Організація освітнього процесу у закладах вищої освіти культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація освітнього процесу у закладах вищої освіти культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану

Кошелева Оксана Борисовна старший викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Цисельська Оксана Володимирівна викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ,

Кравчук Олена Анатоліївна викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

Анотація

Умови воєнного стану докорінно змінюють організаційну структуру соціально-економічного середовища, яке формується із різних сфер, і підтримка життєдіяльності кожної із яких є особливо важливою в контексті воєнної та пост-воєнної нестабільності. Досліджуючи сферу освіти, зокрема важливість підтримки роботи ЗВО культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану, варто зауважити той факт, що саме ці заклади у значній мірі відповідають за формування культурного і мистецького потенціалу держави, підготовку висококваліфікованих кадрів, а також збереження і примноження культурно-історичної спадщини України. Ці фактори вказують на необхідність налагодження навчального процесу закладів освіти окресленого профілю в умовах воєнного стану, а також на потребу оновлення стратегії і тактики забезпечення їх навчального процесу та підтримки перманентності підготовки фахівців. Відповідно, наукова стаття являє собою оригінальне дослідження змін в організації освітнього процесу у ЗВО України культурно-мистецького профілю, необхідних задля підтримки безперервної роботи закладів в умовах безпрецедентного введення воєнного стану. Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення, а також методу графічного моделювання. В ході дослідження було детерміновано сутність та організаційні складові навчального процесу ЗВО культурно-мистецького профілю, визначено важливість підготовки майбутніх фахівців в контексті підтримки культурно-мистецького потенціалу держави. Було проаналізовано основні зміни, що були введені вітчизняними ЗВО задля підтримки навчання студентів в умовах воєнного стану. Авторами було закцентовано увагу на актуалізації процесів діджиталізації освіти, яка стала дієвим методом підтримки роботи системи в умовах пандемії, а також може стати базисом задля збереження освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Ключові слова: вища освіта, воєнний стан, діджиталізація освіти, модернізація вищої освіти, дистанційне навчання, саморозвиток, інформаційно- комунікаційні технології, культурно-мистецька освіта.

Koshelieva Oksana Borysovna Senior Lecturer, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Tsyselska Oksana Volodymyrivna Lecturer, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

Kravchuk Olena Anatoliivna Lecturer, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF CULTURAL AND ARTISTIC PROFILE IN CONDITIONS OF MARTIME

Abstract. The war-time conditions were effecting changes to the organization of work in the economic and social sector. In its turn, efficient functioning of the social and economic spaces are an important part of the fight against war and post of war instability. By analyzing enforcement of higher education, in particular importance of support the work and activities of artistic and cultural universities under war conditions, authors were able to outline the importance of it, especially in the context of forming cultural traditions and artistic potential of the country, training of high-level qualified human resources, as well as preservation and revitalization of our Ukrainian cultural heritage. The importance of research topic lies in the fact that organisation of educational process in the Ukrainian universities under condition of martial law needs for more streamlining and adopting; moreover, there is the need to updated educational strategic and tactic, as well as support the continuity of the educational process, and reduce the negative effect of war on students. Accordingly, the article is devoted to the analysis of changes in the organisation of educational process in the Ukrainian artistic and cultural universities, which were required to protect the continuity of the educational process in the face of war time and unprecedented escalation of threats to the country's national security. Comparison, methods of abstraction, analysis and generalization, as well as method of graphic modeling are the research methods which were used in the article. In this science paper the essence and organizational arrangements of educational process in artistic and cultural universities, the importance of training of high-level qualified human resources in the context of protect the research, innovation, intellectual and cultural potential of Ukraine was determined. The key changes that have been implemented in domestic universities for core learning support functions under conditions of martial law were analyzed. In the result of the study the article focuses on the increasing value of digitalization of education that has proved a very effective way not only to support educational process under pandemic term, but also in the conditions of martial law.

Key words: higher education, martial law, digitalization of education, modernization of higher education, distance learning, self-development, information and communication technologies, cultural and artistic education.

Вступ та постановка проблеми

Організація освітнього процесу у ЗВО мистецького і культурного профілю має власну специфіку, що пов'язано із необхідністю підготовки не лише висококваліфікованих кадрів, готових до конкуренції на глобальному ринку та теренах світового культурного співтовариства, а і потребою у формуванні творчого духу в характері майбутнього фахівця, духу новаторства та готовності до прийняття нетипових, творчих рішень. Відповідно, процес навчання і виховання студентів ЗВО культурно-мистецького профілю - це стратегія і тактика впливу на їх інтелект, збагачення емоційної складової людини, стимулювання розвитку творчих здібностей та креативності. Характерними є підвищення значущості знань про культуру і мистецтво у загальній системі освіти держави, актуалізація процесів дослідження традицій як українців, так і інших народів світу. Сама організація навчального процесу визначає його результативність і ефективність; беззаперечним є те, що підвищення ролі освіти культурно-мистецького профілю сприятимуть культурному розмаїттю, а також зміцненню взаєморозуміння і між громадянами одної держави, і між народами різних країн.

Проте, безпрецедентне за роки незалежності України введення воєнного стану внесло докорінні зміни в організацію навчання. Основою навчального процесу стали концепція розвитку самоосвітньої діяльності студентів, зокрема формування здатностей у здобувачів знань до самоаналізу, самоконтролю і самодисципліни, а також концепція «навчання впродовж життя». В умовах стрімких трансформацій системи освіти джерелами для отримання знань, базою для розвитку професійних якостей і вдосконалення практичних навичок стали інформаційно-комунікаційні технології, цифрові платформи та інші діджитал- інструменти. Відповідно, організація навчання у ЗВО культурно-мистецького профілю зазнала кардинальних змін, які є необхідними для вивчення з метою їх адаптації до традиційних освітніх практик, що були широко застосовуваними у вітчизняних ЗВО в період довоєнного функціонування системи освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти організації освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю висвітлені у працях багатьох дослідників, до яких належать А. Комаровська, О. Просіна [1], О. Баніт, Л. Воєвідко [2], І. Зязюн, С. Коновець [3], Я. Мартинишин, О. Фейчер [4], Т. Биркович, А. Варивончик та ін. Так, А. Комаровська та О. Просіна аналізують реформування мистецької освіти в умовах сьогоденної України; у своїй роботі науковці визначили, що цілями мистецької освітньої галузі є «актуалізований «вихід за межі» мистецтва», зокрема організаційна структур навчального процесу має сприяти не лише формуванню базових знань і вмінь у студентів, що стосуються різних видів мистецької діяльності (понятійного тезаурусу, сприймання творів, оволодіння практичними прийомами творення тощо), а і відповідати за процеси культуро-творення, народження у підсвідомості студентів відчуття причетності до культурних процесів в Україні, пробудження прагнень до здійснення впливу на їх розвиток [1, с. 2]. Л. Воєвідко значну увагу у своїх працях приділяє розвитку професійних компетенцій у студентів ЗВО культурно-мистецького профілю як частині стратегії організації освітнього процесу. Науковець визначила, що структуру освітнього процесу можна визначити оптимальною, якщо вона сприяє всебічному та гармонійному розвитку студентів навіть в умовах воєнного стану, забезпечує формування основ громадянської свідомості, активності та відповідальності за власні дії, погляди, ідеї [2, с. 214]. С. Коновець визначає специфічні методи організації освітнього процесу, що необхідні задля формування творчого потенціалу особистості. Так, ефективними інструментами навчання студентів культурно-мистецьких спеціальностей науковець визначає такі: методи особистісно орієнтованого розвитку, а також саморозвитку, самоаналізу і самодисципліни; методи проєктно-моделюючого навчання; підходи, що ґрунтуються на застосуванні нових інформаційних технологій; технології створення ситуації успіху; технології колективної творчості, а також інтеграції різних видів діяльності тощо [3, с. 92]. Я. Мартинишин, О. Фейчер аналізують аспекти управління діяльністю ЗВО культурно-мистецького профілю в Україні, зокрема особливості цілевстановлення та допомоги освітнім закладам у виробленні стратегії організації навчального процесу. Зокрема, у роботі визначено, що структура навчання залежить від вимог до професійних компетенцій студентів культурно-мистецьких спеціальностей, які, в свою чергу, змінюються під впливом тенденцій на глобальному ринку праці, а також ринках товарів і послуг; заклад освіти повинен в основу стратегії навчання студентів закладати принципи розвитку найбільш затребуваних умінь і навичок, а саме критичного мислення, креативності, здатності до практичного застосування комплексного підходу вирішення проблем, емоційного інтелекту, когнітивної гнучкості тощо [4, с. 21].

Значну увагу дослідженням проблеми організації навчального процесу студентів ЗВО культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану, зокрема практиці поширення технологій дистанційної освіти, приділено у працях Б. Бірюкова, В. Безпалова, Є. Колопенюка, Л. Побережної (а саме, принципам застосування інформаційних технологій у навчанні); В. Заболотного, Н. Соломчак, А. Чортополох (а саме, практиці використання електронних підручників); А. Коломійця (а саме, застосуванню комп'ютерних презентацій як джерел нових знань); С. Огнивенка (а саме, особливостям розвитку еаБе-технологій навчання); Є. Петрусенко, Н. Сиротенко, І. Чигур (а саме, використанню прикладних та цифрових платформ).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Праці вище наведених науковців містять ґрунтовні дослідження особливостей організації освітнього процесу у вітчизняних ЗВО культурно-мистецького профілю, тенденцій трансформації навчання, змін у стратегії і тактиці викладання навчального матеріалу в контексті діджитал-трансформацій. Проте, умови воєнного стану для вітчизняної системи освіти є безпрецедентними, що вимагає застосування кардинально нових підходів організації освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького спрямування задля збереження специфіки їх діяльності та забезпечення формування творчого духу у характері українців навіть за умов війни, що, власне, і доводить необхідність продовження вивчення проблематики.

Мета - проведення оригінального дослідження змін в організації освітнього процесу у ЗВО України культурно-мистецького профілю, необхідних задля підтримки безперервної роботи закладів в умовах безпрецедентного введення воєнного стану. Для досягнення поставленої мети було сформовано та вирішено такі завдання, як:

- проаналізувати загальні вимоги та характерні особливості організації освітнього процесу ЗВО культурно-мистецького профілю в Україні;

- визначити структуру і основи організації навчання студентів в умовах воєнного стану;

- дослідити важливість інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій як інструментів забезпечення дистанційної форми навчання студентів ЗВО культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Збагачення культурного та мистецького потенціалу держави має вагоме значення у процесах розвитку нації, збереження її стійкості та нагромадження культурної спадщини. В умовах актуалізації процесів діджитал-трансформацій, динамічної глобалізації та інтеграції економічних систем, культурні цінності, що притаманні народам різних держав, можуть змінювати свою форму, зазнавати переосмислення та змін в інтерпретації відповідно до сучасних умов життєдіяльності, проте зміст залишається незмінним. Відповідно, культурно-мистецький потенціал - це специфічний показник, який відображає певний рівень розвитку нації і людської діяльності в її якісних та кількісних вимірах. Одним із початкових напрямів роботи над формуванням культурно-мистецького потенціалу держави є освіта. дистанційне навчання мистецький профіль

Організація освітнього процесу у закладах культурно-мистецького профілю має свою специфіку, оскільки кожен із інструментів впливу на підсвідомість та мотиви здобувача знань повинен сприяти підтримці високого рівня його зацікавленості у накопиченні теоретичних знань, формуванні практичних навичок, необхідних в контексті майбутньої професійної діяльності, а також набутті студентами ключових компетентностей.

Проте, базовими рисами, детермінантами саме профільної культурно- мистецької освіти, які, власне, варто визначити цілями освітнього процесу, є (рис. 1):

Рис. 1. Специфічні риси, цілі вищої освіти культурно-мистецького профілю

Джерело: складено авторами за даними [1, с. 2].

Отже, по-перше, ціль щодо формування і розвитку цілісної особистості у процесі художнього пізнання, логічно випливає із художньо-образної природи мистецтва, зокрема із його здатності втілювати у реальність будь-які ідеї, теми і сюжети, що цікавлять особистість, крізь призму її індивідуалізованого, суб'єктивного погляду, а також із притаманної мистецтву опори на емоційну складову індивідуума, що зумовлює формування у його підсвідомості коректних художніх цінностей, а на далі - і життєвих цінностей, упереджень чи принципів. По-друге, ціль щодо формування здатності у студентів до національної самоідентифікації у згармонізованому міжкультурному діалозі особливо актуалізується в умовах воєнного стану, а також росту суперечливості процесів, зумовленої соціокультурними, економічними і політичними подіями. За умов війни кардинально змінюється роль виховної функції культурно- мистецької освіти, оскільки в основі стратегії освітнього процесу вже закладається не лише професійна самореалізація, а нагальна потреба у формуванні студента як патріота своєї держави та беззаперечного прихильника національних культурних цінностей і традицій; мистецтво в даному контексті має необмежений регуляторний потенціал, який реалізується через здатність до максимального впливу наемоційно-почуттєвускладову особистості.

«Звернення до національного мистецтва і культурної спадщини всіх видів, жанрів, стилів, епох дає студенту можливість через естетичні переживання ідентифікувати себе як представника нації і одночасно - відчути себе людиною культури, осмислити значущість і непересічність «свого» у світовому мистецькому просторі, а заразом усвідомити величезне художнє розмаїття світу з повагою до нього» як зазначили О. Комаровська і О. Просіна [1, с. 2]. По-третє, ціль щодо формування комплексу мистецьких предметних (в широкому розумінні) компетентностей, завдяки оперуванню якими, власне, й уможливлюється набуття студентами ключових професійних компетентностей і вмінь.

Кожна із вище охарактеризованих цілей є втіленням окремих векторів навчання студентів. Детермінуючи різні напрямки освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю можна визначити, що сама його організаційна структура побудована на основі змістовних ліній - незмінних під тиском обставин, спричинених введенням воєнного стану у державі. Вони відображають ідею мистецької освіти, яка є сталою; трансформації зазнають лише форми і види комунікації студентів і педагогів, структура навчання, види контролю, мотиви і стимули. Отже, змістовними лініями культурно-мистецької освіти є:

- художньо-практична творчість студентів як метод вдосконалення практичних вмінь і навичок;

- сприймання та інтерпретація творів мистецтва як метод розвитку навичок роботи із інформацією та її різними джерелами, аналітичних здібностей, зокрема основ самостійного аналізу навчального матеріалу, його систематизації, узагальнення та інтерпретації відповідно до зміни контекстів. Це дієвий напрям роботи необхідний студентам задля розвитку навичок критичного і проєктного мислення, які за своєю сутністю є втіленням творчих здібностей, вимагають застосування нетипового мислення щодо аналізу типових об'єктів, подій чи ситуацій; як вектор пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва як до об'єкта дослідження;

- комунікація через мистецтво як метод роботи у співпраці із іншими учасниками освітнього процесу, як підхід до розвитку власної творчості, креативності та основ художньої комунікації через взаємодію [1, с. 4-5].

Таким чином, справжня сутність організації навчального процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю в умовах воєнного стану полягає не у підборі оптимальних інструментів, механізмів опрацювання і засвоєння студентами інформації, навчальних матеріалів, що можуть належати до різних видів, жанрів або стилів мистецтва, конкретних творів і творчості митців, а у виборі оптимальних способів освоєння мистецтва студентом в умовах існування сукупності негативних факторів, а саме обмеження соціальної взаємодії і перманентного відчуття тривоги. Організаційна структура навчання має всебічно мінімізувати руйнівний вплив на підсвідомість студента, зберегти індивідуалізований внутрішній світ здобувача знань, оптимістичне ставлення до світу і до себе через художнє пізнання. Варто зауважити, що саме в умовах війни відчувається значний ріст пріоритетності самонавчання, самоконтролю і самодисципліни над традиційними практиками організації освіти, інструментами та формами взаємодії.

В основі організації освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю під час воєнного стану в Україні закладено стратегію застосування електронних, дистанційних форм взаємодії між студентами і педагогами. Задля збереження ефективності онлайн навчання необхідно дотримуватись таких критеріїв:

- по-перше, освітній процес повинен бути структурованим, власне, як і навчально-методичні матеріали, які його регламентують;

- по-друге, повинна зберігатись логіка та послідовність етапів опрацювання навчальних матеріалів. Хоча дистанційна освіта допускає певний рівень автономності та самоорганізації навчання студентів, проте збереження чіткого графіка виконання студентами навчального плану дозволяє втримувати ефективність освітнього процесу на високому рівні;

- по-третє, застосування лише ефективної, налагодженої та перевіреної досвідом системи інтерактивної взаємодіі педагога і студента, а також студентів між собою засобами ресурсів електронного навчального курсу (далі - ЕНК) та дистанційних технологій протягом усього часу вивчення матеріалів;

- по-четверте, підтримка високого рівня якості навчальних матеріалів, їх актуальності, що дає можливість студентам набути професійних компетентностей та сформувати базис для подальшого розвитку особистісного творчого потенціалу;

- по-п'яте, застосування адаптованої до умов дистанціювання системи контролю і моніторингу результатів навчальної діяльності студентів. Контроль є одним із основних мотивів у системі стимулювання ефективної роботи здобувачів знань, а тому недосконалість його інструментів може спричинити значний занепад результативності освітнього процесу в умовах воєнного стану [5, с. 57].

Таким чином, освітній процес навіть в умовах воєнного стану повинен зберігати свій базис, що сформований із трьох елементів - теоретичної складової навчання, практичної діяльності студентів та системи контролю (рис. 2).

Теоретична частина освітнього процесу надає студентам загальне поняття про сутність культурно-мистецької освіти, проте ключове завдання даного етапу у закладах освіти окресленого типу полягає у формуванні й розвитку особистості, здатної до творчої діяльності у майбутньому. Для досягнення цієї цілі може бути застосовано будь-яку із існуючих інноваційних чи традиційних педагогічних технологій або ж їх комбінацію, проте «вони матимуть максимальний ефект тільки тоді, коли студенти не лише оволодіватимуть художньо-мистецькими,мистецько-графічними,музично-мистецькими, хореографічно-мистецькими знаннями, а і стануть людьми творчими, здатними розвивати в собі якості, потрібні для максимальної реалізації творчого та, зокрема, художнього творчого потенціалу», як влучно зазначили Т. Биркович, А. Варивончик та Б. Мазур [6, с. 106]. Хоча на сьогодні методик викладання теорії культури і мистецтва існує безліч, проте, в умовах воєнного стану виправданим є застосування лише тих, які потребують індивідуального підходу. Воєнний стан завжди створює відчуття невизначеності та ризикованості, а тому педагог, як майстер педагогічної науки, як талановитий фахівець сфери роботи із людиною - особистістю, що є носієм унікального потенціалу, повинен обрати індивідуалізований шлях навчання своїх студентів, який «буде містити у собі творчу основу, але не може бути довільним й випадковим» [7, с. 2].

Рис. 2. Складові структури освітнього процесу у ЗВО культурно- мистецького профілю в умовах воєнного стану Джерело: складено авторами за даними [5, с. 59].

Практична складова освітнього процесу в умовах воєнного стану майже повністю перенесена у онлайн простір. В основу навчання закладаються прогресивні, інноваційні технології, що надають можливість студентам підтримувати комунікаційні процеси і зберігати соціальну взаємодію у режимі реального часу. Сьогодні актуалізується роль саме цифрових платформ. Ще в умовах карантинних обмежень, спричинених пандемією СоуМ-19, більшість із учасників освітнього процесу визнала ефективність віртуальних освітніх середовищ як інструментів для організації навчання. Це підтверджено і аналітичними даними, що були отримані в результаті опитування студентів і педагогів у 2021 році (рис. 3).

Рис. 3. Прихильність студентів і педагогів до різних інструментів забезпечення дистанційної комунікації в умовах карантину і воєнного стану у 2021 році, %

Джерело: складено авторами за даними [8, с. 15-16].

Таким чином, сучасна вища освіта культурно-мистецького профілю не може бути ефективно організована в умовах воєнного стану без застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання, до яких належать і Інтернет-технології, і мультимедійні програмні засоби, і електронні посібники, і інші прогресивні системи дистанційного навчання студентів.

Основною проблемою освітнього процесу в умовах воєнного стану, яка значно перешкоджає розвитку саме креативного мислення у студентів окресленого напряму навчання, стримує образне, нетипове мислення, є значна невизначеність і напруга у соціумі. Психологічний тиск з боку війни руйнує умови, сприятливі для розвитку творчості. Сьогодні характерними ознаками освітнього процесу є значний ступінь переживання студентів, пов'язаний із перехідним періодом у житті кожного, неготовність до кардинальної трансформації життя і буденності, відсутність навичок самоконтролю, саморегуляції поведінки та діяльності в умовах війни, а також психологічна неготовність до творчої самореалізації у воєнний час.

Задля збереження творчого потенціалу держави подальша стратегія і тактика організації освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю повинна максимально сприяти підтримці творчого духу та обмежувати руйнівний вплив на творчі процеси, джерелом якого є війна.

Висновки

В ході дослідження було визначено, що організація освітнього процесу у ЗВО культурно-мистецького профілю може бути детермінована не лише як стратегія отримання студентами базових професійних компетентностей і практичних вмінь, а і як особливий метод виховання творчих, креативних особистостей, готових і до роботи із мистецтвом, і до накопичення культурно-мистецької спадщини України. Проте, складність навчання в умовах воєнного стану є незаперечною, оскільки значний вплив на організацію і дисципліну здобувачів знань чинить саме відсутність системності в освітніх процесах, унеможливлення соціальної взаємодії і прямих контактів між студентом і педагогом чи між групою студентів, а також динамічний ріст рівня невизначеності, відчуття тривоги і напруги у соціумі, що, власне, ускладнює підтримку ефективності освіти. Сама структура навчання є незмінною, вона включає три складові - робота над теоретичними матеріалами, розвиток практичних вмінь і навичок, а також комплекс заходів контролю і моніторингу результатів роботи студентів. Головною відмінністю в організації навчання в умовах воєнного стану є зміна не її змісту, а форми та інструментарію взаємодії учасників освітнього процесу; відповідно, знов ми можемо відчувати актуалізацію ролі дистанційних чи змішаних технологій навчання студентів ЗВО.

Література:

1. Комаровська О. А., Просіна О. В. Мистецька освіта: вектори реформування. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020. №2 (1). С. 1-6. DOI: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-3-3

2. Воєвідко Л. М. Проблеми сучасної музичної педагогіки у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Педагогічна освіта: теорія і практика. №31 (2-2021). С. 208224. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-208-224

3. Коновець С. В. Формування цілісної творчої особистості у сучасних умовах. Зростаюча особистість у смисло-ціннісних обрисах: мат. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 25 листопада 2021). Івано-Франківськ: «НАЇР», 2021. С. 87-94.

4. Мартинишин Я. М., Фейчер О. О. Цілевстановлення і вироблення ефективної стратегії поведінки мистецьких закладів вищої освіти в Україні. East European Scientific Journal. 2021. №5 (69). С. 18-23. DOI: https://doi.org/10.31618/ESSA.2782-1994.202L2.69.51

5. Адамів Ю. O. Структура дистанційного навчального курсу в середовищі MOODLE. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи: мат. ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Тернопіль, 5 квітня 2019). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. С. 57-60.

6. Биркович Т.І., Варивончик А.В., Мазур Б.М. Особливості навчання студентів професійної майстерності в мистецьких закладах вищої освіти. Питання культурології. 2021. Вип. 37. С. 103-113. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236008

7. Баніт О. В. Психолого-педагогічні чинники професійної майстерності викладачів графічного дизайну в вищих навчальних закладах мистецького профілю. 2013. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/32305367.pdf

8. Інформаційно-аналітична довідка про результати опитування щодо стану використання технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України / Державна служба якості освіти України, 2021. Available at: www.sqe.gov.ua/

References:

1. Komarovs'ka, O. A. & Prosina, O. V. (2020). Mystec'ka osvita: vektory reformuvannja

[Art education: vectors of reform]. Visnyk Nacional'noi' akademii'pedagogichnyh nauk Ukrai'ny - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2 (1),1-6.

DOI: https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-3-3 [in Ukrainian].

2. Vojevidko, L. M. (2021). Problemy suchasnoi' muzychnoi' pedagogiky u pidgotovci majbutnih uchyteliv muzychnogo mystectva [Problems of modern music pedagogy in the training of future teachers of music]. Pedagogichna osvita: teorija ipraktyka - Pedagogical education: theory and practice, 31 (2-2021), 208-224. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-9763.2021-31-208-224 [in Ukrainian].

3. Konovec', S. V. (2021). Formuvannja cilisnoi' tvorchoi' osobystosti u suchasnyh umovah [Formation of a holistic creative personality in modern conditions]. Proceedings from Growing personality in the semantic and value outlines '21: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferencija - International scientific-practical Conference (pp. 87-94). Ivano-Frankivs'k: «NAI'R» [in Ukrainian].

4. Martynyshyn, Ja. M., Fejcher, O. O. (2021). Cilevstanovlennja i vyroblennja efektyvnoi' strategii' povedinky mystec'kyh zakladiv vyshhoi' osvity v Ukrai'ni [Goal setting and development of an effective strategy of behavior of art institutions of higher education in Ukraine]. East European Scientific Journal, 5 (69), 18-23. DOI: https://doi.org/10.31618/ESSA.2782-1994. 2021.2.69.51 [in Ukrainian].

5. Adamiv, Ju. O. (2019). Struktura dystancijnogo navchal'nogo kursu v seredovyshhi MOODLE [The structure of the distance learning course in the MOODLE environment]. Proceedings from Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects '19: HI Mizhnarodna naukovo-praktychna internet-konferencija - International scientific-practical Internet Conference (pp. 57-60). Ternopil': TNPU im. V. Gnatjuka [in Ukrainian].

6. Byrkovych, T.I., Varyvonchyk, A.V., Mazur, B.M. (2021). Osoblyvosti navchannja studentiv profesijnoi' majsternosti v mystec'kyh zakladah vyshhoi' osvity [Features of teaching students professional skills in art institutions of higher education]. Pytannja kul'turologii' - Questions of culturology, 37, 103-113. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236008

7. Banit, O. V. (2013). Psyhologo-pedagogichni chynnyky profesijnoi' majsternosti vykladachiv grafichnogo dyzajnu v vyshhyh navchal'nyh zakladah mystec'kogo profilju [Psychological and pedagogical factors of professional skills of teachers of graphic design in higher educational institutions of art profile], available at: https://core.ac.uk/download/pdf/32305367.pdf [in Ukrainian].

8. The State Inspectorate of the Quality of Education (2021). Informacijno-analitychna dovidka pro rezul'taty opytuvannja shhodo stanu vykorystannja tehnologij dystancijnogo navchannja u zakladah vyshhoi' osvity Ukrai'ny [Information and analytical report on the results of the survey on the state of use of distance learning technologies in higher education institutions of Ukraine], available at: www.sqe.gov.ua/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru