [in Ukrainian].

12. Proskurovskaja, I.D. (2001). K programme postroenija pedagogiki samoopredelenija. Vvedenie v pedagogiku samoopredelenija [To the program of construction of pedagogy of selfdetermination. Introduction to the pedagogy of self-determination]. Tomsk [in Russian].

13. Macejna, A. (2009). Bog i svoboda [God and freedom]. Obshhedostupnij pravoslavnij universitet, osnovannyj protoireem Aleksandrom Menem - Public Orthodox University, founded by Archpriest Alexander Mene [in Ukrainian].

14. Chikar'kova, M. Ju. (2014). Biblijnij antropocentrizm ta koncepcijavolodarjuvannja ljudini v sviti [Biblical anthropocentrism and the concept of human rule in the world]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni V.N. Karazina. Serija «Teorija kul'turi i filosofija nauki» - Bulletin of VN Karazin Kharkiv National University. Series «Theory of Culture and Philosophy of Science», 1083, 49. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/ 2122/1862 [in Ukrainian].

15. Lishhins'ka-Miljan, O.I. (2001). Idel hristijans'kogo gumanizmu v ukralns'kij religijnij filosofil pershol polovini XX stolittja [Ideas of Christian humanism in the Ukrainian religious philosophy of the first half of the twentieth century].Candidate's thesis. L'viv [in Ukrainian].

16. Vishnevs'kij, O.I. (2006). Teoretichni osnovi suchasnol ukralns'kol pedagogiki [Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagog]. Drogobich: Kolo [in Ukrainian].

17. Borgosh, Ju. (1987). Foma Akvinskij [Thomas Aquinas]. M.: Mysl' [in Russian].

18. Smit D. Jan Amos Komens'kij: zavbachlivij reformator shkil'nol osviti / red. seril «Vidatni dijachi sferi osviti» D. Diner; per. z angl. Kilv: Mizhnarodnij al'jans dlja rozvitku hristijans'kol osviti, 2017. 112.s. [in Ukrainian].

19. Cherenkov, M. Povernuti viru… v ljudinu. Hristijans'kij gumanizm pislja Antonija Suroz'kogo i Genri Nuvena. Dovira. Gidnist'. Miloserdja. Uspens'ki chitannja-2016.: materiali konf. Kilv: DUH I LITERA, 2017. S.150-159. [in Ukrainian].

20. Mitropolit Antonij Surozhskij (Blum) (2011). Puti hristianskoj zhizni. Besedy [Ways of the Christian life. Conversations]. M. [in Russian].

21. Guzij, N.V. (2007). Kategorija profesionalizmu v teoril i prakticipidgotovki majbutn'ogo pedagoga [Category of professionalism in theory and practice training of future teachers].Doctor's thesis. Kilv [in Ukrainian].

22. Luk'janova, L.B., Anishhenko, O.V., Sigaeva, L. Є., Zinchenko, S.V., Banit, O.V., Doroshenko, N. І. (2013). Suchasni tehnologi'i osviti doroslih [Modern technologies of adult education]. Kirovograd: Imeks-LTD [in Ukrainian].

23. Zmejov, S.I. (2002). Tehnologija obrazovanija vzroslyh [Technology of adult education]. Moskva: IC «Akademija» [in Russian].

24. Bojko, A.I. (2008). Ljudinocentrizm jak princip osobistisno orientovanogo navchannja [Man-centeredness as a principle of personality-oriented learning]. Vishha osvita Ukrami - Higher Education of Ukraine, 4, 37-43 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru