Професійна підготовка сучасного учителя математики за кордоном: проблеми та реалії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра математики, інформатики та методики навчання

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Професійна підготовка сучасного учителя математики за кордоном: проблеми та реалії

Шевчук Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук,

доцент, завідувач кафедри

Солопко Ігор Олегович, кандидат фізико-математичних наук, доцент

Лоха Анатолій Анатолійович, старший викладач

Анотація

У статті розглянуто особливості професійної підготовки сучасних учителів математики на прикладі Канади. Доведено, що в умовах глобалізації та інформатизації суспільства надзвичайно важливим є врахування досвіду підготовки фахівців у сфері вищої освіти іноземних країн, зокрема Канади, для якої характерним є підвищення вимог до відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності. Проаналізовано систему освіти Канади, особливістю якої є те, що освіта у ранньому віці розглядається як підґрунтя для розвитку неперервної освіти.

Проаналізовано три рівні навчання в системі педагогічної освіти Канади, що передбачає ідеєю неперервної освіти та навчання впродовж життя. Виокремлено специфіку підготовки майбутніх учителів математики у системі багаторівневої педагогічної освіти Канади, яка полягає в тому, що студент, починаючи навчання, самостійно орієнтується на перший, другий чи третій рівні освіти; він повинен чітко уявляти, що перехід на наступний рівень освіти можливий лише за умови оволодіння попереднім рівнем. Розглянуто структуру підготовки вчителів математики, зокрема бакалаврів з викладання математики.

З'ясовано, що в системі професійної підготовки майбутнього вчителя математики у Канаді обов'язкове поєднання загальноосвітньої, спеціальної, психолого-педагогічної, практичної підготовки. Доведено, що для ефективного викладання математики сучасний учитель зобов'язаний організувати освітній процес таким чином, у якому учні були б зацікавлені у вивченні предмета. Для цього необхідна інтеграція знань про математику як науку, про навчання учнів та викладання, про новації в суспільстві, а також мотивація здобувачів освіти до систематичного якісного вивчення навчального матеріалу.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що використання кращих ідей зарубіжного досвіду у вітчизняній освітній практиці безумовно, зробить процес професійної підготовки сучасного учителя математики більш ефективним, продуктивним та цікавим.

Ключові слова: вчитель математики; неперервна освіта; професійна підготовка; інтеграція; вища освіта.

Shevchuk Larysa Dmytrivna, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Mathematics, Informatics and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

Solopko Igor Olegovich, Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of Mathematics, Informatics and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

Lokha Anatoliy Anatoliyovych, Senior Lecturer, Department of Mathematics, Informatics and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

PROFESSIONAL TRAINING OF A MODERN TEACHER OF MATHEMATICS ABROAD: PROBLEMS AND REALITIES

Abstract

The article considers the features of professional training of modern mathematics teachers on the example of Canada. It is proved that in the context of globalization and informatization of society it is extremely important to take into account the experience of training specialists in higher education in foreign countries, including Canada, which is characterized by increasing requirements for selection of applicants for pedagogical specialties. The education system of Canada is analyzed, the peculiarity of which is that education at an early age is considered as a basis for the development of continuing education.

Three levels of education in Canada's teacher education system are analyzed, which includes the idea of continuing education and lifelong learning. The specifics of training future mathematics teachers in the system of multilevel pedagogical education in Canada, which is that the student, starting training, independently focuses on the first, second or third level of education; he must have a clear idea that the transition to the next level of education is possible only if the previous level is mastered. The structure of training of mathematics teachers, in particular bachelors in mathematics teaching is considered.

It was found that the system of professional training of future mathematics teachers in Canada requires a combination of general, special, psychological, pedagogical, practical training. It is proved that for the effective teaching of mathematics a modern teacher is obliged to organize the educational process in such a way that students would be interested in learning the subject. This requires the integration of knowledge about mathematics as a science, student learning and teaching, innovation in society, as well as motivating students to systematic quality study of educational material.

The results of the study suggest that the use of the best ideas of foreign experience in domestic educational practice will certainly make the process of training a modern mathematics teacher more efficient, productive and interesting.

Keywords: mathematics teacher; continuing education; professional training; integration; Higher Education.

Вступ

Постановка проблеми. Кожна країна зацікавлена в тому, щоб підготувати когорту таких учителів, які б не лише забезпечували кількісну реалізацію завдань обов'язкового навчання а й підносили на значно вищий рівень освіченість і культуру її громадян. Здійснити професійну підготовку такого фахівця надзвичайно складно. У світовому просторі учительська професія належить до найбільш відповідальних, тому існує необхідність детально розглянути ті проблеми з якими стикаються країни при підготовці педагогічних кадрів.

Для вітчизняної системи освіти важливо врахувати цінний досвід іноземних країн, зокрема Канади, для якої характерним є підвищення вимог до відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності шляхом створення ефективно діючої системи профвідбору; організація системи підготовки вчителів математики в секторі вищої освіти; акцентування уваги на розширення професійної підготовки та посилення методичної компетентності майбутніх учителів математики в умовах полікультурного середовища вищого навчального закладу; розробка спеціальних програм з підготовки вчителів математики до роботи з учнями; впровадження ІКТ в програми професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів для забезпечення якості підготовки вчителів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць засвідчує, що проблемами розвитку освіти Канади займалося багато вітчизняних (Л Карпинська, Н. Мукан, Т. Кошманова, І. Гушлевська) і зарубіжних (Н. О'Хара, А. Хіккі) науковців. Значний інтерес становлять напрацювання В. Хорошилової (загальноосвітні школи Канади), І. Руснак (інтеграційні процеси в галузі освіти Канади) Л. Карпинської, Г. Воронки, І. Гушлевської (формування професійної майстерності майбутніх учителів), Л. Булай (система народної освіти Канади), М. Фуллана (дослідження вищої освіти Канади). Проте, проблема підготовки майбутніх канадських учителів математики у системі багаторівневої педагогічної освіти в умовах інформатизації освітнього простору і донині залишаються мало дослідженою.

Мета статті - виявити особливості підготовки вчителя математики у Канаді, з'ясувати сутнісні риси підготовки вчителя математики з метою імплементації кращих ідей у вітчизняну освітню практику.

Виклад основного матеріалу

Освіта в Канаді - це система взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих компонентів, якій притаманна наявність чітко визначеної мети, завдань, функцій. Державні школи Канади навчають дітей у віці від п'яти до 17-18 років (від дитячого садка до 11 або 12або 13 класу). Наприклад, в регіоні Квебек навчання триває 11 років, у Новій Шотландії - 13, а у решті регіонів - 12. Базова структура однакова для кожної провінції Канади - це триступінчаста система, що складається з базової, середньої та післяшкільної освіти. Однак у різних провінціях будуть відрізнятися «кордони» переходу з одного ступеня середньої освіти на іншу: Початкова школа (Elementary school) буде тривати від підготовчого / першого класу до 4, 5, 6 або 7 класу. Середня школа (Middle school) включає зазвичай 5, 6, 7 і 8 класи. Перший ступінь вищої школи (Junior high school) - це 7, 8 і іноді 9 клас, - своєрідний перехід від початкового ступеня до вищої. Вища школа (High school) - починається в 8-9 і триває до 10-12 класу (за винятком провінції Квебек, де вища школа включає в себе ступінь з 7 по 11 класи). Деякі школи пропонують на вищому щаблі навчання за програмами Міжнародний бакалавріат (International Baccalaureate Program - IB) або програми поглибленого навчання з підготовки до університету - Advanced Placement (AP) [1]. На малюнку нижче можна побачити, як відбувається перехід з одного ступеня до іншого в різних провінціях Канади.

Рис. 1. Система освіти в Канаді (за матеріалами сайту [1])

Система професійної освіти Канади (інституції та організації, серед яких: університети, університетські коледжі, коледжі, інститути, центри навчання дорослих) надає можливості здобуття вищої професійної освіти, мовної освіти забезпечення неперервності професійного розвитку, а також розвитку вмінь і навичок використання ІКТ [2].

Незважаючи на свою молодість, Канада веде традицію вищої освіти із XVII століття. Найстаріший франкомовний університет University Laval був відкритий у 1663 році, а перший англомовний - University of New Brunswick - у 1785-му [3, с.30].

Специфікою розвитку неперервної освіти у Канаді є те, що освіта у ранньому віці розглядається як підґрунтя для розвитку неперервної освіти. Позитивний досвід на початковому етапі навчання формує ставлення дитини до навчальної діяльності у майбутньому, а сформовані вміння і навички полегшують подальший навчальний процес [4, c. 103].

На основі документа, прийнятого Радою міністрів освіти Канади у 2008 р. «Освічена Канада 2020» (Learn Canada 2020), провінційні міністерства освіти створили інтегровані системи неперервної освіти, що охоплюють навчання дорослих, розвиток умінь і навичок, а також налагоджують міжурядову співпрацю на основі застосування національного підходу до розвитку людського потенціалу. У Спільній декларації «Освічена Канада 2020» визначено чотири основні імперативи неперервної освіти:

- навчання і розвиток у період раннього дитинства (забезпечення доступу до високоякісної освіти в ранньому дитинстві та підготовки до навчання в школі);

- система освіти, що охоплює від початкового до рівня середньої загальноосвітньої школи (забезпечення навчальних можливостей для учнів шкільного віку з метою розвитку вмінь і навичок грамотності, арифметичної й наукової компетентності світового рівня);

- професійна освіта (збільшення кількості студентів, що навчаються у системі професійної освіти, за допомогою підвищення якості освітніх послуг, доступності професійної освіти);

- навчання дорослих та розвиток умінь і навичок (розвиток доступної, диверсифікованої, інтегрованої системи навчання дорослих, розвитку умінь та навичок, що здатна пропонувати освітні послуги канадцям відповідно до їхніх потреб) [5].

У Канаді система педагогічної освіти передбачає три рівні навчання:

1) 3 роки на першому рівні вищої педагогічної освіти для здобуття ступеня бакалавра,

2) 2 роки навчання на другому рівні для здобуття ступеня магістра,

3) 4 роки навчання на третьому рівні для здобуття наукового ступеня доктора.

Розклад занять гнучкий і за часом навчання, і за набором предметів. Студент може навчатися зразу на двох спеціальностях і не робити перерву на канікули. Вищу освіту здобувають з чіткою прагматичною метою - отримати роботу. Відповідно вся система тісно пов'язана з ринком праці, моніторингом потрібних спеціальностей [3, с.31].

Післядипломна - Post-Graduate освіта, - наступний щабель вищої освіти, умовою зарахування на програми якої є наявність першого ступеня вищої освіти (диплом / бакалаврат). Програми післядипломної освіти: Майстер / аспірантура / докторантура в університеті; Пост-бакалаврат (Post-Baccalaureate) - в університеті; Післядипломна програма (Post-Graduate Certificate / Diploma) - в університеті або коледжі. Продовження академічної освіти в університеті після отримання ступеня бакалавр і далі, можна умовно розділити на наступні типи програм: «Предметна» ступінь магістра (course-based) - навчання йде шляхом вивчення і здачі певного набору курсів, і триває зазвичай від одного до двох років; «Дослідницька» ступінь магістра (res earch-based) - навчання йде шляхом вивчення і здачі певної кількості предметів і написання роботи з елементами власного наукового дослідження (тема вибирається або в процесі навчання, хоча часто її треба сформулювати на етапі вступу до магістратури). Навчання триває близько двох років; Докторантура / PhD - власне наукове дослідження, підготовка і захист наукової роботи в обраній сфері навчання. Навчання в докторантурі зазвичай триває 2 -3 роки, проте безпосередньо написання і захист наукової роботи може зайняти набагато більше часу.

Навчання дорослих, розвиток умінь і навичок як компонент системи неперервної освіти Канади можна умовно розділити на дві підкатегорії: базова освіта дорослих та освіта людей третього віку. Базова освіта реалізується в умовах діяльності інституцій професійної освіти, освіти іммігрантів, корінного населення, базової освіти та вивчення другої мови, шкільних рад, консорціумів, дистанційної освіти [6], [7]. Навчальні програми, які вони пропонують, спрямовуються на забезпечення розвитку грамотності, навчання дорослих, визнання попередньо отриманої освіти, навчання на виробництві.

Освіта осіб третього віку реалізується за допомогою університетів, церков, громадських організацій, бібліотек, хостелів, Інтернет-мереж. Основне завдання її полягає у наданні можливостей для інтеграції літніх людей у життєдіяльність суспільства, сприяння забезпеченню їхнього добробуту, переймання досвіду осіб третього віку [ 8].

Професійний розвиток вчителя - це спроба озброїти вчителів знаннями та вміннями, які можуть спонукати вчителів до зміни якості викладацької практики [9].

Постійний професійний розвиток (CPD) визначається як формальне та / або неофіційне навчання що призводить до розширення знань, умінь та особистих якостей, необхідних для виконання професійні обов'язки.

Підготовку фахівців для освітньої галузі в Канаді забезпечують: університети (universities), університетські коледжі (university colleges), суспільні коледжі (community colleges) та коледжі системи CEGEP (College d'Etudes Generates et d'Education Professionnelle), що функціонують у франкомовній провінції Квебек і впродовж двох років готують абітурієнтів до вступу в університет.

Вартість навчання у ЗВО за напрямом «педагогічна освіта» в рік становить близько 3,5 мінімальних прожиткових мінімумів або 1 мінімальну місячну заробітну плату в Канаді, що є цілком посильним майже для кожної канадської родини. Водночас важливо, що майже всі університети на дві третини фінансуються з держбюджету та громадських фондів.

Форми навчання на педагогічних факультетах в університетах - денна, вечірня і заочна. Набір студентів на денну форму навчання в університетах варіюється від 350 до 1000, а в деяких університетах на курс набирають лише до 11 осіб. Деякі університети повністю зорієнтовуються на надання заочної і дистанційної освіти, що з розвитком інформаційно -телекомунікаційних технологій стає дедалі популярнішим. Нині в більшості канадських ЗВО при підготовці майбутніх учителів використовуються здебільшого програми двох типів: одночасна (concurrent) та послідовна (consecutive). Причому ефективність академічних програм педагогічної освіти Канади залежить від їхнього навчального змісту, а також застосування моделі освіти, яка базується на системних міжпредметних зв'язках.

Одночасна програма - це програма, за якою студент одночасно вивчає академічні та професійні дисципліни протягом усього часу навчання. Ця програма закінчується одержанням ступеня бакалавра освіти.

Послідовну програму обирає студент, який вже має університетський ступінь. При формуванні змісту підготовки майбутніх учителів спостерігається посилення тенденції до встановлення оптимального науково зумовленого балансу між дисциплінами різних циклів, теоретичними та практичними блоками (модулями). Намагання наблизити зміст навчальних програм до вимог педагогічної практики та тенденція до інтеграції знань сприяли посиленню міжпредметного принципу підготовки канадських педагогів. Такий підхід знайшов своє відображення в загальнонауковому блоці (модулі) навчальних програм, де головний акцент ставиться на гуманітарних та соціокультурних аспектах вищої педагогічної освіти. Відповідно до цих принципів структура навчальних курсів підготовки майбутніх учителів складається з трьох основних різновидів:

1. Академічні або самостійні курси (discrete courses). Традиційно в університетах лекції викладаються з окремих предметів. При викладанні окремого курсу спочатку пояснюють теорію, а потім звертаються до практичних занять; застосовується проблемний підхід, що передбачає організацію семінарів і написання робіт на задану тему з метою об'єднати практику з теорією.

2. Інтегровані курси (integrated courses) - це міжпредметні курси, в яких поєднуються елементи різних предметів.

3. Навчальні модулі (instructional modules). Кожен модуль організований навколо певних об'єктів для яких існують оціночні критерії. Коли студент демонструє певний результат, тоді він переходить від одного модуля до іншого. З метою контролю знань у рамках певного модуля вводяться залікові бали - «кредити». Наприклад, щоб отримати диплом бакалавра в галузі освіти потрібно за чотири роки навчання набрати 126 кредитів. На першому курсі студенти вивчають такі предмети як «Алгебра», «Математика», «Обчислення 1», «Обчислення 2», «Лінійна алгебра», «Вступ до інформатики» або «Розробка функціональних програм», «Розробка елементарного алгоритму та абстракція даних», «Курс комунікативних навичок» та «Психологія», яка є обов'язковою вимогою для отримання диплома учителя математики.

Специфіка підготовки майбутніх учителів математики у системі багаторівневої педагогічної освіти Канади полягає в тому, що студент, починаючи навчання, самостійно орієнтується на перший, другий чи третій рівні освіти; він повинен чітко уявляти, що перехід на наступний рівень освіти можливий лише за умови оволодіння попереднім рівнем; багаторівнева система дає змогу студентам кожні два роки, досягаючи того чи іншого рівня освіти, продовжити навчання, залежно від бажання й освітніх досягнень, або вийти із системи, отримавши диплом про освіту; багаторівнева система дає можливість студентові не лише вибрати рівень оволодіння змістом і закінчити його за визначеним терміном, але й забезпечує право змінити його у процесі навчання.

Підготовка майбутніх учителів математики в університеті Ватерлоу, одному із провідних університетів Канади на факультеті математики відбувається за планом поданим у таблиці 1

професійна підготовка учитель математика

Таблиця 1

Програма підготовки бакалаврів з викладання математики (BMath) в університеті Ватерлоу (The University of Waterloo), факультет математики (Department of Mathematics), Канада

Для вступу на програму бакалавра освіти необхідно закінчити допрофесійну підготовку в будь-якому університеті чи коледжі та одержати щонайменше 24 кредити [10]. Причому педагогічні факультети університетів Канади дають рекомендації щодо вибору курсів під час допрофесійного року навчання. Відповідно до принципів мобільності та портативності педагогічні факультети канадських університетів все частіше передбачають для студента можливість трансферу між навчальними бакалаврськими програмами. Ті студенти, які навчалися за бакалаврською програмою в одному університеті, при бажанні можуть продовжити навчання за тією ж програмою в іншому ЗВО.

Загалом університетські навчальні програми професійної підготовки майбутніх учителів у рамках багаторівневої системи педагогічної освіти в Канаді складаються з трьох частин.

Найважливішими елементами є: дисципліни загальної підготовки (прослуховування академічних курсів); викладання фахових предметів (змістова підготовка полягає у вивченні змісту академічної галузі, в якій майбутній учитель збирається працювати, і у вивченні методики викладання обраного предмета); професійна підготовка (охоплює професійні курси і практичну діяльність у школі (педагогічну практику)). Традиційно студент педагогічного університету має опанувати такі академічні курси: розвиток дітей; вміле поводження в класі; навчання дітей з особливими потребами; освітнє адміністрування; методика викладання різних предметів, які вивчаються в загальноосвітніх навчальних закладах; теорія навчання; філософія педагогіки. Прикладом професійних курсів у канадських університетах є такі: порівняльна освіта; діагностика труднощів оволодіння навчальними предметами (математика, фізика тощо); застосування комп'ютерної техніки; навчання малих груп учнів.

Педагогічна практика передбачає вивчення чотирьох курсів в університеті, що оцінюються 3 кредитами кожен, та проходження педагогічної практики в школі впродовж п'яти тижнів. Педагогічні факультети надають можливість студентам проходити педагогічну практику не лише в міських школах, але й в сільській місцевості провінцій. Під час проходження педагогічної практики адміністрація школи повинна забезпечувати безпечне робоче середовище для кожного: вчителів, учнів, допоміжного персоналу, батьків, а студенти зобов'язані дотримуватись певних правил поведінки відповідно до Кодексу професійної поведінки асоціації вчителів провінції та Кодексу поведінки студентів університету. Позитивними особливостями підготовки майбутніх учителів у системі канадської багаторівневої педагогічної освіти можна визначити такі [11]: наявність мережі університетських коледжів, які впродовж двох років готують абітурієнтів до вступу в університет; можливість для громадян Канади отримати реальний та посильний кредит на освіту чи стипендію на час навчання у ЗВО; розроблення навчальних програм з урахуванням рівня підготовки, запитів студента, вимог провінції та суспільства; широке застосування у ЗВО магістерських програм двох видів - програми MEd thesis-based (магістра освіти на основі дипломної роботи) та програми MEd course-based (магістра освіти на основі освоєння курсів); широке застосування на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях модульної, дистанційної та інформаційно-комунікаційної технологій навчання, також відповідних їм форм і методів навчання; активний розвиток інклюзивної освіти.

Висновки

На основі проведеного аналізу встановлено позитивні ознаки системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики у Канаді: обов'язкове поєднання загальноосвітньої, спеціальної, психолого-педагогічної, практичної підготовки, високий рівень капіталовкладень у її розвиток; високі показники участі молоді у навчанні; високий рівень підготовки та кваліфікації освітян, що працюють в університетах і коледжах; активна участь іммігрантів у навчанні в умовах системи професійної освіти; а також негативні: недостатній рівень розвитку інноваційної та науково-дослідницької діяльності; диспропорційність у розвитку людського капіталу (переважає жіноча стать); невідповідність умінь і навичок іммігрантів потребам ринку праці; відсутність стратегії розвитку системи професійної освіти на федеральному рівні; недостатність висвітлення даних про систему професійної освіти.

Імплементацію кращих ідей зарубіжного досвіду у вітчизняну освітню практику вбачаємо, насамперед, через інтеграцію навчальних курсів, використання інтерактивних форм навчання, стимулювання рефлексивної діяльності суб'єктів навчання та посилення усіх видів практичної підготовки майбутніх учителів математики. Тому у подальшому потрібні розвідки у напрямку визначення основних компетентностей європейського вчителя математики, що дасть можливість учителеві математики успішно виконувати функціональні обов'язки.

Література

1. Система освіти Канади [Online]. Available: http://canadapoint.com/Canada_edu_system

2. CMEC Indigenous Education Plan (IEP) 2019-22 was approved. CMEC 108.b2, 2019. 50 p.

3. Реформування і модернізація освітніх систем країн світу ХХІ століття: монографія / за наук. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмельницький, (Київ. обл.): Домбровська Я. М., 2018. 344 с.

4. Руснак, І. “Система неперервної освіти як чинник соціальної інтеграції емігрантів у країнах Північної Америки”. Гірська школа Українських Карпат. Івано-Франківськ, № 10, с. 103-105, 2013.

5. Learn Canada 2020. Joint declaration of provincial and territorial ministers of education. CMEC, 15 April, 3 p., 2018.

6. Recognition of non-formal and informal learning. Report on provincial / territorial activities and Pan-Canadian overview. Council of ministers of education, Canada, November, 103 p., 2007.

7. The development and state of the art of adult learning and education. Report for Canada. CMEC, Canadian commission for UNESCO, October, 105 p., 2008.

8. Барабаш О.В., “Розвиток неперервної освіти у Канаді: навчальний посібник”. Львів: ЗУКЦ, 107 с., 2013.

9. Петриченко П. Особливості канадської системи вищої освіти. Освіта. ua 2016. URL: http://osvita.ua/abroad/ higher_school/ canada/ 35397/.

10. Pure Mathematics Degree Requirements [Online]. Available: http://ugradcalendar.uwaterloo.ca/page/MATH-List-of-Academic-Programs-or-Plans.

11. Шевчук Л.Д. Неперервна професійна підготовка майбутніх учителів математики засобами ІКТ: теоретичні та методичні засади: монографія. Київ:ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 465 с.

References

1. Systema osvity Kanady [Online]. Available: http://canadapoint.com/Canada_edu_system

2. CMEC Indigenous Education Plan (IEP) 2019-22 was approved. (2019).CMEC 108.b2, [in English].

3. Shapran. O. I. (Ed.). (2018). Reformuvannia i modernizatsiia osvitnikh system krain svitu KhKhI stolittia: monohrafiia [Reforming and modernizing the educational systems of the XXI century]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, (Kyiv. obl.): Dombrovska Ya. [in Ukrainian].

4. Rusnak, I. (2013). “Systema neperervnoi osvity yak chynnyk sotsialnoi intehratsii emihrantiv u krainakh Pivnichnoi Ameryky” [The system of continuing education as a factor in the social integration of immigrants in North America. ] Hirska shkola Ukrainskykh Karpat. Ivano- Frankivsk, [in Ukrainian].

5. Learn Canada 2020.(2018). Joint declaration of provincial and territorial ministers of education. CMEC, [in English].

6. Recognition of non-formal and informal learning. Report on provincial / territorial activities and Pan-Canadian overview. (2007). Council of ministers of education, Canada. [in English].

7. The development and state of the art of adult learning and education. Report for Canada. (2008). CMEC, Canadian commission for UNESCO. [in English].

8. Barabash O.V.(2013). “Rozvytok neperervnoi osvity u Kanadi: navchalnyi posibnyk”. [Development of lifelong learning in Canada: a textbook ].Lviv: ZUKT [in Ukrainian].

9. Petrychenko P. (2016)Osoblyvosti kanadskoi systemy vyshchoi osvity.[ Features of the Canadian system of higher education.] Osvita. ua 2016. URL: http://osvita.ua/abroad/ higher_school/ canada/ 35397/. [in Ukrainian].

10. Pure Mathematics Degree Requirements [Online]. Available: http://ugradcalendar.uwaterloo.ca/page/MATH-List-of-Academic-Programs-or-Plans. [in English].

11. Shevchuk L.D. (2019). Neperervna profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv matematyky zasobamy IKT: teoretychni ta metodychni zasady: monohrafiia.[ Continuous professional training of future teachers of mathematics by means of ICT: theoretical and methodical bases: monograph.]. Kyiv:OLDI-PLIuS. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru