Особливості формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Особливості формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку

Півень Олександр Пилипович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спортивних дисциплін і туризму

Переяслав

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню педагогічних аспектів формування особистісних цінностей у здоров'ї старшого дошкільного віку. Сучасні реалії піднімають питання про взаємозв'язок здоров'я та якості життя дошкільників і суспільства в цілому. При цьому стан здоров'я особистості залежить від стану здоров'я суспільства. Незважаючи на те, що питання формування ціннісного ставлення до здоров'я сьогодні є всебічно розробленим, пошук нових шляхів ціннісного вихованні дітей дошкільного віку завжди актуальний.

Важливим для формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку є сприйняття ними здоров'я як цінності, яка в процесі життя набуває особистісного значення і переходить до особистісних цінностей.

Вчені визначають, що саме в дошкільному віці в процесі активної діяльності дітей по-справжньому виховувати свідоме, дбайливе ставлення до власного здоров'я. У результаті охорона здоров'я стала атрибутом навчально - виховного процесу в дошкільній освіті. Це проявляється у використанні оздоровчих технологій, які комплексно реалізуються шляхом створення безпечного середовища розвитку, комплексної охорони здоров'я, харчування, оптимізації рухової активності, системного підходу до виховання у дітей цінностей власного здоров'я та мотивації до здорового способу життя.

Тому метою статті є аналіз шляхів формування ціннісного ставлення до здоров'я дітей старшого дошкільного віку. Для цього були використані методи аналізу та синтезу, абстрагування, узагальнення, що дозволило проаналізувати теоретичні основи формування особистісних цінностей здоров'я та зробити висновки щодо вдосконалення цього процесу.

У статті охарактеризовано процес формування особистісних цінностей, визначено його структуру, висвітлено механізми формування цінностей. Акцент робиться на специфічних методах формування особистісних цінностей, у тому числі біографічний метод, кристалізація цінностей, вирішення проблем, аналіз які він зміг узагальнити, їх застосування дозволяє систематично реалізувати всі етапи формування цінностей.

Ключові слова: цінність, здоров'я, діти, старший дошкільний вік.

Abstract

Piven Oleksandr Pylypovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Sports Disciplines and Tourism, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

ECULIARITIES OF FORMATION OF VALUE ATTITUDE TO THE OWN HEALTH OF CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE

The article is devoted to the substantiation of pedagogical aspects of the formation of personal values in the health of older preschool age. Modern realities raise questions about the relationship between the health and quality of life of preschoolers and society as a whole. The state of health of the individual depends on the state of health of society. Despite the fact that the issue of forming a value attitude to health today is comprehensively developed, the search for new ways of value education of preschool children is always relevant.

It is important for the formation of a value attitude to the own health of older preschool children is their perception of health as a value that in the process of life acquires personal significance and transitions to personal values.

Scientists determine that it is at preschool age in the process of active activity of children to really bring up a conscious, caring attitude to their own health. As a result, health care has become an attribute of the educational process in preschool education. This is manifested in the use of health technologies, which are comprehensively implemented by creating a safe environment for development, comprehensive health care, nutrition, optimization of physical activity, a systematic approach to educating children about their own health and motivation for a healthy lifestyle.

Therefore, the aim of the article is to analyze the ways of forming a value attitude to the health of older preschool children. For this purpose, methods of analysis and synthesis, abstraction, generalization were used, which allowed to analyze the theoretical foundations of the formation of personal values of health and draw conclusions about the improvement of this process.

The article describes the process of formation of personal values, defines its structure, highlights the mechanisms of formation of values. Emphasis is placed on specific methods of formation of personal values, including biographical method, crystallization of values, problem solving, analysis which he was able to generalize, their application allows you to systematically implement all stages of value formation.

Keywords: value, health, children, senior preschool age.

Вступ

Постановка проблеми. Однією з ключових позицій у розвитку сучасної дошкільної освіти є орієнтація на здоров'я, формування свідомого і ціннісного ставлення до здорового способу життя, підготовка до здорової поведінки та саморозвиток валеології.

Актуальність проблеми здоров'я молодого покоління робить категорію «здоров'я» педагогічною категорією, а її вирішення в навчальному закладі є необхідним з педагогічної точки зору виховання у дитини необхідних особистісних якостей, формування стійкого бачення. світу.

Відомо, що здоров'я, притаманне дитинству, визначає здоров'я в старші періоди життя людини, те ж саме можна сказати про підвищення ставлення до нього, системи пріоритетів і переконань особистості. Предмет наукового дослідження свідчить, що проблема здоров'я молодого покоління з часом не втрачає своєї актуальності, а глобалізується.

Питання цінностей здоров'я вивчається багатьма вченими і педагогами в усі часи. Навіть сьогодні це гаряча тема для обговорення, особливо в умовах сучасної пандемії. Нам потрібен новий погляд і новий погляд на цінність здоров'я.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасні дослідження проблем формування здорового способу життя в Україні характеризуються багатогранним підходом. Філософсько-соціальний аспект формування здорового способу життя дітей та молоді відображений у працях А. Ф. Бойка, Н.А. Гондарова, В.А. Крюкова, Ю.П. Лісіцина, О.В. Сахно, Л.П. Сущенко; медико-біологічний аспект був розроблений у дослідженнях М.М. Амосової, В.А. Єренкова, А.В. Мартиненко, А.Г. Хрипкова та ін. Удосконалення навчально-виховного процесу в дошкільному та шкільному закладі в даний час пов'язане зі створенням системи управління розвитком особистості дитини. Формування особистості дитини відбувається в різних видах діяльності дітей, що має свої специфічні особливості, що сприяють формуванню особистості (О.В. Запорожець, О.М. Леонтьєв, М.Н. Алієв, А.Л. Люблінська, Т.О. Рєпіна, О.П. Усова, Д.Б. Ельконін і інші).

Формування основ здорового способу життя у старших дошкільників має базуватися на основному виді діяльності дітей, яким є гра. У домашній педагогіці та психології гра розглядалася як засіб всебічного розвитку дитини. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають роботи з формування ЗСЖ дітей 6-9 років, у тому числі - щодо використання окремих видів ігор (Г.В. Бєленька, В.Г. Бутенко, О.Д. Дубогай, Т.Є. Бойченко, А.Ф. Борисенко, І. І. Петренко, С. О. Свириденко та ін.).

Хоча деякі проблеми навчання дітей дошкільного віку знайшли відображення в теоретичних положеннях і методичних роботах (Т.К. Андрющенко, Г.В. Беленька, О.Л. Богініч, Л.В. Калуська, Л.В. Лохвицька та ін.), але до цього часу не виявлено конкретних технологій формування здорового способу життя дошкільнят.

Мета статті полягає у виявленні, теоретичному обґрунтуванні та перевірці педагогічних умов ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

У Базовому компоненті дошкільної освіти важливо сформувати цінності для здоров'я дитини, забезпечити сприятливі умови для гармонійного фізичного розвитку дитини: у дошкільному віці формується і розвивається організм дитини, життєво важливі навички, руховий досвід, фізичні розвиваються якості. Позитивна мотивація є ефективною умовою розвитку здоров'я дітей.

У чинному Законі України «Про освіту» пріоритетом є здоров'я людини та вільний розвиток особистості. Охорона здоров'я дітей є пріоритетною серед діяльності навчального закладу. Здоров'я є умовою успішного росту і розвитку людини, її духовного і фізичного вдосконалення, а далі - успішного життя. Одним із головних завдань дошкільного закладу є створення умов, що гарантують формування та зміцнення здоров'я дітей [7].

У Законі України «Про дошкільну освіту» наголошується на збереженні та закріпленні всіх складових здоров'я дитини; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття соціального досвіду. Вчителям у навчальних закладах необхідно створити умови для виконання певних завдань [6].

Водночас аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, незважаючи на значні результати наукових досліджень у сфері ціннісного ставлення до здоров'я, свідчить про необхідність нового теоретичного та практичного вивчення цієї проблеми в сучасних умовах. З появою нових реалій сучасного ставлення до здоров'я з'являються видимі педагогічні суперечності між потенціалом дітей дошкільного віку та станом навчально -виховної практики, відсутністю методики навмисного формування цінностей здоров'я у дітей дошкільного віку.

У формуванні цінностей власного здоров'я важлива роль вчителя. Власний приклад педагогів спонукатиме батьків активніше вирішувати проблеми здорового способу життя дошкільного закладу. Адже одним із актуальних завдань у практиці ЗДО є надання кваліфікованої допомоги у розвитку навичок збереження, зміцнення та відновлення фізичного, психічного та соціального здоров'я дітей, а також надання дітям знань про основи життєдіяльності, здоров'я та про формування цінностей [1, 2, 8].

Щоб сформувати у дітей уявлення про здоровий спосіб життя, перш за все, необхідно сформувати в них свідоме ставлення до власного здоров'я. Тому дитина повинна чітко усвідомлювати значення понять: «Я фізично здоровий», «Я психічно здоровий», «Я здоровий духовно», «Я здоровий соціальний».

Л. Печка зазначає, що умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільній освіті технологій збереження здоров'я та оздоровчого виховання, які комплексно реалізуються шляхом створення безпечного освітнього середовища для розвитку предмета, всебічного оздоровлення, збалансованого харчування, оптимізація активного рухового режиму, системний підхід до формування у дітей цінностей щодо власного здоров'я та мотивації до здорового способу життя, а також - співпраця з батьками, підтримка дружніх стосунків між вчителями та учнями, між дітьми [9].

Вихователі мають єдину мету - організувати життя та діяльність дитини так, щоб вона змогла отримати новий статус - учня, адекватно реагуючи на зміни у своєму житті. Формування здорової особистості дитини дошкільного віку - це складний процес оздоровлення, в основі якого лежить взаємодія всіх суб'єктів навчальної діяльності, використання сучасних засобів організації навчання. Вивчення формування цінностей власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку потребує чітко визначеної, системної роботи. педагогічний цінність дошкільний

Щоб зрозуміти, як тренувати наші базові вміння, які методи та прийоми використовувати, ми діагностували формування цінностей власного здоров'я у дітей старшого дошкільного віку за певними складовими.

Когнітивний компонент (ідеї, знання, судження про здоров'я, його цінність) визначається як найвища цінність, її значення для повноцінного життя; знання про будову, функції органів і систем організму людини, їх основні здібності, основні фактори здоров'я; знання емоційних станів людини, здатність передбачати наслідки вчинків; розуміння важливості темпераменту для зміцнення здоров'я.

Емоційно-ціннісний компонент регулюється певними причинами і має емоційне забарвлення. При цьому однією з умов формування у дітей старшого дошкільного віку свідомого ставлення до власного здоров'я є розвиток емоційної чутливості.

Поведінково-діяльнісний компонент - поведінкова реакція, діяльнісна спрямованість. Діяльність за різними мотивами є однією з найважливіших форм вираження основ ціннісного ставлення дитини до предмета чи явища.

З цією метою ми спостерігали за поведінкою дітей; бесіди з дітьми, батьками та вчителями; ігри, уроки, досліди, ліплення та ігрові ситуації. Вивчення рівня знань дітей старшого дошкільного віку про основи здорового способу життя проводилося шляхом інтерв'ю, в яких їм було запропоновано розкрити власні уявлення про такі поняття у сфері здоров'я, як режим дня, постава, фізичні вправи, здоров'я, їжа та інше. При постановці діагнозу враховувалося, що учень розкриває поняття та оперує ними. Тому запитання були сформульовані таким чином, щоб, відповідаючи на них, діти мали не лише виявити розуміння, оволодіння поняттями, а й оцінити готовність їх використовувати.

Розроблені нами завдання для дітей допомогли визначити рівень ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку.

За основу формування запитань для старших дошкільників ми взяли такі запитання: Чи має учень знання про здоровий спосіб життя, їх стандарт? Чи є можливості отримати ці знання? Чи знає, де отримати необхідні знання? Чи знаєте ви про необхідність валентних знань?

Аналіз трьох компонентів (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний) ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку дозволив зробити висновки.

Когнітивний компонент. Враховуючи виявлені проблеми, ми розробили ключові питання, які допомогли нам проводити співбесіди та діагностувати рівень знань. З дітьми проведено бесіди на тему: «Здоров'я людини»; «Хвороби та шкідливі звички»; «Наше тіло».

Проекційний тест на здоров'я та хворобу виявив особливості дитячого сприйняття здоров'я та хвороби. Більш детальні зображення хвороби привабливіші, ніж малюнки, що символізують здоров'я.

Емоційно-ціннісний компонент. Батьки відіграють важливу роль у формуванні цінностей здоров'я своїх дітей. Проаналізуйте думки дітей на тему «Що мені потрібно, щоб відчувати себе здоровим» і «Що приносить мені радість?» виявила залежність від позитивного емоційного настрою, що сприяє збереженню міцного здоров'я (відчуття комфорту, впевненості в собі, «радості життя») від різних зовнішніх факторів. Діти, які зустрічають розуміння, прийняття з боку батьків, однолітків, вихователів, мають адекватну самооцінку, впевненість у собі.

За допомогою ігор нам вдалося уточнити рівень знань дітей про своє здоров'я за такими аспектами: важливість дотримання режиму; важливість знання про власне тіло та його властивості; важливість знань про складові здоров'я та їх вплив на нас. За результатами, можна сказати, що більшість дітей мають брак знань з різних галузей здоров'я, цінностей, але розуміють, чому необхідно дотримуватись режиму; знайомі з функціями частин тіла.

Дослідження рівнів сформованості поведінкової складової ціннісного ставлення до власного здоров'я передбачало визначення ступеня оволодіння дітьми навичками та вміннями здорового способу життя, самостійності, ініціативи, а також виявлення їх самоспроможності, регулюють поведінку, пристосовуються до суспільства, самоконтроль. Мета бесіди - визначити основні уявлення дітей про здоровий спосіб життя та поважати його: «Що ти можеш зробити, щоб бути здоровим?»; Спілкування вчителя «по телефону» продемонструвало задоволеність дітей, які мають гарний настрій, здоров'я.

Також з метою діагностики рівнів підготовки за компонентами розроблено дидактичні ігри: «Квітка здоров'я», «Абетка здоров'я», «Модний ланцюжок».

Дослідження когнітивної складової цінностей щодо власного здоров'я показали, що більшість дітей мають низький рівень прояву цієї якості - 70%; 18% дітей мають середній; і 12% дітей мають високий рівень когнітивної експресії.

Дослідження емоційно-ціннісного компонента показали, що більшість дітей мають низький рівень прояву - 59%; середній рівень у 19%, низький рівень у 22% дітей.

Дослідження поведінкового компонента показали, що 45% дітей мають низькі показники, середні - 35% дітей, а високі виявлені у 20% учнів.

Таким чином, за результатами діагностики рівнів ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку вирішено розробити методику формування ціннісного ставлення до власного здоров'я старших дошкільників.

Формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку передбачає нерозривний і всебічний розгляд цього процесу. Основне завдання - розвивати у дітей усвідомлення цінності здоров'я та здорового способу життя, що сприяє формуванню активної особистості. Ми віримо, що дитина, яка сформує уявлення про власне здоров'я як особистісну цінність, намагатиметься свідомо налаштувати свою поведінку на здорове існування. Тобто ви будете дбати про своє здоров'я та здоров'я оточуючих; прагнути до правильного сприйняття знань і вмінь щодо їх захисту, втілення їх у повсякденне життя.

Для досягнення поставленої мети та формування ціннісного ставлення до власного здоров'я ми планували та проводили щоденну виховну діяльність, використовуючи різноманітні методи та прийоми формування ціннісного ставлення до власного здоров'я у старших дошкільників: різні види занять, ігри, санітарно-профілактичні заходи, художні та фольклорні твори, ілюстрації тощо. Дітям було запропоновано встановити зв'язок між станом окремих органів тіла та загальним самопочуттям, зробити висновки про можливість підтримувати здоровий стиль поведінки через рольові ігри за сюжетами.

Разом з дітьми розробили комплекси ранкової гімнастики на свіжому повітрі із завданнями. Діти мали можливість продемонструвати свої виступи. У процесі спілкування дітей мотивували на щоденні вправи та рухові навички. Це підтримувало бажання дошкільнят організовувати рухливі ігри, придумувати власні загальнорозвиваючі вправи. Щодня діти ходили босоніж «Дорогою здоров'я», щоб запобігти плоскостопості та зміцнити дитячий організм. Заохочували малоактивних дітей долучатися до ігор, розваг.

Дошкільників навчали самостійно виконувати процедури загартовування, заохочували батьків до роботи з дітьми.

У процесі послідовно спланованої роботи удосконалювалися знання про безпеку життєдіяльності в процесі моделювання життєвих ситуацій зі здоровим змістом. Складання ігор-драматизацій за мотивами українських народних казок, виконання ігрових завдань («Придумай казку», «Закінчи казку» тощо), оповідань чи проблемних ситуацій із пропозицією розв'язати та проаналізувати їх самостійно. Наприклад, дітям було запропоновано зобразити таку ситуацію: «Ти дуже образив свого друга. Постарайтеся з ним помиритися. Наша робота спрямована на виховання у дітей уваги, чуйного ставлення до інших людей, правильної оцінки позитивних сторін. З цією метою дітей запросили написати розповідь про добрі справи своїх друзів. Системна робота педагогів у цьому напрямку дозволила дітям навчитися порівнювати вчинки людей з результатами, визначати їх причини. Вирішуючи різноманітні завдання, ситуації, діти формують найважливіші цінності.

Ми також вирішили, що для розвитку здоров'язбережувальної компетентності доцільно використовувати сучасні оздоровчі технології. Активно включає арт-терапію, музикотерапію для корекції емоційних розладів, страхів, рухових і мовленнєвих розладів, розладів поведінки, комунікаційних труднощів; казкотерапія (казка вчить дітей не лише експериментувати, насолоджуватися, співчувати, сумувати, а й підбадьорює та контактує з їхньою мовою, дозволяє вільно мріяти та фантазувати), фітбол-гімнастика - за словами відомої української гімнастки Катерини Серебрянська та ін.

З метою розвитку компетентності дітей у сфері психічного здоров'я в групі створена атмосфера поваги до людини, яка вміє підтримувати власний рівень здоров'я, а також дбати про здоров'я оточуючих. Середовище, в якому находилися діти, сприяло формуванню навичок здорового способу життя. Проводили різноманітні заходи, які допомагають підтримувати психічне здоров'я дошкільнят. Створили в групі куточок відпочинку, домашні іграшки тощо. Вони давали дітям знання про людські емоції, розвивали вміння контролювати власні негативні емоції, встановлювали правила ввічливої поведінки в повсякденному житті.

У роботі з дітьми з низькою самооцінкою вони допомагали виконувати різноманітні завдання, що сприяло позитивному ставлення до себе. Включали в щоденні розмови «Що тобі подобається в собі?»; колективні завдання: складання «ланцюжків умінь»; психогімнастика; запровадили метод Ш. Амонашвілі: «відповідь на вухо» і так далі. Також у дошкільній роботі використовується комплекс психогігієнічних ігор, вправ типу «Назви своє ім'я» (навчити представлятися колективу, називати своє ім'я), «Лагідні слова» (виховувати доброзичливе ставлення до людей), «Як сьогодні?" (формувати вміння аналізувати події, робити висновки).

Ми пропонуємо дітям дошкільного віку повторювати, моделювати та аналізувати ситуації, які сприяють розвитку соціального здоров'я. Розроблені ситуації на теми: «Етикет у житті людини», «Я, родина і всі люди», «Я і мої друзі» тощо. Впровадження народної творчості: прислів'їв та приказок сприяло підвищенню усвідомлення важливості здоров'я.

Розвитку емоційного реагування дітей на оздоровчі дії сприяла психолого- педагогічна підготовка з формування культури взаємин: особлива увага приділялася тим дітям, які потребують корекційної діяльності в емоційній сфері. Робота мала на меті ознайомити дітей з різними емоціями, особливостями їх виявлення, усвідомленням самопочуття, мотивацією до здорового способу життя. Ми зосередилися на завданнях: 1) формування цінності здоров'я як лідера; 2) створення атмосфери дружби та взаємодопомоги в дитячому колективі; 3) формування базових знань для адекватного вираження своїх емоцій, почуттів щодо власного здоров'я та здоров'я інших; 4) допомога у встановленні причинно-наслідкових, смислових зв'язків між життєвими подіями, їхніми переживаннями, з метою адекватного реагування на різні життєві ситуації, утримуючи негативні емоції; 5) усвідомлення зв'язку своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками повноважених дорослих.

Під час самостійної художньої діяльності дітям запропонували складати казки та створювати образи про те, що допомагає їхньому здоров'ю, про чуйність та байдужість, про звички, які зберігаються та руйнують здоров'я, про дружбу тощо. Дитячі малюнки були присвячені темам: «Я і лікар», «Улюблений куточок природи», «Я і моя родина», «Свято в нашій родині» тощо.

Впроваджували роботу над формуванням цінностей для власного здоров'я у тісній співпраці з батьками. Їх запрошували до участі у виховних та оздоровчих заходах, які проводяться в ЗДО: зустрічі з батьками, бесіди, консультації, бесіди, практичні години; дні здоров'я, дні відкритих дверей, походи, спорт тощо.

Взаємодія з батьками щодо формування у дітей уявлень про здоровий спосіб життя здійснювалася у формі системної роботи, як-от: анкетування щодо виявлення причетності батьків до здоров'я дітей у сім'ї, зустрічі з батьками на тему «Фізичний розвиток дитини в сім'ї» та в ЗДО», «Формування уявлень про здоровий спосіб життя у дітей». Консультації за участю спеціалістів: логопеда, психолога, медсестри: «Здоров'я - питання престижу», «Приділяй більше уваги»; «Гартування», «Здоров'я - це питання престижу» та його переваги», «Організація активного відпочинку в різні пори року», «Запобіжні заходи під час Covid-19»; розповсюдження візуальної та текстової інформації: папок, екранів, листівок та брошур на допомогу батькам: «Загартовування дітей вдома», «Вправи для очей», «Основні правила захисту від Covid -19».

Поряд з виховною роботою ми намагаємося залучати батьків до навчально-виховного процесу. Під час Дня відкритих дверей батьки взяли участь у природоохоронних курсах: «Допоможи собі», «Де ховається здоров'я». Спортивні свята проводили з батьками: «Тато, мама, я спортивна сім'я», «Спорт - це життя»; дозвілля - «День туризму» (відпочинок на свіжому повітрі). Батьки дітей - найкращий приклад.

Ще одна важлива складова - робота з вихователями дошкільних закладів для формування у дітей цінностей щодо власного здоров'я. Були проведені: анкетування, тренінги, консультації, круглі столи, семінари, практикуми; ділових ігор, розробили посібники та практичні поради щодо оздоровчих технологій та їх використання.

Наша робота зі старшими дошкільниками включала різні види роботи, які сприяли підвищенню знань дітей про «здоров'я людини», «здоровий спосіб життя», його основні складові, механізми зміцнення здоров'я, правила здоров'язбережувальної поведінки.

Контрольний етап експерименту передбачав виявлення динаміки рівня знань дітей про здоровий спосіб життя, особливостей його прояву. За групами кількість дітей з високим рівнем когнітивної складової цінностей власного здоров'я зросла з 12% до 43%. Середній рівень сформованості когнітивного компонента спостерігається у 44% - проти 18%. Ми бачимо позитивну тенденцію щодо зменшення кількості дітей з низьким рівнем когнітивного розвитку - з 70% до 13%. Тобто, можна сказати, що робота значно зменшила розрив між знаннями учнів про цінність власного здоров'я та їх фактичною поведінкою.

Позитивних змін зазнала і емоційна сфера. Зокрема, зросло усвідомлення дітьми важливості виявлення цінностей для власного здоров'я. Високий рівень знань зріс з 22% до 43%. Середній рівень знань також зріс з 19% до 45%. Особливо хороші результати продемонстрував низький рівень поінформованості, який знизився з 59% до 12%.

Результати дослідження рівнів сформованості здорового способу життя у дітей старшого дошкільного віку свідчать про підвищення рівнів сформованості здорового способу життя після впровадження методів формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку.

На наступному кроці ми проаналізували рівень сформованості поведінкового компонента. Аналіз експериментальних даних дозволяє визначити, що на початку формуючого етапу експерименту діти зосереджені на пошуку здорового способу життя лише під контролем дорослого, після формувального етапу експерименту вони робили такі дії самостійно. Кількість респондентів з високим рівнем підготовки поведінкової складової цінностей власного здоров'я зросла з 20% до 45%; середній - від 35% до 46%. Також суттєво зменшується кількість дітей із низьким рівнем поведінкового компонента з 45% до 9%. Результати дослідження свідчать про підвищення рівнів утворення цього компонента.

Отримані нами результати засвідчили позитивні зміни в характеристиках ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей експериментальної групи, у показниках рівнів сформованості основ ціннісного ставлення до власного здоров'я.

Висновки

Таким чином, на основі аналізу психолого -педагогічних джерел виявлено, що особливо актуальним стає стан досліджень питання формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дітей старшого дошкільного віку. Для забезпечення повноцінного процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров'я дошкільнят необхідно залучати не лише дітей, а й батьків, педагогів.

Література

1. Андрющенко Т. К. До здоров'я дітей - компетентніший підхід. Формування здоров'язбережувальної компетентності дошкільнят. Дошкільне виховання, 2014. 11, С. 20-23.

2. Бабюк С. Педагогічні умови фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку у взаємодії дошкільного навчального закладу і сім'ї: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.08. Інститут проблем виховання НАПН України, Київ, 2011.

3. Базовий компонент дошкільної освіти. Взято з: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity. pdf

4. Богініч О. Л. Фізичне виховання основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку: навч.-метод. посібник. Київ: Генеза, 2013.

5. Вільчковський, Е. С. Організація рухового режиму у дошкільному навчальному закладі. Тернопіль: Мандрівець, 2008.

6. Закон України «Про дошкільну освіту». Редакція від 28.09.2017, підстава 2145-19., ст.. 11, п. 2. Взято з: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2628-14

7. Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), від 05.09. 2017, № 2145-VIII ).

8. Лісневька Н. Педагогічні умови створення здоров'язберігаючого середовища в дошкільному навчальному закладі: автореф. дис... канд. психол. наук: 13.00.08. Київський державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2016.

9. Пєчка Л. Є. Зміст виховання особистості майбутнього педагога-дошкільника в здоров'язбережувальному середовищі педагогічного закладу вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2020. 28.

References

2. Babiuk S. (2011). Pedahohichni umovy fizychnoho vykhovannia ditei starshoho doshkilnoho viku u vzaiemodii doshkilnoho navchalnoho zakladu i simi. []. Kyiv, [in Ukrainian].

3. Bazovyi Pedagogical conditions of physical education of children of senior preschool age in interaction of preschool educational institution and family komponent doshkilnoi osvity. (2021). [The basic component of preschool education]. Kyiv, [in Ukrainian].

4. Bohinich O. L. (2013). Fizychne vykhovannia osnovy zdorovia ta bezpeky zhyttiediialnosti ditei starshoho doshkilnoho viku: [Physical education of the basics of health and safety of life of older preschool children]. Kyiv, Heneza, [in Ukrainian].

5. Vilchkovskyi E. S. (2008). Orhanizatsiia rukhovoho rezhymu u doshkilnomu navchalnomu zakladi. [Organization of motor mode in preschool educational institution]. Ternopil, Mandrivets, [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro doshkilnu osvitu». (2017). [Law of Ukraine "On Preschool Education"]. Kyiv, [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» (2017). [Law of Ukraine "On Education"]. Kyiv, [in Ukrainian].

8. Lisnevka N. (2016). Pedahohichni umovy stvorennia zdoroviazberihaiuchoho seredovyshcha v doshkilnomu navchalnomu zakladi. [Pedagogical conditions for creating a healthy environment in a preschool educational institution]. Kyiv, [in Ukrainian].

9. Piechka L. Ye. (2020). Zmist vykhovannia osobystosti maibutnoho pedahoha-doshkilnyka v zdoroviazberezhuvalnomu seredovyshchi pedahohichnoho zakladu vyshchoi osvity. [The content of education of the personality of the future preschool teacher in the health-preserving environment of the pedagogical institution of higher education]. Drohobych, [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru