Стан і суб'єктивна оцінка студентів закладів вищої освіти з питань формування позитивного ставлення до здорового способу життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Стан і суб'єктивна оцінка студентів закладів вищої освіти з питань формування позитивного ставлення до здорового способу життя

Фотинюк Володимир Григорович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання та спортивної підготовки

Анотація

У статті відображаються результати дослідження з використанням анкетування студентів що характеризуються сформованістю знань і уявлень про здоров'я та формування позитивного ставлення до здорового способу життя. Для дослідження була розроблена спеціальна анкета та проведено опитування студентів. Завдання даного дослідження полягало у вивченні аналізу анкетних даних студентів першого курсу ЗВО з питань оцінки стану і суб'єктивної оцінки з питань формування позитивного ставлення до здорового способу життя. Усвідомленістю ставлення до здоров'я, сформованістю вмінь та навичок зміцнення й збереження здоров'я, що сприяє ведення здорового способу життя і позитивній зміні поведінки на тривалий час, як складне особистісне новоутворення людини.

Як відомо, саме здорова людина спроможна найбільш ефективно створювати значущі духовні і матеріальні цінності, генерувати нові ідеї і творчо їх розв'язувати. Здоров'я є однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей. Разом з тим, система стійких переконань притаманна не всім, деякі з них не можуть самостійно визначитися у виборі своєї позиції щодо здорового способу життя як життєвої цінності здоров'я.

Отримані результати анкетування підтверджують тенденцію студентської молоді до недостатнього приділення уваги значенню своєму стану здоров'я. Встановлено, що для формування позитивного ставлення студентів до здоров'я, провідну роль слід відводити формуванню ідейних цінностей здоров'я, наданню знань у формуванні практичних навичок здорового способу життя. Подані в роботі матеріали про елементи і результати самооцінки студентами свого способу життя необхідно використовувати для розробки освітніх технологій з формування у них основ здорового способу життя.

Ключові слова: анкетування, студенти, респондент, здоров'я, здоровий спосіб життя, ВОЗ.

Abstract

Fotinyuk Volodymyr Hryhorovych, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Physical Education and Sports Training, National Aviation University

CONDITION AND SUBJECTIVE ASSESSMENT OF ZVO STUDENTS ON THE FORMATION OF POSITIVE ATTITUDE TOWARDS A HEALTHY LIFESTYLE

The article presents the results of a study using a questionnaire of students characterized by the formation of knowledge and ideas about health and the formation of a positive attitude towards a healthy lifestyle. A special questionnaire was developed for the study and a survey of students was conducted. The task of this study was to study the analysis of personal data of first-year students of ZVO on the assessment of the state and subjective assessment on the formation of a positive attitude to a healthy lifestyle. Awareness of health, the formation of skills and abilities to promote and maintain health, which contributes to a healthy lifestyle and positive behavior change for a long time, as a complex personal development.

It is known that a healthy person is able to most effectively create meaningful spiritual and material values, generate new ideas and solve them creatively. Health is one of the fundamental universal values. However, the system of strong beliefs is not common to all, some of them can not decide for themselves in choosing their position on a healthy lifestyle as a vital value of health.

The results of the survey confirm the trend of student youth. to not paying enough attention to the importance of your health. It is established that for the formation of a positive attitude of students to health, the leading role should be given to the formation of ideological values of health, the provision of knowledge in the formation of practical skills of a healthy lifestyle. The materials presented in the work on the elements and results of self-assessment of students of their lifestyle should be used to develop educational technologies for the formation of the foundations of a healthy lifestyle.

Key words: questionnaire, students, respondent, health, healthy lifestyle, WHO.

Вступ

Постановка проблеми Сучасне життя характеризується надзвичайно складними екологічними, соціально-економічними, психічними умовами, негативним впливом цих чинників на здоров'я людського організму. Все це неминуче погіршує рівень його життєдіяльності, знижує резистентність до дії неадекватних чинників зовнішнього середовища. Разом із тим, на думку більшості фахівців у галузі фізичної культури та здоров'язбереження, не менш важливою причиною істотного зростання захворюваності серед студентської молоді є виражене зниження їхньої рухової активності та відсутність мотивації до формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Накопичений протягом кількох десятиліть педагогічний досвід свідчить про те, що дослідження з проблем формування здоров'я населення мають успіх у тому випадку, коли їх планування та розробка базуються на даних оцінки існуючої практики та потреб досліджуваних груп. Цей факт полягає в тому, що концепція формування ЗОЖ - синтетичний продукт суспільства (історичного, соціального та економічного стану) та особистості (погляди людей на ЗВЖ залежать від віку, рівня освіти, їх професійних ролей). Тільки після оцінки реальної ситуації для однорідних за характеристиками соціальних груп, вивчення об'єктивних умов та індивідуальних стратегій здорового способу життя можливе об'єктивне подання інформації та розробка ефективних педагогічних технологій перенесення знань про здоров'я на поведінковий рівень.

З урахуванням вищевикладеного, у межах констатуючого експерименту було застосовано схему педагогічних досліджень, що дозволяє оцінити суб'єктивні уявлення та умови здійснення ЗОЖ студентів ЗВО. У ході дослідження виявили ставлення студентів до свого здоров'я, визначили пріоритетні проблеми, пов'язані зі здоров'ям, рівень інформованості щодо факторів ризику, рівень медичної активності. Використовуючи дані цього експерименту, ми визначали найбільш значущі педагогічні умови формування ЗОЖ студентів ВОЗ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає змогу побачити зацікавленість у проблематиці формування здорового способу життя студентської молоді та шляхів його покращення. Про це свідчить велика кількість публікацій та наукових пошуків як вітчизняних так і закордонних науковців [1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11].

Психолого-педагогічний аспект формування здорового способу життя студентської молоді вивчали В. Бабич, Н. Бібік, О. Вакуленко, В. Васильєв, О. Ващенко, Л. Волкова, Г. Голобородько, О. Дубогай, О. Єжова, Є. Імас, В. Зайцев, В. Касаткін, І. Кенсицька, Т. Кириченко, С. Кондратюк, Ю. Лісіцин, В. Оржихівська, Л. Саврковська, О. Савченко,О. Соколенко, Л. Сущенко, В. Фотинюк, Н. Хоменко, Б. Шиян та ін.

На думку багатьох фахівців (Г. Апанасенко, О. Дубогай, Н. Завидівська, О. Єжова, Є. Імас, С. Кирильченко, Т. Круцевич, А. Магльований, Р. Раєвський, О. Тимошенка, Б. Шияна та ін.) у студентів не сформовано потребу піклуватися про своє здоров'я. Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість студентів нехтує елементарними нормами збереження свого здоров'я, що призводить до зростання соматичних захворювань, функціональних відхилень та психічних розладів.

У наших попередніх дослідженнях розглядалися наявність мотивації до формування здорового способу життя студентів ЗВО [12, 13, 14].

Мета дослідження полягала у аналізі анкетних даних про стан і суб'єктивну оцінку студентів ЗВО з питань формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Виклад основного матеріалу

Виходячи з цілей та завдань нашого дослідження, ми вивчали умови життєдіяльності студентів, у яких може бути здійснено практику ЗОЖ. Отримана інформація про особливості життя студентських груп є основою для визначення пріоритетних технологій, пов'язаних з формуванням ЗОЖ. Вивчалися питання: як студенти розуміють суть поняття “здоровий спосіб життя”, як пов'язують його з наявністю у людини певних звичок, як самооцінюють наявність у себе шкідливих звичок і чи прагнуть їх позбутися, як стверджують здоровий спосіб життя засобами фізкультури та спорту у позанавчальний час та ін.

Для опитування було розроблено зміст спеціальної анкети. У дослідженні взяли участь 146 студентів ЗВО (88 хлопців та 58 дівчат).. Методами вивчення питань були анкетування.

У змісті анкети були наявні питання, які відображали мотиви і потреби студентів щодо вибору їх ставлення до здоров'я та здорового способу життя.

Щоб виявити існуючі думки щодо самопочуття та способу життя студентів, ми розділили всіх респондентів на 3 групи залежно від самооцінки здоров'я: у першій групі представлені студенти, які почуваються здоровими, у другій групі - не впевнені у своєму здоров'ї та у третій групі - ті, які не почуваються здоровими.

Подальший аналіз дозволяє розкрити причини, які дають основу студентам вважати себе здоровими або нездоровими, перебуваючи в однорідному за стильовими характеристиками середовищі.

Залежно від смислового навантаження питання варіанти відповідей змінювалися, з присвоєнням їм певних умовних оцінок в діапазоні значень від 0 до 6. Отримані за оцінкою суб'єктом свого способу життя дані підсумовувалися і приводилися до 10-бальної шкали. Виділені 6 елементів ЗОЖ припускають наявність певних факторів ризику, що знижують позитивні оцінки. студентський здоров'я молодь

Для деталізації даних розглянемо кожен елемент окремо, представивши порівняльний аналіз даних студентів І курсу ЗВО:

1. «Суб'єктивні відчуття» . Елемент ЗОЖ, що дозволяє оцінити ресурси здоров'я: відчуття здоров'я або нездоров'я, проблеми зі сном, метеочутливість, болючі відчуття, оцінка загального психічного стану і дратівливості, задоволеність інтимними переживаннями. Факторами ризику, що знижують бальні оцінки блоку питань «суб'єктивні відчуття», є психо-соціальний стрес, підвищена сприйнятливість організму і натомість психосоматичних розладів.

Щоб з'ясувати, як оцінюють свій стан здоров'я студенти, ми запропонували їм відповісти на запитання: чи «відчуваєте себе здоровим» на що отримали такі відповіді: 33,9% опитаних відповіли - так, 38,1% респондентів обрали - ні 28,0 % респондентів зазначили - не впевнений.

Проблеми зі сном чи засинанням?: так - 12.6%, ні - 58.5%, іноді - 28.7%.

Чи є болючі відчуття? (У суглобах, м'язах, сухожиллях, часті головні, в ділянці шлунка, в ділянці попереку, неприємні відчуття в ділянці серця та інше...): ні - 17.0%, одне з перерахованих - 49.0%, є кілька - 34.0%.

Чи відчуваєте Ви зміну погоди?: так - 28.7%, ні - 34.3%, коли втомлені - 37.0%.

Ваш психічний стан?: припустимі відхилення - 12.3%, представляється нормальним - 87.7%.

Постійно дратуєтесь на навчанні чи вдома?: так - 28.9%, ні - 71.1%.

Чи задовольняє вас ваше інтимне життя?: так - 30.0%, ні - 36.7%, не зовсім - 33.3%.

В даному елементі простежується залежність суб'єктивних відчуттів від належності до певних груп здоров'я. Групи «чують себе здоровими» студентів дають досить високі оцінки самопочуття. Розбіжність оцінок відзначається найвищий (8,7 бала) і найнижчий (5,0 балів) результат серед оцінюваних елементів. Можна припустити, що студенти представили більш компетентний аналіз свого самопочуття, де краща поінформованість у питаннях здоров'я занижує або завищує його самооцінку. Тим більше, що студенти не тільки більш дратівливі, але й менш задоволені в плані інтимного життя, вказуючи на певний рівень психоемоційного стрессу.

2. «Поведінкові звички» Тут представлена сумарна оцінка поведінки, що відповідає здоровому або нездоровому способу життя і специфіка потреб формування даного аспекту. Факторами ризику тут виступають шкідливі звички - куріння, зловживання алкоголем, кофеїном, вживання наркотичних засобів, а також неправильний раціон харчування та режим відпочинку, недостатня фізична активність.

На питання «Ви палите?», відповіли: так - 49.4%, ні - 37.6%, іноді - 13.0%.

Чи вживаєте ви алкоголь?: так - 15.7%, ні - 31.5%, іноді - 52.8%.

Міцні спиртні напої?: 200 мл на день - 7.7%, ні - 22.0%, рідко - 70.3%.

П'єте каву чи міцний чай?: ні, небагато - 40.0%, до З х чашок на день - 48.0%, більше - 12.0%.

Знаєте про шкоду та залежність від наркотиків?: знаю, але пробував - 3.7%, знаю і не вживаю - 96.3%.

Що волієте робити, коли втомлюєтеся?: раніше лягти спати - 17.4%, дивитися телевізор - 50.4%, гуляти на свіжому повітрі - 32.2%.

Дотримуєтеся режиму харчування?: так - 27.4%, ні - 37.4%, іноді - 35.2%.

Регулярно робите фізичні вправи?: так - 10.2%, ні - 46.3%, іноді - 43.5%.

Отримані результати оцінки елемента «поведінкові звички», які безпосередньо залежать від чесності респондентів, вказують на дуже несприятливу картину. Насамперед, це невисокі середні бали та найнижчий показник рівня ФФК у самооцінці ЗОЖ (6,5 бала). Цю ситуацію підтверджують результати аналізу інформації про здорові звички, такі як дотримання режиму харчування (27,4 %), регулярні заняття фізичними вправами (всього 10,2 %).

Дані вказують на різницю між групами. Оцінки групи «що не почуваються здоровими» низькі, виявляють наявність цілого ряду шкідливих звичок. Це підтверджує прямий зв'язок стану здоров'я з поведінковими факторами ризику. Проте, група «що відчувають себе здоровими» навпаки, показала найвищий результат, вказуючи на те, що низька оцінка самопочуття цієї групи пов'язані з шкідливими звичками поведінки.

3. «Фізична активність» Оцінка цього елемента виявляє рівень фізичної активності індивіда, включаючи оцінку регулярності занять фізичною культурою у вільний час з виявленням причин фізичної активності або неактивності піддослідних. Зібраний матеріал дає можливість оцінити практику та умови здійснення індивідуального фізичного тренування, а також зробити аналіз існуючих у студентському середовищі причин, що спонукають до зайняття спортом.

У відповідях на запитання: Чи відвідуєте заняття з фізичного виховання в університеті?: так - 79.5%, ні - 9.2%, іноді - 11.3%.

Займаєтесь фізичною роботою чи спортом як відпочинок?: так, щодня - 6.0%, так, щотижня - 17.2%, іноді - 48.3%, ні - 28.5%.

Якщо попередня відповідь була «ні», це пов'язано з: відсутністю інтересу - 45.7%, поганим здоров'ям - 21.3%, відсутністю відповідних умов - 15.6%, відсутністю наставника - 2.8%, інші причини - 14.6%.

Якщо відповідь була «так», то заради чого ви займаєтеся фізичною роботою чи спортом?: заради задоволення - 13.0%, щоб поправити здоров'я - 22.6%, покращити фізичний стан - 42.4%, інші причини - 22.0%.

Чи займаєтесь ви певним видом спорту?: так - 24.1%, ні - 53.7%, у минулому - 22.2%.

Міжгрупове порівняння результатів студентів необ'єктивно, оскільки середні оцінки цього блоку у всіх групах практично збігаються. Такий розподіл свідчить про низьку престижність фізичної культури серед опитуваних студентів. Дані анкетування цього блоку продовжують тенденцію, що намітилася серед груп - низький результат має група «невпевнених», а хворі респонденти дають найвищий результат. Таким чином, студенти, які мають погане самопочуття, фізично активніші, більше часу приділяють заняттям фізкультурою, ніж ті, хто почувається добре.

Дані самоаналізу фізичної активності показують, що значна частина, а саме 79,5% від загальної маси студентів відвідують заняття з фізичного виховання в університеті. Проте високий відсоток респондентів, які відвідують вузівські заняття, не співвідноситься з низькою оцінкою своєї фізичної активності. Так, «щодня» фізично активні 6,0 %, на відміну від тих, хто відзначив графу «іноді» -- 48,3 %, та тих, хто дав негативну відповідь (28,5%). Серед мотиваційних конструктів, що спонукають до занять, фізично активні студенти виділяють бажання поліпшити загальний фізичний стан або поправити здоров'я (коригуючий ефект). Студенти, які не пов'язують своє дозвілля із заняттями фізкультурою, вказують на такі обставини: відсутність інтересу або відповідних умов, а також відсутність наставника. Серед суб'єктивних причин виділяються типові відповіді - «бракує часу» або «лінь».

4. «Самоаналіз параметрів здоров'я» Виявляє структурні особливості здоров'я індивіда: безпосередня наявність або відсутність захворювання, хронічні патології, спадкову схильність і активність імунітету. Самоаналіз показників здоров'я визначає не тільки потреби в ЗОЖ, підходи та ресурси їх задоволення, але й розцінюється як свідчення певного рівня медичної активності індивіда.

На запитання: чи приймаєте регулярно ліки?: так - 14.3%, ні - 85.7%.

Чи є у Вас захворювання?: у минулому, так - 25.0% , ні - 41.7%, підозра - 3.0%, зараз, так - 30.3%.

Страждаєте від хронічного захворювання?: так - 25.9%, ні - 63.0%, не впевнений - 11.1%.

Чи хворів хтось у вашій сім'ї на гіпертонію, діабет, ожиріння, важкі інфекційні захворювання?: так - 34.3%, ні - 50.0%, не впевнений - 15.7%.

Скільки разів на рік хворієте на застуду чи грип?: жодного разу - 12.0%, 1-3 рази - 80.0%, більше З х - 8.0%.

Оцініть своє здоров'я зараз і через п'ять років: прогноз сприятливий - 20.4%, стабільний - 28.7%, несприятливий - 50.9%.

Отримані дані показують зниження оцінок від групи здорових до групи хворих. В даному випадку результати самооцінки здоров'я респондентів вищі, (за кількістю захворювань та активності імунітету), але значно поступаються даними ФФК. Низькі результати у цьому блоці питань дають підстави говорити про необхідність підвищення рівня медико-гігієнічних знань та медичної активності, корекції способу життя студентів. У групі «не медична активність, корекція способу життя студентів. У групі «що не почуваються здоровими» на особливо низький результат, що дозволяє припустити наявність депресивних тенденцій, що посилюють негативні оцінки здоров'я.

Самоаналіз структури здоров'я студентів дає можливість визначити перелік властивих вибірці форм патологій. 25,9% студентів відзначають наявність хронічних захворювань. Це, перш за все, хронічні запалення горла і носа, алергічні стани, функціональні розлади щитовидної залози і системи кровообігу, далі йдуть порушення постави та захворювання органів травлення та сечовиділення.

5. «Спрямованість на ЗОЖ» Елемент ЗОЖ, який відбиває готовність досліджуваних змін у бік здорового стилю життя. Крім цього, тут оцінюються існуючі уявлення, пріоритетні для студентів орієнтації на ЗОЖ і домінуючі фактори ризику порушень здоров'я.

Що таке на вашу думку, «здоровий спосіб життя» (виберіть головне)?: Не палити - 12.4%, займатися спортом - 26.0%, повноцінно та правильно харчуватися - 24.0%, не вживати наркотиків - 11.0%, дотримуватись заходів гігієни - 12.0%, вести осмислене життя - 3.7%, жити повноцінним духовним життям - 6.3%, інше - 4.6%.

Чи вважаєте ви необхідним дотримуватися принципів «здорового способу життя»?: так - 60.2%, ні - 2.8%, частково - 37%.

Навколишній світ може бути покращений?: так - 61.5%, ні - 3.7%, не впевнений - 34.8%.

Як ви вважаєте, що шкодить вашому здоров'ю в першу чергу?: несприятливий клімат - 24.1%, шкідливі звички - 18.5%, неправильне харчування 13.0%, радіаційна обстановка у районі - 25.0%, погані житлові умови - 5.5%, інше 13.9%.

Група «не відчувають себе здоровими» та здорова група показують найвищі результати вибірки, що свідчить про активність респондентів щодо принципів ЗОЖ, готовність змінити свій спосіб життя.

6. «Соціально-економічна адаптивність». Адаптивність - відповідність цілей і досягнутих під час діяльності результатів, є характеристикою особистісного рівня адаптації індивіда до навколишньої дійсності. Оцінка соціально-економічної адаптивності дозволяє отримати інформацію про ставлення студентів до свого соціально-економічного статусу: ставлення до навчання, задоволеність умовами проживання та побутом, матеріальна забезпеченість. Це дозволяє розкрити існуючі умови та способи здійснення ЗОЖ; також ми отримуємо досить надійну інформацію щодо проблемних моментів життя студентів.

У відповіді на запитання: чи навчання приносить задоволення?: так - 25.8%, ні - 22.1%, іноді - 52.1%.

Чи задоволені матеріальним становищем?: так - 33.3%, ні - 66.7%.

Чи задоволені Ви умовами проживання?: так - 53.1%, ні - 46.9%.

Як і попередньому елементі, тут лідирують оцінки групи «які не відчувають себе здоровими», вказуючи, що й економічне становище цілком задовільно. У зв'язку з цим згадується цілком справедливе виведення експертів ВООЗ: підвищення рівня добробуту не обов'язково сприяє психосоціальному розвитку та здоров'ю.

Взагалі, результати показують відсутність зв'язку між задоволенням економіко-побутових умов і самопочуттям випробуваних. Найнижчий бал у вибірці - 3,5, отримали студенти, не впевнені у своєму здоров'ї, вказуючи соціальну дезадаптацію і невпевненість в оцінці не тільки самого себе, а й навколишньої дійсності. Дані практично однозначні, що говорить про ригідність життєвих позицій, відсутність бажання оцінювати та сприймати свій соціально-економічний статус.

Згідно з проведеним опитуванням, матеріальне становище задовольняє 33,3% студентів. Представлені причини незадоволеності цілком типові: «низький сімейний дохід», «не вистачає коштів», «немає грошей» тощо. Серед факторів, що впливають на формування ЗОЖ студентів, велике значення мають умови, в яких здійснюється навчальний процес. І це як організація УВП, а й побутові умови, у яких живуть, і навчаються студенти. За даними анкетування, основна маса студентів задоволена умовами проживання у сім'ях. Ті студенти, які живуть у гуртожитку, вказують на неорганізованість побуту, занедбаний санітарно-гігієнічний стан, надмірну заселеність кімнат, неможливість повноцінної навчальної підготовки.

Навчання приносить задоволення лише 25,8% студентів. Серед несприятливих чинників, які впливають адаптивність студентів, виділяються завищені навчальні навантаження, неорганізованість навчального процесу.

Отже, порівняння результатів обстеження груп студентів виявило низку характерних рис. По-перше, очевидно, що студенти, усвідомлюючи взаємозв'язок між способом життя і станом здоров'я, мають поверхневі уявлення про вплив умов, що формують спосіб життя на здоров'я. Їхній настрій цілком оптимістичний, оцінки за багатьма елементами у різних групах здоров'я збігаються, що говорить про недостатню критичність щодо процедури оцінювання елементів свого способу життя.

По-друге, у студентів немає наукового уявлення про сутність ЗОЖ, для них ЗОЖ асоціюється швидше з конкретними поведінковими актами, або формулами «невживання». Причому, ця позиція - швидше, результат «проб і помилок», ніж шлях осмислення отриманих знань, про що свідчать високі бали в блоках «поведінкові звички» і «фізична активність» у респондентів, які вже мають певні проблеми у здоров'ї. Можна констатувати епізодичну практику окремих оздоровчих технік, уривчасті знання про фактори здоров'я та застосування цих знань лише для корекції поточного стану здоров'я та самопочуття.

Висновки

Отже, можна стверджувати, що проведений аналіз вказує на існування різних типів уявлень про ЗОЖ у студентів ВОЗ. Адже перебуваючи в однакових соціальних умовах, студенти ВОЗ дають нерівнозначний прогноз здоров'я і можливо, це залежить від способів реалізації уявлень про здорове життя, які визначають оздоровчі стратегії поведінки респондентів.

Література

1. А.С. Андрес, Р.М. Павлось, О.С. Король, О.П. Безгребельна. Здоровий спосіб життя в реаліях освітнього процесу із фізичного виховання студентів під час карантину Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія No 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О.В.Тимошенка. -Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2021. -Випуск 10(141) 21 - С. 11-14

2. Бойко Ю.С. Формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів вищих навчальних закладів: дис..на здобутті наукового ступеня канд.пед.наук 13.0007.- Теорія і методика виховання / Ю.С.Бойко, Умань, 2015. - 268 с.

3. Вахитов Р. Р. Формирование здорового образа жизни студентов университета на основе механизмов рефлексии: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.08 спец. «Теория и методика профессионального образования». Магнитогорск, 2007. 21 с.

4. Виленский М. Я., Горшков А. Г. Физическая культура и здоровый образ жизни студента: учеб. пособ. Москва : «Гардарики», 2007. 218 с

5. Дудорова Л. Ю. Педагогічні умови формування ціннісної орієнтації студентів на здоровий спосіб життя. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2017. Вип. 147. Том 2. С. 37-40

6. Завидівська Н., Завидівська О., Ханікіянц О. Особливості педагогіки вільного часу в умовах здоров'язбережувального навчання студента. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини, вип. 13, С. 15-22.

7. Імас, Є., Дутчак, М., Андрєєва, О., Кенсицька, І. "Оцінювання рівня сформованості цінностей здорового способу життя студентської молоді", Слобожанський науково-спортивний вісник, № 1(69), 2019. - С. 5-11.

8. Кенсицька І. Модель формування цінностей здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання / Ірина Кенсицька // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2017. - No 4. С. 69-76.

9. Кенсицька Ірина Леонідівна ;Формування цінностей здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання [Текст] : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання та спорту : 24.00.02 / Кенсицька Ірина Леонідівна; Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - Київ, 2018. - 22 с.

10. Кириченко Т. Г. Здоров'я в системі ціннісних пріоритетів студентів педагогічного закладу вищої освіти. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2019. Вип. 12. С. 22-27

11. Ольга Єжова. До питання трактування понять педагогіки здоров'я. Рідна школа №1-2. 2017. - С 23 -26.

12. Фотинюк В.Г. Теоретичні основи вивчення поняття здоров'я та здорового способу життя як загальнолюдських цінностей. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури /фізична культура і спорт/: зб. наук. праць. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. - Вип. 3 (133)21. - С. 128 - 131.

13. Фотинюк В.Г. Педагогічні умови формування здорового способу життя студентів в процесі фізичного виховання. Проблеми та перспективи сучасної науки та освіти: ІІІ міжнар. наук. метод. конф., 20-21 березня 2021 року. тези доп - Львів: Львівський науковий форум, 2021. - С. 52 - 53.

14. Фотинюк В.Г. Здоровий спосіб життя як предмет аналізу та самоаналізу студентської молоді. Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: ХУІ міжнар. наук. метод. конф., 17 - 18 червня 2021 р.: тези доп. - К., 2021. - С. 142 - 144

References

1. Andres, A.S., Pavlos, R.M. , King, O.S. , Damless, O.P. (2021). Zdorovij sposto zhittja v realijah osvhn'ogo procesu іz fizichnogo vihovannja studentiv pіd chas karantinu [Healthy lifestyle in the realities of the educational process of physical education of students during quarantine]. Naukovij chasopis Nacional'nogo pedagogichnogo universitetu imeni M.P.Dragomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov, 10 (141) 21, 11-14 [in Ukraine].

2. Bojko, Ju.S.(2015). Formuvannja aksiologhichnykh ustanovok do zdorovoghe sposobu zhyttja u studentiv vyshhykh navchaljnykh zakladiv [Formation of axiological attitudes to a healthy lifestyle in students of higher educational institutions]. Extended abstract of candidate's thesis. Uman [in Ukrainian].

3. Vakhitov, R. R. (2007). Formirovanie zdorovogo obraza zhizni studentov universiteta na osnove mehanizmov refleksii [Formation of a healthy lifestyle of university students based on the mechanisms of reflection] . Extended abstract of candidate's thesis. Magnitogorsk [in Russian].

4. Vilensky M. Ya., Gorshkov A. G. .(2007). Fizicheskaja kul'tura i zdorovyj obraz zhizni studenta [Physical culture and a healthy lifestyle of a student]. Moscow: «Gardariki» [in Russia].

5. Dudorova, L. Yu. (2017). Pedagogichni umovi formuvannja cinnisno'i orientacii studentiv na zdorovij sposib zhittja [Pedagogical conditions of formation of value orientation of students on a healthy way of life]. Visnik Chernigivs'kogo nacional'nogopedagogichnogo universitetu: Pedagogichni nauki. Fizichne vihovannja ta sport - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University: Pedagogical Sciences. Physical education and sports, 147(2), 37-40. [in Ukrainian]

6. Zavydivska, N., Zavydivska, O., Khanikiants, O. (2019). Osoblivosti pedagogiki vil'nogo chasu v umovah zdorov'jazberezhuval'nogo navchannja studenta [Features of free time pedagogy in the conditions of health preserving study of student]. VisnikKam'janec'-Podil's'kogo nacional'nogo universitetu imeni Nana Ogienka. Fizichne vihovannja, sport і zdorov ja ljudini - Bulletin of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Physical Education, Sports andHuman Health, 13, 15-22 [in Ukraine].

7. Imas, E., Dutchak, M., Andreeva, O., Kensytska, I. .(2019). Ocinjuvannja rivnja sformovanosti cinnostej zdorovogo sposobu zhittja students'koi molodi [Assessment of the level of formation of values of a healthy lifestyle of student youth]. Slobozhans'kij naukovo-sportivnij visnik - Slobozhansky Scientific and Sports Bulletin, № 1 (69), 5-11 [in Ukraine].

8. Kensytska I. .(2017). Model' formuvannja cinnostej zdorovogo sposobu zhittja studentiv u procesi fizichnogo vihovannja [Model of formation of values of a healthy way of life of students in the process of physical education]. Teorija і metodika_ fizichnogo vihovannja i sportu - Theory and methods of physical education and sports, 4, 69-76 [in Ukraine].

9. Kensytska Iryna Leonidivna, (2018). Formuvannja cinnostej zdorovogo sposobu zhittja studentiv u procesi fizichnogo vihovannja [Formation of values of a healthy way of life of students in the process of physical education]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukraine].

10. Kirichenko, T. G. (2019). Zdorov'ya v systemi tsinnisnykh priorytetiv studentiv pedahohichnoho zakladu vyshchoyi osvity [Health in the system of value priorities of students of pedagogical institution of higher education]. VisnikKam 'janec'- Podil's'kogo nacional'nogo universitetu imeni Ivana Ogienka: Fizichne vihovannja, sport i zdorov 'ja ljudini - Bulletin of Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. Physical Education, Sports and Human Health, 12, 22-27. [in Ukraine].

11. Olga Yezhova (2017). Do pitannja traktuvannja ponjat' pedagogiki zdorov'ja [On the question of interpretation of the concepts of health pedagogy]. Ridna shkola - Native school, 1-2, 23-26. [in Ukraine].

12. Fotinyuk V.G. (2021). Teoretichni osnovi vivchennja ponjattja zdorov'ja ta zdorovogo sposobu zhittja jak zagal'noljuds'kih cinnostej [Theoretical bases of studying the concept of health and healthy lifestyle as universal values]. Naukovij chasopis Nacional'nogo pedagogichnogo universitetu im. M. P. Dragomanova. Serija № 15. Naukovo-pedagogichni problemi fizichnoi kul'turi /fizichna kul'tura i sport - Scientific Journal of the National Pedagogical University. MP Dragomanova. Series № 15. Scientific and pedagogical problems ofphysical culture /physical culture and sports, 3 (133) 21, 128 - 131. [in Ukraine].

13. Fotinyuk V.G. .(2021). Pedagogical conditions for the formation of a healthy lifestyle of students in the process of physical education. Problems and prospects of modern science and education: III International. Science. method. conf., March 20-21, 2021. thesis extra - Lviv: Lviv Scientific Forum,. - P. 52 - 53. [in Ukraine].

14. Fotinyuk, V.G. .(2021). Healthy lifestyle as a subject of analysis and self-analysis of student youth. Physical education in the context of modern education: XVI International. Science. method. Conf., June 17-18, 2021: these add. - K., - P. 142 - 144 [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru